Лінгвостилістичні особливості загадок у творах Дена Брауна з циклу про Роберта Ленґдона

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Україна

Лінгвостилістичні особливості загадок у творах Дена Брауна з циклу про Роберта Ленґдона

Черник О.О.

Постановка проблеми та актуальність теми дослідження. Представлена тема знаходиться в руслі актуальних досліджень лінгвістики, оскільки загадка в інтелектуальних трилерах Дена Брауна посідає важливе місце. По-перше, вона повністю обумовлена контекстом романів та є важливою складовою у побудові сюжету. Подруге, будучи продуктом мовно-мисленнєвої діяльності Дена Брауна (на відміну від народної загадки), загадка в творах письменника є відмітною рисою його ідіостилю та концептуально значущим принципом організації тексту (має зв'язок з концептом MYSTERY). Лінгвістична природа загадки в творах письменника має свою специфіку, яка продиктована жанром інтелектуального трилеру та мовностилістичними пріоритетами автора.

Достатньо вивченою у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві є народна загадка (фольклорна). Ю. І. Левін [6], А. Н. Журинський [3], З. М. Волоцька [2], Н. В. Захарова [4], Г. А. Онищенко [7], Е. Кенгес-Маранда [23], Р. А. Джорджес та А. Дандес [16], Р. Петш [24], А. Тейлор [26] на прикладі різних мов ґрунтовно досліджують структуру та семантику загадки.

Дослідження літературної загадки започаткував у 1948 році А. Тейлор у своїй праці «Літературна загадка до 1600 року» [25]. Автор розглядає давні східні літературні загадки, починаючи із загадок написаних на санскриті, китайською та арабською мовами, давньогрецькі та давньоримські загадки, середньовічні літературні загадки, написані народними мовами, загадки англо-саксонської Англії та доби Відродження до 1600 року. Традиція літературної загадки німецькомовних країн була ретельно досліджена М. Хайн у 1966 році [19]. Скрупульозне вивчення літературної загадки в Італії від 1400 року по ХУШ ст. представлено в трьох книгах М. де Філіппіс 1948, 1953 та 1967 років видання [13; 14; 15].

Більш сучасними розвідками з літературної загадки є праці Е. Кук [12], Ж. Гімбутаса [18] та Г. Хецимовіча [21]. Е. Кук описує історію загадок та їх функції в класичній та біблійній літературі, сучасній англійській літературі та приділяє особливо багато уваги загадкам в творах Данте, Л. Керола та В. Стівенса. Ж. Гімбутас досліджує особливості поетичної загадки у вибраних творах п'яти поетів ХХ сторіччя -- Ф. Понжа, В. Стівенса, Р. Вілбера, Р. М. Рільке та Г. Радаускаса. У книзі Г. Хецимовіча досліджуються особливості загадок в творчості трьох авторів -- В. Блейка, Ч. Дікенса та Д. Кітса.

Лінгвістичні особливості загадки в творах детективного жанру, зокрема інтелектуальних трилерах відомого сучасного американського письменника Дена

Брауна, залишаються поза увагою дослідників, тому тема цієї статті є достатньо актуальною.

Метою роботи є аналіз лінгвостилістичних особливостей загадок циклу романів про професора Ленґдона.

Об'єктом дослідження є загадки, наявні в текстах романів Дена Брауна про професора Ленґдона.

Предмет дослідження становлять структурні, лексико-семантичні, синтаксичні та стилістичні особливості загадок Дена Брауна

Виклад основного матеріалу. Одну із перших дефініцій загадки можна знайти в трактаті Аристотеля «Риторика», в якій він проголосив метафоричність головною її рисою: «...із гарно складених загадок можна запозичити чудові метафори; метафори включають в себе загадку, а тому зрозуміло, що загадки - це гарно складені метафори» [1, с. 16]. Про обов'язкову метафоричність при визначенні загадки також говорять А. Тейлор [26, с.129] та О. П. Квятковський [5, с. 264]. Однак, на нашу думку, така дефініція визначає лише один із способів побудови загадки, оскільки існує багато загадок, які не містять метафор, а використовують прямий опис об'єкта, парадокс, каламбур чи інші мовно-стилістичні засоби, на яких ми зупинимося пізніше.

