Синоніми у "Виробничому термінологічному бюлетені"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Синоніми у «Виробничому термінологічному бюлетені»

Постановка проблеми. Усе частіше українські мовознавці звертаються до лексикографічних джерел, що з'явилися в 20 - 30-х роках минулого століття, вважаючи, що їх перегляд сприятиме очищенню української термінології від недоречних запозичень та росіянізмів. В окремих випадках це уможливить зникнення з української науково-технічної термінології низки синонімів.

Аналіз останніх досліджень. Зовсім уникнути синонімії в термінолексиці практично неможливо, але її варто звести до раціонального мінімуму, відмовившись від тих назв, що не відповідають системі української мови і мають автентичні відповідники. Такої думки дотримуються сучасні мовознавці, що досліджують явище синонімії в різних терміносистемах: І. Кочан [7], Т. Михайлова [8], С. Булик-Верхола [1], І. Волкова [3], Л. Задояна [4], О. Казанюк [5], Л. Костенко [6] та інші.

Мета статті: проаналізувати явище синонімії у «Виробничому термінологічному бюлетені» (1935), з'ясувати вплив цього видання на подальший розвиток і внормування української науково-технічної термінології.

Виклад основного матеріалу. У 20-і роки формування української науково-технічної термінології відбувалося на народній основі, що зумовило значну відмінність українських терміносистем від російських. Лексикографи дуже обережно ставилися до запозичень, а тому поряд із чужомовними термінами завжди пропонували автентичні відповідники, що призводило до значної кількості синонімів. Тому українська термінолексика стала об'єктом критики з боку радянської влади. За визначенням останньої, вона була спрямована в бік «штучного відриву від спільної, братньої українській мові, мови російського народу» [11, с. 115].

У 30-і роки відбулися суттєві кількісні та якісні зміни української науково-технічної термінології. Робота в ділянці стандартизації української термінолексики, розпочата Інститутом української наукової мови, продовжувалась уже в діаметрально протилежному напрямку, під гаслом «викорінити, знищити націоналістичне коріння на мовному фронті» [11, с. 113]. Уся попередня праця в галузі термінології була проголошена «шкідницькою», адже була спрямована на націоналістичні шляхи, тобто «провадилась у напрямку ліквідації загальновживаних в українській та російській мовах термінів у науковій, технічній термінології» [11, с. 114].

Наркомос освіти постановив, що потрібно переглянути словники й усю термінологію, викинути зі словникового матеріалу всі буржуазно-націоналістичні засмічення та провести уніфікацію технічної термінології з тою термінологією, що є в Радянському Союзі, вживана й на Україні та зрозуміла для широких мас [11, с. 130]. З цією метою було видано додатки до термінологічних словників - «Термінологічні бюлетені», у яких «виправлено» 14,5 тис. лексичного складу української термінології, що становило від 50 до 80 відсотків оригінальних українських термінів [9, с. 31].

Видання «Виробничого термінологічного бюлетеня» було спрямоване на подолання штучної відірваності української термінології від російської. У ньому простежуємо зменшення загальної кількості синонімів за рахунок вилучення власне українських термінів, які, на думку укладачів, є вигаданими, пристосованими, архаїзмами, діалектизмами, іншомовними словами в перекрученій формі [2, с. 6].

Зіставлення реєстрів «Практичного словника виробничої термінології» І. Шелудька і «Виробничого термінологічного бюлетеня» доводить, що, насамперед, вилучали питомі українські терміни. Інженер І. Шелудько в передмові до словника зазначив, що «коло чужих слів подано розв'язання як українські, так і чужомовні, даючи на добір читачеві взяти чи свій, чи чужоземний термін; українські назви, звичайно поставлено на чільне місце, крім тих випадків, коли вони не цілком точно відповідають змістові поняття, тоді їх ставимо на друге місце, як можливі варіанти» [12, с. IV].

Пропонуємо порівняти синоніми на літеру А, запропоновані в словнику І. Шелудька та їх відображення у «Виробничому термінологічному бюлетені»:

Практичний словник виробничої Виробничий

термінології термінологічний бюлетень

Абажур (-ра), дашок (-шка) Абажур (-ра)

Дашкодержавка, дашкова державка Абажуротримач (-ча)

Абзац (-цу), уступ (-пу) Абзац (-цу)

Абсорбер (-ра), вбирач (-ча) Абсорбер (-ра)

