Функціонування архаїзмів в англомовних текстах фентезі

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Функціонування архаїзмів в англомовних текстах фентезі

Юлія Зайченко

Стаття присвячена опису основних тенденцій у використанні архаїчної лексики в текстах жанру фентезі. Такі тексти характеризуються обов'язковою наявністю вторинних світів, у межах яких розгортається сюжет, і позаяк такі світи та їхні реалії часто не мають референтів у дійсності, важливим є дослідження їхнього лінгвістичного аспекту, адже саме правильний добір мовних засобів допомагає авторові створити вірогідний образ світу, що, своєю чергою, сприяє популярності творів серед читачів. Фентезі як мультижанрове явище вже декілька десятиліть привертає увагу дослідників як власне філологічних, і інших гуманітарних наук. У царині українського мовознавства тексти цього жанру здебільшого розглядаються з позицій когнітивної лінгвістики та лексикології, проте на сьогодні досі недостатньо розробленим є напрям стилістичних досліджень текстів цього жанру. Мета нашої наукової розвідки полягає у виявленні особливостей функціонування архаїчної лексики в популярних англомовних текстах фентезі від 1930-х по 2000-ні роки. Для досягнення мети нами було поставлено та розв'язано такі завдання: розгляд архаїчності як особливості хронотопу та лексичної системи фентезі та аналіз функціонування власне архаїзмів, історизмів та поетизмів у текстах фентезі. Матеріалом дослідження слугували тексти Р. І. Говарда, Дж Р. Р. Толкіна, Дж. Роулінг, Т. Ґудкайнда, Л. Флевеллін та Дж. Р. Р. Мартіна, створені у період із 1932 до 2003 рр. та ознаменували різні етапи розвитку цього жанру. Аналіз текстів фентезі показав, що архаїзація мовлення є невід'ємним складником стилю творів цього жанру. Автори фентезі використовують весь спектр архаїчної лексики для створення гармонійних вторинних світів, у яких яскраво простежуються алюзії до реального або легендарного минулого дійсного світу. Власне архаїзми як слова або форми слів, які вийшли з ужитку, та поетизми як слова з піднесеним стилістичним забарвленням переважно функціонують у прямому мовленні персонажів, віршованих та сакральних фрагментах для надання художньому тексту певних конотацій, в той час як історизми, зокрема на позначення зброї, одягу та професій або верств населення, слугують маркерами хронотопу.

Ключові слова: фентезі, стиль, хронотоп, власне архаїзми, історизми, поетизми.

Статья посвящена описанию основных тенденций в использовании архаической лексики в текстах жанра фэнтези. Такие тексты характеризуются обязательным наличием вторичных миров, в рамках которых разворачивается сюжет, и поскольку подобные миры и их реалии часто не имеют референтов в действительности, представляет важность исследование их лингвистического аспекта, ведь именно правильный подбор языковых средств помогает автору создать достоверный образ мира, что, в свою очередь, способствует популярности произведений среди читателей. Фэнтези как мультижанровое явление уже несколько десятилетий привлекает внимание исследователей как собственно филологических, так и других гуманитарных наук. В области украинского языкознания тексты этого жанра в основном рассматриваются с позиций когнитивной лингвистики и лексикологии, однако сегодня все еще недостаточно внимания уделяется изучению стилистических аспектов текстов этого жанра. Цель нашего исследования заключается в выявлении особенностей функционирования архаической лексики в популярных англоязычных текстах фэнтези с 1930-х по 2000-е годы. Для достижения цели нами были поставлены и решены следующие задачи: рассмотрение архаичности как особенности хронотопа и лексической системы фэнтези и анализ функционирования собственно архаизмов, историзмом и поэтизмов в текстах фэнтези. Материалом исследования послужили тексты Р. И. Говарда, Дж. Р. Р. Толкина, Дж. Роулинг, Т. Гудкайнда, Л. Флевеллин и Дж. Р. Р. Мартина, созданные в период с 1932 по 2003 гг. и ознаменовавшие различные этапы развития этого жанра. Анализ текстов фэнтези показал, что архаизация речи является неотъемлемой составляющей стиля произведений этого жанра. Авторы фэнтези используют весь спектр архаической лексики для создания гармоничных вторичных миров, в которых ярко прослеживаются аллюзии к реальному или легендарному прошлому действительного мира. Собственно архаизмы как слова или формы слов, которые вышли из употребления, и поэтизмы как слова с приподнятым стилистической окраской преимущественно функционируют в прямом речи персонажей, стихотворных и сакральных фрагментах для предоставления художественному тексту определенных коннотаций, в то время как историзмы, в частности для обозначения оружия, одежды и профессий или слоев населения, служат маркерами хронотопа.

