Термін-метафора у субмові медицини (на матеріалі латинських анатомічних та клінічних термінів)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національнийуніеерситет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

Термін-метафора у Субмові медицини (На матеріалі латинських анатомічних та клінічних термінів)

Інтенсивний розвиток науки і техніки обумовлює процес розширення словникового складу мови. Так, сучасна наукова термінологія різних галузей знань є одним із тих пластів мови, що найбільш активно поповнюється. Особливе місце в цьому напрямку займає сучасна медична термінологія, яка формувалася протягом століть і сьогодні продовжує динамічно розвиватися, поповнюючись новими термінами. Інтернаціональний характер, різноманіття наукових понять забезпечують постійний дослідницький інтерес до цієї термінологічної галузі, визначають напрями досліджень і різні теоретичні аспекти вивчення в наукових працях [1;4;5;10].

Актуальність роботи полягає в тому, що у ній досліджується метафора як ефективний засіб номінації у сучасній медичній термінології. Дослідження анатомічних і клінічних термінів-метафор дозволяє зробити висновки про загальні тенденції формування наукової термінології, зокрема у медичній сфері. На сьогоднішній день недостатньо досліджений структурно-семантичний аспект метафоричної номінації в анатомічній та клінічній термінології. метафоричний анатомічний термінологія поняття

Мета роботи - структурно-семантичний аналіз метафоричних номінацій в анатомічній та клінічній термінології, виявлення основних вихідних сфер і моделей метафоризації.

Об'єктом нашого дослідження є метафоричний компонент у анатомо- клінічній термінології.

Матеріалом дослідження є анатомічні та клінічні терміни латинського та грецького походження.

Відомо, що в медицині з найдавніших часів і до теперішнього часу використовуються не лише терміни з "прямою" номінацією (кваліфікативні), але також образні асоціативні терміни, створені на основі метафор. Найчастіше вони називають якусь зовнішню рису, наприклад, подібність органів людини або патологічних проявів хвороби до представників тваринного або рослинного світу, порівняйте: "очне яблуко", "вовча паща", "заяча губа" та ін. З точки зору когнітивної лінгвістики такі терміни зберігають закодовану інформацію, яка своїм корінням сягає глибокого минулого. Однією з причин виникнення метафоричної номінації є заборона вивчення будови організму людини, різних патологічних проявів, згідно з давніми середньовічними релігійними віруваннями. З сучасної наукової точки зору деякі анатомічні та клінічні терміни асоціативного характеру є фрагментами наївної картини світу, тобто свідчать про особливості світогляду стародавніх народів. Метафоризація - "ментальний процес, що полягає у встановленні відношення подібності між різними реаліями та проектуванні структур знання з однієї сфери в іншу і завершується фіксацією в мові..." [6, с. 45].

Основним методом дослідження анатомічних і клінічних термінів- метафор залишається семантичний аналіз. Такий підхід дозволяє виявити різні метафоричні моделі термінів. Компонентами моделі є: 1) вихідна поняттєва сфера; 2) нова поняттєва сфера; 3) семантико-когнітивний формант, який інтегрує ці сфери. Так, серед проаналізованих нами медичних термінів-метафор вихідною поняттєвою сферою найчастіше є явища та об'єкти неживої / живої природи.

До об'єктів неживої природи, що піддаються метафоризації у медичній термінології, належать найменування небесних тіл: facies lunaformis - місяцеподібне обличчя, атмосферні явища: synchysis scintillans - золотий дощ, елементи ландшафту: lacus lacrimalis - сльозове озерце.

Об'єкти живої природи, які зазнають метафоризації, можна розподілити на дві групи: представники рослинного світу та представники тваринного світу. На основі першої групи створюються медичні терміни - фітоморфні метафори, представлені як назвами рослин: hordeolum - ячмінь (на повіці), зменшувальне від лат. hordeum, так і широко поширеними метафоричними номінаціями основних частин рослини: radix dentis - корінь зуба, rami nervi - гілки нерва, cortex lentis - кора кришталика, stadium alabastri - стадія бутона, sesamoideus - сезамоподібний, piriformis - грушеподібний. Друга група об'єктів метафоризації є поняттєвою сферою для зооморфних метафор, де наявні окремі назви тварин: chameleon haematologicum - гематологічний хамелеон, elephantiasis - елефантіаз, або "слонова хвороба". Найбільш численними є номінації частин тіла тварин, птахів, комах, наприклад: auris felis - котяче вухо, crista galli - півнячий гребінець, os leporinum - заячий рот, cornu majus - великий ріг, cauda equina - кінський хвіст, ala nasi - крило носа. Вихідною поняттєвою сферою для метафоризації у галузі клінічної термінології часто виступає антична міфологія. Імена богів (теоніми) асоціюються з відомими міфологічними персонажами, наприклад: caput Medusae - голова медузи, cyclopia - циклопія, facies Sphingis - обличчя сфінкса. Як правило, метафоризація відбувається за подібністю зовнішньої риси божества та ознаками захворювання людини. Наприклад, голова медузи - це розширення підшкірних вен передньої черевної стінки, що виконують роль обхідних шляхів при ускладненні відтоку крові з ворітної вени (змієподібне розгалуження вен навколо пупка нагадує голову міфічного чудовиська Медузи Горгони зі зміями, що звиваються, замість волосся); циклопія - це вроджена вада розвитку, яка полягає у наявності одного ока, розташованого по середній лінії обличчя (міфічний велетень одноокий Циклоп); обличчя сфінкса, або симптом маскоподібного обличчя, вказує на незворушність, характерну для цього міфологічного персонажа.