Значну кількість пар, де поряд із терміном чужомовного походження пропонують уживати автохтонний відповідник, що є калькою або приблизним перекладом запозичення, бюлетень все-таки пропонує. Здебільшого це терміни, що походять із класичних мов та зі сучасних західноєвропейських мов. Зокрема: 1) з латинської: абсорбція - вбирання, біфілярний - двонитковий, дистанція - віддаль, відстань, деклінатор - відхиломір, горизонт

- рівень, дуплікатор - подвоювач, експлікація - виклад, екстрактовник - соковар, інклінатор

- нахиломір, інфільтрація - просочування, іригація - зрошування, зрошення; 2) з грецької: анемометр - вітромір, анемоскоп - вітровказ, гігрометр - вологомір, динамометр - силомір, термічний - тепловий; 3) з французької: аретир - затримник, бобіна - шпуля, декантат - злив, дефібрер - деревотерка, елерони - крильця, канелюра - жолобок, контрфорс - підстінок, крокі - зарис, метранпаж - верстальник, реборда - гребінь; 4) з німецької: глазур - полива, грабштихель - різьбило, зензубель - закрійник, демпфер - заспокійник, регель - бантина, рол - сувій, сигнал - гасло, фон - тло, шибер - заслінка, шпунтовик - пазовик, шпур - бурка, штабель - стіс, штрих - риска; 5) з англійської: брекватер - хвилеріз, скрубер - газопромивник, фідер - живильник; 6) з голландської: ганшпуг - стяг, дамба - гата, лопар - линва, трап - східці, швартов - причал.

Зафіксовано терміни-гібриди, які приймають до свого складу лише один чужомовний компонент, а паралельно з ними пропонують використовувати українські кальки: дендромір -- товстомір, термопара -теплопара, тягометр-тягомір.

Рідше паралельно зі запозиченнями вживають словосполуки, що складаються із двох українських компонентів або з одного українського та одного чужомовного. Зокрема: васерглас (з нім. вода і скло) - рідке скло, вашгерд (з нім. плита і промивати) - рудопромивний прилад, ерліфт (з англ, повітря і підіймати) - повітряна підойма, кронглас (з нім. оптичне скло) - кронове скло.

Загалом у «Виробничому термінологічному бюлетені» спостерігаємо суттєве зменшення кількості синонімних пар «запозичений термін - український відповідник». Укладачі бюлетеня свідомо вилучили значну кількість автохтонних термінів, надаючи перевагу чужомовним, які побутували в російській мові. Це сприяло зближенню української та російської мов, тобто асиміляції української мови.

Натомість у «Виробничому термінологічному бюлетені» з'явилася значна кількість лексичних синонімів, яких не фіксували технічні словники 20-х рр. Паралельно з українськими науково-технічними термінами пропонують уживати слова, що властиві російській мові. Останні без будь-яких змін та пристосувань до особливостей мовної системи переносять на український ґрунт, узаконюючи так росіянізми в українській науково- технічній термінології. Зокрема: баня - купол, баня - лазня, бляха - жерсть, бляхар - жерстяник, бляшанка - жерстянка, ваговоз - грузовик, вада - порок, вежа - башта, вишка, вежовий - баштовий, візерунок - узор, жниварка - жатка, казан - котел, казаняр - котельник, котляр, корок -- пробка, кошикар -- корзинник, криголом -- льодокол, набій -- снаряд, ноші - носилки, облямівка - опушка, оксамит - бархат, пака - тюк, піддашок - козирок, підтримка - піддержка, повстяники - валянки, пожежник - пожарник, попіл - зола, прас - утюг, рубець - шрам, свердлик - буравчик, свердловий - буровий, свердлотримач - буротримач, стерно - руль, тиньк - штукатурка, тинькар - штукатурник, черевичник - башмачник.

У технічній термінології у відношення синонімії часто вступають два власне українські терміни. Серед них варто виокремити групу синонімів словотвірного рівня, що називають опредметнену дію. У цьому разі явище синонімії спричинене можливістю творити похідники від однієї твірної основи за допомогою різних однофункційних словотворчих афіксів. Широко представлені в бюлетені такі паралелі:

1) іменниковий термін чоловічого роду з нульовим суфіксом та іменниковий термін на -ання / -ення: відлив - відливання, вруб - врубання, забір - забирання, завал - завалювання, завалення, загин -- загинання, затин -- затинання, згін -- зганяння, обвал -- обвалювання, обвалення, обрив - обривання, опал - опалення, перебіг - перебігання, розбір - розбирання, тиск -- тиснення;

2) іменниковий термін жіночого роду з нульовим суфіксом та іменниковий термін на -ання / -ення: дія - діяння, напруга - напруження, оздоба - оздоблення, передача - передавання, подача - подавання;

3) іменниковий термін зі суфіксом -к(а) та іменниковий термін на -ання / -ення: барсовка - барсування, видувка - видування, викачка - викачування, виробка - вироблювання, вичистка - вичищання, вичищення, зарядка - заряджання, зарядження, здача - здавання, мочка -- мочіння, обробка -- обробляння, оброблення, оправка -- оправляння, оправлення, очистка -- очищання, очищення, сполука -- сполучення.

