Смислова структура модальних одиниць "non potere trattenersi (astenersi) da" та "non potere far a meno di" (на матеріалі італійської мови)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Міністерство освіти і науки України

Смислова структура модальних одиниць “non potere trattenersi (astenersi) da” та “non potere far a meno di” (на матеріалі італійської мови)

Валерія Ігорівна Охріменко доктор філологічних наук, професор кафедри романської філології

м. Київ, Україна

Анотація

У статті розглянуто закономірності квантування інформації у мікротексті функціонування модальних одиниць non potere trattenersi (astenersi) da та non potere far a meno di на матеріалі італійської мови. Модальні одиниці non potere trattenersi (astenersi) da та non potere far a meno di задають квантування інформації у мікротексті, виступаючи у ролі ядра і утворюючи модальні структури разом з приєднувальними компонентами.

Модальні одиниці non potere trattenersi (astenersi) da та non potere far a meno di набувають статусу модальних структур у мікротексті їх функціонування, виявляючи типову сполучуваність у приядерній зоні та імплікуючи закономірність вживання мовних засобів на ближній периферії та на периферіїмікротексту. Мовні засоби, що вживаються у мікротексті функціонування non potere trattenersi (astenersi) da та non potere far a meno di, окреслюють їхню смислову структуру. Ці мовні засоби корелюють з власне визначенням модального значення єдиної можливості, в основі якого міститься контраст між чинниками навколишньої дійсності та сформованими уявленнями і системою цінностей суб'єкта, що оцінюються з позицій модальності і викликають реакцію супротиву.

На основі аналізу різнорівневих мовних засобів, що вживаються у мікротексті функціонування зазначених мовних одиниць, встановлено, що модальна одиниця non potere trattenersi (astenersi) da, зберігаючи зв'язок із внутрішньою формою, містить семантичні імплікатури контрасту та реакційності, а модальна одиниця non potere far a meno di - семантичні імплікатури контрасту, реакційності та акціональності.

Модальні одиниці non potere trattenersi (astenersi) da та non potere far ameno di є маркерами спонтанної непідконтрольної сенсорної, емоційної, епістемічної реакції суб'єкта на неочікувану інформацію, що суперечить його уявленням або системі цінностей, і зазвичай викликає емоційну реакцію здивування, захоплення, збентеження, страху. Ці модальні одиниці є засобами вираження модального значення єдиної можливості і вказують на єдино можливу реакцію за певних умов.

Ключові слова: модальне поле, модальна структура, смислова структура, єдина можливість.

The article focuses on appropriateness's of quantifying of information in microtext offunctioning of modal units "non potere trattenersi (astenersi) da " and "non potere far a meno di" in the Italian language. Modal units "non potere trattenersi (astenersi) da" and "non potere far a meno di" determine quantifying of information in microtext being nucleus and forming modal structures together with joined components. The modal structure is formed by joined components in according to the regularity rules in the prenuclear zone (components combined with modal construction “non potere trattenersi (astenersi) da" or modal construction “non potere far a meno di" and the near-peripheral zone (components used in the modal sentence with these modal constructions or in adjacent sentences).

The modal units “non potere trattenersi (astenersi) da " and “non potere far a meno di" acquire the status ofmodal structures in the microtext oh theirfunctioning. These modal units conserving the liaison with their inner form possess semantic implicatures of contrast and reactivity. The modal unit “non potere far a meno di" possesses one more semantic implicature: actionality. The typical microtexts of functioning of the Italian modal units “non potere trattenersi (astenersi) da" and “non potere far a meno di" are perceptional, emotional and epistemic.

The modal units “non potere trattenersi (astenersi) da " and “non potere far a meno di" express the modal meaning of unique possibility and the unique possible reation of subject in certain circumstances. Usually such situation take place hic et nunc or is described through reflection of a subject (memories). Such reactions are characterized by absence of intention from the part of subject, spontaneity, impossibility of control that makes them impossible to be simulated or hidden.

The modal units “non potere trattenersi (astenersi) da " and “non potere far a meno di" acquiring the status of modal structures in the microtext oh their functioning determine peculiarities of using of idiomatic means in the pre-nuclear zone, nearperiphery zone and periphery zone. Idiomatic means typical for a microtext of functioning of the modal units “non potere trattenersi (astenersi) da" and “non potere far a meno di" characterize their sense structure. Such means are correlated with the modal meaning of unique possibility that expresses a contrast between factors of reality and imaginations or system of values of the subject of modal meaning that produce reaction of resistance.

