Специфічні розрізнювальні ознаки фонем західногерманських мов

Приголосні німецької мови: дзвінкі/ненапружені приголосні сучасної німецької мови не реалізуються в кінці слова та складу; такі приголосні як [pfj, [ti], [tV ], [F ], [x], [h] не мають дзвінких/ненапружених відповідників; ступінь дзвінкості в слабких ненапружених приголосних [b], [d], [g], [z] суттєво менша в порівнянні з відповідними сильними напруженими приголосними [p], [t], [k], [s]; зімкнені плозивні [p], [t], [k] вимовляються у положенні перед наголошеним голосним із придихом : Kampf - [kKa- mpfd - боротьба; приголосні перед огубленими голосними зазнають лабіалізації : so -[z; o- Od - так, zugeben - [tSu- Cgebmg d - погоджуватися; дзвінкі ненапружені приголосні [b], [d], [g], [z] зазнають оглушення внаслідок закону оглушення складу : Nordwind - [nt - tvL ntd - північний вітер, auf einem Weg - [ai f aini mve< Ckd - на дорозі; лише німецький палатоальвеолярний приголосний /V/ залишається завжди огубленим, в усіх інших випадках лабіалізація здійснюється в результаті впливу довгих огублених голосних : gut - bguCtd - добре, Pudel - bp ''KuGdlg d - пудель. Далі в тексті надано транскрипцію та орфографічну версію аудіотексту “Північний вітер і сонце”, який було записано в 2011 році в студії звукозапису семінару мовленнєвої комунікації та фонетики в університеті імені Мартіна Лютера м. Халлє й м. Віттенберг.

Транскрипція аудіотексту [de- nt -tvL nt B] ntv d; i z; t < ni Q a- * ins(t) VtrL tng zL F nt - tvL nt в ] n(t) z; t - niw ve- - fi n B inO(n) ba- idng d- VtH < - ki А і vHA і Q z; i za- Oi n da ainO(n) va- ndi А - B L n ainmg va(A )m ma- ntlg ai f aini m ve< Ck Q z; ia- enL ktng zL F d; anw das d; e- -jenigi w Balsd; i VtH - - ki A i gH ltng zt lti de- di n va- ndi A - tivL - QO(n) v' - di zainO(n) mantlg a< t sti] tiiOin Q de- nt - tvL nt b; li - Os mL t B al- ma- xtw B aOb- je me- O B e- bli - Osw dH sto fH - st- h' lti zL F d; e- va- ndi A - BL n zainC(n) ma< ntlg ain Q Vli - OslL F g- aOp d; e- nt - - tvL ntv d; en kKa- mpi a< t f Q nuOn B e- vH - - mti di zt - ni di l] - ftw B ] nt BH s v] - di va< A m Q d; aO tio - Ck d; e- va- ndi A - zainO(n) mantlg a- t sw z; o- O m] sti de- nt -tvL nt tiu- Ogebmg w d; as d; i zt - ni ft n B inO(n) ba- edng de- VtH < - ki A i va-Q ].

Орфографічна версія.

Einst stritten sich Nordwind und Sonne, wer von ihnen beiden der starkere ware. Sie sahen da einen Wanderer in einem warmen Mantel auf einem Weg. Sie einigten sich dann, dass derjenige als der starkere gelten sollte, der den Wanderer zwingen wurde, seinen Mantel auszuziehen. Der Nordwind blies mit aller Macht, aber je mehr er blies, desto fester hullte sich der Wanderer in seinen Mantel ein. SchlieBlich gab der Nordwind den Kampf auf. Nun erwarmte die Sonne die Luft und es wurde warm. Da zog der Wanderer seinen Mantel aus. So musste der Nordwind zugeben, dass die Sonne von ihnen beiden der starkere war.

Голосні британського варіанту англійської мови.

До інгерентних властивостей якості голосних сучасної англійської мови належать участь губ, характер закінчення голосного, тривалість та напруженість.

