Головні стильові функції речень-періодів у сучасному стислому німецькому оповіданні

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Запорізьким національним технічним університет, Україна

Анотація

На даному етапі в сучасній науково-лінгвістичній літературі недостатньо теоретичних відомостей про сутність періоду, його синтаксичну категорію та різновиди, експресивно-виразні можливості та критерії відмежування періоду від інших синтаксичних структур, а також про структурно-семантичні особливості періодичного мовлення. У статті розглянуті стильові функції речень періодів в сучасних німецьких стислих оповіданнях. Об'єктом аналізу є речення-періоди стислих текстів німецької мови. Предметом дослідження визначені стилістичні функціїречень-періодів у стислих текстах. Досліджуючи використання речень-періодів у текстах стислих німецьких оповідань, були виокремлені дві їхні найголовніші функції: текстоутворювальна та емоційно-експресивна. Головними структурними ознаками періодних побудов є поліпредикативність, загальний інтонаційний малюнок, паралелізм побудови предикативних частин тощо, до головних семантичних ознак належать поліпропозитивність, лексико-семантична єдність між предикативними частинами, присутність певного типу граматичних відношень між предикативними частинами. У стислих оповіданнях речення-періоди є одним із засобів ущільнення (лапідарності). Текстоутворююча функція речень-періодів проявляється у автосемантичності, тобто їх незалежності від контексту. Цим пояснюється той факт, що часто періодичні побудови графічно співпадають з абзацом або будують окремий текст, який нерідко може складатися з одного речення-періоду. Емоційно-експресивна функція періодичних побудов проявляється у здатності речень-періодів впливати на формування виразної сторони мовлення та створювати його урочистість, схвильованість та експресивність.

Ключові слова: речення період, багаточленне речення, поліпредікативність, текстоутворююча функція, емоційно-експресивна функція, композиція, стисле оповідання.

Аннотация

к. филол. н., профессор Волошук В.И.,

На данном этапе в современной научно-лингвистической литературе недостаточно теоретических сведений о сущности периода, его синтаксическую категорию и разновидности, экспрессивно-выразительные возможности и критерии отграничения периода от других синтаксических структур, а также о структурно-семантические особенности периодной речи. В статье рассмотрены стилевые фукнции предложений- периодов в современных немецких концентрированных рассказах. Объектом анализа являются предложения-периоды сжатых текстов немецкого языка. Предметом исследования определены стилистические функции предложений-периодов в сжатых текстах. Исследуя использованияе предложений-периодов в текстах сжатых немецких рассказов, были выделены две их основные функции: текстообразующая и эмоциональноэкспрессивная. Основными структурными признаками периодических построений являются полипредикативность, общий интонационный рисунок, параллелизм построения

предикативных частей итд. К главным семантическим признакам относятся

полипропозитивность, лексико-семантическое единство между предикативными частями, наявность определенного типа грамматических отношений между предикативными частями. В концентрированных рассказах предложения-периоды являются одним из способов сокращения (лапидарности). Текстообразующая функция предложений-периодов проявляется в их автосемантичности, то есть их независимости от контекста. Этим объясняется тот факт, что часто периодичные кожтрукции графически совпадают с абзацем или образуют отдельный текст, который нередко может состоять из одного предложения-периода. Емоционально-экспрессивная функция периодических построений проявляется в способности предложений-периодов влиять на формирование выразительной стороны речи и создавать ее торжественность, взволнованость и экспрессивность.

Ключевые слова: предложение-период, многочленное предложение,

полипредикативность, текстообразующая функция, емоционально-экспрессивная функция, композиция, концентрированный рассказ.

