Комунікативно-прагматичні та стилістичні принципи наукового виступу

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Комунікативно-прагматичні та стилістичні принципи наукового виступу

Олександра Арешенкова

м. Кривий Ріг

Найпоширеніший жанр публічного виступу науковця - лекція: навчальна (вузівська), публічна (науково-популярна), академічна (наукова). Вважається, що головною запорукою успіху є впевненість лектора у власних можливостях (психологічна якість). Вона ґрунтується на трьох інтелективних якостях: знаннях > розумінні > вмінні пояснити. Ці якості реалізуються в трьох аспектах мовлення: інформаційному - що знає; інтерпретаційному - наскільки розуміє; комунікативному - як викладає.

У запропонованій публікації спробуємо назвати комплекс базових комунікативно-прагматичних та стилістичних принципів наукового виступу, що може слугувати певним порадником для молодих учених.

Найперше правило для початківця - виховувати впевненість у своїх силах, а для цього - ставити високі цілі та вчитися знаходити правильні рішення. З комунікативного погляду необхідно чітко усвідомити мету виступу. Для цього варто не лише осмислити свої завдання, але й передбачити можливі мотиви слухачів та рівень їхньої компетентності, зокрема: сподівання від виступу (лекції); одержання відповіді на актуальні питання; загальний рівень знань аудиторії.

Важливо ясно і конкретно формулювати назву теми (лекції, доповіді, повідомлення), при цьому уникати малозрозумілих слів і термінів, узагальнених виразів. Більшість тем вписується в певні композиційні структури розташування матеріалу, основними з яких є такі: хронологічна (часова, історична), просторова (векторна, географічна), логістична (причина - проблема - наслідок).

Доповідачеві-початківцю доцільніше мати повний текст виступу, в якому рекомендується розмежувати основний і другорядний матеріал. Досвідчений лектор може задовольнятися нотатками з основними тезами, а на полях - фіксувати додаткову інформацію. Виступ має базуватися на достовірній інформації, яка ґрунтується на ретельно опрацьованих джерелах.

У повідомленні слід висвітлювати лише одну тему: це допомагає слухачам краще зосереджуватись на змісті. Для цього окрему головну думку варто розчленовувати на часткові питання з 3-5 пунктів. На полях тексту необхідно зазначити схему виступу по пунктах (окремих питаннях теми) та проставити орієнтовний час біля кожної частини: краще випустити частину тексту, ніж не вкластися в регламент.

У вступній частині (10-12 % часу) слід окреслити реальний стан проблеми, що є темою виступу, та бачення перспектив її розвитку чи розв'язання. У заключній частині (5-6 %) - узагальнити основні думки та підбити підсумки доповіді.

Основні стильові норми і принципи наукового виступу наступні: уникати малозрозумілих, зайвих слів, складних, одноманітних речень, повторів; важливо висувати оригінальні ідей, гіпотези, припущення; ставити риторичні запитання (до себе, до слухачів); заохочувати аудиторію до дискусії; активно використовувати афоризми, прислів'я; звертатися до гумору та жартів; вести виклад від простого до складного, від відомого до невідомого; акцентувати на основній інформації; бути прямим, відвертим та щирим. Дотримання визначених порад та рекомендацій допомагатимуть молодим ученим успішно організовувати свої наукові виступи.

публічний виступ стилістичний комунікативний

Література

1. Арешенков Ю. Некоторые методические особености лекции для студентов-заочников / Юрий Арешенков // Пути повышения эффективности лекционных занятий по филологическим дисциплинам. - Днепропетровск : Изд-во ДГУ, 1984. - С. 54-56.

2. Сопер П. Основы искусства речи / Поль Сопель. - Ростов-на-Дону : Феникс, 1995. - 448 с.

3. Томан І. Мистецтво говорити / Іржі Томан. - К. : Політвидав України, 1989. - 293 с.

4. Чалдини Р. Влияние: Психология убеждения / Роберт Чалдини. - Мн. : Попурри, 2006. - 464 с.

Размещено на Allbest.ru