Ключевые слова: фэнтези, стиль, хронотоп, собственно архаизмы, историзмы, поэтизмы.

The article is devoted to the description of the main trends in the use of archaic vocabulary in fantasy texts. One of the main features of such texts is the obligatory presence of secondary worlds in which the plot develops, and insofar as such worlds and their realia often do not have references in reality, it is important to study their linguistic aspect, since the correct choice of language means helps the author to create a reliable image of the world, which in turn, contributes to the popularity of works among readers. Fantasy as a multi-genre phenomenon has been drawing the attention of researchers in the fields of philology and other social sciences for decades. In the field of Ukrainian linguistics, texts of this genre are considered mainly from the standpoint of cognitive linguistics and lexicology, but nowadays there is not still enough attention paid to the study of the stylistic aspects of fantasy texts. The purpose of our research is to identify the features of the functioning of archaic vocabulary in popular English- language fantasy texts from the 1930s to the 2000s. To achieve the goal, we set and fulfilled the following tasks: consideration of archaism as a feature of the chronotope and the lexical system of fantasy; and analysis of the functioning of archaic words proper, historical and poetic words in fantasy texts. The research is based on the texts of R. E. Howard, J. R. R. Tolkien, J. Rowling, T. Goodkind, L. Flewelling and G. R. R. Martin, created between 1932 and 2003. These texts outline the different stages of development of the genre.

Analysis of the texts showed that archaic speech is an integral part of the style of fantasy. The authors use the full range of archaic vocabulary to create harmonious secondary worlds, in which hints of the real or legendary past of the real world are clearly traced. Archaic words proper as words or word forms that have fallen out of use, and poetic words as words with heightened stylistic marking function primarily in direct speech of characters, poetic and sacred fragments, providing the text with certain connotations, while historical words, in particular, indicating weapons, clothing and occupations or population strata serve as chronotope markers.

Key words: fantasy, style, chronotope, archaic words proper, historical words, poetic words.

Постановка наукової проблеми та її значення. Тексти фентезі пройшли довгий шлях перш ніж отримати статус автономного літературного явища, яке сьогодні привертає увагу науковців у сферах і власне філологічної науки, і культурології та психології. Не останню роль у популярності текстів цього жанру впродовж десятиліть відіграє їхній специфічний стиль, який поєднує в собі сучасність та наслідування давнім наративним формам, простоту та вигадливість. Однією з визначальних рис лексичної системи текстів фентезі є їхня архаїчність, яка проявляється у використанні авторами і ХХ, і ХХІ століть розмаїття лексичних одиниць, що входять до шару застарілої лексики.

На сьогодні є значна кількість робіт вітчизняних науковців, присвячених лінгвістичним особливостям англомовного фентезі, серед яких переважна більшість акцентує увагу на когнітивно-оцінних (І. В. Александрук, Д. М. Павкін) та лексико-семантичних (Л. О. Белей, М. В. Бережна) характеристиках текстів, проте на сьогодні у вітчизняній науковій літературі недостатньо приділено уваги стилістичному аспекту текстів фентезі, що зумовлює актуальність нашої роботи. Тому в цій розвідці ми спираємося на дослідження лінгвістичних особливостей фентезі британських дослідників Дж. Клюта, Р. Кавені (1997) та С. Мендели (2008).

