Функціонування термінів у терміносистемі медицини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціонування термінів у терміносистемі медицини

Ісаєва О. С

Анотація

Дослідження медичних термінів залишається одним із провідних у лінгвістиці з огляду на неоднозначність інтерпретації мовних явищ і суперечливість їх трактування, що супроводжують процес термінотворення. Розвиток лінгвістики уможливлює розгляд системи медичних термінів і термінотворчих компонентів в аспекті їх функціонування у мові та коректного їх використання у комунікативному дискурсі медиків. Актуальне завдання сучасного мовознавства - не лише зафіксувати, вивчити та проаналізувати лексико-семантичні інноваційні процеси медичної галузі, які відбуваються в термінології, але й кодифікувати саму терміносистему. Кодифікація терміна характеризується як усвідомлена і зафіксована норма, що базується на принципах історичності, актуальності, системності, денотативної віднесеності та сигніфікативної значимості. Для цього необхідно зіставити терміни з погляду науки, а саме провести кореляцію визначення і лексичного значення, висвітлити питання тотожності та формального варіювання медичного терміна у різноструктурних мовах. Зміст терміна розкриває його дефініція, а зміст слова - його лексичне значення. Термін формує науково-інформаційні знання як засіб категоризації людської діяльності в певній професійній сфері з погляду лінгвокогнітивістів.

Накопичення термінів медицини відбувалося упродовж століть за допомогою різноманітної джерельної бази, що зумовило певні особливості складу медичної термінології, складність її поняттєвої системи, особливості застосування у вузьких спеціальностях. Досліджуючи термін на лінгвістичному рівні, необхідно розглянути поняттєвий апарат цілої галузі, яка на мовному рівні представлена певною термінологічною системою. Тому медики-практики та лінгвісти повинні спільними зусиллями провадити уніфікацію термінів із обговоренням на всеукраїнських і міжнародних конференціях чи форумах.

Ключові слова: медичний термін, термінологія, термінотворення, різноструктурні мови, кодифікація терміна.

Постановка проблеми. Сучасна терміносистема медицини вважається однією з найрозвиненіших галузей науки, що послуговується організованою фаховою мовою, основу якої становить спеціальна лексика. Медична термінологія об'єднує різнопланові за джерелами походження і періодом формування терміни медичних спеціальностей. Накопичення термінів медицини відбувалося упродовж століть за допомогою різноманітної джерельної бази, що зумовило певні особливості складу медичної термінології, складність її поняттєвої системи, особливості застосування у вузьких спеціальностях.

Розвиток лінгвістики уможливлює розгляд системи медичних термінів і термінознавчих компонентів в аспекті їх функціонування у мові та коректного їх використання у комунікативному дискурсі не лише медиками, а й пересічними громадянами. Розширення ролі медичних термінів у повсякденному житті посилює інтерес лінгвістів до сучасних терміносистем сфери медицини, словниковий склад яких зазнає швидких змін, що є закономірним результатом стрімкого розвитку окремих галузей знань і вдосконалення кооперації з європейським простором у зв'язку глобалізацією суспільних взаємин. Саме тому, аналізуючи сучасні тенденції розвитку мови, необхідно виділити зміни, яких зазнає лексичний склад сфери охорони здоров'я, особливо це стосується вузьких спеціальностей.

Вважаємо, що медична термінологія повинна розглядатися не лише як лінгвістична проблема, а і як важлива передумова підготовки майбутніх медиків, котрі повинні ознайомитися з терміноелементами, вивчити закономірності вживання певних греко-латинських компонентів і досконало володіти термінологією медицини. Отож, загальноприйнята й унормована медична термінологія покликана реалізовувати основні функції фахової мови на позначення наукових понять і уможливлювати вироблення критеріїв раціонального відбору термінологічного мінімуму, який відповідає вимогам до терміна.

Актуальність розвідки зумовлена необхідністю комплексного наукового вивчення терміносистеми медицини щодо розкриття особливостей утворення і функціонування системи медичних термінів у різноструктурних мовах.

Мета дослідження полягає у встановленні особливостей у структурі, семантиці, ідеографічній класифікації терміносистеми медицини, утвореної засобами вторинної лексичної номінації, у досліджуваних мовах.

