Арабський медіадискурс у сучасних лінгвістичних і міждисциплінарних дослідженнях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

Арабський медіадискурс у сучасних лінгвістичних і міждисциплінарних дослідженнях

Кучеренко А.О.

м. Київ

Анотація

У статті розглядаються дослідження на тему арабської мови у веб-просторі. Автор аналізує сучасні підходи до вивчення різних форм арабської мови, що використовуються у соціальних медіа. Також зазначається, що взаємовплив Інтернету та зовнішнього світу на користувачів Мережі відображається на мові та призводить до того, що більшість досліджень мають міждисциплінарний характер. Спираючись на існуючі наукові праці, автор визначає тенденції вивчення арабського медіадискурсу у сучасній лінгвістиці.

Ключові слова: арабський медіадискурс, соціальні медіа, міждисциплінарне дослідження, мовна ситуація.

В статье рассматриваются исследования на тему арабского языка в веб-пространстве. Автор анализирует современные подходы к изучению различных форм арабского языка, используемых в социальных медиа. Отмечается также, что влияние внешнего мира и Интернета на пользователей Сети отражается на речи и приводит к тому, что большинство исследований имеют междисциплинарный характер. Основываясь на имеющихся научных трудах, автор определяет тенденции изучения арабского медиадискурса в современной лингвистике.

Ключевые слова: арабский медиадискурс, социальные медиа, междисциплинарное исследование, языковая ситуация.

The paper considers studies on Arabic language in virtual space. Author analyzes modern approaches to conduct a study of different variants of Arabic language utilized within social media. It is noted that the impact of real world and Internet on online users is also reflected on their speech. This fact causes the emergency of mostly interdisciplinary studies. Based on existing scientific papers, the author designates the tendencies of Arabic media discourse studies in contemporary linguistics. Key words: Arabic media discourse, social media, interdisciplinary study, state of language.

Щодня з використанням новітніх технологій, де соціальні медіа відіграють ключову роль не тільки у побутовій комунікації, але й у діловій. У сучасних дослідженнях арабського медіадискурсу можна простежити різні тенденції, до яких відноситься вивчення варіантів і форм арабської мови у Веб, у тому числі й арабізі Арабізі - форма арабської мови, що записується латиницею [Aboelezz 2009; 5; 18]., окремих діалектів; проводяться дослідження тональностей, що використовуються у комунікації. зв'язку зі стрімким розвитком глобальної мережі Інтернет, а також поширенням її на різні сфери життя людини, дослідження Інтернет-дискурсу стає дедалі важливішим для мовознавців. Арабська мова у літературній та розмовній формі вживається для передачі інформації як через окремі веб-ресурси, так і через соціальні медіа, що об'єднують мільйони персональних сторінок користувачів Мережі. За даними світової Інтернет-статистики “Internet World Stats”, кількість користувачів на Близькому Сході та в Північній Африці до 30 червня 2016 року становила більш ніж 210 млн. осіб [15]. Науковці з різних частин світу та багатьох галузей науки, зокрема й лінгвістики, займаються дослідженням арабської мови у Веб. Теорія мовної комунікації, соціолінгвістика, медіалінгвістика, психолінгвістика та інші галузі, що потребують міждисциплінарних досліджень, задіяні у вивченні як арабської, так і інших мов, які перебувають у стані живого розвитку в Інтернеті.

Вивчення арабського медіадискурсу є актуальним та необхідним, оскільки представники різних поколінь, статей, соціальних статусів та ін. спілкуються мало не

Значна кількість праць присвячена вивченню медіадискурсу у зв'язку з арабською весною, революціями та війною у Сирії. Усі ці дослідження охоплюють такі аспекти: арабська мова у повсякденній електронній комунікації, вплив Веб на літературну та розмовну форми, дослідження форм арабської мови з урахуванням соціальних чинників; кількісне співвідношення арабської та англійської мов у веб-просторі та інше. І хоча цими питаннями дослідження не обмежуються, обсяг інформації в медіадискурсі постійно збільшується, тому важливо розглянути існуючі праці, щоб знайти загальні тенденції, за якими можна проводити подальші наукові студії.

