Особливості складнопідрядних речень із підрядними підметовими в сучасній кримськотатарській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ ІЗ ПІДРЯДНИМИ ПІДМЕТОВИМИ В СУЧАСНІЙ КРИМСЬКОТАТАРСЬКІЙ МОВІ

Арнаутова А. Р., асистент кафедри тюркології

Інституту філології Київського національного

університету імені Тараса Шевченка

Анотація

У статті розглядаються структура і семантика складнопідрядних речень із підрядними підметовими. Автор звертає увагу на особливості таких речень, які цікаві своєю структурою, засобами зв'язку, семантикою і практично не досліджені кримськотатарськими мовознавцями. Вперше складні речення у кримськотатарській мові були описані А. Іслямовим. Автор, розглядаючи складне речення в «Граматиці кримськотатарської мови», навів загальні відомості про нього, класифікував складносурядні та складнопідрядні речення (за ознакою семантичних відносин між частинами речень; за способом зв'язку, зв'язком між компонентами складного речення за допомогою сполучників, афіксів, інтонації).

Для досягнення поставленої мети методом суцільної вибірки було зібрано та систематизовано фактичний матеріал із кримськотатарських художніх творів. Досліджуються засоби зв'язку і пунктуація, характерні для таких речень. Проаналізовано та систематизовано теоретичний і практичний матеріал із застосуванням таких методів: описового, статистичного, трансформаційного аналізу, семантичного аналізу, контекстуального спостереження. Описано семантичні і структурні особливості складнопідрядних речень із підрядними підметовими.

На основі дослідження можна зробити такі висновки. Для складнопідрядних речень із підрядними підметовими характерні два типи структури. За складністю структури автор виявила елементарні складні речення (з одним підрядним) і складнопідрядні речення ускладненої конструкції (з декількома підрядними реченнями). Дослідивши представлені Е.С. Акмоллаєвим типи СПР із підрядними підметовими і проаналізувавши практичний матеріал, було виявлено варіант конструкції, який раніше не був представлений у дослідженнях.

Характеризуючи функціональні особливості СПР із підрядними підметовими, автор визначила, що речення можуть мати різне смислове навантаження - фактичне сприйняття явища за умови вчинення дії, виклад реальної дійсності, об'єктивний погляд на дійсність.

Ключові слова: синтаксис, складне речення, сполучники, структура, пунктуація, семантика.

Annotation

складнопідрядний речення мова кримськотатарський

Arnautova A. Features of the complex sentences with a dependent noun clause in the modern Crimean-Tatar language

The article deals with the structure and semantics of complex subcontracted sentences. Attention is drawn to the peculiarities of compound sentences with sub-contractual sub-words that are interesting for their structure, means of communication, and, semantics, practically not studied by Crimean-Tatar linguists. For the first time, complex sentences in the Crimean-Tatar language were described by A. Islyamov. The author, considering a complex sentence in the Grammar of the Crimean-Tatar language, gave general information about it, classified complex and compound sentences (on the basis of semantic relations between parts of sentences; by way of communication, communication between components of a complex sentence: by means of conjunctions, affixes, intonations).

In order to achieve this goal, actual material from Crimean-Tatar artworks was collected and systematized by a continuous sampling method. The means of communication and punctuation that characterize such sentences are explored in this summary. Theoretical and practical materials are analyzed and systematized using the following methods: descriptive, statistical, transformational analysis, semantic analysis, contextual observation. The semantic and structural peculiarities of complex subcontracted sentences with subtractive subjectives are described. Based on our research, we can draw the following conclusions.

Two types of structure are characteristic of compound contract sentences with subset contracting. In terms of the complexity of the structure, we found elementary complex sentences (with one contract) and complex contract sentences of complex construction (with several contract sentences). Having researched the presented ES. Akmolayev types of complex sentences with sub-contracted sweeping and analyzing the practical material, we found a design variant that was not previously presented in the studies. Describing the functional features of complex sentences with sub-contractile sub-goals, we have determined that sentences can have different semantic load - actual perception of the phenomenon if committed, a statement of reality, an objective view of reality.

Key words: syntax, complex sentence, conjunctions, structure, punctuation, semantics.

Постановка проблеми

Проблема складнопідрядних речень привертає увагу багатьох учених як в галузі тюркології [1-7], так і українських та російських мовознавців [8-11]. На жаль, на сучасному етапі розвитку кримськотатарського мовознавства синтаксис складнопідрядних речень спеціально не досліджувався. Цим і зумовлена актуальність заявленої теми.

