Особливості семантики багатозначного слова як системно-структурного утворення

Размещено на http://www.allbest.ru/

3

ОСОБЛИВОСТІ СЕМАНТИКИ БАГАТОЗНАЧНОГО СЛОВА ЯК СИСТЕМНО-СТРУКТУРНОГО УТВОРЕННЯ

Мельник Н.І.,

доктор педагогічних наук, доцент кафедри іноземної філології факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету

У статті презентовано опис особливостей семантики багатозначних слів англійської мови як системно-структурного утворення. Автором здійснено аналіз сутності змісту поняття «багатозначність» у зарубіжному та вітчизняному наукових вимірах. Встановлено, що під «багатозначністю» розуміється внутрішня будова слова, коли одна матеріальна оболонка здатна об'єднати кілька понять, які реалізуються у формі ієрархічно організованих значень, що володіють семантичною ознакою. Багатозначність у сфері лексики та граматики є якістю мови, зумовлюється самою сутністю мовної системи, є результатом класифікуючої та узагальнюючої діяльності людського мислення. Автором здійснено аналіз окремих лексичних одиниць англійської мови у контексті досліджуваного явища. Виявлено відмінності лексичної номінації: наявність між варіантами термінологічних паралелей: лексико- семантичних аналогів та лексико-семантичних дивергентів. У статті дотично описано особливості лексико-семан- тичних процесів формування багатозначності. На основі аналітико-пошукового дослідження семантичного перекладу англійських слів на українську мову в різних контекстах та аналізу їх структури автором визначено особливості семантики багатозначності англійської лексики:

одна словоформа асоціюється з двома або кількома спорідненими сенсами, що, на нашу думку, виступає однією з провідних особливостей досліджуваного феномена; інформативність змісту та значення слова передається на основі реалізації семантичних визнань, які ідентифікуються, дефініційна та класифікаційна - на основі визначень, які відрізняються, то в текстах актуалізуються значення, що релевантні стосовно конкретної комунікативної ситуації; смислова система англомовного багатозначного терміна чи поняття формує сукупність ідентифікованих, диференційованих та комунікативних загальновизнаних та загальноприйнятих (зрозумілих для всіх) понять та словосполучень; особливість багатозначного терміна полягає в тому, що в процесі формування багатозначності, розвитку та функціонування певного поняття одна і та ж форма може мати функцію та характеристики різних об'єктів.

Ключові слова: багатозначність (полісемія), структурно-семантичні характеристики, дивергентність, зміст, сенс (значення).

семантика багатозначність слово англійська мова

Процеси міжнародної кооперації та співробітництва в різних сферах і галузях життя впливають на розвиток сучасної міжнародної наукової думки, процеси міжкультурної комунікації та сприяють інтереляції лексичних одиниць однієї мови в іншу. Зазначені процеси апріорі актуалізують вітчизняні наукові дослідження та розвідки і в лінгвістичній сфері, а саме системний підхід до вивчення лексичного складу англійської мови, оскільки вона, як мова міжнародної комунікації, виступає основним джерелом розширення української лексики та вока- буляру носіїв мови. Зазначимо, що системний підхід до вивчення мови є необхідною передумовою вирішення актуальної проблеми сучасної лінгвістики - пізнання мови як системи, що має певну структуру. Системний підхід у вивченні лексичної семантики базується на визнанні того, що кожне поняття перебуває в певному відношенні/зв'язку з усіма іншими. Лексичне значення як один із компонентів мовного знака набуває статусу категоріальної комунікативної одиниці за умови входження до системи мови й утворення багатоманітних зв'язків з іншими елементами системи [7]. Дослідник Ф. де Соссюр стверджує, що не можна розглядати слово як одиницю, в якій відповідне звучання поєднується з відповідним значенням, «трактувати слово в такий спосіб означає ізолювати його від системи, частиною якої воно є» [6, с. 157]. Вагомого значення у цьому контексті набуває структурна будова та особливості семантики слова та особливості його багатозначності у різних контекстах.

