Візуальне/вербальне у травелогах блогерів: структурний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Візуальне/вербальне у травелогах блогерів: структурний аспект

О.В. Юферева

Київ

У статті здійснюється спроба аналізу фотографії в сучасному тревел-блозі. Особлива увага приділяється структурним аспектам взаємодії вербального, знакового письмового тексту, і фотографічного. Надається стислий огляд сучасних дефініцій результату конвергенції словесного і візуального, описується змістова і композиційна кореляція цих компонентів у блозі, виробляються структурні моделі взаємодії. Автор роботи обстоює висновок, що попри посилення ролі фотографії у травелогах блогів, словесний і зоровий елементи є нероздільними.

Ключові слова: тревел-блог, фотографія, травелог, візуальний/вербальний текст, мультимодальний текст.

В статье осуществляется попытка анализа фотографии в современном трэвел- блоге. Особенное внимание уделяется структурным аспектам взаимодействия вербального, знакового письменного текста, и фотографического. Предлагается краткий обзор дефиниций результата конвергенции словесного и визуального, описывается смысловая и композиционная конвергенция этих компонентов в блоге, вырабатываются структурные модели взаимодействия. Автор работы приходит к выводу, что, несмотря на усиление роли фотографи в травелогах блогов, словесный и зрительный элементы являются нероздельными.

Ключевые слова: трэвел-блог, фотография, травелог, визуальный/вербальный текст, мультимодальный текст.

The object of study in this work is travel blog, which develops in transsemiotic zone: the synthesis of photo and verbal expression, which have already become traditional elements of journey narration. The distinctive conception of “multimodal” text (G. Kress, Th. van Leeuwen) is explored in relation to a range of contiguous definition: “creolization”, “izoverb”, “polycode text”. The article gives the review of the interdisciplinary interpretation of these phenomena. The main methods of the research are typological, structural and semantic analysis, functional-system analysis. Whilst this paper has a particularly narrow focus - structural aspect --1 believe it to have broader significances in a wider research that might seek to interrogate the notion of translation within visual and verbal texts. The study demonstrates different types of interconnection between verbal and visual parts of travelogue. The photography spreads across the borders of illustration of the verbal part of the travelogue. The limit manifestation of this process is the photo report without support of the written text. These statements provoke the question whether the verbal text are almost meaningless in this context. The research approach eventually could identify the functions of photography in travel blogs. Being a part of a broadcast tradition of travel literature, the travel- blog provides iconic elements in the function of authentic marker. The photography influences on the correlation between description and narrative elements. The blogger doesn't need to describe, only mentions the fact and arguments it via the picture. The article also devoted to considering the typical plot model of the Internet travelogue, which is consists of the laconic writing text taking in the function of preface to the series of photos (e.g. blog of Orest Zub). Data and analysis of the

travel-blogs showed that in spite of the reduction of the verbal content in travelogue, it functions as meaning-formative component. The author of the paper provides the examples of the plot model, in which the photography doesn't eliminate the sense significance of the writing text due to more intensive individual vision of the blogger (e.g. blog of puerrto (Alexey Lapshin).

Key words: travel-blog, photography, travelogue, visual/verbal text, multimodal text.

Візуальність як значуща складова травелогу у блогосфері змістовно поглиблюється, функціонально урізноманітнюється. Світлини у тревел-блогах естетизуються й одночасно уподібнюються фото із сімейного альбому. Найголовніша їхня особливість - фокусованість на авторі більшою мірою, ніж це можна відзначити у подорожніх книгах або журналах. На відміну від графіки, епізодичних фотозамальовок традиційної літератури мандрів, фотографія у блогах вже не обмежується відтворенням і підтвердженням ключових моментів вербальної оповіді, а починає витісняти слово з простору інтернет-сторінки.

Фотографії як феномену сучасності присвячено праці видатних представників світової культурологічної та соціологічної думки (Р. Барт, П. Бурдьє, У. Еко, С. Зонтаґ, П. Штомка). С. Зонтаґ наголошувала, що «фотографія розвивалася у тандемі з найбільш характерним нашим засобом дозвілля - туризмом» [7], і пояснювала причини: «Подорож стає засобом накопичення фотографій. Власне це заняття заспокоює, послаблює відчуття дезорієнтованості, яке загострюється під час подорожування» [7]. Тож тісний зв'язок між фотографією і туризмом скріплено механізмами відновлення цілісності соціального і культурного буття. Окреслюючи проблеми методології дослідження фотографії в сучасному науковому дискурсі, П. Штомка відзначає вагомість аналізу туристичної зйомки, його здатність викривати культурні стереотипи, позаяк туристичне фото уявляється вченому символізованою пам'яткою незвичного світу, відмінного від повсякденності [17, с. 66]. Здається, що фотографія значно спрощує режим сприйняття тексту, маркерів «Іншого» простору і культури. Вона документує кожен крок і враження подорожнього, настанова якого полягає ніби в об'єктивному зображенні побаченого. Вивчення фотографії туристичного або, у нашому випадку коректніше сказати, тревел- дискурсу доводить, що вона є потужним інструментом символізації дійсності, за влучним виразом С. Зонтаґ, перетворення досвіду на сувенір.