Annotatіon

candidate of Science (Philology), professor Voloshuk V. I., Zaporizhzhya National Technical University, Ukraine

THE MAIN STYLISTIC FUNCTION OF SENTENCES-PERIODS IN MODERN GERMAN SHORTSHORT STORY

At this stage, in modern scientific-linguistic literature, there is insufficient theoretical information about the essence of the period, its syntactic category and variety, expressionexpressive possibilities and criteria for the delimitation of the period from other syntactic structures, as well as the structural and semantic features of the periodic speech. The article considers stylistic functions ofperiodic sentences in modern German short-short stories. The object of the analysis is sentence-periods of compressed German texts. The subject of the research is determined by the stylistic functions of sentence-periods in compressed texts. Exploring the use of sentence sentences in the texts of compressed German stories, two of their main functions were highlighted: textual and emotionally expressive. The main structural characteristics of the periodic models is polypredicativity, general intonational pattern, parallelism of predicative parts building, etc. The main semantic characteristics are polypropositivity, lexical-semantic unity between predicative parts, a particular type of grammatical relations between predicative parts. In shortshort stories periodic sentences are one of the ways of lapidarity. The text-forming function of periodic sentences is seen in their autosemantics, that is, their independence from the context. This explains the fact, that often periodic sentences graphically coincide with a paragraph or compose a single text, which can consist of one periodic sentence. The emotional-expressive function of periodic sentences is reflected in their ability to influence expressive aspects of speech and create its solemnity, excitement and expressiveness.

Key words: periodic sentence, polynomial sentence, polypredicativity, text-forming function, emotional-expressive function, composition, short-short story.

Постановка та актуальність питання. Лінгвістика тексту та синтаксична стилістика продовжують активно вивчати та додавати нових значень у вивчення синтаксичних конструкцій та їх функціонування у різних стилях. До таких конструкцій відноситься й період, що має пряме відношення до композиційної, стилістичної і художньої своєрідності творів. Як синтаксична одиниця період являє собою протяжну синтаксичну конструкцію, що утворює значеннєву єдність, яка часто трактується, наряду з абзацем, складним синтаксичним цілим і надфразовою єдністю як структурна одиниця тексту.

Недивлячись на те, що проблема багаточленних складних речень та речень-періодів в німецькій мові знайшла своє відображення у наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених, як-от: Сат К. А., Брандес М. П, Валгіна Н. С, Ш. Иатщ, К. ВйЫег, на даному етапі в сучасній науково-лінгвістичній літературі недостатньо теоретичних відомостей про сутність періоду, його синтаксичну категорію та різновиди, експресивно- виразні можливості та критерії відмежування періоду від інших синтаксичних структур, а також про структурно - семантичні особливості періодичного мовлення.

Метою цієї статті стали стильові функції речень- періодів у стислих німецьких оповіданнях (відносно новому жанрі малої прози), оскільки це питання ще не розглядалося лінгвістами.

Об'єктом аналізу єречення-періоди стисліх текстів німецької мови. Предметом дослідження визначені стилістичні функції речень-періодів у стислих текстах.

Виклад основного матеріалу. Різноманітність структурних варіантів періоду, його функціональна багатоплановість відкривають широкі можливості для дослідження його як специфічної структурно-семантичної й емоційно-експресивної одиниці мови, яка актуалізує модальність і прагматичні інтенції мовної особистості.

Одну з найбільш вдалих дефініцій речення-періоду дає «Словник лінгвістичних термінів» Д. Е. Розенталя: період - це «сильно поширене просте речення або багаточленне складне речення, що характеризується з боку змісту значною повнотою та закінченістю вираження думки, єдністю теми, а з боку інтонації розпаданням на дві частини: підвищення (грец. протазис) та пониження (грец. аподозис)» [4, с. 359]. Наявність у періоді яскравих стилістичних якостей дозволяє вважати його синтаксико- стилистичною фігурою.

