Відтворення особливостей перекладу дискурсу індустрії моди

Анотація

Статтю присвячено проблемі відтворення особливостей перекладу дискурсу індустрії моди. Було окреслено місце дискурсу індустрії моди в парадигмі сучасних дискурсів, з'ясовано комунікативні особливості дискурсу індустрії моди, встановлено специфіку термінології дискурсу індустрії моди, визначено труднощі перекладу термінів індустрії моди українською мовою.

Мета дослідження полягає у виявленні особливостей перекладу дискурсу індустрії моди. Об'єктом дослідження постає терміносистема англомовного дискурсу індустрії моди. Предметом дослідження постають особливості дискурсу індустрії моди в аспекті перекладу.

При дослідженні були використані такі методи: компонентний, соціолінгвістичний та семантичний аналізи, описовий та зіставний методи, узагальнення, систематизація.

Результати дослідження. Текстова складова індустрії моди розглядається як з лінгвістичного, так і з екстралінгвістичного боку. Окреслено головні характеристики області дослідження з фокусом на лексичних одиницях, які становлять дискурсну специфіку. Описано явище мультимодусності, яке стало невід'ємною частиною дискурсу індустрії моди. Особлива увага приділялась способам словотворення та перекладу таксонів обраної сфери дослідження.

З'ясовано, що лексика індустрії моди є важливим дискурсним компонентом. Специфіку лексики дискурсу індустрії моди становлять лексичні одиниці з лінгвокраїнознавчим компонентом.

Дослідивши низку текстових повідомлень, авторами встановлено, що при перекладі таксонів індустрії моди перекладач стикається з низкою труднощів, викликаних, в першу чергу, відсутністю лексичних відповідників у мові перекладу. Це пояснюється тим, що лексика індустрії моди не завжди вписується в групу повних еквівалентів перекладу через поєднання етнічних, соціальних, географічних та інших факторів, які нерозривно пов'язані з мовним розвитком та функціонуванням.

Автори дійшли висновку, що подальше дослідження обраних проблем є перспективним, оскільки дискурс індустрії моди постійно розвивається через появу нових артефактів індустрії моди, а отже, появу нових лексичних таксонів для їх позначення, а також через розвиток дискурсу комунікаційних технологій.

Ключові слова: дискурс індустрії моди, мультимодусність, термін, таксони сфери моди.

переклад мода лексичний таксон

Summary

Pidluzhna I., Sergienko M. Representation of the translation features of the fashion industry discourse

Key words: fashion industry discourse, multimodus nature, term, vocabulary of fashion industry.

Постановка проблеми. Сучасні прогрес людства, розвиток науки і техніки передбачає активний розвиток термінології, а отже й активне вивчення процесів номінації та термінологізації. До менш досліджених терміносистем належить терміносистема індустрії моди, а разом зі стрімким розвитком цієї індустрії та постійною появою нових таксонів, дослідження в плані орієнтації сучасних перекладознавчих студій на з'ясування закономірностей підбору відповідників з урахуванням широкого дискурсного контексту є досить актуальним. У зв'язку з цим, виникає необхідність дослідження термінів індустрії моди в аспекті їх семантичного та когнітивного значення та особливостей функціонування в умовах сучасної міжкультурної комунікації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дискурс індустрії моди постає у фокусі досліджень Я.С. Матосян, Ф.Л. Косицької, Т.В. Долгової, І.В. Попової, але й досі залишається недостатньо вивченим в аспекті перекладознавства, що зумовлює незмінно зростаючий інтерес та актуальність обраної теми. Дослідження перекладацького аспекту дискурсу індустрії моди є актуальним також у плані орієнтації сучасних перекладознавчих студій на з'ясування закономірностей підбору відповідників з урахуванням широкого дискурсного контексту.

Постановка завдання. Мета дослідження полягає у виявленні особливостей перекладу дискурсу індустрії моди.

Об'єктом дослідження постає терміносистема англомовного дискурсу індустрії моди. Предметом дослідження постають особливості дискурсу індустрії моди в аспекті перекладу.

Виклад основного матеріалу. У сучасному мовознавстві термін «дискурс» використовується неоднозначно, що зумовлено багатовимірністю дискурсу та його численними інтерпретаціями. У цій роботі під дискурсом розуміється текст із сукупністю позамовних чинників: знання про ситуацію, мовців, тощо [1].

Кожен дискурс є суспільним інститутом і має свої особливості. Дискурс індустрії моди це продукт свідомої творчості людей світу моди, він включає в себе сукупність опозицій і правил поєднання елементів одягу [4].

