Особливості відтворення фахових термінів у процесі перекладу технічних інструкцій з експлуатації побутової техніки німецькою мовою на українську

Антація

Пропонована стаття присвячена дослідженню особливостей відтворення фахових термінів у процесі перекладу технічних інструкцій з експлуатації побутової техніки німецькою мовою на українську. Актуальність запропонованого дослідження визначає стрімкий розвиток міжнародних відносин у різних сферах сучасного суспільства, що потребує Ґрунтовного вивчення окремих аспектів галузевого перекладу, а саме особливостей відтворення фахових терміносистем. З опертям на праці як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників проаналізовано питання перекладу фахового тексту, проблему відтворення термінологічних одиниць. З'ясовано, що фаховий текст як окремий вид текстів - це велика система складних, пов'язаних між собою елементів, які відображають конкретні явища, описують предмети, мають велику кількість термінів, професіоналізмів, надають інформацію, пояснюють, доводять певні факти, несучи велике смислове навантаження. Обґрунтовано, що головним критерієм, яким повинен керуватися перекладач фахових текстів, є передусім розуміння змісту термінів іноземною мовою, прагнення до точності й однозначності, а також уміння працювати з довідковою літературою та галузевими словниками. Зауважено, що за відсутності словникового відповідника перекладач має визначити конкретний спосіб перекладу, обираючи між різними способами перекладацьких трансформацій, зокрема граматичних і лексико-граматичних. До граматичних трансформацій, які можуть застосовувати в процесі перекладу фахових текстів, відносять: членування речення, об «єднання речення, заміну однієї частини мови іншою, переставлення; серед лексико-граматичних виокремлюють антонімічний переклад, експлікацію, або описовий переклад, додавання, вилучення та контекстуальну заміну.

Ключові слова: транскодування, фахові терміни, калькування, прийом конкретизації, смислове узгодження, словниковий відповідник.

Abstract

Kucher Z.I., Sidorenko L.M. Peculiarities of reproducting professional terms in the process of translation of technical instructions for use of household appliances into the German language. The proposed article is devoted to the study ofpeculiarities of reproducting professional terms in the process of translation of technical instructions for the use of household appliances in German into Ukrainian. The relevance of the study is due to the rapid development of international relations in various spheres of modern society, which requires a thorough study of certain aspects of industry translation, namely the features of reproduction ofprofessional term systems.

Professional text is a large system of complex, interrelated elements that reflect specific phenomena that describe objects. Such texts are different from all others by the presence of a large number of terms, professionalisms, they provide information, explain and prove certain facts, bearing great semantic load.

It should be noted that the translation problems of the technical texts to which the technical instructions relate are sufficiently investigated in modern translation. Difficulties in translating professional terms, which are saturated with technical instructions, are connected, first of all, with the following reasons: ambiguity of terms, lack of translation correspondents in case of neologisms, national variability of terms. A complete and adequate translation of a technical instruction manual for certain devices requires the translator to know the structure of the instruction text, its construction and linguistic features.

The task of the translator is to choose the right one or the other method in the translation process in order to convey as accurately as possible the meaning of each term.

According to the results of a practical study, one of the most productive ways to reproduce German terms in Ukrainian is to calculate, which is most often used to translate complex terminological units that are characteristic of the German language system. Another productive way of translating the professional terms that are in the technical instructions is a semantic concordance whereby the scope of the term is specified in a particular context and consistent with a particular concept, phenomenon or process.

The other two productive techniques are the selection of a vocabulary correspondent, since most professional terms are fixed in terminology dictionaries, and the technique of explication. In addition, in the absence of vocabulary matrices, the following translation techniques were used in the translation of technical instructions: transcoding, clarification, logical development.

The results obtained in the process of comparative analysis of technical instructions for the use of household appliances in German and Ukrainian, testify to the motivation of these translation techniques to reproduce terminological units, which is justified by the differences between the system, the norm and the use of the original language and the language of translation.

