"Граматика бачвано-рускей бешеди" Гавриїла Костельника та її значення у формуванні й розвитку української мови

Размещено на http://allbest.ru

1

Львівський національний університет імені Івана Франка

УДК 811.161.2

«Граматика бачвано-рускей бешеди» Гавриїла Костельника та її значення у формуванні й розвитку української мови

Л. В. Юрса,

м. Львів

Ім'я одного із найбільш значних та вагомих в українському мовознавці митців Гавриїла Костельника не є в повній мірі висвітлено та однозначно про трактовано. Він ввійшов в історію української культури як суперечлива постать, мистецька та суспільна діяльність якого до нині ще цілковито не досліджена і однозначно не протрактована. Гавриїл Костельник народився 15 червня 1886 року в селі Руський Керестур (тепер Воєводина, Сербія), а помер 20 квітня 1948 року в Львові.

В історію він увійшов як священик УГКЦ, руський, тобто український теолог, мовознавець, історик, письменник, церковно-громадський діяч. Із 1913 року отримав науковий ступінь доктора філософії.

У Югославії та Хорватії компактно проживають українські емігранти, які переселялись із українських земель на Балкани протягом 19 - 18 ст. і, відповідно, їхня українська говірка почала функціонувати на території Бачки, Славонії, Сриму. На думку Л. О. Белея «русинська мова - це перехідна українська говірка із значними східнословацькими впливами, перенесана на балканські землі сучасними переселенцями із західноукраїнських етнічних теренів» [3, с. 527].

Як зазначає Олекса Горбач говірка бачвансько-срімських українців у Югославії перехідно-мішана східнословацько-українська, принесена у Войводіну ще з 1740-х рр. першими переселенцями на державні землі в селах Руський Керестур (1746), Коцура (1765) й Новому Саді (1784) з Боршодського, Абауйського й Шаришського комітатів [5, с. 309].

На території колишньої Югославії компактно проживає українська діаспора, яка є нащадками переселенців із північно-східної Пряшівщини і Закарпаття (з сер. 18 ст.) та із Галичини (кін. 19 ст.), які представляють русинів Бачки та Сриму і є бачванськими русинами.

Перші переселення, як вже було згадано, відбулись у села Руський Керестур (1746), Коцур (1765), Новий Сад (1784). На цих територіях українські переселенці отримали право на власне віросповідання, освіту. В подальшому нові переселенці заселяли території таких населених пунктів як : Шід (1802), Петровці (1834), Вербас (1849), Беркасово (1850), Міклушевці (1850), Бачінці (1850), Андрієвці (1902) та інші.

На думку Олекси Горбача, «нові асимільовані лемківські примішки, напевно, ще скріпили український мовний елемент у бачванській говірці як і почуття національної відрубності від словаків» [5, с. 309].

За словами Л. Белея, «сучасні бачвансько-сримські говірки походять південнолемківського діалектного ареалу, що, як відомо, є регіоном інтенсивних україно-польсько-словацьких міжмовних контактів і що безпосередньо позначилося не лише на лексичному складі, а й на фонетичній структурі та граматичній будові бачвансько- сримських говірок» [1, с. 42-48].

Гавриїл Костельник у 1923 році написав «Граматику бачвано-рускей бешеди», у якій розглянуто проблеми морфології синтаксису, графіки, орфографії, фонетики, словотворення та лексикології руської літературної мови. Вже в передмові до своєї Граматики Костельник зазначає, що вона демонструє діалект, який досить віддалений від книжної мови і спрямована те, щоб краще зрозуміти звідки походить бачвано-руська мова, які її особливості і звідки вона походить.

Граматика Г. Костельника складається із передмови шести частин та додатка. У передмові Костельник наголошує на тому, що бачванско-руска бешеда - це діалект книжної української мови, хоч і досить віддалений від неї і створена для того, щоб краще зрозуміти українську літературну мову. Професор Л. Белей звертає увагу, що Г. Костельник заклав основи бачвансько-сримсько-української літературної мови - руского язика. Зазначає, що Костельник творив руський язик у межах українського етнокультурного простору [2, с. 122].