Особливістю дискурсу моди є поширення моди як змісту. Специфіка дискурсу моди полягає в тому, що слово іммобілізує сприйняття цього дискурсу на певному рівні розпізнавання, фіксує рівень дешифрування, передає інформацію, яку не передає фотографія, а опис підкреслює значущість певних елементів [3].

Метою дискурсу індустрії моди є опис і презентація моделей одягу. Учасниками дискурсу індустрії моди є адресанти (редактори, стилісти, модельєри, фотографи, манекенники, постачальники модного одягу) і адресати (клієнти, читачі, замовники). Базовою парою спілкування дискурсу індустрії моди є редактор, читач і замовник. Дискурс моди як підвид

інституційного дискурсу встановлюється суспільною практикою і представлений у жанрових різновидах: опис (презентація) моделі, презентація фірми, таблиця розмірів [5], тощо.

Часто дискурс індустрії моди реалізується засобами мас-медіа в журналах моди, які відносять до допоміжного сегменту та поділяють на глянцеві журнали, споживацькі журнали та професійні видання [2].

Дискурсу індустрії моди властива певна структура повідомлень індустрії моди. Так, всі статті цієї сфери мають гучну назву для привернення уваги читача [6]. Дискурс індустрії моди характеризується інтертекстуальністю, тобто вербальна інформація основної частини поєднується з малюнками, фотографіями, фірмовими знаками тощо.

Головним завданням основної частини повідомлення є акцентування уваги на необхідності покупки товару, висвітлення та підкреслення всіх корисних властивостей та новизни [4]. Текст повинен бути складений так, начебто автор розмовляє саме з читачем, атмосфера їх бесіди бути дружньою, адже саме за умови довіри до адресанта можуть реалізуватися його наміри [6; 2].

Призначення заключної частини тексту сфери моди узагальнити всю інформацію, викладену в статті, ще раз наголосити на основних моментах та спонукати читача до пошуку детальнішої інформації чи покупки товару [8].

Під час дослідження було виявлено декілька кліше, які розпочинають статтю. Наприклад, Last collection influenced on fashion Остання колекція вплинула на світ моди, Fashion House Дім моди, Design agency showed Креативні агенції представили, (name) presented his / her new collection (Ім'я) представив свою нову колекцію.

Статті, в яких просто описані події, що відбулися в світі моди, зазвичай починають такими словами: Tonight сьогодні ввечері, the present day цього дня, this evening цього вечора, today сьогодні, this morning цього ранку, yesterday вчора, last evening / night минулого вечора, yesterday evening минулого вечора, yesterday morning / afternoon вчора з ранку / по обіді, to date на сьогодні. В цьому сенсі доречно звертати увагу на підкресленні новизни інформації щодо світу моди.

Інколи статті навмисне починають цитатою одного з дизайнерів чи критиків моди, а потім або аргументують свою точку зору, або розповідають про подію. Наприклад, “Ifeel like brushing them a bit! I'm dying to take out my little hairbrush” Charlotte Olympia Dellal exclaimed at the Emilio de la Morena show in London. «Я відчуваю велике бажання трохи їх зачесати! Я ледве тримаю себе в руках, щоб не дістати свою маленьку щітку для волосся», заявила Шарлота Олімпія Деллал на показі Еміліо де ла Морена в Лондоні.

Кінцівка текстового повідомлення фокусується на продовженні обговорення чи зв'язку описаної події з майбутніми: in the next issue в наступному випуску, fashionable critics noticed критики моди зазначили.

Також характерними є клішовані написи та їх порядок розміщення під фото, де зазвичай вказуються імена фотографа, стиліста, асистента стиліста, перукаря та візажиста.

Цікавим фактом є переклад та відповідність цих написів в українських та англомовних виданнях, наприклад: Styling andphotograрhy стиль та фотографія, Make-up візажист, Hair перукар, Styling assistance помічник стиліста, Model модель. Залежно від журналу вони можуть варіюватися. Зазвичай ці відомості вказуються в правому верхньому куті сторінки, а в лівому нижньому куті розміщують список назв одягу, які зображуються на фотографії, їх ціну, назви колекцій та назву будинку мод.

Останнім часом спостерігається тенденція розширення індустрії моди, її вихід з обмеженої сфери та залучення до моди «звичайних людей», доступність різноманітних напрямів моди не тільки вищьому класу соціуму, але і робочому класу. Ця тенденція не могла не відобразитися і у журналах моди, де все частіше поряд із фотографіями відомих моделей стали зустрічатися фотографії «звичайних» громадян, опис їхнього одягу та назви будинків моди, до яких належить одяг. Наразі така тенденція все частіше з'являється в журналах моди, адже стиль «кежуал» пропагандують відомі люди нашого часу.