Being analyzed idiomatic means of different levels using in microtext of functioning of modal units “non potere trattenersi (astenersi) da " and “non potere far a meno di" it is determined that the modal units “nonpotere trattenersi (astenersi) da " and “non potere far a meno di" are markers of spontaneous non controlled sensorial, emotional or epistemic reaction of a subject that contradicts of his imaginations or system of values and usually causes emotional reaction of astonishment, admiration, embarrassment, fear. These modal units expressing the modal meaning of unique possibility indicate the unique possible reaction by certain circumstances.

In the pre-nuclear zone “non poter astenersi (trattenersi) da " and “ non potere far a meno di" are used lexical units thet express sensorial reaction (fremere, rabbrividire, sobbalzare, sussultare), emotional reaction (sorridere, ridere, interrompere qc con una risata), epistemic reaction or verba dicendi (richiedere, esclamare, gridare, notare, acido). In the near-peripheral zone are verbalized factors that caused a reaction of subject

of modal evaluation such as lexical units of positive or negative evaluation, actional semantics. In the peripheral zone such information is completed end detailed. The microtect offunctioning of the modal units "non potere trattenersi (astenersi) da" and "non potere far a meno di" is characterized by sense relations of contradictory between certain segments.

Keywords: modal field, modal structure, sense structure, unique possibility.

В статье рассмотрены закономерности квантования информации в микротексте функционирования модальных единиц одиниць non potere trattenersi (astenersi) da и non potere far a meno di на материале итальянского языка. Модальные единицы non potere trattenersi (astenersi) da и non potere far a meno di определяют квантование информации в микротексте, выступая в роли ядра и создавая модальные структуры вместе с присоединительными компонентами.

Модальные единицы non potere trattenersi (astenersi) da и non potere far a meno di приобретают статус модальных структур в микротексте их функционирования, обладая типичной сочетаемостью в приядерной зоне и имплицируя закономерность употребления языковых средств на ближней периферии и на периферии микротекста. Языковые средства, которые употребляются в микротексте функционирования non potere trattenersi (astenersi) da и non potere far a meno di, формируют их смысловую структуру. Эти языковые средства коррелируют с определением модального значения единственной возможности, в основе которого находится контраст между факторами окружающей среды и сформированными представлениями и системой ценностей субъекта, которые оцениваются с позиций модальности и вызывают реакцию сопротивления.

На основании анализа разноуровневых языковых средств, которые потребляються в микротексте функционирования даннях модальных единиц было установлено, что модальная единица non potere trattenersi (astenersi) da, сохраняя связь с внутренней формой, содержит семантические импликатуры контраста и реакциональности, а модальная единица non potere far a meno di - семантические импликатуры контраста, реакциональности и акциональности.

Модальные единицы non potere trattenersi (astenersi) da и non potere far ameno di являются маркерами спонтанной неконтролируемой сенсорной, эмоциональной, эпистемической реакции субъекта на неожиданную информацию, которая противоречит его представлениям или системе ценностей, и обычно вызывает эмоцииональную реакцию удивления, восхищения, замешательства, страха. Эти модальные единицы являються средствами выражения модального значения единственной возможности и указывают на единственно возможную реакцию при определенных условиях.

Ключевые слова: модальное поле, модальная структура, смысловая структура, единственная возможность.

Вступ

Синергетична парадигма лінгвістичних знань уможливлює комплексний підхід до дослідження категорії модальності, і дозволяє уніфікувати підходи, що традиційно розділялися у мовознавстві, зокрема, онтологію і гносеологію, об'єктивність і суб'єктивність.

Актуальність дослідження зумовлюється необхідністю комплексного дослідження категорії модальності у сучасній лінгвістиці, що носить поліпарадигмальний характер. Це дає можливість простежити співвідношення онтології та гносеології, співвідношення об'єктивного і суб'єктивного у мікротексті функціонування модальних одиниць, що співвідноситься з типовою кореферентної дійсності ситуацією.

Мета дослідження полягає у визначенні смислової структури модальних одиниць non potere trattenersi (astenersi) da та non potere far a meno di, що задають закономірне квантування інформації у мікротексті їх функціонування.

Об'єктом дослідження є мікротекст функціонування модальних одиниць non potere trattenersi (astenersi) da та non potere far a meno di.

