Динаміка ментальної стилістичної моделі "pejoratif" у сучасній французькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Постановка проблеми та обґрунтування актуальності її розгляду. У сучасній лінгвістиці становлення нових підходів, спрямованих на аналіз мовних явищ, зокрема когнітивної лексикографії [1; 12] і когнітивної стилістики [2; 3], стимулювало дослідження різних типів значення слова як засобів збереження, передачі й застосування знань. Лексичні одиниці почали розглядати як специфічні конструкти, «вмістища» інформації, зв'язаної з ментальністю носіїв мови. Звідси актуальним виявляється дослідження когнітивної природи стилістично маркованого знака в лексикографічних джерелах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Специфічна додаткова інформація знака, серед іншого і його стилістична маркованість, продовжує привертати увагу дослідників [8; 9]. Самі стилістичні значення, які кваліфікують як різноаспектні сукупності знань і які зафіксовані у лексикографічних джерелах, допомагають розкрити особливості концептуалізації дійсності носіями мови. Вони вербалізують експресивно-оцінні, асоціативні, образні нашарування концепту.

У сучасній лінгвістиці широке коло проблем, пов'язаних зі стилістичним маркуванням, досліджують у різних аспектах, зокрема: з погляду стилістичного розшарування французької мови [13; 15; 17; 20]; соціально-територіальної стратифікації суспільства [14; 16; 21]; ролі стилістичного значення у відображенні концептуальної картини світу народу [5; 7]. Стилістично маркована лексика є також предметом лексикографічних розвідок науковців, які порушують проблеми репрезентації стилістичної інформації у словнику [18; 19]. Окрім усього, вивчають специфіку стилістично маркованих одиниць у функціональному [4; 6], соціально-гендерному [10], діахронічному аспектах [11]. Проте майже немає дослідження динаміки стилістичних значень слів як лінгвістичних засобів омовлення ментальної сутності з метою відображення змін у свідомості носіїв мови.

Формулювання мети і завдань статті. Об'єктом дослідження є стилістичний маркер «pйjoratif» як засіб відображення концептуалізації світу французьким етносом. Мета роботи дослідити зміни стилістичного маркера у французьких лексикографічних джерелах другої половини ХХ початку ХХІ ст. з метою установлення зв'язку між зміною стилістичного маркування і розвитком концешуальної картини світу франкомовного етносу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Усвідомлення того факту, що лексико-стилістична система французької мови має ментальну організацію і може також бути осмисленою термінами когнітивних структур, уможливило висунути ідею існування ментальних моделей, співвідносних з певними наборами лексико-стилістичних маркованих одиниць. Ці ментальні моделі містять уявлення про використання мови залежно від ситуації спілкування і формуються на основі стилістичних пластів лексики.

У лексикографічних джерелах французької мови стилістичні маркери familier, littйraire, populaire, pйjoratif, soutenu, vulgaireта інші втілюють інформацію щодо специфічного вживання відповідних лексичних одиниць у певних ситуаціях спілкування. Марковані pйjoratifлексичні одиниці розглядають як низькі, зневажливі, презирливі й притаманні зниженому стилю мовлення. Стилістичний пласт pйjoratif виділяють на підставі унікального способу концептуального освоєння світу, який становить окрему ментальну модель. Ментальна стилістична модель «pйjoratif» є інформацією щодо використання мовної одиниці у розмовно-усній ситуації спілкування зі зниженою стилістичною конотацією. Це унікальний фрагмент народного знання, яке імпліцитно міститься у свідомості як цілого народу, окремої суспільної групи, так і її конкретного представника.

Отже, лексичні одиниці, що мають імпліцитно наявний пейоративний компонент значення, є складовими елементами ментальної стилістичної моделі «pйjoratif». Зазначена ментальна модель містить інформацію про поширений ужиток слова в переважно усному спілкуванні з вираженою негативною конотацією.

Як засіб вербального аранжування когнітивного смислу, знижена об'єктивація є одним з усталених способів вербалізації концептів, заснованим на низькому культурному рівні представників відповідної соціальної групи. Пейоративна лексика, займаючи одну з низьких сходинок у лексико-стилістичній диференціації французької мови, несе відбиток негативного етнічного світосприйняття і відрізняється відносною стабільністю в досліджуваний період (1967-2019 рр.). Треба зазначити, що часові межі з розривом більш ніж у півстоліття було обрано для дослідження, щоб наочно показати динаміку та зміну світосприйняття французького етносу.

