Фразеологічні одиниці як відображення тенденцій технічного прогресу (на матеріалі польської мови)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

Фразеологічні одиниці як відображення тенденцій технічного прогресу (на матеріалі польської мови)

Демьяненко Н.Б.

Мова як засіб спілкування виникла і сформувалася історично в ході розвитку людського суспільства, з його потреб. Мова є засобом збереження та передавання суспільного досвіду. Завдяки спілкуванню за допомогою мови відображення дійсності у свідомості однієї людини доповнюється тим, що було у свідомості інших людей, внаслідок чого зростають можливості для обміну інформацією. Із розвитком соціального і технічного прогресу людства постійно розширювалося коло потреб людини, що зпричинило вдосконалення мови як засобу спілкування. Характерною особливістю нашого часу є бурхливий розвиток техніки, часто за рахунок обмеження спілкування з природою. Розвиток сучасних міських розваг (нічних клубів, ресторанів, боулінг- клубів) призвели до того, що сучасна людина часто відмовляється від відпочинку на природі. Усі ці цивілізаційно-суспільні зміни призвели до серйозних зміну у мові. Для того, щоб залишатись живою, активною для її учасників, мова повинна реагувати на зміни, що відбуваються у суспільстві. І в художній мові, і розмовній все більше використовують наукову і технічну термінологію. Таким чином у повсякденному житті постійно відчувається вплив технічного прогресу. Натомість, кількість слів, пов'язаних з явищами природи, неупинно зменшується.

Метою нашої розвідки було на прикладі польської мови розглянути зміни, які відбуваються у фразеологічних одиницях внаслідок технічного прогресу, та типи фразеологічних інновацій у польській мові.

Особливу увагу було приділено змінам, що відбуваються у фразеологізмах.

Фактологічну базу нашого дослідження складають дані фразеологічних словників («Slownik frazeologiczny j^zyka polskiego»/ Pod red. S.Skorupki; «Maly slownik frazeologiczny j^zyka polskiego» / Pod red. S.B^by, J.Libereka). Також використовувалися дані мови художньої літератури та мережі Інтернет.

Мова має багато способів збагачення: побудова нових словотворчих структур, запозичення, створення метафор і фразеологізмів. Фразеологічні одиниці поширені як у літературній мові, так і у розмовній. Складові фразеологічних одиниць різною мірою здатні виконувати номінативну функцію, співвідносячись із відповідним предметом об'єктивної дійсності, але ступінь їх делексикалізації при цьому може бути різним. Значення будь-якого фразеологізму ніколи не буває несподіваним, якісь «мікроелементи» нового глобального змісту закладені у самій природі компонентів та у можливостях їх сполучуваності» [Авалиани, Эмирова 1971, 33]. А.Пайдзінська зауважує: «...якщо б компонент фразеологічної одиниці не був словом із лексичним значенням, то зміни й заміни компонентів не порушували б сенсу цілого, тобто фразеологізму» [Pajdzinska 1988, 8-9]. При тлумаченні носіями мови того чи іншого фразеологізму можуть мати місце різноманітні зміни, своєрідна «перестановка смислового навантаження компонентів» [Жуков 1978, 91]. У кожен конкретний момент трактування фразеологічного образу може визначатися аперцептивною установкою.

О.І.Молотков вважає, що фразеологізм необхідно розглядати як завершене утворення в мові (за формою і за змістом), оскільки він є особливою одиницею мови, що випадає з системи словосполучень. Той чи інший фразеологізм необхідно розглядати як якісну своєрідність свого генетичного джерела [Молотков 1977, 33]. У фразеологічних одиницях зосереджена цілісна картина світу етносу, оскільки вони відображають тривалий процес розвитку культури того чи іншого народу.

Так, у польській мові наявна велика кількість фразеологічних одиниць з опорним словом serce «серце». У мовній картині світу носія польської мови серце - це не центральний орган кровоносної системи, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг, а місце зосередження почуттів, настроїв, переживань людини: gorqce serce, zle serce, dobre serce, zimne serce. Внутрішні характеристики людини у мовній картині світу залежать також від розміру серця. Так, czlowiek wielkiego serca - це «хтось дуже добрий, чуйний, здатний гаряче й глибоко перейматися чиїмись переживаннями, горем», навпаки, czlowiek malego serca - «особа недоброзичлива, зла, якій немає діла до оточуючих». фразеологізм інновація мова словосполучення

Велике значення для визначення внутрішньої форми фразеологізму має прикметник, який характеризує компонент serce. Так, фразеологізму migkkie serce можна протиставити serce kamienne, serce z kamienia, serce z glazu (прикметники mi^kkie і kamienne, як відомо, позначають протилежні якості); те ж саме можна сказати і про фразеологізми bojazliwe serce і mgzne serce, до складу яких належать антонімічні прикметники bojazliwe - mgzne). А фразеологізми lgkliwe serce і bojazliwe serce можуть виступати як синоніми, оскільки позначають боязку людину. Ті самі відношення пов'язують фразеологізми lwie serce і mgzne serce, які однаково характеризують мужню, хоробру людину; хоча слід додати, що фразеологізм lwie serce має ще й додаткове значення «великодушна людина».