Досліджуючи проблему розробки в мовознавстві прийомів опису подібних об'єктів, Ю. Караулов вказував на неможливість однозначного впорядкування внутрішньої структури лексичного значення слова у зв'язку з його багатозначністю та чисельністю структур смислового поля поняття [4, с. 275]. Природа багатозначності слова та приналежність до лекси- ко-семантичного поля зумовлена як мовними, так і позамовними чинниками. Про існування лінгвальних особливостей одиниць свідчить хоча б той факт, що значення слів у різних мовах рідко абсолютно ідентичні й ті ж відрізки дійсності неоднаково членовані лексикою різних мов [9, с. 8]. Аналіз лінгвістичних доробків, присвячених розробці теоретичних питань лексичної семантики та багатозначності слів, свідчить про постійний науковий інтерес дослідників до принципів об'єднання лексем у різні лексико-семантичні структури та особливості структури багатозначних слів [12, с. 26].

Предметом наукового дискурсу виступають різні аспекти багатозначності: лексико-семантичне поле [1], структурна організація семантичних одиниць [5], полісемія [7]. Наш науковий інтерес зосереджено на описі особливостей багатозначних слів англійської мови як системно-структурного утворення, що становить мету представленого у статті лінгвістичного аналізу, реалізацію якої вбачаємо у поетапному розв'язанні таких завдань: на основі теоретичного аналізу з'ясувати сутність поняття «багатозначність»; виявити відмінності лексичної номінації, а саме наявність між варіантами термінологічних паралелей: лексико-семантичних аналогів та лексико-семан- тичних дивергентів; описати особливості лексико-семантичних процесів; ґрунтуючись на аналітико-пошуковому дослідженні семантичного перекладу англійських слів на українську мову в різних контекстах та аналізі їх структури, визначити особливості та природу їхньої багатозначності.

Об'єктам вивчення у цьому дослідженні є англомовні лексичні одиниці, предметам виступають особливості, а також відмінності в структурі і семантиці загальновживаної лексики сучасної англійської мови.

Однією з ознак сучасної англійської мови є багатоплановість її одиниць, яка знаходить своє відображення в багатозначності (полісемантичності) значної частини елементів лексичної системи мови. Багатозначність слів більшістю дослідників сприймається як цілком об'єктивний процес розвитку мови, але, незважаючи на це, факт наявності багатьох значень одного і того ж слова продовжує викликати великий інтерес і дискусії серед науковців. Загальновідома думка про те, що в ідеальній мові кожне слово мусило б мати своє єдине значення, але ця теза - це всього лише теоретичне припущення. Найбільш природною була б ситуація, за якої би «кожній» одиниці мовного сенсу відповідала б окрема і строго закріплена одиниця зовнішньої оболонки. Однак такого положення, яке (абстрактно розмірковуючи) і могло здаватися бажаним і зручним, насправді немає. Природних моносемантичних мов немає, позаяк функціонування мови практично було б неможливо в разі, якби мовний апарат міг би однозначно співвідносити кожен даний ряд з відповідним конкретним предметом. Таке явище могло б створити ситуацію, за якої людина діяла б лише в сфері абстракції і не могла орієнтуватися в світі конкретних речей, що перетворило б мову на автоматичний пристрій, позбавлений будь-якої виразності [2].

Багатозначність, або полісемія (/pg'lisimi/ або /'pdismi/; [15] з грецької: яс№-, poly-, «багато» та от(ца, sema, «знак»), - здатність мовної одиниці (слова, фрази чи символу) мати кілька значень (тобто декілька семем - сенсів, змістів), як правило, пов'язаних суміжністю значення в семантичному полі [11]. Визначення Чарльза Філмора та Беріл Аткінса передбачає три елементи: 1) різні почуття багатозначного слова мають центральне походження; 2) зв'язки між цими почуттями утворюють мережу; і 3) розуміння «внутрішнього», що сприяє розумінню «зовнішнього» [11]. За визначенням українського дослідника С. Карамана: «слово, що має кілька значень, називається багатозначним; здатність слова мати кілька значень називається багатозначністю, або полісемією» [3].

