Англіцизми у традиційному та сучасному французькому мас-медійному дискурсі

Стан сучасного мас-медійного дискурсу. Узагальнена типологія англіцизмів у французькій мові, яка ґрунтується на структурно-семантичному та етимологічному критеріях. Невизначеність вживання новотворів через невисокий рівень їхньої лексикалізації.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.03.2019
Размер файла 20,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

7

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Англіцизми у традиційному та сучасному французькому мас-медійному дискурсі

Юлія Новіцька

Анотації

Зроблено спробу охарактеризувати стан сучасного мас-медійного дискурсу, у якому виділяють традиційні та нові або соціальні медіа. Подано узагальнену типологію англіцизмів у французькій мові, яка ґрунтується на структурно-семантичному та етимологічному критеріях. Продемонстровано невизначеність вживання новотворів через невисокий рівень їхньої лексикалізації.

Ключові слова: запозичення, англіцизм, неологізм, семантична калька, структурна калька, медіа-дискурс, традиційні медіа, соціальні медіа.

An attempt has been made to characterize the present situation of the mass media discourse, in which traditional and new or social media are highlighted. A generalized typology of anglicisms in French, based on structural, semantic and etymological criteria, is presented. The article demonstrates the uncertain use of innovations because of the low level of their lexicalization.

Keywords: borrowing, anglicism, neologism, semantic calque, structural calque, media discourse, traditional media, social media.

Сделано попытку охарактеризовать состояние современного масс-медийного дискурса, в котором выделяют традиционные и новые или социальные медиа. Подано обобщенную типологию англицизмов во французском языке, которая базируется на структурно-семантическом и этимологическом критериях. Продемонстрировано неопределенность употребления новообразований из-за невысокого уровня их лек - сикализации.

Ключевые слова: заимствование, англицизм, неологизм, семантическая калька, структурная калька, медиа-дискурс, традиционные медиа, социальные медиа.

англіцизм медійний дискурс французька мова

Основний зміст дослідження

Медіа-дискурс - об'ємний термін, що може охоплювати сукупність того, як реалії представлені в ефірі та друкованих виданнях. Унікальність сьогоднішнього стану медіа-дискурсу полягає в тому, що через активний розвиток інтернету система засобів масової інформації набула нових форм - окрім телебачення, радіо та друкованих носіїв, активно входять у повсякденне життя й інтернет-видання.

З самої появи соціальних медіа їх співвідношення з традиційними засобами мас - медіа є предметом активних дискусій. Brian Solis, основний аналітик американської дослідницької компанії Altimeter Group, був одним із перших, хто у 2007 році запропонував визначення соціальних медіа: “Онлайн-засоби, які використовуються для того, щоб ділитися інформацією, профілями, думками, досвідом, перспективами та самими медіа" [1]. Brian Solis також пропонує називати соціальні медіа новими медіа.

Значний внесок у дискусію додав американський веб-антрополог Stowe Boyd. Він виділив характеристики, що відрізняють соціальні медіа від традиційних:

- соціальні медіа не є записаними повідомленнями і не передають єдине повідомлення аудиторії;

- залучають до дискусії, отже, є моделлю подачі інформації “від багатьох до багатьох”;

- відкриті, висловлюватися і публікувати інформацію може кожен;

- не піддаються ієрархізованим і контрольованим моделям, є невпорядкованими [2].

Clay Shirky, що виклав свої аргументи у книзі “Here comes everybody: the power of organising without organizations”, стверджує, що інтернет та соціальні медіа спровокували четверту революцію у медіа-світі після появи друкарства, телефону, фотографії, радіо та телебачення. Отже, нові соціальні медіа стають комплексним явищем, оскільки спільноти, котрі читають, бачать інформацію, зможуть її обговорити і також стати її творцями. У цьому й полягає фундаментальна роль інтернету: він дає не лише інформацію, а й засоби для її створення [3, с.138].

Активний розвиток інформатики впливає не лише на кількісне збагачення лексики, а й якісно змінює її лексико-семантичний ресурс. Використання комп'ютера та інтернету в багатьох сферах повсякденного життя супроводжується перетворенням нової лексики у біфункціональну, яка належить водночас загальній мові та термінології. Саме завдяки широкому впровадженню новітніх технологій у повсякденне користування аналіз лексичних інновацій в галузі інформатики й інтернету є актуальним.