Фразеологізми zimne serce і zyczliwe serce знаходяться у антонімічних стосунках, прикметники zimny і zyczliwy позначають протилежні риси щодо внутрішньої характеристики людини. Слід додати, що синонімами до фразеологізму zyczliwe serce виступають фраземи zacne serce, golgbie serce, litosciwe serce. Отже, можемо визначити такі антонімічні пари фразеологізмів із компонентом serce: migkkie serce - serce kamienne, serce z kamienia, serce z gazu; dobre serce - zle serce, mgzne serce - bojazliwe serce, zajgcze serce; czlowiek wielkiego serca - czlowiek malego serca; zyczliwe serce - zimne serce.

Також можна визначити синонімічні ряди фразеологізмів із компонентом serce:

- litosciwe serce - zyczliwe serce - zlote serce - czlowiek wielkiego serca - czlowiek gol^biego serca - gol^bie serce - zacne serce;

- m^zne serce - nieustraszone serce - lwie serce;

- l^kliwe serce - bojazliwe serce - zaj^cze serce;

- zimne serce - serce kamienne - serce z zelaza.

Окремо слід зупинитися на фразеологізмах, у складі яких є прикметник, утворений від метафоричної назви тварин, птахів або комах. Це такі як: lwie serce, zajgcze serce, golgbie serce, jaszczurcze serce. Дуже важливе значення при творенні внутрішньої форми таких фразеологізмів має саме зооморфонім, який входить до їх складу у формі присвійного прикметника. У картині світу носія польської мови, як уже зазначалося, лев пов'язується із силою, мужністю, а, оскільки ця тварина є царем звірів, то і друге значення цього фразеологізму - «великодушність» є пов'язаним із значенням назви lew. Прикметник zajgcze походить від назви zajqc «заєць», головною рисою якого є лякливість, а, отже, зооморфонім теж є важливою складовою внутрішньої форми даного фразеологізму. Назва птаха golqb, відповідно, і утворений від неї прикметник (golgbie), асоціюється з добротою, м'якістю, яку символізують ці птахи, пор. переносне значення ад'єктива golgbi: «добрий, чуйний, лагідний». Таким чином, стосовно зооморфонімів у складі фразеологізмів із компонентом serce можна сказати, що вони, як і інші прикметники, що окреслюють компонент-назву частини тіла, визначають і уточнюють метонімічне значення фразеологічної одиниці.

Проте, багатьма дослідниками-мовознавцями відзначається значне зменшення, а іноді й повне зникнення старих фразеологічних зворотів, прислів'їв та приказок внаслідок відходження людини від явищ природи [I. Bajerowa 1980]. Так, носіями польської мови, а особливо молоддю, дуже рідко використовуються такі фразеологізми, як kon by sig usmial; panskie oko konia tuczy; groch o sciang; jak groch przy drodze; jakpies w studni; nie dla psa kielbasa, ni pies ni wydra; sam jak kolek w plocie; farbowane lisy; krowa, ktora duzo ryczy itd.; na bezrybiu i rak ryba; patrzec wilkiem.

Погоджуючись із описом явища мовного занепаду старих структур і появою нових, не можна, однак, погодитися з його оцінкою. Світ природи і старих сільських звичаїв досить часто настільки далекий для сучасної людини, що він власне стає для неї лише схемою, не наповненою конкретним змістом. Для багатьох носіїв мови wydra, kolek w plocie - це поняття дуже узагальнені, мертві, позбавлені будь-якої асоціації, на відміну від таких лексем як smartfon, komorka чи komputer. І тому всебічно розвинена людина окреслюється chodzqcym komputerem, komputerkiem, elektronowym mozdzkiem. Приклади метафор і порівнянь, які ми бачимо у подібних зворотах, взяті з розмовної мови.

У фразеологічних одиницях можуть відбуватися наступні зміни: 1) зникання старих фразеологічних зворотів та поява нових; 2) фразеологічні інновації. Що стосується фразеологічних інновацій, то їх існує декілька типів: а) скорочення фразеологічного звороту (наприклад, przeczytac do deski замість przeczytac od deski do deski); б) доповнення фразеологізму (wypic jednym duszkiem замість wypic duszkiem); в) заміна складника фразеологізму (ci^zki orzech do zgryzienia замість twardy orzech do zgryzienia); г) контамінація (wywrzec pigtno з контамінації wywrzec wplyw i wycisnqc piqtno); д) зміна граматичної форми одного із складників (cos wyssane z palcow замість cos wyssane z palca).

