Структурно-семантичний аналіз когнітивних метафоричних конструкцій в романі Сюзан Коллінз "Голодні ігри"

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Структурно-семантичний аналіз когнітивних метафоричних конструкцій в романі Сюзан Коллінз “Голодні ігри”

Ткачик О. В.,

кандидат філологічних наук

Метою статті є характеристика метафори в системі когнітивної парадигми та структурно-семантичний аналіз метафоричних конструкцій у дзеркалі художньої літератури. Відповідно до мети статті передбачається виконання наступних завдань:

з'ясувати сутність поняття метафори як з точки зору традиційного підходу, так і когнітивного підходу;

розглянути структурно-семантичний аналіз метафоричних конструкцій;

виявлення закономірностей семантичних переносів;

визначити роль метафори у відображенні образного мислення народу.

Лексика як система, яка репрезентує систематизовану дійсність, достатньо повно описана в окремих фрагментах лексичної системи, до якої належать метафори. Тому стаття присвячена розгляду і уточненню системного характеру метафори, зокрема на прикладах роману Сюзан Коллінз “Голодні ігри”, в якому аналізується структурно-семантичний аналіз когнітивних метафор.

На сучасному етапі лінгвістичних пошуків вирішення різноманітних проблем теорії і практики когнітивної лінгвістики пов'язується з вивченням особливостей представлення знань у мові, тобто узгодження когнітивних і мовних структур. Важливе місце при цьому займає категоризація, під якою розуміють одну з пізнавальних форм мислення людини, що дозволяє узагальнювати її знання та досвід і здійснювати класифікацію. Категоризація та концептуалізація світу стоїть у центрі уваги когнітивної лінгвістики, у центрі уваги якої перебувають проблеми мови як загального пізнавального механізму репрезентації та трансформування інформації з використанням мовних знаків. Когнітивна метафора є однією з форм концептуалізації [10, 65].

Когнітивний підхід у мові базується на тому, що мову не можна відокремити від розумового процесу. А одна з найголовніших функцій мови, як відомо, когнітивна. Метафора як універсальний засіб і спосіб людського мислення та процесів його вербалізації вже давно потрапила в коло наукової уваги лінгвістів, філософів, психологів та літературознавців. Метафора як мовне явище, що відображає певні закономірності людської психіки, особливості світосприйняття, а також фіксує цілий ряд культурно-історичних фактів життя певного суспільства є основним об'єктом лінгвокогнітивного підходу. З точки зору лінгвокогнітивного підходу, метафора - це комплексний феномен, результат розумово-мовної діяльності людини, яка в процесі творення метафори спирається на культурно- історичний, пізнавально-емпіричний досвід свого народу, збережений у мовній скарбниці. Наукове завдання визначається тим, що основні положення можуть бути використанні у дослідницьких роботах, присвячених подальшій розробці теоретичних питань, пов'язаних з аналізом метафори, як лінгвокогнітивного феномену. Практичне завдання полягає в можливості застосування основних положень і результатів дослідження при підготовці спецкурсів з когнітивної лінгвістики.

Отже, актуальність цієї роботи зумовлена зростанням інтересу до вивчення особливостей функціонування когнітивної метафори та брак системного опису структурно-семантичних особливостей метафор на матеріалі англійської та української мов. Аналіз основних досліджень і публікацій, на які спирається автор. Незважаючи на те, що вивченням метафори як лінгвокогнітивного феномену займалося багато відомих вчених (Дж. Лакофф та Х. Томпсон [7], Г. Н. Скляревська [11], В. Б. Касевич [5], О. С. Кубрякова [6], П. Б. Паршин [8] та інші), проте, остаточно сформованої системи поглядів щодо аналізу метафори, як засобу відображення ментальних моделей до сих пір не існує.

