Структурні та лексико-стилістичні особливості турецькомовних газетних статей на економічну тематику

Анотація

У даній науковій розвідці розглядається граматична структура статті на економічну тематику, типи заголовків та лексико-стилістичні особливості турецького газетного тексту загалом; лексичне наповнення тексту термінами та художніми засобами, зокрема тропами. Досліджується одна з характерних рис газетно-публіцистичного стилю, яка полягає у поєднанні двох тенденцій високої стандартизованості та тенденції до експресивності й виразності. Насичення текстів газет тропами, зокрема такими, як епітет, порівняння, метафора, метонімія, персоніфікація тощо, є не лише засобами увиразнення, а й ефективною формою комунікації між автором та читачем, завдяки якій можна висловити своє ставлення до подій та викликати цікавість у читача.

Результати дослідження засвідчують, що залежно від мети, що переслідується адресантом, зустрічаються різні типи заголовків, однак найбільш розповсюдженим є заголовок-розповідь, виражений розповідними реченнями. Мова публіцистичного стилю характеризується зближенням з розмовною мовою, що виявляється у спрощенні структури речення.

Лексичний склад турецькомовної газети на економічну тематику містить зрозумілу широкому загалу економічну термінологію, одиниці інших терміносистем, зокрема, значну кількість суспільно-політичної лексики, загальновживану лексику. Мова засобів масової інформації значною мірою визначає, які з термінів закріпляться в терміносистемі, а які відійдуть до пасивного пласту лексики, адже, як відомо, формування словника будь-якої мови відбувається під впливом як суто лінгвістичних, так й екстралінгвістичних факторів. Широко вживається номенклатура, представлена переважно назвами міжнародних, державних та недержавних організацій, установ, організацій. У межах дослідження виявлено, що найпоширенішим прийомом для підсилення виразності у статтях на економічну тематику є вживання метафор, зокрема персоніфікації, порівнянь, крилатих висловів, епітетів, метонімії, гіпербол, алегорій, евфемізмів, цитат; іноді - фразеологізмів та прислів'їв, що дозволяє в яскравій, доступній формі донести повідомлення до читача та висловити своє ставлення до явища, що описується.

Ключові слова: турецька мова, газетно-публіцистичний стиль, текст, заголовок, термін, емоційно-оцінювальна лексика, метафора.

Annotatіon

Teleshun K. Structural and lexico-stylistic features of Turkish newspaper articles on economic topics

This scientific research examines the grammatical structure of the article on economic topics, types of headlines and lexico-stylistic features of the Turkish newspaper text in general; lexical filling of text with terms and literary devices, including trope. One of the characteristic features of newspaper-journalistic style is investigated, that is a combination of two tendencies high standardization and tendency to expressiveness and significance.

The results of the study indicate that, depending on the purpose pursued by the addressee, different types of headlines occur, but the most common is the headline-story, expressed in narrative sentences. The journalistic style language is characterized by a convergence with the spoken language, which is manifested in the simplification of the sentence structure.

The lexical composition of a Turkish language article on economic topics contains broadly understood economic terminology, units of other terminological systems, including a considerable amount of socio-political vocabulary, common vocabulary. The language of the media largely determines which of the terms will be fixed in the term system and which will fall into the passive layer of vocabulary, as it is known that the formation of a dictionary of any language takes place both under the influence of linguistic and extralinguistic factors. Nomenclature, represented mainly by the names of international, state and non-governmental organizations and institutions is widely used. The study revealed that the most common technique for enhancing expressiveness in articles on economic topics is the use of metaphors, in particular personifications, comparisons, catch phrases, epithets, metonymy, hyperbole, allegories, euphemisms, quotations; sometimes phraseologisms and proverbs that allow to convey a message to the reader in a clear, accessible form and express your attitude to the phenomenon being described.

Key words: Turkish language, news-writing style, text, article title, term, emotive and evaluative lexis, metaphor.

Постановка проблеми. Актуальність лексико-стилістичного аналізу газетних текстів зростає відповідно до розвитку суспільства, оскільки інформація, подана в газетах, освітлюючи події, що відбуваються у світі, активно бере участь у формуванні громадської думки. Через мову газет мільйони людей формують свої погляди та ставлення до різних явищ внутрішнього та міжнародного життя, знайомляться з новими поняттями та лексикою, яка їх номінує.

