Номінація молока і молочних продуктів у східноподільських говірках
Вивчення способів номінації молока у східноподільських говірках, репрезентанти цієї лексико-семантичної групи за структурою як аналітичні найменування. Дослідження визначальних диференційних ознак у лексико-семантичній групі на позначення молока.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.03.2020 |
| Размер файла | 27,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Номінація молока і молочних продуктів у східноподільських говірках
О. Оскирко
Статтю присвячено вивченню способів номінації молока у східноподільських говірках. Зауважено, що репрезентанти цієї лексико-семантичної групи за структурою є аналітичні найменування. Більшість назв - питомі лексеми або їх деривати, рідше - узгоджені словосполучення. Визначальними диференційними ознаками у лексико- семантичній групі на позначення молока є «час доїння», «ознака якості та смаку», «стан».
Ключові слова: назви молока, способи номінації, однослівні найменування, аналітичні найменування, східноподільські говірки.
Oskyrko G. Milk and diary products' nominations in Eastern Podillya dialects
Lexics denoting the meanings of food and drinks has become the subject of numerous ethnographic and linguistic researches and has long history. The first scientific investigations, which only partially described food and drink, date back to the XIX century, and only from the second half of the XX century ethnographic studies actively acquire a systemic, researching character. Taking into account the fact that the vocabulary of a language is directly related to the material culture of a nation, and the vocabulary, dealing with the food and beverages' nominations, on the basis of wide material is not yet sufficiently analysed, the integral study of the Eastern Podillya dialects is necessary not only in linguistic but also in general theoretical aspects.
The aim of the article is to analyse milk nominations in Eastern Podillya dialects, identify the most productive ones, and compare determined manifestants with the correspondent analogues in other dialectal areas.
The achievement of the goals presupposes implementation of such methods as method of lexicographic sources analysis, comparative, descriptive and linguistic geographic ones.
The article represents the methods of milk nominations in Eastern Podillya dialects. It is noted that according to the structure the representatives of this lexical semantic group are analytical denominations. Most popular are specific lexemes or their derivates, and less common are conceptual collocations. The basic differential features in the lexical semantic group determining milk are «milking time», «a sign of quality and taste» and «state».
First time the work shows the analysis of milk and dairy products' nominations in the Eastern Podillya dialects, methods of their nominations, the nomines' origin, their semantics, motivational features, methods of their formation which stipulate the scientific originality.
Thus, to denote a general nomination of fresh milk in the studied dialects there is a specific lexeme milk. Archileskem milk is a part of two-word nominations in which the attribute is transmitted to the «quality of milk», «taste quality», «milking time», «animal belonging» and «colour». Most of the analysed names are analytical nominations: coherent and non-coherent collocations, and less common are specific lexemes or their derivatives. The defining features of the lexical semantic group to nominate milk are «milking time», «a sign of quality and taste», and «the state of milk». The study of lexics denoting food is topical and promising as it will allow profounder understanding of the nomination processes in the studied continuum.
Key words: milk nominations, methods of nomination, one-word nomination, analytical nomination, Eastern Podillya dialects.
молоко східноподільська говірка
Лексика на позначенні їжі та напоїв віддавна була предметом етнографічних, лінгвістичних досліджень. Перші наукові розвідки, у яких лише частково описані страви та напої, датуються XIX століттям, і лише етнографічні студії з другої половини XX століття активно набувають системного, дослідницького характеру. Зважаючи на те, що словниковий склад мови безпосередньо пов'язаний із матеріальною культурою народу, а лексика на позначення продуктів харчування та напоїв на основі широкого матеріалу ще недостатньо простудійована, цілісне опрацювання говірок Східного Поділля є необхідним не лише в лінгвістичному, а й у загальнотеоретичних аспектах.
