Особливості використання зображень в якості ілюстративного супроводу енциклопедичних статей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут історії України НАН України

Особливості використання зображень в якості ілюстративного супроводу енциклопедичних статей

Інформаційне поле, у якому перебуває сучасна людина, вимагає миттєвих реакцій індивіда на суспільно важливі подразники. Нові тех-нічні засоби та інформаційні потоки забезпечують постійну циркуляцію інформації та вільний доступ до неї. Інфосфера уможливила оперативний обмін інформацією та її збереження у найбільш простій і доступній формі, а значна кількість довідкових та енциклопедичних видань доступні в мережі Інтернет. В умовах швидкого збільшення обсягу інформації віртуальний формат презентації довідкового масиву уможливив нові виміри та способи презентації текстового контенту. Один із тенденційно нових напрямів -- це пошук не за ключовим словом, а за зображенням. В умовах перенасичення візуальними формами та кліпового сприйняття важливе місце для доповнення текстуальної частини статті посідає ілюстрація. Якщо енциклопедична ілюстрація у паперових виданнях по-кликана виступити як доповнення чи засіб візуалізації викладеного мате-ріалу, то зображення в електронному варіанті з можливістю перехресного пошуку іконографічного матеріалу виступає комунікативним елементом. Особливого значення у цьому ключі набуває політична графіка, адже за допомогою специфічних символів і форм вона перетворюється на по-тужний інформаційний подразник та стає інструментом конструювання національних та цивілізаційних ідентичностей. Оскільки енциклопедія як явище виступає соціальним інститутом, з відповідним виконанням нау-ково-інформаційних, культурно-просвітницьких та світоглядно-орієнтов-них функцій, то й несе відповідальність за репрезентативний матеріал, який використовується авторами для ілюстрації статей. Тривалий час у паперових енциклопедичних варіантах ілюстрація відходила на другий план, що було спричинено цілком об'єктивними і зрозумілими факто-рами, які в першу чергу пов'язані з необхідністю представити насамперед текстуальний контент, а зображення потребувало додаткового залучення як спеціалістів, так і фінансових витрат. Не всі видавництва мали належну поліграфічну базу й могли надрукувати повнокольорове зоб-раження чи навіть його чорно-білий варіант. Тому ілюстрації найчастіше виступали “прикрасою”, а не концептуальним рішенням з візуального наповнення. Однак нині енциклопедичні ілюстрації є невід'ємною час-тиною системної науково-довідкової інформації, представленої в таких проектах. Тим більше, що електронний формат дає можливість практично необмеженого використання необхідної кількості ілюстрацій.

Вперше електронний формат енциклопедії світ побачив завдяки ком-панії Grolier, що викупила права у “Arкte Publishing”, яка випустила 21-томну загальну англомовну енциклопедію “Academic American Encyc-lopedia” у 1980 р. Видавництво Grolier у 1985 р. представило електронний варіант енциклопедії, який вміщував понад 30 000 енциклопедичних ста-тей на дисковому носії. Електронний формат активно завойовував чи-тацьку аудиторію, видання оновлювалося щоквартально і мало коло-сальну перевагу в швидкості донесення інформації порівняно з паперовим форматом. Окрім постійного оновлення та найновішої інформації однією із переваг для пересічного читача була й ціна -- паперовий варіант 21-томної енциклопедії коштував 650 $, у той час як компакт диск -- 89,95 $. Електронний формат постійно удосконалювався. Енциклопедія перевидавалася під різними назвами: “The Electronic Encyclopedia” (1986), “The Grolier Electronic Encyclopedia” (1987), “The New Grolier Electronic Encyclopedia” (1988-91), “The New Grolier Multimedia Encyclopedia” (1992). У 1990-х роках енциклопедія збагатилася значною кількістю ілюстративного матеріалу, а у 1992 р. додалися відеоматеріали та звукові файли. Удосконалення електронного посилання уможливило найлегший пошук інформації для користувача, адже з'явилися клікові гіперпоси- лання та перехресні посилання на необхідну статтю. Елементи унаоч-нення дали змогу значно розширити ринок користувачів, оскільки муль-тимедійний формат енциклопедії був легким та зрозумілим у вико-ристанні. Однак, ставши першою електронною енциклопедією, проекти “Grolier”, які стрімко розвивалися, змушені були віддати лаври першості “Compton's Multimedia Encyclopedia” права на яку мала “Encyclopedia Britannica”. “Compton's Multimedia Encyclopedia” з'явилася на електрон-них носіях у 1989 р., а вже у 1991 р. отримала нагороду від видавців програмного забезпечення за найкращу освітню програму. Енциклопедія вміщувала понад 35 000 статей, 8000 зображень, 100 різних відео, аніма-цій та 15 годин аудіозаписів. Окрім того, в електронний варіант було вмонтовано інтерактивний атлас, словник та розвиваючі ігри.