Досить помітне місце у вивченні арабського медіадискурсу займають соціолінгвістичні дослідження. Зокрема, явища диглосії та білінгвізму у контексті використання арабської мови у веб-просторі постають у працях Х. аш-Шамрані, К. Хорна, ал-Біріні, А. ад-Дін та інші. Х. аш-Шамрані у статті “Диглосія на арабських телевізійних станціях” розглядає праці попередників, а також принципи використання розмовної та письмової форм арабської мови при презентації новин на телеканалах “Ал-Джазіра”, “ART”, та “LBC”. Спираючись на працю Фергюсона, автор розділяє, до якої категорії належать варіанти мови (висока чи низька), що використовуються в різних тематичних програмах. Х. Аш-Шамрані наголошує на недостатньо коректній класифікації Фергюсона, оскільки арабська мова ЗМІ отримує нову форму - середню - між літературною та розмовною, таку, яку розуміє більшість арабського регіону [8, с. 59]. Про усереднену форму АМ говорять і російські дослідники. Л.А. Чупригіна у статті “Еволюція арабської мови в епоху культурної глобалізації: від диглосії до “золотого трикутника” стверджує, що поруч із літературною мовою та діалектами сформувалася третя форма - усереднена, через що сьогодні треба говорити про “три- мовність”, а не диглосію [19, с. 208].

Австралійський дослідник К. Хорн розглядає явище диглосії у контексті впливу соціальних та соціополітичних чинників на носіїв арабської мови [13, с. 2123]. Г Абаб- тайн досліджує вплив освіти та статі на перескакування з літературної на розмовну форму арабської мови у спілкуванні в мережі Twitter. У результаті виявилося, що повідомлення на тему релігії, поезії та науки здебільшого містять текст літературною мовою. Водночас публікації на побутову, фольклорну та гумористичну тематику здійснюються на діалекті та містять більше зразків перемикання кодів, у порівнянні з вище вказаними темами. Перескакування між двома мовами у дослідженні білінгвізму проводить також А. ад-Дін, який звертає увагу на різні чинники, що впливають на онлайн- комунікацію студентів білінгвальних університетів в арабських країнах [10, с. 78].

Ал-Бтул ал-Хазмі, інший австралійський науковець, робить акцент на перемиканні коду всередині речення та всередині слова. Він розглядає, яким чином відбувається перескакування з арабської на англійську мову в австралійському соціумі. У результаті автор доходить висновку, що перемикання може відбуватися на різних граматичних рівнях, а також змін зазнають синтаксичні структури. За словами автора, ці дані збігаються з інформацією, поданою у дослідженні Оуенса (2005) та Ар-Рувайса (2012), що стосується тієї ж пари мов, а також із результатами досліджень пари арабської та французької мов (Бентагіла, Дейвіс (1983) та Рідван (2005)). Врешті, ал-Хазмі робить висновок, що перескакування відбувається на різних синтаксичних рівнях, незважаючи на типологічні відмінності між арабською та англійською мовами [5].

Крім того, перескакування між різними формами арабської мови та від арабської на англійську вивчає американський лінгвіст ал-Біріні, спираючись на мовлення арабів у США. Дослідження ал-Біріні концентрується на вивченні міждіалектних перемикань кодів, їхніх соціолінгвістичних та прагматичних функцій. Увагу привертає те, що ал-Біріні пропонує називати сучасний стан арабської мови “поліглосією” або “контиглосією”, про що, на думку автора, свідчить наявність континууму різних варіантів та рівнів арабської мови [4, с. 21]. Крім того, ал-Біріні пише про койнеза- цію - процес, який переживає розмовна АМ в умовах змішування різних діалектів вихідцями з різних частин арабського регіону, які опинилися на одній території [4, с. 329]. Аналогічну ситуацію можна спостерігати сьогодні в Інтернеті, зокрема, у відкритих спільнотах соціальних мереж та блогах, до яких долучаються вихідці з різних регіонів арабського світу.

Ф. Садат, Ф. Каземі, А. Фарзіндар - науковці з Університету Квебеку, які проводять масштабне дослідження варіантів арабської мови та її діалектів на матеріалі онлайн-комунікації серед арабомовних учасників соціальних медіа. У центрі їхнього дослідження - розрізнення діалектних форм арабської мови у текстах соціальних медіа, зокрема, що стосувалося форумів та блогів. Із точністю у 98%, згідно з результатами проведеного дослідження за моделлю Маркова, у соціальних медіа використовується 18 діалектів арабської мови [16, с. 25].