У період кінця XX - початку XXI століть українські діалектологічні студії активізували дослідження лексики назв їжі та напоїв в українських говірках у синхронії та діахронії. Номінації окремих лексем на позначення назв їжі стали об'єктом лінгвістичних студій В. Німчука, В. Карпової, І. Ощипко, П. Поповського, В. Супруненка та інших. У контексті сучасного слов'янознавства актуальними є проблеми фіксації та дослідження української матеріальної й духовної культури, мовної репрезентації свідчень про архаїчні діалектно-культурні ареали. Назви страв та напоїв на матеріалах пам'яток XIV - XVIIст. вивчав С. Яценко. У синхронії найменування їжі розглядала Л. Борис (буковинські говірки), В. Різник (говірки надсянсько-наддністрянського суміжжя), Є. Турчин (східнополіські говірки), Н. Загнітко (східностепові говірки Донеччини), М. Волошинова (слобожанські говірки). Назви молока та молочних продуктів у східподільських говірках ще не були предметом спеціального дослідження, що й визначає актуальність статті.
Мета статті - проаналізувати номінації молока у східноподільських говірках, визначити найбільш продуктивні, порівняти виявлені маніфестанти з відповідниками інших діалектних ареалів. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: визначити найбільш продуктивні способи утворення номенів та їх структуру; установити лексико-семантичні паралелі з іншими діалектами української мови.
Матеріалом для дослідження стали власні експедиційні записи, здійснені протягом 2016 - 2017 рр. у населених пунктах західних районів Черкащини, східних - Вінниччини, північно-східних - Одещини, північно-західних - Кіровоградщини.
Українці здавна споживають молоко свіжовидоєне, кисле, рідше - сироватку, сколотини, ряжанку. У деяких народів молоко мало церемоніальне значення, його часто віддавали в жертву богам і духам. Така традиція існувала й у давніх слов'ян [1].
Молоко - продукт регулярного доїння вимені тварини. Найпоширенішим видом завжди було коров'яче молоко. Зі свіжого молока готували різні страви: локшину, каші, ним заправляли картоплю, споживали в сирому, кип'яченому або пареному в печі стані. Номен молоко праслов'янського походження від псл. *melko (ЕСУМ, т. 3, с. 503-504). Зі значенням `рідина, що виділяється молочними залозами самиць ссавців і використовується в їжу' лексема молоко засвідчена ще в давньоукраїнській мові [1, с. 144].
У мікрогрупі на позначення молока визначальною є диференційна ознака «час, який пройшов від моменту доїння». Це дозволяє виокремити підгрупи назв молока на підставі опозиції сем: `свіжовидоїне молоко': `устояне кисле'.
У всіх досліджуваних нами говірках на позначення семи `біла рідина, що виділяється з дійок корови, вівці, кози' зафіксовано лексему моло\ко. СУМ лексему молоко реєструє як багатозначну: `біла рідина, що виділяється молочними залозами жінок і самиць ссавців після пологів для годування дітей, малят'; `така рідина, одержувана від деяких сільськогосподарських тварин, як продукт харчування'; `білуватий сік деяких рослин; білувата рідина, яку виготовляють чи добувають з деяких рослин'; `білуватий розчин яких-небудь речовин' (СУМ, т. 4, с. 790). Лексема моло\ко зі значенням `свіжовидоєне молоко' широко функціонує в говірках української мови: буковинських [2, с. 287], гуцульських [3, с. 154; Грицак, с. 164], закарпатських (Сабадош, с. 176), говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя [4, с. 114], бойківських (Онишкевич, т. 1, с. 451), східнополіських [5, с. 119], східнослобожанських [6, с. 103] та східностепових говірках Донеччини [7, с. 114].
Перше молоко після отелу будь-якої корови в східноподільських говірках називають молозиво - від лат. colostrum gravidarum. Солодка страва, відома переважно жителям сільської місцевості, яка готується з першого густого молока корови після отелу. За походженням молозиво поділяють на три види залежно від часу, коли пройшли пологи (за кольорами): чорне (відразу після доїння), жовте (найякісніше, після першого годування новонародженого, вважається делікатесом у кулінарії), біле.
