Стратегії і тактики свідків парламенту Великої Британії та конгресу США (порівняльний аспект)

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Стратегії і тактики свідків парламенту Великої Британії та конгресу США (порівняльний аспект)

Леся Басюк

Стаття присвячена одному з учасників англомовного парламентського дискурсу - Свідкові. Визначено роль свідка як адресата в процесі опитування свідків. Процес опитування свідків має три етапи - етап контактовстановлення, контактопролонгації та розмикання. Виявлено, що активація мовленнєвої діяльності свідків Парламенту Великої Британії та Конгресу США відбувається на всіх етапах протікання комунікативної події. Розглянуто визначення понять стратегія і тактика. Зроблено порівняння стратегічно-тактичного арсеналу Свідків Парламенту Великої Британії та Конгресу США. Тактики реалізації кооперативної стратегії також є спільними і відмінними. Спільних тактик було виявлено 15, а відмінних - 6. Визначено рейтинг тактик, якими найчастіше послуговуються Свідки для реалізації кооперативної стратегії. Стратегії і тактики мовленнєвого спілкування втілюються в мовленнєвих актах, які, в свою чергу, реалізуються мовними (лексичними, граматичними і стилістичними) і немовними засобами.

Ключові слова: комунікативна стратегія, комунікативна тактика, парламентський дискурс, адресат.

Статья посвящена одному из участников англоязычного парламентского дискурса - свидетелю. Определена роль свидетеля как адресата в процессе опроса свидетелей. Процесс опроса свидетелей имеет три этапа - этап контакту становления, контактопролонгации и размыкания. Обнаружено, что активация речевой деятельности свидетелей парламента Великобритании и конгресса США происходит на всех этапах протекания коммуникативного события. Рассмотрены определения понятий стратегия и тактика. Делается попытка определения коммуникативных стратегий и тактик свидетеля как адресата в процессе опроса свидетелей во время заседания комитетов. Делается сравнения стратегически тактического арсенала свидетелей парламента Великобритании и конгресса США. Таким образом, автор пришел к выводу, что выбранная кооперативная стратегия речевого общения является общей как для свидетеля парламента Великобритании, так и для свидетеля конгресса США. Тактики реализации кооперативной стратегии являются как общими, так и отличными. Совместных тактик было выявлено 15: тактики предположения, обобщения, разъяснения, подтверждения/согласия, предоставления дополнительной информации, риторического вопроса, ссылки/цитирования, уточнения/переспрашивания, корректировки, фактажа, отрицания/несогласия, переадресации, неосведомленности, самопрезентации, обещания. Тактику презентации наблюдаем в арсенале тактик Свидетеля Парламента Великобритании. Для реализации кооперативной стратегии свидетель конгресса США применяет еще пять тактик, кроме вышеупомянутых совместных с свидетелем парламента Великобритании, а именно: тактики реакции, просьбы, собственного понимания, изменения фокуса темы, одобрения. Определен рейтинг тактик, которыми чаще всего пользуются свидетели для реализации кооперативной стратегии. Стратегии и тактики речевого общения воплощаются в речевых актах, которые формируют дискурс (тексты) как единицы общения. В свою очередь, - речевые акты реализуются языковыми (лексическими грамматическими и стилистическими) и неязыковыми средствами.

Ключевые слова: коммуникативная стратегия, коммуникативная тактика, парламентский дискурс, адресат.

The article is devoted to one of the participants of the English - language parliamentary discourse-a witness. The role of the witness as the addressee in the process of interviewing witnesses is defined. The process of interviewing witnesses has three stages - the stage of contact formation, contact prolongation and opening. It was found that the activation of speech activity of witnesses of the UK Parliament and the US Congress occurs at all stages of the communicative event. The definitions of strategy and tactics are considered. An attempt is made to determine the communication strategies and tactics of a witness as an addressee in the process of interviewing witnesses during a Committee meeting. A comparison is made of the strategic and tactical Arsenal of witnesses of the UK Parliament and the US Congress. Thus, the author came to the conclusion that the chosen cooperative strategy of speech communication is common for both the witness of the UK Parliament and the witness of the US Congress. Tactics for implementing a cooperative strategy are both common and distinct. 15 joint tactics were identified: the tactics of supposition, generalization, explanation, confirmation/consent, providing additional information, rhetorical question, reference/citation, clarification/re-asking, correction, factage, denial/disagreement, redirection, ignorance, self-presentation, promises. We observe the presentation tactics in the Arsenal of tactics of the Witness of the UK Parliament. To implement the cooperative strategy, the us congressional witness uses five other tactics, in addition to the above-mentioned joint ones with the UK Parliament witness, namely: reaction tactics, requests, own understanding, changing the focus of the topic, and approval. The rating of tactics that witnesses most often use to implement a cooperative strategy is determined. Strategies and tactics of speech communication are embodied in speech acts that form discourse (texts) as units of communication. In turn, speech acts are implemented by linguistic (lexical grammatical and stylistic) and non-linguistic means.

