Класифікація відеосюжетів та їх використання у навчанні студентів ЗВО іноземних мов

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИФІКАЦІЯ ВІДЕОСЮЖЕТІВ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ ЗВО ІНОЗЕМНИХ МОВ

Н.В. Никоненко

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Анотація

Сучасні тенденції до стрімкого росту кількості відеоматеріалів, які відзнімають у всіх куточках нашої планети та викладають у мережу Інтернет, сприяли дослідженню історії використання відеоматеріалів у навчанні англійської мови.

На основі проведеного аналізу у статті запропоновано ідею використання у навчанні іноземних мов не лише тих відеоматеріалів, які спеціально створені для полегшення вивчення іноземної мови, але й самостійно відзнятих студентами відеосюжетів. Наведено основні шляхи їх запровадження на прикладі англійської мови. Подано авторську класифікацію відеоматеріалів за критеріями мети, тематики, жанру, форм організації навчання. Підкреслено, що створювати відеосюжети можуть студенти як мовних, так і немовних спеціальностей на різних етапах вивчення іноземної мови. Описано основні етапи роботи над створенням відеосюжетів та їх презентації.

Доведено можливість використання створених студентами відеосюжетів з метою формування і розвитку ключових компетенцій, необхідних європейському фахівцю по завершенні навчання у ЗВО, зокрема комунікативних у рідній та іноземних мовах та соціокультурній. Підкреслено, що використання необхідного технічного обладнання та програмного забезпечення у підготовці та зйомці відеосюжетів спонукатиме студентів до оволодіння базовими вміннями технологічної або цифрової компетенції. Виявлено, що необхідність пошуку, укладання або написання фактичного матеріалу для відеосюжету та його презентації забезпечать формування суспільної та цивільної компетенцій. З'ясовано, що обмежений термін підготовки проекту та умова працювати у групі розвинуть у студентів уміння вчитися та уміння знаходити новаторські рішення.

Ключові слова: навчання англійської мови, відеоматеріали, відеосюжети, класифікація відеосюжетів, ключові компетенції для навчання упродовж життя, самостійна робота, студенти ЗВО.

Аннотация

Современные тенденции к стремительному росту количества видеоматериалов, снимаемых во всех уголках нашей планеты и представленных в Интернете, способствовали исследованию истории использования видеоматериалов в обучении английскому языку.

На основе проведенного анализа в статье предложена идея использования в обучении иностранным языкам не только тех видеоматериалов, которые специально созданы для облегчения изучения языка, но и самостоятельно отснятых студентами видеосюжетов. Приведены основные пути их внедрения на примере английского языка. Представлена авторская классификация видеоматериалов по критериям цели, тематики, жанра, форм организации обучения. Подчеркнуто, что создавать видеосюжеты могут студенты как языковых, так и неязыковых специальностей на разных этапах изучения. Описаны основные этапы работы над созданием видеосюжетов и их презентации.

Доказана возможность использования созданных студентами видеосюжетов с целью формирования и развития ключевых компетенций, необходимых европейском специалисту по завершении обучения в вузе, в частности коммуникативных в родном и иностранных языках и социокультурной. Подчеркнуто, что использование необходимого технического оборудования и программного обеспечения в подготовке и съемке видеосюжетов способно мотивировать студентов к овладению базовыми умениями технологической или цифровой компетенции. Выявлено, что необходимость поиска, заключения или написания фактического материала для видеосюжета и его презентации обеспечат формирование общественной и гражданской компетенций. Выяснено, что ограниченный срок подготовки проекта и задание работать в группе разовьют у студентов умение учиться, находить новаторские решения и решать сложные комплексные задания коллективно.

Ключевые слова: обучение английскому языку, видеоматериалы, видеосюжеты, классификация видеосюжетов, ключевые компетенции для обучения на протяжении всей жизни, самостоятельная работа, студенты вуза.

Annotation

Contemporary trends in the rapid growth of the number of video materials filmed in any place of our planet and posted on the Internet, have contributed to study of the history of video materials implementation in teaching English.