З 1950-х років галузь інформатики збагатилась численними неологізмами. Більшість мов програмування використовують англійську як базову. Неологізми часто використовують у професійному жаргоні інформатики.

У Франції й у Квебеку уряди сформували державні організації, які працюють над формулюванням рекомендованих до вжитку термінів для загального спілкування і для фахівців. Ці організації пропонують французький переклад англійських неологізмів.

Звернемо увагу на дослідження Michael D. Picone (Університет Алабама), “Anglicisms, Neologisms and Dynamic French”. Для повнішого опису типів англіцизмів звернено увагу на структурно-семантичний, фонетичний та графічний критерії. Серед запозичень він виділяє такі типи:

Інтегральне запозичення - англофонна форма (слово, вираз) запозичується з мінімальною графічною та фонетичною адаптацією, або без них: “Une situation contractuelle qui pourraitpousser les Hawks a s'en separer avant la deadline du 21 fevrier" [4]. Термін “deadline" спочатку мав конкретний смисл - “лінія смерті”, перетнувши яку в'язень ризикує бути вбитим охороною. У сьогоденні термін отримав смислові нюанси і позначає часовий термін, до якого потрібно виконати певну роботу.

Псевдо-англіцизм, який утворено у французькій мові з англійських компонентів, імітує інтегральне запозичення. Relooker, слово, що відтворює смисл “надавати новий вигляд”, утворене у французькій мові на основі англійського слова “look”, а не від “relook”, якого в англійській мові не існує. Вже у французькій мові до слова “look" додано префікс “re" та дієслівне закінчення “er”: “Enfin, nombreux sont les candidatsprets a relooker le conge parental” [5].

Гібрид - неологізм, який у французькій мові поєднує елементи англійського походження з елементами французької, грецької або латинської мов. Оскільки слово англійської мови стосується лише частково (запозичено значення виразу `toplevel', проте формально у французьких масмедіа фігурує лише англійське слово `top' - вершина), до якого додано французьке niveau (“top niveau”" - першокласний, найвищого рівня): “Des joueurs qui font partie du top niveau mondial" [6].

Семантичні запозичення (семантична калька) - лексична одиниця, що вже існує у французькій мові, змінює, розширює або звужує значення завдяки впливу англійської мови. Дієслово supporter, що у французькій мові означає слугувати опорою (у буквальному сенсі), витримувати, терпіти (з негативною конотацією), під впливом англійської отримало значення підтримувати, вболівати.". Beaucoup de monde vont supporter leur candidat enportant leurs masques dans la rue. ”" [7]. Проте таке вживання не схвалюється захисниками французької мови, які натомість пропонують: soutenir une equipe, encourager un candidat; soutenir, appuyer un candidat, un parti, leur apporter son appui, son concours. Supporter/soutenir зближують свої смисли також завдяки близькості лексико-семантичних полів.

Структурні запозичення (кальки) - морфосинтаксична структурна інновація, що утворюється у французькій мові, імітуючи структурно-синтаксичні зв 'язки англійського відповідника. Приміром, асимільоване запозичення з англійської “tour operator”: “DisneylandParis dispose d'autrespartenariats. dans le cadre desquels sontproposees a des tour-operateurs despromotions combinant transport et sejour” [8]. Хоч складові слова французькі, проте воно зберігає незвичний порядок слів та опущення з'єднувального прийменника, що протирічить морфосинтаксичним традиціям французької мови і замість `operateur de touP вживається Ltour-operateuP. `Fin de semaine' є структурною калькою англійського week-end: “Des rafales de vent de 80 km/h annoncees pour cette fin de semaine. ” [21]. Проте варто зазначити, що інтегральне запозичення week-end вживається у мас-медіа набагато частіше.

