Мовні стратегії політичної риторики на прикладі інавгураційних промов президентів

Перш за все, слід відзначити, що політична риторика має особливу природу. По-перше, вона завжди спрямована на масову аудиторію, а отже повинна охопити інтереси і потреби якомога більшої кількості адресатів. По-друге, вона має офіційний статус, який не допускає марнослів'я, бо кожне слово фіксується засобами масової інформації. В третє, вона передбачає різні форми мовного впливу, в тому числі і приховані. Інавгураційна промова як жанр політичної риторики також відповідає цим ознакам. Однак, їй властиві і суто індивідуальні характеристики, які і відрізняють її з поміж інших жанрів, а тому і виступають для нас предметом інтересу.

Концептуально в інавгураційному зверненні голова держави апелює до традиційних цінностей та єдності заради спільних цілей, закликає до патріотизму, окреслює ті завдання, які він ставить перед собою у період свого правління.

«Традиційно інавгураційну промову відносять до урочистої хвалебної риторики. На думку американських дослідників, інавгураційна промова: об'єднує аудиторію слухачів як єдиний народ, який має можливість спостерігати за церемонією і, виступаючи її свідком, ратифікувати її; перераховує традиційні цінності, що взяті з минулого; викладає політичні принципи, якими буде керуватися нова адміністрація; показує, що президент цінує вимоги і обмеження своїх виконавчих функцій; досягає цих цілей за допомогою засобів, що відповідають урочистій промові і які об'єднують минуле і майбутнє, презентуючи інститут президентства і модель уряду. Інавгураційна промова структурується системою цінностей, яку поділяють члени суспільства. У деяких країнах ціннісні орієнтації мають постійний характер» [1].

Важливо відзначити, що перед інавгураційною промовою стоять два завдання, які фактично суперечать один одному. Перше завдання - відобразити в промові загальні цінності, політичні реалії, урахувати суспільні потреби, чесно і віддано відстоювати інтереси держави. А друге - презентувати себе найкращим чином, запевнити виборців в своїй бездоганності, мотивувати людей на потрібні дії, переконати у правильності тих чи інших рішень, які не завжди відповідають інтересам і потребам суспільства. Саме тут мовні стратегії та маніпулятивні прийоми грають часто ключову роль.

0. О. Маркова та Т. В Харламова [3] зазначають, що серед мовних стратегій у президентських зверненнях ми можемо виокремити наступні прийоми, які ми, власне, і віднайшли в інавгураційних промовах Дональда Трампа, Еммануеля Макрона та Петра Порошенко.

1. Формування образу спільного ворога. Наприклад, в промові Порошенко це Російська Федерація. У Трампа - колишнє керівництво, бізнес-магнати.

2. Використання семантично змістовних слів, які характеризуються підвищеною експресивністю з яскраво вираженим оціночним значенням: переможна революція, поневолення українців (Порошенко), забуті чоловіки і жінки нашої країни, пусті розмови (Трамп).

3. Цитування першоджерел або відомих персон для підвищення авторитетності оратора і значущості його слів: цитування рядків Біблії: «Як говорить нам Біблія, як це добре і приємно, коли Божий народ живе в єдності» (Трамп); цитування Івана Франка та Михайла Драгоманова (Порошенко).

4. Протиставлення одне іншому: Росія і Україна, європейські цінності і поневолення, демократія і узурпація влади, гасло «жити по-новому» (Порошенко); «Процвітали політики, але робочі місця скорочувалися і заводи закривалися», «Ми витратили трильйони доларів за кордоном, в той час, як інфраструктура Америки розпадається на частини» (Трамп).

5. Використання узагальнень і номіналізації: «Нас підтримує цілий світ» (Порошенко).

6. Широке використання фігур мовлення та троп, риторичних, окличних речень: «Сьогодні відкривається нова сторінка історії. Я хочу, щоб це була сторінка новознайдених надій і впевненості» (Макрон).

7. Активне використання особових займенників: я, ми, ви та інклюзивних конструкцій, які посилюють контакт з аудиторією і імітують ведення діалогу.

Також нам вдалось самостійно виявити ще декілька мовних маніпулятивних прийомів. Серед них:

1.Апелювання до головних цінностей аудиторії, озвучення її найболючіших проблем та бачення вирішення тих чи інших ситуацій: «Злочинність, банди, наркотики забрали багато життів і пограбували нашу країну», «Ми всі маємо однакові свободи», «Америка знову почне перемагати. Перемагати, як ніколи раніше» (Трамп), «На кону - наша цивілізація, наш спосіб життя: бути вільними, довести, що наші надії і цінності не марні» (Макрон), «Нам необхідні в першу чергу мир, безпека та єдність», «Крим є українським. І крапка» (Порошенко).

2.Звертання до народу, підкреслення його значущості, похвала або лестощі «Немає сумніву в тому, що ми здолаємо всі труднощі», «Наш народ ніколи не був таким сильним, як тепер» (Порошенко), «Америка перш за все!», «Не важливо, який у нас колір шкіри - чорний або білий, в наших жилах тече однакова червона кров патріотів» (Трамп), «Французи і француженки, співгромадяни з заморських територій», «Я хочу звернутися до Марін Ле Пен: я буду поважати кожен голос, відданий за ультраправих», «Ми успадкували грандіозну історію, послали головний гуманістичний сигнал за межі країни, всьому світу» (Макрон).

1. Клятва у вірності: «Присяга, яку я прийняв сьогодні - це присяга вірності всім американцям» (Трамп), «Я йду на посаду Президента, щоб зберегти і зміцнити єдність України» (Порошенко), «Я буду захищати Францію, її інтереси, її імідж. Це зобов'язання, яке я беру перед вами» (Макрон).

