Відтворення метафор Василя Симоненка в перекладах англійською мовою

Размещено на http://www.allbest.ru/

КНУ імені Тараса Шевченка Інститут філології

ВІДТВОРЕННЯ МЕТАФОР ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА В ПЕРЕКЛАДАХ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ

О. Дехтярук, студ.

м. Київ

У статті досліджуються індивідуально-авторські метафори Василя Симоненка, розглядаються способи перекладу метафоричних одиниць, аналізуються образи, створені митцем, та їх відтворення в перекладі англійською мовою.

Проблема метафоричних одиниць, як одного з головних засобів вираження знань у мовній системі, вже давно привернула увагу вчених, які запропонували безліч їх класифікацій. Дослідження мовної метафори присутні у працях Н. Арутюнової [1], А. Баранова та Ю. Караулова [2], Д. Девідсона [3], Г. Кулієва [4] та інших науковців. Однак, залишається ще безліч недослідже- них аспектів цього художнього тропу.

"Метафора потужно живить емоційну енергетику слова, увиразнює його образну структуру, розширює смислові горизонти мови. Без неї неможлива література, не обходиться наука, активно фігурує вона в соціокультурних дискурсах. Метафора несе інформацію про історичний і культурний розвиток людини, пізнання нею світу, самовираження у слові. Метафоризаційні процеси мають системний, цілісний, цілеспрямований і хвилеподібний характер. На основі їх осмислення сформульовано концепцію метафоричного динамізму, що ґрунтується на розумінні метафори як наснаженого внутрішньою силою явища мови, мислення і культури" [5].

Поезія Василя Симоненка неповторна і самобутня. Поету притаманний власний ідіостиль, який характеризується вживанням різноманітних художніх тропів. Багато дослідників творчості Василя Симоненка засвідчують, що саме метафори надають його поезії такого надзвичайного емоційного впливу. Тому актуальність обраної теми зумовлена потребою дослідити відтворення метафор Василя Симоненка в перекладах англійською мовою, оскільки вони виявляють особливості світобачення, а також відбивають в поетичній мові характерні соціальні, художньо-естетичні цінності суспільства. Тому саме від перекладу залежить те, як сприйме вірші В. Симоненка англомовний читач, чи зрозуміє його ідіостиль і світосприйняття, та й, власне, світобачення всього українського народу.

Проаналізувавши творчість Василя Симоненка, літературознавець Ігор Шанковський публікує у 1975 році в Лондоні книгу "Василь Симоненко: Семантична студія" [11], де не тільки розглядає семантичне навантаження слів та виразів у його поезії, а й визначає місце передчасно померлого поета серед інших українських письменників. У 1977 році Ігор Шанковський видає своє дослідження англійською мовою, де були надруковані англомовні переклади поезій.

Перекладами поезії Василя Симоненка займався й молодий літературознавець і перекладач Андрій-Марія Фрейшин-Чировський, який у 1975 році у США опублікував книгу під назвою "Гранітні обеліски" [9], де містилися переклади творів українського поета. За словами автора книги, основним завданням для нього було передати у перекладах силу та емоційність поезії Симоненка.

Мовознавцями виділено ряд ознак, що відрізняють індивідуально-авторську метафору від загальномовної: асистемність, суб'єктивність, наявність "авторства", унікальність, невідтворю- ваність [8]; одноразовість вживання, одиничність зіставлення різних понять у складі метафори, належність до певного індивідуального стилю, новизна [7].

Загальномовні метафори функціонують у різних стилях літературної мови, зокрема і в розмовній мові, на відміну від індивідуально-стильових, що є витвором окремого письменника і ознакою його ідіостилю, як, наприклад, метафори в поетичному дискурсі В. Симоненка.

Новизна полягає в дослідженні перекладів поезії англійською мовою та відтворення індивідуально-авторських метафор В. Симоненка, оскільки аналізу перекладених віршів цього геніального українського поета ще не було проведено. Тож ця робота може стати поштовхом для подібних дослідницьких студій. метафора симоненко переклад мова

Мета даної статті - дослідження проблеми відтворення англійською мовою метафор Василя Симоненка, аналіз повністю відтворених, частково відтворених, змінених та втрачених образів.