Отже, напрямів вивчення фотографії тревел-дискурсу чимало, і кожен з них майже не освоєний в українському науковому просторі. У представленій роботі маємо на меті визначити рівні конвергенції фотографії, тобто візуального тексту, і тексту словесного у тревел-блозі - новому типі подорожнього письма, що за своїми параметрами суттєво відрізняється від друкованої подорожньої літератури, а також тревел-журналістики. Ключовими питаннями є спроба зрозуміти, чи втрачає словесний текст змістовну вагу, чи може сучасний травелог існувати лише у візуальному режимі, але продовжувати виконувати свої функції. Слід уточнити, що в межах статті вербальний текст аналізуватиметься з точки зору знакового письмового тексту. Це уточнення особливо важливе в контексті нових тенденцій розвитку блогу, а саме появи відеотекстів.

Задача «візуальне плюс вербальне дорівнює...» не має остаточної відповіді. Пошук рішення переконує, що йдеться про рівняння із двома невідомими, адже вивчення «візуального» та навіть окреслення обсягу цього поняття, специфіки взаємодії з іншими елементами традиційно здійснюється мономодально. Як аргумент - роботи, присвячені креолізованому тексту А. Бернацької [4], М. Ворошилової [6], в яких обстоюється теза щодо сумнівності впровадження поняття «візуальний» компонент і пропонови використання ширше поняття - «невербальне».

Отже, у фокусі нашої уваги опинився об'єкт, який поки що не дістав загальновизнаної дефініції: креолізований текст (Ю. Сорокін, Є. Тарасов), полікодовий текст (Г. Ейгер, В. Юхт), «ізоверб» (А. Михеєв), «гетерогенний текст» (М. Іщук), мультимодальний текст (Ґ. Крес, Т. ван Ліувен). Наведений перелік далеко не вичерпаний (ґрунтовний аналіз термінологічного різноманіття здійснюється, наприклад, у статті Т. Лук'янець [13]) і залишається відкритим, передусім тому, що перебуває у становленні.

Більшість досліджень щодо поняття «креолізація» ґрунтується на класифікації О. Анісімової. Авторка висуває градацію ступенів злиття елементів: гомогенний вербальний текст, паралінгвістично активний текст, текст із частковою креолізацією, текст із повною креолізацією [1]. У межах цієї термінології травелог у блогах постає семіотично збагаченим жанром, що тяжіє до синхронізації читання і перегляду, тобто текстом з частковою креолізацією. Поза суто лінгвістичною площиною дослідження відкривається перспектива міждисциплінарних студій тексту, що поєднують гетерогенні елементи. Однак складно не визнати слушність зауваг О. Сарни:«унамаганнях

міждисциплінарних досліджень одразу ж виникають труднощі не лише із проясненням обрисів предметного і проблемного полів, але й обґрунтуванням щодо застосування тих чи інших методів і навіть визначенням спільного об'єкта дослідження: різночитання виникають уже під час обговорення, що ж власне виступає як такий об'єкт» [16, с. 207].

Уже сьогодні наочне розуміння аналітичної обмеженості одного з найсучасніших міждисциплінарних понять [11] - мультимодального тексту - позаяк воно не ізолює різні модуси інтернет-комунікації. Йдеться про те, що письмовий текст за своєю природою також є мультимодальним, із багатоманітною візуальною складовою (шрифти, формат, ілюстрація тощо). Ґ. Крес та Т. ван Ліувен, які присвятили роботу особливостям мультимодальних утворень, наполягають на тому, що жоден із компонентів не можна розглядати як домінантний: обидва утворюють єдиний цілісний образ сторінки, екрану, телебачення, а отже, слід зламати міждисциплінарні бар'єри, щоб зрозуміти логіку цієї інтеграції [19]. Саме в такому поясненні обстоюємо слушність запровадження цієї термінологічної одиниці.