Когнітивну теорію метафори сформували наукові праці Дж. Лакоффа, Х. Томпсона та ін. [7]. Згідно з цією теорією метафора знаходить свій вияв не лише в мовній, а й у поняттєво-мисленнєвій сфері. Людина живе метафорами, мислить ними, отже, необхідно перш за все розглянути, що собою становить когнітивна лінгвістика та поняття “концепт”, що з активним розвитком когнітивної лінгвістики набуло особливої популярності й стало одним із напрямів дослідження в гуманітаристиці.

Актуальність цього напряму в сучасному мовознавстві зумовлена численною кількістю праць, присвячених питанням та положенням когнітивної лінгвістики. Цей напрям мовознавства був предметом наукового вивчення таких дослідників, як В. З. Демянков [4, 13], В. Б. Касевич [5, 192-200], О. С. Кубрякова [6, 14], П. Б. Паршин [8, 9], В. І. Писаренко [9, 18], З. Д. Попова [10], тощо. Проте, аналізуючи публікації останніх років із питань когнітивістики, і досі відсутня одностайність поглядів учених на предмет та основні положення цього напряму мовознавства, неусталеність термінолексики тощо.

Когнітивна лінгвістика - мовознавчий напрям, який розглядає функціонування мови як різновид когнітивної, тобто пізнавальної діяльності, а через мовні явища досліджує когнітивні механізми та структури людської свідомості. Завдання когнітивної лінгвістики є дослідження мови як засобу організації, опрацювання інформації у свідомості людини та способів семантичної транспозиції слова в актах комунікації, основними об'єктами якої вважають її приховані глибинні когнітивні механізми пізнавальної діяльності людини. Метафора кваліфікувалася як фігура мовлення, стилістичний засіб на підставі порівняння ще у працях Аристотеля [1, 178]. Дослідники вважали метафору тропом художнього мовлення й визначали її як заміщення поняття, перенесення за схожістю. Як зазначає Н. Арутюнова, “зростання теоретичної цікавості стосовно метафори стимульоване збільшенням її присутності в різних видах текстів, починаючи з поетичного мовлення й публіцистики та закінчуючи мовами різних галузей наукового знання [2, 5-32]. Поширення метафори в різноманітних жанрах художнього, повсякденного й наукового мовлення сприяло спрямуванню уваги не стільки до естетичної цінності метафори, скільки до утилітарних переваг, які вона надавала” [2, 5-13].

Проблема метафори ґрунтовно розроблена світовою літературно- теоретичною наукою, над її проблемами працювало багато відомих теоретиків літератури від античності до наших днів, знаходячи все нові й нові грані цього тропа. Метафора розкриває багато аспектів, тому вона становить предмет вивчення цілої низки галузей знань та розділів лінгвістики. Як певний вид тропів метафора вивчається в поетиці. Як джерело нових значень слів метафора вивчається в лексикології, як особливий вид мовленнєвого використання - у прагматиці, як асоціативний механізм і об'єкт інтерпретації та сприйняття мовлення - в психолінгвістиці та психології. Метафора вивчається як спосіб мислення та пізнання дійсності в логіці, психології та когнітивній психології.

На думку основоположників когнітивної метафори М. Джонсона та Дж. Лакоффа, метафора - це основний засіб нашої концептуальної системи, за допомогою якої ми сприймаємо та розуміємо один вид об'єктів у термінах об'єктів іншого виду. Концептуальна метафора - це явище, що формується у мисленні, а не в мові [7, 15]. Тим самим метафора стає результатом когнітивного процесу, який зіставляє два чи більше референти, що призводить до семантичної концептуальної аномалії, симптомами якої є певне емоційне напруження. Таким чином, формування метафори відбувається на когнітивному рівні і потім реалізується на мовному рівні.

Існує багато різних класифікацій метафор. Відповідно до структури метафору поділяють на просту (базується на актуалізації одної або кількох ознак) і розгорнуту (складається з декількох метафорично вжитих слів, що створюють єдиний образ).

