Оказіональні утворення в сучасному інформаційному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.161.2'373.611

Оказіональні утворення в сучасному інформаційному дискурсі

Ж.В. Колоїз

Анотація

оказіональний утворення дискурс преса

У статті йдеться про оказіональні утворення зі значенням процесуальності, засвідчені в сучасному інформаційному дискурсі, передусім у мові преси, телебачення, радіомовлення, в Інтернет-джерелах; з'ясовано їхні дериваційні та семантичні особливості, а також функціональне навантаження.

Ключові слова: оказіоналізм, оказіональне утворення, процесуальна ознака, інформаційний дискурс, дериваційна база.

Аннотация

В статье исследуются окказиональные образования со значением процессуальности, представленные в современном информационном дискурсе, прежде всего в языке прессы, телевидения, радиовещания, в Интернет-источниках; анализируются их деривационные и семантические особенности, а также функциональная нагрузка.

Ключевые слова: окказионализм, окказиональное образование, процессуальный признак, информационный дискурс, деривационная база.

Annotation

The article deals with occasional formations in the meaning of process that are represented in modern information discourse, first of all in the language of the press, television, radio broadcasting, Internet resources. The author clears up their derivation and semantic peculiarities as well as their functions.

Key words: occasionalism, occasional formation, process characteristic, information discourse, derivation base.

Найрегулярніше лексичні інновації виявляються в інформаційному дискурсі. Кількість новотворів, зокрема й індивідуально-авторських, або оказіональних, які фіксують у друкованих та електронних засобах масової інформації, зростає щороку. А відтак і проблеми дослідження індивідуально-авторських інновацій викликають посилений інтерес як у вітчизняних, так і в зарубіжних мовознавців (М. Бакіна, Г. Віняр, Г. Вокальчук, Г. Герман, О. Земська, В. Лопатін, О. Ликов, Р. Намітокова, А. Нелюба, Д. Мазурик, Л. Пашко, О. Стишов, В. Чабаненко, Е. Ханпіра та ін.). Оказіональні утворення сприймаються як такі, що не лише відображають певні явища об'єктивної дійсності, а й характеризують їх, створюють відповідні образи, передають інформацію про нові речі, вичленовані внаслідок суб'єктивного, індивідуального, пізнання дійсності. Вони допомагають, зокрема й інформаційникам, вплинути на емоційну сферу реципієнта, викликати інтерес до запропонованого матеріалу.

Увага до проблем оказіонального словотворення протягом останніх десятиліть значно активізувалася, їх вивчення стає більш інтенсивним. Цьому сприяє загальна орієнтація сучасного мовознавства на комплексний аналіз мовних явищ у взаємодії їх структурних і комунікативно-функціональних характеристик, необхідність дослідження мовної еволюції у всіх її проявах, підвищення інтересу до вивчення проблем прагматики слова [1].

Мета нашої статті - репрезентувати оказіональні утворення зі значенням процесуальної ознаки, засвідчені в сучасному інформаційному дискурсі (у мові преси, телебачення, радіомовлення, в Інтернет-джерелах).

Зауважимо: в останніх вони використовуються досить часто. Це пояснюється передусім тим, що серед великого розмаїття інформаційних порталів, яке пропонує всесвітня мережа, реципієнт мусить зробити свій вибір на користь лише кількох або й узагалі лише одного. Завдання адресантів - як мінімум зацікавити адресата, якому з усього розмаїття запропонованої інформації доведеться обирати «найприйнятнішу», керуючись суб'єктивними установками. Тут у нагоді і стають оказіоналізми, що, власне, допомагають авторові спростити текст синтаксично, уникаючи описових конструкцій, наповнити його емоційно, створити іронічний тон вислову або цілого тексту. У зв'язку з цим заслуговують на увагу інновації з частиномовним значенням процесуальної ознаки, або, іншими словами, дієслова, які вирізняються з-поміж інших частин мови розгалуженою словотвірною системою.

До того ж процесуальність, або динамізм, - це становлення чи розгортання ознаки в часовій перспективі. Різні модальні, видові відтінки, вказівка на активного чи пасивного діяча та інші додаткові характеристики своєрідно виявляються у процесуальності дієслова, тісно пов'язуючись із його семантикою. Саме процесуальність, подібно до іменникової предметності, обирається за критерій семантичної кваліфікації дієслова і не лише узуального. Оказіональні репрезентанти процесуальної ознаки є успішними репрезентантами оказіональної лексичної деривації. Як і узуальні, оказіональні дієслова характеризуються динамічною ознакою з погляду різних часових площин її розгортання.

