Рефлексивні результативи в польській та українській мовах

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Рефлексивні результативи в польській та українській мовах

Наталія Щербій

У статті охарактеризовано статус зворотних дієслів у мовознавстві. Наведено різні підходи до розуміння рефлексивних результативів у сучасному мовознавстві. Визначено обсяг рефлексивних результативів, які охоплюють частину ментальних предикатів, фактивних предикатів, предикатів фізичного стану та предикатів інтервалу. Досліджено специфічні семантичні ознаки рефлексивних результативів у польській та українській мовах. Проаналізовано вживання рефлексивних результативів у сучасних польських та українських художніх текстах.

Ключові слова: рефлексивний результатив, ментальні предикати, фактивні предикати, предикати інтервалу, суб'єкт, об'єкт.

Наталья Щербий Рефлексивные результативы в польском и украинском языках. зворотний дієслово рефлексивний результатив

В статье охарактеризован статус возвратных глаголов в языкознании. Приведены различные подходы к пониманию рефлексивных результативов в современном языкознании. Определен объем рефлексивных результативов, который охватывает ментальные предикаты, фактивные предикаты, предикаты физического состояния и предикаты интервала. Рассмотрены семантические особенности рефлексивных результативов в польском и украинском языках. Проанализировано употребление рефлексивных результативов в современных польских и украинских художественных текстах.

Ключевые слова: рефлексивный результатив, ментальные предикаты, фактивные предикаты, предикаты интервала, субъект, объект.

Natalia Shcherbii Reflexive resultative in Ukrainian and Polish languages.

The article investigates the status of the „reflexive verb" in linguistics. The article deals with different approaches to identify the notice of reflexive resultative in modern linguistics. The paper describes the dimensions of reflexive resultative, which includes mental predicates, factual predicates and interval predicates. The paper is devoted to the semantic aspect of reflexive resultative in Polish and Ukrainian languages. The results of this comparison with examples from the modern Polish and Ukrainian literature are presented in the article.

Key words: reflexive resultative, mental predicates, factual predicates, interval predicates, subject, object.

Статус категорії зворотності в мовознавстві залишається дискусійним. Рефлексиви - це дієслова зі зворотним значенням, які виражають особливий тип однореферентності, а саме: повне або часткове співпадіння об'єкта дії з суб'єктом [9, c. 241]. Як відомо, у польській мові рефлексивні дієслова утворюються шляхом приєднання до дієслова займенника siq, що набув ознак десемантизації, але має вільну позицію в реченні, на відміну від української мови, в якій до перехідних дієслів додають постфікс -ся, який втратив своє колишнє займенникове значення і злився з дієсловом. Об'єднують ці дієслова двох мов структурна однотипність - наявність формального показника займенника siq / постфікса -ся - і неперехідність, тобто несумісність зі спрямуванням дії на зовнішній об'єкт [8, с. 92]; для них характерна семантична багатоплановість.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що в польському та українському мовознавстві немає достатньо систематичного опрацювання теорії зворотних дієслів. У інших слов'янських мовах (російській, чеській) наука про зворотні дієслова входить фундаментальною частиною до загального вчення про дієслівну систему. Зіставно-типологічні дослідження категорії зворотності здійсненні з опертям на польську й російську, польську і чеську, польську й англійську мови, проте в цьому аспекті на ґрунті польської та української мов вона не вивчалась, чим і зумовлена актуальність проблеми.

Мета статті: описати та зіставити рефлексивні результативи польської та української мов.

Завдання: визначити статус рефлексивних конструкцій у сучасному мовознавстві; дослідити специфічні семантичні ознаки рефлексивних результативів у польській та українській мовах; проаналізувати їхнє вживання в сучасних художніх текстах.