Key words: communicative strategy, communicative tactics, parliamentary discourse, the addressee.

Постановка наукової проблеми та її значення. В умовах глобалізації суспільних процесів актуальним на сьогодні є дослідження політичного дискурсу як феномену, що визначає не лише зовнішню лінію поведінки країн на міжнародній арені, а й безпосередньо внутрішню організацію співіснування націй, етносів в державі. Питанням політичного дискурсу присвячували свої праці В. З. Дем'янков, В. І. Карасик, К. Я. Кусько, О. С. Фоменко, П. М. Донець, І. С. Бутова, І. В. Андрусяк, С. О. Кривенко [6; 9; 11; 16; 7; 4; 2; 10] та ін.

Парламентський дискурс як різновид політичного інституційного дискурсу є об'єктом наукових розвідок В. О. Головань [5], Н. І. Андрейчук [1], Г. Л. Рябоконь [13] та ін. Проте діяльність парламенту Великої Британії та Конгресу США з позиції стратегічно-тактичного арсеналу кожного учасника парламентської взаємодії та його порівняння недостатньо висвітлена в сучасних лінгвістичних розвідках, що і зумовлює актуальність нашого дослідження.

Мета статті - порівняти стратегічно-тактичний арсенал Свідків Парламенту Великої Британії і Конгресу США в процесі опитування свідків під час засідання комітетів при обговоренні законопроектів.

Поставлена мета досягається шляхом розв'язання таких завдань: 1) визначити активацію мовленнєвої поведінки Свідків Парламенту Великої Британії і Конгресу США на етапах протікання комунікативної події; 2) порівняти стратегічно-тактичний арсенал Свідків Парламенту Великої Британії і Конгресу США; 3) визначити та порівняти актомовленнєву реалізацію тактик Свідків мовними (лексичними, граматичними і стилістичними) і немовними засобами.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Парламентський дискурс визначаємо як тип комунікативної діяльності, що виявляється в усній та письмовій формах, продукується як професіоналами у сфері політики, так і непрофесіоналами, регулюється стратегіями і тактиками учасників і є тією організаційною структурою, яка має безпосередній і великий вплив на розвиток суспільства.

У нашій роботі ми досліджували засідання загальних комітетів з розгляду публічних біллів палати громад парламенту Великої Британії та засідання спеціальних комітетів палати представників конгресу США. Ми обрали процес опитування свідків, якими виступають посадові особи та експерти, з метою виділити та порівняти стратегії і тактики учасників парламентської взаємодії на даному етапі процесу прийняття законопроекту.

Учасники процесу опитування свідків складають тріадну структуру мовленнєвої взаємодії: голова засідання - парламентар - свідок у парламенті Великої Британії та голова засідання - конгресмен - свідок у конгресі США. Оскільки формат статті унеможливлює порівняння стратегічно-тактичного потенціалу всіх учасників парламентської взаємодії, тому ця розвідка присвячена лише свідкові, який виступає адресатом у процесі опитування свідків.

Процес опитування свідків ми розглядаємо як таку комунікативну подію, яка має три етапи розвитку комунікації: контактовстановлення, контактопролонгації, розмикання мовленнєвого контакту [17].

Активація мовленнєвої діяльності свідків парламенту Великої Британії та Конгресу США відбувається на всіх етапах протікання комунікативної події. Проте кількість реплік свідків відрізняється на етапі контактовстановлення, де спостерігаємо 170 реплік у Великій Британії та 77 - у США; етап контактопролонгації характеризується приблизно однаковою активністю як свідка парламенту Великої Британії - 222 репліки, так і свідка конгресу США - 194 репліки; на етапі розмикання мовленнєвого контакту спостерігаємо незначну активацію мовленнєвої діяльності мовців - 1 репліка у свідка парламенту Великої Британії та 7 - у свідка конгресу США. Отже, свідок парламенту Великої Британії активує свою мовленнєву діяльність на всіх етапах протікання комунікативної події 393 рази, а свідок конгресу США - 278 разів. Слід зауважити, що етап розмикання не можна назвати сферою активації мовленнєвої діяльності свідків парламенту Великої Британії та конгресу США.

