From observations on derivation of Old Slavic noun (suffix-inflection – ъ < 6)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

From observations on derivation of Old Slavic noun (suffix-inflection - ъ < 6)

Null word forming means of the Ukrainian language appeared based on the materially expressed thematic suffixes of Indoeuropenean period, therefore nouns of the above mentioned forming type at the beginning had root suffixal and flexi morphemes: біігь (*beg-o-s), ходь (*chod-o-s) etc. [3, р. 38; 5 р. 286]. Thematic vowels *а,*о,*і,*и originally served as a means of noun derivation, their original meaning is not immediately restored [4, p. 193]. Great influence on the fate of these names made them establishing relationships with verbs [2, p. 171], which intensified word forming ability in Old Slavic language of some continuative above mentioned suffixes: - a (<* - a) - ъ (<* - о) and partially - ь (<* - і). In parallel, from the same root base could be formed iterative and causative verbs in - iti. Consequently, with the type of nouns brodь other verbs existed as broditi type. And if at earlier stages they were in independent word forming respects, in the Old Slavic language they began to be perceived as nouns derived from new deverbatives [8, p. 59]. Later pairs «noun / verb» began to be perceived by speakers as interdependent, in which there was an exchange of motivational correlation, which made way for the back-formation, meaning word forming from verbs to nouns. G.A. Nikolayev divides these nouns in terms of their genetic relationship to one root verbs into three groups: 1) formation regardless of verbs and parallel to them from another ancient root (modern thunder etc.); 2) formation from verbs (passage, prick, enclosure etc.); 3) names that were the creative basis for verbs (generation, court, catching and other «null-preffixal» formation) [3, p. 39].

Suffixes - ъ, - a in Old Slavic language had a specific character, they combined the two functions: word building and inflection, that served as the derivative formants and also pointed to derivatives belonging to a particular type of conjugation. Thematic suffix gradually loses its word forming meaning [6, p. 12-13], then it is completely absorbed by inflection.

Word forming derivatives between words must be expressed using morpheme. A zero morpheme became this type of derivative and is similar to how in the forming of critical cases zero ending behaves [3, p. 40].

Researchers reasonable emphasized that suffix - ъ < o is one of the most important Slavic

formants [7, p. 413; 8, p. 58], the formation with them were quite alive in the vernacular and in many recorded cases of Old Slavonic texts [1, p. 228]. It created primarily in nomina acti that underwent secondary concretization usually in nomina acti, rarely in nomina agentis.

The most amongst reconstructive material there were discovered derivatives indicating physical or intellectual action, sometimes it can be the name of one-moment action, that can be repeated, for example *bleskb (ЭССЯ 2 113), «блищання, мерехтіння (flickering)», correlative to verb *bliskati/*blistati and has derivative degree of - o-vocalism (-оі: еі); *bodb (154) «укол гострим, удар (blow)» correlative with verb *bodg/*bosti; *Ьогъ (218) «вибір, відбір (choise)», noun with the vocalism - o - correlative with *bbrati; *ЬъШъ «пожежа, спалах (fire)» (*bhlkati «палати, спалахуватип (to burn)»); *dъxъ [5, p. 178] «дихання (breathing)» correlative with *dhxati/*dhxngti; *dyxb (200) «дихання, подих (breathing, breath)» derivative from *dyxati; *gnetb [6, p. 166] «гніт, тиск, натиск (force)» (*gnetiti, *gnesti «давити, м'яти, тіснити, тиснути, здавлювати (forcing)»); *xodb [8, p. 51] «хід, хода, поступ, ходіння, рух (action)» (*xoditi); *kazb (9, p. 174-175) «спотворення (creation)» (*kaziti «псувати, шкодити, знищувати, руйнувати, спотворювати (damaging)»); *konb (10 195-196) «виконання, виготовлення (making, creating)», derivative from the root vowel - о - from the verb *cgti «почати, затіяти (to begin) etc.»; *kopb (11, 28) «копання, закопування (diggin)»; *kotb (211); «окіт (animal birth)» (*kotiti sg «котитися, народжувати, плодити (to give birth)»; *kovb (12, 14-15) «підковування (forging)», *kovati «кувати, підковувати, заковувати в кайдани (forging, put in chains)»; *lggb (15, 57) «висижування яєць (hatching eggs)» (*legti); *metb (18, 122) «метання, кидок, бійка (fight)» (*metati); *migb (19, 30) «мигання, мелькання (flickering)» (*migati); *mokb (19 149) «мочіння чогось, напр., льону конопель (making something wet)» (*mociti, *mokngti); *mykb (21 32) «швидкий короткий рух (sharp quicl movements)» (*mykati «рухати, тягнути, різко кидати, вдаряти, стягувати (moving, dropping quickly)») та ін.