Рефлексивні результативи позначають реакцію на дію якоїсь причини, яка реалізується в постаті стану, процесу чи іншого результату. Особливістю цієї групи є можливість кореляції обох форм - активної і зворотної, проте зворотні дієслова не повною мірою відповідають початковому поняттю зворотності. Суб'єктом дії таких дієслів може виступати тільки істота, суб'єкт, нерідко виражений особовим іменником зі значенням причини, факту чи явища. Якщо суб'єкт неособовий, то такі дієслова варто зараховувати до об'єктних декаузативів. Польська дослідниця K. Wilczewska „czasowniki rezultatywne” вважає одним з найпродуктивніших класів зворотних дієслів у польській мові [11, с. 54-60], що й підтверджено проаналізованими нами дієсловами. І. Вихованець та К. Городенська вважають, що результативний дієслівний рід формують одновидові дієслова доконаного виду, які утворилися від дієслів конкретної фізичної дії зі значенням `створення чого- небудь', причому в ньому результативне значення невіддільне від кількісного, нагромаджувального [3, с. 241]. В. Виноградов дієслова зі значенням `зміни у внутрішньому стані суб'єкта, почуття внутрішнього переживання' зараховує до „загальнозворотних”. Ю. Князев, досліджуючи рефлексив у слов'янських мовах, не виділяє в окрему групу дієслова з таким значенням [4, с. 258-268].

Рефлексивні результативи охоплюють частину ментальних предикатів, предикатів фізичного стану та предикатів інтервалу. Дієслова на позначення психічних процесів і станів входять до складу ментальних предикатів, які номінують явище ширше, ніж саме мислення, що трактується як „процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів та явищ об'єктивної дійсності в їх істотних зв'язках і відношеннях” [6, с. 156]. З цих позицій предикати психіки передають значення психічних процесів (емоційно-вольових та пізнавальних), психічних станів (уваги, настрою, натхнення) та психічних властивостей (темпераменту, характеру, здібностей), з яких ментальні предикати номінують лише частину [5, с. 33].

До ментальних предикатів, які передають психічні процеси, маємо зарахувати дієслова з семантикою віри, розуміння, судження, уяви, пам'яті, надії, припущення, оцінки, ментального ставлення, процесу мислення та інтелектуальної діяльності, що вказують на дії, метою яких є досягнення інтелектуального результату (оволодіння необхідними для суб'єкта знаннями, вміннями, навичками та рішеннями): aktywizowac siq, doskonalic siq (w czym), emancypowac siq, godzic siq, zamyslic siq, rozpytac siq, biurokratyzowac siq, chrystianizowac siq, demoralizowac siq, przekonac siq, dogadac siq, feminizowac siq, spolonizowac siq, przekonac siq, ucywilizowac siq, upewnic siq, utrzymac siq (przy czym), uzaleznic siq, wkopac siq, pasjonowac siq, interesowac siq, ciekawic siq, zastanowic siq // відмовлятися, погоджуватися, сподіватися, зворушитися, активізуватися, дізнаватися, переконатися, впевнитися, загартовуватися, задуматися, здогадатися, замислитися, цікавитися, зміцнюватися, зруйнуватися, зосередитися, зорієнтуватися.