Фундаментальною ознакою анатомічної термінології, на відміну від термінів інших медичних галузей, є статичне відображення досліджуваних об'єктів. Як відомо, анатомія розпочиналася з вивчення тіла мертвої людини (труп, внутрішні органи, окремі частини тіла), отже динаміка, властива живому організму, залишалася на "периферії" пізнання. Метафорична номінація в анатомічній термінології спрямована на виділення переважно статичних ознак, пов'язаних з будовою людського тіла: розміром, формою, кольором, пропорціями анатомічних утворень та окремих складових частин.

Наше дослідження виявило, що до основних вихідних сфер метафоризації в анатомічній термінології належать:

• неорганічний світ, або елементи ландшафту (об'єкти неживої природи), наприклад: tuberculum inferius - нижній горбок, canalis nutricius - поживний канал, nodi promontorii - вузли мису. Подібні приклади свідчать про концептуалізацію людського тіла/організму як природного об'єкта, на функціонування якого сама людина не може впливати;

• рослинний світ і окремі його представники (фітоморфні метафори), особливо поширені номінації основних частин рослини, а також такі, що відображають певні стадії розвитку, наприклад: radix - корінь, bulbus - цибулина, processus - відросток, cortex - кора, ramus - гілка, folium - лист, fructus - плід. Подібне перенесення дозволяє говорити про подібність окремих частин людського організму рослинам, про людину як органічну складову єдиної біосистеми;

* тваринний світ (зооморфні метафори), представлений переважно номінаціями частин тіла різних видів тварин, наприклад: cornu sacralis - крижовий ріг, ala vomeris - крило леміша, lobus caudatus - хвостова частка, squama frontalis - лобова луска. Серед частин тіла домінують специфічні виступи, які переважно змінюють силует об'єкта, отже впливають на загальну зовнішню будову людського тіла, наближають її до тваринної подоби: cornu - ріг, crista - гребінь, cauda - хвіст, ala - крило.

Таким чином, вихідними сферами для метафоричної номінації в анатомічній і клінічній термінології найчастіше виступають об'єкти живої та неживої природи, що позиціонує людину, її тіло як важливу складову єдиної біосистеми. Сучасний медичний працівник має володіти концептуальним апаратом досліджуваної сфери знань, що забезпечує професійну успішність і досягнення високого рівня термінологічної компетентності.

Література

1. Алексеева Л. М. Термин и метафора. - Пермь: Изд-во Пермского университета, 1998. - 250 с.

2. Арутюнова Н. Д. Дискурс. Лингвистический энциклопедический словарь. - М., 1998. - 461 с.

3. Бессонова О. В. Методологический анализ современных теорий метафоры // Интерпретация как историко-научная и методологическая проблема. - Новосибирск : Наука, 1986. - С. 56-64.

4. Дудецкая С. Г. Метафоризация как способ терминообразования (на материале английской терминологии черепно-челюстно-лицевой хирургии и стоматологии): автореф. дисс. ... канд. фил. наук.- Самара, 2007. - 24 с.

5. Загрекова Е. Н. Истоки и развитие российской медицинской терминологии: автореф. дисс. ... канд. филол. наук. - Саратов, 2008. - 23 с.

6. Кравцова Ю. В. Семантико-когнітивне моделювання метафоризації. Мовознавство. - 2011. - №1 - С. 43-54.

7. Лакофф Д., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живём. - М. : Эдиториал УРСС, 2004. - 256 с.

8. Лейчик В. М. Терминоведение: предмет, методы, структура. - М.: КомКнига, 2006. - 256 с.

9. Москвин В. П. Русская метафора: очерк семиотической теории. - 3-є изд. - М., 2007. - 182 с.

10. НоводрановаВ. Ф. Именное словообразование в латинском языке и его отражение в терминологии. - М.: Языки славянских культур, 2008. - 323 с.

11. Панасенко Н. И, Топоров Г. Н. Словарь терминов по клинической анатомии. - М.: Медицина, 2008. - 164 с.

12. Покровский В. Энциклопедический словарь медицинских терминов. - М.: Медицина, 2005. - 960 с.

Анотація

У статті досліджується метафоричний компонент і вихідні сфери метафоризації у клінічній та анатомічній термінології. Типи метафор виділяються на основі зовнішньої схожості з об'єктами живої і неживої природи, флорою і фауною. Метафора, завдяки образності, робить абстрактні значення більш зрозумілими і виявляє зв'язки між реальними об'єктами. Метафорична номінація забезпечує фіксацію нових понять, реалій, процесів, раніше не відомих в медицині, а також переосмислення традиційних термінів.

Ключові слова: метафора, клінічна та анатомічна термінологія, види метафор, зовнішня схожість.

Ключевые слова: метафора, анатомическая и клиническая терминология, виды метафор, внешнее сходство.