Після успішно реалізованих мультимедійних енциклопедичних про-ектів “Compton's Multimedia Encyclopedia” та “The New Grolier Multimedia Encyclopedia” компанія “Microsoft” ініціювала власний проект під робо-чою кодовою назвою “Gandalf', який отримав ринкову назву “Encarta”.

Інформаційною базовою платформою для реалізації проекту стала енци-клопедія видавництва “Funk & Wagnalls”. На кінець 1990-х років до “Енкарти” було включено (після придбання прав) “Collier's Encyclopedia” та “New Merit Scholar's Encyclopedia”. Таким чином у 1993 р. світ побачив одну із найбільших версій, на той час, цифрової мультимедійної енцик-лопедії. У 2000 р. контент “Енкарти” було розміщено в мережі інтернет. Спершу доступ до нього мали лише підписники, які сплачували за доступ незначні кошти, згодом доступ було відкрито усім користувачам за рахунок реклами. Базове видання “Encarta” включало в себе близько 50 000 статей з додатковими зображеннями, відео та звуковими файлами. Преміум версія вміщувала понад 62 000 статей та іншого мультимедій-ного контенту, серед яких -- 25 000 зображень та ілюстрацій, понад 300 відео й анімаційних файлів та інтерактивний атлас з 1,8 мільйонами місць. Статті енциклопедії були інтегровані з мультимедійним контентом та могли вміщувати посилання на сайти. Пізніші версії “Encarta” вклю-чали Researcher -- плагін для браузера, що дав можливість система-тизувати інформацію зі статей і веб-сторінок. До контенту, скопійованого з “Encarta”, автоматично додавалося шаблонне повідомлення про автор-ські права. Інтерфейс енциклопедії дозволяв переглядати контент із зображеннями, відео, звуками, анімацією, 360-градусним переглядом, віртуальними турами, діаграмами і таблицями. На тлі стрімкого розвитку інформаційного простору та нових підходів до поширення інформації в мережі інтернет, а також нових платформ для розміщення інформації, у березні 2009 р. спікер компанії “Microsoft” заявив, що компанія припиняє випуск дисків “Encarta” та закриває онлайн-версію свого продукту. Оскільки енциклопедія поширювалася у різних регіонах і мала свої відмінності в інформаційному наповненні, розширюючись за рахунок інтеграції місцевих видань, процес “згортання” тривав майже 2 місяці. 31 грудня 2009 р. “Encarta” припинила свою роботу. Головною причиною закриття проекту стала конкуренція. Абсолютно новий підхід до напов-нення та поширення енциклопедії запропонували засновники “Вікіпедії” Ларрі Сенгер та Джиммі Вейлз. Офіційно портал “Вікіпедія” відкрився 15 січня 2001 р. і став найбільшим та найпопулярнішим серед подібних ресурсів. Найбільша кількість статей у англомовній версії “Вікіпедії” -- 5 789 759, українською мовою -- 880 687 (станом на 23 січня 2019 р.). Таким чином, це найповніший енциклопедичний формат за всю історію. Він наповнюється 299 мовами і вміщує в цілому 49 428 968 статей. Політика порталу така, що будь-хто, у кого є доступ до читання Вікіпедії, також може писати та редагувати практично всі її статті. Що ж стосується зображень, то до візуального наповнення є лише чотири основні вимоги, серед яких перша -- це дотримання авторського права. Для кольорових зображень (фотографії, репродукції художніх творів) пропонується застосовувати формат JPEG; для захоплень з екрану -- формат PNG; для схем, символів -- векторний формат SVG. Тобто основними критеріями є дотримання авторського права та відповідних форматів зображення.

