Специфіка перекладу науково-технічних текстів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Специфіка перекладу науково-технічних текстів

Болотнікова А. П.

Анотація

У статті досліджено лексичні та стилістичні особливості науково-технічних текстів англійською та українською мовою. Описано специфіку перекладу науково-технічних текстів, лексичних і синтаксичних особливостей жанру науково-технічної статті. З'ясовано, що, крім спеціальної термінології, труднощами перекладу наукових статей є наявність великої кількості в них загальнонаукових термінів. Окреслено жанрово-стилістичну характеристику науково-технічних текстів, визначено і проаналізовано їхні жанрові різновиди, лексичні та синтаксичні особливості; розглянуто специфіку перекладу науково-технічного перекладу.

Увиразнено роль термінів у науково-технічних текстах та їхньому перекладі, а також підходи до класифікації термінів у лінгвістиці. Проведено вибірку термінологічних одиниць за допомогою спеціального інструмента програми для автоматизованого перекладу та аналіз обраних термінологічних одиниць у тексті наукової статті. Проаналізовано прийоми перекладу складених термінологічних одиниць, які містять у складі терміни на позначення ключових понять галузі. Розглянуто низку лексичних і синтаксичних особливостей, притаманних текстам науково-технічних статей, і труднощі їх перекладу. Представлено комплексний аналіз специфіки перекладу жанру наукової статті та проведено аналіз основних термінологічних одиниць у тексті науково-технічної статті на основі вибірки термінології за допомогою програм для автоматизованого перекладу. У статті визначено основні способи перекладу термінологічних одиниць у науково-технічних текстах автомобільної галузі, запропоновано загальні рекомендації щодо перекладу деяких лексичних і вирішення синтаксичних труднощів у жанрі наукової статті. Основними прийомами перекладу термінів-словосполук виокремлено переклад за допомогою калькування, використання родового відмінка, використання різних прийменників, переклад одного з членів словосполучення групою пояснюючих слів і переклад зі зміною порядку компонентів атрибутивної групи. Виявлено, що найбільш поширеним методом було використання родового відмінка.

Ключові слова: загальнонаукові терміни, міжгалузеві терміни, вузькоспеціалізовані терміни, терміни-слова, тер- міни-словосполуки, терміни-абревіатури. переклад технічний текст

Постановка проблеми. У дослідженні специфіки науково-технічного перекладу важливим є поняття науково-технічного тексту. Для тлумачення значення лексеми перекладач «виконує роль двомовного словника й пригадує знання про співвідношення певних лексичних одиниць, яке було встановлено іншими людьми й закріпилося в конкретній дискурсивній спільноті» [15, с. 22]. Про власне процес перекладу йдеться тоді, коли перекладач репрезентує значення тексту загалом, тобто лексем, уплетених у вузький і широкий контекст (micro- text/macro-text), що вимагає від перекладача прийняття конкретних рішень залежно від конкретного контексту [15, с. 22]. На це звернув увагу теоретик перекладу В.Н. Комісаров, який наголошував, що «саме тексти і висловлення виступають безпосередніми об'єктами перекладу» [9, с. 36].

Посилена увага до проблеми перекладу науково-технічних текстів зумовлена важливою роллю, яку відіграє він у міжнародній комунікації, оскільки наукові й технічні тексти призначені для збереження і передавання інформації, отриманої під час процесу наукового пізнання [12, 13]. До типових ознак науково-технічної літератури зараховують насиченість тексту термінами та термінологічними сполуками, а також наявність службових і вставних слів, скорочень, лексичних новоутворень і реалій [10, с. 7].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В україністиці функційні стилі мови вивчали Л. Васенко, В. Дубічинський, П. Дудик, А. Коваль, О. Кримець та інші вчені. Стилістику англійської та української мов досліджували О. Дубенко, О. Поно- марів, Л. Єфімов, І. Хомицька, О. Ясінецька, а жанрово-стилістичні аспекти перекладу описали В. Карабан та І. Корунець.

Мета статті - описати особливості перекладу науково-технічного тексту.