Аналіз наукових досліджень. На сучасному етапі інтерес до мови публіцистики охоплює все ширше коло науковців, які досліджують цю проблему в різних аспектах: лексико-граматичному, стилістико-функціональному, соціолінгвістичному, психолінгвістичному, семіотичному тощо. У зазначеній галузі зроблено вже чимало. Питанню вивчення газетних текстів, зокрема їх лексичного складу, присвячені численні роботи І.О. Винокура, В.В. Виноградова, Д.Х. Баранника, І.К. Білодіда, І.Р Гальперіна, М.П. Брандеса, В.Г Костомарова, Г.Я. Солганік, Г.М. Васильєвої, М.А. Жовтобрюха, М.М. Пилинського, ГЯ. Солганіка, В.Н. Парфьонова, А.В. Швець, К.А. Рогової та багатьох інших.

Вивченням турецької газети, займалися І. Голобородько, В.А. Гордлевський, В. Смирнов, дослідженню лексико-граматичної структури турецького газетного тексту присвячені праці В.В. Пілик, Джемаля Йилдиза та Гюрсель Сааламоз, мову заголовків турецьких газет розглядали Олена Козан та Деніз Зейрек. Однак турецькі газетні тексти на економічну тематику ще не були предметом спеціальних наукових досліджень, фактично немає робіт, які характеризували б їх композиційну й граматичнуструктуру та лексико-стилістичні особливості, і тому постає необхідність спеціального дослідження, у якому б були описані та систематизовані їхні мовні характеристики. Це й зумовило вибір предмета дослідження.

Мета статті полягає в науковому осмисленні, описі та аналізі композиційної структури та лексико-стилістичних особливостей турецьких інформаційних газетних текстів на економічну тематику.

Предметом аналізу стали інформаційна замітка, інтерв'ю та передова стаття як найпоширеніші жанри газетного тексту на економічну тематику.

Матеріалом для дослідження слугували такі популярні періодичні видання, як «Міллієт» (Milliyet), «Сабах» (Sabah), «Заман» (Zaman), «Хюррієт» (Hurriyet).

Виклад основного матеріалу дослідження. Композиційна структура текстів періодичних видань складається із заголовка та основного тексту. Заголовки це спеціальні засоби, що показують найбільш важливу текстову інформацію і слугують опорою для читача в розумінні тексту [1, с. 193]. У мовознавчій літературі є два основні погляди на питання визначення статусу заголовка і його місця в системі макротексту ЗМІ. Перший розглядає заголовок як самостійний елемент системи макротексту, що семантично, прагматично і функціонально пов'язаний з текстом повідомлення, але стоїть поза ним. Згідно з другим поглядом заголовок є структурним компонентом тексту повідомлення, що займає в його системі підлегле становище і функціонально його обслуговує [2].

Залежно від мети, що переслідується адресантом, виділяють такі типи заголовків: 1) заголовок-розповідь; 2) заголовок-питання; 3) заголовок-спонукання [3, с. 212].

Найбільш розповсюдженим є заголовок-розповідь, виражений розповідними реченнями, напр.: "Uludag'in zirvesinde bavul ticareti”, "Sanal magazada kuyruk yapti”,"Ya§ meyve ve sebze ihracatinda hedef tuttu”, "Japonya'da ihracat, yьzde 13 artti” тощо.

Виділяють ще так званий контрастуючо-описовий тип заголовка, який зазвичай виражається називним реченням зі знаком оклику: “Altin fiyatlarinda sert dьзьз!”, озsizlik rakamlari aзiklandi!', 'Son dakika! Bankalarfaiz indirimine devam ediyor! Bir banka daha kredi faiz oranlarini indirdi!'

Другий тип заголовка, проблемний заголовок-питання, є питанням, відповідь на яке дається в статті, напр.: "Altin balonu havaya kaзirmaya mi ba§ladi?”. Цей тип заголовка ставить у центр уваги факт відсутності деякої інформації у адресата, створює психологічну напругу та спонукає адресата шукати відповідь у тексті.

Заголовок-спонукання виражає спонукання адресата до дії і стоїть у формі наказового речення, у кінці якого може бути знак оклику: "Bankacilar: Enflasyon artacak tahvil ihracindan vazgeзin!”.