Р. А. Джорджес та А. Дандес визначають загадку як «традиційний словесний вираз, що містить один або більше описових елементів, пара з яких може бути в опозиції; при цьому об'єкт, що описується потрібно відгадати» [16, с. 113].

Багато дослідників відмічають такі типові характеристики загадок, як стислість, діалогічність, стійкість, варіативність, спонукальність, поетичність, лінгвістична аномальність та культурна маркованість.

Найбільш детальну структуру загадки запропонував Р. Петш ще у 1899 році. Дослідник виокремлює п'ять складових загадки: 1) вступна частина, 2) основна частина, що виконує називну функцію, 3) основна частина, що виконує дескриптивну функцію, 4) «блок- елемент», тобто заперечення та 5) заключна частини [24, с. 49-50]. Загадку, яка має всі 5 елементів, автор називає «звичайною загадкою» («normal riddle»), з чим багато дослідників не погоджуються, оскільки таких загадок, які мали б усі елементи, дуже мало.

Р. А. Джорджес та А. Дандес пропонують називати мінімальну одиницю структурного аналізу загадки «дескриптивним елементом», який складається з теми та коментарю [16, с. 113]. Під темою вони розуміють «явний референт, тобто об'єкт, що нібито описується», а коментар -- це «додаткові твердження про тему, як правило стосовно форми, функції або дії» [16, с. 113].

Як вже зазначалося, мова загадки дуже вирізняється, вона є настільки маркованою, що загадка стає помітною у будь-якому дискурсі. Виразність та образність народної загадки може створюватися такими мовними та стилістичними прийомами: ритм, рима, метафора, алітерація, епітети, евфонія, асонанс, анаграма, ономатопея, лінгвістична двозначність, мовна гра, парадокс та антитеза [22, с. 128-130]. При цьому метафора, анаграма, лінгвістична двозначність, парадокс та мовна гра є безпосередніми механізмами створення енігми, тобто загадковості, саме ці прийоми здатні ввести в оману адресата.

Р. Д. Абрагамс та А. Дандес пропонують класифікувати загадки на 5 піджанрів: дескриптивні загадки (або правильні «true riddles»), жартівливі запитання, мудрі запитання, важкі запитання (puzzles), пародійні загадки [цит. за: 22, с. 56]. При цьому жартівливі та пародійні загадки, так само як мудрі запитання та важкі запитання є дуже схожими та можуть поєднуватися. Цю класифікацію А. Кайвола-Брегенхой доповнила ще трьома різновидами -- літературною, візуальною та загадкою сексуального характеру [22, с. 62, с. 75, с. 79].

Літературні загадки також можна назвати «майстерні», «художні», оскільки вони створюються філософами, духовними особами та видатними письменниками. Літературні загадки відрізняються від фольклорних засобами вираження та тим, яким чином вони використовуються.

Д. Харт формулює низку головних відмінностей фольклорної загадки від літературної:

1) фольклорна загадка є більш короткою за літературну; 2) літературні загадки характеризуються цілеспрямованим доведенням до досконалості; 3) фольклорні загадки уникають суперечливих подробиць, що асоціюються з двома або більше темами; 4) зміст народних загадок є знайомим для основної маси людей, літературні ж загадки, можуть бути орієнтовані на менш вузьку групу; 6) фольклорні загадки як правило мають свої аналоги в інших культурах; 7) фольклорні загадки, на відміну від літературних не складаються з метою бути опублікованими [20, с. 24].

У текстах чотирьох романів Дена Брауна нараховуємо 27 загадок, які можна поділити на 4 види: мовні (74 %), мовно-візуальні (20, 8 %), мовно-візуально-цифрові (11%) та мовно-цифрові (4 %). З них 22 % є віршованими загадками.

До мовних загадок у творах Дена Брауна належать віршовані тексти, анаграматичні повідомлення та інші текстові повідомлення, в яких інформація шифрується на основі омонімії та полісемії.