Мета нашого дослідження полягає у виявленні особливостей функціонування архаїчної лексики в популярних англомовних текстах фентезі, створених від 1930-х до 2000-х років. Для досягнення мети ми поставили завдання розглянути архаїчність як особливість хронотопу та лексичної системи фентезі, а також проаналізувати функціонування власне архаїзмів, історизмів та поетизмів у текстах фентезі.

Методи та методики дослідження. У ході дослідження було проведено функціональний аналіз мовних одиниць на матеріалі текстів Р. І. Говарда, Дж. Р. Р. Толкіна, Дж. Роулінг, Т. Ґудкайнда, Л. Флевеллінг та Дж. Р. Р. Мартіна.

Результати та дискусії. Традиційно [2; 3] в межах стилістичної диференціації лексичного складу мови виокремлюються три шари лексики: книжний, нейтральний, розмовний.

Нейтральна лексика може використовуватися в будь-якому функціональному стилі та не має семантичних конотацій, у той час як книжна та розмовна є стилістично забарвленими та здебільшого мають досить обмежений спектр функціонування. До шару книжної лексики належать загальнолітературні слова, терміни та архаїзми. У межах розмовної лексики виокремлюються загальнорозмовні слова, сленг, жаргонізми, вульгаризми та діалектизми.

Архаїчність є однією з визначальних характеристик текстів жанру фентезі - і в межах хронотопу, і на лексико-стилістичному рівні. Особливістю хронотопу фентезі є неодмінна наявність вигаданих автором альтернативних (вторинних) світів, у яких ірреальні, вигадані час і простір набувають ознак реальних. Водночас важливу роль при створенні текстів фентезі відіграють різноманітні стилістичні прийоми, що створюють ефект відчуження, відмежування вторинних світів від первинного світу та вірогідності. На таку особливість вказує С. Мендела: «світ фентезі повинен бути достатньо відмінним, щоб знайоме здавалося дивовижним, проте не може бути настільки відмінним, щоб стати недосяжним» [4, с. 30] (переклад наш. - Ю. З.) Часто за відсутності референтів в об'єктивній дійсності лише відповідний добір мовних засобів допомагає авторові створити вірогідний образ світу, його реалії, персонажів, тощо.

Оскільки в основи фентезі закладено соціальний протест проти стрімкої індустріалізації та, як її результат, бездуховності сучасного суспільства, здебільшого вигаданим світам фентезі надаються риси реального або легендарного минулого Європи, зазвичай, епохи Середньовіччя. Ця тенденція реалізується в зображенні відповідних реалій - меч та лук як основні види зброї, коні як основний засіб пересування, феодальна монархія як основна форма правління, а також замки та фортеці як основний топос. Навіть якщо зображувані події відбуваються в сучасному світі, певні аспекти минулого зберігаються, наприклад, у септології Дж. Роулінг «Г аррі Поттер» (1997-2007) чарівники, які мешкають у Великій Британії наприкінці ХХ століття, здебільшого не використовують електрику та інші продукти технічного прогресу. В той самий час в серії романів Р. Желязни «Хроніки Амбера» (1970-1991) у вигаданому світі Амбера та його Тіней, однією з яких є сучасна автору Земля, не зважаючи на використання героями автомобіля для переміщення між Тінями та створення електронної обчислювальної машини, подібної за концепцією до сучасного квантового комп'ютера, їхнє помешкання Амбер є старовинним замком у центрі Всесвіту, а у світах за межами Землі персонажі надають перевагу середньовічному вбранню та зброї.

С. Мендела [4, с. 84], описуючи стилістичні аспекти фентезі та фантастики як літературних текстів «альтернативних світів» (alternative world texts), вводить поняття англійської мови минулого (past English), до основних лінгвістичних засобів якої науковець відносить наявність архаїзмів та застарілих граматичних конструкцій як невід'ємних елементів лексико-граматичної системи текстів фентезі. Такі засоби слугують для створення ілюзії «живого минулого», в якому розгортаються події творів, і вдале використання подібних мовних одиниць сприяє симбіозу стилю та хронотопу, в якому породжується новий уявний світ з характерними для нього часово-просторовими характеристиками.

