Порівняння як асоціативний тип фрейму: спроба перекладознавчого аналізу

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 81'255.4:811.161.2:811.111

Порівняння як асоціативний тип фрейму: спроба перекладознавчого аналізу

Оксана Молчко

Львівський національний університет імені Івана Франка

Розглянуто питання відтворення концепту, вербалізованого порівняльною конструкцією як асоціативним типом фрейму, в перекладі у процесі українсько-англійського зіставлення.

Ключові слова: асоціативний тип фрейму, порівняльна конструкція, переклад, українсько- англійське зіставлення.

концепт переклад асоціативний фрейм

Рассмотрен вопрос воспроизведения концепта, вербализованного сравнительной конструкцией как ассоциативным типом фрейма в переводе в процессе украинско-английского сопоставления.

Ключевые слова: ассоциативный тип фрейма, сравнительная конструкция, перевод, украинско-английское сопоставление.

The article focuses on the problem of the reproduction of a concept verbalized by means of simile and based on the associative type of frame in translation in the Ukrainian-English opposition.

Keywords: associative type of frame, simile construction, translation, Ukrainian-English opposition.

Актуальність дослідження порівняння як предмета перекладознавства зумовлена тим, що в парадигмі сучасної поліфункційної лінгвістики важливо з'ясувати, які способи омовлення концептів, заснованих на асоціації, найточніше відповідають завданням автора тексту. Окрім використання елементів концептуального аналізу, в дослідженні застосовано й традиційний, структурно-семантичний, що, очевидно, допоможе дійти до об'єктивніших висновків.

Порівняння - предмет активного дослідження в сучасному мовознавстві (К. Мізін, О. Левченко, Л. М'яснянкіна та інші), хоч, безумовно, традиція його вивчення як структури художнього тексту має витоки у працях класиків мовознавства - О. Потебні, О. Шахматова, О. Пєшковського, Л. Булаховського, В. Домбровського, Б. Томашевського, Ш. Баллі, O. Єсперсена, Р. Якобсона, І. Білодіда та інших. В аспекті перекладознавства особливості репрезентації порівняння вивчалися у працях Б. Ажнюка, І. Арнольд, І. Гальперіна, Р. Зо- рівчак, О. Куніна, Л. Ройзензона, В. Телії, М. Черемисіної та інших. Порівняння в дискурсивній практиці митців слова аналізували Л. Голоюх, В. Горпинич, С. Капралова, Г. Пелих, С. Цюра, М. Шапіро та інші.

Мета нашої наукової розвідки - виявити типові концепти, що лежать в основі фрейму художнього порівняння із референтом людина, та аналогії, що використовується при створення фреймів-порівнянь із концептом страх; зіставити концептуальні сутності тексту оригіналу з концептуальними структурами тексту перекладу для дослідження способів перекладу зазначених фреймів на основі концептуального аналізу та виявленні змін концептів під час перекладу. Об'єкт дослідження - порівняльна конструкція української та англійської мов, предмет - способи відтворення порівняльних конструкцій, у яких вербалізується зазначений концепт засобами цільової мови. Матеріалом дослідження слугують фрагменти художніх текстів української та англійської мов.

Для визначення концептуальних особливостей фреймів порівняння за основу взято асоціативний тип фрейму. За твердженням С. Жаботинської, він ілюструє відношення подіНОСТІ, ЩО засноване не стільки на стані речей в онтології, скільки на зближенні концептів у мисленні людини. Таке зближення, як наголошує дослідниця, базується на асоціативному зв'язку, що присутній у концептуальній метафорі й об'єктивований у метафорах і порівняннях мови: ДЕЩО-1 - подібне ^ ДЕЩО-2. Подібність може бути або відзначена людиною в предметному світі, або ж є плодом людської уяви, тобто вона може встановлюватися людиною вибірково. Якщо ДЕЩО-1 - концептуальний референт (уявний предмет), а ДЕЩО-2 - концептуальний корелят (предмет, що використовується для порівняння), то основою для встановлення подібності стає один чи кілька параметрів, репрезентованих у предметноцентричному фреймі [2, с. 17]:

У процесі порівняння актуалізується зіставлення двох концептуальних моделей - фрейму концептуального референта та фрейму концептуального корелята, а встановлення подібності між двома понятійними сутностями (концептами) здійснюється за якісним (слот ТАКИЙ) та буттєвим / акціональним (слот ІСНУЄ ТАК, РОБИТЬ ТАК) параметрами, що перетворюються на зони перетину двох концептуальних сфер, становлячи основу порівняння, і визначають дві мережеві моделі, де між фреймами встановлюється зв'язок подібності:

(1) [[(СТІЛЬКИ(ТАКОГО(ДЕЧОГО-1 ІСНУЄ)))РОБЛЯЧИ ТАК]ТУТ-ТЕПЕР]

і подібно до

[[(СТІЛЬКИ(ТАКОГО(ДЕЧОГО-2 ІСНУЄ)))РОБЛЯЧИ ТАК]ТУТ-ТЕПЕР]

(2) [[(СТІЛЬКИ(ТАКОГО(ДЕЧОГО-1 ІСНУЄ)))РОБЛЯЧИ ТАК]ТУТ-ТЕПЕР]

і подібно до

[[(СТІЛЬКИ(ТАКОГО(ДЕЧОГО-2ІСНУЄ)))РОБЛЯЧИ ТАК1ТУТ-ТЕПЕР1.

Людина - “центр” Всесвіту, до якого прикута увага з прадавніх часів і дослідженням якого займаються ледь не всі науки сьогодення, виявляється найактивнішим референтом у межах порівняльних конструкцій, з усім набором асоціативних зв'язків, що її супроводжують у повсякденному житті. Гіперонімічний ряд людина містить гіпонімічні ряди, або моделі: стану чи поведінки; відповідно, можливим є дослідження статичних і динамічних характеристик цього референта. Однак, моделі стану та поведінки побудовані на таких стереотипах: національні, професійні, вікові, міжособистісні стосунки, соціальні, ритуальні, сімейні тощо. Принциповим елементом для аналізу зазначених моделей порівняльної конструкції варто вважати основу порівняння. Основа порівняння - ТАКЕ ДЕЩО або ДЕЩО ІСНУЄ, РОБЛЯЧИ ТАК - репрезентована низкою понять-концептів, для яких у художніх текстах знаходимо безліч лексичних актуалізацій, що розгортаються як у позитивному, так і негативному апперцепційному аспектах.

У цій розвідці зосереджено увагу на порівняльних конструкціях, що передають по- ведінкову модель у межах концепту страх: здійснюється спроба семантичного та концептуального аналізів лексичних одиниць, залучених до вербалізації цього концепту, а також перекладознавчого аналізу способів його передачі цільовою мовою.

Концепти виникають як наслідок взаємодії людини зі світом, відображаючи набуті знання і досвід. Концептуальна система вибудовується завдяки постійній діяльності в фізичному та культурному оточенні. Це концепти, якими ми живемо [12, с. 56]. Вони керують думками та щоденною діяльністю людини, систематизують сприйняття, пересування у світі, наші стосунки з іншими людьми [12, с. 3]. Однак, людина не усвідомлює своєї концептуальної системи, оскільки вона в жодному разі не є очевидною. Єдиний спосіб про неї дізнатися - дослідити мову. Оскільки комунікація базується на тій самій концептуальній системі, якою користується людина, думаючи і діючи, мова є важливим джерелом даних про те, що це за система [12, с. 3].

Поєднання семантичного та концептуального аналізів видається актуальним з огляду на краще розуміння, трактування та переклад кожного окремого порівняльного комплексу. О. Кагановська зауважує, що саме інтеграційний підхід переважає в дослідженні семантики художнього тексту, а саме й аналіз за допомогою концептів, і аналіз, що базується на концептах як базових одиницях. Відмінність між семантичним та концептуальним аналізом полягає в можливості глибше розкрити через концептуальний аналіз концептуальну сутність художнього тексту й особливості розгортання та функціонування текстових концептів [З, с. 14-15]. С. Жаботинська наголошує, що ті поняттєві одиниці, які використовуватимуться на наступному етапі, під час концептуального аналізу, є більш загальними в порівнянні з початковими, оскільки це одиниці категоріального типу; тому концептуальна модель є моделлю категоріальною: її категоріальний план визначається не тільки тим, що кожний елемент моделі є узагальненням конкретного, а й тим, що узагальненням конкретного є й взаємозв'язки між елементами, які об'єднують частини в єдине ціле [2, с. 13].