На кожному етапі протікання комунікативної події учасники керуються певною стратегією мовленнєвої поведінки, яку реалізують за допомогою тактик. Поняття стратегії і тактики науковці визначають у співвідношенні одне з одним [12; 3]. О. С. Іссерс визначає поняття «стратегія» як когнітивний план спілкування, за допомогою якого контролюється оптимальне розв'язання комунікативних завдань мовця в умовах нестачі інформації про дії партнера. Мовленнєву тактику дослідниця визначає як одну або декілька дій, що сприяють реалізації стратегії [8].

Ми поділяємо співзвучну з О. С. Іссерс, але дещо ширшу думку А. П. Сковороднікова [15, с. 6], який визначає комунікативну стратегію як загальний план мовленнєвої поведінки, що реалізується вибором системи продуманих мовцем поетапних мовленнєвих дій; лінію мовленнєвої поведінки, прийняту на основі пізнання комунікативної ситуації і спрямовану на досягнення комунікативної мети в процесі мовленнєвого спілкування; а комунікативну тактику як конкретний мовленнєвий хід у процесі реалізації мовленнєвої стратегії; мовленнєву дію (мовленнєвий акт або сукупність декількох мовленнєвих актів), що відповідає певному етапу реалізації мовленнєвої стратегії і спрямовану на досягнення комунікативної мети цього етапу.

Рис. 1. Стратегії і тактики Свідків Парламенту Великої Британії та Конгресу США

комунікативний парламентський дискурс стратегія

Спостерігаємо спільну для свідків парламенту Великої Британії та конгресу США кооперативну стратегію, яка реалізується 21 тактикою, 15 з яких є спільними, а 6 - відмінними (див. рис. 1). Спільними тактиками є тактика припущення, узагальнення, роз'яснення, підтвердження/згоди, надання додаткової інформації, риторичного запитання, посилання/цитування, уточнення/перепитування, коригування, фактажу, заперечення/незгоди, переадресації, необізнаності, самопрезентації, обіцянки. Крім того, свідок Парламенту Великої Британії послуговується ще однією тактикою презентації, а свідок конгресу США застосовує ще п'ять тактик, окрім вищезгаданих спільних із свідком парламенту Великої Британії, а саме, тактику реакції, прохання, власного розуміння, зміни фокусу теми, схвалення.

Аналіз рейтингу тактик виявив із 15 спільних тактик для свідків парламенту Великої Британії та конгресу США чотири тактики, які збігаються в рейтингу. Так, Свідки солідарні у першій, п'ятій, шостій та п'ятнадцятій позиціях рейтингу, а саме: у виборі тактик роз'яснення - 384 (49,6 %) та 216 (38,8 %), фактажу - 33 (4,3 %) та 25 (4,5 %), посилання/цитування - 30 (3,9 %) та 24 (4,3 %), необізнаності - 2 (0,3) та 4 (0,7) відповідно. Цікавим є той факт, що другу, третю і четверту позиції у рейтингах свідків займають позмінно тактики припущення - 116 (15,0 %), узагальнення - 81 (10,5 %) та згоди/підтвердження - 51 (6,6 %) (Велика Британія) і тактики узагальнення - 91 (16,3 %), згоди/підтвердження - 68 (12,2 %), припущення - 52 (9,3 %) (США) відповідно.

Решта вісім тактик, які є спільними для свідків парламенту Великої Британії та конгресу США, займають у рейтингу частоти вживання кожного свідка свою позицію, а саме: тактика риторичного запитання - 7) 25 (3,2 %) у Великій Британії та 10) 7 (1,3 %) в США; тактика коригування - 8) 11 (1,4 %) у Великій Британії та 7) 17 (3,1 %) в США; тактика заперечення/незгоди - 10, 7 (0,9 %) у Великій Британії та 14) 4 (0,7 %) в США; тактика уточнення/перепитування - 6 (0,8 %) у Великій Британії та 13) 5 (0,9 %) в США.