Досягнення цієї мети вимагає вирішення конкретних завдань:

виокремлення суміжних підсистем англомовної термі- носистеми медицини;

з'ясування особливостей новотворів у терміносистемі медицини англійської мови. термін медицина новотвір

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження медичних термінів залишається одним із провідних у лінгвістиці з огляду на неоднозначність інтерпретації мовних явищ і суперечливість їх трактування, що супроводжують процес термінотворення. Розвідки Г Краковецької та Р Беляєва присвячені етимологічному аналізу греко-латинських медичних терміноелементів; І. Мотченко вивчає метонімію як спосіб термінотворення на матеріалі медичної термінології; А. Боцман, О. Петрова визначають способи творення медичної термінології; С. Вострова висвітлює проблеми етимології; В. Лабов досліджує становлення специфіки функціонування іншомовних медичних термінів; Н. Гимер аналізує термінологію косметики та косметології.

Виклад основного матеріалу. Антропоцентрична направленість сучасного етапу розвитку лінгвістики сприяє розвитку аналізу терміносистеми медицини у різноструктурних мовах з основою на глибинні зв'язки між мовами, свідомістю і культурою певного етносу. Новітній етап розвитку термінознавства розкриває основні аспекти удосконалення та кодифікації термінології у різноструктурних мовах, актуальні як для англійської, так і для української медичної термінології, основний корпус яких вже сформований греко-латинськими термінами, проте потребує суттєвого упорядкування. Терміносистема медицини вважається змішаною, оскільки включає основи арабських і гре- ко-латинських терміноелементів, французькі й англійські терміни тощо. Тому термінологію як складову частину нормативності мовознавства із власними особливостями, закономірностями формування міжнародної терміносистеми, встановленням когні- тивних механізмів термінотворення та концептуалізації наукового простору необхідно вивчати на фонетичному, орфоепічному, орфографічному, лексико-семантичному, словотвірному, морфологічному та синтаксичному рівнях. Вважаємо за доцільне виокремити основні вимоги до характеристики терміна, які можна розділити на три групи (на думку С.В. Гриньова-Гриневича) [2]: вимоги до форми терміна (синтаксичний аспект); його значення (семантичний аспект); а також особливі вимоги, зумовлені своєрідністю вживання терміна (прагматичний аспект).

Отож, особливої уваги заслуговує зіставний аналіз термінів медицини, що у різних мовах вербалізують універсальні поняття об'єктивної дійсності, наприклад: itchy skin - свербляча шкіра or pruritus - свербіж; dry skin - суха шкіра or xerosis - ксероз; eczema - екзема or dermatitis - дерматит; shingles or herpes zoster - оперізуючий герпес / лишай. Саме тому поділяємо міркування дослідниці щодо тлумачення терміна, яке базується на усвідомленні постійних кореляційних зв'язків, котрі розкриваються між структурами мови та структурами знання. Такий підхід є складнішим, оскільки мовний знак включає такі аспекти: 1) категорії сучасного світу; 2) мисленнєві категорії; 3) прагматичні фактори; 4) відношення між мовними знаками у системі [4].

Вважаємо, що актуальне завдання сучасного мовознавства - не лише зафіксувати, вивчити та проаналізувати лек- сико-семантичні інноваційні процеси медичної галузі, які відбуваються в термінології, але й кодифікувати саму терміно- систему. Для цього необхідно зіставити терміни з погляду науки, а саме провести кореляцію визначення і лексичного значення, висвітлити питання тотожності та формального варіювання медичного терміна у різноструктурних мовах:

chronic fatigue syndrome and fibromyalgia are conditions that can cause persistent, unexplained fatigue that interferes with daily activities for more than six months;

chronic fatigue syndrome (CFS, also called chronic fatigue immune dysfunction syndrome, or CFIDS) is a chronic disorder characterized by several debilitating conditions including severe fatigue;

sleepwalking, also known as somnambulism, is a behavior disorder that occurs during deep sleep and results in an individual either walking or performing complex behaviors while still asleep;

chronic fatigue syndrome also known as myalgic encephalomyelitis or ME is a medical condition characterized by long-term fatigue and other persistent symptoms that limit a person's ability to carry out ordinary daily activities;

iron-overload disorder or haemochromatosis is an inherited (genetic) disorder causing the body to absorb too much iron from the diet.

