Образність кольороназв у повісті Патріка Зюскінда "Голубка"

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Образність кольороназв у повісті Патріка Зюскінда «Голубка»

Уляна Карабін

Івано-Франківськ, Україна

Анотація

На прикладі повісті Патріка Зюскінда “Голубка” проаналізовано образність кольороназв, які використовуються для опису внутрішнього стану героя. Розглянуто використання окремих кольороназв та тих, що входять до складу фразеологічних одиниць. Описано їхні конотації у досліджуваній повісті.

Ключові слова: кольороназва, образність, експресивність, конотація, Патрік Зюскінд.

У. Карабин. Образність цветообозначении в повести Патрика Зюскинда «Голубка»

На примере повести Патрика Зюскинда “Голубка” проанализировано образность цветообозначений, которые используются для описания внутреннего состояния героя. Рассмотрено использование отдельных цветообозначений, а также тех, которые употребляются в составе фразеологических единиц. Описано их коннотации в анализируемом произведении. Ключевые слова: цветообозначение, образность, экспрессивность, коннотация, Патрик Зюскинд

U. Karabin. Imagery created by colour names in Patrick Suskind's novella «The dove»

Imagery of colour names created by Patrick Suskind in his novella “The Dove” is analyzed. Separate colour names as well as those encountered in the structure of phraseological units are viewed through the prism of connotations which add to the readers' understanding of the main hero's inner life.

Keywords: imagery, colour names, expressiveness, connotation, Patrick Suskind

Стаття присвячена розгляду образності кольороназв та їхнього потенціалу для відтворення внутрішнього світу персонажів художнього твору. Патрік Зюскінд повною мірою розкриває цей потенціал у його творах, зокрема, у повісті “Голубка”. Він є визнаним майстром створення образів шляхом використання окремих кольороназв та фразеологічних одиниць, до яких вони входять.

Питань образності фразеологічних одиниць торкалися В.М. Телія, Д.О. Добровольський, А.М. Мелерович, О.І. Блінова та інші. Д. Добровольський зазначає, що “описуючи фразеологічні значення, доцільно поруч з іншими компонентами плану вираження брати до уваги й образну складову” [3, с. 71], тому що вона “є невід'ємною частиною плану змісту ідіоми” [3, с. 74]. Образність у мовознавстві розглядають у зв'язку з питаннями мотивації мовних знаків, зокрема, В. Телія стверджує, що мотиваційний компонент значення є мотиваційно-образним [4, с. 187].

Фразеологізми з кольороназвами, які використовує Патрік Зюскінд у повісті “Голубка”, дають змогу глибше розкрити образ головного персонажа повісті - Джонатана Ноеля. Кольороназви яскраво та влучно характеризують перехід героя від самотності до розуміння багатогранності життя. Оповідаючи історію життя Джонатана, Патрік Зюскінд використовує фразеологічну одиницю із кольороназвою graue Vorzeit (сива давнина). Щоб створити образ сумного дитинства та післявоєнних років Джонатана Ноеля, автор використовує сірий колір. Жоден інший не міг би настільки символічно відобразити неминучість: “Die meisten derartigen Ereignisse lagen Gott sei Dank weit zuruck in der grauen Vorzeit seiner Kindheits- und Jugendjahre...” [14, c. 5]. Фразеологічна одиниця graue Vorzeit вживається на позначення дуже далеких часів. Вербальний образ створюється асоціацією з сивиною старшої людини. Сірий колір у мові письменника перетворюється у символ ставлення до світу, передає трагедію самотньої людської душі післявоєнного часу. Образність створюється за рахунок наявності у семантичній структурі кольороназви конотативних компонентів “безликий”, “невиразний”, “нічим не примітний”, що поглиблює читацьке сприйняття головного героя повісті. Він не вміє радіти життю, зачинився в семиметровій кімнатці, його оточують тьмяність, нудьга, розміреність. Сірий колір у П. Зюскінда не є образом мудрості зрілого віку, а образом зречення. Крім того, кольороназва отримує такі конотації як “одноманітність”, “духовна і моральна ницість”, “порожнеча життя”: “Er zog sich an, zundchst die gewohnte Uniform: graue Hose, blaues Hemd, Lederjacke, Lederkoppel mitPistolentasche, graue Dienstmutze ” [14, c. 25]. Навіть робочий одяг швейцара в банку, а саме graue Hose, graue Dienstmutze (сірі штани, сірий головний убір), підкреслюють монотонність існування головного героя. Кольороназва “сірий” допомагає створити образ безбарвної життєвої прози.

