Сленг та жаргон: особливості та доречність використання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сленг та жаргон: особливості та доречність використання

Статтю присвячено дослідженню особливостей та доречності використання сленгу та жаргону. У статті розглядаються шляхи утворення сленгової та жаргонної лексики, їх основні ознаки, роль, значи-мість та функціонування у розмовному середовищі. Зокрема, у статті подано визначення таких термінів як “сленг”, “жаргон”; визначено семантичну відмінність між сленгізмами та жаргонізмами; встановле-но фактори, що впливають на їх використання; висвітлено особливості англомовного сленгу та жаргону; досліджено актуальні моделі утворення сленгізмів та жаргонізмів. Окрім того, були визначені функції сленгової та жаргонної лексики у мовленні її носіїв, залежно від їх віку, гендеру, виховання, професії тощо. Стаття також висвітлює здійснене дослідження доречності використання сленгу та жаргону у різ-них життєвих ситуаціях.

Аналіз останніх досліджень і публіка-цій. Питання застосування сленгу та жаргону досить актуальне, оскільки у суспільстві постій-но виникають нові мовні одиниці, що потребу-ють постійного дослідження та аналізу. А тому проблематика сленгу та жаргону є предметом постійних наукових пошуків та розробок. Теоре-тичні дослідження таких вчених, як І. Гальпе- рін, М. Маковський, В. Балабін, О. Клименко, Ю.А. Зацний, М.М. Маковський, Л.П. Єфімов присвячені різноманітним аспектам сленгу. Також відомими зарубіжними дослідниками цього питання були T. Pedersen, J.K. Hotter, Н. Alexander, Е. Mattiello тощо.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Часто активні користу-вачі сленгу та жаргону зіштовхуються з хвилею непорозуміння та загального обурення через не-доречність використання цих специфічних лек-сичних одиниць. З іншого ж боку, сленг та жар-гон дозволяє мовцеві бути адекватно сприйнятим у певних колах, зменшує напругу та дозволяє по-розумітися. Проблема доречності використання сленгізмів та жаргонізмів не є достатньо вивче-ною, а саме тому є досить актуальною.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є до-слідження особливостей та доречності викорис-тання сленгізмів та жаргонізмів у різних життє-вих ситуаціях.

Цілями цієї статті є: визначити поняття сленгу та жаргону, різницю між ними; класифі-кувати сленгові утворення; проаналізувати осно-вні аспекти формування, ознаки, функції сленгу та жаргону; встановити доречність використан-ня сленгу та жаргону в різних ситуаціях.

Виклад основного матеріалу. Терміном сленг (англ. slang) можна позначити два основ-них поняття: 1) мову соціально або професійно відокремленої групи (у цьому значенні термін сленг є синонімічним до терміну жаргон); 2) живі та вкрай динамічні елементи, які не є части-ною нормативної літературної мови та виникли у низьких соціальних колах [15, с. 49].

Інколи в роботах здійснюється розмежування термінів «сленг» та «жаргон». Жаргон (фр. jargon -- «пташина мова, незрозуміла мова») -- це специфіч-ні слова та вирази, які виникають при спілкуван-ні людей однієї професії, соціального статусу чи пов'язаних одними й тими ж інтересами [18, с. 110]. Жаргонізми здебільшого походять із літературної мови, при цьому лексика переосмислюється, мета-форизується, скорочується тощо.

Останнім часом термін «сленг» використову-ється активніше ніж термін «жаргон». Основною причиною цього є безпосереднє домінування ан-глійської мови та використання англійських на-йменувань. Загалом слово «жаргон» можна вва-жати синонімічним терміну «сленг». Сленг -- це той же жаргон, але більш розмитий, він може ви-ходити за межі соціальних та професійних груп.

Мова молодіжного середовища викликає зрос-таючий інтерес, оскільки відображає в яскраво-му вигляді ті нові тенденції, які відбуваються в лексиці і в цілому в мовній поведінці. Віко-вий фактор впливає на використання сленгових лексем. Молодь, особливо підлітки та студен-ти, є основними користувачами сленгу. Молоді люди, наприклад, добре використовують жаргон-ні терміни, створені музикантами, естрадними співаками або тими, хто займається популярни-ми професіями.