Близькими до структурних запозичень є ідіоматичні кальки: to take the floor - prendre le plancher (взяти слово, виступити), to take a chance - prendre sa chance (ризикувати). “Apres les Jeux, au tour des cols bleus de prendre le plancher” [9]. “Il m'a lance dans le grand bain, je l'ai remercie, mais j'ai bien pris ma chance aussi”. [10]. Такі кальки часто можна зустріти у французькій мові Квебеку, проте їх рекомендують заміняти французькими відповідниками - prendre la parole, tenter sa chance [11, c.15]. Такі вислови яскраво ілюструють тяжіння мов до конвергентного розвитку, особливо в період глобалізації та культурно-економічного зближення народів.

У випадках графологічного запозичення копіюється графічний елемент англійської мови або існуючий елемент французької графічної системи отримує нову функцію за аналогією з англійською. Графологічне запозичення може уподібнюватися до інтегрального, узагальнюватися, а тоді набувати нової ролі. Приміром, апостроф в англійській мові зазвичай вказує на родовий відмінок або скорочення в середині слова. У франкомовній рекламі він використовується для того, щоб додати екзотичного нюансу, є своєрідним декором до смислу, його приналежності до англо-американської культури [12, с.116]: minijean's, jean's. У слові un pin's (значок, бейджик) присутність апострофа імітує лише англійське позначення, але не функцію англійського родового відмінку. Апостроф допомагає відрізнити слово від французького pin-pins (сосна-сосни), вказує на відсутність носового звуку, а також можливо, щоб увиразнити артикуляцію кінцевого - s, котре згідно з фонетичними правилами французької мови було б пропущене. “Certains manifestants arboraient des pin's appelant a voter pour Frangois Hollande." [13].

Фонетичні запозичення - це запозичення зі збереженням фонетики мови. Найчастіше їх можна спостерігати у канадському мовленні. Наприклад, вимова слова gym на англійський манер [йзіш] замість [зїт], pyjama, що може вимовлятися як [рМзаша] замість [різаша], zoo вимовляють уподібнено до англійського [zu] замість [zo], clown - [klaun] замість французького [klun], cheque [tjek] замість [fek], interview - [intervju] замість [etervju]. Слова із запозиченим суфіксом - ing принесли у французьку фонетику велярний зімкнено-носовий приголосний [q]: bowling, parking, footing, marketing, planning. Серед численних подібних термінів лише shampoing асимілювався до французької вимови [fapwe] [12, c. 206]. Це пов'язано з тим, що перед суфіксом - ing стоїть голосна -о-, котра утворює буквосполучення - oin - [є]. Проте у канадській французькій можна спостерігати вимову, близьку до англійської: [fampu].

Соціальні мережі вже протягом більш ніж 10-ти років відграють вагому політичну роль. Політичні лідери створюють сторінки в мережах і регулярно публікують коментарі з приводу тих чи інших подій для підняття власних рейтингів. На думку Clay Shirky, якого часто називають “гуру нових медіа”, соціальні мережі є головним засобом мобілізації та координації чи не усіх сучасних протестних рухів - загальнодержавного та локального масштабу [3; с.97].

Яскравим прикладом слугують новотвори, пов'язані із соціальною мережею “Twitter”, які надзвичайно активно входять і на сторінки друкованих медіа, оскільки для своєї пропаганди та піару їх часто використовують французькі політики.

“Twitter” [twdrr] - це соціальна мережа мікроблогів, що дає змогу користувачам надсилати короткі текстові повідомлення (до 140 символів), з використанням SMS, служби миттєвих повідомлень і сторонні програми-клієнти [14]. Слово “Twitter” є прямим запозиченням з відтінком метафоризації від англійського дієслова to twitter - цвірінькати, щебетати. У французькій мові термін асимілювався згідно з вимогами французьких фонетичних норм, а саме змінився наголос у слові. Інших змін фонетичної, графічної або граматичної форм англіцизм не зазнав. Ex.: “Lance en mars 2006par I'entrepreneur americain Jack Dorsey, Twitter compte plus de 500 millions d'abonnes (5,2 millions en France) ” [15, c.46].

