Словотвірні особливості юридичних термінів на tio/sio в Гая та Ціцерона

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

СЛОВОТВІРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ НА TIO /SIO В ГАЯ ТА ЦІЦЕРОНА

Христина Вітрів

Анотація

Досліджено та проаналізовано словотвірну організацію латинських юридичних термінів, утворених за допомогою суфіксації, зокрема найпродуктивніші словотвірні моделі термінів на tio / sio у творах Ціцерона та Гая.

Ключові слова: словотвір, термін, юридична термінологія, суфіксація.

Аннотация

СЛОВООБРАЗОВАТЕЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ЮРИДИЧЕСКИХ ТЕРМИНОВ НА TIO /SIO У ГАЯ И ЦИЦЕРОНА

Витрив Христина Львовский национальный университет имени Ивана Франко

Исследована и проанализирована словообразовательная организация латинских юридических терминов, в частности с помощью суфиксации, а также наиболее частотные словообразовательные модели в произведениях Гая и Цицерона.

Ключевые слова: словообразование, термин, юридическая терминология, суффиксация.

Annotation

WORD-FORMATION PECULIARITIES OF JURIDICAL TERMS IN TIO/SIO IN THE WORKS OF GAIUS AND CICERO

Vitriv Khrystyna Ivan Franko National University of Lviv

The word-formation organization of Latin juridical terms formed by suffixation has been analyzed, in particular the most productive word-formation models in tio/sio in the works of Gaius and Cicero.

Keywords: word-formation, term, juridical terminology, suffixation.

Виклад основного матеріалу

словотвірний латинський юридичний термін

Мета дослідження - вивчення словотвірних процесів у юридичних термінах на tio / sio та з'ясуванні найпродуктивніших моделей словотворення.

Об'єкт дослідження - юридичні терміни на tio /sio в “Інституціях” Гая та творах Ціцерона “Про республіку”, “Про закони”, “Про обов'язки”, “Про свій дім”, “Про відповідь Гаруспіків”.

Актуальність теми зумовлена потребою всебічного аналізу словотвірних особливостей латинських юридичних термінів на tio / sio.

Останнім часом у сучасній лінгвістиці пожвавилося зацікавлення вивченням особливостей і закономірностей становлення і розвитку наукової термінології. Звернення до проблем мовних процесів, пов'язаних зі становленням термінології, дозволяють дослідникам розв'язувати такі важливі для термінознавства проблеми, як джерела формування і поповнення терміносистем, з'ясування ролі позамовних і мовних чинників у їхньому розвитку.

У процесі формування латинської юридичної термінології відбувалося збагачення словника та інвентаря словотворення. Одним із основних шляхів збагачення лексики латинської юридичної термінології було формування нових слів на основі питомого мовного матеріалу з використанням традиційних способів та засобів словотворення. Як відзначає Кубрякова: “У кожній живій мові ніколи не припиняється процес поповнення її новими словами. Частина з них створюється шляхом словотворення. Словотворення тому більш безпосередньо, ніж багато інших лінгвістичних систем, відображає всі зміни, які відбуваються в оточуючій нас дійсності” [5, с. 28].

Питання словотвору неодноразово розглядали вітчизняні та зарубіжні лінгвісти: Ковалик, Н. Раєвська, Г. Винокур, Д. Ушаков, 3. Сікорська, О. Єсперсен, Е. Бенвеніст, Г. Марчанд та інші. Характеристику латинської системи словотвору дав Й. М. Тронський, визначивши, що латина відійшла від старої індоєвропейської системи словотвору за допомогою чергувань і поєднання кореня з суфіксом [22, с. 240]. Г. Винокур вважає суфікси знаками часткових ідей, тобто такими знаками, які самі по собі не передають ще повної ідеї, а виражають лише її складові частини, елементи, відтінки тощо [1, с. 207-226]. Що ж стосується суфікса tio / sio, то він виявився продуктивним упродовж усієї історії розвитку латинської мови, оскільки входить до складу сотень абстрактних іменників на позначення дії, процесу, так званих nomina actionis. Як правило, іменники на tio / sio утворюються від дієслівних основ, зокрема від participium perfecti passivi.

Проаналізовані твори вважаються найціннішим джерелом і єдиними пам'ятками давньоримської системи права. Багато юристів того часу часто посилаються саме на ці книги як найавторитетніші видання, які вважаються стислими і бездоганно точними викладами римського права. Про Гая і його творчість написано вже немало. Серед найважливіших досліджень варто відзначити праці І. Гурлянда, Г. Дернбурга, Т. Моммзена. Що ж стосується Ціцерона, то в добу античності і в наступні епохи в його творах читача захоплював образ ідеального керівника держави, філософа-політика, здатного поєднувати в собі мудрість, справедливість, поміркованість та красномовство, потрібне для того, щоб уміти переконувати слухачів, а, отже, вести за собою народ. Його праці були в центрі уваги римських (стоїки, юристи, історики), християнських (Лактанцій, Августин та інших) авторів і мислителів наступних епох (Відродження, Новий час).

