Деякі ефективні методики у викладанні професійної англійської мови у вищих навчальних закладах

The usage of the video films is as well as an effective method of a professional and personality development of the student in the University. Fiction film comprises linguo-pedagogical potential and may be used as an instrument for the formation of the student's own opinions and the need to do it. Films have the context from where the students get professional and personal values and then formulate and explicit them in the foreign language.

Key words: foreign languages, case-method, motivation, business game, feature films, business communication.

Стратегічні напрями модернізації освіти і науки, значущість цих сфер у суспільному розвитку країни вмотивовані як об'єктивними тенденціями загальносвітового розвитку, так і тісно пов'язаними внутрішньодержавними процесами. У наш час відбувається перехід людства від індустріального виробництва до суспільства знань. Це ставить науку на рівень пріоритетних галузей як провідну сферу, яка продукує нові знання та освіту, долучає до цих знань суспільство в цілому й кожну людину зокрема. Саме від рівня інтелектуального розвитку людини більшою мірою залежатиме успіх будь-якої виробничої діяльності та загалом усіх сфер її життєдіяльності. Якщо враховувати зростання глобалізації, яка означає, зокрема, безпрецедентне загострення конкуренції між державами, що набуває загальнопланетарного характеру та охоплює, крім економіки, інші сфери, то стає очевидним, що лише країна, яка забезпечить адекватний вимогам часу розвиток освіти й науки, може сподіватися на гідне місце у світовому співтоваристві.

Посилення глобалізаційних процесів і пов'язане з ним розширення міжнародних контактів між людьми, які належать до різних національних культур і говорять на різних мовах, але займаються одним видом діяльності, обумовлює необхідність поглибленого вивчення професійного аспекту іноземних мов. Як відомо, сьогодні мовою міжнародного спілкування є англійська мова, і відповідно до сучасних умов світового розвитку пріоритетним напрямком у викладанні англійської мови стає навчання її професійним аспектам.

Ми вважаємо, що Україна зберігає високий потенціал у підготовці висококваліфікованих спеціалістів, маючи десятки університетів та інститутів. Пошук свого власного шляху в розробці освітньої політики вимагає врахування багатьох зовнішніх та внутрішніх чинників, які впливають на ефективність освітньої системи і визначають успіх реформаційних перетворень.

Генератором інноваційності є наукові дослідження, які в усьому світі базуються на університетських розвідках[5,11]. Проблемі навчання професійним аспектам англійської мови присвятили свої наукові дослідження багато вітчизняних та зарубіжних освітян, зокрема:Глушак Е. В., Гончар І. А., Гончарова М. В., Гоулмен Д., Майор Ф, Тарнопольський О. Б., Кожушко С. П. та ін.

Метою статті є висвітлення деяких успішних методик, які використовуються у процесі викладання професійної англійської мови у вищих навчальних закладах України.

Прийнято вважати, що техніка кейс-методу була розроблена на початку 20-х років минулого століття в Гарвардській бізнес-школі. Однак, основи цієї методики лежать в глибокій старовині. Одним з перших кейсологів був Сократ, який багато століть назад зрозумів, що знання, отримані людиною в готовому вигляді, є менш цінні для неї і тому не такі довговічні, як продукти власного мислення. Завдання вчителя він бачив у тому, щоб допомогти своїм слухачам самостійно «...народити знання, які в якомусь сенсі вже містяться в їх головах, як дитина в утробі матері» [3, с. 96]. Тисячоліття потому використання методу, прабатьком якого був Сократ, назвуть ментальним переломом в освіті. Кейс містить інформацію, яку учні повинні проаналізувати і на основі цього аналізу знайти рішення і потім довести правильність свого вибору. Ситуація спочатку аналізується кожним студентом самостійно, потім обговорюється в парах або малих групах, що складаються з 3-х або 4-х чоловік, де кожен учасник робить свій внесок у вирішення проблеми, і, на завершення, в ході загальної дискусії після розгляду всіх альтернатив і обґрунтувань робиться спроба прийняття єдиного рішення. Особливістю кейса є те, що він не передбачає однозначного вирішення проблеми, а розумові процеси учнів, пов'язані зі способами її вирішення, можуть різко відрізнятися один від одного. Одним із основних завдань викладача, який використовує кейсметод, є залучення студентів до аналізу, обговорення та вирішення проблем. Для цього дуже важливо виконання двох умов: матеріал кейса повинен представляти для студентів професійний інтерес і передбачати можливість особистого вкладу студента у власну освіту і в освіту його «команди». Цікавий матеріал і можливість застосування професійних знань стимулює участь в дискусії. Бажання вирішити проблему спонукає студентів не просто прочитати кейс, але ретельно його вивчити, оволодіти фактами і деталями. В ході такого вивчення відбувається оволодіння новою лексикою, ідіомами, новими синтаксичними структурами, які багаторазово зустрічаються в тексті. Крім того, необхідність виступу перед членами групи з обґрунтуванням своєї думки нерідною мовою змушує студентів ретельно готувати і логічно вибудовувати свої висловлювання. Професійне знання і впевненість у здатності позитивно вирішити проблему, яка стоїть перед групою, є додатковим стимулом для оволодіння іншомовними комунікативними вміннями. Апробування комунікативних здібностей в ході дискусії дає можливість кожному учаснику виявити свої слабкі сторони і стимулює бажання працювати в напрямку вдосконалення знань з мови [3]. Діалогам і дискусіям в рамках кейса передує робота над лексикою і граматикою, покликана допомогти учасникам ясно висловити свої думки і переконати співрозмовника або декількох членів групи у своїй правоті. Використання кейс-методу дозволяє студентам осмислити реальні ситуації професійної діяльності та актуалізувати певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вирішенні даної проблеми.

