Поліфункційність семантики лексем "пияк, п’яний" у слов’янських мовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поліфункційність семантики лексем

«пияк, п'яний» у слов'янських мовах

О.М. Пелехата,

Прикарпатський національний університет Імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ

Проаналізовано специфіку функціонування лексем «пияк, п'яний» та виявлено спільні та відмінні стереотипи їх вживання на матеріалі паремій у споріднених польській та українській мовах.

Ключові слова: лексема, функціонування, спільні та відмінні риси, паремії, споріднені мови.

Проанализирована специфика функционирования лексем «пьяница, пьяный», определены общие и отличительные стереотипы их употребления на материале паремий в родственных украинском и польском языках.

Ключевые слова: лексема, функционирование, общие и отличительные черты, паремии, родственные языки.

The specific of functioning of lexemes «drunkard, drunk» is analysed, the common and distinctive stereotypes of their use defined on material of proverbs in related Ukrainian and Polish

Keywords: lexeme, functioning, common and distinctive features, proverbs, family languages

Прислів'я та приказки будь-якої мови не тільки констатують якийсь факт, вони повчають, звертаючи увагу на певні явища, бо за влучними та яскравими виразами стоїть авторитет поколінь народу. У слов'янському фольклорі наявна велика кількість прислів'їв та приказок із лексемами «пияк» і «п'яний». У даній статті розглянемо особливості функціонування таких лексем у споріднених українській та польській мовах, а також визначимо наявність спільних та відмінних ознак у процесі еволюції стереотипу.

Великий тлумачний словник СУМ, за редакцією В. Т. Бусела, подає такі визначення лексем «пияк, п'яний»: Пияк - той, хто постійно і надмірно п'є спиртні напої, має хворобливу пристрасть до них; пияка -те саме, що пияк; п'яниця - той, хто п'є багато спиртних напоїв, постійно напивається; випивака - той (та), хто любить пити алкогольні напої; алкоголік - той, хто хворіє на алкоголізм [8, с. 761]; П'яний - який перебуває у стані сп'яніння; нетверезий [8, с. 1007].

Це прямі значення даних лексем. Проте можливе й використання їх у переносному значенні. Так, наприклад, п'яним можна назвати людину, яка перебуває у стані, схожому на сп'яніння; явища природи; тощо.

Порівняймо з польською мовою - Словник польської мови під редакцією Elzbietу Sobol подає такі визначення лексем «pijak, pijany»: Pijak - ten, kto nalogowo pije alkohol; Pijany - czlowiek odurzony alkoholem, w stanie nietrzezwym [9, с. 661].

В польській мові, до слова «pijany», часто вживаються такі синоніми: nietrzezwy, podchmielony, spity, upity, wciqty, zalany, schlany, na gazie, na cyku, nachlany, nabombany, wstawiony, pod wpiywem alkoholu, w stanie wskazujqcym na spozycie, dziabni^ty, na rauszu, na bani, napity, ubzdryngolony, ululany, zalany, zaprawiony, zapruty, napruty, zamroczony alkoholem, podochocony, w stanie nietrzezwosci, odurzony alkoholem, urzni^ty, nagazowany, nabzdryngolony, majqcy w czubie, kurzy mu si% z czuba, kirzni^ty, nabqbelkowany, zapity, podchmielony, pod dobrq datq.

Народна мораль українців та поляків ніколи не мирилася з пиятикою і пов'язаними з нею гультяйством та неробством. П'яниці піддавалися загальному осудові та висміюванню. Люди розуміли, що пиятика - це злочин, біда, яка руйнує здоров'я, нищить сім'ї, затуманює розум.

Українські паремії, які містять лексеми «пияк» і «п'яний» можуть позначати зовнішні риси пияка (У п'яниці, коли не під очима синє, то плечі в глині). П'яний і свиня - то однакові звання; недобрий чоловік: Соха

- не плуг, тачка - не машина, п'яниця - не чоловік. П'яниця - то послідній чоловік; застерігає народний досвід і від заміжжя з пияком: На жлукто спотикнулась, на корито впала, вийшла за п'яницю - навіки пропала. Хто п'яницю полюбить, той вік собі погубить. Хвалить шинкарка п'яницю, а дочку за нього не віддасть.

