Лексика на означення музичних інструментів у книгах Священного Писання Старого Завіту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лексика на означення музичних інструментів у книгах Священного Писання Старого Завіту

Жанна Колоїз

Анотація

У статті йдеться про лексеми на означення музичних інструментів у книгах Священного Писання Старого Завіту;з'ясовуються їхні семантичні та граматичні особливості в україномовному перекладі, зокрема й при зіставленні з російськомовним варіантом Біблії.

Ключові слова: лексема, номема, лексико-семантична група, семантичні особливості.

Annotation

The article deals with the lexemes, which represent musical instruments in the books of Scripture of the Old Testament. Their semantic and grammatical peculiarities are determined in the Ukrainian translation as well as in comparison with the Russian version of the Bible.

Key words: lexeme, nominative item, lexico-semantic group, semantic peculiarities.

У вітчизняній (як і в зарубіжній, насамперед російській та білоруській) лінгвістиці доступ до біблійних текстів через відомі атеїстичні настрої радянського суспільства донедавна був закритий. Лише принагідно з'являлися поодинокі наукові розвідки, які порушували передусім проблеми біблійної фразеології (А. Коваль, В. Коптілов, Л. Скрипник, В. Мокієнко та інші). Біблійні фразеологізми, або біблеїзми, у різних мовах були достатньо детально описані в низці робіт із позицій походження, актуальної семантики, функціонування в різних стилях, варіювання тощо. Крах епохи атеїзму, відродження духовних моральних цінностей і віри відкрили шлях до всебічного вивчення Священної Книги. Зняття відповідних заборон активізувало переклади Біблії, причому як нові, так і ті, які існували й раніше, однак були з тих чи тих причин недоступні широкому загалу. А це, відповідно, спричинило зацікавлення науковців і появу різноаспектних досліджень видатної світової пам'ятки. Основний акцент зроблено на так звану конфесійну лексику, з-поміж якої чітко вирізняється термінологічна (Н. Бабич, С. Бібла, С. Єрмоленко, Ю. Браїлко, Г. Наконечна, Н. Піддубна, Н. Пуряєва, В. Ткаченко, Г. Яворська та інші). Варто зауважити, що неодноразово привертала увагу сучасних як вітчизняних, так і зарубіжних лінгвістів і музична термінологія [4, с. 1]. Щоправда, говорити про всебічне її вивчення, гадаємо, передчасно. Адже чимало ще цікавих лінгвістичних проблем залишаються частково розв'язаними або й не розв'язаними взагалі.

Об'єктом нашого зацікавлення стала лексика на означення музичних інструментів, репрезентована текстами Старого Завіту.

Мета статті полягає в тому, аби виявити лексико-семантичні особливості означених номем в україномовному перекладі Біблії, зокрема й при зіставленні з російськомовним варіантом.

В україномовному перекладі Біблії назви музичних інструментів трапляються доволі часто, що демонструє належний розвиток тогочасного музичного мистецтва, як вокального, так і інструментального. Як свідчить Священне Писання, музика широко використовувалася євреями під час святкових подій і під час богослужіння: І наказав Давид начальникам левітів поставити братів своїх співців з музичними інструментами, з псалтирями і цитрами, і кимвалами, щоб вони голосно сповіщали голос радування [1 Паралипоменон 15 : 16]; При освяченні стіни Єрусалимської запросили левітів з усіх місць їхніх, наказуючи їм прийти в Єрусалим для завершення освячення і радісного свята зі славослів'ям і піснями при звуках кимвалів, псалтирів і гуслів [Неємія 12 : 27]. До того ж подекуди супроводжувалася й танцями: Коли вони йшли, повертаючись після перемоги Давида над филистимлянином, то жінки з усіх міст ізраїльських виходили назустріч Саулу царю зі співом і танцями, з урочистими тимпанами і з кимвалами [1 Царств 18 : 6]. лексема музичний інструмент семантичний

Біблійний текст репрезентує номеми для означення музичних інструментів, які формально можна об'єднати в три лексико-семантичні групи, як-от: 1) ті, що означають духові музичні інструменти; 2) ті, що означають ударні музичні інструменти; 3) ті, що означають струнні музичні інструменти. З-поміж номем першої лексико-семантичної групи найчастіше представлені лексеми труба та ріг: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: скажи синам Ізраїлевим: у сьомий місяць, у перший день місяця нехай буде у вас спокій, свято труб, священне зібрання нехай буде у вас [Левит 23 : 24]; І засурми трубою в сьомий місяць, у десятий день місяця, у день очищення засурміть трубою по всій землі вашій [Левит 25 : 9]; І стали левити з музичними інструментами Давидовими і священики з трубами [2 Паралипоменон 29 : 26].

