Вплив соціокультурних чинників на відтворення індивідуалізації художнього мовлення в перекладах роману Дж. Д. Селінджера "The Catcherin the Rye"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Вплив соціокультурних чинників на відтворення індивідуалізації художнього мовлення в перекладах роману дж. Д. Селінджера"The Catcherin the Rye"

Р. Довганчина, канд. філол. наук, Ю. Дяченко, студ. Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

В статті аналізуються соціокультурні контексти створення та відтворення індивідуалізації художнього мовлення на прикладі роману Дж. Д. Селінджера "The Catcherin the Rye" та перекладів українською та російською мовами.

Мета перекладача - не тільки перекласти книгу, а й донести соціокультурний та естетичний шари авторської інтенції - в цьому полягає турбота і про перекладений художній твір, і про читачів. Тому такі позамовні чинники, як культура, доба, ідеологія і тогочасна цензура, тобто соціокультурні контексти, безперечно впливають як на створення художнього твору, так і на роботу перекладача, а надто, коли мова заходить про відтворення індивідуалізації художнього мовлення. Проблема відтворення особливостей мовленнєвої поведінки персонажів художніх творів досить довго вивчалася тільки в межах "відхилень від норми" [2]. До таких відхилень С. Влахов і С. Флорін відносять просторіччя, діалекти, жаргони, арго, сленг. Дослідники також вказують на індивідуальні відхилення від норми - це може бути дитяче мовлення, дефекти мовлення, деякі відхилення від норми типові для усного мовлення [3].

Втім, незважаючи на усвідомлення та врахування більшості мовних чинників у перекладах, підходи до відтворення засобів індивідуалізації художнього мовлення іноді зовсім протилежні.

Прикладом таких кардинально відмінних підходів до відтворення індивідуалізації художнього мовлення слугують переклади роману Дж. Д. Селінджера "The Catcherin the Rye" російською та українською мовами. Дискусії щодо доцільності застосування таких відмінних підходів підживлюють розвідки молодих українських та російських дослідників (див. Д. Петренко [5], М. Ребенко [6], Т. Холстініна [13]), а необхідність пошуку перекладацьких методів аналізу, які виходять за межі лінгвістичного аналізу, породжує актуальність даної розвідки.

Сьогодні динамічний розвиток теорії дискурсу пропонує нове бачення взаємовідношень між мовними та позамовними чинниками перекладу. Даний підхід втілено в монографії Б. Гатіма і Я. Мейсона "Discourse and the Translator", в якій автори відстоюють право перекладу на множинність інтерпретацій в залежності від багатьох соціокультурних чинників [14]. Художній дискурс, як і будь-який інший дискурс, - це процес мовної комунікації, що відбувається в конкретному соціальному середовищі, а також має як суто мовний, так і позамовний плани. Соціальне середовище значною мірою визначає особливості дискурсу як у плані форми, так і у плані змісту. Оскільки в перекладознавчому аспекті дискурс - це процес міжмовної комунікації, то для аналізу перекладів будуть релевантними соціокультурні чинники, які впливали як на створення оригіналу, так і на його переклад в новому соціокультурному середовищі.

Новизна цього дослідження - в розробці та застосуванні дискурсивного підходу в процесі перекладознавчого аналізу, що дозволяє дослідити особливості відтворення індивідуалізації художнього мовлення в соціокультурних контекстах, які визначають основні підходи у перекладі.

Роман Дж. Д. Селінджера "The Catcherin the Rye" вийшов у світ у 1951 році на загальному соціокультурному фоні розчарування, зневірення, втрати моральних та духовних цінностей в Америці після Другої світової війни. Книга одразу ж нажила скандальної слави і довгий час заборонялася в школах та бібліотеках через вульгарну мову роману, незавуальовані і непристойні теми. Головного героя - Голдена Колфілда - описували, як поганий приклад для наслідування, який може популяризувати аморальну поведінку. Ці факти свідчать, що роман сприймали, головно, як радикально-руйнівний для американських ідеалів та суперечливий соціальним нормам тогочасної ще досить консервативної Америки [16].