Проектом, який передував Вікіпедії, була Нюпедія (“Nupedia”), за-сновники якої -- ті ж самі інвестори, що й Вікіпедії. Однак у її основу покладено процес ретельного рецензування статей з метою досягти якості, порівняної з професійними енциклопедіями. Авторами були вчені, які брали участь у проекті на добровільних засадах. Нюпедія існувала від березня 2000 до вересня 2003 р. ілюстрація вербальний енциклопедичний наратив

Одним із найвпливовіших енциклопедичних інтернет-ресурсів зали-шається “Encyclopжdia Britannica”. Формат та наповнення енциклопедії постійно змінюється. DVD-диск “Britannica Ultimate Reference Suite 2012” вміщує понад 100 000 статей. А портал “Britannica Online” -- 120 000 ста-тей, які постійно оновлюються. Щоденно на сайті публікуються новини з репортажів “The New York Times” і “BBC”. Інтернет-версія вміщує понад 85 000 зображень, значна частина з яких захищена авторським правом.

Глобальні інтернет-енциклопедії задають певні тенденції до розвитку і національних енциклопедій. Так, серед представлених у мережі ресурсів слід відмітити, передусім, “The Internet Encyclopedia of Ukraine” -- найповнішу роботу англійською мовою про Україну, її історію, людей, географію, економіку та культурну спадщину. Цей сайт було створено і оновлюється командою вчених і редакторів Канадського інституту ук-раїнознавства (КІУС) (Canadian Institute of Ukrainian Studies (CIUS) (University of Alberta, University of Toronto). Багатий ілюстративний матеріал дає широке поле для візуалізації історичних артефактів, подій та явищ. Сайт енциклопедії є розширеною та оновленою версією п'яти-томного видання (1984-1993 рр.) “Encyclopedia of Ukraine”, яке вміщу-вало понад 12 500 гасел на 4000 друкованих аркушів, підготовленого КІУС у співпраці з Канадським фондом українських студій та Науковим товариством ім. Шевченка (НТШ) у Західній Європі під керівництвом професора Володимира Кубійовича і професора Данила Гузара Струка і виданого Університетом Торонто Прес. Онлайн-версія є популярним порталом для української діаспори та англомовного читача.

“Енциклопедія сучасної України” є проектом, який заклав підґрунтя для створення багатотомної фундаментальної національної енциклопедії -- “Української Універсальної Енциклопедії”. Специфіка видання полягає в тому, що в ній переважає сучасний матеріал. Особлива увага приділяється явищам, процесам, поняттям, що характеризують добу державної неза-лежності України. Заплановано 30-томне видання обсягом понад 100 дру-кованих аркушів кожен том -- понад 100 000 статей та близько 80 000 ілюстрацій. З 2014 р. бета-версія “Енциклопедії сучасної України” є доступною в онлайн-режимі. Поступово зростає популярність елект-ронного формату “Енциклопедії історії України” -- проекту Інституту історії України НАН України. Десятитомна енциклопедія вміщує загалом 11 005 статей, які проілюстровані 7763 ілюстраціями. Електронна версія енциклопедії представлена на сайті інституту. Варто відзначити, що чорно-білий паперовий варіант звужує можливості репрезентації візуаль-ного наповнення. Проте, редакційна рада передбачає перетворення мере-жевої версії “ЕГУ” на систематично оновлювальний ресурс з академіч-ними й фахово-дисциплінарними канонами представлення наукового контенту . Після підписання у вересні 2012 р. з Вікіпедією угоди про поширення словникового компендіуму “ЕГУ” значно зріс попит у мере-жевому інформаційному просторі на контент енциклопедичного проекту. Перенесення тексту до Вікіпедії значно розширило інформаційну базу, а можливості Вікіпедії в сегменті ілюстративного матеріалу значно зба-гатили візуальне наповнення. В окремих випадках непроілюстровані у паперовому вигляді статті отримали декілька повнокольорових ілюстра-цій на базі Вікіпедії Смолій В. А., Боряк Г.В. Сучасна історична енциклопедистка: здобутки і перс-пективи розвитку. Вісник Національної академії наук України, 3 (2015), 44..