У сучасному витлумаченні труба (іт. tromba) ? «духовий мідний музичний інструмент високого регістру з зігнутим у кільце циліндричним або канонічним корпусом і розтрубом на кінці» [5, с. 1271]. Словник-довідник Ю. Юцевича кваліфікує її як «металевий духовий мундштучний інструмент» [6], де мундштучний < мундштук (нім. Mundstьk < Mund - рот i Stьk - шматок) - «губна частина духового музичного інструмента, що сприяє звукоутворенню», яке в біблійному тексті репрезентовано лексичним сполученням трубний звук, або звук труби: На третій день, коли настав ранок, були громи і блискавки, і густа хмара над горою [Синайською], і трубний звук дуже сильний; і затремтів увесь народ, що був у стані [Вихід 19 : 16]; Весь народ бачив громи і полум'я і звук трубний, і гору, що диміла, і побачивши те, [весь] народ відступив і став віддалік [Вихід 20 : 18]. Трубний звук здебільшого сигналізував про небезпеку, рідше супроводжував святкові події: І сім священиків нехай несуть сім труб ювілейних перед ковчегом; а в сьомий день обійдіть навколо міста сім разів, і священики нехай сурмлять трубами [Навин 6 : 3]; Коли затрубить ювілейний ріг, коли почується звук труби, тоді весь народ нехай викликне гучним голосом [Навин 6 : 4]. Ювілейна труба, ювілейний ріг маніфестують близькі за значенням поняття, які не є абсолютно тотожними, що, варто відзначити, важко зрозуміти з поданих контекстів (пор.: затрубить ювілейний ріг - почується звук труби). Очевидно, більшість україномовних перекладів зроблено не з оригіналу, а відтак установити повну відповідність українських і єврейських лексем досить складно. До того ж звукові комплекси труба і ріг характеризуються як інтегральними, так і диференційними семами. У тексті Святого Писання слова подекуди опиняються в межах одного контексту, що переконливо засвідчує: вони покликані репрезентувати різні реалії: Звуками труб і голосом рога радісно святкуйте перед Царем Господнім [Псалтир 97 : 6] (пор.: При звуке труб и рога торжествуйте пред царем Господом). Лексема ріг, у музичній термінології, означає «виготовлений з кісткової речовини духовий музичний або сигнальний інструмент, який має форму вигнутої труби з розширеним кінцем і видає звуки одного тону» [5, с. 1033]. Ріг, виготовлений із відповідної частини тіла тварини, використовували, як і трубу, чи то як сигнальне, чи то як церемонійне знаряддя (євреї називали його шофар, або шойфер).

