Комунікативно-мовні особливості англійськомовного мережевого новинного тексту

Мережева новина як окремий жанр медіатексту, якому притаманне ступінчасте розгортання структури. Загальна характеристика найбільш важливих комунікативно-мовних особливостей англійськомовних мережевих новинних текстів на матеріалі сайту новин Бі-Бі-Сі.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 30.09.2020
Размер файла 57,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунікативно-мовні особливості англійськомовного мережевого новинного тексту

Наталія Потьомкіна

(студентка II курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету іноземних мов)

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Паращук В. Ю.

Статтю присвячено опису ключових комунікативно-мовних особливостей англійськомовних мережевих новинних текстів на матеріалі сайту новин Бі-Бі-Сі. Мережева новина вважається окремим жанром медіатексту, якому притаманне ступінчасте розгортання структури, коли читачам надається вибір варіантів прочитання за допомогою гіперпокликань; особливості лексико-тематичної організації та граматичного аранжування новинного тексту.

Ключові слова: мережевий новинний текст, ступінчаста організація змістової структури, лексико-тематична організація, синтаксичні та морфологічні особливості мережевого новинного тексту.

Постановка проблеми

Сучасний мас-медійний простір функціює як особлива комунікативна реальність, яка активно визначає специфіку лінгвокультурного, психологічного розвитку сучасного соціуму, впливає на його мовну свідомість й одночасно вербалізує її [2, с.46-47]. Серед мовних жанрів медійного дискурсу, медіадослідники визнають первинність інформаційних жанрів у контексті пізнання, сприйняття матеріалу ЗМІ, адже “система інформаційних жанрів репрезентує перший етап соціального орієнтування і включає повідомлення про події, ситуації та факти, дійових осіб” [6, с. 24]. Повинні тексти, які належать до інформаційних жанрів, складають важливу частину національної культури, вони насичені реаліями й артефактами, їм притаманна особлива ідеологічна тональність, яка відображає певну систему цінностей [3, с. 82]. У зв'язку з цим вивчення процесів створення, сприйняття та інтерпретації новинних текстів на часі належать до пріоритетних напрямів мовознавчих студій.

З поширенням сфери впливу засобів масової комунікації, з усвідомленням необхідності диференційного підходу до тієї чи іншої аудиторії актуальними стають не тільки проблеми семантичної або формальної організації висловлення, але й питання комунікативного плану, вивчення умов, що забезпечують створення та сприйняття розуміння тексту [11, с. 58].

Метою статті є систематизація даних наукових досліджень про комунікативно-мовні особливості новинного тексту. Об'єктом дослідження є англомовні новинні тексти, опубліковані на сайті новин BBC [16]. Предметом дослідження є специфічні риси мовного розгортання новинного тексту, його лексичні й граматичні особливості.

Виклад основного матеріалу

Медіатексти є об'єктом дослідження вчених різних сфер гуманітарних наук: лінгвістів, психологів, педагогів і багатьох інших. Різні аспекти дослідження новинного тексту розглядались у працях науковців: Л. Дускаєвої, К. Мельникової, М. Степанова, М. Ковальчукової, Т. А. ван Дейка, О. Шеваршинової. В англо-американській науковій традиції проблема жанрового статусу новин вирішена однозначно: новина виокремлена в самостійний тип медіатексту [12, с. 231]. У такому аспекті побудована, наприклад, класифікація Т. Г. Добросклонської [3, с. 38-44; 4, с. 56-59], яка охоплює чотири основних функціонально-жанрових типи медіатекстів: новини, інформаційну аналітику та коментар, публіцистику й будь-які тематичні матеріали, позначені англійським терміном “'features ”, рекламу.

У контексті цього підходу новинні повідомлення структуровано за змістовно-тематичними критеріями й формату, наприклад: soft / hard news, home / foreign news, breaking / continuing news, news headlines / news in detail / news summary тощо. [4, с. 95-103;15, с. 122-125]. Ці різновиди текстів виокремлено як для газетних, так і для телевізійних новин. Класифікація в річищі зарубіжної дослідницької традиції свідчить на користь тлумачення новин як особливого жанру в межах інформаційних жанрів преси [12, с. 233].