A number of abstracts calls man's actions, characterizing its behavior: *blgdb (ЭССЯ 21 126) «безпутність, омана, розпуста, блуд, єресь, прелюбодіяння (adultery)» (* blgdg / *blesti); *obgudb (27 44) «хула, наруга (ashame)» (*obgudati «обманути, обплести (to cheat)»,*obguditi «опорочити, знеславити, осудити (to judge)»); *obkazb (27 108) «хвастовство (boasting)» (*obkazati «заявити, представитися, підтвердити, задемонструвати (confirm)»); *orzruxb (34 225) «розорення, заколот (ruin)» (*orzrusiti «руйнувати, знешкодити, розорити, обвалити (ruin)»; *оbvёsъ (31 27) «обман у зважуванні (betrayal in narrowing)» (*obvisiti «обманювати навмисно чи помилково при зважуванн (lying intentionally)» and many other.

Amongst reconstructed derivatives, a large group is separated knows as group of nouns of sound processes. The majority of them have voice/sound resemblance character: *bbrbotb (ЭССЯ, 3, 123-124) «булькання, бормотіння, клекотіння, базікання (talking, bubbling)», compilers of ЭССЯ explain derivative with the suffix - otb from *bbrbati, sound repeating origin, but the presence of *bbrbotati (the same) with meaning «булькати, клекотіти, базікати, бурчати (to gurgle, chatter, grumble) etc.» point to structural semantical correlation of this verb with noun *bbrbotb; *gamb (6, 98-99) шум, метушня, крик галас, сміх (noise, bustle, cry, laugh)», correlative with *gameti/*gamiti «шуміти, кричати, голосно гавкати (to be noisy, holler, bark loudly) etc.»; *gomonb (7, 20) «гомін, крик, шум (noise, scream)» (*gomoniti «багато говорити, сперечатися, лаятися, кричати, шуміти (to speak a lot, to argue)»); *grakb (102103) «каркання (пташиний крик) (bird noise)» from *grakati; *xrgstb (8 104) «хрустіння сухих гілок, хруст, тріск (cracking noise of dry wood)» from *xrgstati/*xrgst&ti; *klekbtb (9, 193-194) «крик, пташиний крик, зокрема, крик орла; кипіння, клекотіння, шум, гам (scream, bird noise, esp. eagle scream, boiling)», in association with з *klekhtati/*kleghtatii «стукати, клювати, бренчати, клекотіти, клацати (про лелеку) (making noise, esp. stork)»; *kleskb / *klestb (10, 13) «шльопання, ляскання (squelching)» (*kleskati «ляскати, шльопати, робити легкий шум ударом чи трісканням (squelching, making light noise with squelching)») with preservation of sound repeating status; *klikb (43) (*klikati «кричати, звати, запрошувати, вигукувати, викрикувати (to cry, to call, to invite, to shout)»); *kokotb (117118) «кудкудакання (cackle)» from *kokotati/*kokhtati; *kregotb (12, 112) «скрип (creak)» (*kregotati); *krekb (114) «крякання, квакання, скрип, скрежіт (quacking, croaking, squeaking)», comaring to*krekati гучно сміятися, квакати, кричати, горлати (to laugh loudly, quacking, crying, hollering)»; *krikb (155-156) «крик, викрик, волання (cry, shout)» (*krikati «кричати, покрикувати, голосно кричати (shout, scream)»); *obkrikb (27 178) «крик, окрик, бойовий клич, вигук (shout, scream, battle cry)» *obkrikati and others.