On the basis of the analysis carried out in the article the idea of facilitating studying by using both specially designed videos and video clips taken by students themselves in teaching English as a foreign language is proposed. The main ways of the students' videos introduction in English language classroom are described. The author's classification of video clips is given according to the criteria of purpose, subject, genre, forms of class organization. It is emphasized that both linguistic and non-linguistic specialties students can create video clips at different stages of studying a foreign language. The main stages on video clips creation and their presentation are described and analyzed.

Possibility of using students' video clips to form and develop the key competencies required by a European specialist upon completion of studies in universities, in particular, communicative in native and foreign languages and socio-cultural. It was emphasized that the use of the necessary technical equipment and software in the preparation and filming of videos will encourage students to master the basic skills of technological or digital competence. It is revealed that the necessity to search actual material and write text for the video and its presentation can ensure the formation of public and civil competences. It is found that the limited time for project fulfilment and obligation to work within the group might develop students' ability to learn, find innovative solutions, accept responsibility and make common decisions on complicated tasks.

Keywords: teaching English, students' video clips, video, classification of students' video clips, key competencies for life-long learning, autonomous work, students of higher education.

Залучення таких технічних засобів навчання, які стали для студентів не лише звичним атрибутом, а невід'ємною частиною їхнього життя, повинно стати обов'язковим для навчання іноземної мови. Існує чимало методичних досліджень залучення лінгафонних кабінетів, комп'ютерної техніки, електронних підручників та посібників, ресурсів Інтернету та ресурсно-інформаційних центрів, у яких зосереджено всі традиційні технічні засоби навчання. Їх об'єднує зовнішній характер іншомовної інформації, яку потрібно вивчити, виправити, доповнити, оцінити, об'єднати, назвати або опрацювати в інший спосіб. Незалежно від того, чи студенти виконують завдання самостійно, чи за допомогою викладача, чи зацікавила їх інформація завдання, чи залишила байдужими, воно повинно спонукати студентів знаходити іноземну мову у різноманітних ситуаціях поза аудиторією і водночас стати не метою, а засобом особистозначимої діяльності.

Активне запровадження технічних засобів навчання у навчальний процес та розробка методики їх використання сприяє підвищенню мотивації студентів та активізації навчання загалом, знайшла широке підтвердження серед науковців (Ван Ек, Б. Голдштейн, М. В. Ляховицький, С. Ю. Ніколаєва, О. С. Полат [1], О. Б. Тарнопольський та ін.) та давно стала аксіомою. Використання відеоматеріалів на заняттях з англійської як іноземної мови розпочалося наприкінці 70-х років минулого сторіччя курсом “Follow Me”. У той час студентам пропонували короткі навчальні сюжети побутового характеру, в яких у формі неприродних англомовних діалогів розповідалось про те, що можна було побачити на екрані. Із розвитком комунікативного підходу до вивчення іноземних мов у 80-90 рр. виходять проекти “Active Viewing” та “Grapevine”, у рамках яких вчителі починають надавати студентам більше можливостей для усного спілкування англійською мовою, зокрема шляхом застосування можливостей перемотування відеоплівки, зупинки зображення, використання субтитрів. Провідними видами мовленнєвої діяльності залишаються говоріння та аудіювання, а загалом відеоматеріали мають розважальний характер. І хоча ця тенденція як мотиваційний фактор характерна і нині, наприкінці 90-х рр. виникає необхідність в автентичних англомовних матеріалах. Створюється відеокурс “Speak up”, який відповідає цьому критерію і може використовуватись як на аудиторних заняттях, так і поза аудиторно. Вчителі починають шукати нові шляхи впровадження відеоматеріалів на заняттях з іноземної мови: запроваджуються нові жанри відео, режими зі звуком/без звуку, поступово зникає градація відео відповідно мовної складності (те саме відео використовують на різних етапах вивчення мови лише із різними завданнями).