Україномовний переклад біблійного тексту засвідчує ще один звуковий комплекс, який використовується для означення відповідного поняття, а саме - сурма: Засурміть у новомісяччя сурмою у пресвітлий день свята вашого [Псалтир 80 : 3-4] (пор.: Трубите в новомесячие трубою, в определенное время, в день праздника вашего); Хваліть Його голосом сурми [Псалтир 150 : 3?5] (пор.: Хвалите Его со звуком трубным). І це цілком закономірно, оскільки лексичне значення номеми сурма або співзвучне зі значенням проаналізованих лексем («старовинний духовий музичний інструмент прямої видовженої форми, що його використовували переважно як сигнальний» [5, с. 1217]), або повністю дублює їх («духовий мідний музичний інструмент високого регістру з зігнутим у кільце циліндричним корпусом, який закінчується розтрубом і пристроєм для зміни висоти звуку; труба» [5, с. 1217]). Немає жодних підстав говорити про те, що представлені звукові комплекси використовуються для означення відповідних реалій, про які йдеться в мові оригіналу. Про це переконливо свідчить зокрема й такий момент: у перекладі Старого Завіту доволі часто трапляється слово сопілка, лексичне значення якого передбачає семи український, народний («український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожньої трубки з отворами» [5, с. 1161]): Викликують під голос тимпана і цитри, веселяться при звуках сопілки [Іов 21 : 12] (пор.: Восклицают под голос тимпана и цитры, и веселятся при звуках свирели). Україномовні лексикографічні праці фіксують подібний звуковий комплекс - свиріль, який витлумачується як «народний духовий інструмент, що складається зі скріплених між собою дерев'яних, очеретяних і т. ін. дудочок» [5, с. 1106]. Словникова стаття в довіднику Ю. Юцевича репрезентує сопілку як український народний інструмент, який співвідноситься з російською свирелью та білоруською дудкою [6]. Номема сопілка трапляється там, де в російськомовному варіанті наявне слово свирель: Ім'я брата його Іуал: він був батьком всіх, хто грає на гуслях і сопілках [Буття 4 : 21] (Имя брату его Иувал: он был отец всех играющих на гуслях и свирели). Уважають, що музичний інструмент представлений звуковим комплексом сопілка (свирель) нагадує трубу або флейту (флейта - «духовий музичний інструмент високого регістру, що являє собою дерев'яну трубку з циліндричним або конічним каналом» [5, с.1325]). Звідси, відповідно, й пояснення появи в перекладному тексті ще однієї назви ? цівниця - «старовинний духовий музичний інструмент; багатоствольна флейта; сопілка» [5, с. 1364] (пор.: цевниця - «російський народний інструмент, подібний до багатоствольної флейти» [6]): Тому, коли всі народи почули звук труби, сопілки, цитри, цівниці, гусел і всякого роду музичних інструментів, то упали всі народи, племена і мови, і поклонилися золотому ідолу, якого поставив Навуходоносор цар [Даниїл 3 : 7].

Для означення трубкоподібного духового інструмента більш складної будови використано звуковий комплекс орган: Хваліть Його на струнах і органах. Хваліть Його на органах милозвучних; хваліть Його на органах і зі співами [Псалтир 150 : 4-5] (пор.: Хвалите Его на струнах и органе. Хвалите Его на звучных кимвалах, хвалите Его на кимвалах громогласных). У сучасному витлумаченні орган - «найбільший духовий клавішний музичний інструмент, що складається з набору труб, у які нагнітається повітря» [5, с. 678] - має мало що спільного з тим давнім музичним інструментом, який в оригіналі представлений як угаб. Крім того, контексти на зразок Тому буду прославляти Тебе знову між народами, на струнних органах славити істину Твою, Боже [Псалтир 70 : 22] найімовірніше демонструють невдалий переклад.

З-поміж першої лексико-семантичної групи вирізняється й така назва, як симфонія. Звуковий комплекс є більш звичним у використання для означення «великого музичного твору для оркестру з однієї або кількох частин, що відрізняються одна від одної характером музики й темпом» [5, с. 1122]. Щоправда, контексти на зразок У той час, як почуєте звук труби, сопілки, цитри, цівниці, гусел і симфонії і всяких музичних інструментів, упадіть і поклоніться золотому ідолу, якого поставив Навуходоносор [Даниїл 3 : 5] засвідчують те, що йдеться передусім про якийсь музичний інструмент.

До лексико-семантичного поля «ударні музичні інструменти» належать насамперед лексеми тимпан, систра, кимвал.