Однією з ефективних методик викладання ділової англійської мови вважається бізнес гра. Останнім часом існує думка, що висока мотивація для навчання студентів діловій англійській мові з'являється під час проведення творчої гри в бізнес. Така гра, за

О.Тарнопольським, є основним, хоча і не єдиним засобом забезпечення мотивації. Необхідно підкреслити, що «гра в бізнес» у цьому випадку має більш вузьке значення, ніж термін «ділова гра». Гра в бізнес - це теж ділова гра, що підпорядковується всім особливостям проведення останньої [6; 5]. Але ділові ігри при викладанні іноземних мов можуть застосовуватися при навчанні студентів різних спеціальностей - від технічних до педагогічних [6; 7].

Один із авторів запропонованої методики розглядає безперервну ділову гру (continuoussimulation) як таку організацію курсу ділової англійської мови, коли навчання відбувається у вигляді безперервного моделювання та розігрування ділової активності та комунікації в аудиторії [6; 6]. Зокрема, гра проводиться в рамках майже справжнього функціонування вигаданої фірми, яку студенти самі вигадують, «організують» і «працюють» в ній. Цікаво, що на відміну від традиційних ділових ігор, які є лише окремими епізодами в навчальному процесі, безперервна ділова гра створює єдиний сюжет з тими самими персонажами, який постійно розвивається від заняття до заняття і в якому студенти постійно навчаються і бізнесу, і ділової англійської мови шляхом гри у бізнес [6; 4].

Необхідно відзначити, що у безперервній діловій грі самі студенти моделюють ділове середовище, розвивають сюжет гри у бізнес, що робить спілкування творчим. Крім того, впровадження вигаданого середовища у зміст навчання є не менш важливим.

Отже, організуючи безперервну ділову гру на початку курсу, викладач також пропонує студентам розмістити фірму, яку вони «засновують», у вигаданій країні. Щоб стати автономними у безперервній діловій грі, студенти повинні відчути психологічну свободу у використанні фантазії. Це неможливо, якщо вони обмежені реаліями економіки своєї країни. Навпаки, вигадане середовище дає можливість відійти від реальності і спілкуватися та складати ділові документи. В результаті створюється середовище, в якому студенти вільно грають у бізнес, проводячи безперервну ділову гру і виконуючи проектну роботу, що в свою чергу значно підвищує мотивацію.

Особливе місце в безперервній діловій грі, як бачимо, займають проектні завдання, які вимагають від студентів зібрати матеріал для свого звіту і написати його тези перед тим, як власне звітувати. Більше того, написання тез проходить на основі дискусій студентів у парах або мікрогрупах, що також є важливим для успіху ділової гри [6; 7].

Особливу зацікавленість у творчих викладачів викликає використання автентичних відеофрагментів (уривків із телепередач, програм новин, художніх, документальних, мультиплікаційних фільмів, реклами і відеокліпів), про що йде мова у дослідженнях таких педагогів як Є. В. Глушак, І. А. Гончар, М. І. Дубровіна, Є. В. Русакова [1; 2].