Виклад основного матеріалу. Фахова комунікація, головно в межах однієї галузі знань (subjectfield), базується на словах і висловленнях (термінах) як особливих одиницях спеціалізованої мови. Специфікою науково-технічних текстів є наявність у них термінів, які не завжди зрозумілі людям, що не належать до певної дискурсивної спільноти [14, с. 26]. Загалом, термін - це слово чи комплекс слів, що співвідносяться з поняттям певної організованої галузі пізнання, вступають у системні відношення з іншими словесними комплексами й утворюють разом із ними в кожному окремому випадку та в певний час замкнену систему, яка характеризується високою інформативністю, однозначністю, точністю та експресивною нейтральністю [8, с. 21].

Термінологічні одиниці класифікують на основі різних характеристик: форми та структури, значення, вживання [5, с. 59], а також відповідно до походження і функцій, які вони виконують у певному дискурсі [11, с. 85].

Відповідно до спеціалізації терміни поділяють на такі:

Загальнонаукові терміни - використовують у різних сферах науки й техніки. їх вживають майже в усіх галузевих термінологіях, наприклад: система, тенденція, закон, концепція, теорія, аналіз, синтез тощо. Необхідно зауважити, що такі терміни в межах конкретної галузі можуть конкретизувати значення, наприклад: мовна система або закони милозвучності. До цієї категорії зараховують і загальнотехнічну термінологію (машина, пристрій, агрегат), тобто терміни, які вживають у більшості технічних сфер.

Міжгалузеві терміни - позначають поняття із суміжних наукових і науково-прикладних дисциплін [10, с. 7], наприклад: piston - поршень, ignition - спалах, compression - стиск, компресія, пальне, fuel - паливо тощо.

Вузькоспеціальні терміни - позначають поняття, що відображають специфіку конкретної галузі, наприклад: exhaust emission - викид вихлопних газів, fuel injection - упорскування пального тощо.

Дослідники зазначають, що частка вузькогалузевих термінів у науково-технічній літературі не перевищує 25% [2, с. 108].

За функцією в тексті терміни поділяють на іменникові, дієслівні, прикметникові, прислівникові.

За структурним (або граматичним) принципом [3, с. 71] терміни поділяють на дві великі групи відповідно до їхньої форми [4, с. 62; 11, с. 85]:

терміни-слова виокремлюють залежно від кількості морфем у складі, їх можна поділити на такі:

прості (simple) - кореневі (корінні або запозичені) або похідні (derived) - утворені за допомогою суфіксації або префіксації [5, с. 14] слова, наприклад: fuel - пальне, engine - двигун, octane - октан тощо.

складні (compounds) - терміни, що містять декілька кореневих морфем (енергоємність, теплотворний, високо- октановий, трубопровід (manifold), водорозчинний (water- soluble), carburetion, electromagnetic, тощо).

терміни-словосполуки - поєднання двох або більше самостійних слів, що мають самостійне значення [11, с. 85], які поділяють на такі:

двокомпонентні: питома теплота - latent heat, октанове число - octane number, відпрацьоване тепло - waste heat, водяна пара - water vapor;

трикомпонентні: зріджений нафтовий газ - liquefied petroleum, повітряний впускний патрубок - air inlet manifold, дуже летка сполука - highly volatile compound, двигун внутрішнього згорання - internal combustion engine;

полікомпонентні: сучасна система допомоги водієві - advanced driver assistance system, спирто-бензинове моторне паливо.

Вважають, що такі сполуки слів є більш характерними для термінологічної лексики, ніж для загальновживаної лексики [11, с. 85]. Вони є проблемою для перекладачів, оскільки визначити межі термінологічної сполуки часто буває складно. У досліджуваній терміносистемі чільне місце посідають термі- ни-словосполуки, із яких найбільшу кількість становлять двокомпонентні термінологічні одиниці. Здебільшого такі одиниці утворюються за допомогою іменника, до якого приєднуються інші частини мови в препозиції або постпозиції [8, с. 231].

