Вербалізація концепту небо у складі чен’юїв: діахронічний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вербалізація концепту небо у складі чен'юїв: діахронічний аспект

Бутенко К., студ.

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

Ключові слова: чен'юй, концепт, польова структура, сема, діахронія.

чен'юй концепт фразеологічний китайський

На сучасному етапі розвитку мовознавства когнітивна лінгвістика - один із провідних напрямків досліджень. У когнітивно-орієнтованих наукових працях мову розглядають не лише як засіб матеріального втілення думки, а передусім як онтологічний принцип осмислення буття. Сутність когнітивного підходу до вивчення мовних явищ полягає у вивченні так званого «когнітивного поля», під яким слід розуміти сукупність знань про навколишній світ у мовній свідомості людини. Індивідуум у процесі своєї теоретичної та практичної діяльності має справу не безпосередньо зі світом, а з певними репрезентаціями світу, його когнітивними моделями. Лінгвісти намагаються виявити глибинний зв'язок когнітивної структури людської свідомості з мовними формами, простежити «модус» відбиття і сприйняття світу в глибинних мовних категоріях (ментальних утвореннях), що належать до сфери підсвідомого. Зразками подібних досліджень є праці, виконані в культурно-антропологічному ракурсі, А. Вежбицької, Н.І. Сукаленко, Т.В. Радзієвської, Н.Д. Арутюнової, В. М. Телії, Ю.С. Степанова, О.В. Уринсон та ін. Автори прагнуть дослідити «мовну культуру», реконструювати мовну етнічну свідомість, виявити культурно-мовні національні стереотипи, визначити взаємовплив мови та духовної культури.

Саме реконструкції фрагменту свідомості китайського етносу та виявленню культурно-мовних національних етнічних стереотипів у вербалізації і сприйнятті концепту «небо» буде присвячене наше дослідження.

Для розуміння універсальних і етноспецифічних компонентів структури концепту важливим виступає поняття національної мовної картини світу (далі - НМКС). Як зазначає І. А. Голубовська, НМКС - це виражене засобами певної мови світовідчуття і світосприйняття етносу; вербалізована інтерпретація мовним соціумом навколишнього світу і себе самого у цьому світі. Чинники, що детермінують онтологію національно-мовних країн світу, - реальний світ (фрагмент, даний етносові в безпосередньо-чуттєвому сприйнятті) та колективна етнічна свідомість (досвід попередніх поколінь) [8].

Для розуміння етнічно-специфічних характеристик мов досліджуваних етносів важливим є поняття менталітету. Кожен народ у процесі свого історичного буття виробив особливий менталітет - своєрідний спосіб усвідомлення й ставлення до світу, який задається мовою, традиціями, вихованням, релігійними уявленнями тощо, тобто всією суспільною практикою людей. Менталітет народу формується історично, однак сам процес його творення має неусвідомлений характер: при цьому саме менталітет детермінує цінності певної людської спільноти та визначає поведінку, почуття, думки її окремих представників.

Ключовим категоріям когнітивної лінгвістики - концепту, концептосфері, мовній картині світу - присвячено значну кількість праць українських і закордонних мовознавців. Ці категорії висвітлено в роботах таких лінгвістів, як Н. Арутюнова, А. Веж- бицька, Дж. Лакофф, Ч. Філмор, Дж. Тейлор, С.А. Жаботинська, О.О. Селіванова, О.С. Кубрякова, Г.І. Кустова та ін. Н. Арутюнова трактує концепт як поняття повсякденної філософії, що є результатом взаємодії ряду факторів - таких, як національна традиція, фольклор, релігія, ідеологія, життєвий досвід, образи мистецтва, відчуття й система цінностей. Концепти утворюють «свого роду культурний шар, що є посередником між людиною й світом» [2, с. 35].

У «Короткому словнику когнітивних термінів» знаходимо визначення терміна: «Концепт - це оперативна змістовна одиниця пам'яті, ментального лексикону, концептуальної системи й мови мозку... всієї картини світу, відбитої в людській психіці» [11, с.57].

Слова концепт і поняття однакові тільки за своєю внутрішньою формою: у перекладі з латинського conceptus означає «поняття» (від дієслова concipere «зачинати», що буквально означає «поняття, зачаття»); поняття - від старослов'янського дієслова пояти («схопити, взяти у власність», буквально значить те ж саме). У наукових працях іноді ці слова виступають як синоніми. Але на відміну від понять, концепти не тільки мисляться, але й переживаються. Концепти - це предмет емоцій, симпатій і антипатій, а іноді й зіткнень. Концепт можна розглядати як модель або конструкт, що заміщає об'єкт дослідження, і створений з метою його вивчення. Опис сукупності концептів сприяє моделюванню системи цінностей. Образна складова концепту пов'язана зі способом пізнання дійсності.

Концептуальний аналіз виходить з припущення про цілісність образу предмета чи явища у свідомості людини в усіх його багаточисельних зв'язках з іншими явищами або явищами. Саме тому когнітивісти виступають проти дискретації значення на макро- та мікрокомпоненти, що було одним з методологічних постулатів іманентно-структурної семасіологічної парадигми у мовознавстві. Когнітивісти розглядають значення як концептуалізацію. Для них це цілісна понятійна сутність (гештальти Дж. Лакоффа, сцени і фрейми Ч. Филлмора). Структурні семантики виходять з можливості розкладу значення слова на елементарні семантичні ознаки (семантичні примітиви). А. Вежбицька виступає за об'єднання цих підходів: «ми потребуємо синтезу обох традицій, а не надання переваг одній за рахунок іншої. ніякого протиріччя між прототипами2 та інваріантами3 не існує» [цит. за: Голубовська, с.110]. Таким чином, зважаючи на певну суб'єктивність кожного з цих методів взятих окремо, можна сподіватися, що одночасне їх використання буде сприяти підвищенню об'єктивності результатів дослідження.