Іншим вагомим фактором, який зумовлює переклад, є мультимодусність тексту-оригіналу, яка проявляється як наочний приклад нового предмету одягу. Термін «мультимодусність» вперше запропонувала у своїй роботі Л.В. Мінаєва [7; 9]. Мультимодусність буває двох типів: мовна та візуальна. До мовної автори відносять надписи в журналах під чи над фотографіями, на яких зображується певний предмет. На показах моди мовна мультимодусність представлена усними коментарями з боку ведучого. Найчастіше використовується візуальна мультимодусність, представлена на показах моди музикою, вбранням моделі, її зачіскою та макіяжем. У журналах моди візуальна мультимодусність виражена фотографіями. Загалом мультимодусність має практичне значення, оскільки унаочнює повідомлення і сприяє кращому розумінню текстової інформації.

Читач інтерпретує візуальні (фото в журналах, кольорову палітру представленого одягу) і вербальні (опис моделі: фасон, розмір, стиль, ціни) дані, що становлять інтерпретуючу підставу моделі. Сприйняття матеріалу в журналах моди й конструювання моделі відбуваються практично одночасно з обробкою цього матеріалу, що є оперативною підставою обробки дискурсу.

З'ясовано, що лексика індустрії моди є важливим дискурсним компонентом. Специфіку лексики дискурсу індустрії моди становлять лексичні одиниці з лінгвокраїнознавчим компонентом. Оскільки словотворення набуває особливого значення в цьому аспекті, в межах дослідження авторів обрані методом суцільної вибірки лексичні одиниці дискурсу індустрії моди було класифіковано відповідно до критеріїв, виокремлених Луї Гілбертом.

Лексичні одиниці на позначення видів одягу та елементів одягу з домінуванням фонологічного складника поділяються на запозичення, варваризми, ксенізми та калькування. Шляхом запозичення утворилась більша частина лексики дискурсу індустрії моди, наприклад, aca (Arabie верхній одяг без рукавів, acetate (French) синтетична тканина з блиском, batic (Javanese) тканина зі спеціальним індонезійським способом нанесення малюнку на тканину. Варваризми не є численними, наприклад, crкpe-de-Chine китайський креп, dйcolletage декольтований ліф. До ксенізмів автори відносять слова, які виражають специфіку побуту, країни, а також реалії, наприклад, aloha shirt гавайська сорочка, angrakha довга чоловіча сукня в Індії. Калькування є особливим типом запозичень іноземних слів, словосполучень, виразів, наприклад, haute couture (French) = high fashion висока мода, haut ton (French) = high style високий стиль.

Морфологічні таксони індустрії моди створюються за існуючими в мовній системі зразками, тобто на рівні морфеми. Лексичні одиниці, утворені морфологічним способом, поділяються на кілька груп. Моделі термінотворення за допомогою афіксів, в свою чергу, традиційно поділяють на суфіксальні, наприклад, designing проектування, weaver ткач, fashionable модний; префіксальні, наприклад, undergarment спідня білизна, underskirt нижня спідниця, semi-sheer напівпрозорий та префіксально-суфіксальні (або змішані), наприклад: unwrinkable той, що не мнеться, unlined без підкладки.

До морфолого-синтаксичного способу автори відносять словоскладання (наприклад, tie-pin шпилька для краватки, tailcoat фрак, armhole пройма, shoulder-strap бретелька), конверсію (наприклад, to iron прасувати, to button застібати на ґудзик) та скорочення, що в свою чергу поділяються на абревіацію (CFD а Council of Fashion Designers Європейська Рада Дизайнерів), усічення (mac/mack mackintosh непромокальній плащ), стяжіння (high-heels від high-heeled shoes туфлі на високих підборах), еліпсис (Raglan (sleeve) рукав реглана).

Також виділяється семантичний спосіб творення лексем, до якого можна віднести слова, що мають два або більше значень. В ході дослідження було виявлено такі приклади: antic 1) полярний, арктичний, 2) резинові чоботи до щиколотки; balmoral 1) балморал яскрава шерстяна спідниця, 2) балморал грубий черевик на шнурках, 3) балморал шотландська шапочка без полів.

Серед вокабюляру дискурсу індустрії мови зустрічаються й слова, трансформовані за допомогою транслітерації, наприклад, babushka бабушка, хустина чи шарф на голову, який зазвичай звертали в трикутній формі, beret берет, bikini бікіні.

