Формули привітання та прощання у політичному франкомовному дискурсі

Політична комунікація зорієнтована на здобуття й утримання влади. Вибір комунікативної стратегії та відповідної їй тактики залежить як від жанру політичного дискурсу (теледебати, агітаційний виступ, політична реклама, інтерв'ю у ЗМІ), так і від конфігурації інтенцій у конкретного суб'єкта дискурсу в певній ситуації. При цьому, співрозмовники можуть використовувати широкий діапазон тактико-стратегічного репертуару, який притаманний як опозиціонерам, так і політикам, які перебувають при владі [4].

Основа політичних виступів, промов і дебатів - це гра, яка перетворює слухачів на гладачів спектаклю. Хороший політик має володіти ораторським мистецтвом і здатністю переконувати. Тому кожна промова й кожен виступ - це чітко та добре сплановане дійство, де кожне слово й кожен рух має значення та несе певне повідомлення до публіки.

Жанр привітання відіграє дуже важливу роль у політичному дискурсі. Саме він є одним із ключових моментів виступу. Оскільки від того, як особа розпочне свій виступ, свою промову буде залежати подальша реакція слухачів. Правильно розставлені акценти та наголоси, спеціально обраний тембр і тональність голосу, розстановка пауз та інше можуть бути вирішальними чинниками в успішності комунікації. [6].

Обов'язковим є дотримання ввічливих форм звертання, дотримання субординації та ієрархії. Кожна фраза містить звертання Monsieur, Madame, Mademoiselle. Невикористання таких звертань вважається неввічливим. Також слід додавати звання чи титул особи за наявності, наприклад: Monsieur le Prйsident, Madame le Ministre, Monsieur le Maire тощо.

Як уже зазначалося, політичний дискурс може бути досить театралізованим. Через це, широко розповсюдженим є використання високо піднесених, пафосних фраз, не є виключенням римування кількох строф:

"Monsieur le Prйsident, mesdames et messieurs les dйputйs, trop de souffrance, pas assez d'espйrance: telle est la situation de la France" (Manuel Valls, le 8 avril 2014) [10].

Досить розповсюдженим є поєднання формул привітання й подяки. У такий спосіб адресант висловлює подяку на запрошення чи свою повагу до співрозмовників: "Monsieur le Prйsident, mesdames, messieurs les dйputйs, c'est pour moi un immense honneur que de m'adresser а vous aujourd'hui". (Dominique de Villepin, le 29 mai 2005) [10]; "Majestй, permettez-moi de vous dire ma fiertй d'кtre ainsi honorй par un souverain admirй et respectй par les citoyens de mon pays". (Nicolas Sarkozy) [7]

Для залучення підримки слухачів адересант може на початку своєї промови зробити акцент на особистому ставленні до проблеми/ситуації, висловити особисту думку, чи просто представити власні почуття, показуючи таким чином свою небайду- жість. У цій ситуації політик демонструє свої емоції й акцентує увагу на тому, що він любив: "Mes chers amis, jeune, j'ai aimй la France sans le savoir. Beaucoup dans ma famille venaient de loin. J'aimais le ciel sous lequel je vivais et ce n'йtait pourtant pas le ciel de Marseille. J'aimais le son des mots. J'aimais des chansons, des musiques, des livres. (Nicolas Sarkozy)" [7]

Використання поєднання формул привітання та звертання є досить вживаним. У такий спосіб політик звертається до аудиторії та проявляє свою повагу до неї. Є два типи таких звертань: колективне й особистісне. При колективному звератанні адресант поєднує всіх слухачів в одне ціле і відповідно до них звертається [1]: "Chers amis, trois ans ont passй, et sur cette place de la Libertй, je suis heureux de pouvoir m'adresser а une nation indйpendante et а un peuple libre ! (Nicolas Sarkozy)" [7].

При особистісному звертанні кожен адресат відчуває що адресант звертається саме до нього. Такого ефекту можна досягти при використанні особових займенників, особових звертань тощо.

Mesdames, messieurs, comment s'adresser aux Franзais sans йvoquer le rфle que la France peut aspirer а jouer dans le monde? (Jacques Chaban-Delmas,le 16 septembre 1969) [8].

Mesdames et Messieurs, j'adresse а tous les peuples que vous reprйsentez le salut fraternel de la France. (Nicolas Sarkozy) [9].