Лексема тимпан репрезентує «стародавній ударний музичний інструмент; вид литавр» [5, с. 1246], де литавра - «ударний музичний інструмент, що має форму півкулі, отвір якої затягнений шкірою; різновид барабана» [5, с. 487]. А відтак у більш широкому витлумаченні тимпан (від лат. tympanum ? бити, барабан) ? бубон, або ручний барабан, що являв собою дерев'яну або металеву раму, затягнену шкірою тварини і обвішану навколо дзіночками. Його використовували для надання ритму під час хороводів (Навіщо ти втік таємно, і сховався від мене, і не сказав мені? Я відпустив би тебе з веселощами і з піснями, з тимпаном і з гуслями [Буття 31 : 27]; І взяла Маріам пророчиця, сестра Ааронова, у руку свою тимпан, і вийшли за нею всі жінки з тимпанами і радістю [Вихід 15 : 20]), і значно рідше під час богослужінь: Візьміть псалом, дайте тимпан, псалтир милозвучний з гуслями. Засурміть у новомісяччя сурмою у пресвітлий день свята вашого [Псалтир 80 : 3-4]. На невеликих тимпанах грали переважно жінки: Попереду князі і ті, що співали, за ними - ті, що грали на струнах, а кругом - діви з тимпанами [Псалтир 67 : 26]. Подекуди значення лексеми тимпан витлумачується через назву іншого ударного музичного інструмента, як-от: «мідні тарілки (біблійні кимвали)» [6]. Водночас і лексема тимпан, і лексема кимвал (кімвал) («старовинний ударний музичний інструмент, що складався з двох мідних тарілок або чаш» [5, с. 426]) активно функціонують у перекладних текстах Святого Писання: Давид же і всі ізраїльтяни грали перед Богом з усієї сили, зі співом, на цитрах і псалтирях, і тимпанах, і кимвалах, і трубах [1 Паралипоменон 13 : 8]. Уважають, що звуковий комплекс кимвал використано для означення інструмента, який передбачав два мідних тарілкоподібних диски діаметром від 8 до 20 см, якими, тримаючи їх у вертикальному чи горизонтальному положенні, ударяли один одного, створюючи сильний шумовий ефект: Еман, Асаф і Ефан грали голосно на мідних кимвалах [1 Паралипоменон 15 : 19]; І були, як один, які сурмили і співали, видаючи один голос на хваління і славослів'я Господа; і коли загримів звук труб і кимвалів, і музичних інструментів, хвалили Господа, бо Він благий, бо повік милість Його [2 Паралипоменон 5 : 13].

Музичний інструмент, що має в україномовному перекладі матеріальну форму вираження на зразок систра, у лексичному складі української мови представлений словоформою чоловічого роду - систр - «давньоєгипетський ударний інструмент у вигляді вигнутої металевої пластини, у яку вставлені металеві прутики різного розміру, що бряжчать під час струшування» [5, с. 1126]. Очевидним є лише те, що при виготовлені названого інструмента (як і інших ударних і не тільки!) використовувався не тільки метал, але й дерево: А Давид і всі сини Ізраїлеві грали перед Господом на різних музичних інструментах з кипарисового дерева, і на цитрах, і на псалтирях, і на тимпанах, і на систрах, і на кимвалах [2 Царств 6 : 5].

З кипарисового (червоного) дерева виготовлялися й музичні інструменти, об'єднані в третю лексико-семантичну групу, так звані струнні (гуслі, псалтир, цитра, арфа): І зробив цар з цього червоного дерева поручні для храму Господнього і для дому царського, і гуслі, і псалтирі для співців [3 Царств 10 : 12]; І зробив цар з цього червоного дерева сходи до дому Господнього і до дому царського, і цитри, і псалтирі для співців [2 Паралипоменон 9 : 11]. Подібні за змістом контексти репрезентують два варіанти перекладу, у яких різні матеріальні форми вираження (гуслі - псалтир), слід гадати, використано для означення поняття, яке в оригіналі представлено єдиним звуковим комплексом.

Лексемою гуслі (гусла) ? «старовинний народний багатострунний щипковий музичний інструмент» [5, с. 202] ? перекладено назву певного струнного музичного інструмента (євр. кінор), винайденого ще в глибоку давнину [Буття 4 : 21]. Він вважався храмовим інструментом, основна функція якого зводилася до супроводу співу: Прихилю вухо моє до притчі і на гуслях пісні відкрию загадку мою [Псалтир 48 : 5]; Співайте Господу хвалу, співайте Богу нашому на гуслях [Псалтир 146 : 7], забезпечення мелодійності: І коли дух від Бога бував на Саулі, то Давид, узявши гуслі, грав - і втішніше і краще ставало Саулу, і дух злий відступав від нього [1 Царств 16 : 23]. Подекуди лексема гуслі в межах одного контексту чи то контрастує з іншими назвами - представниками інших лексико-семантичних груп: І коли ввійдеш там у місто, зустрінеш зібрання пророків, які сходять з висоти, і перед ними псалтир і тимпан, сопілка і гуслі, і вони пророкують [1 Царств 10 : 5]; Нехай хвалять ім'я Його хором, з тимпанами і гуслями нехай співають Йому [Псалтир 149 : 3], чи то зіставляється з номемами власної лексико-семантичної групи: Вставай, славо моя! Встаньте, псалтир і гуслі! Встану я рано. Буду славити Тебе, Господи, між народами, буду оспівувати Тебе між людьми [Псалтир 56 : 9-10]; Хваліть Його на арфі і гуслях [Псалтир 150 : 3-5] (пор.: Хвалите Его на псалтири и гуслях).