Отож, соціолінгвістичні та референційно-семантичні ознаки застосовуються для виокремлення термінології та загальновживаної лексики. Соціолінгвістичний компонент розглядає лексичні одиниці, що правильно трактуються і коректно застосовуються спеціалістами та науковцями, проте немає чіткої різниці між термінами і професіоналізмами, наприклад: Addison's disease, also known as primary adrenal insufficiency and hypocor- tisolism; hypothyroidism, or underactive thyroid; hyperthyroidism, or overactive thyroid; sleep disorders, such as insomnia; eating disorders, such as anorexia; being overweight or obese.

Референційно-семантичний компонент означує лексичні одиниці, які мають референційну співвіднесеність із предметами та поняттями, котрі становлять сферу спеціальної науки або професійної діяльності, а саме: fatigue is a term used to describe an overall feeling of tiredness or lack of energy. It is not the same as simply feeling drowsy or sleepy. When you are fatigued, you have no motivation and no energy. Being sleepy may be a symptom of fatigue, but it is not the same thing.

Слід зазначити, що кодифікація терміна характеризується як усвідомлена і зафіксована норма, яка базується на принципах історичності, актуальності, системності, денотативної віднесеності та сигніфікативної значимості тощо. Тому медики-практики й лінгвісти повинні спільними зусиллями провадити уніфікацію термінів із обговоренням на всеукраїнських і міжнародних конференціях чи форумах, наприклад:

odour - a smell, especially one that is unpleasant; word origin: Middle English: from Anglo-Norman French, from Latin odor "smell, scent";

fragrance - a pleasant smell; word origin: mid 17th cent.: from French, or from Latin fragrantia, from fragrare "smell sweet";

smell - the quality of something that people and animals sense through their noses; word origin: Middle English: of unknown origin;

aroma - a pleasant, noticeable smell; word origin: Middle English (usually in the plural denoting fragrant plants or spices): via Latin from Greek aroma "spice";

spice - one of the various types of powder or seed that come from plants and are used in cooking. Spices have a strong taste and smell; word origin: Middle English: shortening of Old French espice, from Latin species "sort, kind", in late Latin "wares".

С.В. Гриньов-Гриневич вважає [2], що у складі термінологічної системи терміни створюють модель фрагмента об'єктивної дійсності, необхідну в процесі пізнання і засвоєння світу. Забезпечення лінгвістичної нормативності термінів має відбуватися на всіх рівнях - як поняттєвому, так і власне мовному: фонетичному, орфоепічному, орфографічному, словотвірному, морфологічному, лекси- ко-семантичному, синтаксичному тощо. Тому важливим аспектом розроблення єдиної концепції термінотворення досліджуваних мов необхідно визначити досвід і надбання учених різних поколінь.

Таким чином, особливої уваги заслуговує твердження науковця, де термін розглядається як особлива лексема, поняття якої неможливо розкрити без співвідношення з реаліями, котрі він позначає, та системи знань, до якої він належить. Досліджуючи термін на лінгвістичному рівні, необхідно розглянути поняттєвий апарат цілої галузі, представленої на мовному рівні певною термінологічною системою. Отож, особливість терміна - у його належності до загальномовного і наукового знання.

Тобто зміст терміна розкриває його дефініція, а зміст слова - його лексичне значення [5], наприклад:

fatigue - a feeling of being extremely tired, usually because of hard work or exercise Word Origin middle 17th cent. (in the sense “task that causes weariness”): from French fatigue (noun), fatiguer (verb), from Latin fatigare “tire out”, from ad fatim, affatim “to satiety or surfeit”, e.g.: physical and mental fatigue;

exhaustion - the state of being very tired Word Origin early 17th cent.: from late Latin exhaustio(n-), from Latin exhaurire “drain out”, from ex- “out” + haurire “draw (water), drain”, e.g.: suffering from physical /mental / nervous exhaustion.