За морфологічною структурою можна виділити іменникову (має переважно емоційно-оцінне забарвлення), прикметникову (виражає пасивну ознаку предмета чи явища) та дієслівну (виражає активну ознаку предмета) метафори.

Відповідно до семантичного значення виділяють такі види метафори:

номінативна метафора - власне перенесення назви; 2) образна метафора, що служить для розвитку синонімічних засобів мови; 3) когнітивна метафора, що виникає в результаті перенесення значення; 4) генералізуюча метафора що, стирає в лексичному значенні слова кордони між логічними порядками і стимулює виникнення логічної полісемії.

До класифікації за впливом на адресата входять стерті метафори, що втратили свою метафоричність, фразеологічні метафори, що знаходяться у широкому вжитку, та оригінальні метафори, які вражають своєю новизною та непередбачуваністю.

Розглянемо більш детально структурно-семантичну класифікацію метафоричних конструкцій на прикладі роману Сюзан Коллінз “Голодні ігри”.

Структурно-семантичний аналіз метафоричних конструкцій проводиться в рамках дослідження денотатів, які беруть участь в їх створенні. На думку ряду дослідників, метафоричні переноси в мові підпорядковані достатньо жорсткій закономірності і здійснюються в певних напрямках від однієї семантичної сфери до іншої. В якості загальнопоширених варіантів Г. Н. Скляревська [11, 101] виділяє переноси за наступними схемами:

1) ПРЕДМЕТ - ПРЕДМЕТ

Сюди належать матеріальні об'єкти, які доступні чуттєвому сприйняттю, просторову локалізацію, форму, можливість рухатися, а також об'єкти невидимого світу (атом, вакуум), які логічно вичленовуються людиною.

My little sister, Prim, curled upon her side, cocooned in my mother's body... - Моя маленька сестричка Прим лягла на бочок і скрутилася калачиком, ставши схожою на кокон...

Генитивна метафора, заснована на метонімічному переносі схожості понять “be curled” та “be cocooned”.

I catch it in my mouth and break the delicate skin with my teeth. - Я зловила її ротом і прокусила делікатну шкірку зубами (про ягоду).

Когнітивна метафора, в якій значення іменника “skin” - “шкіра людини” у новому оточенні набуває значення “шкірка, оболонка ягоди”.

The untucked blouse forming a ducktail - Блузка, яка вибилася зі спіднички, звисала долі, немов качиний хвостик. У цьому випадку метафора заснована на уподібненні форми. Метафоричний перенос відбувається при вживанні іменника “ducktair на позначення не заправленої блузки, яка нагадує качиний хвіст.

ПРЕДМЕТ - ФІЗИЧНИЙ СВІТ

Такі метафоричні перенесення небагаточисельні та невиразні (невиразність проявляється в одноманітності сполучень, обмеженості кола явищ, охоплених метафоризацією). З цього випливає, що явища та процеси фізичного світу мова позначає “своїми” іменами, не запозичуючи для цієї мети найменування з інших семантичних сфер. Семантична сфера ФІЗИЧНИЙ СВІТ охоплює лексику, яка йменує дії, процеси, явища, які відбуваються в реальній дійсності і які сприймаються органами почуттів, а також результат цих дій, процесів, явищ.

У двох прикладах: Straight black hair, olive skin, we even have the same gray eyes. - Пряме чорне волосся, шкіра з оливковим відливом, у нас навіть очі однакового сірого кольору та Prim named him Buttercup, insisting that his muddy yellow coat matched the bright flower - Прим назвала його Денді, наполягаючи на тому, що шубка в нього не брудно-жовта, а золотиста й франтувата метафора виділяється на основі подібності понять за кольором. Метафоричний перенос відбувається при вживанні прикметника “olive” у поєднанні з іменником “skin” та “muddy yelloW' з іменником “coat” відповідно, що у таких комбінаціях передає не тільки особливий відтінок шкіри людини та кольору пальто, але і несе в собі конотацію, асоційовану з цими предметами: оливкова шкіра - блискуча, екзотична, приваблива та брудно-жовне пальто (шубка) - неприємне на вигляд і на дотик, старе тощо.

