Терміноелемент як складова частина терміну

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет водного господарства та природокористування

ТЕРМІНОЕЛЕМЕНТ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ТЕРМІНУ

Мігірін П.І., ст.викл.

м. Рівне

Анотація

Розглядається проблема визначення терміноелементу та його мовного статусу. На матеріалі латинської та грецької мов аналізуються різні способи утворення терміноелементів. Виявляються характерні риси терміну та його відмінності від інших мовних елементів.

The problem of the term element definition as well as its language status is considered. Various ways of the term elements building are analysed on the basis of Latin and Greek languages. The peculiar features of the term and its difference from other speech components are shown.

Більшість існуючих нині визначень терміноелементу виходять з аналізу смислового змісту терміну та його складових частин. А взагалі проблема його визначення є однією з найбільш спірних у лінгвістиці. Чи можливе визначення терміноелементу через термінологічне значення? Для цього поняття термінологічного значення саме по собі потребує чіткого визначення. Крім того, ми можемо говорити про явно виражене термінологічне значення лише у складі цілого терміну. Терміноелемент, на відміну від цілого терміну, не виражає поняття, а лише як правило, вказує на певне термінологічне поле. [1:121].

Подібне визначення може здійснюватись через виділення тих чи інших ознак поняття. Саме такою має бути логіка, а точніше внутрішня логіка визначення терміноелементу, яке по суті, можна розглядати як його "розшифровку". Отже можна зробити висновок, що терміноелемент - це значущі частини терміну, обумовлені ознаками поняття, що виражає термін. [2:86].

З іншого боку, говорячи про суть терміну та терміноелементу, їх можна співвідносити із двома мовними планами, а з цього видно, що одиницею плану змісту терміну є поняття, якому в плані вираження відповідає терміноелемент. Отже, найменша одиниця плану вираження терміну отримала назву терміноелементу. [3:65].

Дотримуючись логіки даного визначення, ми повинні зробити висновок, що, оскільки в плані вираження термін можна розкласти на ряд терміноелементів, то і в плані змісту він має розкладатись на ряд понять. Виходить, що функцією позначення поняття володіє не термін, а терміноелемент. В цьому випадку неясно, як визначити значення терміну по відношенню до значень його компонентів. З одного боку, терміноелементу приписується певне поняття, з іншого боку, він визначається як одиниця плану вираження і ніби відчужується від плану змісту терміну.

Поруч із трактуванням терміноелементу, що базується на смисловому аналізі терміну та його компонентів, існує інший підхід, що зорієнтований на аналіз лінійної структури терміну, внаслідок чого терміноелементи визначаються так званим екстенціональним засобом як чисто формальні компоненти терміну. Тому в рамках такого визначення терміноелементом можна вважати будь-який структурний компонент терміну - від морфеми (найменшої неподільної значущої частини слова-корінь, префікс, суфікс, закінчення, інфікс) до цілого слова або умовного знака, наприклад, елемент фон у складі термінів фонема, алофон; кожне із слів в структурі складових термінів головні члени речення, другорядні члени речення; нарешті символи б і в в термінах б-валентність та в-валентність в теорії фонетичної комбінаторики.

Таким чином, терміноелементи виступають, як троякого (потрійного) вигляду конститутивні одиниці в структурі терміну: 1) терміноелементи, що виділяються шляхом морфологічного членування терміну-слова; 2) терміноелементи, що виділяються внаслідок синтаксичного членування терміну-словосполучення та 3) терміноелементи, що виділяються шляхом зображувально-графічного членування, при якому у складі терміну виявляються символи, що мають лише графічне зображення, зокрема, різні відношення у математичній логіці. [1:168].

До термінів, що утворені від латино-грецьких терміноелементів, традиційний поділ на корінь, префікс, суфікс не застосовується. Вони складаються з терміноелементів як смислових, так і службових. І ті та інші піддаються особливій спеціалізації у кожному термінологічному полі тієї самої мови. термін мова латинський лінгвістика

Смислові терміноелементи відбираються із складу слів латинської та грецької мов, до певної міри зберігаючи їхній лексичний зміст. В цьому плані смислові терміноелементи представляють собою "відкритий список" Однак, в кожній галузі знань кількість цих терміноелементів обмежена та спеціалізована. Будучи запозиченими у національні мови, латино-грецькі терміноелементи піддаються лише незначній адаптації, переважно фонетичній.

