Науковий стиль англійської мови: його жанрові та лінгвістичні особливості

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Англійська мова - одна з найпоширеніших мов у світі. Більш ніж у шістдесяти країнах світу вона є державною мовою. Технічний прогрес, лібералізація кордонів між країнами допомагають підвищити можливості нашого молодого покоління до навчання та самонавчання за кордоном. Тому можемо сказати, що англійська мова - мова науки. Але для успішної наукової діяльності майбутнім фахівцям і науковцям необхідно досягти рівня комунікативної компетенції, який потрібен для здійснення професійної та наукової діяльності в англомовному середовищі.

В умовах всесвітнього розвитку науки в сучасному суспільстві збільшується кількість наукових конференцій, симпозіумів, в яких беруть участь учені з усього світу. Можемо зробити висновок про те, що значення усного англійського мовлення зростає. Але також зростає важливість публікації різних наукових статей, тез, доповідей та експериментів. Тому доволі часто написання статей або публікацій англійською мовою ученими, які не є носіями мови, переростає у дуже складний процес. Через це деякі науковці замінюють складні граматичні конструкції на більш прості або взагалі звертаються до редакторів, які є носіями мови. Для написання стилістично правильно оформленої статті необхідно докласти величезних зусиль: обробити та проаналізувати велику кількість матеріалу, співвіднести факти та викласти їх англійською мовою.

Метою статті є аналіз жанрових і стилістичних особливостей наукового стилю англійської мови. Основними завданнями на шляху до розв'язання поставленої мети є такі: проведення докладного аналізу наукового стилю англійської мови; визначення його особливостей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поняття типу або стилю тексту зустрічається й активно обговорюється у лінгвістиці з початку 1970-х років XX століття. Розробленням цієї проблеми займалися такі вчені, як: В.В. Виноградов, М.М. Бахтін, Б.М. Головіна, М.М. Кожина, М.П. Котюрова,

І.Р Гальперін, Н.М. Разинкіна, А.М. Васильєва.

Універсального визначення поняття «науковий стиль» теж немає, оскільки його можна характеризувати в різних аспектах. Проте всі дослідники сходяться на думці, що будь-який функціональний стиль слід розглядати у зв'язку з екстралінгвістичними факторами, які, у свою чергу, визначають лінгвістичні [1, с. 6]. Провідними екстралінгвістичними стилістичними факторами наукового стилю є форма суспільної свідомості - наука; вид діяльності - пізнавально-комунікативна; тип мислення - понятійно-логічний [2, с. 62].

І.Р Гальперін зазначив, що науковий стиль зумовлений екстралінгвістичними критеріями, а саме певною цільовою спрямованістю (довести гіпотезу, розкрити відносини між різними явищами і т.д.) [3, с. 281].

Крім того, у визначенні наукового стилю деякі лінгвісти приводять характерні стильові риси, які, як уже говорилося, є результатом дії екстралінгвістичних чинників. Наприклад, в основі визначення наукового стилю, запропонованого М.П. Котюровою, лежить принцип відкритої логічності, висунутий А.М. Васильєвою [2, с. 42], в результаті реалізації якого і склався цей стиль. Інакше кажучи, М.П. Котюрова погоджується з ученою в тому, що в наукових текстах логічний компонент змісту є основним.

За словами М.М. Кожиної, «наукова мова не просто логічна, їй властива саме підкреслена логічність. Весь лад мови тут спрямований на те, щоб висловити логіку викладу, цьому слугують спеціальні мовні і мовленнєві засоби і в лексиці, і в синтаксисі, і в структурі тексту» [4, с. 146]. Спираючись на матеріал англійської мови, І.Р. Гальперін також зазначає, що ця риса стилю наукової прози є основною [3, с. 282].

Крім того, типовими для мови наукового стилю є точність і ясність, які переважно досягаються завдяки однозначності висловлювань і використанню термінів [4]. Тому ці риси зумовлюють і вживання слів в основних предметно-логічних значеннях [5, с. 424].

Слід додати, що деякі вчені, наприклад Н.М. Разінкіна і І.Р Гальперін, виділяють таку особливість наукового стилю, як широке використання бібліографічних посилань, цитат і зносок [3, с. 283; 1, с. 156]. Можна сказати, що в цій особливості проявляється необхідність опори на колективний досвід.

Тому, проаналізувавши дослідження різних учених-лінгвістів, доходимо висновку, що науковий стиль - це історично сформований, суспільно усвідомлений різновид мови, який представляє наукову сферу спілкування і ґрунтується на принципі логічності. Крім цієї риси, для наукового стилю властиві такі особливості: послідовність викладу, абстрактна узагальненість, точність і ясність, завершеність, використання слів переважно в предметно-логічних значеннях, об'єктивність і некатегоричність викладу [6].

Виклад основного матеріалу. Наука - одна з головних сфер, в якій реалізується домінуюче становище англійської мови у світі.