Тож діалог між лінгвістикою, семіотикою, медіастудіями, дослідженнями візуальної комунікації уможливлює вихід гуманітаристики на новий рівень бачення складних об'єктів. Відштовхуючись від розуміння змін кореляції словесного і візуального (висловленого, зокрема, Р. Бартом: «зображення більше не ілюструє слово, зі структурної точки зору, саме слово паразитує на зображені» [3, с. 386]), вчені висувають різноманітні стратегії аналізу візуального тексту. Але залежність візуального образу від конвенцій письма сильніша, ніж очікується, і це переконливо доводять на різноманітному матеріалі вже згадані науковці Ґ. Крес та Т. ван Ліувен.

Очевидно, що зміст тексту зростає на єдності візуальної та вербальної складових, вступаючи у різні функціональні взаємодії, несучи різноспрямовані значення, - теза, з якою погоджуються сучасні дослідники інтеграційної природи тексту, незважаючи на використання різної термінології.

Із самих витоків у подорожнє письмо інтегрувалися іконічні компоненти, проте сучасні дослідники, критики, письменники посилення ролі фотографії у масових травелогах в Інтернеті розцінюють як загрозу жанру, причину його погіршення [15]. Дійсно, зміна вектору освоєння світу з географічного до культурного спричинило розширення жанрового поля та різновидів фотографічного оформлення. Помітним є і той факт, що словесний супровід гранично скорочується. Разом із тим важко заперечити, що самими світлинами травелог не обмежується. Мандрівникам-блогерам все-таки доводиться шукати взаємодії між словом і фотозображенням. Про це свідчать їхні власні зізнання про процес становлення блогу, поштовхом для якого стало захоплення фотографією, яке згодом переростає і переплітається із словесним висловленням.

Які ж саме трансформації відбуваються? Перш за все слід підкреслити, що у блогосфері трапляються травелоги з мінімальним візуальним супроводом або навіть взагалі без використання фотографій. Але відповідно до прийнятого на теперішній час визначення, блог про подорож або тревел-блог - онлайн щоденник, який містить персональну інформацію про автора, його історії, рекомендації, фотографії і відео [18, с. 177]. Тобто це нова єдність, що принципово відрізняється від друкованих подорожей, і без інтермедіального підходу тут не обійтися.

Фотографія привносить зміни у співвідношення дескриптивних і наративних елементів. Автор не обов'язково має вдаватися в описи, а лише згадати про побачене, що автоматично аргументується зображенням. Автономізація візуальної інформації, фотографічних образів маніфестується структурними трансформаціями травелогу. Виокремлюються певні типологічні моделі кореляції слова і візуальної складової. Фотографія захоплює «поле», і це означає, що не словесний текст включає візуальну вставку, а навпаки. Фотографія випереджає словесний виклад, тобто формує інтригу для читача. Нарешті, граничний прояв - фотозвіт без вербального супроводу. Отже, маємо переконливі факти зміни функціональності: фотографія виходить за межі функції ілюстрації словесного матеріалу.

У типовій моделі побудови сюжету травелогу словесний текст виконує функцію передмови, після якої розташовується серія фотографій, фіксуючих пригоди або риси певної місцевості. Наприклад, у блозі Ореста Зуба переходу у візуальний режим оповіді передує лаконічна словесна ремарка, що дає читачеві можливість зрозуміти оцінний і емоційний ракурс наступних десятьох світлин Коста-Ріки: «До слова, Коста-Ріка, це єдина країна регіону, де фактично немає колоніальних іспанських міст, оскільки знаходилася на задвірках імперії аж настільки, що не спромоглися тут збудувати нічого вартісного!» [8].

У репортажі «Варанасі - найсвятіше індійське місто. Місто мертвих» автор уникає будь-яких словесних описів: лише 15 фотографій із ситуативними коментарями і підписами. Словесна преамбула редукується гранично: «Ось, як воно все виглядало!» [9]. Такий травелог відрізняється уривчатостю, «слайдовим» характером презентації вражень, відсутністю єдиної емоційно- експресивної лінії розвитку оповіді.

Вплив фотографії на характер нарації унаочнюється в іншій моделі: більш послідовному співвідношенні візуального і вербального. Наприклад, у блозі вищенаведеного автора, О. Зуба, виробляється схема: опис події ґрунтується як на слові, так і фотозображенні, які одномірно чергуються протягом оповіді [10]. Отже, крім змістової поляризації та ілюстрації, фотографії формують історію, переплітаючись із сюжетом подорожі. Концепція «трансмедійного» наративу [21] дає можливість простежити механізми включення фотографії до оповіді. Іконічні вставки сприяють динамізації і подоланню дескриптивності травелогу через передачу дії, виштовхують інформацію довідкового характеру на периферію тексту, перетворюючи її на окремий структурний елемент. Водночас сюжетно-композиційна організація подорожі у блогах стає жорсткішою: чітко окреслюється маршрут пересування, підпорядкований конкретній меті пересування. Подія як категорія, що активно впливає на структуру травелогу, підпорядковує і вербальний, і візуальний контент, сприяє розвитку відеоконтенту.