Багато паремій показують поведінку «пияка», а саме свідчать, що життя пияка є важким, складним і невлаштованим: Пияцтво розум з'їло; П'яний б'ється, скаче, а проспиться - гірко плаче; Хто частенько випиває, той під тином спочиває; Чарка горілки - ківш лиха; Заробив кревно та й пропив певно. Показують дані паремії наслідки від пияцтва, яке згубно діє на організм людини, її розум, а до цього всього й «ківш лиха».

Також, до цієї групи можна віднести і такі паремії: недбайливий господар: У п'яного кулаки дрова руба-ють, а як прокинеться, то й сокири не візьме. Заробив кревно та й пропив певно. У п'яниці нема нічого на полиці. Допився до того, що в хаті вітер віє. Сварки між подружжям: Коли п'яниця в шинку скаче, то жінка дома плаче. Перша чарка - на здоров'я, друга - на веселощі, третя - для сварки. -Господи, за що ти мене караєш: чи я горілки не п'ю, чи я жінки не б'ю, чи я церкви не минаю, чи я в крчмі не буваю.

Велика кількість прислів'їв та приказок показують нам ставлення «пияка» до навколишньої дійсності: Далеко п'яному додому; П'яний, а у вогонь не полізе; П'яний, а у воду не скочить; П'яниці кажи, що день, а він каже, що ніч; П'яному і бог з дороги звертає; П'яному і калюжа по вуха; П'яному й кози в золоті; П'яному кожна дорога слизька і довга; П'яному море по коліна, а калюжа морем здається; П'яному на кожнім кроці поворот; П'яному світ - як банка, а люди - як мухи; У п'яниці сім п'ятниць на тиждень; П'яному гори немає - усе рівне; П'яному море по коліна. Під впливом алкоголю вони по-іншому сприймають навколишню дійсність, тому тверезим людям важко зрозуміти поведінку та розмову пияків.

Частина прислів'їв та приказок дають нам зрозуміти, що в п'яного на умі: Голодному на умі хліб, а п'яному - хміль. Не той п'яний, що каже: «Я вже п'яний», а той п'яний, що каже: «Дайте ще!». Добра п'яниці і крапля. Вільному воля, п'яному - рай. Присутнє у даних прислів'ях і відчуття залежності від алкоголю. семантика лексема слов'янський мова

Часто зустрічаються прислів'я та приказки, які показують внутрішній стан «пияка» містять порівняння пияка то з дурнем або з дитиною - за поведінку, чи то зі злодієм - за вчинки, чи то зі свинею - за зовнішнім виглядом: П'яний і злодій - рідні брати; П'яниця і свиня - то однакові звання; П'яний, як дитина: і нехотя правду скаже; П'яного молитва, як хворого піст; П'яний - так, як малий: що на умі, те й на язиці. Часто зустрічається і порівняння з дурнем (П'яний дурному брат), оскільки пияцтво руйнує розумові здібності. Недарма придумали приказку: Пияцтво розум з'їло.

Але аналізовані приклади дозволяють зауважити і використання у переносному значенні лексеми «п'яний» : (дуже) п'яний, як ніч ; п'яний від щастя. («Був Микола від щастя п'яний, від хмільного людського добра» - В. Симоненко) або явища природи - Те, що хитається, хилиться набік, падає, подібне п 'яному: «Весна, весна. Сади мов п'яні, хитає вітер дерева (Володимир Сосюра).

Зустрічаємо у повсякденному житті і такі не частотні поєднання із лексемою «п'яний» : п'янке суфле, п'яна вишня, п'янке кохання, п'янке торкання, п'янке божевілля, п'янке задоволення, п'янке знесилля.

Отже, як і в українській мові лексеми «pijak», «pijany» асоціюються переважно із негативними явищами і вживаються у прямому значенні. Пор. паремії, у яких зображено негативні зовнішні риси «pijakа» чи «pijanego»: Pijany jak swinia (П'яний як свиня); Pijany na obie nogi (П'яний на дві ноги); Pijany jak bqk-zob (П'яний як дзиґа); Pijany jak bydlf-zob (П'яний, як скотина); Pijany jak kioda (П'яний, як колода).

Прислів'я, які показують поведінку»pijakа» : Pijany cziowiek co czyni, we wszem podobny do swim (Що би не робила п'яна людина, у всьому подібна до свині). Подібними є прислів'я: Kazdy pijak robi nijak (Кожний пияк робить незграбно); Pijak podobny do zwierza: ni roboty, ni pacierza(Пияк подібний до звіра: ні до роботи, ні до молитви

Або паремії на позначення розумових здібностей пияка: Pijanica zaden mqdry nie bfdzie (Жодний пияк му-дрим не буде); Pijany o swicie nie wie (П'яний про світ не знає);Pijanstwo rozum odejmuje (П'янство відбирає розум).