Аналіз творів дає підстави стверджувати, що в “Інституціях” Гая зустрічаються понад 80 термінів на tio / sio юридичного змісту, а в творах Ціцерона їх є понад 100. Слід зазначити, що у творах Ціцерона найуживанішою є лексема ratio, onis f (111 разів), у творі “Інституції” домінантна роль належить термінам actio, onisf- позов (94 рази), possessio, onis f- власність, володіння (88 разів), obligatio, onisf - зобов'язання, доручення (69 разів). Особливої уваги у творчості обох авторів заслуговує лексема ratw, яку можна назвати полісемантичною, оскільки у Ціцерона вона вживається в значеннях: правило, рішення, підстава, пояснення, закон. У Гая ця лексема зустрічається у таких же та дещо інших значеннях: право, закон, розум, основа, підстава, причина. З них термінами можна вважати: рішення - “Sed aliquot ante annis, cum summa esset auctoritas in senatu populo patiente atque parente, inita ratio est ut et consules et tribum plebis magistratu se abdicarent..[“De re publica” II, 61]. “Але кількома роками раніше, коли сенат мав найвищий авторитет, народ погоджувався і слухався його, було прийнято рішення про те, щоб консули та плебейські трибуни відмовилися від своїх магістратур...”; підстава - “Lex est recta ratio imperandi atque prohibendi” [“De legibus” I, 42]. “Закон є справжньою підставою для того, щоб наказувати і забороняти”; закон - “Et hoc ipsa ratione provisum est: erat enim sane absurdum, ut X servorum quinque liberare liceret.” [“Institutiones” I, 45]. “Це передбачено і самим законом, або було б безглуздо, якщо б із 10 рабів можна було б звільнити 5.”.

Серед словотвірних особливостей юридичних термінів на tio / sio слід виділити префіксацію. Префіксація як засіб словотвору полягає в модифікації основи шляхом приєднання до неї префікса. Префікси уточнюють лексичне значення слова, додаючи певний відтінок значення (властивість, протилежність, наближення тощо). У термінах на tio /sio зустрічаються такі префікси: сот-, prae-, sub-ad-, in-, de-, dis-, ex-, ob-, inter-, re-, pro-. Серед них найпродуктивнішим є префікс сот-, вжитий у понад 30 термінах. Він позначає сполучення, сумісність дії. Утворений цей префікс від лат. сит - “з”, яке походить від quom. До продуктивних іменників з цим префіксом належать: condemnatio “засудження, вирок”, compensatio (в обох авторів зустрічається також варіант сonpёnsatio) “компенсація, відшкодування”, conductio “оренда, найм”, constitutio “постанова, указ”, cognatio “когнація” (кровна спорідненість), coemptio “коемпція” (форма шлюбу у плебеїв), consoclatio “союз”, conventio “договір”, consplratio “змова” тощо.

Префікс ad-, який утворено від праіндоєвроп. *ad - “до, біля” [14], має кілька варіантів, що відображають асиміляцію приголосного d (варіантами є: ac-, ag-, af-, al-, ap-, ar-, an-). Усі варіанти зберігають здатність підсилювати ознаки у значенні “спрямованості, доповнення, приєднання, наближення”, що його набуває утворене слово. Серед юридичних термінів на ad- варто виділити: administrate “управління”, adoptio “усиновлення”, arrogatio “святкове усиновлення” (повнолітньої особи), appellate “апеляція”, adjudicate “присудження” тощо. Префікс de- надає словам значення “відокремлення, відхилення, позбавлення”: deminutio “обмеження, право відчуження”, demonstrate “свідчення, викладення фактів”, detestatio “урочиста відмова, зречення” тощо. Префікс dis- надає іменникам значення “відокремлення, роз'єднання” і перед d, g, l, m, n, r, s, v з наступною приголосною переходить в dl-: dissolute “відміна, спростування”, disputatio “розгляд, обговорення”, dlreptio “крадіжка, розкрадання” тощо.

Префікс е- (ех-) “з, із” походить від протоіндоєвроп. *eg-, *egs- “з”, який є спорідненим з давньогр. префіксом [15]: exceptio “особлива умова, заперечення”, exheredatio “позбавлення спадщини”, expulsio “вигнання”, emancipate “емансипація” (формальне звільнення сина з-під батьківської влади) тощо. Префікс in- передає значення “відсутності ознаки” (іноді не має явного значення): intentio дослівно означає “розтягнення, напруження”, у галузі юридичної лексики має значення “судове переслідування”, injectio дослівно означає “накладання”, у правовій лексиці - “накладання руки на боржника”, Institute “встановлення” тощо.