Лексема псалтир сприймається здебільшого у значенні «одна з біблійних книг Старого Завіту, що складається зі 150 псалмів; книга псалмів» [5, с.1001], і лише у спеціалістів асоціюється з назвою «давньогрецького і давньоєврейського багатострунного музичного інструмента». Задля диференціації для означення другого поняття подекуди використовують звуковий комплекс псалтерій (від гр. psallo ? перебирати струнами) ? «багатострунний щипковий музичний інструмент з трикутним або чотирикутним корпусом» [6], який використовувався переважно під час богослужіння: Захарія, Азиїл, Шемирамоф, Ієхиїл, Унній, Елиав, Маасей і Ванея - на псалтирях, тонким голосом [1 Паралипоменон 15 : 20]. У різних контекстах лексема представлена словоформами різних родів: жіночим: Прославляйте Господа на гуслях, співайте Йому на десятиструнній псалтирі [Псалтир 32 : 2] (пор.: Славьте Господа на гуслях, пойте Ему на десятиструнной псалтири); чоловічим: Сповіщати зранку милість Твою і істину Твою на всяку ніч, на десятиструннім псалтирі, з піснею на гуслях [Псалтир 91 : 3-4]. Атрибут десятиструнний уносить істотне доповнення у витлумачення лексичного значення слова псалтир (псалтерій). На думку деяких дослідників, номема псалтир подекуди є помилковим перекладом назви того музичного інструмента, якому в україномовному перекладі мав би відповідати звуковий комплекс арфа (євр. небел), використовуваний для означення «щипкового музичного інструмента, що має форму трикутної рами з натягнутими на ній струнами» [5, с.25]. Лексему арфа запозичено через польську мову з німецької (Harfe < harpha < *harppф < korbв, де *kerb - «смикаю зігнутими пальцями»). Первинно вона характеризувалася простою будовою, мала вигляд однострунного музичного лука. Про це свідчить хоч би той факт, що, уведені у вавилонський полон, іудеї повісили свої арфи на вербах: На вербах посеред нього повісили ми арфи наші [Псалтир 136 : 2].

Лексема цитра (від гр. kithara ? кіфара) використовується для означення «струнного щипкового музичного інструмента у вигляді скриньки з фігурними обрисами та грифом із металевими ладами» [5, с. 1364] (пор.: «струнний щипковий інструмент з дерев'яним корпусом, грифом з металевими ладами та 4?5 металевими мелодичними і 25?40 розташованими поза грифом жильними струнами для супроводу» [6]): Маттафія ж, Елифлеуй, Микней, Овед-Едом, Ієїел і Азія - на цитрах, щоб робити початок [1 Паралипоменон 15 : 21]; Так весь Ізраїль вносив ковчег завіту Господнього з вигуками, під звуки рога і труб, і кимвалів, граючи на псалтирях і цитрах [1 Паралипоменон 15 : 28].

Біблійна репрезентація лексем на означення музичних інструментів містить ще чимало «білих плям». Чекають на своє ґрунтовне дослідження такі назви, як-от: шошанним-едуф [Псалтир 79 : 1], махалаф [Псалтир 87 : 1], гефська зброя [Псалтир 80 : 1] і т. ін. За підрахунками науковців, в оригіналі лише Старого Завіту представлено близько тридцяти номем на означення відповідних понять. А відтак перед сучасними перекладачами Біблії завдання не з легких: адекватно відтворити зміст, зберігши автентичну атмосферу старозавітної культури.

Література

1. Библия : Книги Священного Писания Ветхого и Нового Завета канонические. - М. : Библейские общества, 1993. - С.1 - 925.

2. Біблія : Книги Священного Писання Старого та Нового Завіту. - К. : Видання Київської Патріархії УПЦ КП, 2007. - 1415 с.

3. Библейская энциклопедия : репринтное издание / Труд и издание архимандрита Никифора. - М. : «ТЕРРА», 1991. - 902 с.

4. Булик-Верхола С. З. Формування і розвиток української музичної термінології : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Софія Зіновіївна Булик-Верхола. - Львів, 2003. - 20 с.

5. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укладач і головн. ред. В. Т. Бусел . - К.-Ірпінь : Перун, 2001. - 1440с.

6. Юцевич Ю. Є. Словник-довідник музичних термінів / Ю. Є. Юцевич // http://term.in/ua/

Размещено на Allbest.ru