У даній сфері також проводить дослідження Ф. Хуанг, каліфорнійський науковець, який аналізує арабомовний корпус текстів, що використовуються у соціальних медіа, таких як Facebook та Twitter, з метою ідентифікувати різні форми діалектів, що вживаються у повсякденному спілкуванні арабів онлайн, а також відділити ці форми від літературної мови (що також має місце в медіадискурсі) [14, с. 2123]. Дослідження Ф. Хуанга спрямоване на створення лінгвістичної моделі форми арабської мови, що використовується в Інтернеті. На її основі можливим буде покращити машинний переклад з англійської на арабську мову. мова медіадискурс лінгвістика

Суттєвий внесок у дослідженні сучасного змісту арабського Інтернету, помітно великою частиною якого є й постфольклор, здійснили американські науковці у рамках світового проекту “Інтернет і демократія”. У 2009-2010 роках після початку подій в арабському регіоні представники Гарвардського університету Б. Етлінг, Дж. Келлі, Р.Фаріс та Дж. Пелфрі опублікували результати свого дослідження на тему арабської блогосфери під назвою “Мала арабської блогосфери: політика, культура та інакомислення”. І хоча даний проект має здебільшого соціологічний характер, на увагу лінгвістів заслуговують результати дослідження арабських блогів, де використовувалися арабська, англійська та французька мови. Крім того, поруч із політичними, культурними, релігійними аспектами та міжнародними відносинами аналізувалися й арабські медіа. У дослідженні перераховуються популярні (за статистичними даними) серед учасників блогів ресурси у відповідності до країни (так, наприклад, вказується, що єгиптяни надають перевагу відвідувати власне єгипетські медіа, такі як www.ahram.org.eg,akhbarelyom.org.eg та alwafd.org). Також зазначається, що арабські користувачі більше публікують та читають інформацію арабською мовою, хоча й зустрічаються випадки змішування в одному блозі арабської та англійської мов [11, с. 58]. На додачу, у спробах створити мапу арабської блогосфери були досліджені та виділені окремі групи користувачів, що сформувалися за вподобаннями та спільними інтересами до певного виду інформації, наприклад, відео про зловживання владою. Даний проект є ґрунтовним у кількісному та якісному плані. Вивчаючи реальне мовлення, ми не можемо оминути особливості середовища в якому воно вживається, та вподобання й настрої самих носіїв мови. Фактом є те, що з часів арабської весни зміни в суспільних настроях є очевидними, і більше того, можна припустити, що 2009 рік став точкою відліку для формування нового уявлення про арабський світ як всередині нього самого серед носіїв арабської мови та культури, так і за його межами. Саме тому описаний вище проект має важливе значення, оскільки він дозволяє дослідити екстралінгвістичні аспекти арабського медіадискурсу, що є невід'ємною частиною будь-якого лінгвістичного дослідження.

Інша праця, що розглядає перемикання кодів в арабському сегменті мережі Facebook, була опублікована в 2011 році під назвою “Між арабською та французькою мовами пролягає діалект. Переплітання кодів у марокканському Facebook” Р. Салії. Згідно з її дослідженням, термін “Code-Weaving” - переплітання кодів краще підходить для визначення явищ, що відбуваються в онлайн-комунікації, оскільки цей процес не вичерпується винятково поняттями “code-switching” (перемикання) та “codemixing” (змішування) [18, с. 15]. Результати дослідження Р.Салії вказують на те, що користувачі Мережі, які мають або здобувають вищу освіту, схильні до використання англійської та французької мови більше, ніж арабської. Крім того, вони, порівняно з менш освіченою частиною учасників комунікації, частіше вдаються до змішування та переплітання різних мов у своїх повідомленнях. Щодо учасників без вищої освіти, то серед них використовується здебільшого магрибський діалект [18, с. 22].

М. Абу ал-Ез досліджує перемикання коду у плані білінгвізму. Дослідниця зосереджується на перескакуванні з арабізі на англійську мову. Вона вивчає вплив вживання арабізі на використання англійської мови. Крім того, результати дослідження свідчать про те, що арабізі частіше використовується для передачі на письмі розмовної форми арабської мови, у той час як літературна форма записується власне арабським шрифтом [2, с. 5].

