Пасив реципієнта в німецькій мові (з українськими паралелями)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Пасив реципієнта в німецькій мові (з українськими паралелями)

Цимбаліста Л.Р.

Стаття присвячена дослідженню пасиву реципієнта у німецькій мові з пошуком українських відповідників. У роботі здійснено аналіз цих конструкцій на прикладах фрагментів тексту з художніх творів другої половини ХХ - початку ХХІ століття, визначення та ілюстрацію їх функцій, спільних та відмінних рис з іншими пасивними формами у німецькій мові, а також співставлення з формами зі співвідносними відтінками значень в українській.

Основними відмінностями пасиву реципієнта від інших форм пасиву є його утворення за допомогою дієслів bekommen, kriegen. erhalten, що знаходяться на межі між повнозначним та допоміжним дієсловом, а також переміщення у позицію суб'єкта об'єкта дії у давальному відмінкові активного речення. Пацієнс же у цьому випадку залишається у позиції об'єкта-прямого додатка, що зумовлює невираженість у цій пасивній формі функції підвищення його комунікативного рангу.

Хоча граматично дієслова bekommen та kriegen є рівноцінними, вони не є взаємозамінними у мовленні, оскільки їм властиве різне стилістичне забарвлення, а erhalten узагалі вживається для підсилення семантики фінальності дії. На відміну від цих трьох дієслів, werden, що використовується для побудови пасиву стану, не видозмінює значення основного дієслова, оскільки є стилістично нейтральним.

Відповідники повнозначних дієслів bekommen, kriegen та erhalten в українській мові, а саме отримувати, одержувати, здобувати тощо, переважно вживаються у конструкціях, що з граматичної точки зору вважаються активними, хоча при їх розгляді на глибинному рівні формальний суб'єкт у більшості випадків є реципієнтом дії, а не агенсом. Висловлювання з цими дієсловами можуть граматично наближатися до пасиву реципієнта, якщо мовець сформулює неозначено-особове речення, що відображає вираження функції дефокусування агенса, або використає предикативну форму на - но/-то, що відповідає одній з пасивних форм в українській мові.

Варіанти засобів вираження пасивного стану в німецькій мові не обмежуються пасивними формами з допоміжним дієсловом werden. У цьому дослідженні ми розглянемо пасив реципієнта у німецькій мові як конструкцію з більш слабкою пасивною семантикою та розглянемо можливості їх передавання українською.

Серед досліджень і публікацій, присвячених цій тематиці, можна виділити праці таких учених, як О. Потебня, В. Сімович, О. Курило, О. Синявський, М. Сулима, О. Матвієнко, Ю. Шевельов, В. Русанівський, Г Півторак, В. Бріцин, М. Плющ, Н. Непийвода, О. Вихованець, К. Городенська, В. Барчук, О. Бондарко, К. Брінкер, Ґ. Гельбіх, Ф. Кемптер, Ґ. Шьонталь, П. Фоґель та ін.

Форма так званого пасиву реципієнта в різних джерелах зустрічається під наступними позначеннями: bekommenPassiv, Dativ-Passiv, Rezipientenpassiv, Adressantenpassiv, Benefizientenpassiv [2-4]. Ці терміни відображають семантичну особливість цієї конструкції, яка вирізняє її на фоні інших, а саме, формальний суб'єкт у пропозиціях цього типу є пацієнсом, який позначає людину, яка отримує щось (переважно, матеріальні чи нематеріальні блага) або змінюється внаслідок дії, спрямованої на неї.

Мета статті полягає у дослідженні особливостей пасиву реципієнта в німецькій мові, використовуючи приклади з художньої літератури другої половини ХХ - початку ХХІ століття, а також розгляд можливих паралелей у творах української літератури.

Термін bekommen-Passiv вказує на функцію дієслова bekommen, яке виступає основним допоміжним дієсловом, що використовується для творення цих форм, поруч з kriegen та erhalten. Розглянемо приклади:

(1) Ich war Abiturient und bekam bei der Abiturfeier vom Rektor einen Preis ьberreicht. Das war lange, nachdem Hanna die Stadt verlassen hatte (B. Schlink).