Проаналізуємо приклад віршованої загадки з роману «Код да Вінчі»: «In London lies a knight a Pope interred. / His labor's fruit a Holy wrath incurred. / You seek the orb that ought be on his tomb. / It speaks of Rosy flesh and seeded womb» [8, с. 445]. Загадка має три денотати. В першому рядку зашифровані одразу два денотати лексемами knight та Pope. Тобто Ленґдону та Софі потрібно з'ясувати, про які особистості йде мова, що вербалізуються цими лексичними одиницями. Загадка будується на багатозначності лексеми knight та омонімії лексеми Pope.

Герої роману спочатку впевнені, що мова йде про одного з лицарів тамплієрів, смерть якого була волею Папи Римського, оскільки саме лицарів-тамплієрів вважають хранителями таємниці про Святий Грааль, більш того вони за свої діяння були знищені церквою, що відповідає інформації в другому рядку вірша. Така хибна думка приводить героїв у хибне місце. Їм не вдається дізнатися відгадки дедуктивним шляхом, істинне значення слів стає зрозумілим після пошуку ключових слів в електронній базі лондонської бібліотеки. Knight -- це не лицар-тамплієр, а почесне звання, нагорода. Таким лицарем був сер Ісаак Ньютон, і головував на його похороні Олександр Поуп. Англійською мовою фамілія поета пишеться Pope, а використання неозначеного артикля у вірші є натяком на скорочення його ім'я -- A. Pope. Labor's fruit -- це вербалізація третього денотату, яка має подвійне прочитання в загадці, що також обумовлено багатозначністю лексеми fruit. Хибне є розуміння слова у переносному значенні -- як наукових досягнень Ньютона, оскільки в той час Католицька церква не мала вже такого сильного впливу на англійських вчених і вони не могли викликати їх гнів. Лексему fruit потрібно розуміти у прямому значенні -- як фрукт, а точніше яблуко, яке впало з дерева, вдарило Ньютона по голові і надихнуло на працю його життя. Саме яблуко є плодом, який скуштувала Єва, накликавши праведний гнів Господа. Останні два рядки також експлікують лексему яблуко, вказуючи на його форму (orb), знову на зв'язок з Ньютоном (ought be on his tomb), колір (Rosy flesh) та наявність насіння (seeded womb), тобто ці рядки є класичною описовою частиною загадки (коментарем). Останній рядок також характеризується двозначністю, окрім дослівного розуміння, яке вказує на слово apple, він ще є «allusion to Mary Magdalene, the Rose who bore the seed of Jesus». Ця алюзія відбиває символізм та ідейний задум твору, але може стати блокуючим елементом, що стає на заваді розгадуванню.

До лексико-стилістичних засобів, що беруть участь в оформленні загадки, належать уособлення (...fruit ...wrath incurred; it fruit) speaks ...), алітерація (повтор l у першому та другому рядках, s -- в останньому рядку); піднесена лексика (wrath, seek, orb), графічні засоби (вживання великої літери в останньому рядку з метою натякнути на алюзію на Марію Магдалину). Віршований розмір -- п'ятистопний ямб, який відіграє особливу роль і відтворює одну із змістових ліній твору: «Iambs. Two syllables with opposite emphasis. Stressed and unstressed. Yin yang. A balanced pair. Arranged in strings of five. Pentameter. Five for the pentacle of Venus and the sacred feminine» [8, c. 403].

На початку загадки можна виділити формульну фразу, в якій говориться про місце знаходження об'єкту, але в ній же є інформація, що заплутує, яка, як правило характерна основній частині. В передостанньому рядку є заклик до пошуку (you seek...) -- кліше заключної частини.

Вірш складається з чотирьох речень, два з яких -- прості (друге та четверте), та два -- складнопідрядні. У першому та другому рядках спостерігаємо інверсію, яка дозволяє зберегти риму. У першому реченні присудок передує підмету та обставина виноситься вперед; у другому -- додаток передує присудку.