ПРЕДМЕТ - ПСИХІЧНИЙ СВІТ

Предметна лексика надзвичайно широко використовується для позначення об'єктів психічного світу, до яких відносяться, окрім власне психічних явищ та процесів, також всі елементи соціального устрою, факти та елементи духовного життя, культури, історії та ін.

Типи цієї лексики вичленовані В. Н. Телією: 1) позначення психічної діяльності людини (почуття, бажання); 2) абстрактні поняття, конструйовані людиною (добро, честь); 3) поняття, які відображають діяльність соціального типу (право, влада, авторитет); 4) аспекти особистості [11, 114].

Так, метафоричний перенос в когнітивній метафорі bright minutes - яскраві хвилини відбувається за допомогою прикметника “bright', який має вихідне значення “яскравий”, але вживаючись з іменником “minute - хвилина”, набуває нового значення “сповнений позитивними емоціями”.

У прикладі painful weeks - болісні тижні прикметник “painful” має вихідне значення “болісний”, але вживаючись в даній метафорі набуває нового значення “сповнені неприємними подіями, переживаннями”.

Says Gale cooly. - Прохолодно сказав Гейл. Фізичні ознаки температури предмета переносяться на тон голосу, який відображає ставлення до подій: “says cooly” вживається в метафоричному значенні й несе в собі сенс негативного сприйняття, тобто “каже несхвально”.

The crowd draws in collective breath. - Запала мертва тиша. Фізичне явище дихання (його припинення) вживається на позначення напруженої тиші, тобто передає психологічний стан людей у натовпі.

Then you can hear a pin drop. - Від страху в мене всередині все похололо. Дослівно ця метафора перекладається як “ви можете почути, як падає шпилька”. У цій метафорі “pin drop” теж позначає емоційний стан людини “все похололо”.

ПРЕДМЕТ - ЛЮДИНА

Майже будь-яка властивість будь-якого предмету може вживатися для характеристики тих чи інших людських якостей в самому широкому діапазоні. Мова майже не ставить перешкод для самих віддалених співставлень у формуванні антропоцентричних метафор.

I always take a moment to listen carefully for the hum that means the fence is live. - Я завжди нашорошую вуха і якусь мить дослухаюся, чи не долине бува дзижчання, що означатиме: дріт справді під напругою.

Цікавим є приклад Concealed by a clump of bushes. - Розлогі кущі заступили мене, де метафорична одиниця “conceal” вживається в значенні “заступати, маскувати”, переносячи людську дію на предмет.

You know your mentor is your lifeline to the world in these games. - Ви знаєте, що ваш наставник - це ваш рятувальний круг. Ознаки предмета, який може врятувати життя, переносяться на дії людини - наставника.

У прикладах black market's still fairly busy. - Почала процвітати торгівля та the space gets tighter. - Поступово збиралися люди когнітивна метафора представлена іменниками “space” та “market”, які мають значення “люди”.

Bubbly as ever. - Як завжди весела: метафоричний перенос відбувається завдяки прикметнику bubbly, який означає “ігристий, шипучий” і має асоціацію з алкогольним напоєм. В даному контексті він означає “весела людина”.

Right now, fence is silent as a stone. - От зараз, наприклад, він мовчазний, мов камінь. У цьому прикладі спостерігаємо подвійну метафору засновану не тільки на уподібнені предметів, але й на перенесенні людських ознак на неістоти - і паркану, і камінню не властива ознака “мовчазний”, так само як і не властива ознака “говорячий”, притаманна лише істотам.