Сучасні науковці не лише активно запроваджують відеоматеріали у навчанні іноземних мов, але й класифікують відеоматеріали за групами. Так Н. О. Пшеняннікова [3] визначає такі групи відеоматеріалів: постановочні навчальні рамки, музичні та рекламні відеокліпи, повнометражні художні фільми і серіали, відеозаписи різних виступів, відеопрограми для вивчення окремих аспектів мови. Вважаємо, що перелік можна продовжити таким: репортажі з програм новин, інтерв'ю, відеоблог, науково-популярні передачі та фільми.

Практика викладання іноземних мов свідчить про постійні проблеми технічного забезпечення навчальних закладів, яким важко підтримувати наявну технічну базу, а особливо її програмне забезпечення, відповідно до останніх версій технологічних розробок. Отже, викладачі повинні запропонувати такі засоби спілкування зі світом, які б допомагали студентам повніше висловитися та сприяли підвищенню їх мотивації до вивчення іноземних мов. Одним із можливих шляхів вирішення цієї проблеми є запровадження творчих проектних завдань, формою та кінцевим результатом яких є створення відеосюжетів, авторами яких є самі студенти.

Сучасні статистичні дані свідчать про стрімке збільшення загальної кількості відео, які щоденно відзнімаються та викладаються в Інтернет та становлять вже понад 75 % Інтернет-трафіка. Щосекунди в Інтернет додаються мільйони хвилин відеосюжетів, тому людині, яка забажає передивитися все, що виклали в Інтернет протягом місяця, знадобиться п'ять мільйонів років [7]. Як передова частина населення планети, студенти постійно користуються інтернет-ресурсами, мають та вміють користуватися мобільними телефонами, використовують їх для створення відеосюжетів зі свого приватного життя. Таким чином, заохочуючи студентів до створення відеосюжетів як навчальних завдань з іноземної мови, ми створюємо мотиваційну ситуацію і для використання іноземної мови на кожному етапі їх розробки, і для отримання практики створення відеосюжетів загалом.

Проведений нами аналіз відеосюжетів, які готують та презентують самі студенти, дозволяє зробити їх класифікацію. За провідною метою відеосюжети можуть бути навчальні (головна ідея продукту полягає у забезпеченні навчальних та виховних цілей, зокрема у формуванні моральних цінностей та усвідомленні цінностей мультилінгвізму), розважальні (спрямовані на створення позитивного психологічного клімату серед колективу, на заохочення до навчання шляхом отримання позитивних емоцій), спонукальні (отримана з відеосюжету інформація передбачає певну реакцію (відповідь на відеозвернення, продовження роботи над проектом на актуальну тему, пошук новішої інформації та її обробка)), інформаційні (іншомовні повідомлення науково-популярної, суспільної, екологічної тощо тематики, хоча безпосередньо не пов'язані зі змістом курсу іноземної мови сприяють розвитку ключових компетенцій студентів).

Оскільки відеосюжети покликані підвищувати мотивацію студентів, за своєю тематикою вони можуть бути: професійно спрямовані (окрім того, що лексичні теми з фаху складають основу змісту підготовки студентів із іноземної мови у ЗВО, факт професійності в цілому підвищує їхній інтерес до виконання завдання), тематичні (тему для відеосюжету може запропонувати викладач або студенти відповідно до нефахових питань, що розглядаються в курсі), актуальні (з проблем, подій та явищ в академічній групі/ університеті/ навколишньому світі, які безпосередньо не входять до тематики курсу, але потребують розглядання кількох позицій для ухвалення певного рішення), та на вільну тему (єдиної теми не визначається, кожен студент/група студентів обирають тему на власний розсуд, як правило, не пов'язану з оволодінням майбутньою професією).