Над реалізацією подібного онлайн-проекту працює і Національна біб-ліотека України імені Ярослава Мудрого, яка ініціювала проект “Україн-ська бібліотечна енциклопедія” (УБЕ) Згідно з задумом, у галузевому науково-довідковому ресурсі мають бути представлені у концентрованій формі основні здобутки і напрацювання української бібліотечної і біб-ліографічної науки і практики. Електронний варіант енциклопедії умож-ливив використання значної кількості ілюстративного матеріалу, а також застосування внутрішніх та зовнішніх гіперпосилань у тексті, що значно полегшує роботу користувачу у порівнянні з аналогами паперових варіантів.

Колектив Державної наукової установи “Енциклопедичне видав-ництво” реалізує національний проект “Велика українська енциклопедія” у двох вимірах: як паперовому, так і в електронному. Вже запущено онлайн-версію, яка поступово наповнюється новим контентом. На сьогодні цей проект має усі можливості стати найпотужнішим націо- * ~ 6 нальним мультимедійним енциклопедичним порталом .

На окрему увагу заслуговують персональні енциклопедії, які присвя-чені історичним постатям. Серед таких енциклопедій можна виокремити серію електронних енциклопедичних проектів “Енциклопедія життя і творчості”. До серії належать онлайн-проекти “Енциклопедія життя і творчості Михайла Грушевського”, “Енциклопедія життя і творчості Тараса Шевченка”, “Енциклопедія життя і творчості Івана Франка”, “Енциклопедія життя і творчості Лесі Українки”. Однак, хоча ілюстра-тивний матеріал і представлений у цих проектах, він дуже низької якості. Дещо рятують ситуацію перехресні посилання на зовнішні ресурси, однак галерея залишається недостатньо наповненою, а сам формат та якість зображень залишають бути кращими Українські електронні та паперові енциклопедичні видання: основні здобутки й перспективи: науковий збірник. НАН України; Інститут енциклопедичних досліджень. К., 2015. Енциклопедичні видання в сучасному інформаційному просторі. Ред. А.М. Ки- ридон. К.: Державна наукова установа “Енциклопедичне видавництво”, 2017..

Активне використання мультимедійних засобів підняло рівень пре-зентації інформації для реципієнта. Якщо на початковому етапі енцик-лопедії доносили лише текстову інформацію, з розвитком поліграфічних можливостей текст почали супроводжувати спершу чорно-білими, а згодом кольоровими зображеннями, то на сьогодні певною мірою вже дещо архаїчним виглядає і мультимедійний формат. Звичайно, запа-м'ятовування інформації із використанням мультимедіа становить:

1) за наявності звукового супроводу -- 20%;

2) при поєднанні звуку і відеозображення -- 30%;

3) при використанні інтерактивної взаємодії, яке встановлює зворот-ний зв'язок із користувачем -- до 60%.

Однак інформаційні технології не стоять на місці, а стрімко роз-виваються. В ігровій індустрії набули широкої популярності технології створення віртуальної реальності -- VR (Virtual Reality). Значно роз-ширюється поле використання VR-технологій, серед яких ключовими є навчання, наука, дизайн та розваги. Подібні технології в науці залу-чаються для моделювання не лише ситуацій, а й для поширення знання. Використання VR-технології для донесення знання підвищує запам'ято-вування до 85%. Паралельно з технологією віртуальної реальності роз-вивається й технологія доповненої реальності АR Augmented Reality). На відміну від віртуальної реальності, яка потребує повного занурення у віртуальне середовище, технології доповненої реальності накладають поверх реального об'єкту частину віртуальної інформації. Таким чином, віртуальний та реальний світ гармонійно співіснують і можуть допов-нювати один одного. Компанія Google вже запустила освітній проект “Google Expeditions”. Тож цілком ймовірно, що енциклопедистика почне використовувати сучасні технології для візуалізації та донесення інфор-мації у найбільш вдалому форматі для кращого пояснення та запам'я-товування.