Багатозначність як у сфері лексики, так і в сфері граматики є якістю мови, зумовлюється самою сутністю її матеріального пристрою, а також біологічними передумовами мислення людини, результатом класифікуючої і узагальнюючої діяльності людського мислення. З екстралінгвальної точки зору полісемія слів передбачає насамперед низку предметів - деноутан- тів, а в лінгвістичному аспекті багатозначне слово відображає реальність через об'єктивний момент схожості - загальний семантичний елемент або внутрішній зв'язок, що спирається на загальні семантичні асоціації. Таким чином, багатозначність (полісемія) - це така внутрішня будова слова, коли одна матеріальна оболонка здатна об'єднати кілька понять, які реалізуються у формі ієрархічно організованих значень, що володіють семантичною ознакою [2]. Багатозначність виникає внаслідок того, що мова виступає обмеженою системою порівняно з нескінченним різноманіттям реальної дійсності. Кількість відображених у нашій свідомості моментів дійсності і кількість понять виявляється більшою, ніж кількість окремих самостійних мовних одиниць для відображення їх засобами мови. Отже, полісемія жодним чином не порушує закону єдності слова і поняття, а свідчить лише про розбіжності внутрішньої структури словникового складу мови з системою понять, яка знаходить у ньому своє вираження. Водночас багатозначність - це яскраве підтвердження того, що основу значення слова становить понятійний зміст, що є його джерелом і базою.

Звертаючись до аналізу системно-структурного аспекту багатозначних слів, важливо зазначити, що системна організація, структурно-семантичні характеристики та динаміка номінативних процесів визначаються як мовними, так і немовними чинниками [8]. До останніх А. Шаблій відносить культурні взаємовпливи народів, наявність усних і письмових контактів між носіями різних мов, зростання актуальності вивчення іноземних мов, авторитетність мови-донора, історично зумовленого захоплення певних соціальних шарів культурою інших країн, стан мовної культури народу, до лексикону якого входить нове слово [8]. За твердженням дослідниці, екстралінгвістичні чинники призвели до появи запозичень та інтернаціо- налізмів, які становлять більшість нової термінології. Серед причин залучення в лексику української мови англомовних термінів виділяється відсутність у рідній мові еквівалентного слова для позначення нового предмета, поняття або особи, тенденція до економії мовних засобів. Зовнішні запозичення термінів, тобто залучення до української термінології іноземних лексем зі збереженням або специфікацією їхнього основного дефініціонного параметру, з урахуванням фонетико-мор- фологічної адаптації [8].

Одним із прикладів, які можуть продемонструвати особливості багатозначності слова, може бути англійське слово “mouth”»:

1. John has his mouth full of food / УДжонаповнийротїжі.

2. Mary kissed him on a mouth / Меріпоцілувалайоговгуби.

3. Mymouthissore/ У мене болить рот (у значенні втомитись повторювати щось).

4. Watchyourmouth/ Дивись за собою (у значенні слідкуй за тим, що говориш).

5. Ihavethreemouthstofeed/ Мені треба прокормити трьох (у значенні забезпечити).

6. You can see the mouth of the river / Виможетепобачитигирлорічки.

Зв'язки між органами почуттів у наведеному прикладі часто метонімічні (частково в цілому), як у (4) до (5), або метафоричні, як у (6). Полісемія контрастує з моносемією, з одного боку, і з омонімією - з іншого. Тоді як одномовна словоформа має лише одне значення, омонімічна словоформа асоціюється з двома або декількома неспорідненими значеннями (наприклад, coach: «автобус», «спортивний інструктор»), звичайно розглядається як така, що включає різні лексеми, а саме: coach

1) ; coach2). Отже, як свідчить наведений приклад, багатозначність слова характеризується як явище, згідно з яким одна словоформа асоціюється з двома або кількома спорідненими сенсами, що, на нашу думку, виступає однією з провідних особливостей досліджуваного феномена. Як системно-структурне утворення англійське слово “mouth” не складне, але у контексті та під час перекладу на українську мову змінює своє значення кардинально.

