Лексико-семантична складова політичного мовлення (на матеріалі передвиборчого дискурсу)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лексико-семантична складова політичного мовлення (на матеріалі передвиборчого дискурсу)

Попова О.В. (м. Суми)

Передвиборчий дискурс представляє собою діяльність, локалізацією якої виступає час та простір передвиборчої кампанії, а також мовленнєві утворення, що виникають в результаті такої діяльності, у єдності з екстралінгвістичними факторами - соціокультурним контекстом комунікації. Саме мовленнєві утворення в рамках лексичної, граматичної, стилістичної будови з виходом на когнітивно-прагматичні керуючі та екстралінгвальні чинники дають змогу проаналізувати сутність передвиборчого дискурсу, встановити його основні функції та системоутворюючі характеристики, адже базисом політики виступає мовлення.

Питанням політичного (передвиборчого) дискурсу, його мовній складовій присвячено роботи: А.М. Баранова, Д. Болінджера, Т. ван Дейка, С. А. Жаботинської, В.І. Карасика, Ю.Н. Караулова, А. Кемпбелла, О.С. Кубрякової, Дж. Лакоффа, М.В. Піменової, Г.Г. Почепцова, П. Серіо, Д. Таннена, А.П. Чудінова, М. Шадсона, О.І. Шейгал та інших.

Об'єктом дослідження даної статті виступає передвиборчий дискурс, який, за рахунок мовленнєвого втілення, добору тих чи інших лексичних одиниць, демонструє власну специфіку.

Предметом є лексико-семантичне представлення політичного мовлення з урахуванням когнітивно-прагматичної складової.

Актуальність дослідження зумовлена зростанням значущості політичного дискурсу, в цілому, та передвиборчого, безпосередньо, у сучасному демократичному суспільстві. Разом з тим, на особливу увагу заслуговує антропоцентричність сучасної наукової парадигми, що зумовлює зсув важелів лінгвістичного зацікавлення від структурного представлення до когнітивно-прагматичного спрямування. Відповідно, завданням даної статті виступає з'ясування лексичного наповнення передвиборчого дискурсу відповідно до денотативного компоненту значення за врахуванням когнітивно-прагматичних чинників.

Лексико-семантичні представлення передвиборчого дискурсу, які за своїм денотативним значенням відносяться саме до політичної сфери вживання, вирізняються незначною кількістю канонізованих слів, виразів та кліше [12, c. 213] (government, election, poll, ballot, federal, Democrats, Republicans, President, Commander-in-Chief, Administration, Tea Party, Constitutional responsibility, the White House і т.д.). Для з'ясування лексичного наповнення передвиборчого дискурсу та виявлення кількісних показників було проведено контент-аналіз передвиборчих агітаційних виступів Барака Обами [7], Мішель Бахманн [8], Мітта Ромні [9] та Ріка Перрі [10] відповідно до економічного, медичного, наукового, соціального стану держави на момент виступу кожного з претендентів на посаду Президента США у 2012 році. Вибір лексичних категорій, які взято до розгляду під час контент-аналізу, та теми виступів продиктовані поширеністю та нагальністю тем, яких політики торкаються під час агітаційних виступів і які цікавлять виборців.

Діаграма 1. Лексичний склад передвиборчого дискурсу відповідно до денотативного компоненту значення

Представлені дані є середнім показником, адже відповідно до тематики виступу кількісний склад лексики, денотативне значення якої збігається з зазначеною темою, збільшується. Так, наприклад, у виступах Ріка Перрі [10] та Мішель Бахманн [8], присвячених військовій боєздатності США, кількісний склад військової лексики, вжитої мовцями, збільшується від середнього показника 7 % до 25% та 22% відповідно. А от склад політичної лексики, відповідно до даних діаграми, залишається відносно низьким (13%), значно поступаючись категорії “Інше” (42%), яка вбирає в себе як лексичні одиниці, що презентують не представлені у категоріальному переліку сфери діяльності людини, так і лексичні одиниці, конотативне значення яких домінує над денотативним, що в черговий раз доводить первинність емотивності та вторинність інформативності передвиборчого дискурсу.