Основа ментальної стилістичної моделі «pйjoratif»утворюється невеликою кількістю стилістичних одиниць, які активізують ментальні структури за рахунок репрезентації концептів «homme» (affairiste, amateur, arriviste, autocrate, aventurier, avocaillon, baderne, barbon, barbouilleur, beauf, bellвtre, bйni-oui-oui, besogneux, bйtonneur, blanc-bec, bonnasse, capitaliste, capitulard, carriйriste, faisan, mufle, nabot, nanti, nazillon, paniquard, parvenu, pas-grandchose, peigne-cul, pйroreur, phraseur, pingre, plaisantin, politicard, romanichel, roquet, technocrate, valet), «femme» (bas-bleu, bimbo, crйature, dondon, donzelle, douairiиre, fashionista, femelle, femmelette, fille, greluche, grognasse, matrone, mйmй, mйmиre, virago), «argent» (quarteron), «habitation» (bicoque), «profession» (badigeonneur, bouseux, boutiquier, cul-terreux, йcrivailleur, estafier, littйrateur, scribouillard), «amour» (s'amouracher), «chose» (antique, moyenвgeux), «йtablissement» (asilaire, boui-boui, mouroir), «action» (attifement), «vкtement» (attifer), «animal» (bidet, canasson), «religion» (cureton, curaillon, parpaillot, prкtraille) тощо. Структура концепту, актуалізованого пейоративною лексикою, ґрунтується переважно на образі та оцінці, тому домінантними тут є перцептивно-образний та валоративний компоненти. Саме вони відбивають спрямованість пейоративних лексичних одиниць.

Утворення пейоративних лексичних одиниць, що об'єктивують концепт або його фрагменти, відбувається здебільшого на основі метафоризації. Акт формування семантики лексичної одиниці, маркованої «pйjoratif», є синтезом когнітивної інтенції наявного в мовній свідомості образу й вивідного знання, які реалізуються в номінативній творчості певного прошарку суспільства. Образне втілення концепту в лексичній одиниці, маркованій «pйjoratif», нерідко має у своїй основі ідею свідомого впливу на суб'єкт.

лексичний пейоративний стилістичний

Табл. 1

Як видно з таблиці, ментальну стилістичну модель «pйjoratif»у перший досліджуваний період (1967 р.) представлено досить невеликою кількістю стилістично маркованих лексем 56. У 2019 р. спостерігається істотне збільшення лексичних одиниць з позначкою «pйjoratif» до 357. Деякі з репрезентованих елементів ментальної стилістичної моделі «pйjoratif» повторюються у двох часових відрізках, що дає змогу говорити про них як про константи моделі, пор.: acabit, capitaliste, carriйriste, papiste, plиbe, ricain, richard, secte, valet, etc.

Процес нівелювання пейоративного стилістичного значення, його так звану «адсорбцію» розмовним мовленням простежуємо у combinard, dйgoiser, discutailler, йnarchie, faisan, fouinard, gratte-papier, revanchard, tartempion. Семантика bourge (bourgeois), chauffard, chochotte, chuchotterie, ploucпідлягає своєрідній стилістичній енантіосемії, коли пейоративний компонент значення трансформується на розмовний.

Змінні ментальної стилістичної моделі «pйjoratif» є згустками низьких стандартів, життєвих установок людей різного соціального прошарку: diviniser, foison, ignominie, inconduite, nantir, mйphitique, perfide, piиtre, remйmoration, sacrifier, etc. У наші часи номен «йcrivailler»має надзвичайно розгалужену дериваційну систему. Так, додавання суфікса -eur до кореневої морфеми спричинило утворення лексичної одиниці йcrivailleur (1, 376), що має значення «писака, базграч, борзописець», а додавання суфікса -ier до синонімів йcrivailler йcrivassier посприяло утворенню нової стилістично маркованої одиниці йcrivassier «писака, віршомаз». Подібний випадок із pйrorer pйroraison pйroreur (2, 808).