Укладачі бюлетеня знехтували ще однією характерною рисою української мови: поняття, пов'язані з дією, подією та наслідком дії, на відміну від російської мови, треба позначати різними правильно обраними формами [10, с. 86], приміром: вставляти, вставляння (дія) - вставити, вставлення (подія) - вставка (наслідок).

Серед омоосновних словотвірних синонімів подано назви предметів, що різняться родовою належністю: гладило - гладилка, закріплина - закріп, захват - захватка, коток - котушка, лощило - лощилка, напустка - напусток, опояска - пояс, перетяжка - перетяг, слізник -- слізниця, смітник -- смітнице.

Бюлетень фіксує наявність гетероосновних словотвірних синонімів в українській науково-технічній термінології 30-х років. Це терміни, утворені від синонімних твірних основ за допомогою різних однофункційних словотворчих афіксів або за допомогою того ж афікса. Серед них є назви: 1) опредметнених дій: видавлювання -- витискування -- вичавлювання, дрижання -- тремтіння, замазування -- шпарування, замолоджування -- засолоджування, захоплювання - захвачування, обпалювання - обсмалювання, перебирання - перескладання, примикання -- стикання, розпилення -- розпорошення, свердління -- буріння, утюження - прасування, штукатурення - тинькування; 2) робітничих професій: відгрібальник -- підгортальник, рисувальник -- малювальник, свердляр -- бурильник; 3) предметів: барвник - фарбник, відрізок - відтинок, держальник - тримач, защіпка - заскочка, малюнок -- рисунок, морилка -- зв 'ялювалка, окріпник -- кип 'ятильник, підкладка -- підбивка - підшивка; 4) опредметнених ознак: занечищеність - забрудненість, продуктивність - видатність.

Подано прості й складні синонімні назви осіб за фахом. Зокрема: бровар - пивовар, валяльник -- шаповал, глибомірник -- карбівник, грабар -- землекоп, каменяр -- каменолом, соляр -- солевар, смоляр -- смоловар. Складні терміни, вочевидь, з'явилися під впливом російської мови.

Серед складних науково-технічних термінів часто трапляються такі, що різняться між собою одним компонентом, який, поєднуючись зі синонімними основами, творить паралельні назви. Приміром: взаємочин -- взаємодіяння, водотонажність - водообсяг, кам 'яновугляний - кам'яновугільний, лукомір -- кривомір, лукорис -- криворис, малосилість -- малосильність -- малопотужність, малопотужний -- малосилий, платиноносний -- платиновмісний, скоропсувальний -- швидкопсувальний, шерстепрядильний - вовнопрядильний, шерстеткацький -- вовноткацький, шерстечесальний--вовночесальний, шерстечесальня -- вовночесальня.

Зрідка синонімами складних технічних термінів є прості слова: винокуріння -- гуральництво, газовиробляння -- газування, каменоломня -- каменярня, торфокопня -- торфовище, фарбовиробня - фарбарня.

Ознакою технічної термінології 30-х рр. є засилля аналітичних назв, які починають уживати паралельно з уже відомими однослівними термінами. Укладачі «Виробничого термінологічного бюлетеня» знехтували важливим принципом українського словотвору - стислістю. Такий підхід став добрим підґрунтям для подальшої асиміляції української мови.