Проаналізуємо речення Gdy Natalia odeszia, najbardziej nie mogi pogodzic siq z tym, ze nastqpnqgo dnia zycie toczyio siq dalej. Jak gdyby nigdy nic (J. L. Wisniewski), в якому виділене дієслово характеризує процес мислення, сприйняття та аналізу з узагальненою оцінкою суб'єктом- особою об'єкта, де висновок постає як результат роздумів суб'єкта над об'єктом. У тексті Zresztq - co ma wspolnego opis chaiupy, obrazkow i lasu do tego, co mam w giowie, do ksiqzek? Pewnie znowu redakcja „Stylu” dostanie list: „Po waszym artykule przekonalam siq, ze Gretkowska jest normalna, i siqgiam po jej ksiqzkq”. Ogiupianie giupich (M. Gretkowska) - суб'єкт мислення, врахувавши уявлення, знання та інформацію про об'єкт, оцінивши ситуацію, дійшов певного результату і зробив висновок про об'єкт. // Галя ступала на жорству білими туфлями на високому підборі, і та жорства зовсім не перешкоджала їй: сонце світило їй просто у вічі. Мружилася й милувалася на купчасті хмари, одна рука її стискала білу сумочку, а друга вільно ходила біля тіла. Інколи заточувалася й балансувала вільною рукою, наче сподівалася, що от-от її підтримає на тому схилі чиясь сильна рука (В. Шевчук) - суб'єкт судження внаслідок психічного процесу виражає припущення і віру в те, що об'єкт здійснить іншу дію по відношенню до нього самого; Ця книга була така груба, що її навіть важко було втримати в одній руці. На першій сторінці намальовано було звичайний ятір, який наставляють у річці на риб, і більше нічого, але, перегорнувши цю сторінку, можна було натрапити на текст, який змушував задуматися, чи варто продовжувати гортати книгу (Ю. Винничук) - суб'єкт завдяки своїм інтелектуальним здібностям здійснив над об'єктом дію, яка означає процес мислення, з метою досягнення певного потенційного результату.

Рефлексивні результативи охоплюють частину предикатів фізичного і психічного стану. Фізичний і психічний стани характеризуються в першу чергу тим, що сферою їх розповсюдження є „внутрішній світ” людини, оцінка стану експерієнсивом відбувається начебто із середини. Диференціювати і розмежувати емоційний, психологічний, фізіологічний, фізичний стани та виокремити їх нерідко доволі складно. Значення слів, що позначають ці емоційні стани мовця, відчуває лише сам носій-експерієнсив, тому що вони відбуваються в тілі живої людини, проте ці стани мають зовнішні вияви (міміка, голос), тобто вони дають змогу спостерігати за результатами. Семантика емоційних, фактивних предикатів, так званих емотивів, зумовлена суб'єктно- модальним відношенням мовця до відтворюваних ним у реченні фрагментів дійсності. В основі дії таких предикатів лежать викликані певною ситуацією знання, які є результатом сприйняття і осмислення інформації про об'єкт [7, с. 106].

До предикатів фізичного і психічного станів належать такі дієслова: cieszyc siq, denerwowac siq, gnqbic siq, gryzc siq, klopotac siq, krqpowac siq, mylic siq, nasrozyc siq, niecierpliwic siq, nudzic siq, obrazic siq, odstrqczyc siq, odurzac siq, oswoic siq (z czym), ocucic siq, osmielic siq, pohamowac siq, powodowac siq (czym), przerazic siq, przywiqzac siq (do kogo), przyzwyczaic siq, radowac siq, rozczarowac siq, rozgoryczyc siq, rozkrochmalic siq, rozochocic siq, rozplomienic siq, roztkliwic siq, roztrzqsc siq, rozzuchwalic siq, rozzalic siq, skonfundowac siq, skupic siq, stropic siq, tworzyc siq, umacniac siq (w czym), upajac siq, uprzedzic siq, (do kogo, do czego), uspokoic siq, wstydzic siq, wzruszyc siq, zacietrzewic siq, zadowolic siq, zaperzyc siq, zaprzqtac siq, zasmucic siq, zawahac siq, zloscic siq, zmieszac siq, zenowac siq // нервуватися, тішитися, клопотатися, нудитися, насторожуватися, гризтися, остерігатися, насмілитися, розчаруватися, розчулитися, жалітися, соромитися, засмутитися, образитися, освоїтися, стриматися, прив'язатися, призвичаїтися, лякатися, переконатися, радуватися, пишатися, заспокоїтися, впевнитися, задовольнитися, сумніватися, вагатися, зорієнтуватися, насмілюватися, наважуватися, опиратися, знітитися, бентежитися, хвилюватися, тривожитися, сердитися, розчаровуватися.