Отже, співвідношення між значенням та концептом складне: значення слова дає лише загальне уявлення про концепт, окреслює лише його суттєві особливості.

На думку С. Жаботинської, між семантичним та концептуальним аналізом існують відмінності: якщо для семантичного аналізу досить виявити перелік елементів, що входять до складу значення, то під час концептуального аналізу ці елементи повинні бути співвіднесені між собою та об'єднані у складі певного цілого (моделі). Без прямих засобів експлікації, що невловимо присутня в концепті, ця модель може бути реконструйована дослідником внаслідок його внутрішньої ретроспекції, вміння бачити за фактом певну закономірність. Спрямований на виявлення елементів знака, семантичний аналіз є лише передумовою для концептуального аналізу і дає матеріал для подальшого дослідження в складі концептуальної моделі [2, с. 13].

Концепту властива певна структурна організація. Варто вважати, що не ядро (словникове значення одиниці), а саме периферія концепту [8, с. 3], яку складають суб'єктивний досвід, прагматичні компоненти, конотації та асоціації, дає можливість осягнути його національно-культурне осмислення та, відповідно, спосіб вербалізації, тому концептуальний аналіз у поєднанні із семантичним дає можливість повніше з'ясувати особливості перекладацьких трансформацій.

Порівняння - глибоко продумана асоціативна модель: залучаючи до зіставлення певні кореляти з їхніми типовими чи потенційними фреймами, автор твору моделює концептуальну модель, що, на його думку, якнайкраще виокремлює особливості стану чи дій референта. Кожен концепт, вербалізований порівнянням, - це фрагмент картини світу, уявлення про який виникає через інтерпретацію та осмислення, а не через просте фотографування прочитаного тексту, для якого повинна бути присутньою певна мовна ментальність, тобто відношення між відповідною часткою світу та його мовним уявленням [6, с. 110]. Якщо на думку одних дослідників важливим способом вираження концепту є лексичні одиниці, що вербалізують концепти на позначення соціальних понять та зв'язків (воля, дружба, війна), моральні концепти (правда, брехня), емоційні (радість), концепти-артефакти (вежа), концепти-природні явища (вогонь, дерево, квітка), концепти людей (геній, дурень), наукові (математика) тощо, то інші зазначають, що концепти відображаються в мові, граматиці зокрема (час, місце, якість, число, дія та інші), та стверджують, що граматичні аспекти забезпечують концептуальну систему концептуальним матеріалом, вираженим лексично, а той факт, що вираження граматичних значень є необхідною передумовою типових комунікативних ситуацій, визначає високий ступінь їхньої концептуальної релевантності [13, р. 165], тому в цій науковій студії і застосовано комплексний лексико-граматичний підхід під час аналізу емоційного концепту страх на основі актуалізації порівняльної конструкції.