Його лексикалізація в мові підтверджується появою в тлумачному словнику, а також багатьма похідними, що активно вживають у мас-медіа. “Un tweet" - твіт, також є англомовним запозиченням (англ. tweet, n. - щебетання, цвірінькання). “La tweet parade” [15, с.21] - заголовок, що означає список найпопулярніших твітів - окрім того, що слово має метафоричну складову, завдяки своїй стислій формі, воно також легко утворює гру слів, що нагадує словосполучення “Hit-parade”. Аналогічно англіцизмом є термін “un retweet”, що означає опублікувати чужий коментар, щоб його побачили власні читачі мікроблогу. “Figure de proue, l'ex-ministre Christine Boutin s'enflamme sur son compte Twitter, enchalnant les retweets (le fait de republier un message d'un autre utilisateur a destination de ses abonnes) et les prises de position, parfois polemiques" [16]; “Je pense qu'il faut recuser plus fortement encore la faqon dont certaines personnes ont appele carrement a des bombes sur le trajet de nos manifestations, avec retweet de M. Pierre Berge" [17]; “Elle affirme que ces CGU donnent le droit d'utiliser les images dans certaines circonstances, pour des “retweets " par exemple, mais pas pour les commerciali - ser sans l'autorisation du photographe" [18]. Тут бачимо, що в деяких випадках поряд з терміном вказано пояснення в дужках, або ж він вживається в лапках, що свідчить про невисокий рівень їх інтеграції в комунікативні сфери.

Терміни Twitteur та Twitto, що позначають користувачів мережі, не можна назвати англіцизмами, оскільки вони утворилися вже у французькій мові. До того ж відповідний термін у англійській позначається словом follower, яке також вживають у французькій. Термін twitteur не має широкого функціонування: “Ces medecins twitteurs esperent lancer le debat et attirer l'attention de la ministre de la sante, Marisol Touraine” [19]. На порталах французьких газет “Le monde" знаходимо всього 10 атестацій терміну, і більшість із них до 2012 року, а на сайті газети “Le Figaro” - лише 2 вживання терміну відносяться до публікацій до 2012 року. Слово twitto, хоч і вважають неформальним терміном, проте в мас-медіа вживають частіше: 37 результатів у пошуку на сайті газети “Le Figaro”, здебільшого у множині: `Le message de trop, c'est I'angoisse des twittos, le surnom donne aux utilisateurs' [15, c.46]. В однині слово twitto часто утворює словосполучення, позначаючи злиття двох понять: `jesuis twitto-influenf [17]; `D'autresmembres ont entrepris de repondre a la question en utilisant des phrases courtes, twitto-compatibles ' [17]; ` Nulne vous empeche d'etre “twitto-passif”. Ils'agit alors de s'abonner a des comptes et de suivre leurs tweets” [17]. У кожному з цих словосполучень спостерігаємо явище, яке Michael D. Picone називає субординативним еліпсисом [12, c.86]. Появу цього синтаксичного прийому він приписує впливові англійської мови. Замість того, щоб ставити прикметники на перше місце у словосполученні, наприклад: influent de Twitter, compatible avec Twitter, passif sur Twitter, з появою скороченого twitto - стає можливим змінити порядок слів на регресивний та опустити прийменники взагалі (еліпс). Утворення такого типу термінів можемо пояснити синтетичним імперативом.

Проте можемо спостерегти, що форма twitto - з'являється лише для творення прикметникових словосполучень.

“Couple franco-allemand: “tweet debat" et tentative d'apaisement” [20];

“Enfant terrible du reseau, Kassowitz a aussi traite Nicolas Bedos de “raciste”, apres une tweet-blague de ce drenier." [15, c.47].

Бачимо, що у поєднанні з іменниками використовують не twitto - як скорочену форму від Twitter, а вже слово tweet. Очевидно іменник tweet, що у межах поняття Twitter позначає фразу чи репліку, ототожнюється з іменниками blague, debat, що належать до семантичного поля “розмова”, тому і вживається у сполученні з ними. Цікаво зазначити, що сьогодні немає визначеного правопису, і словосполучення однаково вживаються як окремо, так і через дефіс.

Вищенаведені приклади дають підстави узагальнити, що англійська мова відіграє важливу роль у формуванні неологізмів французької мови. Це передусім стосується лексичного, фонетичного, синтаксичного, а також семантичного та графічного рівнів.