Проаналізуємо наступні приклади: ...nie dluzej niz dwa lata cieszyl siq tronem bazileusow samozwanczy cesarz Baldwin, konal w dlugich mqczarniach na dnie glqbokiego wqwozu, gdzie go jakpsa lub padlinq cisniqto na rozkaz krola bulgarskiego Jana, wprzod mu uciqwszy rqce i nogi, w bitwie z Wolochami polegl drugi przywodca zachodnich grabiezcow i gwalcicieli... (J. Andrzejewski) - виділене дієслово є засобом експлікації внутрішнього стану людини, проте супроводжується, очевидно, й зовнішніми мімічними проявами і виражає емоційний стан суб'єкта (радість, щастя), що є результатом сприйняття знань, фактів про об'єкт. Coz to za system zwierciadlany -- on we mnie siq przeglqdal, ja w nim - i tak, snujqc na cudzy rachunek marzenia, dochodzilismy do zamyslow, ktorych zaden z nas nie osmielilby siq poczytac za swoje (W. Gombrowicz) - виділене дієслово є предикатом фізичного стану, семантичне значення якого зумовлене певними уявленнями і знаннями суб'єкта про об'єкт дії, тобто є результатом осмислення цієї інформації. // Містка доісторична тиша зависла у кімнаті. Віктор на хвилю злякався, а потім почав кричати, мовляв, не пхайся своїми лапами у моє особисте життя, ти хочеш, щоб я був вічно нещасливим, ти зробила мене таким! (С. Процюк) - суб'єкт-особа внаслідок певних причин, явищ, інформації піддався епістемічній емоції страху, результатом чого виник емоційний внутрішній процес; Я не насмілювався підвести очей, почуваючись винним. А тітка перекинулася кішкою, пронизливо нявкнула і стрибнула на стіл, впившись кігтями у газетний лист. Писок тицьнувся в лотерею, а відтак, лоскотячи пишними вусами паперове поле, побіг по таблиці. Коли я наважився зирнути на тітку, вона вже сиділа на стільці у своїй звичайній подобі, тільки форми тіла її втратили чіткість, розпливлися по краю стола, буцім виліплені з тіста, яке підійшло та, піднявши віко діжі, перевалилося через вінця (В. Дрозд) - два виділених дієслова є синонімами зі значенням `відважуватися, осмілюватися на якийсь вчинок, на якусь дію' [1], в основі яких лежить невпевненість щодо можливої дії як результат пережитих раніше відчуттів та емоцій, переосмислення знань про об'єкт.

Для прояснення значення кострукції необхідним є аналіз принаймні мінімального контексту: Nie wiem, dlaczego siq rozzlosciles. Elzbieta zareagowala tak, jak zareagowalby kazdy normalny cziowiek (H. Krall) - виділений рефлексивний результатив зі значенням емоційного стану виражає дію, яка є результатом впливу на суб'єкт фактивної емоції злості і спричинена певними подіями, явищами чи знаннями про об'єкт дії. // Він не мучився сумнівами, не надломлював свого здоров'я ваганнями й пошуками якоїсь прихованої істини (Ю. Мушкетик) - в основі виділеного рефлексивного результативу зі значенням психофізіологічного стану лежить лексема мука, яка передає душевні страждання, сумніви й вагання щодо об'єкту дії, причиною цих страждань є певні знання про об'єкт дії.

Великим класом рефлексивних результативів є дієслова, що означають процеси, які виражаються в ситуаційних, фізіологічних, характеризаційних змінах суб'єкта-носія. Зовнішньою причиною таких змін можуть бути свідомі людські дії: przeistoczyc siq, rozbestwic siq, rozkleic siq, odmlodzic siq, poprawic siq, zarumienic siq, nabawic siq (choroby), przekabacic siq, przeziqbic siq, rozbalamucic siq, rozbestwic siq, zmienic siq, spasc siq, rozpic siq, deklasowac siq, rozpogodzic siq odrodzic siq, oduczyc siq, ogladzic siq, rozprozniac siq, rozpuc siq, rozruszac siq, rozpytac siq, demoralizowac siq, deprawowac siq, uodpornic siq, upodobnic siq, wzmocnic siq zahartowac siq, zasqpic siq, zdyskwalifikowac siq, zdeterminowac siq, zmarnowac siq, znuzyc siq, zrehabilitowac siq, zrobic siq (him lub jakim) // розклеїтися, змінитися, поправитися, зачервонітися, розпогоджуватися, спастися, ослабитися, простудитися, розлінитися, уподібнитися, загартовуватися, зачепитися, зробитися кимось або чимось, отямитися, відродитися, відучитися, перетворитися, баламутитися, морочитися, розрушитися, зміцнюватися, зруйнуватися.