Джонатан Ноель викликає співчуття, він так і не зумів пристосуватися до оточуючого світу, його звички з часом стають безглуздими, а життя - позбавленим сенсу. Джонатан цього не усвідомлює до зустрічі з голубом. Ця зустріч виводить героя з рівноваги, порушує спокій, який він нарешті знайшов у своїй кімнатці: “Sie hockte mit roten, kralligen Fufien auf den ochsenblutroten Fliesen des Ganges, in bleigrauem, glattem Gefieder: die Taube” [14, c. 15]. Голуб має червоні кігтисті лапки і свинцевого відтінку гладке пір'я. Він розмістився на криваво-червоному кахлі дратівливого відтінку і налякав його до смерті. Образ формують rote, krallige Fufien (червоні кігтисті лапки), ochsenblutrote Fliesen (криваво-червоний кахель дратівливого відтінку), bleigraues Gefieder (пір'я свинцевого відтінку). Червоний колір спочатку заворожує Джонатана, згодом викликає жах. Голуб стає знаком смерті. Значення кольороназв “червоний” і “сірий” підсилюються модифікаторами “кривавий”, “дратівливо-червоний”, “свинцевий”. Вони збагачують конотативний вміст кольороназв. Вдруге автор використовує “червоний” у контексті “rote, krallige Fufien” [14, с. 98]. У цьому випадку кольороназва створює образ “життєвої сили” [6], адже у багатьох лінгвокультурах червоний колір вважається цілющим [7]. На наступних сторінках повісті бачимо, як головний герой починає зцілюватись, у нього з'являється мета і смак до життя.

Розглянемо ще один приклад: “Dieses Auge, eine kleine, kreisrunde Scheibe, braun mit schwarzem Mittelpunkt, war furchterlich anzusehen” [14, c. 15]. Образ страху перед життям створюють кольороназви “коричневий” та “чорний”. Голуб дивився на Джонатана своїм лівим оком, і героєві було страшно бачити маленьку шайбочку коричневого кольору з чорною цяткою посередині. Око здавалось неживим, у ньому приховувалось лукавство. Автор зосереджує увагу читачів саме на чорному оці голуба, адже з давніх-давен чорні очі вважали сповненими таїни, вони наче могли зазирнути в душу. Чорні очі й понині вважають недобрими, заздрісними [8]. Отже, у семантичній структурі кольороназви “чорний” виділяємо конотативні компоненти “таємничість”, “небезпека”, “лукавство”, “заздрість”. Свідомість Джонатана Ноеля оживає, час перестає минати монотонно, голуб розбудив його до життя. Він починає боротись сам із собою. З одного боку, переважають звички, розміреність та одноманітність життя, з іншого - він починає втрачати впевненість у собі: “Statt dessen wirbelte nun eine wuste Masse vollig unkoordi- nierter Schreckensgedanken in seinem Hirn herum wie ein Schwarm von schwarzen Raben, und es schrie undflatterte in seinem Kopf, und “du bist am Ende!“ krdchzte es” [14, c. 17]. У його голові роїлися невпорядковані, зовсім не пов'язані між собою страшні думки, наче зграя чорних ворон, вони кричали і порхали в голові, “Тобі кінець!” - каркали вони. Автор порівнює страшні думки зі зграєю чорних ворон. Кольороназва “чорний” підсилює образність, оскільки чорний ворон вважається провісником смерті [9]. Назва має у своїй семантичній структурі такі конотації: “небуття”, “підсвідомість”, “руйнування”. Автор використовує цей семантичний потенціал для увиразнення внутрішнього занепаду головного героя.