Іноді використовується двокрапка, що поділяє заголовок на дві частини, друга з яких пояснює першу ("Tьrk di§ ticareti: зok tarafli ticaret mьzakereleri ve gьmrьk birligi”;"Balikesir 'den ceviz ьretiminde bьyьkbaзari: 36ьlkeye ihracat”; "Koз 'tanEnflasyonla Mьcadele Programi aзiklamasi: оndirimlerle destekliyoruz”) або зазначає мовця ("Bakan Albayrak: Tьrkiye'nin gьзlь mali tablolari gьven veriyor”).

І.С. Квитко вважає, що «оскільки терміни основні носії наукової інформації, вони мають міститися в заголовку» й пропонує звертати увагу на «образність термінів» у заголовках, де «потрібно дотримуватися міри в поєднанні експресивності, необхідної для привернення уваги, та інформативності терміна» [4, с. 115]. Однак аналізований матеріал показав невисокий ступінь використання термінології у заголовках, що можна пояснити передусім орієнтацією публіцистичних видань на широке коло читачів. Окрім того, терміни, що використовуються в заголовках, зазвичай не є вузькоспеціальними, наприклад: "Arap ьlkeleri ile ihracat katlandi”.

На перший план під час вибору мовних засобів у газетних текстах виступають чинники знаходження оптимального способу передачі інформації, стимулювання інтересу до неї читача [5, с. 114], мабуть саме тому важливим лексичним пластом у заголовках є емоційно-оцінна лексика, стилістичні засоби та прийоми, наприклад, іноді для протиставлення певних якостей використовується антитеза, напр., "Merkez Bankasi taзlanmalimi, taзlandirilmalimi?”.

Заголовок зазвичай стоїть у формі теперішнього часу, активною є форма минулого категоричного часу або ж він виражений іменником з розгорнутою обставиною, напр.: "Uludag'in zirvesinde bavul ticareti”.

З погляду адресата мова періодичних видань «підкреслено соціальна» [6, с. 11], лексика має бути зрозумілою широкому загалу, тож основу майже всіх жанрів турецької публіцистики складають нейтральні загальновживані слова. Водночас преса є середовищем активного функціонування термінологічної лексики різних галузей знань, що пов'язано з широким тематичним діапазоном статей. Функціонування термінів у цій сфері набуло ряду специфічних особливостей, зокрема, перевага надається загальнозрозумілим термінам на кшталт ticaret торгівля, ihracat експорт, ithalat імпорт, yatirim інвестиції, iflas банкрутство, fiyat ціна, kredi кредит тощо. Чільне місце посідають терміни, які відображають актуальні фінансово-економічні та господарські явища чи поняття (Tьketici Fiyat Endeksi (TЬFE) Індекс споживчих цін), й суспільно-політична лексика; окремою тематичною групою є терміни, що стосуються сфери міжнародних відносин, активністю відзначається термінологія правничої сфери та слова, пов'язані з інформатикою та комп'ютерною технікою.

В.В. Пілик виділяє у системі фінансово-економічної та торгівельної лексики, яка функціонує на сторінках турецьких газет, такі тематичні лексичні групи:

1) назви цінних паперів: patent патент, banknot банкнота, dцviz валюта, bono облігація;

2) назви платіжних документів: цdenek асигнування, зek чек;

3) назви грошей: dolar долар, euro євро;

4) адміністративно-економічний курс: enflasyon інфляція, revalьasyon переоцінка;

5) назви біржових операцій: anlaзma угода, yatirim інвестиції;

6) назви банківських операцій: bilanзo бухгалтерський баланс, kredi кредит, faiz інтерес;

7) операції купівлі-продажу та терміни, пов'язані з цими операціями: bьtзe бюджет, aзik дефіцит, ihracat експорт, ithalat імпорт;

8) назви доходів, збитків, позик, страхування, оренди, угод: temettь дивіденди, kota квота;

9) бухгалтерський облік: denge баланс, verecekдебіторська заборгованість;

10) назви місць торгівлі: artirmailesati продаж на аукціоні, borsa фондовий ринок, зirket компанія, magaza магазин, pazar ринок;

11) назви осіб, що займаються фінансово-економічною діяльністю: yatirimci твестор, muhasebeci бухгалтер, veznedar касир;

12) назви установ, організацій, які беруть участь у соціально-економічних процесах: sendika союз, синдикат тощо [7, с. 56-57].