У фразеологізмах, що містять порівняння часто заміна певного члену фразеологізму обумовлена більшою гіперболізацією риси, що міститься у новому компоненті. Так, наприклад, у фразеологізмі sunie (idzie) jak slon, hipopotam, тобто, дуже важко, знищуючи будь-які перешкоди на своєму шляху, компоненти slon, hipopotam внаслідок явищ технічного прогресу можуть бути замінені технічними назвами traktor, czolg: idzie (sunie) jak traktor, czolg. Такі новостворені фразеологізми більш зрозумілі для сучасного носія мови, оскільки вони відображають сучасні реалії.

Технічні елементи можуть замінювати у фразеологізмах, побудованих за порівняльною структурою, знаходимо фразеологізму, який називає:

- явище природи: wpasc jak huragan, wicher - wpasc jak atom, wpasc bomba, wpasc jak bomba atomowa; twardy jak kamien, skala, dqb, drewno - twardy jak jak stal, beton;

- природний елемент, що пов'язаний з давньою культурою: leci jakptak, pszczola do miodu, wiatr, strzala, swinia z pola - leci jak odrzutowiec, pershing. Крім того, можуть бути фразеологічні інновації із заміною першого компоненту pqdzi jak maly samochod - zasuwa jak maly samochod, zasuwa jak lokomotywa - pgdzi jak lokomotywa; jak cma do swiatla, ognia, swiecy, na plomien - na latarni%, lamp% (з можливими варіантами: do latarni, lampy);

- предмет, який вийшов з ужитку, а тому незрозумілий для сучасного носія мови: gada jak katarynka, kolowrotek - gada jak karabin maszynowy, jak stara plyta; nogi jak cepy, kloce - jak slupy telegraficzne.

Такі самі зміни відбуваються й у фразеологізмах, що не містять порівнянь. Осу- часнення фразеологічного звороту відбулося внаслідок розширення його додатковими компонентами, що означають новітні технічні винаходи: pomow se z bykiem, z kozlem, z takim, co siano zre - pomow z oslem przez komork%.

Сучасна техніка має сильний вплив на мовну винахідливість, створення нових експресивних зворотів, фразеологізмів, необхідних для щоденного спілкування, а також для створення жартів, гумористичних порівнянь, жартівливих переробок, що створені на основі вже відомих фразеологічних зворотів чи прислів'їв, які в результаті зіставлення елементів техніки з природними явищами часто призводять до комічного ефекту. Серед жартівливих фразеологічних зворотів можна навести наступні приклади: gdyby ciocia miala wqsy, bylaby wujaszkiem на: gdyby ciocia miala kola, to bylby omnibus /auto, або gdyby tesciowa miala drucik to byloby kiepskie radio. Інший приклад: kto pod kim dolki kopie, sam w nie wpada змінено на: kto pod kim dolki kopie, ten pracuje w metro. Виникають також жарти на основі полісемії, у випадку, коли одне зі значень багатозначного слова має технічне значення, а інше ні: pociqg ma, brak mu tylko lokomotywy.

Таким чином, ми виявили, що незважаючи на те, що фразеологічні одиниці є неподільними структурами, в них можуть відбуватися певні зміни. Динамічні цивіліза- ційні зміни в сучасному світі спричиняють швидкі зміни у мові. Серед чинників, що є джерелом цих змін, найбільшу увагу привертає технічний прогрес, який змінив нашу уяву як способ осягнення дійсності.

Список використаних джерел

1. Авалиани Ю.Ю., Эмирова А.М. К семантической структуре фразеологических единиц // Вопросы фразеологии: Тр. Самарканд. ун-та им. А.Навои. - Нов. сер., вып. 217. - Самарканд, 1971. - С.29-34.

2. Жуков В.П.Семантика фразеологических оборотов. - М.: Просвещение, 1978. - 160 с.

3. Молотков А.И. Основы фразеологии русского языка. - М.: Наука, 1977. - 300 с.

Анотація

Ключові слова: фразеологічна одиниця, семантичний компонент, фразеологічні інновації.

Ключевые слова: фразеологическая единица, семантический компонент, фразеологические инновации.

The article is devoted to the analysis of idioms 'functioning in the period of technological progress. Changes that occur in idioms due are considered. Types of phraseological innovations in Polish are reviewed.

Key words: phraseological unit, semantic component, phraseological innovation.