Відтворення синтактико-стилістичних особливостей художнього тексту (на матеріалі в українського перекладу роману Дена Брауна "Втрачений символ")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

Відтворення синтактико-стилістичних особливостей художнього тексту (на матеріалі в українського перекладу роману Дена Брауна "Втрачений символ")

C. Панова, студ.

Анотація

синтаксичний пунктуаційний український переклад

У статті розглянуто основні синтаксичні та пунктуаційні засоби, які характеризують авторський стиль Дена Брауна, та проаналізовано адекватність їх відтворення в українському перекладі роману "The Lost Symbol", виконаному Володимиром Горбатьком.

Інтелектуальні детективні романи Дена Брауна є надзвичайно популярними у всьому світі і перекладаються на десятки мов.

Для перекладача важливо визначити риси авторського стилю письменника, твір якого він перекладає, і намагатися якомога повніше відтворити їх у своєму перекладі.

Мета статті полягає у виявленні та описі основних мовних засобів і стилістичних прийомів на рівні синтаксису, якими послуговується Ден Браун, та визначенні відповідності способів перекладу, застосованих Володимиром Горбатьком, авторському задумові та стилістичній своєрідності оригіналу.

Як стверджує відомий американський дослідник Річард Оман, "синтаксис визначає стиль" [4, 93]. Дійсно, особливості побудови синтактичних одиниць є важливим стилетвірним фактором. Коли мова йде про ідіостиль конкретного автора, варто приділити належну увагу тому, які речення він вживає, які синтаксичні художні засоби використовує, а також з'ясувати стилістичну роль пунктуації. Всі ці особливості необхідно враховувати при перекладі для досягнення максимальної його адекватності та збереження комунікативних функцій тексту оригіналу.

Розглянемо основні синтаксичні стилістичні засоби, які використовує Ден Браун, і те, як вони відтворені у тексті перекладу. Нерідко у художніх текстах стверджувальні за формою речення можуть вживатися як питання, до прикладу, коли оповідач або хтось із героїв хоче показати, що він вже здогадується про те, якою буде відповідь, що йому це не байдуже, або що він дивується про себе. "Всі ці зрушення, тобто вживання синтаксичних структур у невластивих їм денотативних значеннях і з додатковими конотаціями, називаються транспозицією " [1, 182].

Розглянемо кілька речень, в яких Ден Браун вдається саме до цього стилістичного прийому та їх українські відповідники, запропоновані В. Горбатьком (табл. 1).

Відтворити маркованість зміни порядку слів у питальному реченні доволі складно, адже в українській мові він нефіксова- ний. Тому в другому і третьому випадках перекладач просто передає зміст оригінального тексту, послуговуючись звичними структурами українського питального речення. Щоправда, граматична структура речення у прикладі 2 дещо змінюється: відповідником своєрідного розмовного теґа "right?" стає властиве українському розмовному стилю "що?", вжите після підмета. У прикладах 4 і 5 для передання емфази на здивуванні героя в перекладі додається питальна частка "невже". У першому ж прикладі перекладач вдається до трансформацій додавання та смислового розвитку, додаючи ще одне речення - "Так швидко?" - та наводячи повну назву моста.

Таблиця 1. Приклади вживання Деном Брауном транспозиції та їх відповідники в українському перекладі

У деяких випадках речення з транспозицією просто опускаються, що, на наш погляд, зменшує адекватність перекладу.

Для досягнення високої експресивності оповіді, а також передачі внутрішньої мови героя, Ден Браун часто використовує повтори (як лексичні, так і синтаксичні). До прикладу: "Then, quite unexpectedly, the crash echoed again. /And again. /And again" [6, 299]. У перекладеному реченні вжито двократний повтор, замість трикратного: "І раптом, абсолютно несподівано, з того самого напрямку знову долетів металевий гуркіт./ Потім ще раз./ І ще раз" [2, 302]. Цікавим є перекладацьке рішення в такому випадку: "The secret hides within The Order The secret hides within The Order?” [6, 341]. Тут важливо врахувати контекст твору, адже перше речення - це вигравійований напис, а друге - вже внутрішня мова персонажа. Взявши це до уваги, перекладач залишає англійський варіант першого речення, а перекладає друге: "The secret hides within The Order "Ця таємниця криється в Цьому Порядку"?" [2, 343]

Також в романі трапляються приклади повторів цілих синтаксичних структур:

"The kingdom of God is within you, said Jesus Christ.

Know thyself, said Pythagoras.

Know ye not that ye are gods, said Hermes Trismegistus"

[6, 499].

Модель "Пряма мова + слова автора із зазначенням мовця" зберігається і в українському перекладі, її відтворення не становить суттєвих труднощів:

"Царство Небесне - всередині вас самих", - казав Ісус Христос.