Предметом дослідження є дискретизація смислового простору мікротексту функціонування модальних одиниць non potere trattenersi (astenersi) da та non potere far a meno di.

Матеріалом дослідження обрані художні твори італомовних авторів.

Наукова новизна роботи полягає у першій спробі розкриття смислової структури модального засобу в аспекті встановлення взаємозалежності між його семантикою як згорнутою структурою та параметрами мікротексту його функціонування.

Основний зміст

Згідно концепції функціонально-семантичного поля (ФСП) О.В. Бондарка у результаті проекції логіко-поняттєвих категорій на мовні здійснюється аналіз семантичних категорій граматики та семантичних функцій різнорівневих мовних одиниць з вивченням їх функціональної взаємодії. Функціональний аспект мовних одиниць досліджується з опорою на мовне та позамовне середовище, тобто розглядається оточення одиниці мови у системі та зв'язок із мовленнєвою реалізацією [1, с. 5 - 14]. У зазначеній концепції вводяться поняття функціонально-семантичного поля та категоріальної ситуації. ФСП визначається як “угрупування (...) комбінованих (лексико-синтаксичних і т.п.) засобів даної мови, що взаємодіють на основі спільності їх семантичних функцій” [1, с. 11]. ФСП як сукупність мовних одиниць, організованих за польовим принципом, з наявністю ядра та периферії, сполучається з категоріальною ситуацією, яка визначається як “типова (...) змістова структура, що ґрунтується на певній семантичній категорії і ФСП, що утворюється ним у даній мові” і “є одним з аспектів загальної ситуації, який передається висловленням, однією з його категоріальних характеристик” [1, с. 12].

На відміну від концепції О.В. Бондарка, у якій категоріальні характеристики досліджуються окремо (аспектуальна, темпоральна, модальна, локативна), ми розглядаємо модальність як глобальну категорію, при дослідженні якої мають враховуватися, зокрема, і аспектуальність, і темпоральність і локативність. Тому ми не обмежуємося рівнем модального висловлення, а розглядаємо також його найближче оточення, тобто рівень мікротексту (зазвичай 3-5 висловлень).

Кардинальною відмінністю нашої концепції від усіх існуючих є те, що ми виносимо принцип поля на рівень мікротексту функціонування мовної одиниці. За нашою концепцією, смислова структура модальної одиниці складається з ядра (власне семантика модальної одиниці), приядерної зони (безпосередня сполучуваність модальної одиниці), ближньої периферії (мовні засоби, що вживаються у висловленні, до складу якого входить модальна одиниця) та периферії (мікротекст функціонування модальної одиниці). Модальні одиниці non potere trattenersi (astenersi) da та non potere far a meno di за їхньою семантикою відносяться до модального поля можливості. Точкою відліку при розкритті смислової структури модальної одиниці є її семантика та зв'язок з опозицією модального поля.

В основі когнітивно-семантичного поля можливості міститься поняття `можливість' (у фокус уваги потрапляє саме онтологічний аспект: явище, дія, подія визначаються як віртуальні), пов'язане з бінарною опозицією “нереалізація можливості vs реалізація можливості”, опредметнення одного з членів якої відбувається через зумовленість, що каузує трансформацію віртуальної можливості у зумовлену дійсність [6, с. 381].

Адже у модальних значеннях можливості “відображається не тільки опозиція реальне / ірреальне, але і динаміка зв'язку між ними, яка представлена поняттям потенційності” [5, с. 7]. Модальне значення єдиної можливості імплікує єдино можливий стан справ за даних умов, що обмежують реагування або дії суб'єкта, що оцінюється з позицій модальності, і змушують його діяти певним чином. Ці умови пов'язані з параметрами кореферентної дійсності ситуації', що вербалізуються у мікротексті функціонування модальних одиниць non potere trattenersi (astenersi) da та non potere far a meno di - засобів вираження модального значення єдиної можливості.

В італійській мові (а також в інших мовах, у т.ч. неспоріднених) існують модальні конструкції єдиної можливості, що виражаються через подвійне заперечення та через обмеження. Власне `обмеження' походить від `межа', що асоціюється з граничністю, зіткненням протилежностей. Перелік етимонів концепту `кінець' з ілюстративним матеріалом у грецькій, латині, слов'янських мовах, англійській та німецькій [4, с. 115], можна узагальнити у такий спосіб: 1) закінчення (дії, процесу, стану); 2) досягнення межі; 3) отримання результату. Ці значення можуть мати відношення і до модальних конструкцій єдиної можливості в аспекті розкриття смислової структури модальних одиниць, що здійснюється з урахуванням аналізу смислових відношень у мікротексті їх функціонування зі здійсненням їх проекції на чинники позамовної дійсності.

