Функціональне навантаження фразеологічних одиниць у системі текстів засобів масової інформації (на матеріалі електронного порталу "Експрес")

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФУНКЦІОНАЛЬНЕ НАВАНТАЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У СИСТЕМІ ТЕКСТІВ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ (на матеріалі електронного порталу "Експрес")

Шевчик Х.О., магістрант Інститут філології

КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

Досліджено особливості функціонування фразеологізмів у текстах електронного порталу "Експрес". Акцентується увага на взаємозалежності граматично-семантичних трансформацій фразеологічних одиниць у текстах ЗМІ та функцій, що їх виконують ці мовні одиниці в масовій комунікації

одиниця фразеологічний текст електронний

Шевчик Х. О., магистрант Институт филологии КНУ имени Тараса Шевченко, г. Киев

ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ НАГРУЗКА ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИХ ЕДИНИЦ В СИСТЕМЕ ТЕКСТОВ СРЕДСТВ МАССОВОЙ ИНФОРМАЦИИ (на материале электронного портала "Экспресс")

Исследованы особенности функционирования фразеологизмов в текстах электронного портала "Экспресс". Акцентируется внимание на взаимозависимости грамматическо-семантических трансформаций фразеологических единиц в текстах СМИ и функций, которые выполняют эти языковые единицы в массовой коммуникации.

Shevchyk Kh. O., student Taras Shevchenko National University of Kyiv

FUNCTIONAL LOAD OF PHRASEOLOGICAL UNITS IN THE SYSTEM OF MEDIA TEXTS (BASED ON "EXPRESS" ELECTRONIC PORTAL)

This article deals with the functioning of phraseology in texts of "Express" electronic portal. The attention is focused on the interdependence of grammar- semantic transformations of phraseological units in the media texts and the functions these linguistic units perform in mass communication.

Фразеологічні одиниці виконують ряд важливих завдань у різних жанрах і стилях літературної мови: номінативне, експресивне, образотворче, текстокогерентне й ін. Серед основних функціональних стилів української літературної мови найбільш "відкритим" до входження сталих фразеологічних одиниць є стиль масової інформації, що включає в себе не лише друковані видання, а й тексти ефірів теле- та радіомовлення, тексти особливого віртуального простору - Інтернету. Активне звернення авторів текстів засобів масової інформації (ЗМІ) до фразеологічних одиниць (ФО) зумовлене тим, що вони сприяють реалізації основного завдання тексту ЗМІ - прагматичного впливу на читача. Такий вплив досягається влучністю й оригінальністю фразеологізму. Текстуальне навантаження ФО призвело до того, що нині вони стають предметом вивчення когнітивної лінгвістики (О. Городецька, О. Кубрякова, О. Селіванова, В. Телія, І. Фролова), сугестивної лінгвістики (Н. Слухай, О. Снитко), медійної лінгвістики (Л. Шевченко, Д. Дергач, Д. Сизонов, С. Чемеркін та ін.)

Використання фразеологічних одиниць є характерною ознакою текстів медійного простору, а розвиток сучасного лінгвістичного знання в галузі медійного мовознавства підтверджує глибинний інтерес до вивчення мови ЗМІ загалом та до вивчення функціонування фразеології в ній зокрема (праці Д. Баранника, Я. Билиці, С. Пташника, Л. Щербачук).

Фразеологізми посідають виняткове місце в системі одиниць української мови, оскільки виникають у зв'язку з потребою виражальних засобів комунікації - емоційно-експресивна оцінка того, що відбувається, вираження почуттів мовця, влучна та повна характеристика явищ і предметів навколишньої дійсності. П. Дудик вказує, що "характеризуючи вже названий предмет, фразема виділяє в ньому окремі сторони, грані, властивості й через них повторно його називає" [1, с. 240]. Тобто фразеологічна одиниця називає та характеризує предмет чи явище і, одночасно з тим, дає йому емоційно-експресивну, морально-етичну й іншу оцінку.

У мові засобів масової комунікації спостерігається активне залучення фразеологічних одиниць до текстів статей, а також до їх заголовків. У нашій статті ми розглянули функціонування фразеологізмів у текстах електронного порталу "Експрес"[Е]. Тенденція залучення фразеологічного потенціалу мови в тексти медіастилю яскраво відображається в суспільно-політичному дискурсі, тому що саме ці тексти є найбільш прагматично зорієнтованими й націленими на формування ставлення читача до обговорюваної проблеми та здійснення сугестивного впливу на нього. Важливо зазначити, що в цій статті ми розглядаємо функціонування ФО не лише в текстах авторів-журналістів, а й в коментарях читачів цих статей, сукупність яких можна вважати також жанром стилю масової інформації (жанри блогу, коментування, форуму). Цей підхід до аналізу фразеологізмів дозволить провести чітку паралель між прагматично направленим, спеціальним вживанням фразеологізмів авторами статей і природним вживанням фразеологізмів коментаторами з метою вираження емоційно-експресивної оцінки.