Семантика лексичних одиниць-корелятів та основ у більшості випадків дає можливість правильного розуміння контексту. Концептуальне поле поведінкової моделі страх охоплює лексичні одиниці (кореляти й основи), чиї або ядерні, або периферійні семи містять цей аспект у семантичній структурі, як-от у прикладах: пояснив їй щось пошепки, немов боявся, щоб сторонні люди не почули того ” [4, т. 2, с. 132] - "... explained something to her in a whisper, as if afraid that someone might overhear what he was saying ” [11, p. 237] - говорив пошепки від страху; ,,Вона нерівною ходою, мов п'яна, швидко тікала з виноградника ...” [4, т. 2, с. 35] - "... she fledfrom the vineyard, swaying drunkenly ... ” [11, p. 157] - тікала швидко, нерівною ходою - можливо, ще не оговтавшись від страху; “Пробіжить, промайне, та все з озерками, наче за нею женуться” ' [1, с. 14] - ' "She darts by, always looking over her shoulder, as if she were being followed” [10, p. 25] - пробігти, озираючись, немов женуться - від страху та невідомості; “Я зачиняю двері, наче боюся, що світло лампи витече все крізь шпари” [4, т. 2, с. 299] - “I shut the door for fear the light of the lamp will leak out” [11, p. 327] - зачиняю двері швидко, огорнений страхом пітьми чи невідомості; “Мале закричало ще дужче, мовби вражене грізним палаючим вибухом всесвіту, мовби тим криком немовляти з окопу сама земля бунтувалась проти цього кінцесвітнього хаосу” [1, с. 18] - “The baby screamed louder, as if blinded by the flaming red explosions of the universe; as if this infant's cries from the trench were the earth itself rebelling against the apocalyptic chaos” [10, p. 29] - дитя не розуміє, що з ним діється, реагує на шум і гам довкола плачем, який сприймається як ознака страху; “Ми ту як на терню сидимо, ... а він усе розпитує, мов на протоколі...” [7, т. 16, с. 173] - “Here we sat, on pins and needles, ... while he kept cross-examining us as though at a hearing ...” [9, p. 140] - фразеологізоване порівняння сидіти як на терню - від нетерпіння або страху; “... кричала Маланка, бігаючи по хаті, як на пожежі” [4, т. З, с. 59] - “Malanka cried running about the house as if it were on fire” [11, p. 28] - фразеологізоване порівняння кричати як на пожежі актуалізує сему страх в цьому контексті; “Оце вискочила звідкись, як гола з маку” [1, с. 228] - “Where had she come from, like a naked girl out of a poppy!” [10, p. 246] - контекстуально фразеологізм може актуалізувати як смисл несподіванка, так і смисл страх.

Семантичний аналіз лексем-корелятів та основ порівняння, виокремлених з актуалізованого контексту, доводить, що зазначені лексичні елементи не завжди однозначно вер- балізують концепт страх, як-от у прикладах: “... що прийшов на вечір у чорних окулярах, наче його засліплювало сонце . ” [1, с. 160] - ' . who had come to the party in sunglasses for some reason as if he were blinded by the sun ...” [10, p. 171], “Лазар ... весь підібрався, як перед нападом ” [4, т. 2, с. 266] - “Lazar ... tensed as if to fend off an assault” [11, p. 306]. Лише через комплекс референт-(основа)-сполучний елемент-корелят, ширший контекст та низку асоціацій, що його супроводжують, можливо виокремити той власне концепт, що характеризує ту чи іншу поведінкову модель. Ось, до прикладу, у зразку “Маріуца зігнулась, наче вклонилась Раду ...” [4, т. 2, с. 129] - “Mariutsa bent over, as if submitting to Radu ...” [11, p. 235] периферійна сема та позитивна емоційно-експресивна конотація лексеми вклонитися (з поваги, шани, любові) набуває, навпаки, негативного забарвлення в порівнянні зігнулась, наче вклонилась, підсилена, знову ж таки контекстуально, лексемою зігнутися. Макроконтекст оповідання дає ширше розуміння ситуації мікроконтексту: очевидно, дівчина, нездатна протистояти образнику, єдино зі страху повелася так. У прикладі “Мов обмерла, скрутнулась вона на місці ...” [4, т. 2, с. 34] - “Terrified, she sprang to her feet... ” [11, p. 157] ситуативний контекст допомагає актуалізувати концепт страх: у цьому разі - перелякалася (скрутнулась), ледь не втративши свідомості (мов обмерла).

У процесі перекладу головним завданням перекладача було, є і залишається відтворення суті висловлювання, із максимальним збереженням форми. А. Поповіч наголошує, що втрати, здобутки та зміни під час перекладу складають необхідну частину процесу перекладу, зважаючи на очевидну різницю в інтелектуальних та естетичних цінностях двох мов [5]. Пропонуючи новий термін зсув, дослідник зауважує, що кожний окремий метод перекладу визначається наявністю чи відсутністю зсуву на різних рівнях перекладу. Усе це видається чимось новим порівняно з оригіналом, або ж, навпаки, зникає там, де б мало бути. Зсуви - явище не нове, але вважалося, що ці навмисні зміни часто пояснювалися некомпетентністю перекладача або ж лінгвістичною відмінністю двох мов. А. Поповіч пояснює зсуви відмінністю культурних цінностей та літературних норм. Перекладачі вдаються до зсувів з метою цілісної передачі тексту, незважаючи на розбіжності в мовах, а тому переклад не завжди позбавлений неточностей.