Специфічними ознаками голосних британського варіанту англійської мови є (див. Табл. 1): розділення голосних англійської мови на довгі/напружені і короткі/ненапружені є суперечливим, тому що воно історично зумовлене; дифтонги перед дзвінкими приголосними більш довгі ніж перед глухими приголосними, а дифтонги, які знаходяться в кінці складу, є ще довшими; слабке огублення голосних /Ґ , t O, \, uO/; відсутність огублених голосних переднього ряду /у:/, /' /, /R :/, /В /; редукція кореневих голосних в ненаголошеній позиції : conseded - b ki nsi - Odi dd - погодився. Потрібно підкреслити, що голосні англійської мови у словах латинського та грецького походження зберігають у ненаголошеному положенні якісні характеристики : architect - b 'DOr L Е 1 r Ed - архітектор, paragraph - b 'pT " i g" DOfd - параграф; відсутність редукованого голосного [- ]; відсутність контакту кінчика язика з нижніми різцями при утворенні голосних; відсутність твердого приступу голосних : gave up the attempt - b geL v л - p Gi i ts< mptd - відмовився від спроби; редукований голосний /і / виявляє самостійний фонемний статус, наприклад у протиставлених словах officers - b t - fisi d - службовець та offices - b t - fisL zd - офіси, armour - b D- Omi d - зброя та army - b D- OmL d - армія b 3, С. 87d .

Приголосні британського варіанту англійської мови: (див. Табл. 2): відсутність оглушення складу : the traveler fold his cloak around him - b Gi tj^vli fS i \ ld hiz klS k iUh < \nd himd - подорожній закутався у своє пальто; наявність африкат [(Е5, k V]: which - b witЈd - які, obliged - bin blh L didd - вимушений; присутність щілинних передньоязикових приголосних [W ] і [G]: the North Wind - b Gi s t - C0 windd - північний вітер; відсутність щілинних приголосних [F, x, A ] і африкат [pi]; деякі приголосні англійської мови реалізуються як напівголосні: b " d , bq d , b ad , тобто, їх можна розглядати як вокалічні глайди: along wrapped - b i lt - g js- ptd - повністю закутаний.

Орфографічна версія

The North Wind and the Sun were disputing which was the stronger, when a traveler came along wrapped in a warm cloak. They agreed that the one who first succeeded in making the traveler take his cloak off should be considered stronger than the other. Then the North Wind blew as hard as he could, but the more he blew the more closely did the traveler fold his cloak around him; and at last the North Wind gave up the attempt. Then the Sun shined out warmly, and immediately the traveler took off his cloak. And so the North Wind was obliged to confess that the Sun was the stronger of the two b 4d .

Голосні нідерландської мови: (див. Табл. 1): Спостерігається велика кількість коротких та довгих дифтонгів. При цьому розрізнюють короткі дифтонги, перша частина яких є короткий ненапружений голосний : krijgen - [kU Н * i_i ] - отримати, voorbij - [fo0U bH * E - мимо, juist - [jB yst] - точно; і довгі дифтонги, що починаються з напруженим голосним : mooi [mo6b ] - красиво, nieuw - [np б& ] - новий; у залежності від положення голосні можуть бути реалізовані як короткі ([E , y, u]), напівдовгі ([e,-R, t ]) і довгі ([i0, u0, yQ e0, t 0, R 0] -лише перед приголосним /r/); у порівнянні з голосними німецької мови середнього ряду /a0, /a/ голосні нідерландської мови /D/, /a/ належать до заднього ряду : aanhad - [a6nBDt] - носить (про одяг) ; редукований варіант [i ] голосної фонеми /є/ виявляється між сонантами [l, r, n] і зімкненими : de sterkste - [di stH * U i ksti ] - найсильніший; твердий приступ (лише у північній частині Нідерланд) : beamen - [bi в a * 0mi ] - визнав.