Noteworthy also is a large amount of derivatives from prefixal verbs: *dozorb (ЭССЯ, 5, 90) «нагляд, контроль, догляд (supervision, control, care)» (*dozbriti/*dozirati «дивитися, наглядати, побачити, розглянути, слідкувати (to watch, to see, to view, to investigate)»; *dozinb (91) «закінчення жнив (end of harvest)» from an iterative *dozinati; *jbzgonb (9, 2930) «вигнання (expulsion)» correlative with *jbzgbnati/*jzgoniti; *jbzkupb (39) «викуп, скупка, закупка (redemption rights, purchase, purchasing)» (*jbzkupiti «викупити, спокутувати, накупити, закупити (to purchase, to buy)»); *jezkusb (40) «випробування, спроба (trial, attempt)» (*jbzkusiti «випробувати; спробувати (to try, to attempt)»); *jbzrezb «вирізання (cut out)» (*jbzrizati «вирізати, нарізати (to cut out, to slice)») (67); jbzrodb (69) «народження (birth)» (*jbzroditi); *jbzsbpb (75-76) «висипання (sleeping well)», correlative with *jbzsupti/*jbzsbpQ тand *jbzsypati «висипати, вилити (pour)»; *obgrevb (27, 34) «зігрівання, обігрів (warm up)»; *obklepb (119) «ковка, кування, клепання (forging, riveting)», *obklepati/*obklepiti «обмолотити, відбити косу, обкувати з усіх боків (beat, beat off, forge on all sides)»; *obxodb (70) «обхід, патрулювання (patrol)» from *obxoditi; *obxoldb (78) «охолодження, заспокоєння, полегшення (cooling off, calming down, relief)» (*obxolditi «охолонути, остудити, заспокоїтися (to cool off, to calm down)»); *obixodb (94) «мандри, святкування, поворот, кругообіг (wandering, selebration, turn, cycle)» correlative *obixoditi «обійти, об'їхати, відвідати, приводити в порядок (to bypass, to visit, to tidy up)»; *obkoltb (134) «обмолот льону в снопах (threshing flax in bundles)» (*obkoltiti «обмолотити, збити (струсити) плоди з дерева; вибити кращі зерна зі снопа; обмолотити сніп нерозв'язаним (knock down, shake the fruit of the tree, to chose best grains off the sheaf, to thresh bundled shief)»); *obkopb (146) «обкопування кукурудзи (digging corn)» (*obkopati); *obvinb (58) «обертання, завертання (rotation)» (*obvingti «охопити, опутатися, обв'язати (to cover, to tie)»); *оптёп (34 23) «вимірювання, обмір, розмірювання (to measure)» (*orzmiriti «розміряти, виміряти, відміряти, установити розміри (to meazure, to set size)»); *оrzmёsb (30) «замішування (mixing)» (* orzmisiti); *orzmekb (36) «розмягчення (soften up)» (*orzmikti/*orzmikati); *orzmok (48) «розмокання, відмочування овчини (slaking, soaking sheepskin)» (*orzmokngti); *orsypb (36) «погром, розсипання, руйнування (mayhem, spilling, destruction)»; *otbxodb (37 10) «відхід, відправлення, вихід, виїзд, відбуття; рух від якогось пункту (departure, exit, motion from a point)» (*otbxoditi) and many others.