Не дивлячись на те, що теорія міжмовної лексичної еквівалентності загалом розроблена, все ще залишається не вивченою специфіка перекладацької еквівалентності ряду термінів індустрії моди. Однією з характеристик повноцінного перекладу постає точність термінів, яка, на жаль, не повністю реалізована у дискурсі індустрії моди.

При перекладі таксонів індустрії моди перекладач стикається з рядом труднощів, викликаних, в першу чергу, відсутністю лексичних відповідників у мові перекладу. Цей факт пояснюється тим, що лексика індустрії моди не завжди вписується в групу повних перекладацьких еквівалентів через сукупність етнічних, соціальних, географічних та інших чинників, які нерозривно пов'язані з розвитком і функціонуванням мови.

Під час дослідження авторами було виявлено, що серед таксонів англійського та українського дискурсів індустрії моди зустрічаються повні відповідники, що здебільшого представлені повсякденними предметами одягу (наприклад, trousers штани, shirt сорочка). Також було виявлено часткові еквіваленти, які складають більшу частину лексичних одиниць індустрії моди (наприклад: alb 1. альба, стихар, білий одяг священика під час обідні з обрядом причастя, 2. довгий одяг). Безеквівалентна лексика представлена рядом запозичень, варваризмів та ксенізмів, наприклад, abaca (Spanish) натуральна тканина; dйcor of clothing (French) прикраса, має вигляд орнаментальних мотивів, надрукованих малюнків, вишивки, аплікації; bayadere (Indian) костюм індійських танцівниць.

У результаті дослідження було виявлено, що важливо перекладати слова терміном, що пояснюється не тільки адекватністю перекладу, а й чіткістю передачі інформації, яку повинен зрозуміти читач. Наразі через постійне збільшення вокабуляру та різні рівні розвитку індустрії моди в тій чи іншій країні актуальною проблемою для перекладача постає пошук відповідних еквівалентів перекладу. Виходячи з вище сказаного, при перекладі термінів індустрії моди, що не мають відповідників у мові перекладу, автори вважають прийнятним використання описового та контекстуального способів перекладу.

Висновки

Необхідно зазначити, що широке використання лексики з лінгвокраїнознавчим компонентом та відсутність повних або часткових еквівалентів у мові перекладу є головними труднощами для перекладу текстів індустрії моди. Для перекладача важливо повністю передати прагматику тексту оригіналу, щоб текст наштовхнув читача на потрібну думку, спонукав силою вербальних засобів купити ту чи іншу річ, відвідати ту чи іншу подію, а також виконував власне інформативну функцію.

Оскільки дискурс індустрії моди постійно еволюціонує через появу нових артефактів, а отже і нових лексичних одиниць та їх позначення, а також через розвиток комунікативних технологій дискурсу, подальше дослідження в обраному напрямі є перспективним.

Література

1. Дейк Т.А. Ван. Язык. Познание. Коммуникация. Москва, 1989. 312 с.

2. Васильева Л.А. Реклама и мода как символично-знаковый дискурс современности. Гуманітарний часопис. 2010. № 3. С. 75-81.

3. Долгова Т.В. Термины дизайна одежды. Из истории отдельных терминов : коллективная монография. Том Ш. Омск, 2006. С. 19-23.

4. Косицкая Ф.Л. Каталог моды как симфония дискурсов. Вестник ТГПУ. 2006. № 9(60). С. 1-8.

5. Косицкая Ф.Л. Письменно-речевые жанры рекламного дискурса моды в аспекте межъязыковой контрастивности (на материале французских и русских каталогов моды) : Автореф. дис. ... уч. степ. канд. филол. наук: 10.02.20 «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание». Томск, 2005. 20 с.

6. Матосян Я.С. Основные тенденции формирования и функционирования номинаций понятийной сферы «одежда и мода» в русском языке XX XXI вв. : Автореф. дис. ... уч. степ. канд. филол. наук: 10.02.01. «Русский язык». Краснодар, 2008. 28 с.

7. Минаева Л.В. Электронная коммуникация: лингвистический аспект. Вестник Московского университета. 2005. № 2. С. 16-23.

8. Попова И.В. Лексико-семантические и стилистические особенности языка индустрии моды (на материале журналов о моде): Автореф. дис. ... уч. степ. канд. филол. наук: 10.02.19 «Теория языка». Москва, 2007. 24 с.

9. Потапенко С.І. Сучасний англомовний медіа-дискурс: лінгво-когнітивний і мотиваційний аспекти : монографія, Ніжин : Видавництво НДУ імені Миколи Гоголя, 2009. 391 с.

Размещено на Allbest.ru