Вдалим прикладом для аналізу особливостей багатозначності англійських слів є термін "adaptation"(адаптація). У загальному значенні - це процес зміни відповідно до різних умов; у контексті фізіологічної здібності - процес, в якому жива істота з часом дещо змінюється, щоб мати можливість продовжувати існувати у певному середовищі [10]. Однак коли термін вжито у контексті певної галузі, то сутнісні ознаки поняття змінюються. Наприклад у кінематографії чи видовищному мистецтві “adaptation” розумітиметься як не абсолютне відтворення фільму, книги, вистави, що створене з іншого фільму, книги, п'єси тощо [10]; у біологічній галузі - це характеристика рослини чи тварини, яка робить їх здатними пристосовуватися до умов конкретного середовища [10].

У наведених прикладах спостерігаємо так зване явище формування «елементарного смислового поняття», що, за С. Кац- нельсоном, відбувається в процесі вербальної передачі значень на основі текстового інформативного підґрунтя, іншими словами, контекстної інформації. Це означає, що різні інформаційні відомості попереджують наявні конкретні закономірності реалізації семантичного потенціалу терміна. Якщо інформативність передається на основі реалізації семантичних визнань, які ідентифікуються, дефініційна та класифікаційна - на основі визначень, які відрізняються, то в текстах актуалізуються значення, що реле- вантні стосовно конкретної комунікативної ситуації [13, с. 108].

Отже, можемо стверджувати, що смислова система англомовного багатозначного терміна чи поняття формує сукупність ідентифікованих, диференційованих та комунікативних загальновизнаних та загальноприйнятих (зрозумілих для всіх) понять та словосполучень.

За дослідженням А. Шаблій, найчастіше багатозначність англомовних термінів відбувається шляхом поширення загальновживаної лексики як у загальному значенні та конкретних комунікативних ситуаціях, так і шляхом вживання терміна у якійсь галузі чи сфері, який дослідниця називає «спеціалізацією» знань загальновживаного слова [8]. Таким чином, у результаті різних шляхів видозмін та «переходів» відбувається трансформація основного значення слова до метафори, метомімії тощо. Отже, термінам, що позначають один і той самий предмет або явище, притаманна певна концептуальна цілісність як основний маркер лексики літературної мови. Особливість багатозначного терміна полягає в тому, що в процесі формування багатозначності, розвитку та функціонування певного поняття одна і та ж форма може мати функцію та характеристики різних об'єктів.

Наступним аспектом аналізу є особливості лексико-семан- тичних зв'язків терміна у контексті мови як системного явища. Уцьомуразінаведемоприкладіззагальновживанимсловом “love",щомаєзагальнеанглійськезначення"a strong feeling of caring about someone, especially a member of your family or a close friend"та"a strong feeling of liking someone a lot combined with sexual attraction",маєбританськедивергентнезначення"someone that you feel a strong romantic attraction to" [14, с. 963]. Очевидно, щобагатозначністьутвориласяшляхомметонімічногоперенесення, набазіспіввідношення «почуття - особистість, доякоїбудь-хтовідчуваєподібнепочуття», іміжзазначенимизначеннямиєімплікаційнийзв'язок. Такілекси- ко-семантичнізв'язкитермінівсвідчать, щовониможутьбутивнутрішнімиімежсистемними, щовизначаютьособливостіфеноменабагатозначностіанглійськихслів.