Табл. 2

Табл. 3

Як засвідчують дані таблиці, на початку ХХІ ст. суттєво збільшується кількість лексичних одиниць з маркером pйjoratif(з 56 од. у 1967 р. до 357 од. У 2019 р.). Зміни маркування відбуваються за основними частинами мови: кількість іменників зростає з 38 од. у 1967 р. до 253 од. у 2019 р.; дієслів з 11 од. до 30 од.; прикметників з 4 од. до 61 од.; прислівників з 2 од. до 10 од. відповідно.

Отже, треба відзначити еволюцію ментальної стилістичної моделі «pйjoratif» за пейоративно маркованим значенням. Тенденцією до зникнення характеризуються: communу значенні «bas peuple», croquantу значенні «rustre», escobarу значенні «personnage hypocrite qui use d'arguments de casuistes pour accorder sa conscience а ses intйrкts», estafier у значенні «garde du corps», mahomйtanу значенні «musulman», quarteronу значенні «quart d'un cent, vingt-cinq»,що мають позначку «vx». Лексичні одиниці avocassier, baderne, bas-bleu, bвtard, bellвtre, besogner, boche, caleзonnade, chleuh, йchotier, faisan у значенні «individu qui vit d'affaires louches», fritz, jauneу значенні «personne d'origine extrкme-orientale», mercanti, plиbeу значенні «bas peuple, populace», prйtraille, rapinу значенні «peintre bohиme, au talent douteux», rital, romanichel, rond-de-cuir, teutonмарковані «vieilli», що свідчить про їх швидкий перехід до іншого стилістичного пласту.

Крім того, у складі ментальної стилістичної моделі «pйjoratif»нараховується 96 лексичних одиниць, які змінили свій стилістичний статус зі зневажливого просторічного на зневажливо фамільярний: attifement, attifer, barbouille, barbu, beauf, bйni-ouioui, bicoque, binoclard, blanc-bec, bondieuserie, bouiboui, bourge, bouseux, budgйtivore, buseу значенні «personne ignorante et sotte», calotin, cambrousse, canasson, capitalisteу значенні «personne trиs riche», chauffard, chefaillon, chochotte, chuchoterie, citoyen у значенні «individu», cloporteу значенні «individu vif, dйtestable», cocoу значенні «individu suspect et йtrange», collabo, comiqueу значенні «personne peu sйrieuse», copinage, cul-terreux, cumulard, dйgoiser, demi-portion, discutailler, discutailleur, dondon, donzelle, йcrivailler (йcrivasser), йcrivailleur, йcrivassier, embusquй, eurocrate, ficelй, flicage, fouinard, gonflette, gratte-papier, greluche, grenouillage, grenouiller, groupie, intello, lapinisme, larbin, morveux, mouchard, mouroir, nazillon, oiseauу значенні «individu quelconque», paniquard, peigne-cul, pйquenot (pйquenard), plan-plan, plouc, rastaquouиre, ratonnade, rйformette, richard, roquet, salonnard, scribouillard, tank, tartempion, va-t-en-guerre, veauу значенні «personne lourde de corps ou d'esprit», yankeeта ін. Це явище можна пояснити зміною оцінного сприйняття відповідних концептів, об'єктивованих пейоративно маркованими лексичними одиницями. Виявлено тенденцію до фамільяризації цих слів, що свідчить про модифікацію перцептивно-образної і валоративної компонент концептів. Спосіб бачення й осмислення світу мовною особистістю фокусує увагу на інших ознаках концептів, а отже, лексичні індекси підпадають під дію процесів згасання стилістичного значення чи взагалі повного переосмислення. Якщо наприкінці 70-х років ХХ ст. лексична одиниця мала ремарку «familier»,а на початку XXI ст. отримує ще й додаток «pйjoratif», як у лексем greluche, mйmй, mйmиre, то, очевидно, причина криється у зміні ставлення соціуму до жінки.

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі. Стилістична модель «pйjoratif» є ментальною, складно організованою структурою. Механізм її організації базується на константах і змінних, що об'єктивуються інваріантними і варіативними лексико-стилістичними одиницями. У 2019 р. з огляду на екзистенційну специфіку осягнення світу різними суспільними стратами цілком закономірними є певні зміни в галузі пейоративної парадигми стилістично маркованої лексики французької мови, яка постає як невід'ємна частина суспільного життя.

Таким чином, проведений науковий аналіз когнітивного підходу до вивчення стилістичної маркованості дав змогу простежити зміни, що відбулись у ментальній стилістичній моделі «pйjoratif», і засвідчив концептуальні зсуви у концептуальній картині світу носіїв французької мови насамперед у бік фамільяризації та демократизації мови.