Необхідно також враховувати гендерний аспект при використанні сленгу, адже сленг та жаргон, як і інші форми суспільної діяльності, повинні відповідати носіям, які його використо-вують. Однак, гендерна різниця у використанні та толерантність до сленгу нівелюється в сучас-ному суспільстві і стереотип відносно чоловіків -- основних споживачів сленгу, підлягає сумніву.

Двоє людей, які народились і виховуються в одному географічному середовищі і розмовля-ють на одному й тому регіональному діалекті, можуть говорити по-різному через низку соціаль-них факторів. Тому великий вплив на формуван-ня та розповсюдження сленгової мови здійсню-ють соціокультурні проблеми.

Однією з особливостей англомовного сленгу є гумор, лаконічність, оригінальність, нестій-кість. Англійський, зокрема американський сленг вважається «comedy» через його жартів-ливу дію [9, с. 88]. Гумор американського сленгу вперше представлений з точки зору його фоне-тики. Поширеним фонетичним методом в амери-канському сленгу для отримання його жартівли-вий ефекту є рима. Прикладів багато: «the bee's knees» (видатні люди чи річ); «fender-bender» (дрібниця); «razzle-dazzle» (карнавал) тощо.

Лаконічність сленгу є головною особливістю. «Simp» (дурна людина), «veep» (віце-президент), «classy» (модний) тощо -- короткі та прості у ви-словленні [17, с. 109].

Одні люди придумують нові слова або непра-вильно застосовують старі, а інші використову-ють такі слова аби залишатися в “темі”. Напри-клад, «live wire», «smoker eater» та «flying coffin» застосовуються до "живої людини", "пожежни-ка", "літака" [9, с. 94]. Деякі сленгові елементи неможливо створити без гарної фантазії, «think- machine» (мізки), «sparkler» (алмаз), «pickers» (руки), «canned music» (музичний диск) -- більш яскраві та виразні.

Сленгові слова залишалися в користуванні не більше кількох років, хоча деякі терміни перехо-дять у стандартну мову, наприклад, короткі фор-ми «super» у значенні «wonderful» і «telly» у зна-ченні «television». Деякі сленгові вирази були створені дуже давно і досі визначаються як сленг або жаргонізм. Такі слова, які досі використову-ються сьогоднішніми підлітками, -- це, напри-клад, «bogs» (туалет), датовані 1789 р. в Оксфорд-ському словнику сучасного сленгу, «doss» (спати) від 1785 р., та «grub» (їжа), датовану 1659 р [5].

Виділяють такі моделі утворення сленгу, жаргону [7]:

Власний сленг (Proper slang) є найбільшою категорією і складається зі слів і виразів, які найбільш точно відповідають словниковим ви-значенням сленгу. Тут розрізняють загальні сленгові слова, які не пов'язані з певною групою чи трендом тощо, такі як «booze» (випити), «dude» (товариш), «fag» (сигарета), «rip-off» (шахрайство), «spooky» (лякаючий) і специфічні сленгові сло-ва, характерні для групи або тренду, наприклад, «bunk» (відпустка), «dorm» (гуртожиток) і «prep» (підготовча), що належать до шкільного сленгу, і «junkie» (наркоман), «speed» (наркотик) і «spliff» (сигарета з канабісом), пов'язаний з обігом нарко-тиків. Такі сленгові одиниці зазвичай вживають для того, щоб бути адекватно сприйнятим та зро-зумілим у тому колі людей, де ведеться розмова.

Слова табу (Taboo words) складаються з двох категорій. Деякі табуйовані слова -- це звичайні сленгові слова, тобто заміни прийнятих синоні-мів, наприклад, «piss somebody off» (дратувати), «bugger up/screw up» (розорення), «to be pissed» (п'яний), «take the piss out of» (сміятися з). Деякі з них використовуються для «образи» (dickhead, sod, motherfucker, bugger off, screw you), деякі -- як «підсилювачі» (fucked-off, pissed-off). Необхід-но бути досить обережними з використанням даних виразів, адже вони несуть у собі певне не-гативне забарвлення.

Слова Vogue (Vogue words) - це слова, які вже існують у стандартній мові, але вони раптово дуже часто використовуються за короткий про-міжок часу, перш ніж повернутися до звичайного вживання. Наприклад, «massive» (вражаючими), «paranoid» (боятися) та «rough» (захоплюючими).