Оскільки ця галузь створена відносно недавно і активно розвивається останні 20 років, то більшість термінів можна вважати неологізмами. Проте через невисокий рівень їх лексикалізації спостерігаємо їх різноманітне графічне та фонетичне вживання, а також їх заміну рекомендованими франкомовними термінами.

Список використаної літератури

1. The Definition of Social Media. - Access mode: http://www.webpronews.com/the-definition - of-social-media-2007-06

2. Scoble Asks What Is Social Media? Stowe Boyd. - Access mode: http://stoweboyd.com/ post/1339189186/scoble-asks-what-is-social-media

3. Shirky Clay. Here Comes Everybody: The Power of Organizing Without Organizations/ Clay Shirky / Shirky Clay. - New York: Penguin Group, 2008. - 352 p.

4. Josh Smith veut un contrat max. Le Figaro Sport, 27/01/2013. - Access mode: http://www.lefigaro. fr/flash-sport/2013/01/27/97003-20130127FILSP000066-josh-smith-veut-un - contrat-max. Php

5. Politique familiale: demandez les programmes! Madame Le Figaro, 05/04/2012. - Access mode: http://madame. lefigaro. fr/societe/politique-familiale-demandez-programmes-060412-227859

6. Fournier: “PSG? Le top niveau”. Le Figaro Sport, 17/10/2012. - Access mode: http://www.lefigaro. fr/flash-sport/2012/10/17/97003-20121017FILSP000380-foumier-psg-le-top - niveau. php

7. Halloween: Obama distance Romney. Le figaro, 24/10/2012. - Access mode: http://www.lefigaro. fr/flash-actu/2012/10/24/97001-20121024FILWWW00507-halloween-obama-dis - tance-romney. php

8. Un partenariat EasyJet-Disneyland. Le Figaro, 21/01/2013. - Access mode: http://www.lefigaro. fr/flash-eco/2013/01/21/97002-20130121FILWWW00832-un-partenariat-easyjet - disneyland. php

9. Apres les Jeux, au tour des cols bleus de prendre le plancher. La presse, 03/03/2010. - Access mode: http://www.lapresse. ca/sports/hockey/201003/02/01-4256817-apres-les-jeux-au-tour - des-cols-bleus-de-prendre-le-plancher. php

10. Ferreira-Carrasco “a pris sa chance”. L'Equipe, 25/09/2013. - Access mode: http://www.lequipe. fr/Football/Actualites/Ferreira-carrasco-a-pris-sa-chance/403639

11. Loubier Christiane. De l'usage de l'emprunt linguistique / Christiane Loubier. - Quebec: Office quebecois de la langue frangaise, 2011. - 77 p.

12. Picone Michael D. Anglicisms, Neologisms and Dynamic French / Michael D. Picone. - Philadelphia: John Benjamins North America, 1996. - 462 p.

13. 12.000 personnes defilent a Bordeaux. Le Figaro, 01/05/2012. - Access mode: http://www.lefigaro. fr/flash-eco/2012/05/01/97002-20120501FILWWW00113-12000-personnes-defilent - a-bordeaux. php

14. http://en. wikipedia.org/wiki/Twitter

15. Le nouvel observateur, 21-27.06.2012, №2485.

16. Sur le Web, les anti-mariage s'enflamment et les homosexuels disent leur malaise. Le Monde, 16/01/2013. - Access mode: http://www.lemonde. fr/politique/article/2013/01/16/sur-le-web - les-anti-mariage-s-enflamment-et-les-homosexuels-disent-leur-malaise_1817635_823448.html\

17. “Manifpour tous”: “Nous avons ete traites comme des sous-citoyens”. Le Monde, 19/04/2013.