О.А. Філінський, даючи пояснення незначного чисельного представлення політичної лексики у передвиборчому дискурсі, посилається на наявність спільних когнітивних схем, які призводять до деспеціалізації політичної лексики, як тематичного поєднання загальновживаних слів, яке збагачується за рахунок політологічної термінології, у політичному (і, відповідно, передвиборчому) дискурсі, що зумовлює її розуміння практично усіма представниками мовної спільноти. Детермінуючою обставиною повсюдної деспеціалізації політичної лексики є те, що політична комунікація, як ніякий інший домен суспільних відносин, спрямована на масового споживача (адресата) [4, с. 22]. Політична лексика завдяки частому вживанню, зумовленому домінуючою театральністю передвиборчого дискурсу та підкріпленому засобами масової інформації, отримує можливість для розширення концептуального простору, коли з'являється безмежна кількість концептуальних сітьових моделей, які розгортаються “вшир” та “вглиб”, забезпечуючи тим самим нарощування та специфікацію інформації [2, с. 12], тобто внутрішньої форми. Такий когнітивний процес дає шлях до появи полісемантичності слова, яке, до того ж, збагачує синонімічний ряд.

1) Let's get government out of the way and give the private sector room to breathe, grow, and thrive [11].

2) The permanent political class in D.C. might be fooling themselves with these Enron-like accounting games, but they're not fooling the world's capital markets [11].

3) Every other generation has weathered recessions by sacrifice and belt tightening. But our leaders today decided that they could magically paper over the tough decisions by running the printing presses [11].

4) Last November, the so-called smart people all laughed at me when I warned them of this. They told me not to make such a big deal about rising prices. Well, guess what - it became a big deal all on its own [11].

Відповідно до етимологічного словника первинний концепт слова government - “ruling” (late 14 century, “act of governing or ruling”, “system by which a thing is governed” (especially a state), from O.Fr. “governement” [1]). Тим не менш, адресант, керуючись ментальною моделлю, образом керівника, який здійснює правління, та комунікативною ситуацією, отримує інтенцію висловити думку щодо даної особи чи осіб. Надалі, у пошуку вербального відповідника відбувається профілювання, висвітлення потрібної інформації, що втілюється за рахунок метонімічного перетину із концептом слова government. На сьогоднішній день тлумачні словники дають наступне семантичне розмежування даної лексеми:

the group of people who govern a country or state;

a form or system of government;

the process or way of governing;

the degree to which the government controls economic and social activities [6, c. 703].

Government, зберігаючи первинний концепт, отримує нові слоти: “ruling” не лише “що?”, а й “хто?” (для позначення особи, яка виконує дію), “як?” (для позначення способу, манери виконання дії). Більше того, саме слот “хто?” фігурує як домінантний в межах концепту “ruling” для лексичної одиниці government на сучасному етапі. Тому, межі між політичною лексикою та політологічною термінологією, спеціалізованою та загальновживаною лексикою доволі умовні - ми не завжди здатні точно визначити рубіж, на якому слово стає загальновживаним чи перестає бути таким, перетворюється на архаїзм чи знову виявляється сучасним [5].

Разом з тим, прагматична сторона в рамках когнітивних операцій не залишається осторонь, адже людина реагує на зовнішній світ в міру своєї освіченості, психологічного емоційного стану, тобто суб'єктивно, керуючись вже контекстними моделями, що буде відбиватись у конотативному складі лексичного значення чи за рахунок контекстуального лексико-граматичного оточення. У запропонованому переліку уривків з виступів Сари Пейлін привертає увагу контекстуальний синонімічний ряд: government, political class, our leaders, smart people. Перелічені слова виявляються контекстуальними синонімами не лише за рахунок наявності концепту “ruling” (як то у лексичних одиниць government, political class, our leaders), а й завдяки залучення у кожному випадку модальності, суміжного авторського емоційного ставлення до провладних структур, що підтверджується вживанням smart people по відношенню до представників влади, оскільки концептуальний простір даного словосполучення не містить концепту “ruling”. Вказаний синонімічний ряд базується не лише на перетині інтенсіоналу значень, а й екстенсіоналу, формування та розуміння якого обумовлює саме комунікативна ситуація.