З префіксом ob-, який має значення “до, перед, внаслідок” знайдено такі терміни: obtestatio “святкова клятва”, objurgatio “догана”. Цей префікс у термінах, у яких відбулося явище асиміляції, а саме: b асимілюється передp (oppressio - насилля, пригноблення), перед f (offensio - порушення), перед с (occupatio - окупація).

Словотвірний елемент prae- означає “перед, до” і походить від праіндоєвроп. *prai-, *prei-, які утворені від кореня *per [14]. Засвідчено такі терміни: praeceptio “прецепція” (отримання долі майна до його поділу), praescrlptio “проскрипція” (заголовок, розпорядження), praestatio “поручительство” тощо. З префіксом pro- “перед, навпроти” є такі терміни: provocate “оскарження”, procuratio “управління, прокуратура”, promulgate “обнародування” тощо.

Префікс re- передає значення “зворотної дії, відновлення, протидії”: restipulatio “взаємне зобов'язання”, reconciliatio “відновлення, примирення”, remissio “звільнення, відміна”. Префікс inter- означає “перебування між”: interdictio “заборона”, intercessio “виконання, вето”, intermissio “припинення”.

Латинський префікс sub- (гр. Ьпо) означає “знаходження під чимось чи біля чогось, підпорядкованість” і походить від праіндоєвроп. *(s)upo [11, с. 90]. Утворення юридичних термінів з цим префіксом супроводжується асиміляцією: successio “спадкоємство, наступність права” (sub + c = suc). Засвідчені також терміни без явища асиміляції, в яких префікс приєднується безпосередньо до дієслова: substitute “субституція” (заміна спадкоємця), subscrlptio “субскрипція” (обвинувальна заява або підпис під обвинувальною заявою).

Результати проведеного дослідження представлено у відсотках у вигляді діаграми (рис. 1).

Значна частина юридичних термінів на tio / sio є композитами, які найчастіше утворені за такими моделями: 1) дієслово + суфікс; 2) іменник + дієслово + суфікс; 3) числівник + дієслово + суфікс. Словотвірна модель, на думку М. Степанової, це “типова структура, що володіє узагальненим лексико-категоріальним змістом і здатна наповнюватись різним лексичним матеріалом (різними лексичними основами) за наявності певних закономірностей сполучуваності її елементів один з одним” [9, с. 149].

Рис. 1 Частотність префіксів в латинських юридичних термінах на tio/sio

Модель 1. Найпродуктивнішою моделлю словотворення є основа дієслова + суфікс: aestimatio (оцінка майна) < aestima + tio, lapidatio (побиття камінням) < lapida + tio, gubernatio (керівництво) < guberna + tio, damnatio (засудження) < damna + tio, alienatio (відчуження) < aliena + tio, donatio (дарування) < dona + tio, vacatio (звільнення) < vaca + tio, excusatio (виправдання) < excusa + tio тощо.

Модель 2. Іменник + дієслово + суфікс. Лат. manumissio (відпущення (раба) на волю) утворено від manus - рука + mittere - посилати та суфікса -sio; jurisdictio (юрисдикція) від jus, juris - право, дієсл. dicere - говорити та суфікса -tio; usureceptio (придбання за правом давності) від ім. usus - користування, recipere - повертати назад та суфікса -tio; acceptilatio (акцептиляція, формальний акт погашення боргу) від acceptum - надходження, дохід та суфікса -tio. Потрібно зауважити, що в утворенні таких термінів як venditio, mancipatio, nuncupatio проміжне місце належало дієслову, яке було утворене від іменника та дієслова. Наприклад, venditio (продаж) походить від дієслова vendo (від venus - продаж та дієслова dare - давати); mancipatio (манципація, юридично оформлена купівля або продаж) від mancipo (від ім. manus, usf- рука та дієсл. capio, ere - брати); nuncupatio (призначення спадкоємця) від дієсл. nuncupo (від. ім. nomen, inis n - ім'я, назва та дієсл. capio, ere - брати). У цих термінах-композитах об'єднання слова та суфікса відбувалося переважно без сполучної голосної (mancipatio, nuncupatio), за винятком venditio, де вжито сполучний голосний - і.

Модель 3. У ході дослідження було виявлено також менш продуктивну модель числівник + дієслово + суфікс: лат. duplicatio (дуплікація) від дієсл. duplicare, яке утворено від duplex - подвійний, далі duo “два” (із праіндоєвроп. *duwo) та дієслова plicare - “плести, скручувати”. Лат. triplicatio (триплікація) від дієсл. triplicare, яке утворено від triplex - “потрійний” (від tres “три”) та дієсл. plicare.