Сема `молозиво, густе молоко корови в перші дні після пологів' репрезентована лексемами молозиво (Шм, Йс, Мч, Лк, Хм, Мх, Тп, Нс, Рз, Жр, Снх, Ск, СХ, Нд, Ів, Юр, Тр, Лщ, Уг, Чй, Крт, Кбр, Плн, Зл, Окс, Крс, РБ, Клб, Клд), кол'астра (Гр, Глм, Плс, Об, Клб) та словосполученнями молоко молоде (Мч, Лк, Хм, Мх, Тп, Нс, Рз, Жр, Снх, Ск), молоко керве (Мх, Тп, Шм, Йс, Мч, Лк, Хм, Нс, Рз, Жр, Снх, Ск, СХ, Нд, Ів, Юр, Тр, Лщ, Уг), молоко керше (Тр, Лщ, Уг, Чй, Крт, Кбр, Плн, Зл, Окс, Крс, РБ, Клб). Лексема молозиво загальновідома сучасній українській мові (СУМ, т. 4, с. 789). Словник за редакцією Б. Д. Грінченка реєструє аналізовану лексему в значенні `перше молоко після пологів у жінки, корови' (Грінченко, т. 2, с. 442). Номен куластра запозичений зі східнороманських мов; рум. colastra 'молозиво' (ЕСУМ, т. 2, с. 508), що за переконанням етимологів підтверджує думку про первинність псл. значення лексеми melzivo `молоко, продукт доїння' [8, с. 73].
У говірках української мови лексеми молозиво, колястра зі значенням `перше молоко після отелу корови' функціонують в буковинських [2, с. 92], східнополіських [5, с. 118]; молозиво - східнослобожанських [6, с. 112], східностепових [7, с. 115], білоруських та російських говірках [9, с. 98].
Щойно здоєне молоко в східноподільських називається пар\не (Шм, Йс, Мч, Лк, Мх, Рз, Кбр, Крт, Глм, Жр, Снх, Ск, СХ, Тр, Лщ, Уг, Чй, Сч, Сн, Плн, Плс, Об, Зл, Окс, Крс, Клд), парове (Крт, Глм, Жр, Снх, Ск, СХ, Тр, Лщ), Свїже(Хр, Бт, Гр, Бг, Жр, Снх, Ск, Тр, Кл), сокодке (Цб, Трг, Лщ, Уг, Чй, Сн, Сч, Пг), тепле (Йс, Мч, Лк, Мх, Рз, Кбр, Крт, Глм, Жр, Снх, Ск, СХ, Тр, Лщ, Уг, Чй, Сч, Сн, Плн, Плс, Об, Зл, Окс). У говірці с. Гребля Христинівського р-ну Черкаської обл. сема `свіжовидоєне молоко' реалізується лексемами з дойане, з1 дойіне.
Сема `молоко, яке деякий час постояло, але не прокисло' в досліджуваних говірках реалізується лексемами хо\лодне (Рз, Кбр, Крт, Глм, Жр, Снх, Ск, СХ, Тр, Лщ, Уг, Чй, Сч, Сн, Плн, Плс, Об, Зл, Окс), сокодке (Кбр, Крт, Глм, Жр, Снх, Ск, СХ, Тр, Лщ, Уг, Чй, Сч,
Сн, Плн, Плс, Об, Зл, Окс, Крс, Клд), с 'о0годн 'ішне (Уг, Сч, Сн, Лщ, Хр, Хр, Юр, Жр, Снх, Гл, Пл): молобо с 'огодн 'ішне / проц'і дила у банки / нехай стойіт' / буде на б л 'інчики // (Клн).
На позначення свіжого молока певної тварини у досліджуваних говірках функціонують словосполучення молодко ко'роул'аче, молодко ко'роуйаче `коров'яче молоко', молодко коЖн'е, молодко кб'з'аче `козине молоко', молодко кобили `кобиляче молоко', молодко в'ів'ц'і `овече молоко'.