У межах архаїчної групи лексики В. А. Кухаренко [3] виокремлює три класи слів: власне архаїзми, історизми, поетизми. Власне архаїзмами називають слова або форми слів, які вийшли з ужитку та з плином часу були замінені більш сучасними варіантами. Дослідники (Дж. Клют, Р. Кавені) підкреслюють тенденцію одних з основоположників “жанрового” фентезі В. Морріса та Дж. Р. Р. Толкіна та їхніх послідовників до наслідування стилю кельтських та германських епосів та скандинавських саг з метою надання текстам відчуття прадавності та відчуження [1, с. 271]. Це яскраво простежується у творі Дж. Р. Р. Толкіна «Сильмариліон» (1977), у якому оповідається про створення та історію світу Арди. Твір сповнений архаїчними лексемами та словоформами, за допомогою яких утворюється ефект прадавніх міфів та легенд:

Seest thou not how here in this little realm in the Deeps of Time Melkor hath made war upon thy province?[13]

When many years had passed, Ulmo hearkened to the prayers of the Noldor and of Finwe their king [13].

У сучасніших текстах фентезі функціонування архаїзмів обмежується здебільшого прямим мовленням персонажів, може траплятися у назвах витворів мистецтв та текстах пісень, заклять, молитов або пророцтв. Так, наприклад, у серії романів Дж. Р. Р. Мартіна «Пісня Льоду й Полум'я» (1996-2011) один із головних персонажів Мелісандра, жриця Червоного бога Рглора, у молитовному зверненні до свого божества застосовує архаїчні форми дієслів таз вертання «allhail»: Melisandre lifted her hands above her head. «Behold! A sign was promised, and now a sign is seen! BeholdLightbringer! Azor Ahai has come again! All hail the Warrior of Light! All hail the Son of Fire!» [8] Крім лексичних засобів, у наведеному фрагменті урочистість мовлення наголошується повторами та паралелізмами. У тексті пророцтва Сивіли Трелоні (Дж. Роулінг «Гаррі Поттер та Орден Фенікса», 2003) наявна як застаріла форма прислівника «thrice», так і граматична форма заперечення з вилученим допоміжним дієсловом «do», що не вживається в сучасній англійській мові: born to those who have thrice defied him... and the Dark Lord will mark him as his equal, but he will have power the Dark Lord knows not...[10]

Крім того, архаїзми можуть указувати на високий ступінь поваги до співрозмовника. У словах Давоса Сіворта до Станніса Баратеона: “They remind me of your justice, my liege [8]” - архаїчна форма звертання до короля (my liege) підкреслює вдячність колишнього контрабандиста, якому Станніс дарував лицарський титул за порятунок від голоду під час облоги. Водночас, подібні лексеми можуть набувати й іронічного забарвлення, як в обговоренні вірності лордів між майстром над шіптунами Варисом, майстром над монетами Петіром Белішем, Тиріоном Ланністером та королевою Серсеєю: Sweet Petyr, surely you do not mean to suggest that these puissant lords and noble knights could be bought like so many chickens in the market [8]. Тутепітет, виражений архаїчним синонімом слова “powerful” (puissant), ужито для насмішки над недоброчесними лордами, які можуть погодитися змінити сюзерена заради золота.

Окрім повнозначних лексичних одиниць, автори фентезі вживають також архаїчні форми службових частин мови, зокрема форми прийменників “unto”, “nigh”:

A Seeker is a person who answers to no one but himself; he is a law unto himself [6].

They been harrying the traders up and down the valley for nigh onto three years now [5].

Значний прошарок лексики в текстах фентезі займають історизми - мовні одиниці, що називають історичні предмети та явища, які з плином часу та розвитком суспільства, науки та техніки вийшли з ужитку [3]. Світи фентезі, зазвичай, мають ознаки доіндустріального суспільства, що проявляється в текстах через опис відповідного одягу персонажів, предметів зброї та побуту, технологій, верств населення тощо.