Key words: transcoding, professional terms, calculations, clarification approach, semantic agreement, vocabulary

Основна частина

Постановка проблеми та обґрунтування актуальності її розгляду. Стрімкий розвиток новітніх технологій, необхідність у найкоротший термін ознайомитись з останніми надбаннями науково-технічного прогресу зумовлюють інтерес до проблеми дослідження фахових мов, що дає змогу виявити провідні характеристики та чинники розвитку різноманітних терміносистем. Виокремлення загальних та часткових закономірностей термінотворення, структурно-семантичних особливостей фахових текстів уможливлює цілеспрямоване врегулювання процесу утворення, стандартизації та функціонування термінів конкретної галузі.

Актуальність запропонованого дослідження зумовлено, з одного боку, загальною спрямованістю сучасних філологічних наукових розвідок на аналіз мовних і позамовних факторів становлення окремих терміносистем та потребою опису нових динамічних тенденцій в організації фахових мов, а з іншого - стрімким розвитком міжнародних відносин у різних сферах сучасного суспільства, що потребує ґрунтовного вивчення багатьох аспектів галузевого перекладу, а саме особливостей відтворення фахових терміносистем.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Проблема перекладу фахових текстів, до яких належать технічні інструкції, є достатньо дослідженою в сучасному перекладознавстві. Питання фахових мов, лінгвістики та перекладу фахового тексту, проблеми відтворення термінологічних одиниць проаналізовано в працях як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників, а саме: Т. Кияка [9], А. Науменка [10], А. Міщенко [11], В. Карабана [7], Н. Абабілової та В. Білокамінської [1], І. Барнич [2], С. Вискушенко [4], І. Дулепи [5], В. Комісарова [8]. Теоретичні та практичні аспекти фахових мов окреслено в роботах Л. Хоффмана, В. Шмідта, Т. Рьолке та багатьох інших.

Аналіз теоретичних праць з проблематики дослідження дає змогу стверджувати, що фаховий текст - велика система складних, пов'язаних між собою елементів, які відображають конкретні явища, описують предмети. Такі тексти відрізняються від усіх інших наявністю великої кількості термінів, професіоналізмів, вони надають інформацію, пояснюють, доводять певні факти, несучи велике смислове навантаження. Саме тому фахові тексти - це окремий вид текстів, оскільки вони вимагають додаткових знань з певних галузей, а труднощі, пов'язані з перекладом, спричинені специфікою таких текстів та їх термінологією.

Одним з різновидів таких фахових текстів є технічна інструкція, яку, услід за Т. Кияком, А. Науменком, А. Міщенко, розглядаємо як тематично, стилістично та семантично організовану, логічно структуровану і завершену єдність, що характеризується широким використанням спеціальної термінологічної лексики і складністю граматико-синтаксичної будови, сферою застосування якої є науково-технічний та офіційно-діловий стилі, які передбачають зрозумілість, унормованість, стандартизацію та лаконічність у висловлюванні думок [10; 11].

Формулювання мети і завдань статті. Метa дослідження - проаналізувати особливості відтворення фахових термінів у процесі перекладу технічних інструкцій з експлуатації побутової техніки з німецької мови українською.

Ґрунтовно проаналізувавши класифікації термінів у працях Л. Білозерської, Н. Возненко, С. Радецької, Т. Кияка, А. Науменка, Т. Журавльової, виділяємо такі групи, за якими класифікуємо терміни, обрані для практичного дослідження на фактичному матеріалі, а саме: загальнонаукові терміни, міжгалузеві та вузькогалузеві; за способом творення виділяємо терміни-кореневі слова, похідні терміни, терміни-складні слова, терміни-словосполучення, терміни-абревіатури.

Виклад основного матеріалу дослідження. Труднощі перекладу фахових термінів, якими насичені технічні інструкції, пов'язані з такими причинами: неоднозначність термінів, відсутність перекладацьких відповідників у випадку неологізмів, національна варіативність термінів.

Для адекватного відтворення фахового терміну перекладач має не лише добре знати мову оригіналу та мову перекладу, але й водночас мати фонові знання у конкретній галузі, до якої належить текст перекладу, бо значення термінів тісно пов'язане із контекстом, його змістом та специфікою, і, як відомо, його значення може змінюватися залежно від конкретної фахової галузі. Окрім цього, перекладач має використовувати консультативний переклад та вміло користуватися фаховими словниками та довідниками. Тільки за ефективного поєднання цих умов можна зробити адекватний переклад фахового тексту.