(2) Ist die Welt nicht ungerecht? Unsereins plagt sich ab mit Sport und Gymnastik, mit Diдten hier, Diдten da und gerдt immer mehr aus der Form, und so ein Typ wie du, der sich nicht aus dem Sessel rьhrt und isst wie ein Scheunendrescher, kriegt die Fitness geschenkt. (A. Eschbach).

(3) «Kommt nicht in Frage, und kьmmern Sie sich nicht um Dinge, die Sie nichts angehen!» war das, was der Arzt erwidert erhielt (T. Plievier).

У прикладі (1) протагоніст твору згадує про свій вступ до вищого навчального закладу та святкування, яким він супроводжувався. Пасивна конструкція з bekommen не лише вказує на те, що абітурієнт у цій ситуації не виконує жодних активних дій, а й підкреслює певну відчуженість, адже під час урочистостей хлопець думає про свою кохану Ганну, яка раніше покинула місто.

У прикладі (2), дівчина вживає пасивну конструкцію з kriegen, висловлюючи своє невдоволення станом справ та заздрість, що подрузі не доводиться докладати зусиль для стрункої фігури, адже вона отримала її задарма, «в подарунок» (geschenkt). У висловлюванні (3) пасивна форма з використанням дієслова erhalten має на меті підкреслити силу та емоційну навантаженість відповіді і, відповідно, її вплив на реципієнта.

Отже, пасив реципієнта дозволяє перемістити об'єкт дії, що відповідає об'єктові у давальному відмінкові активного речення, у позицію суб'єкта. Розглянемо детальніше функції різних членів таких пропозицій у порівнянні з їх функціями в активних та інших пасивних конструкціях. Ja, und dieser Lдrchenhof morgen kostet uns auch nur haufenweise Geld. Dafьr bekommen Sie den Wein von einem Humpen in den anderen geschьttet, ein Fitzelchen schmierige Gдnseleber, stinkende Fischeier, Rotz mit Geschmack und all solchen Unfug (F. Schдtzing).

Мовець зневажливо описує сервіс, який можна отримати у закладі, не приховуючи свого негативного ставлення до всіляких делікатесів. У прикладі (4) гіпотетичним реципієнтом виступає співрозмовник (Sie), дія спрямована на об'єкт в акузативі - вино (den Wein), яке переливають з кубка до кубка. Хоча агенс формально не представлений у пропозиції, з попереднього речення зрозуміло, що йдеться про гольф-клуб Lдrchenhof, відповідно діячем виступає персонал закладу.

Можна зробити проміжний висновок, що реципієнтом є жива істота (переважно, людина), яка виступає учасником взаємодії у достатній мірі, щоб укріпити свій комунікативний статус для перенесення на позицію суб'єкта. Натомість, неодухотворений предмет, який зазвичай займає позицію суб'єкта у конструкції пасиву процесу, стає у новій формально-граматичній структурі прямим об'єктом. Так, перетворення виглядає наступним чином:

Актив: Der Kellner schьttet Ihnen dafьr den Wein von einem Humpen in den anderen.

Пасив процесу: Der Wein wird Ihnen dafьr von einem Humpen in den anderen (vom Kellner) geschьttet.

Пасив реципієнта: Dafьr bekommen Sie den Wein von einem Humpen in den anderen (vom Kellner) geschьttet.

Уведення актанта у такі висловлювання є факультативним і здійснюється за допомогою прийменника von у поєднанні з іменником чи займенником у давальному відмінкові, як і в інших пасивних конструкціях. При цьому для конструкцій цього типу виключені безособові варіанти, оскільки їх семантика передбачає облігаторну присутність реципієнта у функції суб'єкта.