Крім того, контекстуальне розуміння синонімічного ряду: government, political class, our leaders, smart people - вказує на процес деградації значень, не зважаючи на вживання лексичних одиниць, які в межах конотативного компоненту лексичних значень мають виключно позитивну оцінку, що обумовлено історично сформованим міфологічним ментальним образом влади та провладних структур. У сучасному суспільстві, коли відбувається демократизація суспільства та діючих у ньому мовних норм, руйнування закоренілих суспільних норм, цілком природнім виявляється і розширення конотативної складової лексичного значення. Тим не менш, таке розширення конотативної складової носить поступовий варіативний характер, як і будь-який оказіональний прояв у мові, що має підтвердитись практикою, здобути схвалення суспільства, адже про деградацію значень можна судити лише із контексту, за допомогою лексичного оточення (let's get government out of the way; permanent political class might be fooling themselves; the so-called smart people), де вживається лексика з негативною оцінкою, або ж створюється загальний негативний образ за рахунок іронії, вжитої автором (див. приклад № 3).

За рахунок домінантності емотивного фактору над інформативним у передвиборчому дискурсі можна стверджувати про значущість конототивного компоненту значення, який, будучи керованим когнітивно-прагматичними механізмами, іде у конкатенації з денотативним. Саме врахування когнітивно-прагматичних чинників дає змогу збагнути принципи добору тих чи інших лексичних одиниць, що у конкретній комунікативній ситуації проходять етап вторинного семантичного нашарування та широкий спектр інших словотворчих процесів, які є прерогативою даної мовної системи та залишаються матеріалом для подальших досліджень.

Література

політичний мовлення лексичний

1. Етимологічний електронний словник on-line - [Електронний ресурс]. - Режим доступу до сайту: http://www.etymonline.com/

2. Жаботинская С.А. Лингвокогнитивный подход к анализу номинативных процессов / С.А. Жаботинская // Вісник Харківського національного університету ім. В Н. Каразіна. Серія «Філологія». - 2010. - № 928. - Випуск 63. - С. 6-20.

3. Паршин П.Б. Понятие идиополитического дискурса и методологические основания политической лингвистики / П.Б. Паршин. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа к сайту: http://www/elections/ru/biblio/parshin/htm/Архив 23 марта 1999.

4. Филинский А.А. Критический анализ политического дискурса предвыборных кампаний 1999 - 2000 гг.: дис. … кандидата филол. наук: 10.02.19 / Филинский Алексей Анатольевич. - Тверь, 2002. - 163 с.

5. Чудинов А.П. Метафорическая мозаика в современной политической коммуникации: Монография / А.П. Чудинов. - Екатеринбург: Урал. гос. пед. ун-т, 2003. - 248 с. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа к сайту : http://www.philology.ru/linguistics2/chudinov-03a.htm.

6. Longman Dictionary of Contemporary English / [director Della Summers]. - 4^th edition. - Edinburgh : Person Education Limited, 2005. - 1950 p.

7. Page of Barack Obama [Electronic resource]. - Access: http://www.asksam.com/ebooks/obama-speeches/.

8. Page of Michele Bachmann [Electronic resource]. - Access: http://www.michelebachmann.com/issues/.

9. Page of Mitt Romney [Electronic resource]. - Access: http://www.mittromney.com/.

10. Page of Rick Perry [Electronic resource]. - Access: http://www.rickperry.org/.

11. Page of Sarah Palin [Electronic resource]. - Access: http://www.sarahpac.com/posts/conquering-the-storm.

12. Van Dijk T.A. Political discourse and ideology / T.A. Van Dijk // Doxa communication. - 2001. - № 1. - Р. 207-225.

Размещено на Allbest.ru