На тлі внутрішнього потрясіння з'являється стійке відчуття відрази, яке яскраво передає зелений колір: “...ein smaragdgruner Klecks von der Grofie eines Funffrancstuckes ...” [14, c. 27, 28]; “grune Klekse” [14, c. 37].

Образність зеленого кольору зменшує напругу червоного. Кольроназва “зелений” підсилюється модифікатором “смарагдовий”. В образі героя зелений колір увиразнює роздратування і невдачі, але не в такій мірі як синій чи чорний. Кольороназва “зелений” має у семантичній структурі конотативну ознаку природності речей. Пташиний послід у вигляді плям смарагдово-зеленого кольору завбільшки з п'ятифранкову монету чи маленька біла пір'їнка не асоціюються з чимось загрозливим. Однак для Джонатана, який все життя намагався відмежувати себе від усього, що могло бути брудним, отже, становити загрозу, вони стали знаком смертельної небезпеки.

“Зелений”, який має конотативні ознаки “недосвідченість”, “незрілість”, “необізнаність”, виступає членом опозиції “молодий - старий”. Головний персонаж починає усвідомлювати, що він стара людина, що сили покидають його. Внутрішня відраза до себе і до світу ще зростає, коли Джонатан помічає на вулиці волоцюгу. Враження від побаченого шокують героя: “Passanten gingen voruber, jedermann konnte ihn sehen: einen mehlweifien, von blauen Flecken und rotlichen Schorfstellen gescheckten Hintern...” [14, c. 53]. Опис волоцюги стає своєрідним ключем до розуміння душевного стану героя. Глибина опису досягається майстерним використанням кольороназв “білий”, “синій”, “червоний” і “коричневий”. Змальовуються оголені сідниці волоцюги, який справляв нужду. На Джонатана це видовище справило гнітюче враження. Кольори відображають градацію емоцій: білий - співчуття; синій, червоний - відразу; коричневий - нудоту. фразеологічний кольороназва образ голубка зюскінд