"Пізнай себе", - казав Піфагор.

"Ви не знаєте, що ви - боги", - стверджував Гермес Трісме- гіст" [2, 502].

Щоправда, з нашої точки зору, цілком виправданим могло б бути вживання слова "казав" у всіх трьох реченнях.

Неповне речення як структурний тип, характерний для усного мовлення, виступає засобом створення атмосфери природного спілкування, запевнення читача у життєвості описуваних подій, а також як засіб творення портрета героя та його стану. Неповні речення Ден Браун включає у невласне пряму мову і використовує в якості емфатичного закінчення завершеного у смисловому плані мовленнєвого відрізка [3, 124]. Таким чином часто передається напруженість ситуації, почуття страху та збентеження героя.

Таблиця 2. Приклади вживання неповних речень у романі "Втрачений символ” та їх відповідники в українському перекладі

Як бачимо з перших трьох прикладів, перекладач, виходячи з контексту, нерідко додає головні члени речення, трансформую- чи речення з неповних у повні. Варто підкреслити, що внаслідок цього українські відповідники набувають дещо більшої експресивності, аніж комунікативні одиниці оригінального тексту.

Це саме можна проілюструвати ще одним прикладом, де змінюється сама функція мовленнєвого акту: декларатив "Impossible" стає експресивом "Це ж просто неможливо" (ілокутивна класифікація мовленнєвих актів за Дж. Серлем - див. [5, 45]). Трансформації граматичної структури неповних речень, а також зміни їх ілокутивних функцій - досить поширене явище в досліджуваному перекладі. Приклади водночас еквівалентного та адекватного перекладу (як, напр., реч. 4 та 5 у таблиці) трапляються в українському тексті дещо рідше.

Ще однією примітною рисою авторського стилю Дена Брауна є вживання парцельованих речень. Парцеляція в романі вживається не лише як синтаксичний прийом побудови речення, а й інтонаційно оформлює висловлювання і слугує для створення певної специфічної атмосфери та змалювання особистих характеристик героїв [3, 123].

В. Горбатько в українськомовному перекладі переважно зберігає парцельовані одиниці, відтворюючи таким чином інтонаційну переривчастіть оповіді або внутрішньої мови персонажів.

Таблиця 3. Приклади вживання парцеляції у романі "Втрачений символ” та її відтворення в українському перекладі

На особливу увага заслуговує те, наскільки влучно перекладачем використано трансформації смислового розвитку (у підкреслених частинах прикладів, наведених у таблиці). У прикладі 2 за відсутності контексту переклад міг би виглядати навіть так: Моє дослідження в безпеці. Повністю. Але перекладач доречно конкретизує слово research як "результати досліджень", оскільки мова в цьому випадку йде дійсно про вцілілі після вибуху дані про проведені головною героїнею експерименти. Приклад 4 демонструє нам порушення еквівалентності перекладу з метою збереження його адекватності: вжите В. Горбатьком порівняння "як на цвинтарі" справді звучить більш звично для вуха українського читача, ніж дослівний відповідник "мертво".

Втім, парцеляцію в українському перекладі збережено не завжди. До прикладу, "Trish Dunne always felt a bit uneasy in Pod 3, but the chill that had just run through her felt different. Visceral. Primal" [6, 215] перекладено як: "Триш Дюн завжди почувалася трохи неспокійно в блоці номер три, але холодок, який щойно пронизав її тіло відчувався по-іншому. То був нутряний первісний страх" [2, 217]. Вважаємо, що більш доречним було б зберегти парцеляцію, аби краще виразити стан героїні та описати природу її страху, напр.: "...але холодок, який щойно пронизав її тіло був зовсім іншим. Інстинктивним. Первісним".

У тексті роману, що досліджується, широко застосовується також еліпсис (прийом переривання висловлювання). За нашими спостереженнями, перший тип такого переривання може бути пов'язаним із художнім замовчуванням та пунктуаційно виражатися в англійському тексті трьома крапками або тире.

Враховуючи пунктуаційні норми мови перекладу, які не можуть бути порушені, перекладач обидва приклади вживання еліпсису передає трьома крапками. Варто звернути увагу й на те, що крім "адаптування" до українських норм цього стилістичного прийому, автор друготвору користується також українським зразком пунктуаційного оформлення прямої мови. Перекладач дотримується традиційного для українських текстів оформлення прямої мови, навіть коли має справу з внутрішнім мовленням героя, хоча міг би передавати його, як і Ден Браун, курсивним шрифтом, що, однак, для вітчизняного читача виглядало б доволі незвично.