Подібне дослідження проводилося на основі перескакувань з арабської на французьку мову в Алжирі американськими науковцями з Пенсильванського університету (Р. Коттерелл, А. Рендачінтала, Н. Сафра та К. Каллісон-Берч). Дослідження було спрямоване на вивчення перемикання коду в алжирському сегменті Facebook. До уваги бралося як арабське письмо, так і арабізі. Зазначається, що одне й те ж слово (вислів) може по різному записуватися в межах одного корпусу (мається на увазі, що до цього призводять навмисні та випадкові орфографічні помилки) [9].

Сьогодні арабські дослідники зацікавленні у вивченні сучасних тенденцій, яким слідують користувачі соціальних мереж та які відображаються на мові. Арабські філологи займаються дослідженням латинізованої форми “арабізі” (Йасір ал-Гаслан, Абу Алі Фуад, Ахмад Мухаммад ад-Дабіб та інші), впливу глобалізації на якість арабської мови (Муса бін Са`ид, Гейрі Абд ал-`Алі ал-Вудд, `Імара Мухаммад та інші). У центрі їхньої уваги - негативні чинники, що знижують рівень грамотності серед арабської молоді та користувачів веб-простору загалом.

Б. ас-Салім, йорданська дослідниця, вивчає явище диглосії в йорданському суспільстві та, зокрема, в йорданському сегменті соціальної мережі Facebook. За результатами її дослідження, 45% студентської молоді вживає в онлайн-комунікації англійську мову, 31,8% - йорданський діалект у формі арабізі [7, с. 201]. Прогнози Б. ас-Салім щодо використання арабської мови у Веб досить песимістичні, однак її дослідження викликає суперечливе ставлення, у зв'язку з тим, що емпірична частина включала дослідження спілкування лише 44 студентів.

На сьогодні окреме місце у дослідженні різних механізмів розвитку арабської мови онлайн посідає сентимент-аналіз, що займається вивченням різних засобів емоційного вираження. Цей метод ще називають аналізом тональності. С. Ахмад, М.Паск'є та Г Када представили своє дослідження тональності коротких за кількістю знаків повідомлень у соціальних мережах Facebook та Twitter - так званих “статусів” [3].

Дослідження у даній сфері проводили також науковці Д. бен Салама та А. ал- Халіфа. Вони дослідили 340 тисяч повідомлень у Facebook та Twitter на кувейтсько- му діалекті. У дослідженні було проаналізовано вираження емоцій за допомогою прикметників, дієслів та іменників на кувейтському діалекті [Salama 2014, с. 392]. Сара О. Ал-Хумуд, Мувагеб І. Ат-Тувайджрі, Тарфа М. Ал-Бухайрі, Відждан М. Ал- Угайдеб також досліджують тональність повідомлень у Twitter. Дослідники вказують на важливий аспект арабської онлайн-комунікації - навмисні та випадкові помилки. Так, відбувається спрощення друку через вживання літери ha для позначення одночасно ha i ta, ya для позначення ya, а, 'і (всередині слова) та інше [6, с. 366]. Описані дослідження стосуються більше мовної комунікації, ніж суто лінгвістики, однак лінгвістичний аспект таких праць займає значне місце, і до того додається роль об'єктивності та достовірності результатів, оскільки ми маємо результати кількісного аналізу на матеріалах об'ємних, уже сформованих або в процесі формування корпусів текстів (мається на увазі від тисячі до сотень тисяч арабомовних текстів).

Таким чином, розглянувши сучасні дослідження арабської мови серед праць західних та східних науковців, ми можемо зробити висновки про наступне:

Арабський медіадискурс постає предметом не тільки суто лінгвістичних, але й міждисциплінарних досліджень: соціолінгвістики, діалектології, теорії мовної комунікації, комп'ютерної лінгвістики, корпусної лінгвістики тощо.

Проводяться дослідження різних за змістом та формою арабських медіатекстів: текстів новин, коментарів, особистих повідомлень та інших.

Арабська мова досліджується у всіх формах, в яких вона вживається в медіа- дискурсі, а саме: літературна мова, регіональні діалекти, транслітерована форма (арабізі), усереднена форма між літературною та розмовною арабською мовою.

Відбувається дослідження механізмів перемикання коду та засобів вираження білінгвізму і диглосії.

Вивчаються тональності регіональних діалектів, що використовуються у соціальних мережах.