У своїй Граматиці Г. Костельник проводить паралелі, які є спільними із українською літературною мовою та її варіантом, зокрема бачванско-рус- кей бешедою. Однаковими, за словами Костельника є літера «с часто ше меня на з, гоч стої и саме за себе, або пред м, н, р, л (пред хто рима обачно не нє меняю анї моцни, анї слаби нєсамогласни). Н. пр. зме (сме), зняв (с-няц), зменьшиц, зробиц итд [4, с. 256].

Ще одним підтвердженням того, що бачвано-сримська говірка є діалектною формою української літературної мови, є такі слова Г. Костелькика щодо використання знака м'якості як «ь», який, за його словами, можна було запозичити від Хорватів і записувати латинською літерою «j», але «пре тоти пременки у писовнї ми би ше барз одалєли од общей рускей и од церковней писовнї, па би зме нє могли легко читац книжки написана у книжковим (літературним) руско-украинским язику. Прето ше мушине тримац такей писовнї, хтора за нас згодна, алє и як найбаржей зближена ту общей руско-украиньскей писовнї» [4, 246].

Також слід зазначити, що бачвано-сримська говірка має граматичну категорію роду в іменників, що теж підтверджує її варіантність із української мови. Адже угорська мова не має категорії роду.

Перший розділ Граматики присвячений фонетичним аспектам, у яких порушується питання написання та вимови букв та звуків, подаються м'якість звуків, спрощення (випадання) звуків, складоподіл та наголошування слів.

Костельник наголошує, що бачванські русини є українцями і послуговуються кириличною азбукою, адже «тоту азбуку хасновали ше нашо дідове, з тоту азбуку написали шицки нашо книжки як церковни, так шветски» [4, с. 243].

Автор Граматики слушно зауважує, що автентичність кирилиці не могла зберегтись, а у кожній говірці відбулись ті чи інші фонетичні або іншого роду зміни, які є наслідком різних асимілятивних, історичних та інших процесів. Спільні риси української літературної мови та її бачвано-сримського варіанту:

1. Букви я, ю, є, ї наявні в бачвано-сримськім говорі, що підтверджує її варіантність і спільність з українською літературною мовою. Костельник зазначає, що серби ці букви вживають на зразок : я - ja, є - je, ї- ji, ю - jy, j, з яких запозичений із латиники. А так, як бачвано-сримький говір базується на кириличному письмі, то буква j в ньому неможлива.

2. Знак м'якшення -ь, за словами Гавриїла Костельника, теж можна булоб видозмінити на зразок - j і «писац так (як Горвати) : дь = ді, ль = лі, нь = ні, ть = ті. На примір : Господь = Господі, краль = кралі, конь = кон), патьце = патще) [4, с. 245]. Костельник наголошує, що така заміна не може бути апріорі, адже це б унеможливило читати книги, написані літературною русько-українською мовою [4, с. 246].

3. Граматика Костельника фіксує також такі фонематичні особливості, як використання літери г у словах іншомовного походження : ґуля, ґереґа, фиронґа, фалинґа [4, с. 248].

Другий розділ Граматики присвячений творенню слів та їхньому значенню, а також вказано на запозичення, як один із способів творення слів. Фактично, - це розділ, присвячений лексикології та словотвору руської мови. Костельник зауважує, кожна мова має запозичені слова, особливо, якщо в одній країні проживають народи, які спілкуються різними мовами, то запозичення є необмінним явищем.

Але, за словами Г. Костельника, якщо у мові є питоме слово, то не потрібно запозичати з іншої мови, а вживати слово рідної мови. Запозичення ж, на думку автора Граматики, потрібні тільки в разі відсутності слова на позначення певного поняття [4, с. 278].

У бачвано-сримськім діалекті значна кількість запозичень із угорської мови, німецької, а «од Сербох зме пре вжали нє лєм вело слова, алє и дзекотри ґраматични фурми» [4, с. 276].