У 20-х роках XX ст. слова завод і фабрика вживали дуже рідко. На позначення промислових установ в українській технічній термінології здебільшого використовували однослівні назви. У бюлетені простежуємо активізацію складених термінів, які вживають паралельно із автентичними однослівними назвами: 1) ремесел: гірництво -- справа гірнича, друкарство - справа друкарська, ковальство - ремесло ковальське, лимарство - ремесло лимарне, слюсарство - ремесло слюсарне, столярство - справа столярна, ремесло столярне, теслярство - справа теслярська, токарство - ремесло токарне; 2) заводів: броварня - пивоварний завод, ґуральня - винокурний завод, горілчаний завод, корабельня - верф - кораблебудівельний завод, лісопилка - тартак - лісопильний завод, прядильня - прядильна фабрика, салотопня -- салотопний завод, смолярня -- смоловарня -- смолокурня -- смолокурний завод, солеварня - солеварний завод, топильня - топильний завод, цегельня - цегельний завод, цукроварня - цукровий завод; 3) фабрик, майстерень, закладів, відділів тощо: палітурня - майстерня палітурна, слюсарня - майстерня слюсарна, токарня - токарна майстерня; апаратна -- зал апаратний, складальня -- зал складальний, складальне приміщення, шерстемийня / вовномийня -- заклад шерстомийний / вовномийний; обмотувальна -- обмотувальний відділ, сортувальна - сортувальний відділ, шовкокрутильня - шовкокрутильна фабрика; глинище - кар 'єр глиняний; 5) машин: бризкалка -- машина бризкальна, вибивалка -- машина вибивальна, тіпалка -- машина тіпальна, тістомісилка -- тістомісильна машина, трясилка -- машина витрушувальна, шерсточесалка/вовночесалка -- машина шерстечесальна, машина вовночесальна, щипалка-- щипальна машина.

У відношення синонімії нерідко вступають словосполуки. Укладачі пропонують заміняти власне український компонент однієї з них росіянізмом або запозиченим відповідником: завод гірничий - завод металургійний, завод жерстяний - завод бляшаний, майстерня жерстяна - майстерня бляшана, майстерня парусна - майстерня вітрильна, майстерня шлюпкова - майстерня човнова, пороховий склад - пороховий погріб, майстер шлюпковий - майстер човновий, машина зуборізна - машина фрезерна, машина дроворубна

— машина дровокольна, секатор садовий -- ножиці садові.

Аналіз лише одного з перших видань українського радянського термінознавства демонструє радикальність і цілеспрямованість змін, спрямованих на подолання розбіжностей між українською та російською мовами. Це виявилось у грубому втручанні в систему нашої мови й у вилученні з активного вжитку значної кількості автохтонних термінів.

Загалом кількість синонімів залишалась досить вагомою, хоча істотні зміни таки відбулися. Поряд із чужомовними термінами щораз рідше пропонували питомі відповідники, особливо якщо запозичені назви функціонували в російській термінолексиці. Натомість паралельно з власне українськими назвами рекомендували вживати кальки з російської, навіть якщо останні суперечили законам української мови. Окрім того, запозичені терміни часто змінювали своє фонетичне оформлення, уподібнюючись до російських аналогів. синонімія термінологічний бюлетень

Висновки

«Виробничий термінологічний бюлетень» негативно позначився на процесі формування української термінології, яка у 20-х роках творилась на національній основі. Курс на асиміляцію української науково-технічної термінології до російського взірця набув широкої популярності і в подальші роки трансформувався в курс на інтернаціоналізацію. Недоречні росіянізми, що були запропоновані в цьому виданні як аналоги питомих термінів, спричинилися до появи так званої “баластної” синонімії. Деякі кальки згодом витіснили автентичні назви й продовжують функціонувати в сучасній українській науково-технічній термінології. Тому з метою очищення термінолексики від надміру синонімів плануємо більш детальний порівняльний аналіз реєстру технічних словників, що були видані у 20-х рр. і реєстру «Виробничого термінологічного бюлетеня».

Список використаної літератури

1. Булик-Верхола С. 3. Синонімія в українській музичній термінології / С. 3. Булик-Верхола // Вісник Харківського ун-ту. Серія : філологія / [ред. кол. : Ю. М. Безхутрий (відп. ред.) та ін.]. - X. : Видав. Центр ХНУ, 2000. - №491. - С. 264-267.

2. Виробничий термінологічний бюлетень. - К. : Вид-во ВУАН, 1935. - 80 с.

3. Волкова І. В. До питання синонімії в сучасній українській фізичній термінології / І. В. Волкова// Вісник Харківського ун-ту. Серія : філологія / [ред. кол. : Ю . М. Безхутрий (відп. ред.) та ін.]. - X. : Видав. Центр ХНУ, 2000. - №473. - С. 11-14.

4. Задояна Л. Синонімія в сучасній українській термінології цукрового виробництва / Лариса Задояна // Вісник НУ «Львівська політехніка». Серія : Проблеми української термінології / [відп. ред. Л. Полюга]. - Львів : Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2008. - № 620. - С. 246-249.

5. Казанюк О. Явище синонімії в українській термінології садово-паркового господарства / Оксана Казанюк // Українська термінологія і сучасність : зб. наук, праць / [відп. ред. Л. О. Симоненко]. - К. : КНЕУ, 2007. - Вин. VII. - С. 152-155.