Відповідно до цієї класифікації виокремлюють інші категорії термінів, а саме: терміни-символи, абревіатури, літерні умовні позначення, номенклатура [5, с. 15]. Іноді до цієї категорії зараховують акроніми та скорочення [11, с. 86]. Варто зазначити, що в науково-технічних текстах наявна значна кількість термінів-абревіатур, що позначають вузькоспеціальні поняття конкретної галузі знань: CAN - Controller Area Network, ADAS - Advanced Driver Assistance System, OBD - On-Board Diagnostics, ECU - Electronic Control Unit, ICE - Internal Combustion Engine, ДВЗ тощо. Такі термінологічні одиниці є досить поширеними у науково-технічних текстах, оскільки виражають поняття у стислій формі, а також збільшують щільність інформації в тексті.

Пропонують класифікації термінів-словосполук за морфологічним типом основного (стрижневого) слова [3, с. 72]:

субстантивні словосполуки;

ад'єктивні словосполуки;

дієслівні.

Більшість багатокомпонентних термінів у досліджуваній терміносистемі є субстантивними словосполуками, оскільки основне слово в них - іменник: стала швидкість - constant speed, надмірні вихлопи - excessive emission, двигун згоряння - combustion engine, одноокис вуглецю - carbon monoxide, зберігання пального - fuel saving, авіаційне пальне - aviation fuel, стійкість до детонації - detonation resistance, густина енергії - energy density тощо.

Найбільш поширеними структурними зразками багатокомпонентних субстантивних термінів є такі:

N+N (іменник + іменник): octane number, injection system, engine block, gasoline engine, energy content, fuel pump, fuel combustion; камера згоряння, блок двигуна, октанове число, бензиновий двигун, згоряння пального тощо.

Adj+N (прикметник + іменник): conventional engine, additional fuel, combustible substance, heating oil; авіаційне пальне, горюча речовина, моторне пальне, паливний насос, метиловий спирт, запальна свічка тощо.

N+N+N (іменник + іменник + іменник): air-fuel miture, air-fuel ratio; швидкість поширення полум'я, компонент для охолодження двигуна, система вприскування пального тощо.

Adj+N+N (прикметник + іменник + іменник): high octane gasoline, high performance car, conventional diesel engine, heavy-duty vehicle, flexible fuel vehicle; нижча теплота згоряння, октанова характеристика бензину тощо.

N+Adj+N (іменник + прикметник + іменник): температура вихлопних газів, викиди газоподібних відходів, двигун внутрішнього згорання, пальне нафтового походження, оцінка детонаційної стійкості тощо.

N+Part.I+N (іменник + дієприкметник + іменник): engine lubricating oil, clean-burning-fuel, cold-starting fuel, nitrogen-containing compound тощо.

N+Part.II+N (іменник + дієприслівник + іменник): petroleum-derived fuel, diesel-fueled car, gasoline-powered engine тощо.

Лексика науково-технічних текстів характеризується моно- референтністю, яка реалізується виключно в межах однієї сфери знань. У словниках зазвичай подано кілька варіантів перекладу одного терміна, кожен із яких вживається у різних текстах. У процесі перекладу важливим є визначити правильний відповідник у мові перекладу залежно від конкретного контексту.

За В.І. Карабаном, із перекладацької перспективи всі лексичні одиниці певного тексту можна поділити на дві категорії: ті, що мають відповідник у мові перекладу (одноеквівалентні та багатоеквівалентні), й ті, що його не мають його (безекві- валентні одиниці) [7, с. 18]. Калькування у процесі перекладу передбачає збереження структури речення або словосполучення, а кожне слово перекладається відповідними елементами мови перекладу: aviation fuel - авіаційне пальне, dipole moment - дипольний момент, high octane gasoline - високооктановий бензин, combustible substance - горюча речовина, exhaust gases - вихлопні гази, octane number - октанове число тощо.

Приклади перекладу з використанням родового відмінка: combustion chamber - камера згоряння, fuel combustion - згоряння пального, energy density - густина енергії, flash point - точка спалахнення, fuel injection - упорскування пального, fuel combustion - згоряння пального, fuel consumption - витрата пального, fuel feed - подача пального, ignition point - точка запалювання.