Першим "класичним перекладом" роману російською мовою прийнято вважати переклад Р. Райт-Ковальової "Над пропастью во ржи"" Український читач також вперше ознайомився з цим романом Дж. Д. Селінджера у перекладі Р. Райт-Ковальової російської мовою, оскільки саме російська мова мала централізований статус посередника між іноземною культурою та культурою спільного радянського простору. Роботу над романом перекладачка почала ще в кінці 1950-х років, а сам роман був опублікований в СРСР у 1965 році. Зважаючи на ці дати, необхідно зазначити, що переклад створювався в добу тоталітаризму. Вплив радянської цензури на переклад цього роману детально висвітлено у дослідженні Н. Рудницької "Відлуння радянської цензури і переклад у сучасних Україні та Росії" [7]. Безперечно, що певні соціальні, культурні та ідеологічні стримування лягли в основу перекладу і залишили на перекладацькому доробку вагомий відбиток. Період "відлиги" та ідея, що твір викриває "гнилу сутність" американського капіталізму, забезпечили не тільки "зелене світло" цьому перекладу, а й надало творові статусу класики [15]. Основна стратегія Р. Райт-Ковальової - одомашнення, яка відповідала тогочасним вимогам та окреслила найчастотніші тактики у перекладі: скорочення, вилучення або нейтралізація зниженої лексики, заміна вульгарних лексем одиницями ширшої семантики.

До основних перетворень відносимо:

пропуск лексеми: "I'm not going to tell you my whole goddam autobiography or anything..." [17, 1]. - "Да я и не собираюсь рассказывать свою автобиографию." [9, 1];

використання евфемізмів: ".then we went through one of those little tunnels that always smell from somebody's taking a leak" [17, 255] - ". потом вишли через маленький тоннель, где всегда воняет" [9, 230];

заміна стилістично заниженої лексеми нейтральною або стилістично забарвленою: "He'sgotalotofdough, now" [17, 3] - "Денег у него тепер куча" [9, 2]; "ButIcertainlywouldn'thavemindedshootingthecrapwitholdPhoebeforawhile" [17, 10] - "Но мне ужасно хотелось поболтать с нашей Фиби" [9, 8];

заміна лексем пов'язаних з інтимним життям більш нейтральними, значення яких непов'язане з подробицями: "... but she wasn't exactly the type that drove youmad with desire" [17, 117] - ".но не такая это девчонка, чтоб по ней с ума сходить" [9, 114];

заміна розмовного написання слова граматично правильним із подальшою лексичною компенсацією: "Whatthehellyadoing, anyway? I said. - Wuddaya mean what the hell am I doing? I was tryna sleep before you guys started making all that noise" [17, 79] - "- Тычтоделаешь? - спрашиваю. - То есть как это - что я делаю? Хотел уснуть, а вы, черти, подняли тарарам" [9, 73];

заміна одного синтаксичного фразеологізму іншим з нейтральнішим забарвленням та зміна і розширення на рівні побудови всього речення: "SoIshotthebullforawhile. I told him I was a real moron, and all that stuff' [17, 27] - "Тут, конечно, япринялсянаворачивать. Говорил, что я умственно отсталый, вообще кретин, что я сам на его месте поступил бы точно так же и что многие не понимают, до чего трудно быть преподавателем. И все в таком роде" [9, 24].

Перекладацькі рішення Р. Райт-Ковальової щодо відтворення субстандартної лексики були зумовлені впливом цензури та необхідністю відповідати вимогам і нормам соціалістичного реалізму та тогочасним стандартам перекладу.

Український переклад побачив світ у 1984 році. Переклав роман під назвою, що була аналогом російського перекладу, "Над прірвою у житі" О. Лонгвиненко. Проблема цензури та ідеологізації суспільства залишалася актуальною, тож художнє мовлення в українському перекладі також було дещо згладжене.

Переклад О. Логвиненка, як і російський переклад Р. Райт- Ковальової, часто пом'якшений. Уникає він і опису сцен, пов'язаних з інтимним життям. Український перекладач також занадто часто вдається до стратегії одомашнення, що спричиняє низку перекладацьких трансформацій.

Серед найголовніших трансформацій такі:

заміна слів з нейтральною семантикою суто українськими фразеологічними зворотами:

"... in the first place, that stuff bores me, and in the second place, myparentswouldhaveabouttwohemorrhagesapieceifItoldanythingprettypersonalaboutthem" [17, 1] - ". по-перше, все це мені остогидло, як гірка редька, а по-друге, і батька, й матір моїх по двічі вхопив би грець кожного, якби я почав роздзвонювати про їхні домашні справи" [8, 1];

"...I got pretty run-down and had to come out here and take it easy" [17, 2] - ".я малоневрізавдубаіменепритарабанилисюди, щобятрохиоклигав" [8, 2];

використання розмовної лексики:

"All of a sudden then, I wanted to get the hell out of the room" [17, 10] - "Зненацька мені захотілося тільки одного: мерщій дременути звідси к бісовій матері" [8, 9];

"He just got a Jaguar. It cost him damn near four thousand bucks" [17, 3] - "Вгативунеї, кляту, мало не всі чотиритисячі ” [8,2];

"IjustseethebigphonybastardshiftingintofirstgearandaskingJesustosendhimafewmorestiffs" [17, 27] - "Уявляю собі, якотепузатемурло вмикає першу швидкість, а саме благає бога, щоб послав йому кілька зайвих покійничків!" [8, 25].