Повний та адекватний переклад технічної інструкції з експлуатації певних приладів вимагає від перекладача знань щодо структури тексту інструкції, його побудови та мовних особливостей. Зауважимо, що, обираючи перекладацьку стратегію та визначаючи конкретні способи передачі спеціальних термінів рідною мовою, перекладач робить власний вибір залежно від рівня його перекладацької (фахової) компетенції. Безперечно, усі її складові (білінгвальна, перекладацька, особистісна та стратегічна) будуть задіяні в процесі перекладу фахового тексту, проте особливу увагу потрібно звернути на формування екстралінгвістичної складової, а це - всі знання, вміння та навички, що виходять за межі лінгвістичних та перекладознавчих, отже, йдеться про предметні знання (інформація щодо понятійного складу певної галузі людської діяльності, у якій здійснюється переклад).

Перекладачу необхідно розуміти зміст термінів іноземною мовою, враховувати чіткий зв'язок терміну з певним поняттям, явищем або процесом, володіти термінологією рідної мови, вміти детально проаналізувати текст оригіналу, зрозуміти сутність явища, зображеного в тексті, прагнути до точності й однозначності. Під час перекладу потрібно використовувати терміни, встановлені відповідними державними стандартами; якщо в тексті трапляється термін-неологізм, перекладач повинен підібрати еквівалент, використовуючи довідкову літературу, або проконсультуватися з фахівцем.

Таблиця 1

Закінчення талиці 1

Адекватному відтворенню термінів фахового тексту (у нашому випадку технічних інструкцій) сприятиме вміння перекладача працювати із галузевими словниками та довідковою літературою. За відсутності словникового відповідника перекладач має визначити конкретний спосіб перекладу залежно від типу терміну та контексту, обираючи між різними способами перекладацьких трансформацій.

Як справедливо зазначає українська дослідниця Л. Білозерська [3, 22], головним способом перекладу одноеквівалентних фахових термінів є знаходження лексичного еквівалента в мові перекладу, отже, регулярного лексичного відповідника, зафіксованого у словнику з однаковим значенням терміну. На думку дослідниці, одноеквівалентні термінологічні одиниці відіграють важливу роль під час перекладу фахових текстів, оскільки служать опорним пунктом, від якого залежить розкриття значення інших слів. Вони дають можливість з'ясувати тематику тексту, тому перекладачеві варто вміти знаходити відповідний еквівалент у рідній мові і розширювати власні знання термінів-еквівалентів.

Переклад багатоеквівалентних термінів потребує вміння вибору одного, адекватного в певному контексті варіантного відповідника, який також може бути зафіксований у галузевих словниках.

За відсутності одиничного або варіантного відповідника певного терміну вихідної мови використовуються різні прийоми міжмовних трансформацій. На думку Л. Білозерської [3, 42-44], завдання перекладача в такій ситуації полягає у правильному виборі того чи іншого прийому у процесі перекладу з метою максимально точної передачі значення кожного терміну. Дослідниця вважає, що лексичні трансформації застосовують під час перекладу науково-технічних текстів тоді, коли у вихідному тексті трапляються терміни з тієї або іншої професійної сфери, які ще відсутні в мові перекладу, або такі, що мають іншу структурно-функціональну впорядкованість у фаховій мові перекладу.

Л. Білозерська зазначає, що основним видом лексичної трансформації, яка може застосовуватися для відтворення термінів, є транскодування.

Перекладаючи термінологічні одиниці, застосовують також інший прийом лексичних трансформацій - калькування.

Серед лексико-семантичних трансформацій, які можуть використовуватись для перекладу термінів, українські дослідники виділяють конкретизацію - процес передачі одиниці більш широкого, конкретологічного змісту в мові перекладу одиницею конкретного змісту [3]. Окрім цього, при перекладі термінів також можливим є застосування прийому генералізації.