У статті автор розглянула семантику та структуру складнопідрядних речень із підрядними підметовими. Для досягнення поставленої мети методом суцільної вибірки було зібрано та систематизовано фактичний матеріал із кримськотатарських художніх творів. Крім того, автор використала описовий метод, трансформаційний аналіз [12], семантичний аналіз, контекстуальне спостереження.

Виклад основного матеріалу

Слід зазначити, що особливості складнопідрядних речень із підрядними підметовими, які цікаві своєю структурою, засобами зв'язку та семантикою, практично не досліджені кримськотатарськими мовознавцями. Вперше складні речення у кримськотатарській мові були описані А. Іслямовим. Автор, розглядаючи складне речення (СР) у «Граматиці кримськотатарської мови», навів загальні відомості про нього, класифікував складносурядні (ССР) та складнопідрядні речення (СПР) таким чином:

1. за ознакою семантичних відносин між частинами речень;

2. за способом зв'язку, зв'язком між компонентами складного речення: а) за допомогою сполучників; б) за допомогою афіксів; в) за допомогою інтонації;

3. за засобами зв'язку, виділяючи сполучникові а) ве, эм, да-де эм-эм, де-де; б) лякин, амма, тек, исе; в) я, яхут, яки; г) не-не, також згадуються сполучники ёкъса, атта і безсполучникові.

Крім того, СПР сполучникового типу автор поділяє на тимчасові, причини, умови, протиставлення, додаткові, обставинні, визначальні і порівняльні. Таким чином, А. Іслямов [13] у класифікації складнопідрядних речень, представленій у навчальному посібнику “Къырымтатар тильнинъ грамматикасы” виокремлює вісім видів речень, серед яких немає складнопідрядних речень із підрядними підметовими.

Досліджуючи складні речення, Е. Акмоллаєв розглядає їх більш детально і класифікує одночасно за кількома ознаками (засобами зв'язку, способами зв'язку, функціональними особливостями частин речень і семантичними особливостями відносин між частинами). Згідно з його класифікацією складні речення поділяються на:

безсполучникові

- безсполучникові ССР: з'єднувальні, поширені, порівняльні, протиставні;

- безсполучникові СПР: причини, наслідку, мети, часу, умови, додаткові і розповідні;

сполучникові:

- сполучникові ССР: (з'єднувальні, порівняльні, протиставні, визначальні, заперечувальні);

сполучникові СПР (підметові, присудкові, додаткові, означальні, часу, місця, способу дії, міри і ступеня, порівняння, мети, причини, наслідку, умови, поступки).

Е. Акмоллаєв, розглядаючи складнопідрядні речення з підрядними підметовими [14], визначає їх як речення, підрядна частина яких розташовується попереду головної і приєднується за допомогою присудка (предикату), має у своєму складі афікси умовного способу дієслова - са / -се і підмет (суб'єкт), виражений займенником «ким, не». Підмет головного речення виражається займенником «о, олар». Підмети головного і підрядного речення співвіднесені (узгоджені) один з одним. Наприклад: Ачкьа ким берсе аш о, кьардаш (прислів'я) Хто голодного нагодує, той йому і брат. Займенник «ким» - підмет підрядної частини, який узгоджується з вказівним займенником «о». Підрядна частина складнопідрядного речення пояснює підмет головної його частини і відповідає на питання ким? - хто? / не? - що? Ким шимди чальшса, о душмангьа ярдьім эте (Е.А., с. 159). Хто зараз працює, той допомагає ворогові. Це речення відповідає структурі, представленій і описаній у першому прикладі Е. Акмоллаєва. У реченні викладено фактичне сприйняття явища за умови вчинення дії.

Е. Акмоллаєв також вказує на речення, в яких підмета немає, однак у контексті він завжди мається на увазі. Наприклад: Ким де чалса, уста жен. - Хто б не грав, він виявляється майстром; Ким де олса, бу кьартийнинь огьлу киби. (З.А., с. 254) - Ким би не був, для цієї старої він як син.

