Граматико-семантичні особливості словотвору чеської ботанічної номенклатури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Граматико-семантичні особливості словотвору чеської ботанічної номенклатури

Гладченко A.M.

Київ, Україна

Вивчення розвитку ботанічної номенклатури, що дуже тісно пов'язана з життям людини від найдавніших часів і до сьогодні, є важливим з погляду сучасного стану чеської мови та її історії. Таке дослідження дає змогу реконструювати процес формування однієї з основних лексико- семантичних груп, що має, перш за все, виразний антропонімічний характер. У сучасному мовознавстві актуальною є проблема визначення питомого й запозиченого шару в складі дендрономенів, дослідження специфіки їх творення та функціонування. Встановлення історії власне чеських дендронімних назв дозволяє з' ясувати питання щодо їх зіставно- типологічного вивчення в інших слов'янських мовах.

Дослідження ботанічної номенклатури чеської мови вимагає вивчення в тому числі словотвірного аспекту, який перебував у центрі уваги багатьох славістів та представлений у їхніх працях (М. Шанський, Е. Бенвеніст, Р. Кравчук, С. Бевзенко, І. Ковалик, Г. Нещименко, Ж. Варбот, Ф. Нікітіна, Ю. Азарх, М. Докуліл, В. Шмілауер, Р. Бошкович), питання семантики та словотвору ботанічної лексики української мови розглянуто в монографії А. Шамоти „Назви рослин в українській мові”.

Значна частина лексики сучасної чеської літературної мови, зокрема слова, що належать до лексико-тематичної групи дендрономенів, з погляду сучасних семантико-словотвірних зв'язків є непохідними утвореннями. Основа таких лексем визначається як невмотивована, а її значення може бути виявлено лише внаслідок етимологічного аналізу. А. Шамота, досліджуючи назви рослин в українській мові, з цього приводу зазначає: „Значну частину ботанічної номенклатури - як літературних, так і народних найменувань - становлять назви етимологічно непрозорі, внутрішня форма яких з' ясовується лише в результаті глибокого етимологічного аналізу. Причиною забуття внутрішньої форми таких слів, втрати ними відчутних етимологічних зв'язків з іншими словами мови на сучасному етапі є давність їх походження, довгий історичний шлях розвитку, пройдений такими словами. На попередніх етапах могли зникнути або перейти в розряд діалектної лексики проміжні ланки, що зв'язували їх з іншими словами мови” [3, 9-10].

Як непохідні утворення на позначення дерев та кущів у сучасній чеській мові виступають назви, успадковані з праслов'янської мови: sosna, tis, smrk, dub, buk, habr, olse, briza, javor, klen, jasan, lipa, brest, vaz, topol, osika, vrba, jiva, bez, orech, kdoule, broskev, sliva, visne, tresne, stremcha, drin, svida, hloh. Хоча в результаті історико-етимологічного аналізу можна з'ясувати, за допомогою яких словотворчих афіксів було утворено те чи інше слово, з точки зору синхронного аналізу словотвірного процесу ці слова вважаємо непохідними. Непохідними є також іншомовні запозичення: limba, cedr, tdje, jtrovec, mad'al, oliva, jasmin, vavrin, mimoza, akacie, oleandr, rododendron, penisnik, pistacie, mandle, kokos, baobab, banan, mango, cedrat, citron, limon, oranz, grapefruit, hurma, bergamota, smokva, datle, mispule, amarela, morela, agrest, rybiz, klikva.

Більша частина дендрономенів у сучасній чеській мові є похідними назвами, утвореними суфіксальним способом словотворення іменників. Більшість чеських назв дерев та кущів утворено за допомогою таких суфіксів: -ас (krapac, kamenac); -ak (oresak, papirak, liskovak); -atk-o (karlatko); -ce (rajce); -ec (nahovetvec, lykovec, hlozinec, brestovec); -ek (bobek, sipek, mandarinek); -(n)ic-e (kustovnice); -ik, -nik (oresnik, mandlovnik, citronovnik, pomerancovnik, oranzovnik, fikovnik, datlovnik, morusovnik, kavovnik, cajovnik, kokosovnik, kakaovnik, bananovnik, mangovnik, granatnik); -in-a (malina, kalina, jerabina, ostruzina, zeravina, smrcina, jalovcina, svestkovina, kosodrevina); -k-a (boruvka, brusinka, hruska, zapominka, mirabelka, mandarinka, kyhanka, srstka, trnoslivka, cisarka, divizka, ambrozka, banatka, bergamotka тощо); -on, -en (hrusen, broskvon, kdoulon, slivon, mandlon, visen, tresen, mispulon, smokvon, morusen); -us-e (oskeruse, moruse); -упё (brekyne, mukyne).