Досліджуючи умови функціонування фразем у тексах медійного стилю зауважуємо, що частотою вживання відрізняються ФО, які є добре відомими реципієнту: "у мас-медіа не можуть функціонувати фразеологізми, що не відомі сучасному реципієнту чи не актуальні в певний час у певній ситуації" [3, с. 184].

Автори, використовуючи в текстах ФО, часто вдаються до трансформації мовних одиниць. Трансформацією фразеологізму вважаємо цілеспрямовану видозміну його значення або/і форми. Така видозміна маркована індивідуальною перцепцією дійсності автора тексту й зумовлюється її комунікативним завданням. Питання трансформації ФО в тексах досліджували І. Гнатюк, С. Пташник, Т. Цимбалюк, Н. Шадрін, Л. Щербачук, а сучасний фразеолог української мови Д. Ужченко визначає основні функції, що їх можуть виконувати ФО в текстах.

Фразеологізми у статтях електронного порталу "Експрес" зазнають різнорідних трансформацій, кожна з яких впливає на функціональне навантаження фразеологізму в конкретному контексті. Днями я прийняв рішення, від якого в багатьох встане дибки волосся [Е, 12.01.2016]. Тут спостерігаємо явище інверсії компонентів ФО. З її допомогою автор досягає бажаного ефекту: підкресленого змісту, логічного виділення, а також концентрації експресивності інверсованої частини ФО. Фразеологізм, відповідно до класифікації Д. Ужченка, виконує оцінну функцію, а не емоційно-експресивну, як, наприклад, у такому контексті з прикладом узуального використання ФО: Від того, що він мені повідав, волосся стало дибки [Е, 23.07.2015]. Виконання емоційно-експресивної функції фразеологізмом в другому реченні пояснюємо тим, що мовна одиниця містить компонент оцінки, яка виражає негативні почуття мовця. Емоційне завжди є експресивним, але експресія - "це не тільки емоційна якість мовлення, завдяки якій воно набуває стилістичної маркованості і стає спроможним передати певний нетривіальний зміст, але й складна стилістична категорія, що спирається на цілий комплекс психічних, соціальних та лінгвістичних чинників і виявляється як інтенсифікація виразності повідомлюваного" [5, c. 7]. Таким чином, можемо стверджувати, що саме ФО, вжиті автором із метою надання емоційно-експресивної оцінки, мають найбільший вплив на підсвідомість реципієнта. Таку ж функцію виконує аналізована фразема в реченні-коментарі читача видання Цікаве слово "індексація", тільки чомусь, перебуваючи на державній службі, з кожною індексацією отримую все менше і менше (і це тільки в гривнях), а якщо перевести в валюту то волосся стає дибки! [Е, 23.04.2015]. Усталене використання та емоційне забарвлення фразеологізму забезпечується, у такому випадку, його основною характеристикою - сталістю форми та використання, тому що читач статті не ставить перед собою завдання впливу на реципієнта, а таким чином виражає свої особисті почуття.

У статтях електронного видання "Експрес" також зафіксовано явище розширення фразеологізму та фразеологічний еліпсис: Перебуваючи на відкритому просторі, людина відчуває, що волосся в буквальному сенсі стає дибки, на шкірі з'являється відчуття легкого поколювання, а з боку предметів відчувається легка вібрація [Е, 07.06.2015], Через раптовий вітер волосся і плаття Емми стали дибки [Е, 16.05.2015]. Такі видозміни ФО призвели не до підвищення експресивності та емоційності висловлювань або стилістичної виразності, а знівелювали фразеологічне значення мовної одиниці, тому що в поданих реченнях кожне слово несе окреме лексичне значення.