Among selected material not rarely we can spot the names of physical, mental condition of the person, names of relationships in a team, society, weather, epidemiological status, etc.: *bleskb (ЭССЯ 2 114) «блиск, блискавка, мерехтіння (shine, lightning, flicker)» correlative with the verb *bliskati/*blistati and has a derivative level of - o-vocalism (-о|: еГ); *borgb (202) «страждання, печаль (suffering, sorrow)» (*bergt'i «берегти, зберігати, дотримуватися (to save, to follow)»), with - o-vocalism, it is about correlation, not derivation, because this word may have old Indo-European roots; *dmm.b (5, 109-110) «дрімота, сонливість (drowsiness, somnolence)» (*drimati); *gnevb (6, 169) «гнів (anger)» (*gniviti «сердити, гнівити (to make someone angry)»);*goldb (6 199) «голод (hunger)» similar with *zbldSti; *grudb (7 153) «тошнота, відраза (nausea, disgust)» similar with *gruditi «гризти, розгризати, мучити, псувати (to nibble, to crunch, to torture, to spoil)»;*jbzmorb (9, 50) «втома, знемога, виснаження, мука (fatigue, exhaustion, starvation, torture)» (*jbzmoriti); *kolomgtb (10 146 - 147) «суперечка (fight)» correlative with *kolomgtiti «мутити, заважати, опечалювати (to disturb, to interfere, to be sad)»; *morb (19 250) «чума, мор, епідемія, смертність (plague, pestilence, epidemics, mortality)» (merti); *mptb (20 139) «сум'яття, хвилювання, печаль, смуток (confusion, excitement, sadness, sorrow)», derivative with - о-vocalism from the root with - e-vocalism (*mgtQ/*mgsti); *mbzgb (21 19) «сира промозгла погода, слякоть, дощ зі снігом (damp weather, slush, rain and snow)» (*mbzgnQti «робитися похмурою (про погоду), марніти, гнити, нездужати, нахолоняти мерзнути (made dull (about weather), wither, decay, sicken, freeze)»; *obkladb (27 111) «стан спокою (dormancy, state of peace)» *obkladati «обкладати, закутувати, закривати (to levy, to wrap, to cover)»; *obklepb (119) «кування, клепання (forging, riveting)» *obklepati/*obklepiti «обмолотити, відбити косу, обкувати з усіх боків (to thresh, to repel braid, to forge on all sides)»; orzdirb (33 42) «сварка, розрив, розбрат, незгода, ворожнеча (argument, gap, strife, discord, enmity)» (*orzdirati); *orzmanb (34 5) «роздратувати (to irritate)» (*orzmaniti); *orzmorzb (34 50) «відлига, сильний мороз (thaw, frost)» (*orzmorzngti); *orzrostb (34 98) «ріст, розквіт, розвиток, розмноження, збільшення, розростання, розширення (growth, prosperity, development, reproduction, increase, proliferation, expansion)»; *orzpakb (34 102) «коливання, сумніви, вагання, розмірковування, роздуми (fluctuations in doubt, hesitation, reflection, reflections)» (*orzpaciti «привести в зніяковіння, збентеження, викликати сумніви, нерішучість, обдумувати, задуматися, упасти у відчай, втратити надію (lead to confusion, embarrassment, raise doubts, indecision, reflect, think, fall into despair, lose hope)»; *orzpadb (34 107) «стан розпаду, розкладання (state of decay, decomposition)» (* orzpasti/*orzpadg); *orzprggb (34 172) «суперечка (argument)» (*orzpgrti «роз'єднати (separate)») and others.

Much of the above nomina actionis along with primary meanings have secondary meaning: *bodb «вістря, штик, колючка (blade, bayonet, thorn)»; *borb «вид податку (a type of tax)», *kotb «поріддя, виводок (breed)»; *jbzgonb «край ниви, де повертають при оранці, дорога, по якій проганяють тварин (field edges where return at plowing, road that they walk animals)»; *kopb «кар'єр, місце роботи (quarry, job)»; *klepb «відклепана частина коси; те чим відбивають косу; вістря коси, серпа (tip of the spit, sickle)»; *obklepb «засув дверний, віконний, обмолочений сніп, зруб колодязя, смуги листа (deadbolt door, window, sheaf threshed, strip sheet)» and others. Among these names the drivatives, that indicate consequences of different intellectual actions, are in existence: *klepb «плітка, брехня (rumor, lie)»;*korb «кличка, докір, звинувачення (nickname, reproach, charges)»; *obgudb «хула, наруга (blasphemy, desecration)» etc.