Суфікс -k-a розглядаємо в ботанічному словотворі як демінутивний. На думку Г. Нещименко, чеські утворення з цим суфіксом є прикладом такого цікавого мовного явища, як формування оцінних слів з наступною втратою ними значення оцінки. Оцінні іменники, маючи дві основні функції - номінативну та оцінну, - називаючи певний предмет, одночасно і характеризують його. Однак превалювання номінативної функції призводить до того, що з часом вона залишається єдиною. У сучасній мові оцінне та номінативне значення слова є близькими і відрізняються переважно стилістично (пор. hruse (книжн.) і hruska) [1, 147-151].

Слова, утворені за допомогою суфікса -k-a, мають в основі іменники (hruska, mirabelka, mandarinka, trnoslivka, srstka, bergamotka), прикметники (bomvka, zapominka) або дієслова (brusinka).

Подібно до суфікса -k-a поступово перестали вживатися виключно у зменшувальному значенні також суфікси -ec, -c-e, -ic-e. У сучасній чеській ботанічній номенклатурі зменшувальну функцію зазначених суфіксів повністю втрачено. Тому слова borovice та jalovec, утворені у праслов'янській мові за допомогою суфіксів -ic-e та -ec, носії сучасної чеської мови не сприймають як демінутиви. Не мають відтінку зменшеності і пізніші утворення nahovetvec, lykovec, hlozinec, brestovec, kustovnice. Так само і слова, оформлені за допомогою суфікса -ek (bobek, sfpek, mandarmek).

За допомогою суфікса -in-a оформлено більшість назв кущових ягідних рослин праслов'янського походження, відомих в усіх сучасних слов'янських мовах. Цей словотворчий формант є одним з найпродуктивніших при творенні лексем зазначеної групи. Слід зауважити, що у праслов' янській мові суфікс -in-a найчастіше було вживано для утворення найменувань чагарників та кущів, які займають великі площі, наприклад: malina, kalina, ostruzina, zeravina [2, 129]. У сучасній чеській мові зазначені назви вже втратили первинну мотивацію.

Суфікси -ас, -ak, -atko, -ce, -ec, -ek, -(n)ic-e, -us-e, -yne при творенні дендрономенів у чеській мові виявилися малопродуктивними.

Суфікс -fk зустрічаємо у відсубстантивних іменниках на позначення фруктових дерев citronfk (синонім до citronovnik), marhanfk та у лексемах reck, malinfk. ботанічний номенклатура суфікс дендрономен

Суфікс -пік ( варіант суфікса -fk) є іншим спеціалізованим суфіксом для творення назв дерев та кущів у чеській мові. За допомогою зазначеного афікса утворено відприкметникові назви. Від прикметників праслов'янського походження malinovy, ostruzinovy, trnovy утворилися назви кущів malinovnfk, ostruzinovnfk, trnovnfk; крім цього, mandlovnfk від mandlovy; citronovnik від citronovy; pomerancovnik від pomerancovy; oranzovnik від oranzovy; ffkovnfk від ffkovy; datlovnfk від datlovy; morusovnfk від morusovy; kavovnik від kavovy; cajovnfk від cajovy; kokosovnik від kokosovy; kakaovnik від kakaovy; bananovnik від bananovy; mangovnik від mangovy. За допомогою суфікса -nak утворено відсубстантивні назви кущів jahodmk, skalnik, kysilnfk, oresnfk, а також granatnik.