Аналіз газетної лексики виявляє також великий відсоток власних назв. На шпальтах газет трапляється чимала кількість назв державних і недержавних організацій, спілок, компаній, зокрема тих, що стежать за розвитком економіки (та абревіатур на їх позначення): Avrupa Birligi (AB) Європейський Союз, Dьnya Ticaret Цrgьtь (DTЦ) Світова організація торгівлі, Istanbul Menkul Kiymetler Borsasi (ОMKB) Стамбульська фондова біржа, Para Politikasi Kurulu (PPK) Комітет з монетарної політики, Tьrkiye Yaз Meyve Sebze ihracatзilari Birligi (TYMSОB) Асоціація експортерів свіжих овочів і фруктів Туреччини, Ticaret Politikalarmm Gцzden Geзirilmesi Organ Орган моніторингу торговельної політики (TPRB), Tьrkiye'nin Gьmrьk Tarifeleri ve Ticaret Genel Anla§masi (GATT) Генеральна угода з митних тарифів і торгівлі Туреччини, Tьrkiye Odalar ve Borsalar Birligi (TOBB) Спілка торгових палат і (товарних) бірж Туреччини, Bankacilik Dьzenleme ve Denetleme Kurumu (BDDK) Агентство з регулювання і нагляду за банківською системою, Tьrkiye Оstatistik Kurumu (TЬОK) Інститут статистики Туреччини тощо. До багатьох з таких скорочених назв читачі газети давно звикли, і тому їх не потрібно тлумачити. Деякі з них можуть бути невідомими широкому колу читачів, і тоді їх значення розшифровуються.

На сторінки газет постійно потрапляє нова термінологія, зокрема, активно використовуються терміни-інновації у тих сферах життя, які переживають процеси становлення, реформування та оновлення. Наприклад, “Dilniзin Bayel'den blockhoinle ilgili 2027 цngцrьsь; “BKM verilerine gore temassiz цdemeler Agustos'ta 2 kat artti" тощо. Іноді незрозумілі без розшифровування терміни знаходять семантичну інтерпретацію у тексті статті, напр.: “GATT зerзevesinde damping kisa tanimiyla “bir ьrьne benzer bir ьrьnьn ihracatзi ьlkede tьketim iзin satina sunulan fiyattan daha dьзьk bir fiyatla ihraз edilmesi"olarak animlanmaktadir ".

Окрім того, в газетах відбуваються активні процеси утворення нових термінологічних одиниць, мова газет сприяє унормуванню й кодифікації значної кількості економічних термінів. Окремі з них видаються позанормативними (розмовного і жаргонного характеру), але іноді вони вживаються у ЗМІ з певною стилістичною метою для посилення емоційності, виразності, досягнення жартівливого чи гумористичного ефекту. Окрім того, у сучасних газетах часто практикується утворення нових слів на основі торгівельно-економічної лексики шляхом детермінологізації останньої. Спочатку відбувається авторська семантична деривація слів з метою віднайти нові, неординарні виражально-зображальні засоби, а потім, підхоплені іншими журналістами й мовцями, ці одиниці стають здобутком загальнолітературної мови.

Однією з характерних рис газетно-публіцистичного стилю є поєднання двох тенденцій високої стандартизованості та тенденції до експресивності та виразності. Найпоширенішим прийомом для підсилення виразності у статтях на економічну тематику є вживання метафор, зокрема персоніфікації, порівнянь, крилатих висловів, епітетів, метонімії, гіпербол, алегорій, евфемізмів, цитат; іноді фразеологізмів та прислів'їв, що дозволяє в яскравій, доступній формі донести повідомлення до читача та висловити своє ставлення до явища, що описується. Наприклад: “...bu tarihten sonra da ihracat ekonomimizin lokomotifihaline gelmi§tir" “Zonguldak'tayetiзen ve fiyati 40 TL'yi bulan Osmanli Зilegi yok satiyor". “Kiraz, ьreticinin yьzьnь gьldьrdь".“Patates ithalatiзiftзiyi kьstьrebilir ". “Оkinci el araз piyasasinda dolar yьzьnden yaprak kimildamivor”. “Elan Musk gitti, Tesla hisseleri ABD borsalarinda tavan vapti ". “Akaryakit zamlaninca vatandaзLPG'ye hьcum etti".