Подальші етапи передбачають лінгвокомунікативний та етнокультурологічний підходи до опису ментальних стилістичних моделей на матеріалі лексикографічних джерел.

Література

1. Бабенко Л. Г Лексикографическая параметризация ментальной сущности концепта / Л. Г Бабенко // Вопросы когнитивной лингвистики. 2011. № 3. С. 5-12.

2. Болотнова Н. С. Об основных тенденциях развития стилистики и статусе когнитивной стилистики / Н. С. Болотнова // Вопросы когнитивной лингвистики. 2012. № 3. С. 5-11.

3. Джусупов Н. М. Когнитивная стилістика : современное состояние и актуальные вопросы исследования / Н. М. Джусупов // Вопросы когнитивной лингвистики. 2011. № 3. С. 65-76.

4. Кабиш О. О. Зміни в семантичній структурі та функціонуванні маркованої лексики : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / О. О. Кабиш. Київ, 2007. 22 с.

5. Карасик В. И. Языковой круг : личность, концепты, дискурс : [монография] / В. И. Карасик. Волгоград : Перемена, 2002. 477 с.

6. Косович О. В. Інноваційні процеси в лексиці сучасної французької мови (на матеріалі онлайнових видань) : автореф. дис. ... докт. філол. наук : спец. 10.02.05 «Романські мови» / О. В. Косович. Київ, 2015. 36 с.

7. Маслова В. А. Лингвокультурология : [учеб. пособие] / В. А. Маслова. [3-е изд., испр]. М. : Изд. центр «Академия», 2007. 208 с.

8. Орлова О. В. Когнитивно-стилистический анализ текстовых концептов в контексте современных лингвоконцептологических исследований / О. В. Орлова // Вестник Томск. гос. ун-та. 2009. № 326. С. 34-37.

9. Пацора И. В. О некоторых проблемах когнитивной стилистики / И. В. Пацора // Университетские чтения ПГЛУ Пятигорск, 2013. С. 51-57.

10. Токарева И. Е. Лексико-стилистическая вариативность язика : социальный и гендерный аспекты (на материале произведений Джона Фаулза) : дисс. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка» / Ирина Евгеньевна Токарева. Ростов-на-Дону, 2006. 183 с.

11. Хруцкая Н. В. Динамика стилистической маркированности лексики русского языка (на материале русской лексикографии 50-х 80-х годов ХХ в.) : дисс. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.02 «Русский язык» / Наталья Владимировна Хруцкая. Киев, 1998. 187 с.

12. Шульгіна В. І. Лексикографічна система як когнітивно-комунікативний об'єкт / В. І. Шульгіна // Лексикографічний бюлетень. 2008. № 17. С. 47-52.

13. Calas F. Introduction а la stylistique / Frйdйric Calas. P. : Hachette, 2007. 222 p.

14. Calvet L.-J. La sociolinguistique / Louis-Jean Calvet. P. : PUF, 1993. 273 p.

15. Fromilhague C. Introduction а l'analyse stylistique / Catherine Fromilhague, Anne Sancier-Chateau. P. : Dunod, 1996. 270 p.

16. Gadet F. La variation sociale en franзais: nouvelle йdition revue et augmentйe / Franзoise Gadet. P. : Ophrys, 2007. - 186 p.

17. Moliniй G. La stylistique / Georges Moliniй. P. : Quadrige / PUF, 2008. 212 p.

18. Rey A. Le Lexique, images et modиles: du dictionnaire а la lexicologie / Alain Rey. P. : Armand Colin, 1977. 307 p.

19. Rey-Debove J. Йtude linguistique et sйmiotique des dictionnaires franзais contemporains / Josette Rey-Debove. La Haye : Mouton, 1971. 329 p.

20. Stolz C. Initiation а la stylistique / Claire Stolz. P. : Ellipses, 1999. 220 p.

21. Traverso V La conversation familiиre: analyse pragmatique des intйractions / Vйronique Traverso. Lyon : Presses Universitaires, 1996. 254 p.

22. Le Petit Larousse Illustrй. P. : Larousse, 1967. 1789 p.

23. Le Petit Larousse Illustrй. P. : Larousse, 2019. 1812 p.

Размещено на Allbest.ru