Отже, за допомогою суфіксів -on (-еп) утворено назви здавна відомих та поширених на території Чехії фруктових дерев: hrusen, broskvon, kdoulon, slivon, visen, tresen, morusen, smokvon. Суфікс -ik (-nik) вживається переважно для утворення назв рослин, які на певній території у природному стані не зустрічаються і здебільшого не культивуються, але їх плоди широковідомі: mandlovnfk, citronovnik, pomerancovnik, oranzovnik, ffkovnfk, datlovnfk, morusovnfk, kavovnik, cajovnfk, kokosovnik (kokosnfk), kakaovnik, bananovnfk, mangovnik, granatnik (granatnik), olivovnfk (olivnfk), smokovnfk, kastanovnfk, а також ebenovnfk. Це дозволяє нам розглядати суфікси -on (-еп) та -fk (-nfk) як суфікси-синоніми з певною спеціалізацією.

У досліджуваній лексико-тематичній групі складні назви плодово- ягідних дерев та кущів становлять порівняно невелику кількість. Складні назви утворено шляхом основоскладання, яке, на відміну від афіксального, що є основним способом морфологічного словотвору в сучасній чеській мові, не таке поширене, як у деяких інших мовах, наприклад, німецькій.

За походженням серед чеських дендрономенів, утворених внаслідок основоскладання, вирізняємо власне чеські (zimostraz, zimolez, zimozel, trnosltvka, kosodrevina, jasanojavor) та кальки (nahovetvec).

Похідними також є складені назви, які становлять у чеській мові досить численну групу. До них належать народні назви, більшість з яких була відома ще у старочеській мові: babt jahoda, cerna jahoda, chlupata jahoda, lesnt jahoda, medvezie jahoda, morska jahoda, podzemska jahoda, pst jahoda, stract jahoda, travna jahoda, zahradnt jahoda, zidovska jahoda, konsky kastan, zluty bodlak, ptaci zob, zluty zob, Adamovo jablko, granatove jablko; назви номенклатурного характеру: oliva ceska, oliva strtbrna, oliva vonava, topol cerny, borovice lesnt, borovice horska, bez cerny, bez cerveny, jasmin pustoryl, citlivka stydliva, kokosovntk orech, citrontk bergamota, slivon myrobalan, ostruzintk moruska, meruzalka zlata, marhantk granatovy, citrontk nejvetst, citrontk cinsky, brusnice boruvka, svtda drtn, borovice sosna, borovice limba, jirovec mad'al. Деякі складені назви порівняно недавно з'явилися в чеській мові: hurma albanska, tomel japonsky, ebenovy strom.

Двокомпонентні утворення, що вживають у чеській мові на позначення дерев та кущів, утворено за кількома моделями:

1.прикметник + іменник (babt jahoda, cerna jahoda, chlupata jahoda, lesnt jahoda, ptact zob, zluty zob);

2.іменник + прикметник (borovice lesnt, borovice horska, bez cerny, bez cerveny, citlivka stydliva, meruzalka zlata, marhantk granatovy);

3.іменник + іменник (brusnice boruvka, svtda drtn, borovice sosna, borovice limba, jirovec mad'al).

Утворення назв за моделлю „прикметник + іменник” властиве, насамперед, для народної номенклатури. Як зазначає А. Шамота, іменник у таких назвах, як cerna jahoda, chlupata jahoda, виконує не просто метонімічну функцію, а служить вказівкою на те, яка саме частина цієї рослини має ту чи іншу ознаку, те чи інше призначення або ж не підлягає вживанню [3, 36-37]. Роль прикметника - підкреслити ті чи інші зовнішні (або внутрішні) особливості предмета, вираженого іменником.

У розглянутих двокомпонентних дендрономенах прикметники найчастіше вказують на: а) колір рослини чи плоду: cerny klen, zluty zob, zluty bodlak, cerna jahoda, cervena jahoda, cerny (zluty, cerveny) rybtz, zelene mandle, modry (btly) bez;

б) особливості зовнішнього вигляду (у таких назвах часто відбито подібність рослини чи плоду до інших предметів): chlupata jahoda, knezske (panovy) cepicky, panackova koruna;

в) територію поширення (або походження) рослини: lesni jahoda, plany (divoky) kastan, morska jahoda, zahradni jahoda, plana tresen, point (divoka, plana) ruze, vlassky orech, gdansky hranac, cesky jasmin, alpska ruze;

г) їстівність чи неїстівність плодів (часто через асоціації з представниками тваринного світу): medvezie jahoda, pst jahoda, ptaci zob, konsky kastan, ovci (jelent) hubicky, vlct lyko, vlct divoky pepr, hadt stresne, zidovska jahoda, Adamovo jablko.