Залежно від складності завдання для створення відеосюжетів можливе використання різних форм організації роботи:

- індивідуальна - кожен студент незалежно від інших працює над власним сюжетом, який має за мету краще ознайомитись із ним, його поглядами, інтересами, аспектами життя: “My Working Day”, “A Trip around My House”, “How to Work in the Library”;

- мікрогрупова - двоє-троє студентів об'єднуються для спільної роботи над відеосюжетом. Такий продукт є складнішим за своєю структурою та тривалішим, він також передбачає простий розподіл функцій між учасниками. Темами для таких сюжетів можуть стати вигадані гумористичні ситуації, реальні професійні ситуації, початок дискусії на запропоновану тему тощо;

- групова - група студентів з 10-15 осіб об'єднують зусилля для створення спільного продукту. У цьому випадку передбачається, що кожному учаснику випадає певна функція, за яку він/вона відповідають: написання тексту, монтаж, зйомка, виконання ролі в кадрі. Презентувати відеосюжет групи доцільно не одному викладачеві, але й іншим глядачам, тому тема для сюжету оголошується кільком групам студентів, а презентація проводиться одночасно для всіх. Спільна лексична тема сприятиме пожвавленню інтересу до роботи інших груп та водночас полегшить розуміння всіма студентами лексичних, граматичних та соціокультурних аспектів відеосюжетів.

Залежно від мети, тематики та обраної форми організації роботи потрібно обирати жанр відеосюжету. Вважаємо за необхідне забезпечити можливість створювати відеосюжети різних жанрів, наприклад: повідомлення, інтерв'ю, репортаж, відеоподорож, привітання, завдання/загадки (виконують/відгадують інші групи студентів під час презентації), рекламні ролики, ігрові сюжети (відео, в яких студенти грають ролі).

Отже, готуючись до створення відеосюжетів, студенти самостійно знаходять та опрацьовують матеріал, пишуть сценарій, розподіляють ролі в групі, знімають на відеокамеру сюжет, оцінюють його якість, якщо необхідно коригують, виправляють помилки і знімають знову. Таким чином, реалізація іншомовної комунікативної компетенції виявляється у вправлянні не лише в одному виді мовленнєвої діяльності, але в усіх п'яти:

- уміння аудіювання формуються і розвиваються під час пошуку аудіоінформації іноземною мовою, а також безперервного спілкування іноземною мовою зі своїми колегами, з якими разом студенти створюють відеопрезентацію, для взаємодії, виявлення та виправлення можливих помилок;

- уміння читання розвиваються на етапі збирання та обробки інформації для презентації, власне читання під час запису презентації (допускається для окремих епізодів), корекції відзнятої презентації;

- уміння говоріння (як монологічного, так і діалогічного) розвиваються під час підготовки до презентації, її реалізації, обробки, демонстрування та обговорення;

- уміння письма формуються під час написання сценарію презентації, його удосконалення, виправлення помилок, написання відгуків на відеопрезентації інших груп студентів;

- уміння медіації, оскільки час від часу перед авторами презентації виникатиме необхідність усно і/або письмово перекладати певну інформацію для створення відео.

За умови залучення студентів до виконання ролі суб'єктів навчального процесу за джерелом усі відеоматеріали можуть бути розподілені на чотири групи:

- відеоматеріали, передбачені авторськими колективами навчально- методичних комплексів із вивчення мови (ідеально відповідають лексичному, граматичному та соціокультурному матеріалу курсу, що опрацьовується, проте не завжди відповідають інтересам та потребам студентів);

- відеоматеріали, відібрані викладачем для своїх студентів (відповідають інтересам викладача та студентів, технічним можливостям навчального обладнання, проте вчителеві важко підібрати відео із таким мовним матеріалом, який повною мірою відповідає потребам курсу);

- запропоновані студентами відеоматеріали (передусім відповідають потребам та інтересам самих студентів, мотивують їх до ефективнішого вивчення мови, проте не завжди відповідають потребам навчального процесу, опрацьованому лексичному і граматичному матеріалу, можливостям технічних засобів навчання, цілям викладача);

- самостійно створені студентами відеосюжети (окрім підвищення мотивації до навчання та відповідності їх потребам самих студентів, викладач може координувати процес створення відео шляхом задавання спільних параметрів, яким продукт має відповідати).