ПРЕДМЕТ - АБСТРАКЦІЯ

Шляхом абстракції людська думка позбавляє річ живої плоті, чуттєвих ознак та властивостей, вона вириває їх зі світу матеріальних предметів, кожен з яких має форму, колір, консистенцію та ін. До сфери абстракції ми відносимо ті метафори, які вийшли за межі конкретної сполучуваності і тим самим порушили зв'язок з тієї чи іншою семантичною сферою, можуть відноситися до будь-яких об'єктів, позначаючи такі загальні поняття як кількість, місце в ієрархії, розташування в просторі і в часі в відриві від особистого денотату.

Prim's face is as fresh as a raindrop. - А от обличчя Прим було свіженьке, наче крапля дощу. Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій відбувається за допомогою порівняльної конструкції. Іменник “a raindrop” використовується в переносному значенні, утворюючи вторинну номінацію, так як його оточення надає йому нового значення.

Breaking the silence. - Порушив тишу. Когнітивна метафора, в якій метафоричний перенос відбувається за допомогою “breaking - ламаючи, розрушуючи”, який вербалізує поняття “to speak - говорити” і комбінується з абстрактним поняттям “тиша", утворюючи значення “почати щось говорити”.

I spot Gale looking back at me with a ghost of a smile. - Він також подивився на мене і ледь помітно усміхнувся. Когнітивна метафора представлена іменником з абстрактним значенням нереального образу “ghost”, який має значення “привид”.

ТВАРИНА - ЛЮДИНА

Вид регулярного метафоричного перенесення ТВАРИНА - ЛЮДИНА грає в мові роль одного із самих експресивних засобів, зазвичай такі найменування- характеристики направлені на дискредитацію, різке зниження предмета мови і володіють яскравим пейоративним забарвленням. За допомогою зооморфізмів мова винаходить найрізноманітніші характеристики людей, більшість з яких є пейоративними: зовнішності, психологічні, соціальні, моральні.

Метафорична одиниця у реченні He snaps back. - Огризнувся він у відповідь заснована на дієслові “snap”, яке означає “кусати” і належить тварині.

Effie Trinket trots to the podium. - Еффі Тринькіт стала за кафедру. Метафоричний перенос в цій когнітивній метафорі відбувається з допомогою дієслова в функції предиката. Дієслово “to trot” означає “йти риссю”, вживається в переносному значенні і реалізує поняття “швидко йти”.

The camera crew searched like buzzards on rooftops, only add to the effect. - А знімальні групи, що немов стерв'ятники, повмощувалися на дахах, тільки поглиблюють це враження. “The camera crew” відбувається метафоричний перенос за схожістю повадки “стерв'ятників”.

We go to bed with our stomachs growling. - Тоді наші шлунки залишаються порожніми і бурчать всеньку ніч. Метафоричний перенос відбувається за допомогою дієслова “growl”, яке має вихідне значення “ричати”.

ЛЮДИНА - ЛЮДИНА

У цій семантичній сфері метафора формується за допомогою ознак, вилучених з різноаспектних характеристик людини: її зовнішності і фізіологічних особливостей, властивостей особистості, зумовлених її положенням в суспільстві, родом діяльності, положенням в родині, віком і ін.; для цієї цілі використовуються також міфічні та біблейські персонажі в образі людини. Окрему рубрику складають позначення зборів, груп людей.

Наведемо приклад: I almost regretted it because she wasn't a bad company. - Мені було її майже шкода, непогане було з неї товариство. В даному випадку метафоричний перенос відбувається при найменуванні особи, яка характеризується як така, з якою було добре провести час.

The crowd murmuring unhappily. - Неедоеолений гомін натовпу. “Crowd” несе метафоричне значення “люди”.

ФІЗИЧНИЙ СВІТ - ПСИХІЧНИЙ СВІТ

Лексика фізичного світу в процесі метафоризації майже повністю переноситься в сферу психічних та соціальних явищ, вносячи в відповідні найменування чуттєвий елемент і наочність за рахунок того, що емоції, розумова діяльність, елементи духовного життя, соціальних явищ прирівнюються до фізичних та фізіологічних процесів, до механічних дій та т.ін. Наприклад:

I glance over at Gale's face, still smoldering underneath his stony expression. Я кілька разів зиркала Гейлові в обличчя, яке під кам'яною маскою і досі кипіло. Дієслово “smolder” має вихідне значення явища фізичного світу “кипіти”, яке в даній метафорі несе значення “злитися, обурюватися”, тобто передає психічний стан людини.