До головних структурно-семантичних ознак періодів дослідники відносять:

- поліпредикативність - основною диференціальною ознакою багаточленного речення є наявність у його складі не менше трьох предикативних частин;

- певна специфіка сполучуваності предикативних частин. У цих реченнях відбуваються структурне перетворення предикативних частин та зміна їх функцій під впливом структури цілого;

- наявність багаточленних речень згрупованої та

незгрупованої структури: у реченнях згрупованої

структури предикативні частини, об'єднуючись за сенсом, утворюють структурно-семантичні блоки, які з'єднуються між собою різними видами зв'язку та утворюють рівні членування. Багаточленні речення незгрупованої структури характеризуються відсутністю компонентів (блоків) і, відповідно, рівнів членування. До них відносяться багаточленні складносурядні та безсполучникові речення однорідного складу;

- наявність загальних другорядних членів речення (у багаточленних складносурядних реченнях), загальної головної частини (у багаточленних складнопідрядних реченнях), загальної додаткової частини (у багаточленних складних реченнях з різними видами зв'язку) тощо;

- загальний інтонаційний малюнок;

- наявність елементів залежності між предикативними частинами;

- паралелізм побудови предикативних частин, який простежується у деяких випадках;

- можлива структурна неповнота предикативних частин, незаміщеність синтаксичної позиції;

- наявність функціональних еквівалентів частіше у другій та наступних предикативних частинах [6, с. 82-89].

В. В. Бабайцева та Л. Ю. Максимов виокремлюють наступні семантичні ознаки багаточленних складних речень:

- поліпропозитивність;

- лексико-тематична єдність між предикативними частинами;

- між предикативними частинами складається певний тип граматичних відношень, тобто кожне багаточленне складне речення має певні типи граматичних значень, іноді значення носять наскрізний однотипний характер. Іноді між предикативними частинами речення-періоду складаються різнотипні граматичні відношення [1, с. 123124].

Дослідники виділяють постійні елементи складних речень, з яких і складається період:

- синтаксичні (порядок слів підрядного та головного речень, порядок слідування речень);

- лексико-синтаксичні (сполучникові слова -- сполучники, відносні займенники та прислівники, кореляти);

- лексико-морфологічні (модальні слова, дієслова мовлення, слова вказівного поля), що називаються лексико-граматичними індексами;

- морфологічні (способи, часові форми) [3, с. 71-72].

Філологи М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко та Н. Я. Грипас розробили, класифікацію з точки зору поєднань предикативних частин складного речення.

- речення з сурядністю та підрядністю,

- речення з сурядністю та безсполучниковим зв'язком;

- речення з підрядністю та безсполучниковим зв'язком,

- речення з сурядністю, підрядністю та безсполучниковим зв'язком [7, с. 311-312].

Аналіз, проведений на основі стислих оповідань, дозволяє зробити висновок, що найрозповсюдженим типом є речення-періоди з різними видами. Речення з сурядністю, підрядністю та безсполучниковим зв'язком є найбільш різноплановими у синтаксисі конструкціями. Наприклад:

Die Fьllung ist ihnen ausgegangen, denn ich stoЯe mich zu oft, und alle fadenziehende Flьssigkeit, allen Gallert brauche ich fьr den einen entscheidenden Kampf der frьh morgens, oft noch in tiefster Dunkelheit, einsetzt und dann gewцhnlich, allerdings an Intensitдt abnehmend, den ganzen Tag andauert [9, с. 82]. - Наповнювач у вас скінчився, з чим я часто зіштовхуюсь, та уся тягуча рідина, увесь гель мені потрібні для вирішальної битви, яка призначена на завтрашній ранок, ще у глибокій темряві, і яка, зазвичай, звісно ж, зменшуючи свою інтенсивність, буде тривати цілий день.

За типологією можемо віднести зазначене речення до речень-періодів з різними типами зв'язку, оскільки у ньому присутні сполучники сурядності (denn, und) та відносний займенник der.