Приклади перекладу з використанням прийменників: engine load - навантаження на двигун, diesel-fueled car - авто з дизельним двигуном, detonation resistance - стійкість до детонації, flexible fuel vehicle - автомобіль із гнучким вибором пального.

Приклади перекладу групою пояснювальних слів: cetane additive - присадка, що покращує октанове число, clean-burning fuel - пальне, що повністю згорає, ignition improver - присадка, що покращує згорання пального, nitrogen-containing compounds - сполуки, що містять азот.

Приклади перекладу зі зміною порядку членів атрибутивної групи: automobile repair plant construction project - про- єкт будівництва авторемонтного заводу.

Термін «fuel» є частиною термінологічних словосполук, які за структурою поділяють на такі:

іменник + іменник (N1+N2): fuel savings, fuel consumption, fuel conservation, fuel economy, fuel efficiency, fuel input, fuel usage;

прикметник + іменник (Adj+N): fossil fuels, diesel fuel;

іменник + іменник + іменник (N1+N2+N3): truck fuel consumption, fuel cell vehicle;

прикметник + іменник + іменник (Adj+N1+N2): diesel fuel tank, dual fuel management, excess fuel consumption.

Термін «engine» часто перекладають як машина, двигун, локомотив, знаряддя, механізм, засіб. Цей термін часто сполучається з іншими словами, утворюючи термінологічні сполуки, які структурно поділяють на такі:

іменник + іменник (N1+N2): combustion engines, engine operation, engine throttle, engine power, engine warranty, engine manufacturers;

іменник+іменник+іменник (N1+N2+N3): truck engine performance, engine operation conditions, engine air intake;

прикметник + іменник + іменник (Adj+N1+N2): internal combustion engine.

Термін «hydrogen» позначає хімічний елемент водень. Він є однозначним в усіх контекстах, а також майже не сполучається з іншими словами для утворення складених термінологічних одиниць. Термін має один словниковий відповідник, а отже, переклад є значно простішим, ніж у випадку з багатоеквівалент- ними одиницями: “Hydrogen is considered to be an ideal energy carrier for low-carbon vehicles in the near future”. - «Водень вважають ідеальним енергоносієм для низьковуглецевих транспортних засобів у недалекому майбутньому».

Термін «vehicle» є багатозначним: сухопутний засіб пересування або перевезення (автомобіль, велосипед, сани), автомобіль, автотранспортний засіб; носій, літальний апарат, (for, of) засіб або знаряддя (вираження, поширення); провідник (ідей); провідник (звуку, світла); розчинник (хім.) тощо.

Термінологічні одиниці зі словом «vehicle» мають таку структуру:

прикметник + іменник + іменник (Adj+N1+N2):

remote vehicle diagnostics, online vehicle monitoring,

прикметник + іменник (Adj+N1): low-carbon vehicles, CAN-equipped vehicle;

іменник + іменник (+ іменник) (N1+N2(+N3)): vehicle manufacturers, vehicle applications, fuel cell vehicles.

Здебільшого під час перекладу термінологічних одиниць, що містять у складі fuel, engine, hydrogen, vehicle, використано прийом перекладу за допомогою родового відмінка.

Термінологічні одиниці моделі іменник + іменник (N1+N2) перекладають за допомогою:

складеного терміна, де український відповідник Nt вжито у формі родового відмінка постпозитивним означенням до відповідника N2: fuel savings - збереження пального, fuel consumption - споживання пального, fuel conservation - економія пального, fuel input - подача пального; engine operation - робота двигуна, engine throttle - дросельний клапан двигуна, engine power - потужність двигуна; hydrogen addition - додавання водню; hydrogen generator - генератор водню;

складеного терміна, де N2 трансформується в словосполучення, яке містить безпосередній відповідник іменника N2: fuel efficiency - ефективність згоряння пального; engine throttle - дросельний клапан двигуна; N1 трансформується у словосполучення, у якому міститься безпосередній відповідник N1: vehicle manufacturer - виробник автотранспортного засобу; vehicle applications - додаткові функції автотранспортних засобів;

складеного терміна, де український відповідник іменника Nj трансформується в прийменниково-іменникове словосполучення: engine warranty - гарантія на двигун.