Прийом введення до складу фразеологічної сполуки нових компонентів є дуже популярним серед авторів, тому що при структурно-семантичній зміні фраземи нова фразеологічна одиниця не виникає, а лише конкретизується її образ: Як вивести брехуна на чисту воду [Е, 25.11.2015], Мовчать про Самвела українські спецслужби, хоча давно мали б вивести злодія на чисту воду - адже Самвел фактично оголосив війну Україні. Йде слідство, прокуратура і міліція обіцяють докласти всіх зусиль, щоб вивести митників на чисту воду. Помітно, що фразеологічну одиницю виводити на чисту воду автори статей розширюють за допомогою введення об'єкта дії. Цей прийом спрямований на те, щоб додатково наголосити читачеві на неправомірних діях суб'єкта. Фразеологізми в таких випадках відіграють функцію підсилення експресії, градації. Абсолютно протилежну функцію виконує аналізований фразеологізм в коментарі читача: - А от знайти докази ”за що садити” - хто може?.. хтось вже ті підставні офшори і посередників вивів на чисту воду, є свідки які готові дати показання проти них? [Е, 05.08.2015], який спрямовує увагу на виконавців дії. Зауважимо, що речення Як вивести брехуна на чисту воду [Е, 25.11.2015] є заголовком статті, а тому основною функцією фраземи в реченні є встановлення контакту з читачем - адресатом.

Зміну функціонального навантаження фразеологізму через його трансформацію простежуємо ще на прикладі кількох речень із текстів електронного порталу "Експрес". У реченні Для цього бойовики зараз висуваються на місце події з метою надання хибних коментарів та введення в оману спостерігачів Спільної моніторингової місії ОБСЄ [Е, 05.12.2015] фразеологізм ужито в узуальній формі для синонімічного увиразнення експресії, оскільки частини речення ввести в оману та надати хибні коментарі є смислово співвідносними. У реченні Лисенко припустив, що такий фейк запустили спеціально напередодні великих зустрічей, щоб ввести наших західних партнерів в оману [Е, 01.02.2016] фразеологізм є трансформованим (розширеним), що вплинуло на його функціонування в реченні, тому що тут він є виразником оцінної функції і спрямований викликати в реципієнта певну оцінку зображуваного. Ще одна з функцій, що їх може виконувати фразеологізм, представлена в реченні Виробник "Нурофену” вводить споживачів в оману [Е, 15.12.2015]. Унаслідок розширення ФО лексемою споживачі автор статті акцентує увагу читача на тому, що йдеться про цього ж читача, його знайомих, рідних, а тому фразеологізм тут виконує емоційно-експресивну функцію, тому що апелює до почуттів читача.

Зустрічаємо також приклади, коли в одному реченні автор використовує кілька фразеологізмів із метою створення ефекту нагромадження ознак, але кожна з ФО виконує окрему функцію. Людина пройшла Крим і Рим, брала Берлін, а потім загинула ні за що ні про що, просто захищаючи своїх товаришів ... Пропала "за цапову душу” [Е, 19.06.2015]. Фразема пройти Крим, Рим і мідні труби, яка означає пройти через випробування, здійснити завзяту та важку боротьбу в даному контексті трансформована відповідно до реалій дійсності та виконує оцінну функцію, описуючи людину, про яку говориться. Фразеологізм ні за що, ні про що тут виконує емоційно-експресивну функцію, а еліпсована фразеологічна одиниця ні за цапову душу виражає нехарактерну для фразеологізмів номінативну функцію, тому що має на меті метафоричне називання конкретної особи.

Отже, фразеологізми є активним образотворчим чинником медійного мовлення, елементом образності, пожвавлення висловлювання, емоційності. Через них автор передає своє ставлення до певних зображуваних подій, акцентує стильову та смислову позиції мовних засобів. Домогтися цього йому вдається за допомогою різноманітних прийомів трансформації ФО, які впливають на функціонування мовних одиниць у текстах ЗМІ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Дудик П. С. Синтаксис сучасного українського літературного мовлення / П. С. Дудик. - К. : Наук. думка, 1973.

2. Медіалінгвістика : словник термінів і понять / Л. Шевченко, Д. Дергач, Д. Сизонов ; за ред. Л. Шевченко. - К. : ВПЦ "Київський університет", 2013.

3. Солганик Г. Я. Толковый словарь. Язык газеты, радио, телевидения. Около 6000 слов и выражений / Г. Я. Солганик. - М. : АСТ, Астрель, 2004.

4. Ужченко В. Д. Фразеологія сучасної української мови : посібник / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. - Луганськ : Альма-матер, 2005.

5. Чабаненко В. А. Основи мовної експресії / В. А. Чабаненко. - К. : Вища школа, 1984.

Размещено на Allbest.ru