Висновки. Отже, здійсненийаналіздаєзмогувиокремититакіосновніособливостісемантикибагатозначногослова, яксистемно-структурногоутворенняванглійськіймові: однасловоформаасоціюєтьсяздвомаабокількомаспорідненимисенсами, що, нанашудумку, виступаєоднієюзпровіднихособливостейдосліджуваногофеномена; інформативністьзмістутазначеннясловапередаєтьсянаосновіреалізаціїсемантичнихвизнань, якіідентифікуються, дефініційнатакласифікаційна - наосновівизначень, яківідрізняються, товтекстахактуалізуютьсязначення, щорелевантністосовноконкретноїкомунікативноїситуації; смисловасистемаангломовногобагатозначноготерміначипоняттяформуєсукупністьідентифікованих, диференційованихтакомунікативнихзагальновизнанихтазагальноприйнятих (зрозумілихдлявсіх) понятьтасловосполучень; особливістьбагатозначноготермінаполягаєвтому, щовпроцесіформуваннябагатозначності, розвиткутафункціонуванняпевногопоняттяоднаітажформаможематифункціютахарактеристикирізнихоб'єктів.

Водночасздійсненедослідженняневичерпуєвсіхаспектівтапроблемвизначеннябагатозначностіангломовноїлексики, дискусійнимитавідкритимизалишаютьсяпитаннячинниківдивергентностібританізмів, особливостейїхньоїінтерпретації, визначенняполісеміїангломовнихнауковихтермінівтощо, щостановитьперспективуподальших наукових розвідок у цьому напрямі.

Література

1.Багмут І.В. Ідентифікація одиниць розширеного лексико-семан- тичного поля. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 10: Проблеми граматики і лексикології української мови : зб. наук. праць. Київ : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010. Вип. 6. C. 165-169.

2.Зоирова Ф.У, Хасанов Э.Р, Шейхмамбетов С.Р О лингвистической природе многозначного слова. Молодой ученый. 2015. № 6. С. 811-814. URL: https://moluch.ru/archive/86/16326/.

3.Караман С.О. Сучасна українська літературна мова. Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. URL: http:// litmisto.org.ua/?p=5800.

4.Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография. Москва : Наука, 1976. 355 с.

5.Межжеріна ГВ. Структурна організація семантичних одиниць (поле - лексико-семантична група - слово). Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2002. Вип. 5. С. 114-126. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apyl_2002_5_13.

6.Ф. де Соссюр. Курс общей лингвистики. Москва : Соцэкгиз, 1933. 272 с.

7.Фабіан М.П. Лексична полісемія як спосіб організації етикетної лексики. Культура народов Причерноморья.2002. № 32. С. 152-154.

8.Шаблий А. С. Структурно-семантические особенности англоязычной терминологии. URL: http://confesp.fl.kpi.ua/node/1127.

9.Шмелев Д.Н. Очерки по семасиологии русского языка. 2-е изд., стер. Москва : Едиториал УРСС, 2003. 244 с.

10.Cambridge Academic Content Dictionary. Cambridge University Press. URL: https://dictionary.cambridge.org/ru/словарь/английский/ adaptation?q=adaptation.

11.Fillmore C.J., Atkins B.T.S. Describing polysemy: The case of “crawl”. In Ravin Y.; Leacock, C (eds.). Polysemy: Theoretical and computational approaches. Oxford University Press. 2000. P 91-110.

12.Geeraerts D. Theories of Lexical Semantics. Oxford-New York : University Press, 2010. 341 p.

13.Gorodetskiy B.J. The special term as a semantic phenomenon. Moskow : Vysshaya Shkola. 2006. 123 p.

14.Longman Dictionary of Contemporary English. Italy : La Tipografica Varese, 2003.

15.The American Heritage Dictionary of the English Language (Fourth Edition). 2000. Archived from the original on 28 June 2008.

Размещено на Allbest.ru