Терміноелементи можуть бути утворені від різних частин мови класичних мов:

- від іменників грец. logos,

- від прикметників: лат. albus, грец. leukos;

- від назв числівників: лат. tres. quattuor

- від дієслів: грец. rheх, emeх;

- від прислівників; грец. entos, endon лат. infra.

Новоутворені терміноелементи втрачають статус вказаних частин мови, перетворюючись на елементи штучних побудов.

Службові терміноелементи класичних мов (префікси, суфікси), регулярно повторюючись в певних термінологічних конструкціях, набувають свого особливого термінологічного значення, втрачаючи попереднє структурне значення, яке їм було притаманне у мовах-джерелах. [4:38].

Вони не можуть зберегти свій первісний статус у складі штучних побудов, оскільки в латинській мові с свій набір службових елементів, а в грецькій свій В штучні термінологічні побудови потрапляє лише частина тих та інших, змінюючи свою первісну цінність і набуваючи нової. Будучи вирваними із своїх звичних умов, вони отримують іншу організацію, сполучаючись з елементами інших мов. Наприклад, у термінологічному полі медицини кінцевий службовий термінослемент:

- іпит оформляє позначення речовин, переважно лікарських або тих, що виділяються із тканин живих організмів: інсулін, альбумін;

- ота оформляє позначення різних пухлин: карцінома, гранулема;

- itis оформляє позначення запальних процесів; гастрит, цистит.

Початковий службовий елемент:

- in оформляє позначення препаратів або спеціальних пристосувань, що вводяться усередину організму: ін'єкція, інтубація.

Найбільше розповсюдження мають так звані терміни-композити, утворені з двох смислових терміноелементів з можливим включенням службових терміноелементів: тропосфера, гальванотропизм. В разі композитного терміноутворення використовується грецька словоутворююча модель, яка широко представлена також у слов'янських та ряді інших мов, але недостатньо добре розвинута в романських і германських. Можливо, саме тому, наприклад, в англійській мові переважають терміни, утворені з національних елементів за національними моделями, а в українській - терміни-композити, сконструйовані з латиногрецьких терміноелементів. [5:104].

У зв'язку з цим виникає питання про мовний статус терміноелементів серед інших одиниць мови. Оскільки сам термін з лексико-граматичної точки зору функціонує як слово (хоча і обмежене сферою вживання у спеціальній підмові) і оскільки терміноелемент існує як значущий компонент терміну, є, здавалося б усі підстави вважати терміноелементи звичайними морфемами Але це, насправді, не так: морфеми завжди є приналежністю певної мови, і в цьому смислі вони унікальні, Стосовно греко-латинських терміноелементів, то вони є надбанням всіх мов, і тому вони універсальні. Крім того, морфологічне членування терміну в більшості випадків - ілюзія, бо те, що ми отримуємо внаслідок подібного членування, не піддається чіткому морфологічному визначенню.

Це особливо ясно простежується у тих випадках, коли є синонімічні пари термінів слов'янського та греко-латинського походження Порівняємо термін приставка в російській мові з його прозорою морфемною структурою, що відображає типові моделі слов'янських мов, і його латинський прототип і еквівалент префікс, запозичений українською мовою, який як слово російської мови не можна розкласти на кореневу та афіксальну частини. І якщо ми, всупереч морфологічній логіці, спробуємо побачити в термінах типу алофон, діалект, фонема "нормальні морфеми ало, фон, діа, лект, ема, ми все рівно зайдемо у безвихідь при спробі точного визначення їхнього морфемного статусу: які з них і чому слід вважати кореневим, а котрі афіксальними. Порівняємо, наприклад, пару графолог і логограф.

Неправомірно переносити синтаксичні категорії на відношення між компонентами терміну. Основним і провідним тут є модель, яка, як правило, складається з двох частин: topo-metria, litho-tomia, cardio-graphia і т д. [6:41].