Таблиця 4. Приклади вживання в романі еліпсису (з метою замовчування) та їх відтворення в українському перекладі

Інший тип переривання висловлювання зумовлений лише почуттями та емоціями. Він пов'язаний з графічною передачею припинення фонації, викликаної відчуттями, які переживають герої. Так, зокрема, передається потік думок персонажа, який знаходиться в екстремальній ситуації: "Eight Franklin Square... squares... this grid of symbols is a square... the square and the compass are Masonic symbols... Masonic altars are square... squares have ninety-degree angles. The water kept rising, but Langdon blocked it out. Eight Franklin... eight... this grid is eight-by-eight. Franklin has eight letters... "The Order” has eight letters... 8 is the rotated symbol ю for infinity... eight is the number of destruction in numerology" [6, 499]. Аналогічно це відтворюється і в українському перекладі: "Майдан Франкліна - квадратний... ця сітка символів теж являє собою квадрат... квадрат та компас є масонськими символами... Масонські олтарі мають форму квадрата... квадрати мають кути дев'яносто градусів. - Вода продовжувала підніматися, та Ленґдон викинув її зі своїх думок. - Франклін, номер вісім... вісім... ця сітка - вісім на вісім, у слові "Франклін" - вісім літер... Фраза "Цей Орден" має вісім літер... перевернута вісімка - символ вічності... вісім у нумерології - це символ руйнації..." [2, 502-503].

Також для зображення ходу думок чи здивування або розгубленості своїх героїв письменник вдається до вживання кількох підряд питальних речень, що є видом синтаксичного паралелізму.

Таблиця 5. Приклади вживання в оригінальному тексті "Втраченого символа” та його перекладі синтаксичного паралелізму

Як бачимо, в українському перекладі також переважно збережена ця стилістична особливість, адже вона дозволяє вповні й адекватно передати на синтаксичному рівні почуття збентеження та здивування, що супроводжують мисленнєві процеси героїв. Однак, у кількох випадках, як у прикладі 3, ціле речення просто опускається без жодної компенсації, що певним чином знижує адекватність перекладу. Також, трапляються приклади об'єднання кількох питальних речень в одне складносурядне.

У наведених вище прикладах можна було помітити ще одну важливу рису ідіостилю Дена Брауна - виділення курсивом власне непрямого мовлення (часто думок персонажів), інколи прямої мови, неповних речень, що описують почуття або стан героя, та фраз або слів, які емфатизуються. Через значну кількість таких графічних виділень роман отримав чимало несхвальних відгуків із уст критиків, хоча складно заперечити, що така графічна різнорідність тексту певним чином навіть полегшує його сприйняття читачем. За нашими підрахунками, В. Горбатько зберігає ці так звані "авторські курсиви" приблизно у 65 % випадків. До певної міри це є порушенням відтворення авторського стилю письменника, але разом з тим його можна вважати виправданим, оскільки таким чином перекладач забезпечує відповідність тексту до норм української мови.

Отже, характерними рисами ідіостилю Дена Брауна на рівні синтаксису є: транспозиція, неповні речення, повтори, парцеляція, еліпсис та синтаксичний паралелізм. При відтворенні їх українською мовою перекладач намагається максимально наслідувати синтаксичні моделі й зразки, наявні в оригіналі. Щоправда нерідко він вдається до синтаксичних трансформацій, і це допомагає зробити текст більш природним з точки зору правил української мови, та більш звичним для читача. Внаслідок цього, нажаль, інколи важливі стилістичні характеристики тексту оригіналу залишаються невідображеними.

Список використаних джерел

1. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка: учебное пособие для студентов педагогических институтов по специальности "Иностранные языки" / И.В. Арнольд. - М.: Просвещение, 1990. - 300 с.

2. Браун Д. Втрачений символ [Текст]: пер. з англ. В. Горбатька / Д. Браун. - Харків: Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2010. - 608 с.: іл.

3. Горбунова А.М. Особенности языка и стиля Дэна Брауна в аспекте перевода: на материале романов "Ангелы и демоны" и "Код да Винчи": диссертация ... кандидата филологических наук: 10.02.20 / Анастасия Михайловна Горбунова; [Место защиты: Моск. гос. обл. ун-т]. - М., 2010. - 167 с.: ил. РГБ ОД. 61 10-10/1136.

4. Сосновська В.Б. Поетика сучасної англомовної прози [Текст] / В.Б. Сосновська. - Краснодар, 1977. - 93 с.

5. Яшенкова О.В. Основи теорії мовної комунікації: навч. посіб. / О.В. Яшенкова. - К.: ВЦ "Академія", 2010. - 312 с. (Серія "Альма-матер").

6. Brown, Dan. The Lost Symbol. - Printed in the UK by CPI Cox & Wyman, Reading, RG1 8EX. 2010. - 672 p.

Размещено на Allbest.ru