У центрі нашої уваги знаходиться мовна специфіка англійськомовного новинного тексту Інтернет- газет, або мережевий новинний текст (далі - МНТ), який створюється для інтернет-газети або новинного сайту. Такому тексту притаманна специфічна структура, зумовлена, у першу чергу, багаторівневою організацією інформації в умовах онлайн ЗМІ [6, с. 182].

Специфіка розгортання новини в мережевому новинному тексті. До змістової структури МНТ відносять такі пропозитивні елементи: 1) топік, тобто результат максимального стискання змісту тексту, який відображає його предмет [3, с. 58]; 2) тема - смислове ядро тексту, конденсований та узагальнений зміст тексту; суб'єктивно виокремлена когнітивна одиниця, макропропозиція, що презентує значиму для продуцента інформацію, виражену в “ядерній” пропозиції; тема експлікована автором у заголовочному комплексі МНТ і першому реченні статті [там само]; 3) підтеми - компоненти змісту МНТ, спрямовані на деталізацію ситуації, яку описано в тексті. Сукупність теми й підтем формує змістову структуру МНТ, що можливо представити у вигляді ієрархії, верхній рівень якої посідає топік, нижче розташована “ядерна” пропозиція основної теми МНТ, далі розсереджено підтеми.

Російська дослідниця Л. Р. Дускаєва окреслює такі риси мовного розгортання новинного тексту: на відміну від лінійного газетного тексту, розширення гіпертексту новини в Internet здійснюється ступінчасто та варіативно [5, c. 391]. На першому, “найоперативнішому, “гарячому” етапі читач знайомиться із заголовком, що містить гіперпокликання, при цьому як заголовок використовується речення, в якому основний сенс (ядро) повідомлення вже переданий” і, якщо користувач вирішить уточнити причину, наслідок того, що сталося, з'ясувати додаткові обставини того, що відбувалося, то кліком миші викличе продовження тексту [там само, c. 391]. Іще одна з найважливіших особливостей подачі інформації в новинному інтернет-гіпертексті полягає в тому, що “зміст не вибудовано для медіакористувача заздалегідь у цілісній формі, і ступінь ознайомлення з матеріалами залежить від активності реципієнта, а <...> гіпертекст технічно забезпечує можливість полівекторного (різноскерованого) інформування, тобто вибору варіантів прочитання і логіки ознайомлення з безліччю джерел інформації, і різноманітністю способів її подачі - гіперпокликань, фотографій, відео та аудіодемонстрацій” [там само, c. 391].

У мовному розгортанні новини проявляється така властивість, як напруженість, що зумовлено необхідністю якомога довше утримати реципієнта в Інтернеті, для чого використовуються різні стилістичні способи створення й збереження інтриги [5, c. 393]. У заголовках напруженість створюється, зокрема, завдяки максимальному “згущенню” змісту новинного повідомлення, його лаконізації [там само, c. 393], а в гіпертексті напруженість підтримується різними способами та прийомами.

Лексичні особливості новинного інтернет-тексту. Згідно з даними К. Мельникової [10, с. 95-96], більшість лексичних одиниць, що використовуються в описі подій в англомовному електронному новинному виданні (71 % від загальної кількості лексичних одиниць в тексті), відносяться до числа нейтральної лексики та передають актуальну інформацію про події, реалізуючи прямі значення і точно номінуючи складові новинної події - учасники, топоніми, хрононіми, дії, стани; при цьому меншою кількістю слововживань характеризуються спеціальні лексичні одиниці з термінологічними значеннями, які співвідносяться з окремими поняттєвими галузями, що асоціюються з подіями (9%), ономастичні одиниці (8%), журналістські кліше, які уніфікують прийоми інформування в медіадискурсі (7%); лексика, яка передає оцінне ставлення до події, представлена незначною кількістю одиниць (близько 5%). Саме лексико- тематична організація тексту забезпечує точність і достовірність його змісту, а точність новинного тексту підвищується, якщо процент вживаних в ньому стандартних засобів інформування (власних імен, назв посад і професій, закладів та організацій, топонімів і хрононімів тощо) значний, а відсоток статистичних даних, дат, цифр вищий, ніж у текстах інших медійних жанрів [10, с. 96].