Під час дослідження практичного матеріалу автор виявила й інші варіанти речень цього типу, які можуть мати і більш складну структуру: Ким де гоньюллилерге язьілса - беяз дефтерге, язьілмаса - кьара дефтерге кечеджек (З.А., с. 175) - Хто запишеться в добровольці - у білий (зошит) список, а не запишеться - у чорний список піде. У цьому реченні спостерігається випадок, коли при опущенні вказівного займенника «о» може використовуватися тире «-». Застосування цього пунктуаційного знака у конструкції жодним чином не впливає на зміст речення. Порівняймо із варіантом “Ким де гоньюллилерге язьілса, о беяз дефтерге, язьілмаса, о кьара дефтерге кечеджек '. Обидва речення мають однакове смислове значення, проте в першому варіанті більш яскраво виражено інтонаційне забарвлення, яке забезпечене наявністю знака тире. У результаті на слова “язьілса” і “язьілмаса”, що розташовані перед ним, падає наголос, після чого витримується невелика пауза. Цей прийом дозволяє привернути особливу увагу реципієнта і спонукати його зробити правильний вибір або запам'ятати критерій відмінності між групами людей, про які йдеться у тексті.

Слід значити, що наведене СПР складається з двох головних і рівноправних частин, пов'язаних із загальною підрядною частиною. Це рівноправ'я головних частин забезпечує повторюване дієслово з афіксом умовного способу -са / -се в позитивному і негативному варіантах, який і зумовлює протиставний зв'язок між ними. Він позначений на письмі комою, що вказує на паузу, разом з якою мається на увазі сурядний сполучник “амма” - а / але і опущення займенника першої особи, що виконує функцію підмета в другому підрядному реченні. Наприклад: Ким де гоньюллилерге язьілса, о беяз дефтерге, амма (ким) язьілмаса, о кьара дефтерге кечеджек.

Семантикою цього речення є виклад реальної дійсності.

Структуру речення можна представити у вигляді схеми:

Розділивши речення на два складнопідрядних Ким де гоньюллилерге язылса, беяз дефтерге кечеджек - Хто запишеться в добровольці, той увійде в білий список; Ким де гоньюллилерге язылмаса, о кьара дефтерге кечеджек - Хто не запишеться в добровольці, той потрапить у чорний список. Таким чином отримуємо два однакових за структурою речення, що відрізняються лише семантичним змістом; позитивним у першому реченні і негативним у другому реченні.

Крім того, займенники підрядної частини, що узгоджуються, можуть приймати афікси знахідного і напрямкового відмінків. При цьому займенник, що виконує функцію підмета, залишається у називному відмінку: “Кимнио”, “Кимге-о”. Наприклад: Кьызынь кимни севсе, киевинь о олур (прислів'я) - Кого твоя дочка полюбить, той і буде (твоїм) зятем. У цьому реченні представлений варіант, де узгоджувальний займенник підрядної частини має афікс знахідного відмінка (тюшюм келиш).

Автор розглядає речення із займенником підрядної частини, що узгоджується, та має афікс напрямкового відмінка (догьрултув келиш): Кимге расткельсе, о алыр (А.В., с. 134); Падишанынь уйкен кьызы кимни алтын топненурса, о йигит падишанынь киеви оладжакьтыр! (А.В., с. 210) Цю конструкцію можна перекласти так: На кого потрапить золотий м'яч старшої дочки падишаха, той і стане його зятем. На прикладі цього речення бачимо, що у складнопідрядних реченнях цього типу займенники підрядної частини можуть приймати афікси як знахідного, так і напрямкового відмінків, при цьому семантика речення істотно не змінюється. Наприклад: Падишанынъ уйкен къызы кимни /кимге алтын топнен урса, о йигит падишанынъ киеви оладжакътыр! Однак слід зазначити, що кожен варіант займенника вказує або на фактичне вчинення дії щодо предмета, або на спрямованість дії у момент вчинення щодо предмета, про який ідеться в реченні: Падишанынъ уйкен къызы кимге алтын топнен урса, о йигит падишанынъ киеви оладжакътыр! - У кого потрапить золотий м'яч старшої дочки падишаха, той і стане його зятем.

Структура сполучникових складнопідрядних речень із підрядними підметовими відрізняється від структури речень, наведених вище. Головне речення СПР, розташовуючись попереду підрядного, зв'язується з ним за допомогою сполучника «ки». Функцію підмета в головному реченні досліджуваного виду СПР виконують вказівні займенники «бу», «шу» функцію присудка - лексеми «бар», «Олур» [15]: Тек шусы да бар ки, Исмет энъ эджрибели бригадирлерден бири (Акъмол). - Необхідно зазначити, що Ісмет - один із найдосвідченіших бригадирів.