Третя частина Граматики присвячена відмінюванню слів, тобто розділу мовознавства - морфології; четверта - прислівникові, прийменникові, сполучникам, частці та вигукам (словам, які не відмінюються); п'ята - синтаксису; шоста - граматичним особливостям творення та написання слів.

Своєю Граматикою Гавриїл Костельник довів, що бачвано-руська говірка - це один із варіантів української літературної мови, який в силу геополітичних особливостей, був відданий східнословацькому впливові, рідна говірка етнічних українців західноукраїнських земель. Слушно зауважує Аннамари Рамач Фурман, що Гавриїл Костельник був новаторому в описі термінологі бачвано-сримського варіанту української літературної мови [6, с. 465]. український мовознавець лексикологія граматичний русин

У Граматиці Костельник навів близько 380 термінів руської мови. Граматика Гавриїла Костельника є, по суті, першою спробою щодо кодифікації бачвано-руської мови як варіанту української літературної мови. Ті паралелі, які наводить автор у порівнянні з українською літературною мовою, або, як він її називає - книжною мовою, яскраво свідчать про те, що бачвано-сримський говір є варіантом української літературної мови, який виник у зв'язку із переселенням українців із північно-східної Пряшівщини і Закарпаття (з сер. 18 ст.) та із Галичини (кін. 19 ст.) на територію Бачки та Сриму і є говіркою бачванських русинів.

Література

1. Белей Любомир Українці й українська мова на Балканах (Сербія, Хорватія, Боснія і Герцеговина) / Любомир Белей // Дивослово. - 2008. - № 8. - С. 42-48.

2. Белей Л. Гавриїл Костельник як творець бачвансько-сримського варіанта української літературної мови / Л. Белей // Гавриїл Костельник на тлі доби: пошук істини: Збірник наукових праць. - Львів - Ужгород : Ґражда, 2007. - С. 122.

3. Белей Л. О. Русинська мова в Югославії та Хорватії // Л. О. Белей // Українська мова. Енциклопедія. - Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000. - С. 527.

4. Гавриїл Костельник Граматика бачваньско-рускей бешеди / Гавриїл Костельник // Проза на руским літературним язику. - 1. Вид. - Нови Сад : Руске слово : Завод за культуру войводянских Руснацох, 2011. - С. 245-246.

5. Горбач О. Лексика говірки бачвансько-срімських українців / Олекса Горбач // Науковий збірник музею української культури в Свиднику. - № 4. - Кн. 1. - 1969. - С. 309.

6. Рамач Фурман Аннамари «Граматика бочваньско-рускей бешеди» Г авриїла Костельника як фундамент рус- кого літературного язика / Аннамари Рамач Фурман // ШВЕТЛОСЦ : часопис за літературу, культуру и умест- носц / одвичательни редактор Микола М. Цап. - Рок LXI. - Ч. 4. - Нови Сад : Руске слово. - 2013. - С. 465.

Анотація

УДК 811.161.2

«Граматика бачвано-рускей бешеди» Гавриїла Костельника та її значення у формуванні й розвитку української мови. Л. В. Юрса,Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів

Стаття подає відомості про українського мовознавця, священика, громадського діяча - Гавриїла Костельника. Також у статті розглянуто «Граматику ...» Гавриїла Костельника, подано її аналіз та висвітлено значення для функціонування української мови.

Ключові слова: руська мова, бачвано-сримські русини, лінгвістика.

Аннотация

Статья подает известности об украинском языковеде, священника, общественного деятеля - Гавриила Костельника. Также в статье рассмотрена «Грамматика ...» Гавриила Костельника, подан ее анализ и отражено значение для функционирования украинского языка.

Ключевые слова: бачвано-сримские русины, лингвистика.

Annotation

The article gives a fame about the Ukrainian linguist, svyaschennika, publicman - Gavriila Kostelnika. Also «Grammar...» is considered in the article by Gavriil Kostelnik, its analysis is given and a value is reflected for functioning of Ukrainian.

Key words: ruska language, bachvano-srimski rusini, linguistics.

Размещено на Allbest.ru