Проаналізуємо приклади з художньої літератури: Zmieniajqc siq ze sztandarowego publicysty pampersow w prywatnego pisarza, dokonal pelnej hipokryzji cenzury na swoim zyciu (M. Gretkowska) - в основі семантичного значення виділеного предиката фізичного стану лежить процес внутрішнього перетворення, зміни фізіологічних і характеризаційних рис суб'єкт-експерієнса під впливом певних зовнішніх і внутрішніх причин. // А всі оці негаразди -- це у нас тимчасово, ось трохи полегшає, і дружина моя зміниться. Буде така, як раніше. Вона ж мене любить, ну безперечно любить (Л. Костенко) - значення виділеного результативу вказує на фізичну і характеризаційну реакцію організму на зовнішні прояви.

До рефлексивних результативів слід зарахувати дієслова зі значенням фізичних властивостей, які виражаються за допомогою експерименту, досвіду, самовільному випадку: brudzic siq, wysuwac siq, plamic siq, zachlapac siq, zamazac siq // забруднюватися, вимазуватися, маститися, плямитися. У наведених прикладах W ogole tak chodzi z lapami do gory, nie chcqc niczego w tym bajzlu tknqc, pobrudzic siq Polskq (M. Gretkowska) // ... із тусклими, мов перемитий, алюмінієвий армійський посуд лицями, серед газетних інтєлєхтуалів, всезнайкуватих горожан, жив і бруднився незмивно, мов доторкнувшись до зумисне підкладених, посипаних спецпорошком, провокаторських грошей, - бруднився так, що мусив перепірнати час, щоб відмитись, щоб спробувати, принаймні, змити поміченість у теплих спогадах, вигадках, та клейма огрошівленої цвілізації вростали в шкіру (Є. Пашковський) - суб'єкт-носій зовнішньої ознаки піддався фізіологічній властивості, яка відбулася внаслідок самовільного випадку чи експерименту.

Окрему групу становлять результативні дієслова зі значенням `нещасливий випадок'. Важливу роль відіграє контекст, в якому повинен бути акцент на те, що дія відбулася випадково, без волі на це суб'єкта, якщо навпаки, то такі дієслова варто зараховувати до власне-рефлексивних зі значенням `факт самогубства': skaleczyc siq, zabic siq, zaczadzic siq, potopic siq, sparzyc siq, roztrzasknqc siq, zatruc siq, potluc siq, rqbnqc siq, uderzyc siq, udlawic siq, udusic siq, ukluc siq, zaciqc siq, zranic siq, dusic siq, ciachnqc siq, chlasnqc siq // покалічитися, втопитися, врізатися, задушитися, поранитися, побитися, вбитися, обпектися, розтрощитися, отруїтися, вдаритися, порізатися. Порівняймо: - Bardzo przepraszam, zablqdzilam, zgubilam siq. Mialam wypadek, jechalam drogq na Klodzko i nagle wpadlam do rowu, uderzylam siq. Sqdzilam, ze dobrze bqdzie, jak znajdq kogos...(O. Tokarczuk) - виділене дієслово означає фізичний процес, якому піддався суб'єкт-носій, як результат нещасного випадку, випадковості, внаслідок чого суб'єкт отримав зовнішні ушкодження. // Тієї ж ночі після тої звістки на чернігівській дорозі розбився ще один журналіст, машиною врізався у дерево (Л. Костенко) - нещасний випадок призвів до фізичного процесу, внаслідок якого суб'єкт отримав смертельні тілесні ушкодження як результат дії.