Малопродуктивними виявилися композити, утворені за моделлю прислівник + дієслово. В ході дослідження засвідчено тільки один термін: satisdatio (гарантія, внесення застави) від присл. satis - достатньо та дієсл. dare - давати.

Частотність основних способів словотворення в юридичній термінології у творчості Гая та Цицерона відображено у Табл. 1

Табл. 1

За значенням іменники з суфіксом tio / sio найчастіше належать до суспільно-політичної лексики. Щодо характеру словотвірного значення проаналізованих термінів, то в похідних із цим суфіксом виявляється як значення процесу дії, так і значення результату дії. Найбільш характерною є модель зі значенням процесу дії: sessio - засідання, compensatio - компенсація, відшкодування, suffragatio - голосування, dominatio - панування, curatio - опіка, піклування, oppressio - насилля, пригноблення тощо. Серед термінів зі значенням результату дії виділяємо: manumissio - манумісія (звільнення раба), condemnatio - засудження, вирок, emancipatio - еманципація (формальне звільнення сина з-під влади батька), coemptio - коемпція (форма шлюбу у плебеїв, який супроводжувався символічним обрядом купівлі), cretio - креція (формальна заява про прийняття спадщини), alienatio - відчуження, sponsio - спонсія (взаємне погодження між сторонами) тощо.

Отже, формування юридичної термінології у Гая та Ціцерона відбувалося за рахунок питомих мовних ресурсів. Способи словотворення та ступінь їхньої продуктивності дають можливість визначити динаміку збільшення кількості термінів та подальші шляхи їхнього розвитку. Словотвір виконував провідну роль у збагаченні словникового складу латинської мови. Значний вплив на утворення юридичних термінів на tio /sio мала префіксація. Серед найпродуктивніших моделей словотворення є модель “основа дієслова + суфікс”. Є підстави стверджувати, що досліджуваний суфікс надає термінам значення процесу та результату дії. Оскільки реалізація права полягає в практичному здійсненні правових норм і приписів, то втілення їх потрібно розглядати і як процес, і як кінцевий результат.

Література

1. Винокур Г О. Заметки по русскому словообразованию / Г. О. Винокур // Избранные работы по русскому языку. М.: Наука, 1959. 421 с.

2. Гай. Институции / Пер. с латинского Ф. Дыдынского / Под. ред. В. А. Савельева, Л. Л. Кофанова. М.: Юрист, 1997. 368 с.

3. ГурляндИ. Я. Римский юрист Гай и его сочинения / И. Я. Гурлянд. Ярославль, 1894. 153 с.

4. Эрну А. Историческая морфология латинського языка. / Пер. со 2-го франц. изд. М. А. Бородиной / Под ред. проф. И. М. Тройского. Предисловие Б. А. Серебенникова. М,: Изд-во ин. лит-ры, 1950. 294 с.

5. Кубрякова Е. С. Что такое словообразование / Е. С. Кубрякова. М., 1965. 327 с.

6. ЛоттеД. С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов //Предисл. Т. Л. Канделаки, С. В. Гринева. М.: Наука, 1982. 149 с.

7. ЦіцеронМ. Т. Про державу. Про закони. Про природу богів / Пер. з лат. В. Литвинова. К.: Основи, 1998. 476 с.

8. Мейе А. Введение в сравнительное изучение индоєвропейских языков. М.: URSS, 2007. 510 с.

9. СтепановаМ. Д. Методы синхронного анализа лексики. (На материале соврем. нем. яз.) / М. Д. Степанова. М.: Высшая школа, 1968. 200 с.

10. Суперанская А. В. Подольская Н. В. ВасильеваН. В. Общая терминология: Вопросы теории. / А. В. Суперанская, Н. В. Подольская, Н. В. Васильева. М.: Едиториал УРСС, 2003. 248 с.

11. Тронский И. М. Историческая грамматика латинского языка / И. М. Тронский. М.: Изд-во лит-ры на ин. яз., 1960. 320 с.

12. CiceroM. Tullius. De officiis. With an English Translation / Walter Miller. Harvard University Press, 1913. 405 p.

13. Gai Institutiones or Institutes of Roman law by Gaius. With a translation and commentary by Edward Poste / Fourth edition, revised and enlarged by E. A. Whittuck. Oxford, MDCCCCIV - 748 p.

14. Online Etymology Dictionary. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dictionary.reference.com/browse/ad-,pre-.

15. Open Content Dictionary. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://en.wiktionary.org/wiki/ex-.

Размещено на Allbest.ru