Багаточленні складні речення є однією з найрозповсюдженіших ознак сучасних німецьких стислих оповідань, що зумовлено особливим способом побудови німецьких речень та їх прагненням до інформативності та разом з цим компактності. Із зростанням кількості компонентів зростають експресивні можливості багатокомпонентних речень за рахунок збільшення сфери конструктивної напруги та співвіднесення смислових компонентів у їх синтагматичній послідовності. Адже багатокомпонентні речення дозволяють в межах однієї синтаксичної форми включити максимум інформації, здійснюючи при цьому тісне зчеплення подій в їх ієрархічній послідовності.

Проаналізувавши тексти стислих німецьких оповідань, можно дійти висновку, що існує дві найпоширеніші функції речень-періодів: текстоутворювальна та емоцшо- експресивна.

Текстоутворювальна функція проявляється, як стверджує Л. І. Байкова, у автосемантії, при якій автор використовує період у різних композиційно важливих частинах тексту. Ця функція періодичних побудов проявляється, головним чином, у тому, що вони, у силу своїх формальних та, особливо, змістовних характеристик, виявляють відому самостійність та відносну незалежність від контексту [2, с. 24]. Зазначена тенденція обумовлює також те, що графічно період може співпадати з абзацом та мати особливу літературно- композиційну значущість. Для періодних конструкцій особливо акцентовані також аспекти ритміки й благозвучності.

Durch eine alte Dame mit kleinem Hund, welche infolge ihrer Umstдndlichkeit die Abfertigung am Postschalter verzцgerte, zur дuЯersten Wut gebracht, schlug er -- da ihm denn die Ehrfurcht vor dem Alter hier jede direkte Ausschreitung verwehren -- mit einer schweren, zum Teil eisenbeschlagenen Keule, welche der Angeklagte damals fьr solche Zwecke stets bei sich zu fьhren pflegte, die Front des gegenьberliegenden Hauses ein, wodurch drei Wohnungen beschдdigt und sechs Personen, wenn auch nicht erheblich, so doch derart verletzt wurden, dass sie дrztliche Hilfe in Anspruch nehmen mussten [9, c. 18]. -- Через одну даму похилого віку з маленькою собачкою, яка унаслідок своєї повільності затримувала роботу каси, і тим самим доводила до сказу, він розбив - оскільки його глибока повага до старості перешкоджала безпосередньому безчинству - важкою дубинкою, частково залізною, яку звинувачуваний у той час постійно носив для подібних цілей, фасад дому, що знаходився навпроти, унаслідок чого три квартири були пошкоджені та шість чоловік, навіть несуттєво, однак все ж таки були поранені таким чином, що повинні були звернутися за лікарською допом,огою.

Запропоноване для аналізу речення виконує у тексті стислого оповідання текстоутворювальну функцію, оскільки з нього складається остання глава оповідання, тобто спостерігається абсолютна його незалежність. Крім того, речення-період має особливу літературно- композиційну значущість, що виявляється у його спроможності будувати цілий окремий текст оповідання. Також можемо визнати, що наведене речення є дуже змістовним, не дивлячись на ємність своєї структури, що забезпечує повноту вираження зв'язків між його частинами. У ньому повністю розкриваються внутрішньо пов'язані контрасти і присутній хід розвитку логічної думки. Композиція речення-періоду також є складною: прослідковується наявність вставних конструкцій, що розривають його частини, а також великої кількості компонентів, які складають подане багаточленне складне речення. Крім того, речення насичене подіями, а також виявляє високу міру комунікативної напруженості та посиленої описовості. У ньому повністю розкривається взаємообумовленість подій й обставин та явище підвищеної логізації.

Другою важливою функцією речень-періодів у текстах стислих німецьких оповідань є емоційно-експресивна функція. За Ш. Патщ, вона полягає у здатності виражати емоційний стан того, хто говорить, його суб єктивне відношення до предметів, що позначаються, та явищ дійсності [8, с. 9]. Періодичні побудови використовуються з метою створення урочистості, схвильованості, піднесеності, ліричного пафосу, тобто вони можуть набувати патетичного звучання. Щодо емоційно- експресивної функції, вона є однією з функцій мовного знаку, що полягає в здатності виражати емоційний стан того, хто говорить, його суб'єктивне відношення до предметів, що позначаються, та явищ дійсності.