Ми цілком поділяємо думку І.О. Голубовської, що: «будь-яке лінгвістичне спостереження, що робиться на рівні ідей, гіпотез або теорій, обов'язково повинне бути верифікованим» [8, с.110]. У будь-яких лінгвістичних студіях дуже гостро стоїть питання пошуку критеріїв об'єктивації результатів дослідження. У когнітивних дослідженнях це питання стоїть особливо гостро. І.О. Голубовська у монографії «Етнічні особливості мовних картин світу» дуже слушно піднімає питання пошуку об'єктивних критеріїв аналізу культурно-специфічних категорій та відбору необхідного культурно-маркованого матеріалу. Вона виділяє ряд основних принципів, що стали теоретичною основою нашого дослідження:

принцип високого ступеня словотвірної розробленості;

принцип частого вживання у фразеологічних одиницях мови;

принцип обов'язковості аксіологічної маркованості;

їх «ключовий» характер для духовності певного лінгвокультурного ареалу.

Абстрактна структурна одиниця мови фонема, морфема, лексема тощо, у відриві від конкретних реалізацій [42].

Абстрактна структурна одиниця мови - фонема, морфема, лексема тощо, у відриві від конкретних реалізацій [42].

Методика, застосована у дослідженні, відповідає об'єкту дослідження - етичним концептам. У нашому дослідженні ми будемо використовувати метод семантико-ак- сіологічного поля Т П. Вільчинської [6]. Цей метод передбачає:

визначення етимології слів-репрезентантів концепту, їх внутрішньої форми, яку порівнюють з етимологією культурного концепту в широкому розумінні (Ю. Степанов) і яка видається комунікативно значущою для плану змісту концепту (С.Воркачов);

лексико-семантичну актуалізацію досліджуваних концептів: наведення більш-менш усталених дефініцій з наукового узусу;

встановлення мовних механізмів реалізації оцінної складової концепту, співвідносної з національним менталітетом, із національною шкалою етичних цінностей, що відображається у лексикографічно фіксованих значеннях слів- репрезентантів.

На наш погляд, переваги методу семантико-аксіологічного поля полягають, по- перше, в тому, що його застосування спрямоване на моделювання польової структури концепту. Це дозволяє виділяти в ній ядро (базову когнітивну структуру), приядерну зону і периферію, а також визначити весь ряд лексичних репрезентацій досліджуваних концептів. По-друге, використання зазначеного методу дає змогу:

аналізувати словникові дефініції лексичних одиниць, що вербалізують концепти, для виявлення основних концептуальних ознак та визначення місця концептів у мовно-концептуальній картині світу китайського етносу;

простежувати сполучувальні особливості слів-репрезентантів, зокрема їх метафоричне вживання, що забезпечує виявлення додаткових ознак та встановлення образних характеристик.

Цей метод забезпечує повне і всебічне дослідження саме сакральних та етичних концептів, що вербалізуються у лексичних одиницях, зведення до мінімуму суб'єктивізму при їх інтерпретації, бо Грунтується на теоретичних засадах різних наук: як лінгвістичних (лінгвокультурології, прагмалінгвістики, психолінгвістики тощо), так і нелінгвістичних (історії, літературознавства, філософії та ін.).

Вищезазначені методи було застосовано з метою дослідження фразеологічних одиниць з точки зору когнітивної лінгвістики, тобто для виявлення у їх складі вер- балізаторів певних пізнавальних структур свідомості. Кінцевою метою нашого дослідження є визначення якісних та кількісних показників концепту небо у колективній свідомості китайського етносу, визначення ролі цих ментальних структур у формуванні поведінкових стереотипів китайців. Підводячи підсумки вищесказаного, слід зазначити, що метою будь-якого когнітивного дослідження є вивчення саме ментальних структур свідомості певного етносу, а не лексичних одиниць, за допомогою яких вербалізується певний концепт. Тож під когнітивними аспектами дослідження фразеологічних одиниць ми розуміємо вивчення їх здатності накопичувати та зберігати інформацію про загальнолюдські та етноспецифічні уявлення певного етносу про оточуючий світ; їх пізнавальний потенціал.

Китайський дослідник Чжан Тайнань у своїй монографії («Китайська традиційна філософія та чен'юї китайської мови») (Тяньцзинь, 2005) виділяє 4 ЧЮ, що, на його думку, найповніше виражають основні концепції китайської культури: АА^-- «людина і природа - єдині»,

А- - «людина - найголовніше» (у корпусі СКМ - 999, у веньяні - 49), - «самовдосконалення - головне», «єдність - найвища цінність». У свою чергу, із вищевказаних фразеологізмів виділяється АА^-- як такий, що найповніше репрезентує опозицію «Людина» - «Небо», яка завжди була однією з основних тем китайської філософії та культури.

Як вербалізатор концепту «небо» у складі ЧЮ розглянемо номен небо. Для вирішення нашого дослідницького завдання ми вичленуємо семантичні компоненти вербалізованих концептів у складі ЧЮ. Частотне ранжування ЧЮ з вербалізованим концептом «НЕБО» представлене у таблиці 1.

Таблиця 1.