Кількість відеоматеріалів постійно зростає, що вимагає від викладачів урізноманітнювати методи роботи з ними. Методика використання відеоматеріалів, відібраних викладачем з метою кращого засвоєння іншомовного матеріалу, детально описана у роботах вітчизняних та особливо зарубіжних педагогів [1; 2; 3; 4; 6].

Створення власних відеосюжетів передбачає розвиток іншомовних комунікативних умінь студентів на кожному з п'яти етапів [2]:

- підготовчий (збирання та обробка інформації, необхідної для розкриття теми; розподіл ролей у презентації; критична оцінка майбутнього продукту);

- творчий (написання тексту презентації; зйомка матеріалу; пошук шляхів найкращої реалізації задуму);

- технічний (редагування та корекція відзнятого; монтаж відеосюжету);

- демонстрація відео на аудиторному занятті;

- обговорення (корекція помилок та неточностей шляхом залучення у ролі експертів інших студентів).

Студенти самі планують, організовують, підбирають матеріал, виконують ролі, коригують, монтують та демонструють своє відео на запропоновану викладачем тему.

Для оцінки проектів пропонується визначати журі, до складу якого входитимуть студенти, що не брали участі у виконанні запропонованого проекту. Кожен із членів журі отримує бланк оцінювання певного аспекту відео, наприклад: відповідність сюжету його темі, повнота розкриття проблеми, грамотність, відповідність вербального та невербального мовлення культурному досвіду країн, про які йдеться у презентації. Викладач не є членом жодної з груп, отже не втілює в життя студентські проекти. Його функціями є спрямування студентів на найефективніший шлях досягнення мети проекту, забезпечення студентів інструкціями до кожного етапу роботи, оцінка результатів роботи групи. На аудиторних заняттях відбувається постановка завдання, визначення критеріїв його створення, за потреби консультації, представлення готового продукту, його обговорення та оцінка всіма студентами групи, підведення підсумків роботи.

Фактичний та лексичний матеріал відеосюжетів не лише становить вагомий мотивуючий фактор, сприяє розвитку іншомовних компетенцій, навичок медіації та дубляжу, але й розвитку критичного мислення, навичок передбачення подальших подій, оцінки поведінки персонажів, навичок аналізу, синтезу та порівняння, формуванню різноманітних практичних навичок (зробити щось відповідно інструкції на відео, ставити та відповідати на питання щодо побаченого, розігрувати ситуації), проте забезпечує умови для формування та розвитку ключових компетентностей, запроваджених Радою Європи для навчання упродовж життя [5].

Зважаючи на потенційні можливості відеосюжетів значно підвищувати мотивацію до вивчення іноземної мови, спонукати студентів до «знаходження» комунікативних іншомовних ситуацій та вправляння іншомовних комунікативних умінь у позааудиторний час, виступати інструментом формування та розвитку ключових компетенцій фахівця відповідно до європейських вимог, вважаємо за необхідне докладніше вивчити перспективи запровадження творчих відеосюжетів у процес навчання іноземних мов та розробити відповідну методику.

відеосюжет англійський мова студент

Бібліографічні посилання

1. Кабинет иностранных языков / под ред. Е. С. Полат. -- М.: Изд. дом «Владос», 2003. -- 208 с.

2. Никоненко Н. В. Вивчення іноземних мов шляхом створення відеопрезентацій студентами немовних напрямів підготовки / Н. В. Никоненко // Мова, культура та освіта: Зб. статей Всеукраїнської науково-практ. інтернет- конф. викладачів і студентів. - Вінниця., 20 квітня 2017. - С. 84-90.

3. Пшеняннікова Н. О. Використання відеофільмів на уроках англійської мови / Н. О. Пшеняннікова [Електронний ресурс].

4. Lucia Bodeman. Multimodality in the Language Classroom

5. Key competences for lifelong learning (Recommendation of the European Parliament and of the Council)

6. Goldstein B. A history of video in ELT / B. Goldstein.

Размещено на Allbest.ru