Інформаційний дискурс за своєю природою передбачає динамічну репрезентацію подій, де основний стилістичний принцип організації мови - поєднання стандарту та експресії. Завдання інформаційника - знайти правильне співвідношення закону економії мовних засобів та необхідності зробити матеріал доступним і цікавим для сприйняття, емоційним, насиченим та інформативним. Тому оказіональні утворення на позначення процесуальності допомагають співіснувати потребі економії мовних засобів і необхідності створити експресивний, яскравий матеріал: Пошопенимо?! У Києві відкрито Дні Шопена (Телебачення). У наведеній ситуації використання оказіоналізму дозволяє спростити конструкцію при тому ж смисловому навантаженні. Автор актуалізує увагу читача несподіваним оказіональним утворенням, а потім дає тлумачення, про що йтиметься в телесюжеті. Інформаційний дискурс репрезентує й інші оказіональні утворення відантропонімного характеру: вівальдизувати < Вівальді, окантовувати < Кант, фрейдити < Фрейд, ніцшувати < Ніцше тощо: Такі заходи, переконаний митець, «вівальдизують» нас, підштовхують до спокійної, урівноваженої, мудрої класики, бо ж не один глядач, повернувшись додому, захоче послухати цю музику знову, сяде за пошуки її в Інтернеті, як мінімум (Телебачення), де вівальдизувати - «робити прихильником творчості Вівальді, поціновувачем творів композитора»; В університетах всіх повально окантовують, ніцшують, ба навіть фрейдять. І тільки потім зрілі татусі і мамусі відкривають Фрейда, Канта, Ніцше і знаходять багато мудрого (Телебачення). Цікавим є те, що новоутворене слово окантовувати вступає в омонімічні зв'язки із закріпленим у системі мови, адже, як відомо, в українському лексиконі уже наявне багатозначне слово окантовувати - «обшивати, облямовувати кантом що-небудь». У наведеному контексті воно набуває значення «завантажувати інформацією про філософські погляди Канта, подавати відомості з філософії загалом».

Подекуди оказіональні утворення демонструють неодноразовість, що уможливлює перехід слів, які мають багато шансів, аби стабілізуватися узусом, до розряду узуальної лексики: Виявилося, що сильна стать уміє «блогувати» (Інтернет-видання); Вона почала блогувати у 2004, привернувши увагу до своїх постів на тему справи Валері Плейн (Інтернет-видання); Суть дуелі зводилась до того, хто кого з двох поетів зможе перевіршувати (Інтернет-видання); Віршувати - не перевіршувати і писати - не переписати (Інтернет-видання). У першій парі речень значення оказіоналізмів практично збігаються - «писати пости, публікувати в Інтренет-просторі нотатки, матеріали, тексти різних жанрів, вести Інтернет-щоденник». В обох ситуаціях оказіоналізм блогувати має стосунок до блогосфери. Усе це говорить про те, що оказіональне утворення блогувати має змогу потрапити в повсякденний обіг користувачів Інтернету.

При утворенні оказіональних дієслів продуктивно використовується різні форманти, однак досить активно «експлуатуються» префікси, як-от, скажімо, за-, який водночас є показником доконаного виду (заярмаркувати, забронзовіти), указує на завершеність дії: Власне, і шансон, і рок можна заярмаркувати (Україна молода), де заярмаркувати < ярмаркувати - «представити на ярмарку, створити відповідний ринок, на якому можна було б збувати певний товар»; Можна легко дійти висновків, що він уже остаточно «забронзовів»: не тільки вважає людей нижчими за себе, і не тільки мислить розповсюдженими стереотипами (Інтернет-видання), де забронзовіти < бронзовіти - з одного боку, «стати нерухомим» (пор.: основною семою тут є алюзія на бронзовий пам'ятник, який зазвичай установлюють на честь видатних людей; такий підтекст тут висловлено метафорично), з іншого, - «стосується людини, яка поводиться самовпевнено, пихато, поставила себе в один ряд з видатними людьми».

Дериваційною базою для оказіональних дієслів подекуди слугують різні запозичення, зокрема це пов'язується передусім із технологічною сферою, наприклад: варкрафтити, есемесити, блютузити тощо. У такий спосіб від власне неологізмів на позначення нових у суспільстві явищ продукуються неологізми індивідуально-авторські. Стилістично це пов'язано з бажанням мовця урізноманітнити запозичену лексику, адаптувати її до ситуації мовлення, а також отримати відповідний стилістичний ефект: на нейтральну запозичену лексику накладається певна граматична форма, що створює іронічну тональність. Наприклад: Зазвичай підлітки сюди приходили через комп'ютерні ігри або, як жартує мій співрозмовник, поваркрафтитися (Телебачення); Найбільше учителю допікає те, що діти на уроці можуть грати телефоном, есемесити, блютузити і просо вовтузитись (Телебачення). У першому реченні оказіональне утворення поваркрафтитися відсилає реципієнта до назви комп'ютерної гри «Warcraft». Оказіоналізм варкрафтитися маніфестує передусім значення «грати у «Warcraft», й водночас - «грати в комп'ютерні ігри взагалі». Мобільна телефонія сприяє появі широкого спектру оказіональних утворень, зокрема й оказіоналізмів на позначення предметності (нокіаізм, самсунгізм, есемесимз, телефонізм тощо). Меншою мірою ця тенденція відбилася в оказіональних утвореннях на позначення процесуальності. У вищенаведеному контексті спостерігаємо індивідуально-авторські новотвори блютузити - «користуватися блютузом, передавати інформацію за допомогою блютузу», есемесити - «переписуватися через SMS-повідомлення, користуватися відповідною функцією в мобільному телефоні», які допомагають адресантові лаконічно сформулювати думку без зміни у смисловому навантаженні.