Новий російський переклад "Обрыв на краю ржаного поля детства" з'явився в 1998 році і належав він С. Махову. Найхарактерніша риса цього перекладу - розкутість, вільність та деідеологізація культурних цінностей. Все це пов'язано саме з соціо-культурними факторами та чинниками тогочасного суспільства. Вже тоді зароджувалась та вкорінювалась тенденція в перекладній літературі до використання розмовної лексики, просторіччя, жаргонізмів, занижених лексичних одиниць. У переклади вводили фрагменти пов'язані з описом інтимного життя героїв, які в минулому були неприйнятні через надмірну цензуру. У 2008 році в Росії виходить переклад М. Нємцова "Ловец на хлебном поле", який викликав, певного роду, скандальну реакцію. Оскільки переклад виконано зовсім нещодавно, то й постулати, якими послуговувався перекладач у своєму доробку, також модерні. Переклад М. Нємцова викликав неоднозначне ставлення читацького загалу як до самого перекладу, так і до перекладача.

С. Махов та М. Нємцов послуговуються часто однаковими перекладацьким тактиками:

часте використання розмовної згрубілої лексики та дисфемізмів, часто вже з початку речення: "itwastoolate" [17, 46]

"поздняк" [12, 44]; "I didn't have anything special to do" [17, 52] - "...oт нефигаделать..." [11, 50]; "I was way early" [17, 26] - "привалил чуток рановато" [11, 24]; "it was cold as hell" [17, 26] - "стоял дубак" [12, 25]; "kept banging hell out of my legs" [17, 38] - "лупили, нахер, мне по ногам" [12, 36]; "I walked the whole way to the station" [17, 54] - ". довокзала я всю дорогу пёрпехом" [12, 53]; ".while he was shaving" [17, 22] - ".пока морду бреет." [11, 21]; "to call up for a cab" [17, 84] - "вызывать мотор" [12, 83]; "watch the girls" [17, 87] - "стал глазеть на разных тёлочек" [12, 85];

вибір епітета-відповідника з негативною оцінкою: "girlswithterrificlegs" [17, 91] - "чувихи с охренительными ногами" [11, 90]; "girlswithlousylegs" [17, 91] - "чувихи с паршивыми ногами" [11, 90]; "а prettyspookykid" [17, 92] - "да, коварная девочка" [11, 91]; "littlebittyvoice" [17, 92] - "сопливый голосок" [11, 91];

підсилення негативної семантики висловлювання за допомогою різних суфіксів, приставок, скорочень слів: "HejustgotaJaguar. One of those little English jobs that can do around two hundred milesan hour" [17, 3] - "Брательник только-только купил "Ягуар", эдакую небольшую английскую тачку, дающую до трёхсот кэмэ в час" [11, 3]; "littlekid" [17, 24] - "парнишка" [12, 23]; "hisownmoney" [17, 4]

"денежки"[12, 3]; "hermotherandfather" [17, 25] - "ее штрики" [12, 24]; "hermother" [17, 33] - "мамаша" [12, 31]; "someboozehound" [17, 33] - "какого-то кирюху" [12, 31]; "skinnyguy" [17, 27] - "задохлик"[12, 25];

часте використання розмовних часток: "небось", "мол", "ну", "тут", "как бы", "короче", "капец": "PenceyPrepisthisschoolthat'sinAgerstown, Pennsylvania. Youprobablyheardofit" [17, 6] - "... Пенси - есть такое подготовительное учебное заведенье близ городка Аджерз в Пенсильвании. Небось слышали" [11, 5]; "I sat down on the one right next to him and started turning the cold water on and off-this nervous habit I have" [17, 35] - "Короче, сижу на раковине рядом с бреющимся Страдлейтером, играю водой" [11, 33]; ".with a guy like Ackley, if you looked up from your book you were a goner. Youwereagoneranyway" [17, 52] - "...cтаким, как Экли, от книжки оторвешься - и капец. Тебе по-любому капец" [12, 49].