Одним з основних завдань політичного дискурсу є переконання й залучення аудиторії до своїх думок і позицій. Тому дуже важливо обрати правильну стратегію комунікації. На початку виступу слід правильно привітатися та звернутися до адресата. Для цього використовуються звертання, основна комунікативна настанова яких направлена на зближення зі співрозмовником та очікування його схвальної реакції [2]: "Mes chers compatriotes! (Franзois Hollande); "Mes chers amis, mes premiers mots seront pour vous adhйrents de l'Union pour un mouvement populaire qui кtes aujourd'hui ici au Bourget plus de 40 000. Merci de votre soutien, de votre amitiй, de votre йnergie, de votre enthousiasme” (Nicolas Sarkozy) [7]; "Mes chers compatriotes, dans ce nouveau partenariat franco-ivoirien, vous avez naturellement un rфle majeur а jouer” (Nicolas Sarkozy) [7].

Не є винятком викристання питальних форм на початку промови. Адресант може їх застосовувати, щоб акцентувати увагу на піднятому питанні чи на головній темі повідомлення. Також це може буде риторичне запитання, чи питання з попередньо відомою відповіддю: "Mesdames et Messieurs les parlementaires, quel pouvoir donner au Parlement? Quel rфle peut y jouer l'opposition? Voici les questions auxquelles le Comitй et vous-mкmes aurez а rйpondre” (Nicolas Sarkozy) [8].

Мова - це живе та спонтанне явище, яке притаманне людині. Це невід'ємна складова процесу життєдіяльності людини, а отже не виключає так званого "людського фактору" у спілкуванні. У ділових зустрічах, виступах може мати місце запізнення мовця через певні фактори: людські, природні чи форс-мажорні. Тому адресант може розпочати свій виступ із вибачення за запізнення й очікування адресата. Такий хід є виявом поваги та усвідомленням своєї провини: "Mesdames et Messieurs, je voudrais d'abord vous demander de bien vouloir excuser notre grand retard qui est dы au fait que nous sommes restйs un peu plus longtemps que nous l'avions prйvu а Yamoussoukro, compte tenu des impйratifs de la cйrйmonie d'investiture”. (Nicolas Sarkozy) [7]; "Mesdames et Messieurs, je vous demande d'excuser mon grand retard qui est dы au fait qu'il y a un grand appйtit de paroles, ce que je comprends parfaitement, et donc quand on discute c'est normal, on accumule beaucoup de retard”. (Nicolas Sarkozy) [7].

Як і жанр привітання, прощання відіграє важливу роль у політичному дискурсі. Хоча на прощанні не дуже акцентується увага, воно все одно є одним із вирішальних моментів спілкування, оскільки саме воно ставить фінальну крапку в комунікації й може залишити як позитивне, так і негативне враження після проведеної бесіди.

На жаль, не всі політики приділяють значну увагу тому, як завершити свій виступ, дебати чи конференцію. Звичайно, інколи достатньо подякувати за увагу, присутність та співпрацю. Однак якщо це публічний виступ, і ще й довготривалий, варто обов'язково акцентувати на фінальних фразах і безпосередньо на прощанні з публікою. Цікавим є те, що деякі політики використовують незавершену формулу прощання. Тобто прямого використання таких нейтральних формул як Au revoir не прослідко- вується. Замість цього фінальною фразою є заклик, цитата чи загальноприйняте висловлювання. Прикладом такого висловлювання може бути: Vive la Rйpublique ! Vive la France!.

Для продуктивнішого закінчення промови, адресант може поєднати, як і у випадку з привітанням, жанр прощання зі звертанням, а точніше із закликом. Таке поєднання не лише резюмує основний виклад думок, а й дає настанову аудиторії, або може бути так званим piste de rйflexion [3]: "Dоtes ce que vous avez dans le cњur. Dоtes ce que vous voulez pour votre pays. Dоtes le haut et fort. Dоtes le maintenant! N'ayez pas peur! "(Nicolas Sarkozy) [10].

Також можливе використання заклику з відтінком прохання, що підштовхує адресата на миттєву реакцію чи дію. Такий заклик може вимагати відповіді або ж ні, все залежить від сенсу та сили, які вкладає адресант: "Peuple de France, entends mon appel! Franзaises, Franзais, aidez-moi! Aidez-moi! Aidez la France! Franзaises, Franзais, c'est maintenant! C'est ici, place de la Concorde! Vive la Rйpublique! Vive la France!

Ensemble, nous allons faire de l'UMP le grand mouvement populaire dont vous avez rкvй. Mes amis, un nouvel horizon est devant nous, c'est maintenant qu'il faut faire de nos rкves une rйalitй!" (Nicolas Sarkozy) [5].