У значенні `молоко з гурту корів (овець), збірне молоко' вживають складені найменування, що є узгодженими атрибутивними словосполученнями: молобо в сен 'ке, молобо забал 'не, молобо з биране, молобо з 'ібране, молобо злите, молобо Зм 'ішане, молобо коровйаче, молобо м'ішане, молобо обшче, молобо злите, молобо з'мішане, мобоко у'сен 'ке, молобо забал 'не; словосполученнями, утвореними іменниково- прийменником зв'язком: молобо з чеире 1 ди, моло 1 ко із стада, молобо с чиериеби, молобо ісбтада, а також однослівні назви моло 1 чарко, на 1 д 'ій,у 1 д 'ій.
Отже, на позначення молока в досліджуваних нами говірках архілексема молоко входить до складу двослівних номінацій, утворених атрибутивним зв'язком, у яких атрибутив передає ДО:
- «якість молока»: молобо сбіже, молобо сире, молобо парне, молобо тепле, молобо парове, молобо знеЖиреине, молобо п ітс'тойане, молобо пеиреиб'род 'ане, молобо неисбиш:е, молобо ниесб іже; молобо напіу1 кисле;
- «смакові властивості»: молобо солодке, молобо бисле, молобо жирне, молобо смачбе;
- «час доїння»: молобо утр'ішн'е, молобо ран'ішн'е, молобо об'ідн'е, молобо о 1 б 'ід 'ішн 'е, моло 1 ко веи 1 ч'ірн 'е, моло 1 ко 1 полудн 'ішн 'е;
- «приналежність тварині»: моло бо ко зине, моло 0 ко 0 коз'аче, моло бо коров'аче, моло бо ко 0 били;
- «колір»: моло 0 ко Жоуте, моло бо б'і {лен 'ке.
У досліджуваних говірках виявлено ряд лексем на позначення страв із додаванням молока або на його основі. Зі свіжовидоєного молока жителі Східного Поділля готували молочку, локшину, лапшичку. На позначення цих страв у східноподільських говірках зафіксовано лексеми молочка `страва зі свіжого молока, молочна лапша' (Лщ, Уг, Рз, Тп, Рс, Хр), бокшинка `страва, зварена на молоці з тонких висушених смужок з тіста' (Снх, Лщ), лап1шичка `молочний супчик з макаронів, вермишелі' (Юр, Снх, Лщ, Сч). Лексема молочка у південно-східних говірках досліджуваного ареалу функціонує як загальна назва зі значенням `молочна продукція харчування: сир, сметана, вершки, слівки' (Жр, Снх, Лщ, Уг, Рз, Тп, Рс, Хр).
На молоці варили переважно каші: пшоняні, рисові, рідще з вівса, а також локшину, кисіль. У говірці с. Журавка Новоархангельського р-ну Кіровоградської обл. сему `молочна каша з рису, пшона, лапши' передає лексема мобочне. У сусідніх говірках номен мобочне функціонує на позначення страви із молока, завареного крохмалем (Жр, Снх, Ск, Лщ, Бт, Уг, Чй, Пн, Сн, Нд): мобочне го'туют' на св 'бта в'зимку / шчобп 1гарно мобоко заЗтило /бверха приекра!шайут Зраниками або конфхветами // (СК).