Але оскільки вищеозначені технології ще не увійшли в широку практику, ілюстрація займає визначне місце у візуалізації та доповненні текстуальної частини як паперового, так і електронного енциклопе-дичного видання. Електронний формат видання значно розширює тра-диційні методи подачі матеріалу, серед яких -- текст, малюнок, знак, символ, фотографія. Традиційні методи доповнюються гіпертекстом, анімацією, відеосюжетом, демонстраційними динамічними моделями об'єктів та процесів, аудіоінформацією та елементами VR-технологій. Разом із тим, електронний формат наповнюється переважно зображен-нями, і вимоги до розміщення ілюстративного матеріалу ґрунтуються головним чином на основі вимог Вікіпедії. Серед вимог не існує пункту про недоцільність використання політичної графіки, яка несе ідеї людо- ненависництва, ксенофобії та пропагування антигуманних ідей. Багато-мовний профіль Вікіпедії дає можливість аналізувати ідентичні статті про події, явища чи історичну особистість, і це у свою чергу дає важливий матеріал для аналітичного дослідження. Окремі енциклопедичні статті проілюстровані значною кількістю візуального матеріалу, серед якого визначне місце посідає політична креолізована продукція. Використання такого ілюстративного матеріалу несе у собі певну загрозу для непід- готовленого читача, оскільки політична графіка у першу чергу спря-мована на зміну політичної поведінки і за своїми принципами та функціями -- це комплекс специфічних форм і методів для пропагування ідей. Використання політичної візуальної продукції можливе тоді, коли зображення містить детальне пояснення у тексті і не суперечить текстовій частині, або ж навпаки покликане проілюструвати невідповідність дій та політичної агітації і пропаганди.

Умовно політичну ілюстрацію, яка використовується в електронних енциклопедіях, можна розділити за призначенням на три основні групи: інструктивну, агітаційну та пропагандистську. Відповідно кожне зобра-ження, яке підпадає під ту чи іншу групу, потребує детального роз'яс-нення для реципієнта. Так, у 2013 р. ініціативна група провела соціоло-гічне опитування серед учнів 11-х класів українських ЗОШ Лівобережної України і з' ясувала, що статті російськомовної Вікіпедії, проілюстровані політичними плакатами, -- а це група статей присвячених Й. Сталіну, Другій світовій війні та Третьому Райху -привернули увагу учнів до образів лідерів тоталітарних держав та створили їм цілком позитивний образ за рахунок як самої героїзації вождів, так і емоційних підтекстівок. Таким чином, цей факт дає можливість підтвердити тезу про необхідність детального аналізу політичних зображень, які використовуються для ілюстрації енциклопедичної статті, особливо в процесі освоєння нових форм та методів презентації візуальних матеріалів.

Візуальна інформація за останні десятиліття пережила колосальні трансформації. Якщо тривалий час ілюстрація виступала доповненням текстової частини, то у сучасних умовах розвитку інформаційного про-стору, зображення виступає самостійним повідомленням і все частіше домінує над текстом. Запит спричинений новими потребами у аудиторії, яка користується новими формами комунікації, розвиток соціальних мереж формує певну тенденційну спрямованість до мінімалізації текс-туальної частини і до збільшення попиту на візуальний контент. Зрозу-міло, що подібні тенденції потребують і певної адаптації енциклопе-дичного формату, який, до речі, ідеально вписується в тенденції попиту сучасного користувача. Сучасне суспільство звикло до візуальної форми подачі матеріалу, тому візуальна інформація поступово стає рівнознач-ною вербальній.

Енциклопедична ілюстрація виконує декілька основних функцій:

1) ілюструє матеріал. Ця функція дає змогу, по-перше, легше візу-ально сприйняти вербальну частину презентованого читачу матеріалу, унаочнити необхідний предмет, об'єкт чи явище, а також, в окремих випадках, дає можливість зменшити текстову частину викладу матеріалу;

2) доповнює викладений матеріал. Ілюстрація виступає цілісним інформаційним елементом, вона одночасно може бути використана в як доповнення і як самостійне джерело інформації для реципієнта. Взаємодія тексту та ілюстрації уможливлює цілісне сприйняття матеріалу;

3) додає переконливості. В окремих випадках ілюстрація може слу-гувати для реципієнта фактом підтвердження текстової частини мате-ріалу. Зазвичай цю функцію виконує фотоілюстрація, однак політична графіка також може виступати переконливим візуальним підтвердженням невідповідності дій фактам та маніпуляціям;