За даними аналізу, модальні конструкції non potere trattenersi (astenersi) da non potere far a meno di, що виражають модальне значення єдиної можливості, вживаються переважно на позначення реакції суб'єкта у певних обставинах, що корелює з ситуативністю hic et nunc або її відтворенням призму рефлексії. Реакції такого типу характеризуються відсутністю наміру і непідконтрольністю суб'єкту [2, с. 140], є миттєвими, одноразовими, а їхня семантика є «аористичною, що вміщає ніби межу зміни» [3, с. 23]. У випадку емоційної реакції йдеться про її непідконтрольність. Як відомо, емоційна (як і сенсорна) реакція є непідконтрольною, а спонтанність емоційних реакцій, унеможливлює їх симуляцію, приховування [7, с. 167].

Розглянемо взаємозалежність між семантикою модальної структури non potere trattenersi (astenersi) da та параметрами мікротексту її функціонування. Non potere trattenersi (astenersi) da є модальною конструкцією, що разом з приєднувальним компонентом (інфінітивом) перетворюється на модальну структуру і перекладається “не могти (утриматися від того, щоб) не”. Наявність у складі модальної структури семантичного компонента trattenersi (astenersi) - `утриматися' імплікує єдино можливу реакцію суб'єкта, що оцінюється з позицій модальності.

У результаті аналізу фактологічного матеріалу було встановлено, що фрагмент об'єктивної дійсності, який викликає єдино можливу реакцію суб'єкта модальної оцінки, сприймається за принципом релевантної виділеності: має місце контраст між уже існуючою в епістемічній сфері суб'єкта інформацією та неочікуваною, що вражає, викликає емоції (подив, зацікавленість, захоплення, обурення), і як наслідок, єдино можливу непідконтрольну реакцію. У такому разі в мікротексті модальної одиниці non potere trattenersi (astenersi) da, що є засобом вираження модального значення єдиної можливості, вживаються лексичні одиниці, що є носіями “модальної маркованості” в аспекті нестандартної оцінки мовцем ситуації, і надають висловленню “реальний модальний статус” [8 с. 115].

Розглянемо мовні засоби, що вживаються у мікротексті функціонування цієї модальної структури, зокрема, мовні одиниці, що вербалізують інформацію про сприйняття, емоції, дії, систему цінностей суб'єкта, що оцінюється з позицій модальності.

Найчастіше до приядерної зони non potere trattenersi (astenersi) da потрапляють лексичні одиниці, що вказують на фізіологічну сенсорну реакцію - умовний рефлекс (fremere, rabbrividire, sobbalzare, sussultare, non gemere), емоційну реакцію (sorridere, ridere, interrompere qc con una risata), емоційно- оцінну реакцію (rimproverare, rinfacciare), епістемічну реакцію (richiedere). інформація мікротекст модальний

Розглянемо приклад. Il suo volto cercava di atteggiarsi a una espressione di benvenuto, ma non potei trattenermi dal fTemere di fronte a una cost singolare fisionomia. La sua figura era alta e, benchй estremamente magra, le sue membra eramo grandi e sgraziate. Come procedeva a grandi passi, avvolto nelle nere vesti dell'ordine, v'era qualcosa di inquietante nel suo aspetto (Eco, p. 81). Модальне висловлення єдиної можливості вказує на безпосередню реакцію мовця: Адсон був настільки вражений зовнішнім виглядом бібліотекаря абатства Малахії (singolare fisionomia), що не міг не здригнутися (non potei trattenermi dal fremere). Перцептивна реакція зумовлюється незвичайним зовнішнім виглядом Малахії (singolare fisionomia). Висловлення (1) - (2) структуруються за принципом поєднання антонімічних бінарних структур з інформацією про поведінку і вигляд суб'єкта, що оцінюється. Лінгвістичним маркером невідповідності очікуваного уявлення про суб'єкт справжньому слугує допустовий конектор benchй. Наведений приклад ілюструє типову вербалізацію у мікротексті не лише перцептивного, але й емоційного модусу: зовнішній вигляд бібліотекаря бентежить Адсона (v 'era qualcosa di inquietante nel suo aspetto).