Однією з лексичних особливостей англомовних новинних текстів є використання неологізмів. Найбільш поширеними неологізмами сьогоднішніх новин є Brexit, to meghanmarkle, Megxit тощо, наприклад: The Sunday Telegraph believes there are no winners as a result of what many of the front pages are calling “Mesxit” - the exit of the Duke and Duchess of Sussex as front-line royals (BBC news, 19/01/2020).

Функціонування великої кількості власних імен (Boris Johnson, Sir Tim Barrow, Theresa May, West Midlands тощо ) також є характерною лексичною особливістю мережевих новинних текстів [14], наприклад: Trump declares national emergency over IT threats.. The executive order is to protect US networks from "foreign adversaries", the White House says. (BBC news, 15/05/2019); Choco Leibniz biscuit heiress apologies over Nazi- era labour comments. Verena Bahlsen faced a backlash after defending her firm's use offorced labour during Nazi rule. (BBC news, 15/05/2019).

Граматичні особливості новинного інтернет-тексту. Аналіз граматичних особливостей новинного інтернет-тексту проводився дослідниками на різних рівнях. Т. ван Дейк [1] виявив певні особливості на синтаксичному рівні, а Т. Г. Добросклонська [3; 4] визначила низку рис, які притаманні стилю медіа текстів. Проаналізувавши англійськомовні МНТ нашого матеріалу спостереження, можемо довести притаманність певних граматичних особливостей для МНТ політичного характеру.

Одним із граматичних прийомів, використаних в новинних текстах, є висування важливої інформації на перше місце в синтаксичній структурі речення. Прикладом використання такого прийому може бути будь- яке речення, в якому йде цитата, а потім покликання на джерело, оскільки в такому випадку першочергову вагу має саме твердження, а не його автор: “There is no need for a free-trade agreement to involve accepting EU rules on competition, subsides, social protection, the environment or anything similar, ” Mr Johnson said in his speech in London.

Також для новинних текстів характерний широкий вжиток пасивних форм і конструкцій, а також безособової конструкції “There is”. Використання таких прийомів слугує для збереження об'єктивності різних видів висловлювань, що є важливим чинником для новин політичного характеру, наприклад: There is no Australian free trade deal with the EU; import tariffs have been eliminated; the royal couple were greeted.

Наступною граматичною особливістю є велика кількість лексичних поєднань чи складних слів нестійкого типу. Вживання цієї морфо-синтаксичної категорії спрямоване на введення різних учасників та осіб, які беруть участь у певній новинній події, з додаванням якомога більшої кількості можливих подробиць. Відповідні словосполучення також можуть бути назвою будь-якої організації, групи людей чи явища, для яких характерні назви, що складаються з декількох номінацій, наприклад: the coronavirus lockdown; routine health tests; a member of the president's coronavirus task force; the federal government's health guidance; “Brexit-related” act of vandalism; `Canada-style ' trade deal; Brexit Irish Sea checks.

Використання обмежуючих, а не описових прикметників є характерною рисою для більшості новинних текстів. Це пов'язано з тим, що описові прикметники частіше не відіграють значної ролі, а лише збільшують кількість тексту для читання [10, с. 130]. Тому в аналізованих текстах більшість прикметників є саме обмежувального характеру, наприклад: metropolitan areas; the slowly improving situation; trade talks; tariff-free access; social protection.

Для новинного тексту також характерне використання скорочень та абревіатур. Це пояснюється тим, що для МНТ характерна стислість, а використання скорочень допомагає в тому, щоб у коротке повідомлення втиснути якомога більше інформації [8, с. 166], наприклад: The ECJ andEU's legal order “must not constrain the autonomy of the UK legal system in any way”; in his speech in Greenwich the PM said.