З огляду на зазначене та зважаючи на рівень зсуву, методи відтворення концептів, заснованих на актуалізації порівняння з відповідною лексичною вербалізацією, можна класифікувати таким чином:

1) повний переклад словесного образу зі збереженням концепту - із збереженням і денотативного, й формального аспектів оригіналу: “... пояснив їй щось пошепки, немов боявся, щоб сторонні люди не почули того” [4, т. 2, с. 132] - "... explained something to her in a whisper, as if afraid that someone might overhear what he was saying” [11, p. 237], “Мале закричало ще дужче, мовби вражене грізним палаючим вибухом всесвіту, мовби тим криком немовляти з окопу сама земля бунтувалась проти цього кінцесвітнього хаосу” [1, с. 18] - " `The baby screamed louder, as if blinded by the flaming red explosions of the universe; as if this infant's cries from the trench were the earth itself rebelling against the apocalyptic chaos ” [10, p. 29], “... що прийшов на вечір у чорних окулярах, наче його засліплювало сонце ...” [1, с. 160] - ` . who had come to the party in sunglasses for some reason as if he were blinded by the sun ...” [10, р. 171]. У зазначених зразках концепт страх, вербалізований на граматичному, лексичному та синтаксичному мовних рівнях, адекватно відтворено методом поелементного калькування.

2) часткова заміна образу зі збереженням концепту: “ Ми ту як на терню сидимо, ... а він усе розпитує, мов на протоколі ...” [7, т. 16, с. 173] - “Here we sat, on pins and needles, ... while he kept cross-examining us as though at a hearing ... ” [9, p. 140], “... кричала Маланка, бігаючи по хаті, як на пожежі ” [4, т. З, с. 59] - “Malanka cried running about the house as if it were on fire” [11, p. 28], “Лазар ... весь підібрався, як перед нападом ” [4, т. 2, с. 266] - “Lazar ... tensed as if to fend off an assault” [11, p. 306]. У двох перших прикладах, де в тексті оригіналу використано фразеологізовані порівняння, та в третьому зразку, де актуалізоване індивідуально-авторське зіставлення, адекватно передано концепт страх із заміною образу на рівні першого смислового шару та збереженням конотативної образності на рівні другого: як на терню сидимо - sat on pins and needles, бігаючи по хаті, як на пожежі - running about the house as if it were on fire, підібрався - tensed. Різнообразні фразеологізовані порівняння та лексична заміна не применшують якості оригіналу, їхнє використання природно вписується в перекладний твір, збережено концепт, вербалізований фразеологізованими порівняннями.

3) вилучення / додавання елементів із збереженням концепту. У прикладі “Пробіжить, промайне, та все з озерками, наче за нею женуться" [1, с. 14] -“She darts by, always looking over her shoulder, as if she were being followed" [10, p. 25] спостерігаємо певні лексичні зміни: словосполучення розмовного стилю та все з озерками зазнало лексичної та стилістичної заміни, looking over her shoulder; женуться замінено емоційно нейтральною лексемою followed. Незважаючи на використання різностильових лексичних одиниць, концепт страх передано зі збереженням тієї ж поведінкової моделі.

4) утрата словесного образу із частковим збереженням концепту: “Вона нерівною ходою, мов п'яна, швидко тікала з виноградника ..." [4, т. 2, с. 35] - "... she fled from the vineyard, swaying drunkenly ... " [11, p. 157], “Язачиняю двері, наче боюся, що світло лампи витече все крізь шпари" [4, т. 2, с. 299] - “I shut the door for fear the light of the lamp will leak out" [11, p. 327], ,,Мов обмерла, скрутнулась вона на місці..." [4, т. 2, с. 34] - “Terrified, she sprang to her feet..." [11, p. 157]. Хоча концепт страх збережено на основі вербалізації граматичної форми дієприслівника з прислівником, що відтворюють таку ж поведінкову модель, swaying drunkenly, все ж вилучення автосемантичного образу призводить до констатації поведінкової моделі, а не асоціативного наближення, що актуалізоване порівняльним зворотом. Граматична трансформація веде до втрати не тільки словесного образу, а й концептуальних відмінностей у тексті перекладу: двоплановість поведінкової моделі з порівняльною структурою творить двопланову асоціативну модель образу, тоді як вербалі- зація лише ядрового значення звороту тікала нерівною ходою, мов п'яна англійським fled swaying drunkenly зміщує семантичні акценти: мов п'яна не означає п'яна, як це, можливо, сприйме цільовий читач. У двох інших прикладах також спостерігаємо подібне - констатацію поведінкової моделі на відміну від асоціативної двоплановості, як у тексті оригіналу.