Важливою відмінністю пасиву реципієнта від інших різновидів пасивних конструкцій є можливість використання для його утворення одразу трьох дієслів bekommen, kriegen та erhalten, статус яких, однак, досі викликає суперечки серед германістів, адже вони перебувають на межі між повнозначними та допоміжними дієсловами. Відрізняються ці дієслова і за сферою застосування: якщо дієслово bekommen вживається найширше і навіть дало одну з назв для цієї конструкції, то kriegen використовується переважно у повсякденному мовленні, а erhalten, навпаки, зустрічається переважно у довідковій, технічній літературі та в офіційній документації.

Якщо bekommen та kriegen є граматично взаємозамінними і розрізняються у цих формах переважно у стилістичному аспекті, то erhalten не може вважатися їх повноцінним еквівалентом. Так, той факт, що дієслово erhalten не утворює пасив реципієнта з неперехідними дієсловами та фразеологізмами, вказує на те, що воно більшою мірою зберегло своє початкове значення. Водночас, воно має більш виражену конотацію результатива, що наближає його до пасивних конструкцій [4, с. 214]. Наприклад:

(4) Der Goldring ist eine Leihgabe meines Vetters, der ihn selbst geliehen erhielt (W. von Niebelschьtz).

Мовець розповідає про історію золотого персня, який він позичив у племінника, який теж не був власником, бо сам отримав його у третьої особи. Форма пасиву реципієнта з дієсловом erhalten дозволяє підкреслити певну фінальність дії, той факт, що вона відбулась давніше, і, ймовірно, є незворотною.

Якщо ж порівнювати bekommen, kriegen та erhalten із допоміжним дієсловом werden, яке використовується для творення конструкцій пасиву процесу, то впадає у вічі наступна формальна відмінність: дієслово werden утворюється через партиципну форму worden з дієслова-зв'язки werden. Таке перетворення невластиве bekommen та іншим [4; 217]. Порівняймо:

(5) Aber um auf den Grund Ihres Anrufs zurьckzukommen: Bevor ich Ihnen ein Gutachten zusagen kann, muЯ geregelt werden, wie das relevante Material zu mir und wie ich dann nach Westdeutschland komme (T. Hettche).

(6) Ich beugte mich zu ihm vor. «Das kriegen wir zusammen schon irgendwie geregelt. Ich bin doch der beste Zeuge, daЯ an den Verdдchtigungen nichts dran ist» (J. Arjouni).

У прикладі (6) обговорюють ділові питання, зокрема мовець прагне переконатись, що він матиме можливість отримати відповідні матеріали і приїхати згодом до Західної Німеччини, усе потрібно врегулювати. Вживання форми пасиву процесу в поєднанні з модальним дієсловом mьssen дозволяє мовцеві підкреслити, що його вимога зумовлена ситуацією, а не недовірою до співрозмовника, і натомість сприятиме успішному завершенню справи.

Як уже зазначалось раніше, вживання допоміжного дієслова kriegen характерне для розмовної практики, воно надає сказаному більш неформального характеру, а в цьому випадку звучить фамільярно (7). Чоловік вторгається в особистий простір співрозмовника (beugte mich zu ihm vor) та впевнено стверджує, що їм удасться домовитись, оскільки він - найкращий свідок у ситуації, що склалася.

Отже, дієслово werden має особливий статус серед інших допоміжних дієслів, які вживаються для утворення пасивних форм, воно є семантично немаркованим і не впливає на зміст основного дієслова та стилістику висловлювання. Дієслова bekommen та kriegen, окрім іншого, можуть передавати семантику «позитивної» зміни власності («positiver» Besitzwechesel) [4, с. 215-216], тобто вони частково зберігають семантику відповідного повнозначного дієслова, наприклад:

(7) Ich habe an das Institut fьr Zeitgeschichte geschrieben und eine entsprechende Spezialbibliographie geschickt bekommen (B. Schlink).