За моделлю „іменник + прикметник” утворено одиниці сучасної чеської ботанічної номенклатури. Такі назви зустрічаємо у науковій ботанічній літературі, у мові садівників: oliva vonava, borovice lesnt, borovice horska, bez cerny, citlivka stydliva, meruzalka zlata, marhanik granatovy, citronik nejvetsi, citronik cinsky. Варто зазначити, що ця група чеських дендрономенів є дуже чисельною. Це пояснюється тим, що відносний прикметник, котрий входить до складу назви, може вказувати на будь-яку особливість рослини. Найчастіше у назві відбито: а) колір рослини чи її плодів: topol bily, bez cerny, borovice cerna, jedle belokora, smrk bily, rybiz cerveny, rybiz ruzovy, angrest zelenoplody; б) територію поширення (або походження) рослини: jedle kavkazska, topol kanadsky, jerab moravsky, jahodnik zahradm, malinik lesni, jilm polni; в) зовнішні (або смакові) особливості плоду чи рослини: jalovec obecny, jalovec mzky, jahodnik velkoplody.

Утворення дендрономенів шляхом поєднання двох іменників, за даними Б. Поштолкової та М. Роудни, є досить поширеним способом словотворення у сучасній чеській ботанічній та зоологічній номенклатурі [4, 50]. У такий спосіб утворено назви, що вживають у науковій ботанічній номенклатурі: borovice sosna, borovice klec, vrba jiva, citronik limon, jerab mispulka, meruzalka rybiz. Обидва узгоджувані іменники в таких назвах мають єдине значення, тобто ні перший, ні другий складник не виконує атрибутивної ролі.

У результаті здійсненого словотвірного аналізу чеських дендрономенів виділяємо найменування, утворені способом суфіксації (mandlovnik, citronovnik, broskvon та ін.), складені (babi jahoda, bez cerny, bez cerny тощо) та складні (zimostraz, zimolez) назви. Помітною є спеціалізація суфіксів, що вживаються для утворення дендрономенів, а саме: -ік, -пік - для назв дерев та кущів (citronik, cajovnik, granatnik); -on, -en - для назв плодових дерев (hrusen, broskvon). Складені двокомпонентні дендрономени утворено за кількома моделями: а) прикметник + іменник (cerna jahoda, lesni jahoda, ptaci zob); б) іменник + прикметник (bez cerveny, citlivka stydliva, meruzalka zlata); в) іменник + іменник (brusnice boruvka, svida drm, borovice sosna).

Література

1. Нещименко Г.П. Закономерности словообразования, семантики и употребления существительных с суффиксами объективной оценки в современном чешском языке / Г.П. Нещименко // Исследования по чешскому языку. Вопросы словообразования и грамматики. - М.: АН СССР, 1963. - С. 147-151;

2. Тимко О. Ботанічна і зоологічна номенклатура бачванських руснаків / О. Тимко. - Ужгород: УДУ, 1996. - 169 с.;

3. Шамота AM. Назви рослин в українській мові / А.М. Шамота. - К.: Наукова думка, 1985. - 162 с.;

4. Postolkova B., Roudny M. O ceske terminologii / B.Postolkova, M.Roudny. - Praha: Academia, 1983. - 51 s.

Анотація

У статті розглядаються особливості словотвору чеських ботанічних номенів, визначено суфікси, за допомогою яких утворено дендрономени у сучасній чеській мові. Аналізуючи словотворення дендрономенів, приділяється увага питанням їх мотивації.

Ключові слова: чеська мова, чеська ботанічна номенклатура, словотвір.

В статье рассматриваются особенности словообразования чешских ботанических номенов, определены суффиксы, с помощью которых образованы дендрономены в современном чешском языке. При анализе словообразования дендрономенов, уделено внимание вопросам их мотивации.

Ключевые слова: чешский язык, чешская ботаническая номенклатура, словообразование.

The article discussed the Czech Botanical Nomen derivation, defined suffixes by which formed dendronomeny modern Czech language. When analyzing the derivation dendronomenov, paid attention to their motivation.

Key words: Slavonic languages, terminology, translation.

Размещено на Allbest.ru