Семантико-структурні особливості оказіоналізмів у творах В. Шовкошитного, І. Калинця

Размещено на http://www.allbest.ru/

Семантико-структурні особливості оказіоналізмів у творах В. Шовкошитного, І. Калинця

Олена Косенко (студентка II курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету філології та журналістики)

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Демешко І. М.



Дослідження індивідуально-авторських неологізмів - одне з актуальних питань сучасної лінгвістики, оскільки мова - жива та динамічна система, що постійно змінюється та розвивається, а мова художньої літератури - багате джерело для вивчення цих змін. Вивчення авторських неологізмів - ключ до розуміння індивідуального стилю письменника.

І. Калинець, В. Шовкошитний належать тих українських поетів, чиї твори не були об'єктом лінгвістичних студій, через що вивчення художньої мови ХХІ ст. не можна вважати повним та об'єктивним. Українське мовознавство стоїть перед необхідністю вивчення внеску кожного визначного письменника в мовотворчий процес. Новотвори поетів потребують фіксації, дослідження семантичних, структурних особливостей. Вивчаючи мовний образ означених поетів, доповнюємо картину національного мовно- культурного простору ХХ століття.

Теоретичні основи інноваційних процесів у сучасній українській літературній мові досліджували такі вчені, як О. О. Тараненко, М. П. Кочерган, О. А. Стишов, В. А. Чабаненко, Г. М. Вокальчук та ін. Нові слова в лексикологічному, словотвірному, морфонологічному, морфологічному, стилістичному, соціолінгвістичному аспектах досліджували такі науковці: Н. Ф. Клименко, А. М. Нелюба, Є.А. Карпіловська, Л. П. Кислюк, Ж. В. Колоїз, І. М. Демешко та ін. Актуальність дослідження зумовлена потребою вивчення специфіки оказіоналізмів І. Калинця, В. Шовкошитного.

Мета статті - з'ясувати семантико-структурні особливості оказіоналізмів у творах І. Калинця та В. Шовкошитного. Реалізація мети передбачає розв'язання таких завдань: 1. Дослідити семантичні особливості індивідуально-авторських новотворів у поезії І. Калинця, В. Шовкошитного. 2. Порівняти поетичні образи-символи у творах поетів.

Виникнення індивідуально-авторських неологізмів зумовлюється певними обставинами чи ситуацією. Ці слова не претендують на загальномовний вжиток. Серед основних причин виникнення індивідуально- авторських неологізмів - пошуки автором найдосконалішої форми для вираження своїх думок, настроїв, почуттів; потреба у виразніших, експресивніших словах порівняно з канонічною лексикою; прагнення до оновлення й поетизації мови; намагання оминути трафаретний вислів. Зрідка поява авторських новотворів у поезії диктується необхідністю дотримання певного ритму і рими [1]. Необхідно зазначити, що вони створюються за малопродуктивною чи взагалі непродуктивною моделлю та не пов'язані системними відношеннями з узуальною лексикою [2, с. 164].

Дослідивши поетичну мову авторів, можна виділити такі лексико-семантичні групи слів у поезіях:

Назви понять, процесів, пов'язаних з історією нашої держави та її минулим: неологізм лексичний семантичний оказіоналізм

у поезії І. Калинця:

Та я з того покоління що скоштувало Мед із забороненого дерева чесності Досліджувати переклади;

Аж поки не знайшов на пергаміні берези;

Лиш стилет стремить безвладно,

вкипілий у кривавий леп (Згадка про стилет, про який писав Є. Маланюк).

І русин-довговусин.

Сюди - Невірземля, туди-Невільорда.

у поезії В. Шовкошитного:

Як весь козацький люд - міцна стожила.

Тож рід козацький не встиджу.

-1 завивання куль цей славень бою!

В єдину силу Хмеля-Богуна.

Назви понять освіти, культури, мистецтва:

у творах І. Калинця:

Славутній півець Митуса древле за гордость.

у В. Шовкошитного:

«Я в серці маю те, що не вмирає!» -

Читало вірш дівча масній юрбі (Згадка про Мавку Лесі Українки).

Назви, пов'язані з вірою, Біблією:

Це у творах І. Калинця:

У тим 'яновім кадилі У золотій чаші.

В Оранті смальту.

У фресках мальовидло.

Одно славоім 'я зосталося.

У вертепі, що зіллям облямований цвілі.

У творах В. Шовкошитного:

Всім легковірам - їх-бо тьма.

В душі - печать гріхопадіння.

Та знову Юда зблазнював гримасу.

Бо в цім святотатстві - смішні!

Вогонь - заздравна свічка України !

Возкурюється фіміам.

Хай слово задзвенить, як первослов.

Ти святишся в кожнім слові,

Я грішний, неначе покутник.

Не зваблюйте Господа ликом Фарбованих золотом бань.

Не зваблюйте золотом Бога.

Лексичні новоутвори, пов'язані з армією, військовими поняттями: у поезії Калинця:

Збіглися чорносотенні Києви, що воно таке є.

Зустрічаєш мене, Ладо, на тихосвітніх горах(згадка про героїв «Слово о полку Ігоревім».

У золотому шоломі, мов Софійська дзвіниця.

Як варязькі човни, кармінові губи.

Тіло у нас білеє, молодське,

А серця хоробрі до ворохобні.

Приходжу пригадати, що у капсулах ягід...

У В. Шовкошитного:

Прокльони вистріляні в літер.