Gale took a dig at Madge. - Гейл уколов Мадж. Метафоричний перенос відбувається за допомогою дієслова з іменником “to take a dig” і надає нове значення “образити'.

In sleep, my mother looks younger, still worn but not so beaten-down. - Мати здавалася молодшою уві сні: вона й зараз на вигляд була страшенно виснажена, але принаймі не цілковито вичавлена. Метафоричний перенос відбувається завдяки “beaten-down”, який має вихідне значення “звалювати з ніг, прибити”, але в даному середовищі несе значення психологічного стану “виснажена”.

His expression brightens at the treat. - На саму лише згадку про ласощі обличчя Гейла проясніло. Метафоричний перенос відбувається за допомогою дієслова “brighten”, яке вживається в переносному значенні і реалізує поняття

“повеселішати”.

Те саме спостерігаємо у цьому прикладі: His face darkens. - Його обличчя раптом спохмурніло.

На основі узагальнення численного теоретичного матеріалу ми встановили, що використання людиною певних понять для створення метафори несе відбиток світосприйняття народу.

Був розглянутий та уточнений системний характер метафори, зокрема на прикладах роману Сюзан Коллінз “Голодні ігри”, в якому проводився структурно- семантичний аналіз когнітивних метафор за такими схемами: предмет - предмет, предмет - людина, предмет - абстракція, предмет - фізичний світ, предмет - психічний світ, тварина - людина, людина - людина, фізичний світ - психічний світ.

Дослідження метафори як моделі образного мислення показало, як закладені в підсвідомості мовця поняття можуть вплинути на процес метафоризації, структуру мови та появу оригінальних метафор.

Література

Аристотель. Поетика / Аристотель // Античні теорії мови і стилю. - М. : Ленінград, 1936. - 178 с.

Арутюнова Н. Д. Метафора в языке чувств / Н. Д. Арутюнова // Язык и мир человека. - М. : Языки русской культуры, 1999. - 402 с.

Вежбицка А. Семантические примитивы / А. Вежбицка // Семиотика. - М., 1983. - 225 с.

Демянков В. З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретационного подхода / В. З. Демьянков // Вопросы языкознания. - 1994. - № 2. - 56 с.

Касевич В. Б. О когнитивной лингвистике / В. Б. Касевич // Актуальные проблемы современной лингвистики. - М. : Флинта ; Наука, 2008. - 324 с.

Кубрякова Е. С. Начальные этапы становлення когнитивизма : лингвистика - психология - когнитивная наука / Е. С. Кубрякова // Вопросы языкознания. - 1994. - № 2. - 76 с.

Лакофф Д., Джонсон М. Метафори, якими ми живемо / Д. Лакофф, М. Джонсон // Теорія метафори : [збірник]. - М. : 1990. - 396 с.

Паршин П. Б. Теоретические перевороты и методологический мятеж в лингвистике ХХ века / П. Б. Паршин // Вопросы языкознания. - 1996. - № 2. - 348 с. метафора коллінз когнітивний

Писаренко В. И. О когнитивной лингвистике и семантике термина “когнитивный” / В. И. Писаренко. - М. : Флинта ; Наука, 2008. - 234 с.

Попова З. Д., Стернін І. А. Очерки по когнитивной лингвистике / З. Д. Попова, І. А. Стернін. - Воронеж, 2002. - 157 с.

Скляревская Г. Н. Метафора в система язика / Г. Н. Скляревская. - СПБ. : Наука, 1993. - 148 с.

Размещено на Allbest.ru