Тактика надання додаткової інформації посідає в рейтингу обох Свідків таку позицію: 6 (0,8%) у Великій Британії та 8) 12 (2,2 %) в США, тактика переадресації - 13) 5 (0,6 %) у Великій Британії та 20) 1 (0,2 %) в США, тактика самопрезентації - 14) 4 (0,5 %) у Великій Британії та 16) 3 (0,5 %) в США, тактика обіцянки -16) 2 (0,3 %) у Великій Британії та 11) 6 (1,1 %) в США.

Нагадаємо, що для реалізації кооперативної стратегії свідки парламенту Великої Британії та Конгресу США послуговуються не лише спільними, а й відмінними у своєму арсеналі тактиками. Відтак, свідок парламенту Великої Британії застосовує тактику презентації, яка займає 9 позицію в рейтингу, трапляючись у 10 (1,3 %) випадках. Свідок Конгресу США застосовує, в свою чергу, ще п'ять тактик, а саме: тактику реакції - позиція 9) 10 (1,8 %), прохання - 12) 5 (0,9 %), зміни фокусу теми - 17) 3 (0,5 %), власного розуміння - 18) 2 (0,4 %), схвалення - 19) 2 (0,4 %).

Стратегії і тактики мовленнєвого спілкування втілюються в мовленннєвих актах, що формують дискурси (тексти) як одиниці спілкування. Мовленнєвий акт (МА) розуміємо як базову мінімальну одиницю вербальної комунікації, як інтенційно й ситуаційно зумовлене, граматично й семантично організоване висловлення, що супроводжується відповідними діями мовця, спрямованими на адресата та його реакцію [14, с. 425]. У свою чергу, мовленнєві акти реалізуються мовними (лексичними, граматичними і стилістичними) і немовними засобами.

Реалізація спільних 15 тактик для свідків парламенту Великої Британії та конгресу США відбувається без особливостей, оскільки вони послуговуються в основному репрезентативами. Винятками є тактика коригування, для реалізації якої свідок парламенту Великої Британії застосовує квеситиви і репрезентативи, а свідок конгресу США - лише репрезентативи; тактики риторичного запитання та уточнення/перепитування реалізуються обома свідками завдяки квеситивам, а тактика обіцянки - завдяки комісивам.

Для реалізації тактики презентації свідок парламенту Великої Британії застосовує репрезентативи. свідок конгресу США застосовує, в свою чергу, експресиви та репрезентативи для реалізації тактики реакції, квеситиви - тактики прохання, репрезентативи для реалізації тактик зміни фокусу теми, власного розуміння і схвалення.

Реалізація тактик свідків парламенту Великої Британії та конгресу США відбувається лексичними, граматичними і стилістичними засобами. Спільними для обох свідків лексичними засобами є узагальнюючий сполучник so, особистісна оцінка сказаного Ithink, інтенсифікатор very,а відмінними - маркери позначення часу inthepast, now, займенник we, оцінні лексеми average, noteasy, themorewealthy - thelesswealthywell, important, інтенсифікатори massively, happily, особистісна позиція inmyexperience, myunderstanding, Ipersonally, myapproach,якими послуговується Свідок Парламенту Великої Британії та маркери позначення часу thesedays, sofar, ціннісні орієнтири - responsibility, quality, асоціація we - theDepartment, маркер роз'яснення to clarify, номінативна лексична одиниця ma 'am - madam, лексема yes, позитивні оцінні лексеми well, lowpriority, muchbetter, important, сполучник підрядності unless, особистісна оцінка сказаного Ibelieve, Iknow, інтенсифікатори actually, clearly, normally, really, generally, pretty, mostly, антоніми good-bad, які застосовує свідок конгресу США.

На граматичному рівні спостерігаємо вживання свідками таких спільних та індивідуальних морфологічних маркерів: а) спільні: модальні дієслова can, beable to, Present Indefinite Active, Present Indefinite Passive, Past Indefinite, Present Perfect, Present Continuous у некатегорійному значенні, Future Indefinite; б) індивідуальні: модальне дієслово may, некатегоричні мовні форми it seems, I agree, які є характерними для Свідка Парламенту Великої Британії; модальні дієслова let, have to, need to, Present Continuous, Present Perfect Continuous, Past Continuous, Subjunctive II, якими послуговується свідок конгресу США. Синтаксичними маркерами, спільними для свідків парламенту Великої Британії та конгресу США, виступають: розповідні складні і прості речення, умовні речення, еліптичні речення, номінативні речення, виняток становлять питальні речення, які знаходимо в арсеналі свідка парламенту Великої Британії. Дієслово подяки tot hank у перформативному вживанні є спільним у арсеналі мовних засобів обох Свідків.