Анаграматичний енігматичний текст зустрічається в трьох романах Дена Брауна. Розглянемо приклад з «Інферно». Загадка міститься на «Мапі Пекла» Сандро Ботічеллі, яку модифікував антагоніст роману Цобріст, і складається із літер, доданих Цобрістом до зображень грішників на всіх десяти канавах восьмого кола пекла. Якщо прочитати літери згори донизу, проходячи кожну з десяти канав, отримаємо слово, якого не існує в жодній мові: «CATROVACER» [10, c. 66]. Ключем до розуміння, що це анаграма, є то факт, що канави на картині розташовані в неправильному порядку. Після їх розташування як на картині-оригіналі, герої отримують Cercatrova, а після розстановки правильної паузи -- два слова Cerca trova. Cerca trova -- це напис на фресці Джорджо Вазарі «Битва під Марчіано», яка висить у Палацо Веккіо, у Залі П'ятисот. Отже, відгадка спрямовує героїв до нової загадки.

У романі «Код да Вінчі» стверджується, що назва картини Леонардо да Вінчі «Мона Ліза» теж є енігматичним текстом, розгадка якого відбиває одну з філософських ідей роману. Як стверджує Ленґдон, ім'я Мона Ліза -- це анаграма імені бога чоловічої сили Amon та імені єгипетської богині плодючості Isis (чиє ім'я можна відчитати з давньої піктограми як L'isa) [8, c. 168]. Ця анаграма згідно з романом символізує божественний союз між чоловічим і жіночим началами. Насправді ж така мовна гра є лише лінгвістичною маніпуляцією, оскільки картину італійці від самого початку називали «La Gioconda», а французи -- «La Joconde». Назва «Mona Lisa» з`явилося набагато пізніше, цьому посприяла біографія Леонардо да Вінчі, написана Джорджо Вазарі. Згідно з автором біографії митець написав на картині портрет Мони Лізи (Mona Lisa -- скорочення від «ma donna») -- дружини флорентійця на ім'я Франческо дель Джокондо.

Прикладом загадки, яка будується на омонімії, може бути повідомлення, залишене перед смертю Жаком Соньєром в романі «Код да Вінчі»: «P.S. Find Robert Langdon» [8, c. 254]. Поліція звісно трактує літери P. S. як латинське скорочення post scriptum (приписка до письма), що дає їм підстави думати, що Роберт Ленґдон має причетність до вбивства Жака Соньєра. Насправді ж фраза P S. Find Robert Langdon адресована Софі Неве та означає ініціали її прізвиська, яке її дідусь Соньєр дав їй у дитинстві, -- Princess Sophie. лінгвістичний семантичний енігматичний текст

Яскравий приклад загадки, в якій денотат шифрується завдяки полісемантичності, спостерігаємо в романі «Втрачений Символ»: «All is revealed at the thirty- third degree» [9, c. 129]. Ця фраза є написом на масонському перстні Пітера Соломона і вона разом з відгадкою попередньої загадки (розгадка анаграматичного тексту на піраміді -- це ім'я відомого вченого -- Ісаака Ньютона) допомагає зрозуміти героям, що потрібно робити далі з пірамідою. Вони мають опустити піраміду в киплячу воду, оскільки саме 33 градуси за шкалою Ньютона є температурою кипіння. Тобто напис на перстні - «All is revealed at the thirty-third degree» є мовною грою, оскільки словосполучення thirty- third degree у тексті роману має декілька значень: 1 - найочевидніше значення -- масонський ступінь; 2, 3

— приховані значення -- градус. У першому випадку фраза вказувала на те, що перстень потрібно було повернути на тридцять три градуси в основі скриньки, в якій зберігався горішній камінь піраміди, щоб куб зазнав трансформації. У другому випадку градуси характеризували температуру.

Хоча в трьох романах з чотирьох зустрічаємо мовно- візуальну загадку, «Втрачений символ» ними перенасичений. Так, наприклад, на одній із граней піраміди, яку герої знайшли в масонській кімнаті, викарбовано 16 символів, які, на перший погляд, не мають нічого спільного з мовною загадкою. Але, насправді

— це масонський шифр який дешифрується за допомогою таблиць з латинським літерами. У результаті герої роману отримують набір англійських або латинських літер. А отже, загадка виявляється мовно-графічною.