На позначення семи `молоко, що почало скисати, згусле молоко' у досліджуваних говірках зафіксовано субстантивовані прикметники та дієприкметники І кисле (Шм, Йс, Мч, Лк, Кбр, Крт, Уг, Пн, Бт, Уг, Жр, Тп, Рс, Лш, Юр, Ск, СХ, Глм, Снх, Сч, Плн, Плс, Об, Зл, Окс, Крс, Клд), пробисле (Рз, Жр, Снх, Крт), сбиш:е (Шм, Йс, Мч), пробислеине (Уг, Чй, Жр, Снх, Лщ, Сн, Сч, Бг, Бт, Пн, Плн, Плс, Клб, Зр, Тп, Трг, СХ, Юр, Окс, Глм, Об, Гр, Клд), пробиш:е (Шм, Йс, Мч, Лк, Лщ, Хр, Жр, Тп, Цб, Снх, Сч, Уг, Бт), проЗтойане, пробвашеине (Тп, Трг, СХ, Юр, Мч, Лк, Кбр, Крт, Уг, Окс, Глм, Об, Гр), про'т'але (Жр, Снх, Ск, СХ, Тр, Лщ, Уг, Чй, Сч, Сн, Плн, Плс, Об, Зл, Окс, Крс, Клд), прЗт'ате, (Шм, Йс, Мч, Лк, Мх, Рз, Кбр, Крт), сбисле, сбиш:е (Шм, Йс, Мч, Лк, Мх, Рз, Кбр, Крт, Глм, Жр, Снх, Ск, СХ, Тр, Лщ, Уг, Чй, Сч, Сн, Плн, Плс, Об, Зл, Окс, Крс, Клд), а також однослівні найменування кис'лушка, кисл'аЧок (Йс, Мч, Лк, Мх, Рз, Кбр, Крт, Глм, Жр, Снх, Ск, СХ, Тр, Лщ, Уг, Чй, Сч, Сн, Плн, Плс, Об, Зл, Окс).
Розмаїття назв кислого, устояного молока у східноподільських говірках передають словосполучення, утворені за моделлю «іменник молоко + прикметник»: молоКо ]кисле, моло'ко прокиш:е, молодко скиш:е, молодко прокислеине, молодко простойане, молодко прок1вашеине - такий спосіб номінації різновидів молока властивий південно-східним східноподільським говіркам, а також словосполучення типу «прикметник + іменник молоко»: 1згуржеине молоІко, кисле молодко, прокисле молодко, скиш:е молодко, скисле молоІко та універбат кисІлак Такі номінації зафіксовано в інших говірках - західних та центральнополіських, білоруських та інших слов'янських [9, с. 98-100].
На позначення кислого молочного продукту в східноподільських говірках уживають лексеми кис'л 'ак, кеи 1 ф'ір. Номен кисляк походить від лексеми кислий, очевидно, це універбат - молоко кисле ^ кисляк. На обстежуваній території лексема кис'л 'ак зафіксована в 24 говірках (Лк, Уг, Чй, Жр, Снх, Лщ, Сн, Сч, Бг, Бт, Пн, Плн, Плс, Клб, Зр, Тп, Трг, СХ, Юр, Окс, Глм, Об, Гр, Клд). У Словнику за редакцією Б. Д. Грінченка подано відомості, що цією лексемою називали хліб кислий, простоквашу (Грінченко, т. 2, с. 240). У сучасній українській мові лексема кис1 ляк слово зневажливо використовують на позначення в'ялої, нудної людини, що завжди скиглить, жаліється (СУМ, т. 4, с. 154).
Лексема кис'ляк зі значенням `молоко кисле' відома в діалектному мовленні буковинців [2, с. 272], жителів Східного Полісся [5, с. 121], полтавчан (Ващенко, с. 45), жителів східностепових регіонів (Омельченко, с. 44), а також Східної Слобожанщини [6, с. 104].
Як абсолютний синонім до лексеми кис'ляк на досліджуваному ареалі функціонує номен кеиф'ір зі значенням `кисломолочний продукт, виготовлений із молока кисломолочним бродінням' (Шм, Йс, Мч, Лк, Лщ, Хр, Жр, Тп, Цб, Снх, Сч, Уг, Бт, Пн, Лщ, Бт, Гр), а також кеих1в 'ір (Сч, Уг, Мч, Лк, Лщ, Бт, Пн, Лщ, Бт, Хр, Жр, Тп, Цб, Снх). У Словнику СУМ лексема кефір зареєстрована у значенні «густого поживного напою, який виготовляють із молока спиртовим і молочнокислим бродінням» (СУМ, т. 4, с. 145). У буковинських та східнослобожанських говірках лексема кефір функціонує зі значенням `кисле молоко' [2; 6].