Reconstructed materials indicate the presence in the Proto-Slavic language structures in - ъ (<o), which specified the names of persons that usually had attributive value: *jbzrodb (ЭССЯ, 9, 102) «виродок, дитя, потомок (child, descendant)» (*jbzroditi); *jbzvbrgb «ізгой, вигнанець (kicked out)» (*jbzvbrgati/*jbzvbrgti «викидати, народити мертвонародженим, спотворювати, вироджуватися, псуватися (throw away, give birth to stillborn, distort, degenerate, deteriorate)»); *monotb (19 203) «заїка, німий, недотепа, боромотун (stutterer, dumb, idiot)» (*momotati «говорити нерозбірливо (to speak unclearly)»); *тъМъ (20 235) «ледар, кривляка (lazy, monkey)» (*mbrdati «рухатися, пхати, хитрувати, вигадувати, кривлятися, корчити гримаси (to move, to poke, to cheat, to invent, to make faces, faces contort)»; *obgurb (27 47) «неслух, вперта людина (dolt, stubborn person)» (*obguriti/*obguriti «очманіти, здуріти, остовпіти, затятися (to crack, to petrify, to be still)»; *obxalb (64) «людина високого зросту; бешкетник, лихослов, нахаба (tall man; naughty, ribald, squirt)» (*obxaliti «знеславити, осоромити (defame, shame)»); *оbvёsъ (31 27) «нероба, негідник, підла людина (slacker, scoundrel, stinker)» (*obvisiti «повісити, стратити на шибениці, обманювати навмисно чи помилково при зважуванні (to hang, to be executed on the gallows, to deceive intentionally, to deceive by mistake when weighing)» and others.

Often there are names of animals, mostly birds: *Ьихъ (ЭССЯ, 3, 81) «птах пугач, сова (owl bird, owl)» - owl bird, owl onomatopoeic formation from *buxati «бити, штовхати, вдаряти, стукати, бухикати (to beat, to kick, to hit, to knock, to cough)»; *grQZb (7 151-152) «риба піскун (fish)» correlative with verbs *grgziti «вантажити, занурювати (to load, to immerse)», *grgzngti; *klesk^klestb (10, 13) «назва пташки, птиця горіхівка, кедрівка (name of bird, spotted nutcracker)» - verbal formation from *kleskati «плескати, клацати (clapping, snapping)» preserving onomatopoeic status; *Ыоръ (71-72) «клоп, кліщ (bug, tick)», derivative with the noun vocalism - o - from the verb *klepati; *kokotb (117-118) «півень (rooster)», onomatopoeic formation from *kokotati/*kokbtati, пор. kocetb, kogutb and others.

According to our records, there were few names of plants: *drestb (ЭССЯ, 5, 110) «водяна рослина (water plant)», probably from the verb *dristati, because this and close to it plants were used as medicines for stomach; *lobaz/*lobozb (*1оЬи % ь/*1оЬъЈь) (15, 239) «зарослі, кущі, груба трава, рослина лабазник (overgrown bushes, rough grass, meadowsweet plant)», O.M. Trubachov considers *labuzb/*labbzb as being a derivative from verbs *labuzitillabbzitillabbzati «ласувати, смакувати, догоджати (to feast, to savor, to please)» and connect with *labati «жадібно, квапливо їсти, пити, бенкетувати (to eat greedily, hastily, to drink, to feast)» (the same) etc.