Мова публіцистичного стилю характеризується зближенням з розмовною мовою, що виявляється у спрощенні структури речення. Широковживаними є вставні конструкції, які називають джерело повідомлення (bilindigi gibi, -nin bildirdigine gцre,-nin sцzlerine gцre, -e gцre, -nin verilerine gцre), порядок висловлювань, співвідношення загального та конкретного (ilk цnce, birincisi, ikincisi, ayrica, nihayet, ьstelikle), компоненти, що мають значення вірогідності або невпевненості в достовірності наведених фактів (her halde, tabii, $ьphesiz, ne olursa olsun, ku$kusuz, galiba, saniyorum, bana цyle geliyor), конструкції, звернені до співрозмовника для активізації його уваги на змістові повідомлення (bak bakalim, gцrdьgьnьz gibi), конструкції, якими автор користується для підсумування своєї думки (sцzьn kisasi, sonuз olarak, nitekim, bununla beraber, цzellikle, hakikaten), вставні слова, які виражають емоційне ставлення до змісту речення (yazik, maglesef in§allah, Allaha $ьkьr) тощо [7, с. 162].

Найактивнішими часовими формами є минулий категоричний час (“Yilin ilk dokuz ayinda, geli$mekte olan ьlkeler konusunda uzmanla$an ortak fonlara akan para, bir цnceki yila kiyasla dцrt katina зikti ”), теперішній час на -yor (“AB ekonomilerinin bir tьrlь kriz ortamindan зikmakta zorlanmalari Tьrkiye 'nin ihracatini artirmasini bir hayli zorluyor ”) та минулий-суб'єктивний час (“Haftasonu aзiklanan TM verilerine gцre ihracat mart ayinda geзen yilin ayni aynina gцre yьzde 34 artarak 9,6milyar dolar olmu$”). Широко вживаються дієприкметник -an/-en, на -aca^-ece^ на -mi§, складні атрибутивні конструкції дієприкметникові звороти та поширене означення на -dik/ -(y)acak. Широковживаними є простий або поширений додаток на -dk афіксом присвійності, складнопідрядні речення умови, причини, наслідку, мети, часу, способу дії, порівняння та інші конструкції, поширені і у загальновживаній мові. Для виділення і підкреслення тієї чи іншої думки застосовується навмисне порушення звичайного порядку слів у реченні інверсія, антитеза, риторичне питання, повтори, гіпофора. Варто відзначити також значну кількість цитат прямої мови і розвинену систему різних способів передачі чужої мови.

Висновки

турецький лексичний епітет газетний

Таким чином, мова кожної газети зі стилістичного боку явище унікальне. Досліджені тексти акцентують свою увагу переважно на інформативній стороні, а це зумовлює вибір відповідних лінгвостилістичних засобів. Для багатьох інформаційних типів тексту характерні відсутність експресивності та емоційності, чіткість і нейтральний тон викладу фактів, однак в результаті проведеного аналізу можна твердити, що мова статей на економічну тематику містить значну кількість експресивної лексики. Це можна пояснити тим, що економіка є невіддільною частиною життя кожної сучасної людини, а вибір мовних засобів зумовлений можливостями цілеспрямованого та ефективного впливу на масову аудиторію, адже основним призначенням газетно-публіцистичного стилю є проінформувати, переконати, висловити певну громадську думку, а деколи і сформувати її. Здебільшого ця мета досягається шляхом поєднання логічності викладу з емоційним забарвленням, що є визначальною рисою текстів публіцистики загалом.

Література

1. Різун В.В. Літературне редагування. Київ : Либідь, 1996. 240 с.

2. Комаров Е.Н. Ценностные ориентиры в заголовках французских и российских средств массовой информации : диссертация ... кандидата филологических наук : 10.02.20 сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание. Волгоград, 2003. 187 с.

3. Коваленко А.М. Комунікативні особливості заголовка журнального мікротексту-повідомлення. Філологічні науки. Суми : СДПУ 1999. С. 209-216.

4. Квитко И.С. Термин в научном документе. Львов, 1976. 124 с.

5. Забелин В.В. Стилевая специфіка язика газеты. Общая стилистика: теоретические и прикладне аспекты: [сб. науч. тр. / отв. ред. Г. И. Богин]. Калинин : Калининский ун-т, 1990. С. 112-115.

6. Солганик ГЯ. Язык и стиль средств массовой информации и пропаганды: печать, радио, телевидение, документальное кино / Г.Я. Солганик, Н.Н. Кохтев, Д.Э. Розенталь и др. Москва : Изд-во МГУ, 1980. 256 с.

7. Пілик В.В. Лексико-граматична структура турецького газетного тексту : дис... канд. філол. Наук : 10.02.13 / В.В. Пілик; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут філології. Київ, 2007. 206 с.

Размещено на Allbest.ru