Абітурієнт написав листа до Інституту історії часу, звідки йому надіслали спеціальну бібліографію. Хоча у творі не уточнюється, чи потрібно йому повернути книгу і коли саме, вона, як мінімум, на деякий час перейшла у власність хлопця. Пасивна форма з bekommen є в цьому висловлюванні оптимальною, адже конкретизація агенса через побудову активної конструкції є надлишковою, а пасив процесу викликав би ускладнення формально-граматичної структури пропозиції.

(8) Vielleicht war es der Zorn auf sich selbst. Mergells Forderung hдtte ihn nicht so ьberraschend treffen dьrfen, wie sie es getan hatte. Er hatte genug erlebt, um eigentlich wissen zu mьssen, daЯ man niemals etwas geschenkt bekam (W. Hohlbein).

Хоча фрагмент висловлювання, що містить пасивну конструкцію, не визначає реципієнта (вживається неозначений займенник man), читачеві зрозуміло, що мовець має на увазі себе, поширюючи водночас свій власний досвід зради на оточуючих. Хоча у цьому випадку зміна власності має негативний характер, адже герой не отримав поки бажаного, все-таки bekommen зберігає свою семантичну складову.

В українській мові не спостерігаємо конструкцій зі схожими функціями та значеннями. Дієслова отримувати, одержувати, діставати, здобувати, які є повнозначними відповідниками німецьких bekommen, kriegen, erhalten [1; 2007], в українській мові вживаються переважно в активних конструкціях з поширювача - ми-прямими додатками. Якщо мовець прагне посилити результативне значення, то в такому випадку висловлювання будується з використанням предикативної форми на - но/-то або як неозначено-особове речення, тоді реципієнт переноситься на позицію актанта, вираженого поширювачем у давальному відмінкові.

(9) Не шкодуючи анітрохи, Лобачов віддав дідові свою рушницю, на яку задивлявся не один мисливець, а натомість одержав у подарунок простацького й товариського Пірата (М. Дашкієв).

(10) Одній поп-зірці подарували «Мерседес» на Великдень, іншій - сіре щеня кавказької породи (Л. Костенко).

(11) Гори і сонце - дві речі, котрі нам подаровано для повнокровного втішання короткотривалою екзистенцією (Ю. Андрухович).

У прикладі (10) акт дарування двосторонній - герой віддає рушницю і натомість отримує у подарунок домашнього улюбленця. Вживання активної конструкції підкреслює той факт, що Лобачов є учасником взаємодії. Натомість у прикладі (11) діяч уже не такий очевидний, хоча з контексту зрозуміло, що подарунок зробив фанат, але оскільки подібні випадки часто трапляються зі зірками, дарувальник залишається знеособленим, а автор віддає перевагу неозначено-особовому реченню.

У конструкціях з предикативними формами на - но/-то комунікативний ранг агенса найнижчий з усіх названих конструкцій, а у прикладі (12) дарувальник є найбільш абстрагованим, більше того, він по-різному позначатиметься кожним читачем, в залежності від його досвіду, поглядів та віросповідання.

Висновки. Ми дотримуємося думки, що хоча допоміжні дієслова bekommen, kriegen, erhalten не повністю втрачають ознаки повнозначних дієслів, вони, тим не менше, стають наближеними до допоміжного дієслова werden та виконують аналогічні функції. Можна дійти висновку, що за виділення окремої категорії пасивних дієприкметників, werden буде знаходитися в її центрі, а bekommen, kriegen, erhalten, а також sein (вживається для утворення пасиву стану) - на периферії.

Література

пасив німецький український реципієнт

1. Мюллер В. Великий німецько-український словник. Близько 170 000 слів та сполучень. Київ: Видавничий дім «Чумацький Шлях», 2007. 787 с.

2. Diewald G. Grammatikalisierung. Eine Einfьhrung in Sein und Werden grammatischer Formen. Tьbingen: Niemeyer, 1997. 141 s.

3. Duden 04. Die Grammatik: Unentbehrlich fьr richtiges Deutsch: Band

4. Duden Verlag, 2009. 1344 s.

Размещено на Allbest.ru