Менш вживаним є вживання у приядерній зоні non potere trattenersi (astenersi) лексичних одиниць на позначення епістемічної реакції (richiedere), що є інформативним запитом. Наприклад. S'appressd quindi a una nicchia scavata dentro il muro, ov'era stante, bella e sorridente, la marmorea testa d'una dia, un 'Afrodite, Artemide o Demetra: la spruzzd di latte, la spalmo di mele, mormorando a for di labbra le letane (...) Isidoro, frate d'un tempo e frate sempiterno, non votй astenersi dal richiedere: “Mastro curatolo, don Nino, che santa и quella?” (Consolo, p. 64). Ісідоро під впливом враження, що справило на нього зображення богині в храмі, не міг утриматися від того, щоб не спитати, чиє то було зображення (non votй astenersi dal richiedere). Стимул, що вражає уяву мовця, оцінюється ним позитивно (bella e sorridente, la marmorea testa d'una dia) викликає захоплення і реакцію зацікавленості, а репліка мовця є інформативним запитом і спрямована на стимулювання комунікації.

Для ближньої периферії non potere trattenersi (astenersi) da характерним є вживання лексичних одиниць семантики перевищення міри якості (bellissimo, magnfico / terribile, orrendo), емотивної семантики на позначення емоційної реакції страху, здивування (spaurirsi, inquietarsi, sconcertarsi, esser stupito), семантики ексклюзивності (singolare, estremo), оцінки поведінки, зазвичай негативної (accusi, accusare, biasimare), метатекстових операторів (devo dirti, devo avvertirti), у т. ч. на позначення та впливу на поведінку суб'єкта (devi / dovresti riconoscere).

На периферії non potere trattenersi (astenersi) da відбувається вербалізація раптової появи у полі зору суб'єкта (об'єкта) сприйняття, що є повністю неочікуваним і викликає спонтанну непідконтрольну реакцію, вербалізація суперечності поведінки суб'єкта і обставин з погляду мовця, вживання диз'юнктивних та уступових конекторів як засобів зв'язності (ma, perd; benchй, malgrado); характерними є смислові відношення контрадикторності між сегментами мікротексту з інформацією, що слугує джерелом контрасту (зовнішній вигляд - поведінка, поведінка - обставини).

Розглянемо взаємозалежність між семантикою модальної структури одиниці non potere far a meno di та параметрами мікротексту її функціонування. Non potere far a meno di є модальною конструкцією, що разом з приєднувальним компонентом (інфінітивом) перетворюється на модальну структуру і перекладається “не могти не”, позначаючи єдино можливу реакцію або дію суб'єкта за даних умов. Розглянемо мовні засоби, що вживаються у контексті функціонування non potere far a meno di, зокрема, мовні одиниці, що вербалізують інформацію про сприйняття, емоції, волевияв, дії, систему цінностей суб'єкта модальної оцінки.

До приядерної зони non potere far a meno di потрапляють лексичні одиниці на позначення фізіологічної сенсорної реакції - умовного рефлексу (arrossire, diventar rosso in faccia, trasalire), спонтанних жестів (gettare un'occhiata, levare gli occhi, fissare lo sguardo, prestare orecchio, voltarsi). Наприклад: (...) DonnaMatilde si tiene appartata, fosca, evidentemente infastidita da cid che dicono gli altri due, a cui tuttavia non pud far a meno di prestare orecchio, perchй nello stato d'irrequietezza in cui si trova, ogni cosa la interessa suo malgrado, impedendole di concentrarsi a maturare un proposito piщ forte di lei, che le balena e le tenta (Pirandello, p. 183). У наведеному прикладі йдеться про те, що донна Матильда, перебуваючи у схвильованому емоційному стані (nello stato d'irrequietezza in cui si trova), проявляє надмірну цікавість до всього, що її оточує (ogni cosa la interessa suo malgrado) і тому не може не прислухатися до того, що говорять поруч з нею (non pud far a meno di prestare orecchio). До складу модальної структури входить verba sentiendi (prestare orecchio). Єдино можлива перцептивна реакція корелює з емоційним станом суб'єкта, що оцінюється з позицій модальності, а мікротекст містить лексичні одиниці перцептивної та емотивної семантики.