Дещо інакший приклад мовно-візуальної загадки можна знайти в творі «Інферно». Видаливши верхній шар гіпсу посмертної маски Данте, герої знаходять загадку- вірш, написану каліграфічними літерами у формі спіралі, тобто «графічний вірш» (concrete poem) [10, c. 255]. На думку героя, така форма загадки несе символічний зміст, оскільки контур тексту нагадує спіральний шлях, що пролягав горою Чистилище до Раю, а число обертів від найпершого слова і до останньої крапки в центрі становить число 9 -- кількість кругів Чистилища Данте (2 уступи Передчистилища та 7 кругів самого Чистилища). Таким чином, автор загадки Цобріст намагався сказати, що місце, зашифроване у вірші, має вирішальну роль у спокутуванні гріхів людства та встановленні раю на землі. Антагоніст був одержимий ідеєю про те, що перенаселення може призвести до пекла на землі, а винайдений вірус, який він розповсюдив у місці, про яке йдеться у вірші, врятує людство, знищивши його частину.

Наступний різновид загадки, що використовується Деном Брауном в його творах, є мовно-цифрова загадка. Розглянемо приклад з роману «Втрачений символ». Загадкою є повідомлення, залишене на відрізаній руці викраденого Пітера Соломона і має наступний вигляд: ІІІХШБ [9, є. 114]. Підказкою до розгадки є давній вислів герметиків, який злочинець повідомив Ленґдону телефоном: «As above, so below». На перший погляд, загадка має цифрову природу, але вислів «Що угорі, те і внизу» підказує героям, що руку с посланням потрібно перевернути, після чого повідомлення набуває нового вигляду: ХНІ. ІІІХ перетворюється на правильну римську цифру тринадцять ХІІІ. Решту знаків герої тлумачать за допомогою латинської абетки як SBB, при цьому вказівний палець руки Соломона тепер показує не вгору, як їм спочатку здалося, а в протилежний бік, тобто вниз. Через те, що події відбувається в Капітолію, і його працівники задіяні в них, герої швидко встановлюють відгадку: SBB - це абревіатура для підвального приміщення Капітолію (Capitol's subbasement), а 13 -- це номер приміщення, яке є масонською кімнатою.

Прикладом мовно-візуально-цифрової загадки є повідомлення з роману «Код да Вінчі». Загадка представляє собою ряд цифр та два окличних номінативних односкладних речення, які було виявлено поряд з тілом загиблого Жака Соньєра на підлозі в Луврі:

13-3-2-21-1-1-8-5 O, Draconian devil!

Oh, lame saint! [8, c. 69]

Враховуючи те, що тіло Соньєра знаходилося всередині кола і чітко наслідувало знаменитий малюнок Леонардо да Вінчі «Вітрувієва людина», та те, що на животі померлого зображена пентаграма, Ленґдон робить деякі припущення про зміст повідомлення стосовно поклоніння богині та гнів Католицької Церкви, але при цьому вважає їх досить дивними.

Зрозуміти відгадку героям допомагає послідовність Фібоначчі, яка також написана на підлозі перед текстом. Цифри розташовані не по порядку, що є натяком на те, що такий самий підхід слід застосувати і до тексту. Виявляється, що текст загадки є точною анаграмою, бо, переставивши в певній послідовності букви цієї фрази, головні герої отримують такі слова: Leonardo da Vinci! The Mona Lisa! [8, c. 138]. Відсутність зайвих літер дає змогу героям із легкістю з нею впоратися і трансформувати незв'язне повідомлення у всім зрозумілі слова. Відгадка анаграми представляє собою посилання на видатну картину Леонардо Да Вінчі, в якій приховані подальші загадки. Після дешифровки герої розуміють, що розташування тіла Соньєра у позі Вітрувієвої людини також було натяком на самого митця. Отже, проаналізована загадка є візуально-мовно-цифровою, оскільки ключами до її мовної частини є специфічне розташування тіла та неправильно написана цифрова послідовність Фібоначчі.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Отже, розглянувши всі загадки, наявні в творах Дена Брауна про професора Ленґдона, можна зробити деякі узагальнення.

Аналіз синтаксису показав, що у текстах віршованих загадок та інших загадок, виражених реченнями, переважають прості речення, які складають 61 %. 26 % становлять складнопідрядні речення, 6,5 % -- змішані речення та 6,5 % -- складносурядні. Також було зафіксовано 26 % еліптичних речень, 22,5 % речень в наказовому способі, та 16 % речень з інверсією.