4) маніпулює сприйняттям. Ілюстрація не завжди є однозначним і об'єктивним елементом дослідження. Використання ілюстрацій перед-бачає відповідальність редколегії за розміщення того чи іншого візу-ального блоку. Оскільки зображення ілюструє й доповнює текстову частину, то, відповідно, впливає на цілісне формування уявлення у читача про отриману інформацію. Окрім того, набуває практика використання зображень, що перебувають у вільному доступі мережі інтернет. Неперевірене походження зображення може призвести до використання новоствореної графіки, або ж видозмінених елементів зображення, які викривлюють суть ілюстрації. Тому, ілюстрація має використовуватися таким чином, щоб не провокувати хибного сприйняття та тлумачення;

5) демонструє позицію автора статті. Оскільки текстова частина відповідно до вимог має бути об'єктивною, базуватися винятково на достовірних фактах, то й ілюстрація підпадає під ці вимоги. Однак, політична графіка не є об'єктивним джерелом інформації і використання її без додаткових пояснень чи залучення з метою дискредитації текстової частини є неприпустимим.

Отже, ілюстрація в сучасній енциклопедистиці посідає важливе й особливе місце, виступає не лише доповненням, а й як самостійний носій інформації. Поряд із вербальною частиною викладу матеріалу вона має високий рівень впливу на реципієнта, а вдале поєднання вербальної та іконічної форм довели свою практичну користь у сприйнятті та розумінні інформації. Розвиток інформаційних технологій є рушієм постійного вдосконалення енциклопедичного формату, і класичні видання енцикло-педій поступово оцифровуються та стають доступними в інтернет-мережі, з' явилося безліч електронних та мультимедійних енциклопедичних порталів, відповідно зросла й цінність ілюстративного матеріалу, який поступово зрівнявся в своїй інформаційній цінності з вербальним текс-том. Технології VR та ЛЯ, які активно проникають у повсякдення, уможливили використання ілюстрації на якісно новому рівні. Перспек-тиви інтеграції енциклопедій в інтерактивну віртуальну площину репре-зентують широкі можливості цілісної системи взаємодії реципієнта з аудіовізуальною та текстовою інформацією і в майбутньому сприятимуть створенню якісно нових вимірів енциклопедичного формату.

Література

1. Borchuk, S. Maievskyp O. (2018). Kreolizovani teksty na storinkakh vitchyznianykh entsyklopedychnykh vydan' [Creolized text on the pages of national encyclopedias] Storinky voiennoi istorii Ukrainy, Vyp. 20, 62-72 [in Ukrainian].

2. Emanova, Yu. G. (2013). Illyustratsiya kak sredstvo dostizheniya relevantnosti teksta: mezhotraslevoy podhod. Filologiya i kultura, 4, 260-266. [in Russian].

3. Kiridon, A.M. (2017). Entsiklopedichni vidannya v suchasnomu informat- siynomu prostori. Kyiv: Derzhavna naukova ustanova «Entsiklopedichne vidav- nitstvo». [in Ukrainian].

4. Smolii, V.A., Boryak, G.V. (2015). Istorichna entsiklopedistika: zdobutki i perspektivi rozvitku. Visnyk Natsionalnoyi akademii nauk Ukrainy, 3, 44-60. [in Ukrainian].

5. Ukrains'ki elektronni ta paperovi entsyklopedychni vydannia: osnovni zdobutky j perspektyvy: naukovyj zbirnyk (2015). Kyiv: Instytut entsyklopedychnykh doslidzhen'. [in Ukrainian].

Анотація

Ключові слова: ілюстрація, енциклопедія, політична графіка, креолізований текст, онлайн-енциклопедії, комунікація, реципієнт.

The article presents a sample analysis of the illustrative content of individual encyclopaedic editions. The main attention is focused on the role of illustration in increasing the relevance of the verbal component of the encyclopedic narrative. The specificity of the functions of illustration in the encyclopaedic dimension is established. The role and place of illustrative content in modern multimedia encyclopedias are determined. The world's leading encyclopedic projects are presented, which became flagships and guidelines for the development of the encyclopedia in a new format. Their role in shaping new trends and approaches in the provision of visual information is determined. The brief description of Ukrainian encyclopedic projects operating in the Internet plane is given. The vector of development of the encyclopedic format in the conditions of development of advanced information technologies is determined. The focus is on the peculiarities of using the image in the conditions of rapid development of technologies of virtual and complementary reality.

Key words: illustration, encyclopedia, political graphic, crelylized text, online encyclopedias, communication, recipient.

Размещено на Allbest.ru