Розглянемо інший приклад: Cosi dicendo stese la gamba, grossa e rossa, coperta di peli biondi, mostrando il piede con il calzerotto color fragola. Io non potei fare a meno di levare gli occhi verso quel piede e, tutto ad un tratto, avvertii che quella cosa era ricaduta giщ, dall'altra parte, nell'oscuritа (Moravia, p. 99-100). Маємо приклад ситуації чуттєвого сприйняття, єдино можливу перцептивну реакцію, що виникає через здивування (non potei fare a meno di levare gli occhi). Також у мікротексті вживаються лексичні одиниці на позначення раптовості, неочікуваності (tutto ad un tratto) та раптової зміни епістемічного стану суб'єкта модальної оцінки (avvertii).

Також відмітимо комбінаторику non potere far a meno di з лексичними одиницями на позначення спонтанної емоційної реакції (scoppiare in risata, scoppiare in singhiozzi, rendere il sorriso). Наприклад: Abbassai gli occhi e vidi cheteneva nella palma della mano una moneta dorata, con qualche incrostazione terrosa e unafigura di donna nelmezzo. “Aiutami avendere questa monetaromana... poifaremo a mezzo ”. Lo guardai e quindi non potei fare a meno di scoppiare in una gran risata, non sapevo neppure ioperchй: “Pataccaro... pataccaro... sei finitopataccaro... oh, oh, oh,...pataccaro”. Piщ ripetevopataccaro epiщ ridevo (...) (Moravia,p. 83). Емоційній реакції сміху, що є єдино можливою (non potei fare a meno di scoppiare in una gran risata) передує усвідомлення абсурдності пропозиції співрозмовника: продати монету, яку він називає старовинною. Суб'єкт модальної оцінки називає його шахраєм (pataccaro) і заливається від сміху (Piщ ripetevo pataccaro e piщ ridevo).

У приядерній зоні non potere far a meno di сполучається з емотивно маркованими verba dicendi (gridare, esclamare). Наведемо приклад: Forse a causa di quel vento e di quel sole, forse per l'emozione della libertа, mi sentivo stordito. Cost, quando passai per il cortile e vidi il direttore che se ne stava al sole, parlando ad un secondino, non potei far a meno di gridare: “Arrivederci, signor direttore!” (Moravia, p. 5). У цьому прикладі йдеться про те, як герой, виходячи із в'язниці, під впливом почуттів, що його переповнюють після того, як він опинився на волі, викрикує слова прощання директору в'язниці. Його репліка вводиться емотивно маркованим verba dicendi gridare (non potei far a meno di gridare). Зміст самої репліки теж є недоречним у цій ситуації, оскільки замість того, щоб сказати: “Прощавайте!” він говорить “До побачення!” Прецеденте висловлювання у мікротексті містить лексичні одиниці емотивної семантики (l'emozione della libertа, mi sentivo stordito).

Також до приядерної зони non potere far a meno di часто потрапляють нейтральні verba dicendi (domandare, notare), у постпозиції до яких вживаються лексичні одиниці емотивної семантики acido, ansioso, meravigliato, stupito. У цьому разі модальна конструкція містить інформацію про зміну емоційного стану суб'єкта модальної оцінки. Наприклад: Gigi osservd versandomi il vino: “In queste cose bisogna andarci piano... non lasciarsi trasportare dal sentimento... sei dalla parte della ragione, non si discute, ma appunto per questo devi mostrarti generoso ”. Non potei fare a meno di notare, acido: “Te lha data l'imbeccata, Guglielmo ''(Moravia, p. 7). У наведеному прикладі йдеться про те, що Джіджі намагається переконати свого друга, який щойно вийшов із в'язниці, до якої потрапив через неправдиві свідчення Вільгельма в суді, пробачити його. Слова Джіджі обурюють героя і викликають у нього емоційну реакцію супротиву, а його репліка водиться verba dicendi з емотивно маркованим компонентом (Non potei fare a meno di notare, acido). Така порада суперечить системі цінностей героя, метою якого є помста ворогові, до якої він врешті і вдається у той самий день.