Відповідно до характеру прояву вербально-візуальних складових, що утворюють травелог, виокремлюються такі структурні моделі тексту: фоторепортаж (або секвенція, натюрморт, портрет, ландшафтна зйомка) з коментарем-підписом без власне словесного супроводу; фотографія (без тексту коментаря/підпису) - словесна оповідь; фотографія - коментар-підпис - оповідь.

Текст-коментар може як відповідати на питання «що зображено», тобто виконувати денотативну функцію, так і вирізнятися конотативністю. Проте, як зазначає Р. Барт, «завдання денотативного повідомлення полягає у тому, щоб натуралізувати повідомлення символічне, надати вид природності семантичному механізму конотації» [2, с. 313]. Наприклад, травелоги дніпровського блогера Максима Беспалова складаються зі значної кількості фотографій із підписом і коментарями в декілька речень. Пост «Закарпатье - земля, приближенная к небу» вміщує 21 світлину різних жанрів. Специфіку нарації цього травелога можна визначити як «екскурсійну»: малоподієва, описова, сфокусована на відборі «привабливих» сторін життя регіону. Підпис, який характеризується денотативністю, змістовно дублює зображене на світлинах, пояснюючи певні факти або пам'ятки («Дегустация леквара в селе Ботар», «Разноцветные блины на фестивале "Ужгородская паланчита"», «Дом в квартале чешских времен», «Миниатюрная Статуя Свободы - самый маленький в мире маяк» [5]). У контексті провідних концептів, висловлених у коментарях, підпис набуває конотативного забарвлення, адже в словесному тексті автор різко переходить від нанизування «цікавих» ознак і явищ міста до експресивної характеристики: «Это отдых, от которого хочется еще неделю отдыхать, настолько он восторженно насыщенный» [5], «Но главное в Ужгороде - это желание становиться лучше с каждым днем» [5]. Для читацького сприйняття фотозображення без вербального оточення були б семантично й емоційно збіднілими.

Підписи до серій фотографій у блозі Маріанни, навпаки, виконують конотативну функцію. Вербальне оформлення травелогів авторки характеризується стислістю. Описи місцевості вичерпується перерахуванням особливостей, услід яким іде фотозвіт із коментарями. Здавалося б, маємо приклад травелогу, в якому слово втрачає змістове навантаження. Але і тут, подібно до вищенаведеного прикладу, вербальний супровід, незважаючи на процеси згортання, бере на себе смислоутворювальні функції. Відсутність словесного пояснення до фотографій унаочнює змістові прогалини, які суто візуальне наповнення не може компенсувати. Наприклад, фотографія, на якій автор блогу позує на тлі ландшафту Туреччини, містить підпис: «История Каппадокии на каждом углу» [14]. Проте зі світлини не зрозуміло, що мається на увазі.

Третя модель притаманна травелогам, у яких фотографія не елімінує структурної завершеності і змістовності словесного тексту, що зумовлюється більш інтенсивним індивідуальним баченням і авторською позицією в тексті. Приклад такої моделі співвідношення вербального і візуального контенту становить блог А. Лапшина, зокрема, травелог під заголовком «Эпицентр германского фашизма в Альпах» [12]. Автор веде розповідь про географію Німеччини і Австрії, висловлює своє ставлення (до речі, негативне) до цих країн. Травелог ускладнюється сюжетними відхиленнями від маршрутної лінії, включає історичні нариси, авторські враження та асоціації, певні географічні паралелі. Точні відомості чергуються з особистими спогадами і відчуттями. Із цієї подорожі ми дістаємо чимало свідчень як про зовнішній світ, так і про біографію блогера, але фотографія має до цього опосередковане відношення. Словесний виклад не прив'язаний настільки тісно до візуального наповнення, як у попередніх прикладах. На відміну від них, з'являються кадри, про об'єкти яких автор лише обіцяє розповісти пізніше, або дається гіперпосилання на інший текст, щоб надолужити те, про що сказано не було. Інформативна функція є дуже важливою для травелогу. Але А. Лапшин постійно порушує ці «об'єктивні» конвенції заради творчого випробування і демонстрації авторського начала як у подіях подорожей, так і в текстах про них. Так, у цьому травелозі мету мандрівки, альпійські вілли фашистів, не здійснено через недоступність регіону взимку, про що, вочевідь, автор знав уже на початку подорожі.