Одним із способів спрямувати промову до досягнення бажаних настанов є надання piste de rйflexion аудиторії чи співрозмовникам є цитування. Воно є доречним якщо відповідає тематиці розмови, в іншому випадку воно буде розцінене як недоречне й не піде на користь адресанту при спробах продовження контакту. Частіше за все цитати підбираються таким чином, щоб більшість присутніх були з ними знайомі, тому в такому випадку вони зможуть оцінити їхню доречність і висловити свою думку з того чи іншого приводу: "Comme le Gйnйral de GAULLE l'a dit ici, qu'il me soit permis de vous dire du fond du coeur: Vive la Rйpublique! Vive la France!" (Nicolas Sarkozy) [5].

Цікавим є поєднання формули прощання з проханням. Такий дует не є рідкісним, але має неаби який вплив на аудиторію. Прохання політика до аудиторії, а точніше до людей, народу, показує що люди мають вирішальне слово та всю повноту влади в цьому часопросторі. І якщо такий ефект було досягнуто, то ця промова може вважатися успішною. Рівень довіри та поваги до такого політика збільшується, і відповідно ряди його прихильників теж міцніють: " J'ai besoin de vous comme jamais un candidat n'a eu besoin du peuple а ses cфtйs. J'ai besoin de vous pour кtre le candidat du peuple de France. La victoire est en vous, la victoire sera belle parce que ce sera la vфtre. Vive la Rйpublique ! Et pardessus tout, Vive la France ! "(Jean-Franзois Copй) [10].

Як і жанр привітання, прощання може поєднуватись із формою заклику. Використання такої формули демонструє рішучість мовця, його позицію й готовність до дій: "Mesdames et Messieurs les chefs d'Etat et de Gouvernement, le temps presse, le monde ne peut pas attendre. Je vous remercie” (Nicolas Sarkozy) [7].

Після детального аналізу промов французьких політиків зроблено такі висновки:

Формули привітання:

- Політика - це своєрідний театр, де кожен жест і кожне слово мають неабияке значення. Тому важливим є все: правильно розставлені наголоси, спеціально обраний тембр і тональність голосу, розстановка пауз і дотримання ввічливих форм звертання.

- Багато виступів є провокаційними й можуть нести певний відтінок агресії чи натяк на виклик опонента.

- Задля отримання підтримки людей політики мають виражати своє ставлення до них і не забувати про свій електорат, тому в багатьох промовах обов'язково присутнє поєднання формули привітання й подяки, звертання.

- Щоб підсилити на чомусь увагу чи виділити певну фразу, використовуються такі засоби, як анафора, риторичні запитання й ін.

Формули прощання:

- Розповсюдженим є використання незавершеної формули прощання, або нейтральних формул.

- Завершення комунікації сентенцією чи загальноприйнятим висловлюванням.

- Можливе поєднання формул прощання з іншими формулами, такими як звертання, заклик, прохання чи подяка.

- Застосування так званого piste de rйflexion для акцентування ідеї чи надання установки на роздуми для адресата.

Отже, політичний дискурс - це дуже складний і ретельно продуманий процес, де важлива кожна деталь. Саме тому формули привітань і прощань займають тут особливе місце й можуть стати як візи- тівкою адресанта, так і причиною невдачі його комунікації.

Список використаних джерел

франкомовний дискурс комунікація

1. Даньшина Е. В. Стратегии и тактики американского предвыборного дискурса / Е. В. Даньшина // Вісник СумДУ. Сер. "Філологія". -2007. - № 1. - Т. 1. - С. 24-28.

2. Политическая наука : Сб. науч. тр. - М., 2002. - № 3. - С. 7-86.

3. Шевченко І. С. Дискурс як мисленнєво-комунікативна діяльність / І. С. Шевченко, О. І. Морозова // Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен : монографія. - Х. : Константа, 2005. - С. 21-28.

4. Яшенкова О. В. Основи теорії мовної комунікації / О. В. Яшенкова. - К. : Академія, 2010. - С. 166.

5. Amis de Nicolas Sarkozy. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.amisdenicolassarkozy.fr/ressources/discours?page=1.

6. Celce-Murica M., Dornyei Z. & Thurrell S. Communicative Competence: A Pegagogically Motivated Model with Content Speifications // Issues in Applied Linguistics. - 1995. - Vol. 6. - № 2. - P. 5-35.

7. Discours de Nicolas Sarkozy а Lille. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v= 1qcnHmfbqoY.

8. L'express. [Електроний ресурс] - Режим доступу:http://videoslexpress.fr/actualite/politique/politique_1245639.html.

9. Lefigaro. [Електроний ресурс] - Режим доступу: http://www.lefigaro.fr/ politique/le- scan/2014/04/10/25001-20140410ARTFIG00355-en-2014-le-discours-de-politique-generale- de-manuel-valls.php.

10. Le monde. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.lemonde. fr/videos/video/2014/06/06/sarkozy-c-est-important-d-avoir-de-la- memoire_4433716_1669088.html?xtmc=sarkozy&xtcr=35