5) заміна концепту: “Маріуца зігнулась, наче вклонилась Раду ..." [4, т. 2, р. 129] - “Mariutsa bent over, as if submitting to Radu ..." [11, p. 235]. Заміна української лексеми вклонитися англійською submit (підкоритися) істотно зміщує акценти порівняння: якщо в українському тексті маємо поведінкову модель на основі асоціації з рухом, що передає концепт страх, то в перекладеному тексті з'являється натомість поведінкова модель покірність, вербалізована лексемою submit.

Поєднання семантичного та концептуального аналізів у дослідженні порівнянь дає можливість глибше проникнути в суть оригінального твору, “об'ємніше” його прочитати та простежити можливості застосування перекладацьких методів. Концептуальний аналіз на основі аналізу семантичного забезпечує розуміння тексту в усьому розмаїтті його асоціативних образів. Використання традиційних перекладацьких методів може мати різні наслідки. Особливо це стосується фразеологізованих порівнянь, коли поелементне калькування усталеного словесного образу чи вилучення з нього порівняльного звороту суттєво впливає на адекватність відтворення образу та, відповідно, оригінального концепту.

Перспектива дослідження полягає в тому, що доцільно було б створити відповідний двомовний словник, у якому подати базові концепти української культури та їхні відповідники в англійській мові з урахуванням своєрідності вербалізації цих концептів.

Литература

1. Гончар О. Зібрання творів: у 7 т. / О. Гончар. - К. : Дніпро, 1987-1988.

2. Жаботинская С. А. Концептуальный анализ: типы фреймов / С. А. Жаботинская // Вісник Черкаського університету. Серія : філологічні науки. - Вип. 11. - Черкаси : ЧДУ, 1999. - № 1. - С. 12-25.

3. Кагановська О.М. Текстові концепти для художньої прози / О.М. Кагановська. - К. : Видавничий центр КНЛУ, 2002. - 292 с.

4. Коцюбинський М. Зібрання творів: у 7 т. / М. Коцюбинський. - К. : Наук. думка, 1973-1975.

5. Попович А. Проблемы художественного перевода / А. Попович; пер. со словац. И. А. Бернштейн и И. С. Чернявской. - М. : Высшая школа, 1980. - 199 с.

6. Почепцов О.Г. Языковая ментальность: способ представления мира / О.Г. Почепцов // Вопросы языкознания, 1990. - № 4. - С. 110-122.

7. Франко І. Зібрання творів : у 50 т. / I. Франко; редкол.: Є.П.Кирилюк (голова) та ін. - К. : Наук. думка, 1976 - 1986.

8. Фрумкіна Р.М. Концептуальный анализ с точки зрения лингвиста и психолога / Р.М. Фрумкіна / Научно-техническая информация. - М. : Наука, 1976. - С. 353-378.

9. Franko I. Short stories / Franko I. - Kiev : Dnipro publ., 1977. - 152 p.

10. Honchar O. The Cathedral / O. Honchar; tr. by Yu. Tkach and I. Rudnytzky. - Washington; Philadelphia; Toronto: St Sophia Religious Association ofUkrainian Catholics, 1989. - 308 p.

11. Kots^bynsky М. The Birthday Present and other stories / M. Kotsiubynsky; tr. from Ukrainian by A. Mistetsky. - K. : Dnipro publ., 1973. - 226 p.

12. Lakoff G., Johnson M. Metaphors We Live By / G. Lakoff, M. Johnson. - Chicago : Chicago University Press, 1985. - 242 p.

Размещено на Allbest.ru