Л. Білозерська переконана, що у процесі перекладу термінології може застосовуватися також модуляція, або логічний розвиток, - це заміна слова або словосполучення іноземної мови, значення яких можна вивести логічно. Оскільки цей прийом полягає в заміні словникового відповідника контекстуальним, логічно пов'язаним з ним, то тут йдеться про використання такого перекладацького прийому, як смислове узгодження.

До граматичних трансформацій, які можуть застосовувати в процесі перекладу фахових текстів, дослідники відносять: членуваня речення, об'єднання речення, заміна однієї частини мови на іншу частину мови, переставлення [3].

Переклад термінів іноді потребує лексико-граматичних трансформацій, серед яких антонімічний переклад, експлікація, або описовий переклад, додавання, вилучення та контекстуальна заміна.

На основі порівняльного аналізу технічних інструкцій з експлуатації побутової техніки німецькою та українською мовами вибрано 100 термінів, з них: міжгалузевих - 78, вузькогалузевих - 16, загальнонаукових - 6, які перекладено за допомогю різних прийомів, зокрема підбору словникового відповідника, транскодування, калькування, експлікації, конкретизації, смислового узгодження.

Розглянемо декілька прикладів, які демонструють основні способи відтворення фахових термінів (таблиця 1).

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі. Отже, як свідчать результати проведеного практичного дослідження, одним з найпродуктивніших способів відтворення німецьких термінів українською мовою є калькування (36 термінів), яке найчастіше вживається для перекладу складних за структурою термінологічних одиниць, що є характерним для системи німецької мови. Наступний продуктивний спосіб перекладу фахових термінів, які є в технічних інструкціях, - смислове узгодження (24 терміни), завдяки якому обсяг значення терміну конкретизується в певному контексті та узгоджується з певним поняттям, явищем або процесом. Не менш продуктивними способами є підбір словникового відповідника (21 термін), оскільки більшість фахових термінів є зафіксованими в термінологічних словниках, та прийом експлікації (11 термінів). Окрім цього, за відсутності словникових відповідників у процесі перекладу технічних інструкцій були використані такі перекладацькі прийоми: транскодування (3 терміни), конкретизація (3 терміни), логічний розвиток (2 терміни).

Отже, результати, отримані в процесі порівняльного аналізу технічних інструкцій з експлуатації побутової техніки німецькою та українською мовами, свідчать про вмотивованість зазначених перекладацьких прийомів відтворення термінологічних одиниць, що зумовлено відмінностями між системою, нормою та узусом мови оригіналу та мови перекладу.

Література

переклад фаховий технічний

1. Абабілова Н.М., Білокамінська В.Л. Особливості перекладу термінів українською мовою. Молодий вчений. 2015. №2 (17). С. 126-128.

2. Барнич І. І. Поняття «фахова мова» і «термінологія» в німецькій і українській мовах. Львівський філологічний часопис. 2018. №3. С. 1-4.

3. Білозерська Л.П., Возненко Н.В., Радецька С.В. Термінологія та переклад: навч. посібник. Вінниця: Нова книга. 2010. 232 с.

4. Вискушенко С. А Фахова мова як об'єкт лінгвістичного дослідження. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологічні науки. 2015. Вип. 58. С. 142-144.

5. Дулепа І. Б. Особливості фахових мов у структурі загальнонаціональної мови. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2014. Вип. 8 (1). С. 89-91.

6. Журавльова Т А. Особенности терминологической номинации: монография. Донецк: АООТ Торговый Дом «Донбас», 1998. 253 с.

7. Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. Вінниця: Нова книга, 2004. 576 с.

8. Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. Москва: ЭТС, 2001. 424 с.

9. Кияк Т. Р, Науменко А.М., Огуй О.Д. Перекладознавство (німецько-український напрям): підручник. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. 543 с.

10. Кияк Т.Р., Науменко А.М., Огуй О.Д. Теорія та практика перекладу (німецька мова): підручник. Вінниця: Нова книга, 2006. 596 с.

11. Міщенко А.Л. Лінгвістика фахових мов та сучасна модель науково-технічного перекладу: монографія / за заг наук. ред. В.А. Широкова. Вінниця: Нова книга, 2013. 448 с.

Размещено на Allbest.ru