Загальними характеристиками наукового стилю є його інформативна насиченість, логічність побудови, прихована емоційність, узагальнено-абстрактний характер викладу, смислова точність і об'єктивність, а також ясність і зрозумілість. Перераховані вище особливості визначають вибір мовних засобів. когнітивний науковий мовний

Мовні засоби оформлення когнітивної інформації перебувають у строгих конвенціональних межах. Далі, зазначимо основні з цих мовних засобів:

- використання великої кількості слів з абстрактною семантикою. В англомовних медичних текстах це такі слова, як: range, conditions, problems, issue, importance, diagnoses, trend, response, rates, percentage points, acceptance, consumption, effects, research, factors, recommendations, behavior, health, direction, tendency, innovation, acknowledgement;

- утворення неологізмів. Нові поняття, які з'являються в результаті досліджень, приводять до утворення нових слів для їх позначення, тому саме наукова проза найбільше сприяє створенню неологізмів. Наприклад, у текстах медичних статей до них можна віднести таку лексику, що не зафіксована в англомовних словниках: dose-dependently- залежно від дози, J-shaped relationship - доза, корисна до певного значення, понад - шкідлива;

- мовні засоби, що підвищують рівень щільності когнітив- ної інформації: лексичні скорочення; графічні (дужки, двокрапка); синтаксичні. Будь-який текст такого роду відрізняється від інших багатим арсеналом допоміжних знакових систем - від умовних позначень і формул у науковому тексті до схем і креслень у технічному тексті, які також являють собою найбільш компресивний спосіб вербального вираження інформації;

- терміни, сукупність яких у науковому тексті являє собою лексичний апарат, що спеціалізується на передачі когнітивної інформації. Терміни, як відомо, однозначні, позбавлені емоційності і незалежні від контексту;

- нейтральний лексичний фон лексики загальнонаукового опису, що надає також неемоційного забарвлення і має широко розвинену синонімію, причому синоніми, як правило, стилістично рівноправні;

- мовні засоби, що забезпечують об'єктивність подачі когнітивної інформації: дієслівні форми - пасив; дієслівні конструкції з пасивним значенням; безособові та неозначено особові речення;

- переважна більшість дієслів теперішнього часу. Використання дієслів теперішнього часу дає можливість уявити відомості, що повідомляються, як абсолютно об'єктивні, що є поза часом - атемпоральний характер тексту.

Також необхідно наголосити на тому, що сучасний науковий стиль мови не характеризується суб'єктивними оціночними судженнями, які можуть використовуватися лише для вираження суто особистої думки автора (in my opinion, tom mind, etc). Навпаки, цьому стилю притаманна безособова манера викладу матеріалу, тому що основна увага в роботі приділяється не особистості автора і його думкам, а інформації та аргументам, що подаються читачеві. У текстах подібного роду прийнято уникати вживання особових займенників 1-ої і 2-ої особи однини (ту, myself you, etc). Однак за необхідності можна використовувати особові займенники 1-ї особи множини (we, our,etc). Відповідно, автор показує свою належність до наукового співтовариства. Слід додати, що науковий стиль англійської мови за всієї своєї об'єктивності і спроб показати ставлення автора досить завуальовано, все ж таки не позбавлений емоційності. Нерідко автори вдаються до емоційно-експресивних засобів мови, які надають науковій прозі більшої переконливості.

Також важливою рисою наукового стилю англійської мови є формальність. У науковому стилі, на відміну від розмовного або художнього, слід уникати вживання розмовних, неформальних слів і виразів: The States, stuff, aloof, thing, sort of; скорочених форм: is not, cannot, info, ad;фразових дієслів look into, put up with, get off; ідіом I'm not going to pay penny;особових займенників: I, he /she;прямих запитань до читача. Але, «... з іншого боку, запитання можуть бути використовуватися як експресивний засіб мови для залучення уваги: What are the advantages of using plastic cards?» [7].

Висновки. Отже, проаналізувавши роботи вчених-лінгвістів і визначивши особливості наукового стилю, доходимо висновку, що науковий стиль - це історично сформований, суспільно усвідомлений різновид мови, який представляє наукову сферу спілкування і ґрунтується на принципі логічності. Загальними характеристиками наукового стилю є такі: інформативна насиченість, логічність побудови, прихована емоційність, узагальнено-абстрактний характер викладу, смислова точність і об'єктивність, а також ясність і зрозумілість. Перераховані вище особливості визначають вибір мовних засобів оформлення когнітивної інформації, які, у свою чергу, є в строгих конвенціональних межах.

Також зазначимо про необхідність звертати особливу увагу на способи вираження наукового стилю англійської мови, розвитку наукового стилю з урахуванням низки лексико-граматичних прийомів, спрямованих на дотримання основних принципів наукового дискурсу.

Література

когнітивний науковий мовний

1. Разинкина Н.М. Функциональная стилистика английского языка : учеб.пособие для ин-тов и фак. ин. яз. Москва : Высшая школа, 1989.

2. Котюрова М.П. Стилистика научной речи: учеб.пособие для студ. учреждений высш. проф. образования. Москва : Академия, 2010.

3. GalperinI.R. Stylistics. Москва : Высшая школа, 1971.

4. Г альперин И.Р Очерки по стилистике английского языка. Москва : Изд-во лит-ры на ин. яз., 1958.

5. Дускаева Л.Р, Кожина М.Н., Салимовский В.А. Стилистика русского языка : учебник. Москва : Флинта : Наука, 2008.

6. Конькова В.А. Традиция научного стиля в языке и ее отражение в переводе. URL: http://www.thinkaloud.ru/grad/konkova-grad.pdf.

7. Функциональные стили речи. URL: https://rn.rn.wikipedia.org/wiki/Функциональные_стили_речи.

8. Арсентьева И.Г Характеристика научного английского текста. URL: https://fir.bsy.by/images/departments/gl/gl-materials/gl-studyprocess/ arsentieva/arsentieva_TPP_7.pdf.

9. Забайкина А.И. Лингвостилистические особенности англоязычного текста. URL: file///C:/Users/House/Downloads/lingvostilis- ticheskie-osobennosti angloyazychnogo-nauchnogo-teksta.pdf.

10. Пилипчук А.С., Филатова Е.Ю. Особенности научного стиля ангийского языка. URL: file:///C:/Users/House/Downloads/osoben- nosti-nauchnogo-stilya-angliyskogo-yazyka.pdf.

Размещено на Allbest.ru