У текстах серії «Пісня Льоду й Полум'я» Дж. Р. Р. Мартіна значну роль приділено відтворенню образу Пізнього Середньовіччя, що простежується в широкому використанні історизмів, зокрема пов'язаних із військовою справою та транспортними засобами, що вказує на рівень технічного розвитку суспільства. Так, в описі битви серед знарядь для облоги згадано мангонелі та требушети, що були на озброєнні у Європі в ХТТ-ХУТ століттях, та тарани, які використовувалися для руйнування фортечних мурів до XV, коли були замінені на гармати. Крім того, у тексті наявні згадки про карак, когів та бойові галери - типи кораблів, які широко використовувалися європейськими державами до ХУТТ століття.

Great siege engines lined the grassy verge of the roseroad, mangonels and trebuchets and rolling rams mounted on wheels taller than a man on horseback[8].

Lord Stannis's “Fury”, a triple-decked war galley of three hundred oars, looked almost small beside some of the big-bellied carracks and cogs that surrounded her [8]. архаїзм хронотоп фентезі

Важливу роль відіграють історизми в описі зовнішності персонажів. У наведених нижче фрагментах романів Т. Ґудкайнда “Wizard's First Rule” (1994) та Л. Флевеллінг “Stalking Darkness” (1997) ці тенденції яскраво відображаються й в описі зовнішності королівського слуги, і в описі зовнішності готових до виступу військових. В обох випадках ми можемо бачити лексеми на позначення елементів одягу, характерних для середньовічної Європи (doublet, tights, pantaloons, tabards), крім того у другому уривку наявна назва елементу обладунку відповідної епохи.

The Queen turned slightly to the side and handed the little dog to a man in a bright green, sleeved doublet and black tights with red-and-yellow stripedpantaloons [6].

Minutes later all thirty riders were mounted and ready. Their chain mail, and the white horse and sword insignia on the fronts of their green tabards, showed bravely in the early morning light[5].

Behind her, shuffling and hopping in that queer sideways walk of his, came herfool [8].

... declared old Ser Harbert, the castellan of Storm's End in those years[8].

Поетизми представляють собою відносно обмежену групу слів, до якої належать переважно архаїзми та слова книжного шару лексики з низькою частотністю вживання, які вирізняються яскраво вираженим піднесеним стилістичним забарвленням [2; 3]. Уживання подібних лексем було поширене в поетичних творах XVII-XIX століть, проте в сучасних тестах вони використовуються досить рідко, переважно як засіб досягнення іронії.

Статус поетизмів у текстах фентезі достатньо неоднозначний. З одного боку, фентезі як прояв ескапізму та жанр, в основі якого лежить естетизація минулого, потребує добору особливих мовних засобів, які б сприяли досягненню відповідного ефекту. З цією метою досить часто авторами фентезі напротивагу нейтральній лексемі “kingdom” уживається її поетичний синонім “realm” (and the North-realm they made in Arnor, and the South-realm in Gondor above the mouths of Anduin[11]; Mystery and terror are about us, Conan, and we glide into the realm of horror and death[7]; The woes of our troubled realm shall keep [8]). З іншого боку, надмірна піднесеність мовлення нівелює важливий для творів цього жанру елемент достовірності.

У текстах фентезі часто бувають наявні пісні та поезії, основною функцією яких є створення образу повністю автономного вигаданого світу, культура та історія якого не пов'язані безпосередньо з реальним. Такі віршовані твори, зазвичай, оспівують славне минуле прадавніх народів або бойові подвиги лицарів, і поетизми знаходять у них відносно широке застосування. У романі Дж. Р. Р. Толкіна «Гобіт, або Туди і звідти» (1937) у рядках пісень гномів (We must awayere break of day; Thed warves of yoremade mighty spells[12]) зустрічаються поетичні лексеми “ere ”(before) та “yore ”(longago), що є маркерами часу та мають низьку частотність вживання в сучасній англійській мові. У тексті пісні «Дощі Кастамере» з роману Дж. Р. Р. Мартіна «Буря мечів» (2000), яка оповідає про жорстоке придушення лордом Тайвіном Ланістером заколоту власних васалів, наявне поетичне архаїчне скорочення “o'er” (But now the rains weepo'er his hall, with noone there to hear [9]) замість нейтрального “over”, що надає тексту ефект старовинної балади.