Слід зазначити, що експериментування з мовним матеріалом, яке спричиняє появу чогось нового, незвичного, стосується здебільшого аналітичних матеріалів, де мовець ставить за мету не тільки описати певну подію, явище і т. ін., але й демонструє власну позицію, засвідчує свою оцінку: Не будуємо, а тільки хаосуємо. Живемо в хаосі (Радіо); Молодий гурт «натартачив» багато треків і нарешті прийшов до розуміння себе (Телебачення). У першій ситуації виникає антитеза, що репрезентує контрастне протиставлення: будуємо - хаосуємо, де хаосувати «руйнувати, створюючи хаос» (хаосувати < хаос).

Утворення оказіоналізму натартачити асоціюється з розмовним напартачити, аднак насправді є похідним від назви українського музичного гурту «Тартак». У такий спосіб створюється гумористичний ефект, який не виходить за рамки доброзичливого сміху. З одного боку, ідеться, очевидно, про те, що перші композиції гурту були не зовсім удалими (пор.: напартачити - «зробити щось неякісно»), з іншого, - оказіоналізм натартачити можна витлумачити й як лексему, що позначає «завершену дію, пов'язану з виробництвом, випуском композицій, складанням пісень та музики у складі відповідного гурту».

Новотвори продукуються не від будь-яких номенів, а саме від тих, які є надзвичайно актуальними (перебувають, так би мовити, «на слуху») у певний період життя і розвитку як української, так і світової спільноти. До того ж реципієнт повинен бути підготовленим до сприймання такий нововведень, мати належну ерудицію, аби вміти правильно декодувати запропоновану йому інформацію: «Кому Вниз» і Андрію Середі на цьому німецькому фесті вдалося не тільки бути у фаворі, а фаворитити по-українськи (Телебачення); Московський шоу-бізнес є перетравленим українським секенд-хендом, а український - це те, що тільки з Росії вийшло, а в нас починає заковтуватися, у той час як наше лебединопіснить (Український тиждень), де лебединопіснити < лебедина пісня означає «робити щось востаннє». Обіграється комунікативна ситуація: ідеться про українські пісні, які «співають лебедину пісню», лебединопіснять.

Використання оказіоналізмів журналістом - це можливість виділити авторський погляд на предмет, ознаку чи дію, виділити особливу ознаку предмета, загострити авторську думку, обновити засіб вираження. Іншими словами, це спосіб привернути увагу до своєї статті, до своєї оригінальної мовної особистості. Щоправда, подекуди спостерігаємо порушення правила доступності інформаційних текстів через утворення складних для вимови оказіоналізмів та словосполучень із ними: Розвіртуалізувалася з WO_IST_Freiheit! (Інтернет-видання); Таким чином ви можете розексклюзивити свої джинси на будь-який смак (Інтернет-видання); Уперше конкурс відбувся у дев'яносто третьому, відколи лауреатизував багато авторів, яких сьогодні називають дев'яностівцями (Дзеркало тижня). У цих ситуаціях може спрацювати механізм зворотної дії: незрозумілі слова відштовхують від незрозумілого матеріалу. У першому разі це виявляється, на нашу думку, найяскравіше, оскільки потенційний читач, натрапляючи на заголовок, ще не знає, що WO_IST_Freiheit - це віртуальний псевдонім певної людини, яка мала значення у важливих для певної спільноти подіях: розвіртуалізувалася значить, що відтепер стає відоме її справжнє ім'я та рід занять. Сприйняття матеріалу без знання відповідної інформації унеможливлюється, адресат пропускає відповідне покликання як несуттєве. Наприклад, значення оказіоналізму логічнитися встановлюється й без допомоги контексту - «бути в логічному зв'язку з чимось»: Думки знову не логічняться (Інтернет-видання). Натомість запозичення хендмейд від англ. hand made «зроблено руками, ручна робота» зрозуміле не всім, отже, й оказіоналізм хендмейдити розрахований на «підготовленого споживача»: Інструменти - наші руки, матеріал - глина, отже, хендмейдити може кожен (Телебачення).

Отже, оказіональні утворення зі значенням процесуальності є важливою складовою інформаційного дискурсу, оскільки метою будь-якого засобу масової інформації є повідомлення про певний процес, дію, динамічне явище тощо. Кожен інформаційник прагне бути насамперед почутим, прагне, аби його «продукцію» споживали. Одним із засобів, які допомагають актуалізації уваги адресата, власне, і є оригінальні авторські результати експериментування з мовним матеріалом.

Література

1. Колоїз Ж. В. Українська оказіональна деривація : [монографія] / Жанна Василівна Колоїз. - К. : Акцент, 2007. - 311 с.

2. Мазурик Д. В. Інноваційні процеси в лексиці сучасної української літературної мови (90-і роки ХХ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Данута Володимирівна Мазурик. - Львів, 2002. - 21 с.

3. Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови засобів масової інформації) : [монографія] / Олександр Анатолійович Стишов. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2003. - 388 с.

Размещено на Allbest.ru