Quite a representative group was a group of locative: *brodb (ЭССЯ, 3, 37) «мілке місце, брід (shallow place, ford)», derivative with - o-vocalism from the verb base *bresti (< *bredti), *broditi); *dorb «розчищена земля під оранку, угіддя, сінокіс (cleared land for plowing, land, haymaking)»; *glibb (6, 125) «трясовина, багно, бруд, болото (bog, swamp, mud bog)» from *glibati «ходити, загрузаючи в багні, снігу (to walk dipping in mud, snow)»; *grgzb (7 151152) «болото, багно, трясовина (marsh, swamp, bog)» - a noun correlative with verbs *grgziti «занурювати, загрузати (to dip, to immerse)», *grgzngti; *jbzgonb (9, 29-30) «край ниви, де повертають при оранці, дорога, по якій проганяють тварин (edge fields where they return at plowing, road that they chase away animals)»;*jbzlazb (41) «лаз нагору, вихід (hole up, way out)» - correlative with *jbzUzti; *jbzlogb (43) «схил (downhill)» (*jbzlegt'i вилягтися (to lay down)»); *jbzvozb (101) «узвіз (ascent)» (*jbzvezti «вивезти нагору (to drive uphill)»); *klonb (10, 68) «ухил, схил, вигин, уклін, пагориста місцевість (slope, bend, bow, hilly terrain)» (*kloniti); *obgordb (27 7) «город, обгороджена ділянка (garden, fenced area)»; *obklonb (125) «згин, поворот, ріки (дороги), нахил, схил, скат (bend, turn, river (road), slope)» (*obkloniti (s§) «прибрати, поступитися дорогою, нахилити, зігнути (clean, give way, tilt, bend)»); *obkosb (154) «обкошене місце, пропуск при косінні («place that has been mowed, pass while moving»)» (*obkositi); *obkrggb (185) «округа, околиця, округ (district, neighborhood)» (okrgziti); *obkopb (146) «окоп, редут, канава, рів (trench, redoubt, ditch)» (*obkopati); *obkrgtb (189) «круговий простір, окружність (circular space, circumference)» (*obkrgtiti «повернути, огорнути, обвити (to return, to wrap, wrapped)»); *obvinb (31 58) «обхідний шлях, манівці (workaround, astray, misleading)» (*obvingti «охопити, опутатися, обв'язати, обкрутити, обмотати (to cover, to tie, to wrap)»); *о^сёръ (33 23) «розщелина, тріщина, щілина (cleft, crack)» from *orzcipiti «розщепити, розділити (split)» *о^рахъ (34 109) «великий простір, розріз у сорочки, проріха в штанях (large space, cut in shirts, cut in pants)» (*orzpaxati «розрізати, відчинити (двері вікно), зорати землю для відводу води (cut, open (door window), plow land for water drainage)»; *о^ра1ъ (34 116) «випалене місце в лісі (burned down place in a forest)» and many others.

Old Slavic reconstruction shows the active creation of verbal names of tools, such as: *Ьо1ъ (ЭССЯ 2 225) «великий дерев'яний молот, кийок, бовт (large wooden hammer, stick)» (*botati); *ЬгНъ (3, 32) «вістря, лезо (edge, blade)» correlative with *briti «голити, стригти, сікти (to shave, to cut)»; *Ьг^ъ (50) «точильний камінь, брусок, обтесана колода (grindstone, bar, cant)», correlative with verb, *brusiti «точити, загострювати, шліфувати (to sharpen, to polish)»; *dblbb (5 206-207) «долото (chisel)» - derivative from *dblbti «довбати (to hollow, to chisel)»; *xlgdb (8 39) «палка, жердина, острога, хворостина (stick, pole, gaff wattle)» (*xlgdngti «бити палицею, морити, за важати, шкодити (to cane, to interfere with, to damage)»; jbzrazb (9, 66); «колодки у чоботарів, прищепа (pads of shoemakers, graft)» (*jbzraziti «показати, вирізати, ривком витягнути (to show, to cut, to pull abruptly)»); *jbztykb (85) «лопатка, якою очищають землю від плуга, істик (shovel, which clears the land from the plow)» (*jbztykati, *jbzbtkngti випихати, виштовхувати (to push out, to kick out)»); *koltb (10, 158) «колода різного призначення, колода на шию тварини (щоб не втікла), для утрамбовування, глушити рибу тощо (log for various purposes, log on to the neck of the animal (so no escape), for ramming, stun fish, etc.)» (*koltiti «качати, шатати, трусити, збовтувати, колоти, вдаряти (to swing, to shake, to poke, to strike)» and *kolti «буцати, розколювати, різати (to push, to split, to cut)»; *lgkb (15, 63) «пастка, петля, сильце (snare, loop)» (*lgkti чи lgkati «ставити сільця на птахів, ставити пастку (to set to snare birds, to set traps)»; obvorb* (31 92) «вірьовка, ремінець; вид рибацької сіті (rope, strap; from fisherman net)» (*obverti «сунути, всунути, засунути, пробратися, загородити (to stick, to get fenced)») and others.