У науково-технічних текстах часто уживають абревіатури, що позначають різноманітні поняття: CAN, ADAS, NAVTEQ, KPI, GSM, OBD, ECU, LV, HHO. Такі терміни викликають труднощі у процесі перекладу науково-технічних текстів, оскільки за скороченою формою часто важко визначити правильний варіант перекладу. Наприклад, термін CAN можна перекласти як computer-assisted note-taking, content addressable network, calcium ammonium nitrate, Climate Action Network, controller area network тощо. Для адекватного перекладу необхідно уважно розглянути безпосереднє оточення, у якому вжито терміни, а також ширший контекст. Є декілька способів перекладу тер- мінів-абревіатур.

Переклад із використанням відповідного скорочення (уже наявного) у мові перекладу, наприклад ECU (Electronic Control Unit) - ЕБК (Електронний блок керування).

Переклад із використанням повної форми терміна-а- бревіатури мовою перекладу, якщо в мові перекладу абревіа- тури-відповідника англомовного терміна немає: GSM (Global System for Mobile Communications) - Глобальна система мобільного зв'язку.

Уживання в тексті перекладу абревіатури мовою оригіналу з поясненням українською мовою: CAN (Controller Area Network) - Локальна мережа контролерів CAN.

Висновки

Отже, основними труднощами перекладу наукових статей є наявність великої кількості в них загальнонауко- вих термінів, які використовуються у науковій літературі різних галузей, для опису різних базових понять і процесів. Основними прийомами перекладу термінів-словосполук є переклад за допомогою калькування, використання родового відмінка, використання різних прийменників, переклад одного з членів словосполучення групою пояснюючих слів і переклад зі зміною порядку компонентів атрибутивної групи.

Література

Баловнєва О.О. Особливості перекладу англійської науково-технічної термінології. Вісник Житомирського державного університету ім. І. Франка. 2004. № 17. С. 79-81.

Васенко Л.А., Дубічинський В.В., Кримець О.М. Фахова українська мова : навч. посібник. Київ : Центр учбової літератури, 2008. 272 с.

Головин Б.Н., Кобрин РЮ. Лингвистические основы учения о терминах : учеб. пособие для филол. спец. вузов. Москва : Высшая школа, 1987. 104 с.

Гринев-Гриневич С.В. Терминоведение : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. Москва : Издательский центр «Академия», 2008. 304 с.

Д'яков А.С., Кияк Т.Р, Куделько З.Б. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти. Київ : Видавничий дім «KM Academia», 2000. 218 с.

Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. Вінниця : Нова книга, 2004. 576 с.

Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури Частина ІІ: Лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні труднощі. Вінниця : Нова книга, 2001. 304 с.

Квитко И.С. Термин в научном документе. Львов : Изд-во «Вища школа», 1976. 125 с.

Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. 2-е изд., испр. Москва : Р-Валент, 2011. 408 с.

Титова Ю.В. Основы технического перевода : учеб. пособие по дисциплине «Английский язык» для студентов энергетических специальностей технических вузов. Ульяновск : УлГТУ, 2016. 170 с.

Terminology : theory, methods, and applications / M. Teresa Cabre. ed. by Juan C. Sager ; translated by Janet Ann DeCesaris. John Benjamins Publishing Co. Amsterdam, The Netherlands, 1999. 249 p.

Pienkos J. Podstawy przekladoznawstwa: od teorii do praktyki. Kantor wydawniczy ZAKAMYCZE, 2003. 494 s.

Kelly N. Clearing up the top 10 myths about translation, 2012.

URL: https://www.huffingtonpost.com/nataly-kelly/clearing-up-the-

top-10-my_b_1590360.html?guccounter=1 (дата звернення: 19.10.2019).

Olohan M. Scientific and Technical Translation: a coursebook. Routledge Translation and Interpreting Guides, 2016. 253 p.

Размещено на Allbest.ru