До рефлексивних результативів зараховуємо й частину предикатів інтервалу, а саме квантитативних [2, с. 139-140], які означають ітеративний (багаторазовий), тривалий перебіг дій і станів, які описують звички, поведінку і способи побуту. Такі дієслова утворюються за допомогою різноманітних префіксів. H. Koneczna називає їх терміном intensiva czasownikowe [10, с. 286].

Квантитативність як вияв сили дії виражена інтенсивністю, зокрема як недостатні, помірні, достатні та надмірні дії. Кількість дії контамінує в межах кратності та інтенсивності [2, с. 141]. Достатня інтенсивність виражена мультиплікативними предикатами різних типів за допомогою префікса na- / на- + siq / -ся й предикатами руху та дії за допомогою префіксів ob- / об- (просторове значення), wy / ви- (цілісно-результативне). Як стверджують І. Вихованець і К. Городенська, найвиразніше результативне значення мають дієслова конкретної фізичної дії зі значенням створення чого-небудь за допомогою префікса na- / на-, причому в нього результативне значення невіддільне від кількісного, нагромаджувального [3, с. 241]: jesc - najesc siq, objesc siq, wyjesc siq;

gadac - nagadac siq, wygadac siq; opowiadac - naopowiadac siq; pracowac - napracowac siq, spracowac siq // їсти - наїстися, об'їстися; працювати - напрацюватися, спрацюватися; говорити - наговоритися; плакати - наплакатися.

Проаналізуємо: Moze dlatego, ze tyle siq o nim naczytalem, wydalo mi siq takie znajome (R. Kapuscinski) - виділене дієслово виражає значення достатньої інтенсивності, яка є наслідком багатократної повторюваної дії, результатом якої є досягнення певної мети; Jeszcze siq nie najadles, nie nalykales?(T. Rozewicz) - виділені рефлексивні результативи мають значення „ zjesc (zjadac) czegos duzo, do syta, do zaspokojenia glodu; nasycic si? (nasycac si?) ” і „ lykaj^c szybko, raz po raz, wypic, zjesc duz^ ilosc czegos” [12], тобто є результатом тривалого, кількісного процесу, метою якого було досягти відчуття достатності. У наведених нижче прикладах Напившись і побачивши, що ще дуже рано, він узяв чемодана й поволік його за високі тюльпани в густу траву (Ю. Мушкетик); Здавалося, що нею заросло все небо й земля, млоїлося в очах, судома стискала горло, і він тільки тепер відчув, які терпкі були грушки, що їх наївся (В. Шевчук) - виділені дієслова означають результат тривалого перебігу процесів, внаслідок яких було досягнуто відчуття достатності.