18. Access mode: http://www.lemonde. fr/societe/article/2013/04/19/manif-pour-tous-nous - avons-ete-traites-comme-des-sous-citoyens_3163032_3224.html

19. L'AFP condamnee pour des photos pechees sur Twitter. Le Monde, 19/01/ 2013. - Access mode: http://www.lemonde. fr/culture/article/2013/01/18/l-afp-condamnee-pour-des-photos - pechees-sur-twitter_1819119_3246.html

20. Vingt-quatre medecins proposent sur Twitter des idees pour lutter contre les deserts medicaux. Le Monde, 03/09/2012. - Access mode: http://www.lemonde. fr/sante/article/2012/09/03/ vingt-quatre-medecins-proposent-sur-twitter-des-idees-pour-lutter-contre-les-deserts-med - icaux_1754675_1651302.html

21. Couple franco-allemand: “tweet debat" et tentative d'apaisement. Le Monde, 27/04/2013.

22. Access mode: http://www.lemonde. fr/europe/article/2013/04/27/tweet-debat-sur-le-couple - franco-allemand_3167766_3214.html

23. Au jardin ce week-end: ne jetez pas vos feuilles mortes!, 01/11/2013. - Access mode: http://www.lefigaro. fr/lifestyle/2013/11/01/30001-20131101ARTFIG00333-au-jardin-ce-week - end-ne-jetez-pas-vos-feuilles-mortes. Php

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поняття та типи, принципи утворення та особливості вживання Conditionnel (prsent, pass), концептуальне та часове значення. Аналіз вживання Conditionnel у медійному дискурсі на матеріалі французьких видань, його комунікативно-прагматичний аспект.

    курсовая работа [49,4 K], добавлен 03.01.2014

  • Характеристика прикметників у французькій мові та їхня структура. Аналіз якісно-оцінних прикметників у науково-популярному дискурсі на матеріалі статей з журналів "Sсience et Vie" та "La Recherche". Роль якісних прикметників у французькому реченні.

    курсовая работа [142,2 K], добавлен 27.02.2014

  • Виникнення і вживання артикля у французькій мові. Основні засоби передачі означного та неозначного артикля при іменникові - підметі на українську мову. Залежність уживання перекладу артиклю на українську мову від комунікативної структури пропозиції.

    курсовая работа [30,8 K], добавлен 10.04.2010

  • Види та вживання економічної термінології. Аналіз основних способів перекладу економічних термінів у сучасній французькій мові. Переклад за допомогою лексичного еквіваленту. Описовий спосіб, калькування, транскрипція. Переклад багатокомпонентних термінів.

    дипломная работа [80,3 K], добавлен 31.05.2013

  • Аналіз базових (глобальних) та другорядних (локальних) функцій сучасного англомовного кінорекламного аудіовізуального дискурсу й виявлення особливостей реалізації встановлених функцій у цьому дискурсі. Методи ефективної репрезентації кінопродукції.

    статья [27,4 K], добавлен 19.09.2017

  • Визначення терміну "Займенник" та "Відносний займенник" у німецькій мові. Питальні займенники; приклади питальних займенників і вживання їх у сучасному мовленні. "Man" та "einer", "eine", "eines", "nichts" та "jemand" та вживання їх у мовленні.

    презентация [1,1 M], добавлен 15.12.2015

  • Різноманітність комунікативних навичок та вмінь. Французька школа дискурсу. Способи взаєморозуміння людей між собою. Типологія діалогічних дискурсів. Типи дискурсів і формування їхніх векторів. Способи організації дискурсу і типологія мовних особистостей.

    курсовая работа [28,7 K], добавлен 17.01.2009

  • Способи творення лексичних інновацій. Авторські новотвори як об'єкт дослідження. Функції оказіональних слів у поетичному дискурсі. Способи творення авторських новотворів. Семантико-стилістична характеристика авторських новотворів у творчості П. Тичини.

    курсовая работа [40,1 K], добавлен 27.04.2009

  • Дискурсивна парадигма сучасної лінгвістики, об’єкт та предмет дослідження, актуальні питання дискурсології. Політична промова як жанр політичного дискурсу. Аналіз засобів вираження адресата на морфологічному, семантичному та прагматичному рівнях.

    курсовая работа [85,0 K], добавлен 25.10.2011

  • Характеристика явища паронімії в українській мові. Розкриття суті стилістичного вживання паронімів. Аналіз їх відмінності від омонімів. Визначення структурно-семантичних ознак паронімів. З’ясування особливостей їх використання в журналістських текстах.

    курсовая работа [41,0 K], добавлен 18.02.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.