Слід зазначити, що значення терміну не складається з суми значень терміноелементів. Наприклад, леукопатія, мікрофтальмія, базофілія. Значення терміну передається за допомогою його дефініції. На різних стадіях розвитку науки дефініції лексично того самого терміну змінюються.

У зв'язку із вищезазначеними обставинами термін знаходиться принципово поза етимологією, оскільки не існує особливої термінологічної етимології. Є загальна етимологія Для того, щоб визначити, від яких слів утворений який-небудь терміноелемент, достатньо його знайти у відповідному словнику. Але своє основне, термінологічне значення він знаходить лише в означеній термінологічній системі з чітко окресленим колом поняття.

Згадана вище специфіка терміну допомагає відтворити його ідеальний вид, тобто визначити суму деяких рис, якими повинен володіти термін. Відповідно виявляються і небажані властивості, якими термін володіти не повинен.

"Специфікум терміну, - писав А.А. Реформатський, - перш за все в обмеженій сфері його застосування, в точному співвідношенні предмета і слова. Звичайно, будь-який термін - це слово. Але не кожне слово - термін. "Те ж саме" може бути і терміном і просто словом, і це не наслідок "точки зору" або взагалі суб'єктивної реакції на даний словесний об'єкт, а наслідок об'єктивних структурних властивостей і характеристик даного об'єкта. Якщо слово вживається лише як термін (вектор, біном, увула, епентеза, форсунка, вагранка), то і шукати його відмінностей від просто слова немає сенсу... Основна тенденція терміну - обмеження лексичного поля і моносемічність... Загальна тенденція слів мови - тенденція системності в словоутворенні - в термінах особливо рел'єфна. Термін - член певної термінології". [10:165-166].

Ф. Риггз, Г. Рондо та деякі інші лінгвісти пред'являють до терміна вимогу "унівокативності" (univocitй): "одне значення - одне слово", "одне слово - одне значення". Цю ідеальну, або нормативну вимогу, що пред'являється до відношення між поняттями і словами, Г. Рондо називає монореферентністю. [8:1-19]. Але насправді все виглядає інакше. В лексикології "унівокативність" не лише неможлива, але й непотрібна. Ф. Риггз вважає, що всі слова є творчими одиницями в тому плані, що вони пробуджують в людській свідомості різноманітні зв'язки і значення. Про цьому це може здійснюватись свідомо (наприклад, метафори, каламбур). Таким чином, на противагу нормативній "унівокативності", письменники отримують насолоду від творення, а лексикографи поставили перед собою мету розплутати творчі інтерпретації слова. Якщо слово пов'язується лише з одним певним смислом, воно не пов'язане з усіма іншими можливими поняттями, однак немає необхідності, щоб воно було "унівокативним". Ф. Риггз на основі латинського терміноелемента voc - створює серію позначень для функції слова "в руках" лексиколога, термінолога і концептолога. Він вважає, що лексиколог, який займється аналітичною термінологією (в нашій інтерпретації - вивченням детермінологізованих слів, що беруться з різних контекстів), має справу з "евокативними" словами (evocative), які викликають різні значення. Концептолог має справу з "унівокативними" словами (uvivocal), тобто однозначними. Власне термінолог має справу з "евокальними" словами (evocal), які викликають лише одне потрібне значення з потенційної безлічі (це для Ф. Риггза синтетична термінологія). Він зазначає, що синтетична термінологія намагається затвердити свою позицію, яка досі не має своєї назви. Для того, щоб evocate (відновлювати), а не evoke (викликати) значення, наприклад, слова термін (term), необхідно визначити, яке з його можливих значень пасує даному контексту. В словнику Уебстера слово term має 8 значень, встановлених лексикографами. Для потреб термінології застосовним є лише останнє з них: "Слово або вираз, що має точний, обмежений смисл в деяких випадках вживання або є характерним для науки, мистецтва, промисловості, торгівлі або іншій спеціальній сфері". Отже, вважає Ф. Риггз [7:42], слово є терміном лише тоді, коли воно викликає лише одне із своїх можливих значень. Таким чином, to evocate яке-небудь слово означає вжити його як термін, неоднозначно, навіть якщо слово є полівалентним (багатозначним).