Не виявляють значної активності в досліджуваних говірках лексеми просто'кваша (Гнн), 'пр'ажанка (Жр), коло'туша (Нс), ско'лотини (Хр). Словник за редакцією Б. Грінченка лексему простокваша реєструє зі значенням `кисле, вистояне молоко' (Грінченко, т. 2, с. 240), пряжанка `варенецъ' (Грінченко, т. 3, с. 494). Словник СУМ лексему пряжанка подає зі значенням, те саме, що ряжанка (СУМ, т. 8, с. 336). В основі етимології лексеми простокваша словоскладання проста кваша, де кваша (<*куа>уа) - суф.- похідне утворення від квашений, квас, кислий. Лексема простокваша позначає страву, утворену із молока природнім шляхом. Лексема пряжанка (розм.), колотуша (діал.), те саме що ряжанка - результат видозміни форми псл. *ряженка, пов'язаної з рядити 'приправляти'; за народною етимологією зближується з пражити (ЕСУМ, т. 5, с. 154). Колотуша і сколотини - похідні від колотити - «мішати, трясти, колотити, мутить, підбурювати» (Фасмер, т. 2, с. 296).
Традиційним термічним способом обробки молока в українців було кип'ятіння та пряження. Існують різні варіанти приготування молока. Найпоширенішим вважали варіння молока в печі, в результаті чого верхній шар молока набував золотаво- коричневого кольору. На позначення верхнього шару пряженого молока в досліджуваних говірках зафіксовано лексеми пІл 'іука, ш 1 курка, шкуринка, пінка.
Коричнева плівка, що утворюється на молоці, довго пряженому на малому вогні, у східноподільських говірках номінується шкурка (Тп, Сч, Нс, Рз, Рс, Кбр, Крт, Глм, Плс, Об, Окс, Крс, Клб, Клд), в окремих говірках зафіксовано демінутив 1шкурочка (Хм) та атрибутивне словосполучення мо]лочна ш'курка (Злс). Лексему |п 'енка, яка є демінутивом від піна (ЕСУМ, т. 4, с. 406), зафіксовано в 3-ох говірках (Шм, Йс, Мч). У СУМ лексема пінка зареєстрована зі значенням «густа плівка на поверхні молока, вершків, що утворюється після нагрівання; пінистий шар сиропу, що з'являється під час приготування варення на його поверхні» (СУМ, т. 6, с. 536). У Словнику Б. Грінченка 'пінка `масло коровье' (Грінченко, т. 3, с. 187). Лексема пінка зі значенням `коричнева чи кремова плівка на пряженому молоці' широко відомай іншим українським говіркам: лемківським, гуцульським (Закревська, с. 320); буковинським [2, с. 299]; поліським (Куриленко, к. 184), східностеповим [7, с. 115]; східнослобожанських [6, с. 107-108].
Несвіже молоко, яке зсілося при кип'ятінні, у досліджуваних говірках передають словосполучення моло'ко 1згуржеине, молодко з'гурд 'ане (Хм, Шм, Йс, Мч, Лк, Мх, Клд), молодко скі'п'іуше (Цб, Снх, Сч, Уг, Бт, Пн, Лщ, Бт, Гр),а також речення моло'ко з'гурдилос', мо'локо ские'п' ілос'- переважно в південно-східних регіонах східноподільських говірок: поставила варити молодко / варила / варила / див'л 'ус 'а / молодко з'гурдилос ' / ские'п'ілос ' / 'вилила у'се // (Снх). Із таким же значенням зафіксовано однослівні номени, виражені дієсловами недоконаного 'зваруватис'а `молоко, яке зсідається при кип'ятінні' (Жр), та доконаного видів 'звурдилос'а,' згурдитис'а, з'вурдитис' (Глм, Плс, Об). Словник буковинських говірок з таким значенням реєструє лексему 'вурдитиси (Гуйванюк, с. 59). Походження лексем гурда, вурда виводять зі східнороманських мов, рум. йг4а «солодкий овечий сир», тур. иг «бий», Иитйа «дрібні кусочки, кришки» (ЕСУМ, т. 1, с. 440). У Словнику за редакцією Б. Грінченка лексема вурда - `вичавки із насіння конопель або зерен маку як начинка для пирогів, вареників', `сир, виварений із сироватки' (Грінченко, т. 1, с. 259). СУМ лексему вурда реєструє зі значенням `варений невитриманий сир' (СУМ, т. 1, с. 787).