В ході аналізу нами було встановлено, що Ден Браун використовує такі засоби кодування інформації в загадках: полісемія 20%, буквальний опис 15 %, анаграма 12%, метонімія 12%, абревіатура 11%, омонімія 11%, метафора 7%, алюзія 6%, спеціальні шифри 4%, реалія 2%. Ці засоби тісно взаємодіють з такими тропами, як епітети, алітерація, рима, ритм, уособлення та апосіопеза. Піднесений стиль загадок посилюється завдяки використанню книжної та архаїчної лексики, в тому числі з редукованими голосними.

Загадка Дена Брауна може будуватися на лінгвістичні маніпуляції (в 11 % загадок). Задля створення правдоподібності в тому, що назви відомих об'єктів несуть енігматичний зміст, письменник вигадує їх етимологію (випадок з назвами «Mona Lisa» та «Roslin»).

До інших характерних рис загадок Дена Брауна уналежнюємо:

- наявність декількох денотатів у віршованих енігматичних текстах;

- не всі загадки мають структуру -- тема і коментар, оскільки в кожному рядку може бути свій денотат. Можливо, що в одній загадці є одразу декілька тем і коментарів;

- наявність декількох підказок, які не доповнюють одна одну, а пропонують різні шляхи відгадування та декілька шансів на розгадку;

- загадка в загадці, тобто розгаданий текст часто не є відповіддю, а виявляється новою загадкою;

- загадка в підказці, тобто підказка може бути окремою загадкою, яку потрібно розгадати;

- фізичні маніпуляції з текстом, наприклад, текст потрібно переписати, перевернути, нагріти;

- дуальний характер загадки, тобто два варіанти відгадки;

- наявність виразів з буквальним змістом, які, на перший погляд, здаються образними.

Результати нашого дослідження свідчать про те, що важливою категорією загадки Дена Брауна є локальність, яка в народних та інших літературних загадках не має такого яскравого вираження. Це пояснюється тим, що загадка в творах письменника є частиною карти, за допомогою якої вони долають певний шлях.

Якщо в якості основних функцій народних загадок виступають виховна та дидактична, то загадка в романах Дена Брауна покликані випробувати кмітливість головних героїв та читача, при цьому відгадка обов'язково потребує спеціального знання, оповідного контексту. Це дозволяє віднести їх до важких загадок (puzzles). Замість функції розваги та відволікання, що характерна для класичних літературних загадок (насамперед поетичних), загадка в романах Дена Брауна отримує сюжетоутворюючу функцію. В загадці письменника не тільки зміст, але й форма має вагому роль, оскільки текст загадки (особливо віршованої) є продуманим поетичним описом.

Перспективу дослідження вбачаємо в подальшому аналізі лінгвостилістичних особливостей ідіостилю Дена Брауна.

Література

1. Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории. Минск : Литература, 1998. 550 с.

2. Волоцкая З. М. Опыт описания структуры и семантики загадок одного тематического поля / Советское славяноведение. 1986. № 4. С. 122-129.

3. Захарова Н. В. Лінгвокультурологічні особливості українських і німецьких народних загадок : структура, семантика, прагматика: дис. ... канд. філол наук: 10.02.17 - Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. К., 2009. 224 с.

4. Квятковский А. П. Поэтический словар. М. : Советская энциклопедия, 1966. 375 с.

5. Левин Ю. И. Семантическая структура загадки / Паремиологический сборник: Пословица. Загадка: Структура, смысл, текст. М. : Наука, 1978. С. 283--314.

6. Онищенко Г. А. Мовна структура української народної загадки (семантичний і синтаксичний аспекти) : автореф. дис. ...канд. філол. наук : 10.02.01 - українська мова. Дніпропетровськ : Дніпропетровський нац. ун-т., 2006. 20 с.

7. Brown, D. (2004). The Da Vinci Code. London: Corgi.

8. Brown, D. (2009). The Lost Symbol. London: Transworld Publishers.

9. Brown, D. (2013). Inferno. London: Transworld Publishers.

10. Brown, D. (2016). Angels & Demons. London: Transworld Publishers.

11. Cook E. Enigmas and Riddles in Literature. Cambridge: Cambridge University Press, 2006. 312 p.

12. Filippis D. M. The Literary Riddle in Italy to the End of the Sixteenth Century. Berkeley: Univ. of Califronia Press, 1948. 205 p.