Поетизми зрідка можуть використовуватися і для підсилення експресивності або образності текстів. При цьому подібні лексичні одиниці трапляються і у прямому мовленні персонажів, де функціонують для реалізації образу середньовічного лицаря або вченого (and yester mornaw hiter aven had brought word from the Citadel itself [8]), і в авторському мовленні. Наприклад, за допомогою поетичного прикметника «woebe gone» у поєднанні з прислівником-інтенсифікатором “utterly” Дж. Роулінг у романі «Гаррі Поттер та Орден Фенікса» наголошує засмучений стан велетня Геґріда, який передчуває звільнення та вигнання з Гоґвортсу: Harry had not seen him this close-up since his return to th eschool; he looked utterly woe be gone [10]. В оповіданнях Р. І. Говарда про Конана-варвара (1932-1936) поряд із нейтральною лексемою “sleep” час від часу зустрічається її поетичний синонім “slumber”, що надає тексту ефекту прадавнього сказання: It was the smoky light of a torch whichro used Taramis, Queen of Khauran, from the slumber in which shes ought forget fulness[7].

Отже,можемо простежити тенденцію до використання поетизмів безпосередньо в поетичних творах, які інтегруються в прозові тексти фентезі як частина культурної спадщини вторинного світу, а також для підсилення образності та виразності тексту в цілому, хоча такі мовні одиниці і не знаходять значного поширення.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Аналіз текстів фентезі ХХ-ХХІ століть показав, що архаїзація мовлення є невід'ємним складником стилю творів цього жанру. Автори текстів фентезі використовують весь спектр архаїчної лексики для створення гармонійних вторинних світів, у яких яскраво простежуються алюзії до реального або легендарного минулого дійсного світу. Власне архаїзми як слова або форми слів, які вийшли з ужитку, та поетизми як слова з піднесеним стилістичним забарвленням переважно функціонують у прямому мовленні персонажів, віршованих та сакральних текстах для надання тексту певних конотацій, у той час як історизми, зокрема на позначення зброї, одягу та професій або верств населення, слугують маркерами хронотопу. Проте лексико-стилістична система фентезі не обмежується мовними одиницями книжного шару лексики, тож перспективу подальших досліджень вбачаємо в дослідженні особливостей функціонування одиниць розмовного шару в текстах фентезі.

References

1. Clute, John, and John Grant. 1997. The Encyclopedia of Fantasy. London: Orbit Books.

2. Halperin, Ilya. 1981. Stylistics. Moscow: Vyshchaya Shkola.

3. Kukharenko, Valeriya. 2000. Praktykum z stylistyky anhliyskoyi movy.Vinnytsya: Nova Knyha.

4. Mandala, Susan. 2010. Language in Science Fiction and Fantasy: The Question of Style.London: Continuum International Publishing Group.

5. Flewelling, Lynn. 1997. Stalking Darkness. New York: Bantam Spectra.

6. Goodkind, Terry. 2003. Wizard's First Rule.New York: Tor Books.

7. Howard, Robert E. 2011. Conan the Barbarian.London: Orion Publishing Group.

8. Martin, George Raymond Richard. 2002. A Clash of Kings.New York: Bantam Books.

9. Martin, George Raymond Richard. 2000. A Storm of Swords.New York: Bantam Books.

10. Rowling, J. K. 2003. Harry Potter and the Order of the Phoenix.London: Bloomsbury Publishing.

11. Tolkien, John Ronald Reuel. 1998. The Fellowship of the Ring.Boston: Mariner Books.

12. Tolkien, John Ronald Reuel. 2014. The Hobbit: Or There and Back Again.Boston: Mariner Books.

13. Tolkien, John Ronald Reuel. 1999. The Silmarillion.Boston: Mariner Books.

Размещено на Allbest.ru