Крім того, зафіксовано словосполучення на позначення семи `кип'ячене молоко', утворені за моделлю «іменник + дієприкметник» моло'ко кипйа'чене (Лк), моло'ко кипйа'чоне (Цб, РБ, Клд), моло'ко к'іп'а'че (Шм, Йс, Мч), моло'ко 'пражане (Мх, Рз, Лщ, Бт, Гр, Уг, Чй, Плн, Об), моло'ко спіражане (Жр, Тп, Цб, Снх, Сч, Уг, Бт, Пн, Лщ, Бт, Гр).
Отже, на загальну назву молока в досліджуваних говірках передає питома лексема молоко, що також входить до складу двослівних номінацій, у яких атрибутив передає ДО «якість молока»: моло'ко с'віже, моло'ко си'ре, моло'ко пар'не, моло'ко тепле, моло'ко парове, моло'ко зне'жиреине, молодко пітс'тойане, молодко пеиреиб'род 'ане, молодко неис'киш:е, моло'ко ниес'віже; моло'ко нап іу'кисле; «смакові властивості»: моло'ко соло'дке, моло'ко 'кисле, моло'ко 'жирне, моло' ко; «час доїння»: моло'ко 'утр'ішн'е, моло'ко ран 'ішн 'е, моло'ко о'б 'ідн 'е, моло'ко о'б 'ід 'ішн 'е, моло'ко веи'ч 'ірн 'е, моло'ко 'полудн 'ішн 'е; «приналежність тварині»: моло'ко ко'зине, моло'ко 'коз'аче, моло'ко коров'аче, моло'ко кобили; «колір»: моло'ко 'жоуте, моло'ко б'і'лен'ке. Більшість аналізованих назв - аналітичні найменування: узгоджені та неузгоджені словосполучення, рідше - питомі лексеми або їх деривати. Визначальними диференційними ознаками в лексико- семантичній групі на позначення молока є «час доїння», «ознака якості та смаку», «стан молока».
Список джерел
1. Невойт В. И. Название пищи и продуктов питания в древнерусском языке: дис.... канд. фил. наук: 10.02.01. «Русский язык» / В. И. Невойт. - К., 1986. - 201 с.
2. Борис Л. М. Динаміка тематичної групи лексики їжі та напоїв у буковинських говірках: дис.... канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Л. М. Борис. - Чернівецький нац. ун-т. Чернівці, 2015. - 330 с.
3. Ястремська Т. Традиційне гуцульське пастухування / Т. Ястремська. - Львів: Ін- т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2008. - 424 с.
4. Волошинова М. О. Динаміка традиційної предметної лексики в українських східнослобожанських говірках: дис.... канд. філол. наук: спец. 10.02.01. «Українська мова» / М. О. Волошина. - Луганськ: Луганський нац. ун-т., 2014. - 301 с.
5. Загнітко Н. Г. Назви їжі, напоїв у східностепових говірках Донеччини: дис.... канд. філол. наук: 10.02.01. «Українська мова» / Н. Г. Загнітко. - Донецьк: Донецький нац. ун-т., 2011. - 453 с.
6. Мартынов В. В. Проблема славянского этногенеза и методы лингвогеографического изучения Припятского Полесья / В. В. Мартынов // Советское языкознание. - 1965. - № 4. - С. 69-81.
7. Вештарт Г. Ф. Назвы ежы / Г. Ф. Вешт // Лексика Палесся у прасторы і часе. - 1971. - С. 89-142.
8. Яценко С. А. Назви продуктів харчування, страв і напоїв в українській мові XIV - XVII століть: дис.... канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / С. А. Яценко // Інститут укр. мови НАН України. - К., 2009. - 242 с.
9. Ґоца Е. Назви їжі й кухонного начиння в українських карпатських говорах / відп. ред. І. В. Сабадош. - Ужгород: Ґражда, 2010. - 360 с.