6. Костенко Л. М. Явище синонімії в термінології садівництва / Костенко Л. М. // Вісник Запорізького держ. ун-ту. Серія : Філол. науки. - Запоріжжя : ЗДУ, 2004. - № 1. - С. 91-96.

7. Кочан І. Варіанти і синоніми термінів з міжнародними компонентами / Ірина Кочан // Вісник НУ «Львівська політехніка». Серія : Проблеми української термінології / [відп. ред. : Л. Полюга]. - Львів : Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2008. - № 620. - С. 14-19.

8. Михайлова Т. Синонімічні відношення в українській науково-технічній термінології / Тетяна Михайлова // Вісник НУ «Львівська політехніка». Серія : Проблеми української термінології / [відп. ред. Л. Полюга]. - Львів : Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2004. - № 503. - С. 53-57.

9. Наконечна Г. Українська науково-технічна термінологія : Історія і сьогодення / Галина Наконечна. - Львів : Кальварія, 1999. - 110 с.

10. Українська ділова мова : практичний посібник на щодень / за ред. д-ра тех. наук М. Д. Гінзбурга. X. : Торсінг, 2003. - 592 с.

11. Хвиля А. Викорінити, знищити націоналістичне коріння на мовному фронті / Андрій Хвиля // Українська мова у XX сторіччі : Історія лінгвоциду / за ред. Л. Масенко. - К. : Видав, дім «Києво- Могилянська академія», 2005. - 399 с.

12. Шелудько І. М. Практичний словник виробничої термінології / Шелудько І. М. - X. : Рад. пік., 1931,- 110с.

Анотація

У статті проаналізовано явище синонімії у «Виробничому термінологічному бюлетені» (1935), який мав на меті спрямувати розвиток української науково-технічної термінології в русло максимального уподібнення до російської термінолексики. Це видання змінило напрям розвитку української науково-технічної термінології на народній основі, започаткований Інститутом української наукової мови в 20-х рр. XX cm. У роботі запропоновано короткий порівняльний аналіз термінів-синонімів, зафіксованих у «Практичному словнику виробничої термінології» І. Шелудька й у «Виробничому термінологічному бюлетені». Описано найпоширеніші типи синонімів, які пропонує бюлетень: синоніми лексичного рівня (термін чужомовного походження - власне український термін, термін-росіянізм - питомий термін), словотвірні синоніми (омоосновні та гетероосновні) й синтаксичні синоніми (терміни-слова й терміни-словосполуки). Особливу увагу звернено на нові синонімні пари, яких не подавали лексикографічні джерела 20-х рр., а в бюлетені вони з'явилися унаслідок активізації чужомовних термінів, росіянізмів, складених назв зі словами «завод», «фабрика», «машина», «майстерня» в українській науково-технічній термінології. Синонімні терміни проаналізовано з погляду їхнього походження й доречності вживання.

Ключові слова: українська науково-технічна термінологія, лексичні синоніми, росіянізми, словотвірні синоніми, синтаксичні синоніми.

В статье анализируется явление синонимии в «Производственном терминологическом бюллетене» (1935), который был направлен на максимальную ассимиляцию украинской научно- технической терминологии к русской терминолексике. Это издание изменило направление развития украинской научно-технической терминологии на народной базе, основанное Институтом украинского научного языка в 20-х гг. XX cm. В работе предложен краткий сравнительный анализ терминов-синонимов, зафиксированных в «Практическом словаре производственной терминологии» И. Шелудько и в «Производственном терминологическом бюллетене». Описаны самые распространенные типы синонимов, которые фиксирует бюллетень: синонимы лексического уровня (заимствованный термин - собственно украинский термин, термин-руссизм - украинский термин), словообразовательные синонимы (омоосновные и гетероосновные) и синтаксические синонимы (термины-слова и термины-словосочетания). Особенное внимание обращено на новые синонимические пары, которые не были зафиксированы в лексикографических источниках 20-х гг., а в бюллетене они появились за счет активизации заимствованных терминов, руссизмов, аналитических названий со словами «завод», «фабрика», «машина», «мастерская» в украинской научно-технической терминологии. Синонимические термины проанализированы с точки зрения их происхождения и уместности употребления.

Ключевые слова: украинская научно-техническая терминология, лексические синонимы, руссизмы, словообразовательные синонимы, синтаксические синонимы.

Key words: Ukrainian scientific technical terminology, lexical synonyms, russianisms, word building synonyms, syntactic synonyms.