In addition to the above mentioned deverbatives, among reconstructed materials we could find a number of other types of lexical structural types of nouns, such as:

— names of substances: mazb (ЭССЯ 18 23) «мазь, змазка, штукатурка (ointment, grease, plaster)», *mazati «мазати, бруднити, білити вапном, штукатурити (to smear, to smudge, to bleach, to lime, to plaster)»; *molb (19 203) «річковий пісок, вимоїна (river sand, rill)» (*melti); *mgtb (20 139) «мутна рідина, нечистота (unclear mixture, not clean place)» (*mgtg/*mgsti); *mbzgb (21 19) «гниль, тля (rot, aphids)» correlative with *mbzgngti «робитися похмурою (про погоду), марніти, сиріти, гнити, мерзнути (to make dull (weather), to wither, to orphan, to rot, to freeze)»; *muzgb (20 202) «сік дерева, месиво, грязь (juice of the tree, mess, dirt)» (*muzgati «мазати, забруднювати (to dirty, to pollute)»; *obkropb (27 182) «укроп, відвар з укропу, гаряча вода, кип'яток (dill, decoction of dill, hot water)» (*obkropiti «окропити, зволожити, оббризкати (to sprinkle, to wet, to beddable)»); *orzmesb (34 30) «заміс, те, що замішано (batch, that is mixed)» (*о^тёзШ) and others. We can also consider here names of light substances, associated with changes in matter: *bblkb (ЭССЯ, 3, 118-119) «вогонь, полум'я, пожежа, спалах (fire, flame, flash)» (*bblkati «палати, спалахувати (to flame)»); cadb (4 9) «чад, дим, угар (fumes, smoke, fumes)», associated with *kaditi with non phonetical expressive palatising ka - >са-), пор.* kadb (9, 111) «чад, дим (fumes, smoke)» (*kaditi);

— names of structures, elements, parts of building structures: *gordb (ЭССЯ 7 37) «місто, фортеця, огорожа, замок, паркан, огорожене населене місто з стіною для захисту від ворога (city, castle, fence, lock, fenced populated city with a wall to protect against enemy)»;*grobb (133) «могила, склеп, гробниця, яма для чогось, рів (grave, tomb, tomb pit for something, ditch)» (*grebti); *kapb (9, 149-150) «водостік, жолоб (drain, gutter)» (*kapati); *obklepb (27 119) «засув дверний, віконний; зруб колодязя (deadbolt door, window; frame of a well)» (*obklepati/obklepiti)'*obkapb (102) «водостік, жолоб, скат даху для стоку дощової води, нижній край солом'яного даху (drain, gutter, roof slope to drain rain water, the lower edge of thatched roof)» (*obkapati sg «опасти, облетіти, осипатися, накапати, намочити, обкапати, закапати (to fall off, to fly, to drop, to soak, to drip)»; *obgordb (27 7) «огорожа, загорідка, паркан (fence)»; *obvgzb (31 45) «верхня частина плоту з верби; пруття для обв'язування, зав'язування снопа (the upper part of a raft of willow; bars for binding, tying sheaf)» (*obbvgzati «обв'язати, перев'язати (to tie, to tie up)»; *obvgzb (110) «обв'язка, петля, грузило (rope, loop, sinker)» (*obvgzati «зав'язати, прив'язати, обвивати (to tie, to wrap)») etc.;

- derivatives, which represent the remains, which were formed as a result of an action: *jbzgarb (ЭССЯ, 9, 27-28) «те, що залишилось після вигоряння масла, окалина, сажа, попіл (what is left after burn oil, slag, soot, ash)» (*jbzgorSti); *짴ь (19 21) «висівки (siftings)» (*mgsti/*mgtQ «каламутити (to roil, to stur up)»); *mgtb (20 139) «виноградні вижимки, осад, відстій (grape sludge, sediment, sludge)»; тьЫь (20 235) «відходи, залишки (left overs)» (*mtrdati «рухати, ворушити, совати (to move, to touch)»);*obgrebb (27 29) «вичіски куделі чи льону (left overs of flax)» (*obgrebti); *obkoltb (27 134) «обмолочені снопи, у яких залишилися зерна (threshed sheaves, which remained grain)» (*obkoltiti «обмолотити, вибити кращі зерна зі снопа, обмолотити сніп нерозв'язаним (to thresh, to thresh best grains from the sheaf, to thresh undone sheaves)») and others;