Найґрунтовнішими практичними порадами щодо перекладу метафорики вважається класифікація прийомів відтворення метафор, запропонована П. Ньюмарком [10], на яку ми й опирались у цьому дослідженні. П. Ньюмарк вирізняє: 1) збереження образу у мові перекладу; 2) заміна образу мови джерела стандартним образом мови перекладу, який не суперечить культурі мови перекладу; 3) відтворення метафори за допомогою образного порівняння зі збереженням образу (але з можливою зміною експресії); 4) переклад метафори (або образного порівняння) за допомого образного порівняння (або, інколи, метафори) з тлумаченням значення (це сприяє розумінню, але може призвести до втрати експресивності висловлювання); 5) відтворення семантики метафори описово (може застосовуватися, якщо метафора нечітка і її збереження є недоречним, хоча певні аспекти настанови висловлювання можуть втратитися); 6) пропущення метафори, якщо вона надлишкова (необов'язкова); 7) збереження метафори з конкретизацією значення з метою підсилити образ.

Із даної класифікації можемо зробити висновок, що у перекладі образність метафори може зберігатись, змінюватись або, взагалі, втрачатись. Дослідивши переклади поезії Василя Симо- ненка, виділяємо найхарактерніші типи відтворення метафори.

Повне відтворення образу - співпадають і правила сполучуваності, і традиції вираження емоційно-оцінної інформації, вжиті в оригіналі. Наприклад: "очі ганьби" [9, 64] - "the eyes of shame" [9, 65], "на цвинтарі ілюзій" [9, 20] - "in the graveyard of illusions" [9, 21], "хай палають хмари бурякові" [9, 40] - "may the beet-colored clouds burn forever" [9, 41], "полин снігів" [9, 74] - "the absinthe of snow" [9, 75], "у думок моїх течію" [9, 78] - "my thoughts' vibrant flow" [9, 79], "очі порожні" [9, 76] - "eyes are hollow" [9, 77], "брехлива сльоза" [9, 76] - "the fraudulent tear" [9, 77], "не в'януть руш біля плуга і станка" [9, 60] - "our hands don't languish by our plows and carts" [9, 61], "прийдуть з України верби і тополі" [9, 52] - "the willows and poplars will come without ado" [9, 53]. Бачимо, що метафори перекладені повними відповідниками; образ і експресія у перекладі повністю збігаються із оригіналом.

Часткове відтворення образу - створений поетом образ загалом зберігається у перекладі, проте дещо відрізняється від оригіналу. Наприклад: "небо скуйовджене і розколисане" [9, 82] - "the sky, churned up and disheveled" [9, 83]. Слово "churned up" означає "збовтаний", "сколочений" [1, 250], а "disheveled" - "скуйовджений", "кошлатий" [1, 389]. Перекладач міняє місцями прикметники, а означення "розколисане" перетворює в "збовтане". Відповідно, образ неспокійного неба зберігається, проте його не можна вважати повним, оскільки один з компонентів метафори не був відтворений абсолютним відповідником. Ще одним прикладом може стати метафора "стомлені думки" [9, 32] - "thoughts so stale" [9, 33]. Із англійської "stale" перекладається як "несвіжий", "черствий" [1, 1400]. Знову ж, хоч і використовується неповний відповідник, негативний настрій, а відповідно й образ, зберігається. Цікавим прикладом є метафора "біль у душу мою закрадається вужем" [9, 26] - "and pain finds my soul, and it snakes into there" [9, 27]. Образ болю, як противної змії, зберігається у перекладі. Однак, коли в оригіналі маємо іменник, який вказує на цей образ ("закрадається вужем"), то в англомовному вірші функцію образотворення виконує дієслово "to snake", що означає "повзти", "витися" [1, 1343] і викликає явну асоціацію зі змією.

Реметафоризація, або зміна образу - метафора у перекладі зберігається, але вона не відповідає образу в оригіналі. Наприклад: "пустуни-джмелі" [9, 70] - "hordes of wasps and bees" [9, 71], що дослівно перекладається як "орди ос і бджіл". Бачимо, що джмелі в перекладі англійською мовою перетворюються на "ос і бджіл", але основна модифікація відбувається з оригінальним компонентом "пустуни", що відтворюються як "орди". Отже, грайливий і веселий образ змінюється на небезпечний і навіть такий, що наганяє страх, але зберігає свою метафорику. Ще одним прикладом може бути вираз "хай сичать образи" [9, 38], що відтворюється як "and may the insults fly" [9, 39]. Метафора в даному випадку зберігається, проте змінюється образ. Якщо в оригіналі "образи" викликають явні асоціації зі зміями, тобто означають лють і викликають страх, то в перекладі англійською мовою вони просто "літають", що значно змінює конотацію образу.