Наприклад: Тек шусы да бар ки, Мемет, сыныфта энъ яхшы окъугъан талебелерден биридир (). - Необхідно зазначити, що Мемет був одним із кращих учнів у класі. Семантику цього речення можна охарактеризувати як об'єктивний погляд на дійсність. Такий вид речень у досліджуваному практичному матеріалі трапляється вкрай рідко. Згаданий варіант із присудком у головному реченні, функцію якого виконує лексема «олур», не виявлено зовсім.

Висновки

На основі дослідження можна зробити такі висновки. Для складнопідрядних речень із підрядними підметовими характерні два типи структури. За складністю структури автор виявила елементарні складні речення (з одним підрядним) і складнопідрядні речення ускладненої конструкції (з декількома підрядними реченнями). Дослідивши представлені Е.С. Акмоллаєвим типи СПР із підрядними підметовими і проаналізувавши практичний матеріал, було виявлено варіант конструкції, який раніше не був представлений у дослідженнях.

Характеризуючи функціональні особливості СПР із підрядними підметовими, автор визначила, що речення можуть мати різне смислове навантаження - фактичне сприйняття явища за умови вчинення дії, виклад реальної дійсності, об'єктивний погляд на дійсність. Це дослідження не охоплює всіх можливостей складнопідрядних речень із підрядними підметовими, а тому передбачає продовження дослідницьких процедур.

Література

1. Оказ Л.С. Сложное предложение: Материалы спецкурса по синтаксису крымскотатарского языка / Л.С. Оказ. Симферополь: ТНУ, 2002. 115 с. ISBN 966-5722-96-4.

2. Мусаев К.М. К истории союзов в тюркских языках / К.М. Мусаев // Советская тюркология. 1980. № 6. С. 8.

3. Гаджиева Н.З. Основные пути развития синтаксической структуры тюркских языков / Н.З. Гаджиева. М.: Наука, 1973. 336 с.

4. Грунина Э.А. Некоторые вопросы синтаксиса сложноподчиненного предложения в современном литературном узбекском языке / Э.А. Грунина // Исследования по сравнительной грамматике тюркских языков. Т Ш. Синтаксис. М.: Наука, 1961. С. 157.

5. Ислямов А. Татар тильнинъ грамматикасы. Къысым синтаксис / А. Ислямов. Симферополь: Кърым АССР девлет нешрияты, 1940. 120 с.

6. Акъмолаев Э.С. Къырымтатар тильнинъ амелияты / Э.С. Акъмолаєв. Ташкент: Укъитувчи, 1989. 161 с. ISBN 5-645-00686-0.

7. Бабайцева В.В. Современный русский язык: в 3 частях: Ч. III: Синтаксис. Пунктуация / В.В. Бабайцева, Л.Ю. Максимов. М.: Просвещение, 1981. 271 с.

8. Современный русский язык / [В.А Белошапкова., Е.А Земская, И.Г Милославский, М.В Панов.]; под.ред. В.А. Белошапковой. М.: Высшая школа, 1981. 560 с.

9. Воробьева Г.Ф. Современный русский язык. Синтаксис: учеб. пособие / ГФ. Воробъева, М.С. Панюшева, И.В. Толстой. Синтаксис. М.: Русский язык, 1975. 192 с.

10. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: зєідручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти / М.П. Кочерган. К.: Вид. центр «Академія», 1999. С. 233-237.

11. Ислямов А. Указ. Соч. С. 86.

12. Ислямов А. Указ. Соч. С. 86.

13. Акъмолаев Э.С. Указ. Соч. С. 100.

14. Акъмолаев Э.С. Указ. Соч. С. 101.

Список скорочень

(Ю.Б.) - Болат Ю. Омюр эзгилери: Икяелер ве пьесалар. Т.: Эдебият ве санаат нешрияты, 1984. 256 б.

(Ю.Б.2) - Болат Ю. Алим: роман. Т.: Эдебият ве саньат нешрияты, 1980. 424 с.

(А.Ш.) - Алядин Ш. Эгер севсенъ: роман. Т.: Девлет нешрияты, 1962. 446 с.

(Э.С.) - Эмин С. Ираде дерьясы: роман. Т.: Гафургулам эдебият ве санат нешрияты, 1971. 373 с.

(Э.А.) - Э. Амит. Ишанч: роман. Т.: Гъафур Гъулам адына эдебият ве саньат нешрияты, 1986. 358 с.

(А.В.) - Велиулаева А. Акъыллы кирпинен айнеджи тильки джыйынтыкъ / А. Велиулаева, А. Велиев. Т.: ЧОЛПАН, 1990. 237с.

Размещено на Allbest.ru