- other names (names of clothing and its elements, details of dishes, somatisms and others): gyzdb (ЭССЯ, 7, 223) «прикраса, вбрання (decorations, costumes)» (*gyzdati «прикрашати, наряджати (to decorate)»);*k/ «uvb (10 61) «клюв (beak)», it isquite possible that this was the late form, the secondary forming from contamination of present and infinitive education and contamination of present infinitive echoing of the verb root *klujg, *klbvati); obvelkb (31 10) «одяг, оправа, костюм (clothing, dress, costume)» (*obvelkfi(sg)); *obvinb (58) «пов'язка (ribbon)» (*obvingti «охопити, опутатися, обв'язати, обкрутити, обмотати (to cover, to wrap)»); obvodb (31 69) «обід, обечайка дерев'яного посуду, сито (dinner, wood dishes, sieve)» from *obvesti with simultaneous interchanging of о/е «обвести, оточити, обгородити (to circle, to surround, to fence)».

Adjective reconstructions with formant ъ < o are rare: *bridb (ЭССЯ 3 27) «грань, межа, свербіж, бруд, хмиз, дим тощо (face, limit, itching, dirt, twigs, smoke, etc.)» (*bridbkb); *klevb (10, 28); «капкан, пастка (trap, deadfall)» (*kUvbjb); *mokrb (19 147) «рідина, волога, сеча, сире місце (liquid, moisture, urine, damp place)», derivative from the adjective, mokrb(jb) аnd some others.

Review of word forming types and subtypes formations with the suffix-inflection - ъ < o indicates that this formant in Old Slavic language had high productivity. From the verbs it formed first nomina abstrakta - material names of action. These derivatives could develop new, secondary meaning, nomina acti. It is hard to identify the first meaning of nomina actionis in many different by semantic derivatives. This gives the reason to believe that many semantic types of specific names their meaning was not secondary, but primary.

Later, at least in the old Russian Ukrainian language of XI-XIII centuries, suffix-flexion - ъ < o began to perform only the function of flexion, and the formant was perceived as a zero suffix + ending (before the loss of sound reduction in a week position). A wide range of semantic types formations deals with the formants, its high performance Old Slavic language created in general preconditions for active use of null suffix during the period of the development of the written Ukrainian language.

References

1. Vaian, A. (1952), Rukovodstvo po staroslavianskomu yazyku [Old Slavic language manual, Edition of East literature], Moscow, USSR.

2. Meie, A. (1951), Obshcheslavianskii yazyk [Common Slavic language], Edition of East literature, Moscow, USSR.

3. Nikolaiev, G.A. (1987), Russkoe istoricheskoie slovooobrazovaniie. Teoreticheskii aspekt [Russian historic derivation. Theoretic issues], Edition of Kazan University, Kazan, USSR.

4. Khaburgaev, G.A. (1974), Staroslavianskii yazyk [Old Slavic language], Prosveshchenye, Moscow, USSR.

5. Shanskii, N.M. (1968), Ocherki po russkomu slovoobrazovaniiu [Essays about Russian derivation], Izd-vo Moskovskogo universiteta, Moscow, USSR.

6. Wojtyla-Swierzowska, M. (1974), Praslowianskie nomen agentis, PAN. Monografie slawistyczne, 30, [Old Slavic nomen agents], Wroclaw-Warszawa-Krakow.

7. Vondrak, W. (1924), Vergleichende slavische Grammatik. Bd.1. Lautlehre und Stammbildungslehre [Slavic gramma], Gottingen.

8. Slawski, F. (1974-1979), Zarys slowotworstwa praslowianskiego [Essay about Old Slavic derivation], Slownik praslowianski [Vocabulary of Old Slavic language], Wroclaw-Warszawa-Krakow - Gdansk, Vol. 1-3.

Размещено на Allbest.ru