Термінологія вивчає номінацію понять у багатьох аспектах. В теоретичному плані вона має лінгвістичний або філософський аспекти.

Лінгвістичний аспект стосується лексичної семантики, або лексикології. З точки зору мови, терміни не відокремлюються від інших слів, тим не менш, у них є свої власні характерні риси, що відрізняють їх від не термінів. [10:181-182]. Термінологія пов'язана із синтаксисом, оскільки термінологічні одиниці можуть бути синтагмами і відзначатись достатньою складністю, а також і з семіологією, тому що терміни є справжніми знаками, форма яких переважає над змістом того, що вони означають. Філософський аспект номінації понять стосується логіки і онтології.

Підсумовуючи сказане вище, можна назвати основні характерні риси терміну:

1. Термін відрізняється від інших мовних знаків тим, що його семантична екстенція визначається по відношенню до форми визначення раніше, ніж до змісту того, що визначається. Можна не знати, що означає та чи інша мовна форма, але чітко виділяючи певне поняття, вирішити, якою мовною формою воно має бути виражено.

2. Термін отримує дефініцію в ряді інших його значень, що належать до тієї ж галузі, тобто термін не можна розглядати ізольовано. Він завжди є частиною семантичного цілого, яке може представляти певна наука, практична діяльність, техніка, - але завжди - спеціальна галузь.

3. Теоретично для одного поняття існує одна назва. Це базується на принципі, що між формою і змістом терміну існує відношення однозначності (univocitй) типу віддзеркалення.

Вимога "унівокативності" не завжди дотримується на практиці: існує навіть синонімія термінів, хоча з нею борються.

4. Термін як слово - це спеціалізована мовна форма, що представляє певне поняття в межах спеціальної сфери.

Словотворення термінів відбувається шляхом:

- спеціалізації слова загальної мови;

- створення неологізма;

- перефразування.

5. В термінології омонімія не призводить до двозначності, що пояснюється приналежністю кожного терміну до свого поля, де він утворює пару форма - зміст (поняття), що має ясну ідентифікацію в контексті і відповідне місце в ієрархії структури поняття. Візьмемо, наприклад, термін хроматичний в музиці, оптиці та біології. Тому для термінології недоречним є те, що Г. Рондо назвав "інстинктом етимології чи аналогії".

Те, що визначає річ, є мовною формою, яка є зовнішньою по відношенню до терміну (частково встановлена прийнятим вживанням, частково створена штучно) і котра представляє поняття. Відношення зовнішньої форми до змісту є монореферентним. Але це не означає, що та ж сама мовна форма не може бути використана в іншому значенні, але кожне нове уживання тієї ж зовнішньої форми буде пов'язане з іншим поняттям, перетворившись на інший термін. І це буде також прикладом "унівокативного" відношення.

Література

1. Даниленко В.П. Досвід лінгвістичних досліджень. - М., 1989, с. 121, 168.

2. Лотте Д.С. Питання запозичень і впорядкування іншомовних термінів та терміноелементів. - М., 2000, с.86.

3. Лейчик В.М. Особливості словотворення в терміносистемах. - Владивосток, 2001, с.65.

4. Канделакі Т.Л. Про тип словника міжнародних терміноелементів. - М., 1990, с.38.

5. Суперанська А.В., Подольська Н.В. Питання теорії загальної термінології. - М.: в-во "Наука", 1998, с.104.

6. Сифоров В.І. Теоретичні та методологічні питання термінології. - М., 1999, с.41.

7. Риггз Ф.В. Термінологія в соціальних науках. - М., 1979, с.42.

8. Рондо Д.П. Введення до термінології. - Квебек, 1980, с.1-19.

9. Рондо Д.П. Problиmes et mйthodes de la nйonymic terminologique. - Мюнхен, 1982, с.181-182.

10. Реформатський А.А. Термін як член лексичної системи мови. - М., 1986, с.165-166.

Размещено на Allbest.ru