Висновки

Проведене дослідження свідчить про те, що мережеві новинні тексти мають набір характерних рис, що вирізняє їх серед інших медіатекстів. Багаторівнева система организації інформації, що передається МНТ онлайн, зумовлює розподіл основного змісту новинного тексту по декільком веб- сторінкам і охоплює такі блоки: стислий зміст, головна подія, фоновий зміст. Точність і достовірність МНТ забезпечується його лексико-тематичною організацією, яка номінує компоненти новинної події (учасників, топоніми, хрононіми, дії, стани), статистичні дані, дати. Певні граматичні засоби сприяють розташуванню важливої інформації на початку речення, підвищують об'єктивність даних, які повідомляються, дозволяють використання форм, максимально насичених інформацією. Зазначені лексичні та граматичні засоби дозволяють МНТ краще виконувати їхню комунікативну функцію [13].

Перспектива дослідження вбачається в подальшому вивченні особливостей іншомовного новинного тексту з їхнім використанням для навчання читання й розуміння новинної інформації англійськомовних мережевих видань із метою формування медіаграмотності учнів старшої школи.

Бібліографія

текст сайт комунікативний

1.Дейк Т. А., ван. (2000). Анализ новостей как дискурса. Язык. Познание. Коммуникация. Благовещенск : БГК им. И. А. Бодуэна де Куртенэ. С. 111-160

2.Дергач Д. В. Лінгвостилістика нових інформаційних жанрів у сучасних мас-медіа. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2015. Вип ХХХ. С. 45-53

3.Добросклонская Т. Г. Вопросы изучения медиатекстов (опыт исследования современной английской медиаречи). М., 2005. 288 с.

4.Добросклонская Т. Г. Медиалингвистика: системный подход к изучению языка СМИ: современная английская медиаречь: Учеб. пособие. М. : Флинта: Наука, 2008. 263 с.

5.Дускаєва Л. Р. Мовна структура новинних текстів мережевих видань. Вісник Львівського університету. Серія журналістика, 2013. Випуск 37. С. 390-396

6.Дускаева Л. Р. Речевая структура новостных текстов сетевых изданий. Вестник Пермского университета. Серия российская и зарубежная филология. 2014. Вып. 1(25). С. 178-183

7.Зябирова О. Ю. Лексические и грамматические особенности текста аннотации новостей печатных СМИ. URL: https://pgu.ru/upload/iblock/d1e/18.pdf

8.Иванова Т.С., Николаева Е. В. Семантико-синтаксические особенности репрезентации событий в новостных сообщениях англоязычных сми. Сборник научных статей XIМеждународной научно-практической конференции. 2019. С. 165-170

1.Ковальчукова М. А. Новостной анонс в сети Интернет как речевой жанр дискурса СМИ: дис. ... канд. филол. наук. - Ижевск, 2009, 170 с.

9.Мельникова Е. А. Точность и достоверность как критерии информативности текста новостного сообщения. Вестник Волгоградского гос. ун-та. Сер. 2, Языкознание. 2014. № 5 (24). С. 94-100.

10.Мельникова Е. А. Точность и достверность как критерии информативности. Вестник Волгоградского государственного университета. Сер. 2, Языкознание. 2014, №5 (24). С.94-100

11.Маник С. А., Косолюкина Е. А. Особенности новостной статьи в современном англоязычном интернет-дискурсе (на материале медиатекстов по теме «терроризм»). Политическая лингвистика, 4(58), 2016. C.124-132

12.Негрышев А. А. К макроструктурной типологии текстов новостных жанров. Вестн. Моск. ун-та. Сер. 10. Журналистика. 2011. № 1. С. 228-244

13.Поліщук Н. П. Комунікативна функція тексту в теорії мовленнєвого впливу Studiaphilologica. 2014. Вип. 3. С. 58-61.

14.Степанова М. А. Событийные имена и их роль в организации дискурса (на материале английского языка): дис. ... канд. филол. наук. Барнаул, 2003. 184 с.

15.Чичерина Н. В. Медиатекст как средство формирования медиаграмотности у студентов языковых факультетов. М.: URSS, 2008. 232 с.

16.BBC news. URL: https://www.bbc.com/news

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.