Фотографія зламала межі своєї присутності у письмовому тексті подорожей блогерів. Через зображення можна розповісти яскравішу історію, доступнішу для «різного» читача, - засадничі умови розвитку фотографічного контенту. Візуальні форми повідомлення виходять на перший план, змінюючи функціональність, змістовність словесного наповнення. Але аналіз травелогів

блогерів показав, що без слова серії фотографій мають обмежені можливості донести повну картину фактів, вражень і подій. Отже, блоги становлять приклад формування мультимодальноїєдності,тобто демонструють

нерозривність вербально-візуальної інформації.Однак такі травелоги

структурно і змістовно відрізняються. За різними способами конвергенції складових приховуються значущі змістові процеси, але цей аспект залишається для наступних, більш широких, досліджень.

Бібліографічні посилання

1. Анисимова Е. Е. Лингвистика текста и межкультурная коммуникация (на материале креолизованных текстов) : Учеб. пос. / Е. Е. Анисимова. - М. : Academia, 2003. - 128 с.

2. Барт Р. Риторика образу // Барт Р. Избранные работы : Семиотика. Поэтика / Р. Барт. - М. : Прогресс, 1994. - С. 297 - 318.

3. Барт Р. Система Моды. Статьи по семиотике культуры / Р. Барт. - М. : Издательство им. Сабашниковых, 2003. - 512 с.

4. Бернацкая А. К проблеме «креолизации» текста : история и современное состояние / А. Бернацкая // Речевое общение : Специализированный вестник. Вып. 3 (11). - Красноярск : Красноярск. гос. ун-т, 2000. - С. 104-110.

5. Беспалый М. Закарпатье - земля, приближенная к небу [Электронный ресурс] / М. Беспалый // Шагаю по пути [блог Максима Беспалого]. - URL: https://sicheslavets.livejournal.com/

6. Ворошилова М. Б. Креолизированный текст : аспекты изучения / М. Б. Ворошилова // Политическая лингвистика. - Вып. 20. - Екатеринбург, 2006. - С. 180-189.

7. Зонтаг С. Взгляд на фотографию [Электронный ресурс] / С. Зонтаг - URL: http://www.photographer.ru/cult/theory/401.htm

8. Зуб О. Коста-Ріка - Швейцарія Центральної Америки (вулкан, серфінг, йога, друзі та інше)[Електронний ресурс]/ О. Зуб //БлогОреста Зуба.-URL:https://openmind.com.Ua/2017/12/14/costa-rica/#more-69328

9. Зуб О. Варнасі - найсвятіше індійське місто. Місто мертвих [Електронний ресурс] /

О.Зуб // Блог Ореста Зуба. - URL: https://openmind.com.ua/2012/06/28/varanasi/

10. Зуб О. Go offline! Пару днів наодинці у полярному лісі Фінляндії [Електронний ресурс] / О. Зуб // Блог Ореста Зуба. - URL: https://openmind.com.ua/2017/07/03/finland/

11. Кибрик А. А. Мультимодальная лингвистика / А. А. Кибрик // Когнитивные исследования - IV : Сб. ст. - М. : ИП РАН, 2010. - С. 134-152.

12. Лапшин А. Эпицентр германского фашизма в Альпах [Электронный ресурс] / А. Лапшин // Похожденияпо жизни[блогА. Лапшина]-URL:

https://puerrtto.livejournal.com/

13. Лук'янець Т. Г. Інтерсеміотичний аналіз тексту як полікодової єдності / Т.Г. Лук'янець // Концепти та константи в мові, літературі, культурі : Зб. ст. - К. : ВПЦ «Київський університет», 2011. - С. 30-33.

14. Марианна Каппадокия - как мы съездили [Электронный ресурс] / Марианна // Wishallward [блог Марианны]. - URL: http://www.wishallworld.com/kappadokiya-kak- my-sezdili/

15. Одинокие голоса проводников: писатели о травелогах [Электронный ресурс] // Лиterraтура. № 92 : Электронный журнал. - URL: http://literratura.org/2037-odinokie- golosa-provodnikov.html

16. Сарна А. Образ и медиум. Визуальный текст в массовой коммуникации : Сб. ст. / А. Сарна. - Минск : Изд-во «Четыре четверти», 2011. - 207 с.

17. Штомпка П. Визуальная социология. Фотография как метод исследования : Учебник / П. Штомка. - М. : Логос, 2007. - 168 с.

Размещено на Allbest.ru