У результаті цих змін переклади С. Махова та М. Нємцова подеколи перетворюються на суцільну лайку. Як С. Махов, так і М. Нємцов багато в чому перебільшують у своїх перекладах, зловживаючи перекладацькою тактикою додавання. Це додавання полягає у примноженні вульгаризмів, у підсиленні негативного ефекту, у надмірній дисфемізації тощо. Наприклад, вживання головним героєм не просто сленгу, а певних соціальних діалектів, в більшій мірі схожих на жаргон або суто російський молодіжний сленг. Такі тактики перекладу також спричинені спробою одомашнити переклад не тільки на рівні субстандартної лексики, а й на рівні часових рамок. Художнє мовлення Голдена Колфілда середини ХХ століття перетворюється на сучасне молодіжне мовлення кінця ХХ - початку ХХІ століть.

Слід зазначити що існує ще один переклад російською мовою - Я. Лотовського "Над пропастью во ржи" у журналі "Сім мистецтв". Можна сказати, що він є проміжним ланцюгом, певного роду мостом між перекладами Р. Райт-Ковальової та перекладами С. Махова і М. Нємцова. Перекладач відтворює мовленнєві характеристики головних героїв-підлітків, не вдаючись до надмірного "згладження", втім і не зловживаючи лайкою.

Я. Лотоський в цьому випадку уникає таких різких висловлювань, хоча й відтворює сленг сленгом, але з більш загальною семантикою. Наприклад, слова-паразити Голдена Колфілда, "goddam" та "chrissake",які зустрічаються майже на кожній сторінці, перекладач відтворює відповідно до контексту як "фигня", "блин", "чертов", "идиотский", "гнусный". Хоча можливо не варто настільки урізнюманітнювати перекладацькі відповідники, адже для підліткового мовлення типове вживання так званих "слів-паразитів". Тому краще уникати синонімічних варіантів, а намагатися вибрати один-два адекватні контексту відповідники, які допоможуть відтворити індивідуалізацію підліткового мовлення оригіналу. Переклад Я. Лотовського виважений, стриманий, подеколи перекладач вживає знижені лексеми розмовного пласту, але вони не належать до лайки та дисфемізмів. Переконатися в цьому можна на наступних прикладах:

"The band was putrid' [17, 76] - "oркестр был лажовый" [10, 75]; "verybrassy" [17, 76] - "ужасно громкий" [10, 75]; "show- offy-lookingguyswiththeirdates" [17, 83] - "пожилые пижоны со своими дамами" [10, 81]; "...someguynexttomewassnowinghelloutofthebabehewaswith. Hekepttellinghershehadaristocratichands" [17, 83] - ". чувак, что сидел рядом, клеил одну девицу, вешал ей лапшу на уши" [10, 81]; "gettingdrunk" [17, 85] - "накачиваться спиртным" [10, 84]; "aflitty-lookingguy"[17, 97] - "шустрый такой чувак" [10, 96]; "newbabe"[17, 105] - "новая крошка" [10, 103]; "Isortofgavehertheoldeye" [17, 106] - "я подмигивал ей"[10, 104]; "gettingdrunkashell" [17, 111] - "пьяный в дым"[10, 110]; "shebeatitoutoftheroomsofast" [17, 77] - "она смоталась так быстро" [10, 75].

Переклад Я. Лотовського можна віднести до проміжної ланки між надмірною ідеологізацією в перекладі Р. Райт-Ковальової і О. Лонгвиненка, а також модерними спробами деіделогізації тексту в перекладах С. Махова і М. Нємцова. Перекладач не згладжує свій переклад і не осучаснює, а також не зловживає стратегіями одомашнення чи очуження. Втім, незважаючи на адекватні перекладацькі рішення, цей переклад не набув такої популярності, як "канонічний" переклад Р. Райт-Ковальової, чи такого розголосу (хоч і негативного), як переклад М. Нємцова.

Причини цієї непопулярності стають очевидними, якщо уважно проаналізувати соціальні чинники, на фоні яких з'являлися ці переклади. Переклад Р. Райт-Ковальової набув популярності не тільки тому, що належить, безперечно, перу талановитої перекладачки. Сама епоха диктувала сурові принципи так званого "реалістичного методу" перекладу, завданням якого було створення "рівнозначного художнього враження", а імпліцитно втілювало думку "повноцінної заміни оригіналу", після чого сам оригінал вже буде не потрібним [1]. В результаті цієї ідеологізації всього радянського створювався своєрідний культ "святості і недоторканості" радянських перекладів. Навіть самі письменники та літературознавці поширювали думку, що такі письменники як Дж. Джойс, Дж. Орвелл, Р. Кіплінг, Е. Гемінґвей, В. Фолкнер, Дж. Стейнбек, К.Воннеґут, Дж. Апдайк, Дж. Д. Селінджер значно програють в оригіналі російським радянським перекладам. Нові переклади створюються в абсолютно новому соціальному контексті, коли переклади не тільки не проходять цензуру, а часто навіть не підпадають під редакторську вичитку. Така ситуація часто призводить до появи неякісних перекладів, через що нові переклади не витримують конкуренції із авторитетними радянськими перекладами. Втім, помилково вважати, що може існувати "універсально-бездоганний переклад" на всі часи. О. Борисенко підкреслює, що таку думку відстоювали навіть в радянські часи деякі прогресивні перекладачі, за що неодноразово зазнавали критики та утисків [1]. Так, відомий російський філолог, лінгвіст і перекладач М. Гаспаров зазначав, що не варто тяжіти до абсолютної універсальності, що різним читачам потрібні різні переклади. Адже переклад - це спосіб знайомства однієї культури з іншою, а таке знайомство вимагає різних тактик на різних стадіях і відбувається то в "ширину", то в "глибину" [4].