Повтор слугує спільним стилістичним засобом реалізації тактик обох свідків, а відмінними виступають інверсія, яку спостерігаємо у свідка парламенту Великої Британії, та порівняння, що трапляється у свідка конгресу США.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Отже, проведений порівняльний аналіз стратегічно-тактичного арсеналу свідків парламенту Великої Британії та конгресу США дає змогу виявити національну специфіку комунікативної поведінки учасників парламентського дискурсу, яка виявляться у виборі як спільних, так і відмінних тактик і мовних засобів їх реалізації, краще пізнати англійську та американську лінгвокультури, зокрема у сфері політики. Перспективу дослідження вбачаємо у визначенні і порівнянні гендерного аспекту стратегічно-тактичного потенціалу учасників парламентського дискурсу Великої Британії та США.

Література

1. Андрейчук Н. І. Семіотика лінгвокультурного простору Англії кінця XV - початку XVII століття : монографія / Н. І. Андрейчук. - Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2011. - 280 с.

2. Андрусяк І. В. Лексика політичної коректності: номінативний та прагматичний аспекти / І. В. Андрусяк // Сучасні дослідження з іноземної філології : зб. наук. пр. - Ужгород : ТзОВ «Папірус-Ф», 2008. - Вип. 6. - С. 41-46.

3. Борисова И. Н. Дискурсивные стратегии в разговорном диалоге / И. Н. Борисова // Русская разговорная речь как явление городской культуры : сб. науч. трудов / отв. ред. Т. В. Матвеева. - Екатеринбург : АРГО, 1996. - С. 21-48.

4. Бутова І. С. Прагматико-функціональні особливості політичного дискурсу США та України ХХІ століття:автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / І. С. Бутова. - Львів, 2011. - 23 с.

5. Головань В. О. Модерація категоричності в парламентському дискурсі (на матеріалі засідань Європарламенту) :дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 / В. О. Головань. - Київ : Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2016. - 222 с.

6. Демьянков В. З. Политический дискурс как предмет политологической филологии / В. З. Демьянков // Политическая наука. Политический дискурс: история и современные исследования. - М. : ИНИОН РАН, 2002. - № 3. - С. 32-43.

7. Донець П. М. Національно-культурна специфіка дискурсу / П. М. Донець // Дискурс як когнітиво- комунікативний феномен / під заг. ред Шевченко І. С. - Харків : Константа, 2005. - С. 198-232.

8. Иссерс О. С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи / О. С. Иссерс. - М. : Изд-во ЛКИ, 2012. - 304 с.

9. Карасик В. И. О типах дискурса / В. И. Карасик // Языковая личность: институциональный и персональный дискурс : сб. науч. тр. - Волгоград : Перемена, 2000. - С. 5-20.

10. Кривенко С. О. Автор політичного тексту та його роль у політичному дискурсі / С. О. Кривенко // Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Філософія. Соціологія. Політологія. - 2015. - № 1. - С. 90-98. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdufsp_2015_1_15.

11. Кусько К. Я. Проблеми дискурсної лінгвістики / К. Я. Кусько // Іноземна філологія : укр. наук. зб. - Л. : ЛНУ, 2001. - 158 c.

12. Матвеева Т. В. Учебный словарь: русский язык, культура речи, стилистика, риторика / Т. В. Матвеева. - М. : Флинта: Наука, 2003. - С. 284-285.

13. Рябоконь Г. Л. Дискурсивні особливості інтернет-публікацій дебатів британського парламенту :дис. ... канд. філол. наук : 10.01.08 / Г. Л. Рябоконь. - Львів : Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2005.- 276 с.

14. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія / О. О. Селіванова. - Полтава : Довкілля-К, 2011. - 844 с.

15. Сковородников А. П. О необходимости разграничения понятий «риторический прием», «стилистическая фигура», «речевая тактика», «речевой жанр» в практике терминологической лексикографии / А. П. Сковородников // Риторика-Лингвистика : сб. науч. ст. - Смоленск : СГПУ, 2004. - Вып. 5. - С. 5-12.

16. Фоменко О. С. Лінгвістичний аналіз сучасного політичного дискурсу США (90-ті роки ХХ ст.) :автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / О. С. Фоменко. - К., 1998. - 18 с.

17. Яшенкова О. В. Основи теорії мовної комунікації / О. В. Яшенкова. - К. : Академія, 2010. - 309 с.

Размещено на Allbest.ru