Деметафоризація, або втрата образу - у перекладі метафора опускається. Наприклад: "отара хвилин" [9, 80] передається буденним "every day" [9, 81]. У цьому варіанті втрачається і образ, і експресія. Ще одним прикладом може стати фраза "ніхто не перекреслить мій народ" [9, 30], що відтворюється як "no one will destroy my nation's life" [9, 31]. Ключовим компонентом тут виступає дієслово "destroy" - "знищити", "зруйнувати" [1, 369]. Хоч у цьому випадку метафорика і втрачається, проте зберігається загальний настрій.

Зміна і втрата образу у перекладі має дуже просте й логічне пояснення: переклад поезії - процес складніший, ніж, наприклад, переклад публіцистики чи прози, де відтворити авторську метафору набагато простіше. Важливо розуміти, що перекладач дещо обмежений, адже повинен не лише передати зміст та образність віршів, а й відтворити поетику, зберегти риму та мелодику, оскільки це теж є одним з найважливіших компонентів поезії Василя Симоненка. Яскравим прикладом цього може слугувати наступний уривок: "Мріють крилами з туману лебеді рожеві,/ Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві” [9, 50], котрий англійською відтворюється як: "Dreamingly they float from out the misty foggage,/ Pinkish swans who paint the night with waxen starrage” [9, 51]. Перекладач вносить багато змін, відтворюючи ці рядки англійською. У першому рядку метафора часково змінюється і набуває більшої експресії: "мріють крилами з туману” у перекладі відтворються як "мрійливо випливають із густезного туману”. Наступний рядок зберігає метафору, та тільки тепер в англомовному варіанті з'являються "лебеді рожеві, котрі розмальовують ніч восковими зорями”, тоді як в оригіналі "сиплють ночі у лимани зорі сургучеві”. Важливо звернути увагу й на власне авторський неологізм перекладача "starrage”, що утворює риму до "foggage” і зберігає подібну експресію, викликаючи в уяві силу-силенну густо всіяних зірок.

Отже, провівши дане дослідження, ми з'ясували, що більшість перекладених метафор зберігають свій образ. Проте трапляються й випадки часткового відтворення, зміни або втрати образу. Але такі модифікації необхідні задля збереження наступних, можливо, більш вагомих образів, а також для відтворення мелодики поезії Василя Симоненка. Загалом, переклади віршів поета не тільки передають особливості світобачення, моделювання світу, творення індивідуальної мовної картини світу, відбивають в поетичній мові характерні соціальні, художньо- естетичні цінності суспільства, а й зберігають свою самобутність. Тож можна стверджувати, що перекладач якісно виконав таке нелегке поставлене перед ним завдання.

Перспективи подальшого дослідження перекладів творів Василя Симоненка безперечні, адже його поезія багата не лише на метафоричні одиниці, а й наповнена різноманітними художніми засобами, що відображають усю сутність мислення поета та народу загалом. Дослідження перекладених творів митця сприятиме розумінню як способів передачі художніх тропів у перекладі, так і світосприйняття поета.

Список використаних джерел

1. Англо-український словник / [уклад. Гороть Є. І., Коцюк Л. М. та ін.]. Вінниця: Нова Книга, - 1700 с.

2. Арутюнова Н. Д. Теория метафоры / Н. Д. Арутюноваю - М.: Прогресс, 1990. С. 5-32.

3. Баранов А. Н. Русская политическая метафора: Словарь / А. Н. Баранов, Ю. Н. Караулов - М., 1995. 103 с.

4. Дэвидсон Д. Что означают метафоры. Теория метафоры. Под ред. Н. Н. Попова / Д. Дэвидсон. М.: Прогресс, 1993. С. 173-193

5. Кравець Л. В. Динаміка метафори в українській поезії ХХ століття / Л. В. Кравець. К.: Академія, 2012. 416 с.

6. Кулиев Г. Г. Метафора и научное познание / Г. Г. Кулиев. Баку, 1987. 89 с.

7. Пустовіт Л. О. Засоби вираження метафор // Культура слова. Респ. між- від. зб. / Л. О. Пустовіт. К., 1976. Вип. 34. С. 56-92.

8. Скляревская Г. Н. Метафора в системе язика / Г. Н. Скляревская. С-П.: Наука, 1993 - 152 с.

9. Chirovsky-Fr A. M. Granite obelisks / A. M. Chirovsky-Fr. USA, 1975. 145 p.

10. Newmark Р. Approaches to Translation / Peter Newmark. Oxford: Pergamon Press, 1981. 200 р.

11. Shankovsky I. Vasyl Symonenko: Study in semantics / I. Shankovsky. London, 1977. 212 p.

Размещено на Allbest.ru