Сьогодні в Україні існує тільки один україномовний переклад роману Дж.Д. Селінджера "The Catcherin the Rye" - це переклад О.Лонгвиненка. Цей переклад пережив декілька перевидань і всього одну єдину правку, хоча і суттєву, - це зміна самої назви роману на буквальний переклад "Ловець у житі" у 2010 році. Ця зміна безперечно свідчить про необхідність нових перекладацьких концепцій, що будуть відповідати новим соціальним контекстам. Отже, дискурсивний підхід відкриває подальші перспективи дослідження проблеми множинності перекладів, а також дозволяє випрацьовувати стратегії і тактики, необхідні для нових перекладів.

Список використаних джерел

переклад скорочення вилучення махов

1. Борисенко А. Сэлинджер начинает и выигрывает: Иностранная литература / А. Борисенко. - М., 2009. - № 7.

2. Владимирова Ю. И. Особенности речевого поведения персонажа художественного произведения и перевод: [Электронний ресурс] / Ю. И. Владимирова // Известия российского государственного педагогического университета им. А. И. ГЕРЦЕНА / - Санкт-Петербург, 2006. - № 23. - том 5.

3. Влахов С. И. Непереводимое в переводе / С. И Влахов, С. П. Флорин. М.: Р.Валент, 2009. - 360 с.

4. Гаспаров М. Л. Брюсов и буквалізм: Мастерство перевода / М. Л. Гаспаров. - М., 1971.

5. Петренко Д. И. Язык оригинала - язык перевода в условиях эпистемологической ситуации, идеологизации, деидеологизации общества: на материале романа Дж.Д. Сэлинджера "TheCatcherintheRye" и его переводов на русский язик: автореферат дисс. канд. филол. наук. - Ставрополь, 2007. - 250 с.

6. Рудницька Н. М. Відлуння радянської цензури і переклад у сучасних Україні та Росії: Н. М. Рудницька // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна / - Харків: Видавництво ХНУ ім. В. Н. Каразі- на, 2013. - № 1051 - С. 181-186.

7. Селінджер Дж.Д. "Над прірвою у житі" / Дж.Д. Селінджер; [переклад Олекси Логвиненка]. - Харків: Фоліо, 2010. - 317 с.

8. Селинджер Дж.Д. "Над пропастью во ржи": [Электронний ресурс] / Дж.Д. Селинджер; [перевод Риты Райт-Ковалевой]. - М., 1975. - Режим доступа: http://ae-lib.org.ua/texts/salinger the_cather_in_the_rye ru.htm.

9. Селинджер Дж. Д. "Над пропастью во ржи": [Электронный ресурс] / Дж.Д. Селинджер; [перевод Якова Лотовского] // Семь искусств. - № 2(3). февраль 2010; № 3(4) - март 2010.

10. Селинджер Дж. Д. "ОБРЫВ на краю ржаного поля ДЕТСТВА" / Дж. Д. Селинджер; [перевод Сергея Махова] // Девять рассказов. - М.: Аякс Лтд, 1998. - 310 с.

11. Селинджер Дж. Д. Собрание починений: Роман. Повести. Рассказы / Дж. Д. Сэлинджер; [перевод Максима Немцова]. - М.: Эксмо, 2008. - 704 с.

12. Холстинина Т. В. Американский сленг в художественном тексте и проблема его передачи на русский язык: автореферат дисс. канд. филол. наук / Т. В. Холстинина. - М., 2о07. - 191 с.

13. Hatim B. Discourse and the Translation / B. Hatim, J. Mason. - London: LONGMAN, 1990. - 258 p.

14. Johnson R. If Holden Caulfield Spoke Russian: R. Johnson // The New Yorker. - New York, 2013.

Размещено на Allbest.ru