У приядерній зоні non potere far a meno di сполучається з лексичними одиницями емотивної семантики (provare un sentimento di, provare un sentimento d'affetto, non conmuoversi, sentire). Наприклад: Il quarto fiocco se l'era annodato in cima alla testa, sui capelli che, al solito, portava sciolti sulle spalle. Dico la veritа, vedendola cosi bellina, con quei suoi occhi dolci simili a due stelle, non potei fare a meno di provare un sentimento di affetto (...) (Moravia, p. 133). У наведеному прикладі єдино можливу емоційну реакцію захоплення у суб'єкта модальної оцінки (non potei fare a meno di provare un sentimento di affetto) викликає вигляд дівчини, яка причепурилася на свято, зробила незвичну зачіску, ї її образ становить контраст із звичним, повсякденним.

На ближній периферії non potere far a meno di функціонують лексичні одиниці емотивної семантики (bruciare, perplesso, rabbia, rancore, timore), (гіпер)позитивної / (гіпер)негативної оцінки (magnifico, bello, brutto, terribile). Модальне висловлення має ретроспективний характер. Наприклад: Ma sia che il rancore fosse piщ forte della prudenza, sia che vedendola sparlare a quel modo del marito, cominciassi di nuovo a sperare per me, non potei fare a meno di rispondere: “Dico che hai ragione... le donne per lui sono tutto... belle o brutte (...)?” (Moravia, p. 97).

Для периферії non potere far a meno di характерною є вербалізація аксіологічно та емотивно значущої інформації, що каузує сенсорну, емоційну, епістемічну реакцію. Відмітимо смислові відношення контрадикторності між текстовими сегментами з інформацією, що слугує джерелом контрасту (викликає подив, суперечить системі цінностей).

Порівнюючи мікротекст функціонування двох модальних структур, можна зробити висновок, що модальна одиниця non potere trattenersi (astenersi) da, зберігаючи зв'язок із внутрішньою формою, містить семантичні імплікатури контрасту та реакційності, а модальна одиниця non potere far a meno di - семантичні імплікатури контрасту, реакційності та акцюнальюсті Модальна структура non poter astenersi (trattenersi) da на відміну від non potere far a meno di частіше вживається на позначення фізіологічної сенсорної реакції, у той час як остання, що містить десемантизований компонент fare, може вживатися і в акціональному контексті, вказуючи на єдино можливу дію за даних умов.

Висновки

Модальні одиниці non potere trattenersi (astenersi) da та non potere far ameno di є маркерами спонтанної непідконтрольної сенсорної, емоційної, епістемічної реакції суб'єкта на повністю неочікувану інформацію, що суперечить його уявленням або системі цінностей, і зазвичай викликає емоційну реакцію здивування, захоплення, збентеження, страху. Ці модальні одиниці є засобами вираження модального значення єдиної можливості та вказують на єдино можливу реакцію за певних умов.

В основі цього модального значення є контраст між чинниками навколишньої дійсності та сформованими уявленнями і системою цінностей суб'єкта, що оцінюються з позицій модальності і викликають реакцію супротиву. Опозиція модального поля втрачає значущість через безальтернативність. Концепт контрасту виражається у вербалізації в мікротексті функціонування модальних структур non potere trattenersi (astenersi) da та non potere far ameno di лексичних одиниць на позначення раптовості, неочікуваності, раптової зміни епістемічного стану суб'єкта модальної оцінки. Мікротекст функціонування зазначених модальних структур зазвичай характеризується взаємодією перцептивного, емотивного та епістемічного модусів, що знаходять експліцитне вираження.

У приядерній зоні non poter astenersi (trattenersi) da та non potere far a meno di вживаються лексичні одиниці, що вказують на фізіологічну сенсорну реакцію - умовний рефлекс, емоційну реакцію, епістемічну реакцію, емотивно марковані veiba dicendi. До ближньої периферії потрапляють мовні засоби, що вербалізують чинники, які викликали реакцію суб'єкта: лексичні одиниці семантики перевищення міри якості, гіперпозитивної або гіпернегативної оцінки, акціональної семантики. На периферії (рівень мікротексту) ця інформація зазнає доповнення і деталізації; характерною рисою мікротексту модальних структур єдиної можливості є смислові відношення контрадикторності між текстовими сегментами. Значущими мовними засобами, що окреслюють смислову структуру модальних одиниць єдиної можливості, виявилися лексичні одиниці на позначення сенсорної або емоційної реакції-рефлексу, епістемічної реакції впізнавання та усвідомлення, зміни емоційного стану, перевищення міри якості. Модальна одиниця non potere trattenersi (astenersi) da, зберігаючи зв'язок із внутрішньою формою, містить семантичні імплікатури контрасту та реакційності, а модальна одиниця non potere far a meno di - семантичні імплікатури контрасту, реакційності та акціональності. Модальна структура non poter astenersi (trattenersi) da на відміну від non potere far a meno di частіше вживається на позначення фізіологічної сенсорної реакції.