13. Filippis D. M. The Literary Riddle in Italy in the Seventeenth Century . Berkeley: Univ. of Califronia Press, 1953. 221p.

14. Filippis D. M. The Literary Riddle in Italy in the Eighteenth Century. Berkeley: Univ. of Califronia Press, 1967. 208 p.

15. Georges R., A. Dundes. Toward a Structural Definition of the Riddle / The Journal of American Folklore. - Vol. 76, No. 300. 1963. P. 111-118

16. Georges R., D. Alan. Toward a Structural Definition of the Riddle/ R. A.Georges, D. Alan // The Journal of American Folklore. 1963. Vol. 76. P111-117.

17. Gimbutas Z. The Riddle in the Poem / Z. Gimbutas. - Lanham, Maryland: University Press of America, 2004. 213 p.

18. Hain M. Rдtsel. Stuttgart, 1966. 135 p.

19. Hart, D. V. Riddles in Filipino Folklore: An Anthropological Analysis. Syracuse: Syracuse University Press, 1964. 318 p.

20. Hecimovich G. Puzzling the reader: riddles in nineteenth-century British literature. New York : Peter Lang, p, 2008. 136 p.

21. Kaivola-Bregenh0j A. Riddles. Helsinski : Finnish Literature Society, 2001. 186 p.

22. Kцngдs-Maranda E. Theory and Practice of Riddle Analysis / E. Kцngдs-Maranda // The Journal of American Folklore. - 1971. - Vol. 84, No. 331. - P. 51-61.

23. Petsch, R. 1899. Neue Beitrдge zur Kenntnis des Volksrдtsels. Palaestra IV. Berlin, 1917. 152 p.

24. Taylor A. The Literary Riddle Before 1600. Berkeley : Univ. of Califronia Press, 1948. 131 p.

25. Taylor A. The Riddle. California Folklore Quarterly. 1943. Vol. 2, No. 2. P. 129147.

Анотація

У статті розглянуто визначення загадки, її класифікації, структуру та засоби побудови. Увагу зосереджено на відмінностях літературних загадок від фольклорних. Проаналізовано структуру, лексико-семантичні, синтаксичні, стилістичні особливості та функції енігматичних текстів в творах Дена Брауна. Виокремлено 4 типи загадок в циклі романів: мовні (74 %), мовно-візуальні (20, 8 %), мовно-візуально-цифрові (11%) та мовно- цифрові (4 %). З них 22 % є віршованими загадками. Головними засобами кодування інформації в загадках письменника виступають полісемія 20%, буквальний опис 15 %, анаграма 12%, метонімія 12%, абревіатура 11% і омонімія 11%.

Якщо в якості основних функцій народних загадок виступають виховна та дидактична, то загадки в романах Дена Брауна покликані випробувати кмітливість головних героїв та читача, при цьому відгадка обов'язково потребує спеціального знання, оповідного контексту. Замість функції розваги та відволікання, що характерна для класичних літературних загадок (насамперед поетичних), загадка в романах Дена Брауна отримує сюжетоутворювальну функцію. В загадці письменника не тільки зміст, але й форма має вагому роль, оскільки текст загадки (особливо віршованої) є продуманим поетичним описом.

Ключові слова: літературна загадка, фольклорна загадка, енігматичний текст, лінгвостилістичні особливості, ідіостиль.

В статье исследованы лингвостилистические особенности загадки в произведениях Дэна Брауна о профессоре Ленгдоне. Загадка в интеллектуальных триллерах Дэна Брауна - это результат языковой и мыслительной деятельности писателя (в отличии от народной загадки), она является отличительной чертой его идиостиля и концептуально значимым принципом организации текста (имеет связь с концептом MYSTERY, одним из ключевых концептов концептосферы писателя)

Ключевые слова: литературная загадка, фольклорная загадка, энигматический текст, лингвостилистические особенности, идиостиль.

Key words: literary riddle, folklore riddle, enigmatic text, linguostylistic peculiarities, idiostyle.

Размещено на Allbest.ru