Слова проксі (Proxy words) (слова, які діють на інші слова) складаються з «квот», які замінюють дієслово, щоб повідомити про те, що хтось сказав, і реалізуються формою «BE + like» (he was like I didnt do, I was like wow!) або форму дієслова «GO» (he goes I didn't do it, I go(es) wow! ) і так званих «set-markers», які замінюють і посилаються на попере-дньо згаданий «set» (coffee and cookies and stuff; like that, Josie and Shelley and that lot). Такі вирази ви-користовуються у раптових, експресивних ситуаці-ях, де необхідно виразити свої емоції.

Міжособистісна функція є основною функ-цією мови. Оскільки різні соціальні та профе-сійні групи мають різний сленг, використання його вважається символом поділу на професійні та соціальні групи в суспільстві. Американський учений П. Робертс одного разу зазначив, що при-чина, по якій люди постійно використовують жаргонізми, полягає в тому, що вони хочуть по-казати, що вони є одними з кваліфікованих чле-нів серед певних груп [2, с. 12].

Емоційна функція -- це одне з найпотужні-ших застосувань сленгу та жаргону, оскільки вона може здійснювати вплив на зміни емоцій-ного статусу аудиторії. Емоційна функція допо-магає мовцю позбутися нервового збудження або налагодити атмосферу, коли люди перебувають в стресі [16, с. 99]. Використання сленгу може підтримувати дружбу та близькість.

Використання певних сленгових елементів може сигналізувати, що оратор бажає встанови-ти добрі стосунки або вільну, дружню атмосферу. Інші ж елементи мовці можуть навпаки вико-ристовувати для підсилення емоційної напруги та пробудження агресії у співрозмовника.

Висновки

сленговий лексика мова

Сленг і жаргон -- тема неоднозначна. Це своєрідна форма самови-раження і свободи, а також різновид молодіжної культури.

Сленг та жаргон характерні для усного мовлен-ня, а в офіційному листуванні та письмовій мові краще їх не вживати. Окрім того використання сленгу і жаргону має бути доречним та дозованим. Саме тому їх треба вживати «в потрібному місці і в потрібний час». Проте розуміння сленгу, як пре-рогативи соціальних низів та лише певних вікових груп, починає відходити у минуле. Сленг -- це про-дукт культури та суспільства, він широко викорис-товується людьми всіх груп населення.

За допомогою сленгу мова постійно оновлю-ється, додає до себе нові аспекти старих понять, полегшує спілкування, а головне -- удосконалює її, робить більш зрозумілою.

Сленг часто використовується спеціально. Де-які науковці наголошують, що сленг -- це соціоло-гічне, а не суто мовне явище, яке використовуєть-ся для позначення соціальних відмінностей; сленг використовується ораторами з метою створення або зміцнення стосунків з групою або тенденцією.

Список літератури

1.Alexander H. The story of our language. New York : New American Library, 1962. 208 p.

2.Berns M. Didactic and Pragmatic Approaches To English Language Teaching. Assumptions, English Unites the World. Proceedings of the International Conference. Saratov : Saratov University Press, 2002. P. 3, 21.

3.Crystal D. English Worldwide, A History of the English Language. Cambridge : CUP, 2006. P. 420-439.

4.Ethnologue: Languages of the World, Sixteenth Edition. URL: http://www.ethnologue.com/preview (дата звернення: 15.02.2020).

5.The Concise Oxford Dictionary of Current English. URL: http://oxforddictionaries.com/ (дата звернення: 18.02.2020).

6.Triumph of English. A world empire by other means. URL: http://www.economist.com/node/883997?Story_ID=883997 (дата звернення: 20.02.2020).

7.Н. Globalisation Erodes Local Languages, Fuels 'Glocal' English. URL: http://www.freerepublic.com/focus/f-news/ 957263/posts (дата звернення: 18.02.2020).

8.Globalising English -- A brief Look at Globish Posted by Konrad Geldenhuys on Saturday, January 29, 2011 Under: Globalisation. URL: http://www.sapolsci.com/blogs/globahsing-enghsh-a-brief-look-at-globish (дата звернення: 19.02.2020).

Размещено на Allbest.ru