10. Історія української мови. Лексика і фразеологія / ред. кол.: В. М. Русанівський (гол.) та ін. - К.: Наук. думка, 1983. - 743 с.
Список обстежених населених пунктів
Шм. - Шамраївка, Йс. - Йосипівка, Мч. - Мечиславка, Лк. - Лукашівка, Хм. - Хомутинці, Тп. - Тополівка, Жр. - Журавка, Уг. - Угловата, Чй. - Чайківка, Пп. - Попудня, Нд. - Надлак, Окс. - Оксанино, Дб. - Добра, Гнн. - Ганнівка, Лщ. - Ліщинівка, Рз. - Розсішки,Хр. - Христинівка, Сч. - Сичівка, Сн. - Синиця,СХ. - Скалівські Хутори, Снх. - Синюха, Трг. - Торговиця,Нд. - Надлак, Ск. - Скаліва, Ів. - Іванівка, Юр. - Юріївка.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Значення слова та його різновиди. Лексеми, які входять до лексико-семантичної групи слів на позначення транспортних засобів в англійській та українській мові. Системні відношення між найменуваннями транспортних засобів, спільні та відмінні риси.
курсовая работа [213,9 K], добавлен 18.12.2014Теоретичні засади вивчення найменувань музичних інструментів. Лексика як система. Синоніми та антоніми. Теорія мовних універсалій. Полісемія, пряме та непряме значення. Мовна картина світу та її відображення. Лексеми "ідеофони", "ударні інструменти".
курсовая работа [185,1 K], добавлен 16.05.2014Соматична лексика, її роль у пізнанні картини світу. Лексико-семантичні групи і розряди соматизмів. Лексико-семантична група соматизмів у фразеології. У роботі під соматизмами розуміються мовні засоби позначення явищ, що відносяться до сфери тілесності.
реферат [24,2 K], добавлен 17.01.2009Лексико-семантична система — одна з найскладніших мовних систем, що зумовлено багатовимірністю її структури, неоднорідністю її одиниць, різноманітністю відображень. Парадигматичні, синтагматичні, епідигматичні відношення лексико-семантичної системи.
реферат [33,8 K], добавлен 15.08.2008Лексико-семантична система арабської мови. Прикметники в арабській мові, їх виділення та утворення. Парадигматичні відношення в мові, лексико-семантичне поле прикметників на позначення фізичного стану людини в їх аспекті. Основні підкласи прикметників.
курсовая работа [75,8 K], добавлен 07.10.2014Відбиття в етимології народних звичаїв, вірувань, обрядів, традицій українців. Назви та позначення передвесільних, передшлюбних обрядів в українських східнослобожанських говірках. Фраземи родильних обрядів у лексикографічному описі та їх семантика.
курсовая работа [47,7 K], добавлен 12.09.2010Заміна атомарного системним вивченням діалектної лексики. Виділення лексико-семантичних груп як вияв системної організації лексики. Загальні риси українських новостворених південно-слобожанських говірок, інноваційний сегмент побутової лексики у говірках.
реферат [29,8 K], добавлен 20.09.2010Вивчення лексико-семантичного поля у лінгвістиці. "Сема" як частина структури лексичного значення. Етнокультурна специфіка лексико-семантичного поля "засоби пересування" в англійській мові. Реконструкція поняттєвої категорії "водний транспортний засіб".
курсовая работа [45,7 K], добавлен 29.11.2012Дослідження іменникової демінутивізації в українській та латинській мовах. Лексико-семантичні групи найпоширеніших іменників-демінутивів у кожній мові, особливості їх функцій. Зіставний аналіз семантико-функціональних ознак іменників-демінутивів.
статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017Вивчення семантики та структури композитів з урахуванням здобутків у площині словотвірної номінації. Дослідження власних назв у будові композитних утворень в українському мовознавстві. Висвітлення експресивних та оцінних властивостей одиниць аналізу.
статья [25,0 K], добавлен 31.08.2017