Приголосні нідерландської мови: У консонантизмі сучасної нідерландської мови можна виділити такі фонетичні явища (див. Табл. 2): глухі зімкнені приголосні /p, t, k/ реалізуються на початку складу без придиху : toen - [tun] - робити, kon - [kt n] - міг; оглушення кінця складу : noordenwind - [, t * 0U к i ] E , G ] -північний вітер, iemand - [p^ ' D, ®] - хтось; елізія всередині слова або на межі слів : hoofddoek [ho * -fd; uk] - платок; у суфіксі -en сонорний [n] може випадати : hadden - [Ю * di (n)] - мали, tweeёn - [t] e * 0i (n)] - двох, spraken - [spU a * 0ki (n)] - говорили, blazen - [bla * 0zi (n)] - дули.

Транскрипція аудіотексту

[di no * 0U di ] E , G H n di zt * nw S3 di i n dE sk' * si o0vi U di

fU D^ _w ] i * fDn E' nt] e^ 0i di stH < U i ksti ] Ds Q tun i U jB E^t imDnt

fo0U bH * Ek] Dmw di i n di * ki ] DU mi jD< s aбnHЗt Q zi spU a0ki D^ f w dDt ] i di fo0U bH E_DQi U di U tu z^ ukU H * E_i zi I jD^ sB fti tU H ki w di

stH < U i ksti zЈ u zH fa Q di no0U di ] E , G bi _ t n B Et D^ li mD_ ti bla< 0zi Q ma0U u 1DU di U i bli * sw dH s ti dE * _ti U di fo0U bH E_DQi U zi I jDz t m zE _ Es< 0n tU t k Q ti nslt * ti _Df ti no0U di ] E , G i t ma0U t < p Q fi U ft * l_i nz bi _t n di zt * nw kU D_ti _ ti stU a* 0li w H n t mE * di li k da0U t * pw tU t k ti fo0U bH E_DQi U zi I jD< z B ft Q di no * 0U di ] E , G kt n tun slH _ s bi B a- Qmi w dDti zt * n di stH < Ui ksti ]Ds Q .

Орфографічна версія

De noordenwind en de zon hadden een discussie over de vraag wie van hun tweeen de sterkste was, toen er juist iemand voorbij kwarm die een dikke, warme jas aanhad. Ze spraken af dat wie de voorbijganger dertoe zou krijgen zijn jas uit te trekken de sterkste zou zijn. De noordenwind begon uit alle macht te blazen, maar hoe harder ie blies, deste dichter de voorbijganger zijn jas om zich heen trok. Tenslotte gaf de noordenwind het maar op. Vervolgens begon den zon krachtig te stralen, en onmiddellijk daarop trok de voorbijganger zijn jas uit. De noordenwind kon toen slechts beamen dat de zon de sterkste was b 4d .

Підсумовуючи, порібно зазначити, що ступінь вияву стабільності диференційних ознак та межі інваріантної реалізації голосних та приголосних фонем західногерманських мов спричинені не лише позиційно-комбінаторним впливом, а й багатьма іншими мовними та позамовними чинниками. Реалізацію кожної розрізнювальної ознаки фонем можна перевірити за допомогою фонетичного експерименту, що передбачає проведення об'ємного аудитивного та інструментального аналізу.

Література

1. Berkow W. P. Sowremennyje germanskije jasyki / Walerij Pawlowitsch Berkow. - М. : ООО Isdatelstwo Аstrel, 2001. - 336 s.

2. Phonetik international : von Afrikaans bis Zulu ; kontrastive Studien fur Deutsch als Fremdsprache / Ursula Hirschfeld (Hrsg.). - Waldsteinberg : Popp, 2003. - 846 s.

3. Sokolova M. A. Theoretical Phonetics of English / M. A. Sokolova, I. S. Tikhonova, R. M. Tikhonova, E. L. Freydina. - Dubna : Fenix+, 2010. - 192 p.

Размещено на Allbest.ru