2. Використання просторічь, приказок, «мови народу»: «Зрозуміло, що не зі "стрєлкамі", "абвєрамі", "бєсамі" чи іншою нечистю», «Пасти задніх», «Тримати порох сухим» (Порошенко), «Американська різанина», «Палець о палець не вдарять» (Трамп).

Тож, спираючись на теоретичну і практичну базу, ми можемо зіставити порівняти усі три промови і прокоментувати їх особливості.

Промова Петра Порошенко, новообраного президента України в 2014 р., характеризується своїм патріотичним настроєм. Петро Олексійович наголошував на необхідності об'єднання нації заради спільної боротьби проти зовнішнього агресора. Вибори відбувались в період відновлення держави після революції та під час війни на Донбасі, референдуму в Криму. А отже головною метою промови було підкреслити належність президента до більшості. Що він, як і мільйони українців, розділяє демократичні цінності, тримає курс на Європу, має намір зробити Україну знов парламентсько-президентською республікою та відновити мир і стабільність у країні. Варто звернути увагу на те, що звертаючись до жителів Донбасу, Порошенко перейшов на російську, ніби підкреслюючи - в Україні немає мовної дискримінації і він готовий вести діалог з кожним, хто засумнівався в своїй національній приналежності.

Найчастіше в цій інавгураційній промові вживались такі слова: європейський, Європа, свобода, праця, незалежність, гідність, мир, єдність. Як бачимо, вони чітко відповідають потребам суспільства на той час. Президент точно окреслює і цінності, і проблеми, і болючі місця. Саме це забезпечує йому підтримку цільової аудиторії. Підводячи підсумки цієї промови, можемо сказати, що вона є вдалою, адже відповідає всім вимогам інавгураційного звертання.

Президентська промова Дональда Трампа у січні 2017 р. також відрізняється широкою палітрою мовних стратегій. Вона виділяється з-поміж усіх інших, перш за все, своїми провокаційними заявами. Новообраний президент з перших рядків у достатньо категоричній формі протиставляє себе колишньому керівництву: висловлює свої претензії, вказує на помилки, відверто натякає на некомпетентність і неефективність в управлінні державою. Слід зазначити, що в промові він орієнтується більше на інтереси простого люду, робочого класу, якого цікавлять суто практичні речі: зарплатня, робочі місця, стабільність. Саме навколо цих цінностей будувалась основна частина звернення - окреслювались проблеми, знаходились винуватці, лунали обіцянки. Врешті-решт, у фінальній частині промови урочисто пролунали фрази про повернення Америці звання наймогутнішої країни світу і про те, що американці особлива нація, яка заслуговує на більше. І це «більше» Трамп має намір забезпечити. На нашу думку, ця інавгураційна промова у повній мірі реалізувала свої стратегічні завдання - об'єднати і мотивувати країну.

Третьою за рахунком інавгураційною промово для аналізу ми обрали звертання до народу Еммануеля Макрона в 2017 р. Вона відрізняється невеликим обсягом, стриманістю і лаконізмом. Макрон у цій промові демонструє зразкову дипломатичність, а також утримання від явних маніпулятивних засобів, що кардинально відрізняє його, наприклад, від стилю висловлювання Дональда Трампа. Еммануель Макрон у своєму звертанні вітає своїх соратників і суперників, звертається з вдячністю до конкурентів і попередників, закликає інші країни до співробітництва. Лише кількома реченнями окреслює головні проблеми і, як належить, обіцяє їх вирішити в найближчі строки. Головний акцент в цій промові робиться на цінностях суспільства, його мріях і на величності Франції і її народу. Також Макрон достатньо пафосно клянеться у вірності своїй крані, запевняє у чесному служінні, підкреслює свою беззаперечну відданість посаді і народу.

Висновки

Мовні стратегії політичної риторики в інавгураційних промовах президентів грають ключову роль. Окрім того, що це звертання є традиційним і почасти формальним, президенти використовують її для налагодження контакту з аудиторією і встановлення з нею максимально лояльних відносин. Для цього активно використовуються мовні маніпулятивні засоби, окреслюються проблеми і план їх вирішення, озвучуються традиційні цінності та заклики об'єднатися під спільної метою - зробити власну країну великою та процвітаючою.

політичний риторика інавгураційний публічний

References

1. Gavrilova, M. (2012), Cognitive and rhetorical basis of the presidential speech, Faculty of Philology, St. Petersburg State University, 2004, 294 p.

2. Gordon (2017), "The first speech of President Macron: France will be in the forefront of the fight against terrorism", available at: http://gordonua.com/publications/pervaya-rech-prezidenta- makrona-franciya-budet-v-pervyh-ryadah-borby-s-terrorizmom-187012.html (accessed 18 December 2017).

3. Halamova, T., Markova O. (2005), "Linguistic and cultural analysis of speeches of Russian and American presidents", Political linguistics [Political linguistics], no. 16, pp. 82-97.

4. TSN.ua (2014), "President of Ukraine Petro Poroshenka's Promotion at the exhibition", available at: https://tsn.ua/politika/promova-prezidenta-ukrayini-petra-poroshenka-na-inavnuraciyi - povniy-tekst-353552.html (18 December 2017).

5. 112.ua (2017), "The military inaugural speech of Trump: Full text", available at: https://112.ua/mnenie/voinstvennaya-inauguracionnaya-rech-trampa-polnyy-tekst-366612.html (18 December 2017).

Размещено на Allbest.ru