Виходячи із соціально-психологічних особливостей студента як суб'єкта професійної освіти, визначено професійні та особистісно-релевантні критерії відбору художніх фільмів, які в аспектах сінемалогічного підходу сприятимуть професійно-особистісному розвитку студентів: естетичному, професійно-етичному, емоційному та термінологічному.

Слід зазначити, що використання художнього фільму є ефективним засобом професійно-особистісного розвитку студента у вищій школі. Результатом цього процесу є емоційно-ціннісна спрямованість студента на творчу самореалізацію у професійній діяльності, показником сформованості якої є сукупність художньо-естетичних, інтелектуальних, комунікативних, культурологічних здібностей; пізнавальних, художньо - естетичних потреб та мотивів у студента; наявність у нього суб'єктного відношення до дійсності, розвиненого емоційного інтелекту та об'єктивної професійної картини світу у свідомості. Художній фільм володіє лінгвопедагогічним потенціалом в силу того, що може використовуватися як інтерпретаційний простір для роботи свідомості студента з формування власної думки , зміцнення потреби мати цю думку. Художній фільм являє собою контекст, з якого можна вичерпувати професійні та особистісні смисли, формувати і експлікувати їх в мові. Критеріями відбору художніх фільмів, які мають професійний та особистісно формуючий лінгвопедагогічний потенціал, є такі:

- Естетичний (відбираються фільми відповідної категорії художньої цінності).

- Професійно-етичний (визначається виховний потенціал фільмів, можливість використовувати їх з метою формування у студентів професійно та особистісно-релевантних якостей).

- Емоційний (враховуються інтереси і жанрові уподобання студентів).

- Професійно-інструментальний (виділяються фільми, що демонструють порядок дій і методів професійної діяльності).

- Термінологічний (оцінюється термінологічна насиченість фільмів).

- Критерій наступності (відбір фільмів здійснюється з урахуванням наявної у студентів адекватної бази загальнопрофесійних, спеціальних і лінгвістичних знань, умінь та навичок).

Для застосування методу використаня художніх фільмів важливим є рівень емоційного інтелекту студента. Розглянемо сутність теорії емоційного інтелекту, введеної в науковий вжиток американськими психологами Д. Гоулманом та Дж. Майєром [4; 5]. Емоціональний інтелект характеризується комплексом здібностей людини аналізувати свій емоційний досвід, точно виражати свої переживання, відрізняючи при цьому справжні емоції від деструктивних емоційних оцінок. Американські вчені доводять, що, незалежно від обраної професії, люди з високим рівнем емоційного мислення орієнтовані на успіх, ведуть більш ефективний спосіб життя.

Слід зазначити, що розвиток емоційного інтелекту сприяє розвитку інтелекту інтегративного. Одним з найважливіших показників розвиненості емоційного інтелекту американські психологи визначили емпатію. Така ціннісна орієнтація на прийняття іншого, повага до його особистості, толерантне ставлення до чужих поглядів і життєвої позиції визнається педагогами (В. А. Сластьонін, Л. Н. Рожин та ін.) як найбільш значущою характеристикою моральної сфери особистості.

Доведено, що під час використання художнього фільму іноземною мовою як засобу професійно-особистісного розвитку студента у вищій школі активізуються такі психічні процеси як пам'ять, увага, мислення, мова, уява, розвиваються пов'язані з ними здатності, розвивається інтелект, зрештою розвивається свідомість як вища форма відображення дійсності. Основою професійно-особистісного розвитку студентів може виступати предметний зміст, якщо воно стимулює до оцінної і інтерпретаційної діяльності та пошуку смислів (Е. Н. Дмитрієва). При відборі особистісно значущого, мотивованого предметного змісту вирішальним стає фактор оптимальної вхідної інформації (С. Д. Крашен, Н. Л. Уварова). Доводиться, що іноземний художній фільм може використовуватися як джерело змісту оптимальної вхідної інформації, тобто наповнювати дисципліну «Іноземна мова» предметним змістом.

Таким чином, можна зробити висновок, що ефективність навчання іноземних мов у вищій школі залежатиме від бажання та здатності викладачів скористатися позитивним досвідом вітчизняних і іноземних учених і практиків щодо гуманістичного підходу у навчанні, розуміння необхідності відмовитися від авторитарних і схоластичних методів. Методи навчання іноземних мов, які ґрунтуються на гуманістичному підході, допомагають розкрити творчий потенціал студентів і сприяють розвитку та самовдосконаленню навчально-комунікативного процесу, формуванню майбутніх свідомих патріотів своєї країни, толерантних громадян світу.