Дослідники вдаються до засобів комп'ютерної та корпусної лінгвістики для обробки більшого обсягу даних та отримання об'єктивних результатів.

Оскільки медіадискурс є явищем динамічним, то більшість досліджень спрямована на розширення та подальше вивчення нових аспектів арабської мови в Інтернет-просторі.

Список використаних джерел

1. Ababtain, Hind. Saudi Arabic Diglossia and Code-Switching in Twitter: Education and Gender Effect / Hind Ababtain.

2. Aboelezz, Mariam. Latinised Arabic and connections to bilingual ability / Mariam Aboelezz // Lancaster University Postgraduate Conference in Lingustics & Language Teaching, 2009. - 23 p.

3. Ahmed, Soliman. Key issues in conducting sentiment analysis on Arabic social media text / Soliman Ahmed // Proceedings of 2013 9th International Conference on Innovations in Information Technology.

4. Albirini, Abdulkafi. Modern Arabic Sociolonguistics: Diglossia, Variation, Codeswitching, Attitudes and Identity / Abdulkafi Albirini. - NY: Routledge, 2016. - 423 p.

5. Alhazmi, Albtul. Linguistic Aspects of Arabic-English Code Switching on Facebook and Radio in Australia / Albtul Alhazmi // International Journal of Applied Linguistics & English Literature. - 2016.

6. Alhumoud, Sara. Survey on Arabic Sentiment Analysis in Twitter / Sara Alhumoud // International Journal of Social, Behavioral, Educational, Economic, Business and Industrial Engineering. - 2015.

7. Alsaleem, Basma. Language and Identity in Social Networking Sites / Basma Alsaleem // International Journal of Humanities and Social Science. - 2011.

8. AlSham- rani, Hassan. Diglossia in Arabic TV stations/ Hassan AlShamrani // Journal of King Saud University. Language and Translation. - 2012. - Vol. 24. - P. 57 - 69.

9. Cotterel, Rayan. An Algerian Arabic-French Code-Switched Corpus / R. Cotterel, A.Renduchintala, N. Saphra, C. Callison-Burch. - Hopkins University, Pennsylvania University. - 4 p.

10. Eldin, Ahmed. Socio Linguistic Study of Code Switching of the Arabic Language Speakers on Social Networking / Ahmed Eldin // International Journal of English Linguistics. - Canada: Canadian Center of Science and Education, 2014.

11. Elting, Bruce. Mapping the Arabic Blogosphere: Politics, Culture, and Dissent / B. Elting, J. Kelly, R. Faris, J. Palfrey. - Berkman Center Research Publication, 2009. - No. 6. - 62 p.

12. Hedar, A. Mining Social Networks Arabic Slang Comments / A. Hedar, T. Soliman, M. Elmasry and others // Proceedings of 2013 Symposium on Computational Intelligence and Data Mining.

13. Horn, Chistopher. Diglossia in the Arab World. Educational Implications and Future Perspectives / Cristopher Horn // Open Journal of Modern Linguistics. - № 5. - P 100 - 104.

14. Huang, Fei. Improved Arabic Dialect Classification with Social Media Data / Fei Huang // Proceedings of 2015 Conference on Empirical Methods in Natural Language Processing. - Lisbon: Association for Computational Linguistics, 2015. - P. 2118 - 2126.

15. Internet World Stats 2016.

16. Sadat, Fatiha. Automatic Identification of Arabic Language Varieties and Dialects in Social Media / F. Sadat, F. Kazemi, A. Farz- indar // Proceedings of the Second Workshop on Natural Language Processing for Social Media (SocialNLP). - Dublin, 2014. - P. 22-27.

17. Salamah J. Microblogging Opinion Mining Approach for Kuwaiti Dialect / J. Salama, A. Elkhlifi // Proceedings of the International conference on Computing Technology and Information Management. - Dubai, 2014. - P. 388 - 396.

18. Salia R. Between Arabic and French Lies the Dialect: Moroccan Code-Weaving on Facebook. - Columbia, 2011. - 47 p.

19. Чупрыгина Л.А. Эволюция арабского языка в эпоху культурной глобализации: от диглоссии к “золотому треугольнику” / Л.А. Чупрыгина // Мова і культура. - 2013. - Вип. 16. - Т. 3. - С. 207-215.

Размещено на Allbest.ru