Наведемо приклад такого періоду:

Es ist ein Elend, sagte er nach drei Wochen zu seiner Frau, ich sehe immer das Gдrtchen, sonst nichts, nur das Gдrtchen, das ist mir zu langweilig, immer dasselbe Gдrtchen, nehmt doch einmal zwei Bretter aus der verdammten Wand, damit ich was andere sehe [9, c. 25]. - Це біда, сказав він через три тижні своїй дружині, я завжди бачу садочок, нічого більше, лише садочок, це мені набридло бачили завжди той самий садочок, заберіть дві дошки з проклятої стіни, щоб я спостерігав щось інше.

Запропоноване речення-період виконує у тексті оповідання емоційно-експресивну функцію, оскільки для нього властива висока міра комунікативної напруженості, посиленої описовості та оповідальності. Ця експресія виражається за допомогою повтору у реченні іменника das Gдrtchen, шляхом чого автор акцентує увагу на тому, наскільки набрид героєві оповідання садочок, який він бачить крізь вікна. Повтори є одними з найважливіших засобів експресії, що допомагають авторові акцентувати увагу на тих чи інших речах або обставинах. Крім того, подане речення характеризується нагромадженням складових частин, що також свідчить про схвильованість мовця.

Висновки

Отже, в цілому період є складним явищем, яке відрізняється від інших складних структур своїми стилістичними властивостями, емоційною насиченістю, ліричністю, експресивністю, як характерними особливостями художньої мови. Досліджуючи використання речень-періодів у текстах стислих німецьких оповідань, були виокремлені дві їх найголовніші функції: текстоутворююча та емоційно-експресивна.

Перспективи подальшого дослідження. Матеріал статті може посприяти вирішенню низки питань, присвячених функціонуванню багаточленних складних речень німецької мови та дозволяє поглибити та розширити наукові знання в галузі синтаксичної стилістики на прикладі конкретного жанру. Адже в тому числі і завдяки періодичним побудовам стислі німецькі оповідання існують як неповторний жанр малої епіки.

періодичний мовлення речення оповідання

Література

1. Бабайцева В. В. Современный русский язык : в 3-х ч. Ч. 3. М. : Просвещение, 1987. 256 с.

2. Байкова Л. И. Период - синтактико-стилистическое и текстообразующее явление русского язика. Краснодар : КубГУ, 2000. 340 с.

3. Гулыга Е. В. Теория сложноподчиненного предложения в современном немецком языке. М. : Высшая школа, 1971. 208 с.

4. Розенталь Д. Э. Словарь-справочник лингвистических терминов / Д. Э. Розенталь, М. А. Теленкова. 2-е изд., испр. и доп. М. : Просвещение, 1976. 543 с.

5. Сат К. А. Роль стилистики в формировании культуры речи / Аспирант и соискатель. 2005. № 3 (28). С. 85-86.

6. Современный русский язык. Теория. Анализ языковых единиц :

учеб. для филол. фак. пед. ун-тов и ин-тов : в 3-х ч. /

Е. И. Диброва, Л. Л. Касаткин, И. И. Щеболева; [под ред. Е. И. Дибровой]. - 2-е изд., доп. и перераб. Ч. 2. Ростов на Дону : Феникс, 1997. 413 с.

7. Сучасна українська літературна мова / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; [за ред. М. Я. Плющ]. 4-те вид., стер. К. : Вища школа, 2003. 414 с.

8. Flдmig W. Untersuchungen zum Finalsatz im Deutschen (Synchronie und Diachronie) / Forschungen und Forfschritte. 1964. № 2. Р. 1-14.

9. Texte und Materialien fьr den Unterricht. Kьrzestgeschichten. Stuttgart : Philipp Reclam, 2010. 136 S.

Размещено на Allbest.ru