Ще частина прислів'їв та приказок вживаються на позначення певної застороги щодо родинних стосунків із «pijakiem»: Biedna zona taka, ktora ma pijaka (Бідна жінка та, котра має пияка); Pijaka z daleka mijac trzeba (Пияка з далека обходити треба); Od pijanego i szаlony ucieka (Від п'яного і безумний втікає); Szynkarz lubipijakow, ale corki zapijaka nie wyda (Шинкар любить пияків, але доньки за пияка не видасть); Pilanemu sif nie sprzeciwiaj (З п'яним не сперечайся); Nie mocuj sif z pijanym, bo sam upadniesz (Не борися з п'яним, бо самий впадеш); Strzez sif pijanego, giupiego i zarazonego (Стережися п'яного, дурного і зараженого).

Проте в контексті аналізовані паремії не завжди вживаються із негативною семантикою: pijany statek (Zmfczony burz szalenstwem, jak statek pijany... - wiersz klasyka Tuwim Julian); те, що викликає стан сп'яніння або містить в собі алкоголь: pijany snickers, pijany kokos, pijany arbuz, pijany sledz.

Як ми знаємо, легке сп'яніння від алкоголю супроводжується піднесеним настроєм. Тому сп'яніння, викликане чимось іншим, також отримало назву «pijany «: «Pijany szczfsciem» («Na pustej plazy dwoje ludzi ze szczescia pijanych» - «Wakacyjne fotografie» Seweryna Krajewskiego; «I sciskam twe najsiodsze ciaio Sniqc, bym, pijany szczescia trunkiem...» - «Gdy w twoich ustach..». Leopold Staff). Часто можемо почути від поляків і таке: «Jestem pijany ze szczescia i z duzej ilosci alkoholu w moim organizmie». Поширеною є також приказка «Zakochany jak pijany «.

Частина прислів'їв та приказок вживаються на позначення легкого шляху у житті: Anioiowie pijanych na rfkach swych noszq. Pijak pije, pijak ma, pijakowi Pan Bog da. Pijanego a dziecifcia Pan Bog strzeze. Swifty swiftego tak nie kocha, jak pijak pijaka. Dla biednego pijaka niech Pan Bog zsyia zawsze szostaka. Cziowiek podpiiy Panu Bogu miiy.

Отже, аналізуючи подані прислів'я та приказки з лексемами «пияк, п'яний» в українській та польській мовах, можна зробити висновок, що переважна більшість прикладів актуалізує пряме значення з негативною конотацією. Ті нечисленні приклади функціонування лексем у переносному значенні мають позитивну оцінку. Спостерігається також і більша критика та осуд поведінки пияка в українській ментальності. Поляки ж більш іронічно ставляться до цієї проблеми, більше сміються, а не осуджують.

Література

1. Голубовська І. О. Етнічні особливості мовних картин світу : Монографія / І. О. Голубовська. - К. : Логос, 2004. - 72 с.

2. Грабовська І. Сучасні українці в дзеркалі чужих та власних стереотипів / І. Грабовська // Сучасність. - 2004. - № 9. - С. 138-147.

3. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія / О. О. Селіванова. - Полтава : Довкілля-К., 2010. - 844 с.

4. Українські прислів'я та приказки // Упор. Мишанич С. В., Пазяк М. М. - К.: Дніпро, 1984.

5. Bartminski J. Stereotypy mieszkajq w j^zyku : studia etnolingwistyczne / Jerzy Bartminski. - Lublin : Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, 2007. - 360 s.

6. Bogacz Paulina, Stereotypy o Polakach - jak nas widzq inni? // http://www. twojaeuropa. pl/246/stereotypy-o- polakach---jak-nas-widza-inni

7. Nowa ksi^ga przyslow i wyrazen przyslowiowych Polskich // Panstwowy instytut wydawniczy. - Warszawa, 1978. - Tom ІУ - 627 s.

8. Великий тлумачний словник СУМ за ред. Бусел В. Т - Київ, Ірпінь : Перун, 2005. - 1728 с.

8. Sobol Elzbieta. Slownik JP / Elzbieta Sobol. - Warszawa : Wydawnictwo naukowe PWN, 2002. -1311 s.

Размещено на Allbest.ru