Подібно трактуються дієслова дії та стану з префіксом do- / до- + siq / -ся. Очевидно, попри цілісно-результативну дію, за допомогою цього префікса виражається ще й семантика надмірності дії з позитивною конотацією: dodzwonic siq, doksztalcic siq, dopatrzyc siq, dotluc siq, domyslic siq, dosluzyc siq, dobic siq // додзвонитися, дочекатися, догадатися, довчитися. Порівняймо: Raczej liczyli na to i stwarzali takie warunki, abym domyslil siq, ze ustalony wczesniej model wspolpracy jest juz nieaktualny. I ze- bym sam powiedzial: wyjezdzam (R. Kapuscinski) - цілісно-результативна семантика виділеного дієслова зумовлена інтенсивністю і тривалістю процесу мислення над об'єктом дії. Ida patrzy w jego twarz uwaznie, doszukujqc siq tam wyjasnienia: usmiech bqdzie znaczyl, ze to taki zart, powazna mina, iz jest po prostu ekscentryczny, moze tez ma klopoty z pamiqciq, moze z powodu wieku, choc nie wyglqda na zniedolqznialego staruszka (O. Tokarczuk) - виділене дієслово характеризується тривалістю, інтенсивністю та ретельністю процесу мислення, який суб'єкт вчиняє над об'єктом, результатом такого процесу буде зовнішній вияв емоційного стану суб'єкта. В наведеному реченні Ні, передчуття - були: передчуття ніколи не заводять, то тільки цілеспрямована сила нашого „хочу!” перебиває їхній голос, заважає дослухатися (Л. Костенко) - виділене дієслово означає фізіологічний і мислинєвий процес з тривалою та інтенсивною дією. Крім позитивної конотації, дієслова з префіксом do- / до- + siq / -ся можуть мати і негативну конотацію, яка характерна тільки для дієслів української мови : догратися, добазікатися, дострибатися, досміятися: - Чула моя душа, що тут не обійдеться без чепе, - знову гуде Тритузний. - За таким фруктом треба було в сто очей дивитись, а ми йому: ось на „Дон-Кіхота” читай, скоро Матюшу в „Мартині Борулі” гратимеш... От і догрались... (О. Гончар) - семантика дії виділеного дієслова пов'язана з тривалістю та інтенсивністю виконання фізичного процесу, результат такої дії мав негативний характер.

Отже, рефлексивні результативи є одним з продуктивних семантичних класів дієслів польської та української мов. Рефлексивні результативи охоплюють частину ментальних предикатів, предикатів фізичного стану та предикатів інтервалу. Суб'єктом дії може виступати істота або сам суб'єкт, виражений особовим іменником. Ментальні предикати відносяться до психічних, мисленнєвих процесів та інтелектуальної діяльності, що вказує на створення інтелектуального результату (godzic siq, przekonac siq, zastanowic siq // відмовлятися, погоджуватися, сподіватися). Предикати фізичного і психічного станів розповсюджуються на внутрішні процеси (cieszyc siq, obrazic siq, denerwowac siq //радуватися, пишатися, сумніватися). До рефлексивних результативів зараховуємо й частину предикатів інтервалу, а саме квантитативних, які означають ітеративний (багаторазовий), тривалий перебіг дій і станів (jesc - najesc siq, objesc siq, wyjesc siq // говорити - наговоритися; плакати - наплакатися). Особливістю польської мови, на відміну від української, є можливість дієслів з префіксом do- + siq виражати тільки позитивну конотацію.

Література

Академічний тлумачний словник української мови / Режим доступу: http://sum.in.ua/s/navazhuvatysja

Барчук В. М. Граматична темпоральність: Інтервал. Час. Таксис: Монографія / В. М. Барчук. - Івано- Франківськ: Сімик, 2011. - 416 c.

Вихованець І. Р. Теоретична морфологія української мови: Академ. грамат. укр. мови / І. Вихованець, К. Городенська; за ред. І. Вихованця. - К. : Унів. вид-во „Пульсари”, 2004. - 398 с.

Князев Ю. П. Грамматическая семантика: Русский язык в типологической перспективе / Ю.П. Кнезев. - М.: Языки славянских культур, 2007. - 704 с.

Магас Н. М. Ментальні предикати в системі семантичних компонентів речення / Н. М. Магас // Предикат у структурі речення: монографія /за ред. акад. НАПН України В. І. Кононенка. - Київ - Івано-Франківськ - Варшава, 2010. - С. 31-51.

Максименко С. Д. Загальна психологія: навч. посіб. / С. Д. Максименко, В. О. Соловієнко. - К. : МАУП, 2000. - 256 с.

Мудрак Я. В. Фактивні предикати в семантичній структурі речення / Я. В. Мудрак // Предикат у структурі речення: монографія / за ред. акад. НАПН України В. І. Кононенка. - Київ - Івано-Франківськ - Варшава, 2010. - С. 101-125.

Соколова С. О. Дієслова з постфіксом -ся як граматична проблема / С. О. Соколова // Мовознавчий вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. - 2009. - Вип. 8. - С. 92-99.

Размещено на Allbest.ru