Кольороназва “коричневий” особливо влучно підкреслює всю гидотність та ницість нікчемної людини: “Und aus diesem geschundenen Hintern schofi nun ein Strahl brauner, suppiger Flussigkeit gegen das Pflaster, in ungeheurer Heftigkeit und Menge, es bildete sich eine Pfutze, ei See der die Schuhe umwallte...” [14, c. 54]. “Er hatte sich mit seinem Blick im braunen Grund ihrer Augen verfangen, er drohte darin zu versinken wie in einem weichen, braunen Sumpf” [14, c. 37]. Основою створення образності стають такі конотативні компоненти семантичної структури як “природність”, “бруд”, “огида”. Відраза Джонатана доходить до того, що він починає порівнювати себе з волоцюгою. З одного боку, для нього очевидними є його власні переваги, з іншого, - він починає розуміти, що ця нещасна людина має необмежену свободу дій. Джонатан усвідомлює, що його день розписаний по годинах і навіть хвилинах, а його життя - суцільна монотонність. Квартира перестає бути єдиною надійною схованкою, він втрачає точку опори. Використання автором кольороназви “коричневий” допомагає читачеві відчути тривогу, стрес, страх героя, його прагнення приборкати різні потреби і навіть пригнітити відчуття життя з його світлими і темними сторонами. Піднімається нова хвиля переживань, яка виносить на поверхню злість і ненависть: “...arrogante Kellnerrucken und arrogante Kellnernrsche, uber denen die prallgefullten schwarzen Kellnergeldtaschen im Hosenbundstaken...” [14, c. 78]. Чорний колір є стрижневим, позначає пік негативної експресії: “schwarze Kellnergeldtaschen” (чорні гаманці). Світ постає перед Джонатаном фальшивим і продажним. Ця образність створюється за рахунок таких конотацій чорного як “фальшивість”, “продажність”, “надмірність”. Навіть природа наводить на погані думки: "...oder hinein in die Luft, nach oben, in den Himmel, ja, in den heifien Himmel, in den furchterlich lastenden, dunstigen, taubengrau-blauen Himmel, damit er zerspringe, damit die bleischwere Kapsel zerreifie und einsturze von dem Schufi und hrabsturze und alles zermalme und unter sich begrabe, alles, die ganze scheufiliche, lastige, laute, stinkende Welt” [14, c. 79-80]. Ненависть головного героя до людей та до всього світу автор передає таким описом його думок: . або просто в повітря, вверх, в небо, так у спекотне небо, у жахливе гнітюче, задимлене, у сизе (голубино-сіро-блакитне) небо, щоб воно вибухнуло, щоб налита свинцем куля тріснула і зруйнувалась від цього пострілу, і впала вниз, руйнуючи усе, все без винятку, весь цей поганий, гнітючий, шумний і смердючий світ”. Світ руйнується навколо Джонатана, чомусь знову згадується голуб: “taubengrau-blaueHimmel” (голубино-сіро-блакитне небо). Безхмарне блакитне небо створює інші образи: нездійснені мрії, ілюзорність, вірність і відданість, але також: брехня, розчарування. Розчарування підсилюється кольороназвою “сірий”. Коли вогонь ненависті згас і зникли останні його залишки, Джонатан починає усвідомлювати, що ще не готовий прийняти виклик долі, починає відчувати зміни, і розуміє, що він ніколи більше не буде таким, як раніше. Він втрачає відчуття часу. До тями його приводять злива і дощ. Нарешті Джонатан Ноель усвідомив, що він самотній і не може жити без людей. Дощ виступає символом очищення і оновлення, позитивні відчуття починають наповнювати його душу: “Draufien auf der Strafie umfing ihn das kuhle, grau-blaueMorgenlicht” [14, c. 97]. Прохолодне сіро-блакитне ранішнє світло є символом гармонії. До героя приходить розрада, відчуття спокою, розслабленості, задоволення, відчуття злагоди та умиротворення. Таке сприйняття внутрішнього світу героя досягається шляхом активізації конотативних компонентів значення кольороназви “сіро-блакитний” . До Джонатана повертається відчуття свободи. Згадка про голуба з червоними кігтистими лапками знову порушує рівновагу, страх сковує волю, але він долає це нове випробовування, і червоний колір стає ознакою зцілення та нового майбутнього: “Kein Federchen, kein Flaumchen mehr, das auf den roten Kacheln zitterte ” [14, c. 100]. У цей момент Джонатан Ноель зауважив промені світла і відчув свою єдність з усім, що живе і рухається: “Das Morgenlicht hatte seine Blaue verloren und war gelber und warmer geworden, schien ihm” [14, c. 99]. Вранішнє світло із синього стало яскравішим і теплішим. З'являється жовтий колір, який бадьорить, а тому зігріває. Жовтий передає потребу змінитися, створює образ зігріваючого сонця, звільнення [10]. Він відповідає основній потребі Джонатана Ноеля вільно розвиватися, символізує його прагнення до чогось нового, до кращого майбутнього.

Конотації кольоропозначень в художній структурі досліджуваного твору відіграють важливу роль. Вони віддзеркалюють душевний стан головного героя, уособлюють його позитивні та негативні пориви та переходи від одного стану до іншого (Таблиця 1). Як видно з Таблиці 1 градація кольорів (“сірий - чорний - червоний - зелений - коричневий” та “синій - сіро-блакитний - жовтий”) утворює низку зв'язків конотативних компонентів, які лежать в основі створення образності.

Кольороназви у групах не знаходяться в опозиції, а доповнюють одна одну. Відтінки кольорів, вжиті автором, слугують глибшому розкриттю палітри переживань головного персонажу повісті та підсилюють емоційний вплив на читача. Кожній групі кольороназв відповідають позитивні чи негативні конотації, які розкривають внутрішній стан героя. До- повнювальність кольорів представлено попарно відповідно до проаналізованих прикладів, як-от, сірий - чорний, чорний - коричневий, червоний - чорний, червоний - зелений, синій - червоний, сіро-блакитний - жовтий. Ключовими за емоційним навантаженням вважаємо кольороназви “червоний”, “чорний” та “зелений”.

Ключові експресивні конотації кольороназв у повісті П. Зюскінда “Голубка”

Таблиця 1