Література

1. Бондарко, А. В. «Темпоральность.» Теория функциональной грамматики:

2. Темпоральность. Модальность: [коллективная монография в 6 т.,

3. Беляева Е. И., Корди Н. Н., Цейтлин С. Н. и др.] (Ленинград, Наука, 1990), 263.

4. Зализняк, А. А. «Контролируемость ситуации в языке и в жизни.» Логический анализ языка. Модели действия (1992): 138-145.

5. Золотова, Г. А. «Категории времени и вида с точки зрения текста.» Вопросы языкознания 3 (2002): 8-29.

6. Мечковская, Н. Б. «Концепты “начало” и “конец”: тождество, антиномия, асимметричность.» Логический анализ языка. Семантика начала и конца (2002): 109-120.

7. Милютина, М. Г. «Семантика конативности и потенциальная модальность: комплекс “попытка - результат” и его выражение в русском языке.» Автореф. дисс. на докт. филол. наук (Екатеринбург, 2006).

8. Охріменко, В. І. «Онтологія та гносеологія категорії модальності в італійській мові.» (Дис. д-ра філол. наук, Київ, 2012), 612.

9. Шаховский, В. И. Лингвистическая теория эмоций (Москва, Гнозис, 2008), 416.

10. Яковлева, Е. С. «Слово в модальной перспективе высказывания.» Логический анализ языка. Модели действия (1992): 115-122.

References

1. Bondarko, A. V. «Temporal'nost' [Temporality].» Teorija functsionalnoj grammatiki: Temporal'nost'. Modal'nost' [Theory of functional grammar: Temporality. Modality] (Leningrag, Nauka, 1990), 263.

2. Zalizniak, A. A. «Kontroliruemost' situatsiji v jazyke i v zhyzni [Control of situation in the language end in the life].» Logicheskij analiz jazyka. Modeli dejstvija fantasiej [Logical analyses of language. Models of action] (Moscow, 1992): 138-145 (In Russian).

3. Zolotova, G. A. «Kategorii vremeni i vida s tochki zrenija teksta [Categories of time and aspect from the point of view of a text].» Voprosy Jazykoznanija [Questions of linguistics] (Moscow, 2002): 8-29 (In Russian).

4. Mechkovskaya, N. B. «Contsepty “nachalo” i “konets”: tozhdestvo, antinomija, assimetrichnost' [Concepts of beginning and end: identity, antinomy, assimetrity].» Logicheskij analiz jazyka. Semantica nachala i kontsa [Logical analyses of language. Semantics of beginning and end] (Moscow, 2002): 109-120.

5. Miliutina, M. G. «Semantika konativnosti i potentsial'naja modal'nost': komplex “popytka - rezul'tat” i jego vyrazhenije v russkom jazyke. Autoref. Dokt. Diss [Semantics of conativity and virtual modality: a complex “try - result”. Autoref. Dokt. Diss].» (Ekaterinburg, 2006), 42.

6. Okhrimenko, V. I. Ontologija ta gnoseologija kategoriji modal'nosti v italijs'kij movi. Dokt, Diss [Ontology and gnoseology of the category of modality in Italian. Dokt, Diss] (Kyiv, 2012), 612.

7. Shakhovsky, V. I. Lingvisticheskaja teotija emotsij [Linguistic theory of emotions] (Moscow, Gnosis, 2008), 416.

8. Yakovleva, Y. S. «Slovo v modal'noj Perspektive vyskazyvanija [A word in modal perspective of annunciation].» Logicheskij analiz jazyka. Modeli dejstvija [Logical analyses of language. Models of action] (Moscow, 1992): 115-122 (In Russian).

9. Consolo, V. Retablo (Milano, Oscar Mondadori, 2003), 154.

10. Eco, U. Il nome della Rosa (Milano, Tascabili Bompianti, 2006), 539.

11. Moravia, A. Racconti romani (Milano, Bompiani, 1986), 183.

12. Pirandello, L. Sei personaggi in cerca d'autore. Enrico IV (Milano, Oscar Mondadori, 1990), 237.

Размещено на Allbest.ru