Вважаємо, що термін як системна одиниця розвивається під впливом як інтралінгвальних, так і екстралінгвальних факторів. Хоча порівняно з іншими групами лексики позамовні фактори набувають особливого значення у плані формування та подальшого функціонування термінів [3, c. 10], а саме можливості передати значення терміна з урахуванням контексту або відповідно до вимог термінотворення в умовах міжкультурної комунікації, наприклад: liver disease - захворювання печінки, kidney failure - ниркова недостатність, iron deficiency anemia - залізодефіцитна анемія, thyroid problems - проблеми щитоподібної залози, light therapy (phototherapy) - світлова терапія (фототерапія). Тобто термін як засіб наукової комунікації у галузі медицини формує науково-інформаційні знання як засіб категоризації людської діяльності в певній професійній сфері з погляду лінгвокогнітивістів.

Особливо слід закцентувати на твердженні, що терміни виникають і функціонують за тими самими законами, що і загальновживані слова, які є частиною загальної культурно-історичної спадщини. Тому загальновживана лексика також збагачує термінологію медицини, оскільки швидкі темпи розвитку окремих галузей проникають у життя суспільства, формуючи зацікавлення громади життєво важливою чи професійною інформацією для задоволення нагальних потреб і здоров'я загалом. Тобто термінологія поповнюється за рахунок традиційних способів словотвору, а саме семантичного, морфологічного і синтаксичного [1], виділяючи концептуальні ознаки термінів і визначаючи лінгвокультурну специфіку формування термінології. Мовно-мисленнєва діяльність фахівців системи охорони здоров'я забезпечує професійний і культурний обмін інформацією за допомогою термінологічних одиниць, виконуючи комунікативну й інформаційну функції.

Висновки

На основі викладеного припускаємо, що жодна мова не може послуговуватися лише власними ресурсами у творенні термінів медицини. Саме тому відбувається адаптація запозичень у системі мови та медичній галузі й повна асиміляція інтернаціоналізмів на морфемному і фонетичному рівнях. Вивчення термінології медичних наук як на інтрасистемному, так і на міжсистемному рівні має важливе наукове та практичне значення, адже дозволяє глибше проникнути у сутність цієї семантичної категорії, пізнати внутрішні потенції мови, її еволюційні й інволюційні можливості та тенденції [6]. Запозичення й інтернаціоналізми складають значну частину терміносис- теми медицини, оскільки вважаються необхідними для потреб термінологічної номінації, висловлення наукових ідей медиками чи розуміння фахового тексту мовознавцями.

Унормування терміносистеми медицини відповідно до поняттєвої бази та норм досліджуваних мов є складним і тривалим процесом, оскільки ця царина стрімко розвивається і, таким чином, відбувається запозичення знань і досвіду з пріоритетних напрямів галузі. Унормування медичних термінів ускладнюється ще й тим, що прихильники національних традицій уможливлюють використання усіх наявних у мові способів і засобів творення власних термінів, а інші віддають перевагу калькуванню з мови продуцента або запозичення інтернаціоналізмів, тобто термінів іншомовного походження, і науково обґрунтовують доцільність їх уживання.

Перспективу подальших досліджень вбачаємо у вивченні концептуальної сфери медицини у різноструктурних мовах.

Література

Авакова О.В. Формирование и функционирование английской юридической терминологии в процессе становления государства и права в Англии : автореф. дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04. Москва, 2006. 18 c. URL: www.dslib.net аvakova.

Гринев-Гриневич С.В. Терминоведение : учебное пособие. Москва : Академия, 2008. 304 с.

Д'яков А., Кияк Т., Куделько З. Основи термінотворення: семантичний та соціолінгвістичний аспекти. Київ : Видавничий дім «Academia», 2004. 220 c.

Кубрякова Е.С. Язык и знание. На пути получения знаний о языке: части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира. Москва : Языки славянской культуры, 2004. 560 с.

Лейчик В.М. Терминоведение: предмет, методы, структура. Москва : Русский язик, 2006. 256 с.

Плигун О.А. Диференціація метазнаків «Термін». «Термінологія». «Терміносистема». Германська філологія : збірник наукових праць. Чернівці : Видавничий дім «Родовід», 2014. С. 159-162.

Размещено на Allbest.ru