Сліпа пунктуація битви - Три крапки куль і тире...

Незмінна граматика бою - Тут винятків не бува.

Загибель на війні - лише межа, що той артобстріл?

Є, їх небагато, слова з медицини, біології:

Се-бо Дажбог створив яйце-зараодок.

Я б зло стожале знищив назавжди.

Лиш де-не-де пульсує живло.

Як меди густих живих суспензій.

Ввійти до матірнього лона і знов початися колись...

Є група слів, пов'язаних з поняттями «народ, родина, рід»:

у творах І. Калинця:

а воно калина моя Батьківщина, а я її Калинець.

більше слів названої групи у творах В. Шовкошитного:

Прапращурів з бентежних правіків Несе в собі народу генокод.

І доти буде жити цей народ,

Допоки кожна суща в нім людина.

Чи хтось зламав зумисне генокод.

Яка від батька через кров до сина Любитиме в собі батьківську кров.

Правічної землі...

Прародителів сучасного людства.

Аналіз оказіоналізмів обох поетів у морфологічному аспекті дає змогу зробити висновок, що спільним є те, що в обох авторів більш уживаними є прикметники та іменники, а в В. Шовкошитного ще група прислівників:

Творця довкруж.

Ти була десь потойбіч ночей.

А там - ніпочім ворожба чи згуба.

І такий по-юному щасливий.

А то - до забуття-навідліг літами.

Довкруж моєї тихої оселі.

Часом на крик зриваючись спрокворла.

І скільки б не ходив позавгорідньо.

Поглянь довкруж.

Завили обополо вороги.

Мені за те несоромно допіру.

Прагне д'горі серце вільним птахом.

Маленька свічка потойбіч тунелю - Допоки світить потойбіч...

Отож стою на пограниччі.

І на землі, і в потойбіччі.

У позачас - тобі услід, бідо.

Упав би долілиць і плакав.

І хтиво обвиваєш серце.

Колискову казочку спрокволу.

Та й запаную довсібіч.

І злом підвладним в потойбіччю.

По тойбіч радості й горя.

Як тільки хтось підніме д'горі очі.

Все так було одвіку вік.

Доречно зазначити, що в поезіях В. Шовкошитного переважають оказіональні складні слова:

Єдина ніч - і березень-пустун Помчить в луги нахабами-струмками.

Звитяжно міріадами-вогнями Нові хрести, дерева-вітражі.

Набухлий сніг, дерева-типажі.

Все змиють ті зухвальці-капежі.

Із раю-вирію додому.

Се-бо Дажбог створив яйце-зародок.

Третє - насіння - Зелень-травиця.

І світ навколо спрожовта зелений.

А серед степу вітер-вертопрах.

Собі на сонцеликій голові Зачарував розвідницю-бджолу.

Я стану вітром-вертопрахом.

В скорботному ворон одноголоссі.

Не воїн-мисливець - лиш вовк-одинак.

Поет активно використовує художній засіб - тавтологію:

Життя життям наповнюю.

Коли, сліпі й глухі, за строєм стрій.

І сни тривожні у осіннім снінні.

Немов би всіх жалів жалобні звуки.

Умовностей умовні межі.

Я висвячу у кожнім слові Твоїх страхів пересторогу.

... і освячу в молитві душу.

Умовні межі не порушу.

Умовностей умовні межі.

Такої всеосяжної пожежі,

Яка здолає і табу, і межі.

Таке безгрішне грішне це кохання.

Був, наче подзвін, рятівний дзвінок.

На мить убивши в жлобі жлоба.

Немає ані міри, ні межі любов.

Не проживай - живи наповну.

Над річкою із назвою «життя».

Ріка життя, стрімка і обаберіга.

Отже, причиною використання оказіоналізмів у творах І. Калинця та В. Шовкошитного, є сучасність, нові процеси, виникнення понять та назв, пов'язаних з ними: продовження традицій, культурних надбань нашого народу, війна та боротьба за незалежність України, яка продовжується і нині, а також новизна стилів і напрямків у літературі.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Обсяг оказіоналізмів у творах І. Калинця та В. Шовкошитного широкий та різноманітний. У пізніших збірках оказіоналізми стають вишуканішими й досконалішими. Проаналізувавши індивідуально-авторські неологізми І. Калинця та В. Шовкошитного, приходимо до висновку, що поети експериментують зі словом, приділяють увагу мовотворчості, активно шукають нові способи вираження власних думок, чим вносять свій вклад у розвиток не лише поезії, а й української художньої мови.

Перспективу подальшого дослідження убачаємо у визначенні смислових значень оказіоналізмів у творах І. Калинця, В. Шовкошитного, з'ясуванні функції юкстапозитів у творах митців.



Бібліографія

1. Богуцька Г. Авторські неологізми у творах Олеся Гончара / Г. Богуцька, Є. Регушевський, М. Разумейко.

2. Бойченко Л. М. Оказіоналізми як елементи поетичної моделі світу / Л. М. Бойченко // Сучасна картина світу : інтеграція наукового та позанаукового знання. - Суми, 2002. - С. 163-169.

Стисок використаних джерел

1 - Шовкошитний В. Торкнутися небес / В. Шовкошитний. - К. : Ярославів Вал, 2010. - 220 с.

2. Калинець І. Дивосвіт // Твори українських письменників. - Серія «Бібліотека відмінника». - К. : Грані-Т, 2006. - 208 с.

Размещено на Allbest.ru